Перевід засудженого з Польщі в Україну

Доброго дня, Інна.

На підставі Конвенції про передачу засуджених осіб *(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_025#o26), засуджений іноземець має бути проінформований про можливість бути переданим до держави свого громадянства для продовження відбування покарання у виді позбавлення волі. При цьому роз’яснюються правові наслідки такої передачі. Держави зобов’язуються письмово інформувати одна одну про засудження до позбавлення волі громадян іншої держави, а також про їхнє місцезнаходження, роз’ясняти і реально забезпечувати засудженим, їх законним представникам або близьким родичам можливість звертатися до компетентних органів будь-якої з цих держав із заявою про передачу.

Як визначають договори, засуджений у разі передачі відбуває покарання на підставі законодавства держави виконання вироку. Разом з тим, право перегляду, скасування чи зміни вироку залишається виключною юрисдикцією органів держави винесення вироку. Разом з тим, міжнародні договори надають для обох держав – як держави винесення вироку, так і держави виконання вироку - право розгляду питань про помилування або застосування амністії.

Із запитом про передачу засудженої особи може звернутися як держава винесення вироку, так і держава виконання вироку. Як правило, передача здійснюється за згодою обох держав, а також засудженої особи, або, у разі необхідності, законного представника цієї особи. При цьому обов’язково враховується добровільність згоди з повним розумінням особою правових наслідків при здійсненні передачі. Держава виконання вироку має право перевірити за допомогою консула або іншої офіційної особи добровільність такої згоди.

Розгляд питання про передачу засудженого триває, як правило, декілька місяців, оскільки для прийняття остаточного рішення центральним органам слід обмінятися рядом документів, які підтверджують відсутність перешкод для позитивного вирішення та забезпечують належне виконання вироку у подальшому. Таким чином, як правило, питання про передачу не може бути порушено, якщо до завершення строку призначеного покарання залишилося менш ніж шість місяців (у деяких випадках – один рік).

Успіхів.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Громадяни України, засуджені на території іноземної держави (в т.ч. Російської Федерації), можуть бути передані в Україну для подальшого відбування покарання на умовах та у порядку, визначених Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 року (далі – Конвенція) або чинним двостороннім міжнародним договором між Україною та іноземною державою про передачу засуджених осіб (перелік міститься тут), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України).

Відповідно до статті 3 Конвенції та статті 606 КПК України засуджену особу може бути передано за таких умов:

• якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку (у цьому випадку – України);
• якщо вирок набрав законної сили;
• якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменше шести місяців, або йому ухвалено вирок до ув’язнення на невизначений строк;
• якщо на передачу згоден засуджений;
• якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку, або було б злочином у разі вчинення на її території, і за його вчинення може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі;
• якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності – також процесуальні витрати;
• якщо держава винесення вироку (іноземна держава) і держава виконання вироку (Україна) згодні на передачу засудженого.

Що є підставою для розгляду питання про передачу засудженої особи для подальшого відбування покарання в Україні?

Відповідно до статті 2 Конвенції та ч. 1 ст. 605 КПК України підставою для розгляду питання про передачу засудженої особи для відбування покарання є:

• запит уповноваженого (центрального) органу іноземної держави;
• звернення засудженого, його законного представника або близьких родичів чи членів сім’ї.

Порушити питання про передачу засудженого для подальшого відбування покарання шляхом направлення запиту на передачу може як держава винесення вироку, так і держава виконання вироку.

Громадяни України, засуджені на території іноземної держави, їх родичі або законні представники можуть звертатись з відповідними клопотаннями як до Міністерства юстиції України (зразки заяв), так і до відповідного центрального органу іноземної держави.

Що робить Міністерство юстиції після порушення питання про передачу засудженої особи в Україну?

Міністерство юстиції України перевіряє дотримання умов, необхідних для прийняття рішення про передачу засудженої особи.

Для оцінки умов передачі держава винесення вироку (іноземна держава) та держава виконання вироку (Україна) обмінюються документами та інформацією, передбаченими ст. 6 Конвенції, а також можуть запросити додаткову інформацію, пов’язану з передачею засудженої особи згідно з вимогами внутрішнього законодавства держав.

У разі дотримання умов, передбачених міжнародним договором України та КПК України, а також відсутності підстав для відмови в прийнятті особи в Україну, Мін’юст приймає рішення про прийняття засудженого громадянина України та звертається із клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України до компетентного суду першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженого в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Що визначає український суд під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку іноземного суду у відповідність із законодавством України?

