Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Спадщина, 24 серпня 2021, питання №47578 300₴

Кто является наследником по закону в случае смерти моего брата?

Мой брат обеспеченный человек. Он решил жениться на девушке. Она нас не обижала, не угрожала, ничего плохого не сделала. Но я смотрела страшный фильм о том, как жена убила мужа ради наследства. Теперь переживаю, что его будущая жена может убить моего брата, меня и мою маму, чтобы получить наследство.
Вопросы:
1. Мне говорили, что жена и мама будет наследниками первой очереди, а я (его родная сестра) буду наследником второй очереди и получу наследство только, если наследники первой очереди откажутся от наследства?
2. Бывают исключения, например, если брат болел и я долго оплачивала его лечение, то я ЧЕРЕЗ СУД имею право потребовать, чтобы меня перенесли в наследники первой очереди? (это не наш случай, мой брат здоровый, ему 42 года, но мне просто интересно, так ли это?)
Вопрос, какие еще бывают исключения, когда родная сестра может из наследника второй очереди стать наследником первой очереди?
3. И еще важный вопрос: это ТОЛЬКО ЧЕРЕЗ СУД можно из наследника второй очереди стать наследником первой очереди?
4. Сколько времени проходит от момента решения суда о назначении наследства до момента фактического принятия наследства мной?
5. Если у брата будут дети, то дети являются наследниками первой очереди впереди меня?
6. Могу ли я отказаться от принятия наследства в пользу его жены? Как мне написать отказ от наследства?
7. Что я могу сделать, чтобы не быть конкурентом для его жены в получении наследства, чтобы у его жены не было повода меня убивать?
8. Если брат напишет завещание на маму и умрет брат и мама