Під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України український суд дає правову кваліфікацію діянням, у вчиненні яких засуджену особу визнано винною вироком іноземного суду та визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави (ч. 3 ст. 610 КПК України).

Суд може також розглянути питання про виконання додаткового покарання, призначеного вироком суду іноземної держави, вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині цивільного позову і процесуальних витрат у разі наявності відповідного клопотання (ч.ч. 5, 6 ст. 610 КПК України).

При цьому український суд не переглядає вирок, а враховує зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені у вироку, винесеному іноземним судом (ст. 11 Конвенції).

Кому належить право перегляду вироку суду іноземної держави?

Право перегляду вироку суду іноземної держави належить виключно державі винесення вироку (ст. 13 Конвенції, ч. ).

Чи може бути прийнято щодо засудженої особи рішення про помилування, амністію або пом'якшення вироку?

Відповідно до ст. 12 Конвенції кожна Сторона може прийняти рішення про помилування, амністію або пом'якшення вироку у відповідності до своєї конституції або інших законів.

Які дії Мін’юсту після винесення українським судом ухвали про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України?

Після отримання копії ухвали українського суду Мін’юст України повідомляє іноземній державі про згоду на передачу засудженої особи, направляє копію ухвали суду України (ч. 5 ст. 609 КПК України), тексти статей на яких вона ґрунтується, а також іншу інформацію, запитувану іноземною державою (зокрема інформацію про вид колонії, у якій засуджений зможе відбувати покарання у випадку передачі з іноземної держав в Україну, а також витяг із законодавства України, яке визначає умови та особливості відбування покарання у відповідному виді колонії, тощо).

Чи достатня згода української сторони на передачу засудженої особи в Україну?

Для здійснення передачі засудженої особи має бути висловлені:

- згода засудженої особи;

- згода двох держав (іноземної держави та України).

Згода держави винесення вироку є обов’язковою умовою для передачі засудженої особи в державу її громадянства для подальшого відбування покарання, порядок та підстави надання такої згоди регулюються законодавством держави винесення вироку.

Вирішення питання про передачу в Україну засудженої особи для подальшого відбування покарання без згоди уповноваженого органу іноземної держави є неможливим.

У разі відмови засудженої особи від передачі з іноземної держави в Україну для подальшого відбування покарання, розгляд питання про передачу цієї особи припиняється. новий розгляд питання про передачу засудженої особи можливий не раніше, ніж через три роки після відмови засудженої особи від передачі (ч. 8 ст. 606 КПК України).

Протягом якого часу здійснюється фактична передача засудженої особи?

Конкретний строк, протягом якого повинна бути здійснена передача засудженої особи з іноземної держави в Україну, Конвенцією та КПК України не визначений, проте він залежить від часу, необхідного для узгодження місця, часу і порядку передачі та організації передачі цієї особи в установу системи виконання покарань в Україні. Як правило, цей термін складає від двох до чотирьох місяців.

Які наслідки для засудженої особи настають на території України після її фактичної передачі?

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 611 КПК України виконання покарання в Україні стосовно переданої особи, засудженої вироком суду іноземної держави, здійснюється згідно з кримінально-виконавчим законодавством України. Щодо засудженого, переданого для відбування покарання в Україні, настають такі самі правові наслідки, як і щодо осіб, засуджених в Україні за вчинення такого ж кримінального правопорушення. До особи, переданої в Україну для подальшого відбування покарання, може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, амністію або здійснено помилування у порядку, передбаченому законодавством України.

Питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відповідно до статті 81 Кримінального кодексу України може бути вирішено місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, за клопотанням органу або установи виконання покарань у відповідності до частини першої статті 539 КПК України.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня Інно!

Питання складне, оскільки потребує залучення багатьох установ як в Україні так і Польші.

За нашим законодавством засудженого іноземним судом громадянина України може бути прийнято для відбування покарання в Україні тільки за таких умов:

1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку;

2) якщо вирок набрав законної сили;

3) якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув'язнення на невизначений строк;

4) якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого;

5) якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі;

6) якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати;

7) якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

Для передачі засудженого для відбування покарання необхідна його згода, яка повинна бути висловлена у письмовій формі.

https://minjust.gov.ua/m/str_6836

Співробітництво між державами у кримінальних справах

здійснюється задля досягнення цілей правосуддя. Воно може існувати як на

стадії розслідування і розгляду кримінальної справи, так і після

набрання законної сили рішенням (вироком) суду, і має багато аспектів.

Вирішуючи питання передачі засуджених осіб, держави намагаються сприяти

забезпеченню найбільшої ефективності при виконанні вироку суду, оскільки

саме ця форма співпраці спрямована на краще досягнення цілей покарання:

виправлення особи...

Співробітництво між державами у кримінальних справах здійснюється задля досягнення цілей правосуддя. Воно може існувати як на стадії розслідування і розгляду кримінальної справи, так і після набрання законної сили рішенням (вироком) суду, і має багато аспектів.

Вирішуючи питання передачі засуджених осіб, держави намагаються сприяти забезпеченню найбільшої ефективності при виконанні вироку суду, оскільки саме ця форма співпраці спрямована на краще досягнення цілей покарання: виправлення особи.

Таким чином, особа, засуджена за вчинення одного або декількох злочинів до покарання у виді позбавлення волі в іноземній державі (в державі винесення вироку), може бути передана з цієї держави до держави, громадянином якої є ця особа, і яка забезпечить подальше виконання покарання (у державу виконання вироку).

Слід зазначити, що відповідно до частини 2 статті 10 Кримінального кодексу України іноземці, які вчинили злочини на території України і засуджені за них, можуть бути передані для відбування покарання за вчинений злочин тій державі, громадянами якої вони є, якщо така передача передбачена міжнародними договорами.

Таким чином, на сьогодні для вирішення питання про передачу іноземця, засудженого в Україні, обов’язковою є наявність відповідного міжнародного договору з цих питань. При цьому має бути дотримано умов, визначених відповідним договором.

Для врегулювання цього співробітництва на сьогодні Україною укладено ряд дво- і багатосторонніх міжнародних договорів. Так, з 1 січня 1996 року застосовується Конвенція про передачу засуджених осіб 1983 року; її учасницями є 44 європейських держави та 16 неєвропейських (серед них Канада, США, Австралія, Ізраїль, Японія).

Крім того, Україна має 7 двосторонніх міжнародних договорів про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання - з Республікою Узбекистан, Азербайджанською Республікою, Республікою Казахстан, Вірменією, Грузією, Китайською Народною Республікою та Таджикистаном.

Наявність зазначених міжнародних договорів дає можливість для громадян, засуджених на території іноземної держави, відбувати на батьківщині покарання, пов`язане з позбавленням волі, і одночасно є правовою підставою для Міністерства юстиції як центрального органу України, розглядати та вирішувати ці питання.

Вищезазначені договори про передачу засуджених насамперед мають на меті захист прав власних громадян, сприяння соціальній реабілітації позбавлених волі осіб шляхом надання іноземним громадянам, засудженим за вчинення злочину, можливості відбувати призначене їм покарання у близькому їх суспільстві, яким є держава їхнього громадянства. Ці договори ґрунтуються на принципі гуманності, оскільки труднощі спілкування внаслідок мовних бар’єрів і відсутність контактів з родиною можуть мати негативні наслідки для особи, позбавленої волі в іноземній країні, і в особливості, це стосується неповнолітніх правопорушників.

На підставі положень зазначених договорів засуджений іноземець має бути проінформований про можливість бути переданим до держави свого громадянства для продовження відбування покарання у виді позбавлення волі. При цьому роз’яснюються правові наслідки такої передачі. Держави зобов’язуються письмово інформувати одна одну про засудження до позбавлення волі громадян іншої держави, а також про їхнє місцезнаходження, роз’ясняти і реально забезпечувати засудженим, їх законним представникам або близьким родичам можливість звертатися до компетентних органів будь-якої з цих держав із заявою про передачу.

Як визначають договори, засуджений у разі передачі відбуває покарання на підставі законодавства держави виконання вироку. Разом з тим, право перегляду, скасування чи зміни вироку залишається виключною юрисдикцією органів держави винесення вироку. Разом з тим, міжнародні договори надають для обох держав – як держави винесення вироку, так і держави виконання вироку - право розгляду питань про помилування або застосування амністії.

Із запитом про передачу засудженої особи може звернутися як держава винесення вироку, так і держава виконання вироку. Як правило, передача здійснюється за згодою обох держав, а також засудженої особи, або, у разі необхідності, законного представника цієї особи. При цьому обов’язково враховується добровільність згоди з повним розумінням особою правових наслідків при здійсненні передачі. Держава виконання вироку має право перевірити за допомогою консула або іншої офіційної особи добровільність такої згоди.

Розгляд питання про передачу засудженого триває, як правило, декілька місяців, оскільки для прийняття остаточного рішення центральним органам слід обмінятися рядом документів, які підтверджують відсутність перешкод для позитивного вирішення та забезпечують належне виконання вироку у подальшому. Таким чином, як правило, питання про передачу не може бути порушено, якщо до завершення строку призначеного покарання залишилося менш ніж шість місяців (у деяких випадках – один рік).

Необхідно зауважити, що при вирішенні питання про передачу особи, засудженої в Україні, значна увага приділяється відшкодуванню засудженим збитків, які були завдані злочином, оскільки при передачі засудженого держава виконання вироку зобов’язується виконувати вирок лише у частині покарання. Відповідно, двосторонні договори України визначають відсутність такої заборгованості як одну з основних умов для передачі засудженого.

Перевезення засудженої особи по території України та сама її передача на кордоні України забезпечують Державний департамент України з питань виконання покарань разом з Міністерство внутрішніх справ України в порядку, передбаченому відповідною міжвідомчою Інструкцією.

Після передачі в Україну засудженого відбувається процедура, яка забезпечує виконання вироку іноземного суду на території України. У зв’язку з цим, застосовується процедура, передбачена, зокрема, підпунктом "б" пункту 1 ст. 9 Конвенції про передачу засуджених осіб, тобто визнання вироку іноземної держави з використанням судової процедури нашої держави шляхом заміни міри покарання, передбаченої в державі винесення вироку, мірою покарання, передбачену законодавством України за такий самий злочин.

Поряд з цим слід також відзначити, що з 1 листопада 2003 року для України набув чинності Додатковий протокол до Конвенції про передачу засуджених осіб, 1997 р., який має на меті полегшує застосування самої Конвенції та доповнює її в певних аспектах.

Додатковим протоколом встановленні правила, що можуть застосовуватися при передачі виконання вироку у випадках, неврегульованих Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 року, а саме:

• коли особа, відносно якої винесено вирок, втекла з Держави винесення вироку до Держави свого громадянства, тим самим або повністю унеможливлюючи у більшості випадків виконання вироку Державою винесення вироку, або намагаючись уникнути повного відбування покарання (стаття 2 Протоколу);
• коли особа, відносно якої винесено вирок, підлягає висланню чи депортації внаслідок винесення вироку (стаття 3 Протоколу).

Якщо згода засудженого відповідно до Конвенції про передачу засуджених осіб є невід’ємною та обов’язковою частиною процесу передачі, то, коли особа свідомо намагається уникнути покарання шляхом втечі від нього, Додатковий протокол до Конвенції скасовує потребу отримання згоди такої особи на передачу. У даному випадку застосовується презумпція наявності згоди, що підтверджує добровільний приїзд особи у державу свого громадянства.

Підсумовуючи вищевикладене, можна відзначити, що, незважаючи на урегульованість цих правових відносин загалом, все ще існують певні труднощі, головною з яких залишається відсутність міжнародних договорів про передачу засуджених осіб з певними країнами.

Так, на сьогодні, залишається актуальним питанням укладення Україною таких міжнародних договорів з Російською Федерацією, Білорусією, а також деякими іншими державами, робота по укладенню яких зараз ведеться Міністерством юстиції України.

Начальник відділу Департаменту міжнародного співробітництва Міністерства юстиції України Т. Шорстка

Добрий день!

Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах

( Договір ратифіковано Постановою ВР N 3941-XII ( 3941-12 ) від 04.02.94 )

Особа, засуджена за вчинення одного або декількох злочинів до покарання у виді позбавлення волі в іноземній державі (в державі винесення вироку), може бути передана з цієї держави до держави, громадянином якої є ця особа, і яка забезпечить подальше виконання покарання (у державу виконання вироку).

На сьогодні для вирішення питання про передачу іноземця, засудженого в Україні, обов’язковою є наявність відповідного міжнародного договору з цих питань. При цьому має бути дотримано умов, визначених відповідним договором.

Для врегулювання цього співробітництва на сьогодні Україною укладено ряд дво- і багатосторонніх міжнародних договорів. Так, з 1 січня 1996 року застосовується Конвенція про передачу засуджених осіб 1983 року; її учасницями є 44 європейських держави та 16 неєвропейських (серед них Канада, США, Австралія, Ізраїль, Японія).

Вищезазначені договори про передачу засуджених насамперед мають на меті захист прав власних громадян, сприяння соціальній реабілітації позбавлених волі осіб шляхом надання іноземним громадянам, засудженим за вчинення злочину, можливості відбувати призначене їм покарання у близькому їх суспільстві, яким є держава їхнього громадянства. Ці договори ґрунтуються на принципі гуманності, оскільки труднощі спілкування внаслідок мовних бар’єрів і відсутність контактів з родиною можуть мати негативні наслідки для особи, позбавленої волі в іноземній країні, і в особливості, це стосується неповнолітніх правопорушників.

На підставі положень зазначених договорів засуджений іноземець має бути проінформований про можливість бути переданим до держави свого громадянства для продовження відбування покарання у виді позбавлення волі. При цьому роз’яснюються правові наслідки такої передачі. Держави зобов’язуються письмово інформувати одна одну про засудження до позбавлення волі громадян іншої держави, а також про їхнє місцезнаходження, роз’ясняти і реально забезпечувати засудженим, їх законним представникам або близьким родичам можливість звертатися до компетентних органів будь-якої з цих держав із заявою про передачу.

Як визначають договори, засуджений у разі передачі відбуває покарання на підставі законодавства держави виконання вироку. Разом з тим, право перегляду, скасування чи зміни вироку залишається виключною юрисдикцією органів держави винесення вироку. Разом з тим, міжнародні договори надають для обох держав – як держави винесення вироку, так і держави виконання вироку - право розгляду питань про помилування або застосування амністії.

Із запитом про передачу засудженої особи може звернутися як держава винесення вироку, так і держава виконання вироку. Як правило, передача здійснюється за згодою обох держав, а також засудженої особи, або, у разі необхідності, законного представника цієї особи. При цьому обов’язково враховується добровільність згоди з повним розумінням особою правових наслідків при здійсненні передачі. Держава виконання вироку має право перевірити за допомогою консула або іншої офіційної особи добровільність такої згоди.

Розгляд питання про передачу засудженого триває, як правило, декілька місяців, оскільки для прийняття остаточного рішення центральним органам слід обмінятися рядом документів, які підтверджують відсутність перешкод для позитивного вирішення та забезпечують належне виконання вироку у подальшому. Таким чином, як правило, питання про передачу не може бути порушено, якщо до завершення строку призначеного покарання залишилося менш ніж шість місяців (у деяких випадках – один рік).

Необхідно зауважити, що при вирішенні питання про передачу особи, засудженої в Польщі , значна увага приділяється відшкодуванню засудженим збитків, які були завдані злочином, оскільки при передачі засудженого держава виконання вироку зобов’язується виконувати вирок лише у частині покарання. Відповідно, двосторонні договори України визначають відсутність такої заборгованості як одну з основних умов для передачі засудженого.

Перевезення засудженої особи по території України та сама її передача на кордоні України забезпечують Державний департамент України з питань виконання покарань разом з Міністерство внутрішніх справ України в порядку, передбаченому відповідною міжвідомчою Інструкцією.

Після передачі в Україну засудженого відбувається процедура, яка забезпечує виконання вироку іноземного суду на території України. У зв’язку з цим, застосовується процедура, передбачена, зокрема, підпунктом "б" пункту 1 ст. 9 Конвенції про передачу засуджених осіб, тобто визнання вироку іноземної держави з використанням судової процедури нашої держави шляхом заміни міри покарання, передбаченої в державі винесення вироку, мірою покарання, передбачену законодавством України за такий самий злочин.

Добрий день, Інна!

Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах

(Договір ратифіковано Постановою ВР N 3941-XII ( 3941-12 ) від 04.02.94): Договір між Україною і Республікою Пол... | від 24.05.1993 (rada.gov.ua) "Стаття 93 Передача 1. Якщо засуджений перебуває на території Держави винесення вироку, ця Держава в найближчий час вживає всіх необхідних заходів для пересилки засудженого органам Держави виконання вироку. 2. Держава винесення вироку і Держава виконання вироку домовляються стосовно часу і місця передачі засудженого органам Держави виконання вироку, а при необхідності - органам транзитної Держави. 3. Супроводжуючі особи однієї з Договірних Сторін, які повинні доставити засудженого повітряним транспортом на територію іншої Договірної Сторони або забрати його з цієї території, мають право вживати на території іншої Договірної Сторони необхідних заходів з метою перешкодження втечі засудженого аж до моменту його передачі або прийняття. 4. Держава винесення вироку може після перейняття виконання рішення Державою виконання вироку відстрочити передачу засудженого з метою проведення кримінального переслідування в зв'язку з іншим злочином або з метою виконання покарання у вигляді позбавлення волі або застосування забезпечуючого заходу, визначених її судами за інший злочин.

"Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/616_174):

"Стаття 1 Правовий захист

1. Громадяни однієї Договірної Сторони користуються на території іншої Договірної Сторони у відношенні своїх особистих та майнових прав таким же правовим захистом, які і громадяни цієї Договірної Сторони.

2. Громадяни однієї Договірної Сторони мають право вільно і без перешкод звертатися до органів іншої Договірної Сторони, до компетенції яких відносяться цивільні та кримінальні справи, можуть виступати в них, подавати клопотання, пред'являти позови, а також здійснювати інші процесуальні дії за тих же умов, що і громадяни цієї Договірної Сторони...

Стаття 5 Мова взаємостосунків

1. У справах, що охоплюються цим Договором, клопотання складаються державною мовою запитуючої Сторони і до них додаються переклади на державну мову запитуваної Сторони або англійську чи російську...

Кримінальні справи ... Розділ II Видача з метою переслідування або виконання покарання

Стаття 60 Видача осіб

1. Договірні Сторони зобов'язуються видавати одна одній взаємно за клопотанням, відповідно до положень цього Договору, осіб, які знаходяться на їх території, з метою проведення щодо них кримінального переслідування або виконання покарання.

2. Видача з метою проведення кримінального переслідування відбувається тільки з приводу, таких злочинів, за які згідно з законодавством обох Договірних Сторін загрожує покарання, верхня межа якого перевищує один рік позбавлення волі або суворіше покарання...

Стаття 61 Відмова про видачу

1. Видача не відбувається, якщо:

1) особа, щодо якої подано клопотання про видачу, є громадянином запитуваної Договірної Сторони або яка користується у цій державі правом притулку;

2) злочин був скоєний на території запитуваної Договірної Сторони;

3) згідно з законодавством запитуваної Договірної Сторони кримінальне розслідування не може бути розпочате, або вирок не може бути виконаний внаслідок закінчення строку давності або інших законних підстав;

4) на території запитуваної Договірної Сторони проти особи, щодо якої подане клопотання про видачу, за те саме діяння проводиться кримінальне розслідування, або винесений вирок, що набрав законної сили, або провадження по справі було закрито на законній підставі;

5) кримінальне розслідування розпочинається тільки за приватною заявою потерпілого;

6) злочин має політичний характер;

7) злочин полягає виключно у порушенні військових обов'язків;

8) вона приведе до порушення публічного порядку або загальних принципів законодавства.

При відмові у видачі запитувана Договірна Сторона повідомляє запитуючу Договірну Сторону про підстави відмови. (у Вашому випадку підстав для відмови у видачі не вбається, наведеною статтею не передбачено - прим. авт..)...

Стаття 63 Клопотання про видачу

1. Клопотання про видачу повинно бути складене у письмовій формі і містити:

1) найменування запитуючої установи;

2) прізвище та ім'я особи, у відношенні якої направлене клопотання про видачу, відомості про її громадянство, місцепроживання або місцеперебування та інші відомості про цю особу, а також, при можливості, опис її зовнішності, фотокартку та відбитки пальців;

3) опис вчиненого злочину та юридичну кваліфікацію діяння;

4) дані про розмір заподіяної матеріальної шкоди.

2. До клопотання про видачу для притягнення до кримінальної відповідальності додається завірена копія постанови про взяття під варту з описом діяння, яке має ознаки злочину, а також текст норми права, яка містить ознаки злочину, скоєного особою, відносно якої направлене клопотання про видачу.

3. До клопотання про видачу для приведення вироку до виконання додається завірена копія вироку, який набув законної сили, а також текст кримінального закону, на підставі якого особа засуджена. Якщо засуджений почав відбувати покарання, необхідно повідомити, яку частину покарання він відбув...".

Вважаю за належне та правомірне і необхідне подати Вашому чоловікові клопотання до суду у Польші за місцем розгляду справи про запит до місцевого суду в Україні про звернення з клопотанням про його видачу для кримінального переслідування та виконання вироку. Паралельно Вам, родичам чоловіка вважаю за необхідне подати до місцевого суду в Україні, а також обласного управління юстиції заяву про звернення до суду в Польші про видачу чоловіка для кримінального переслідування та виконання вироку.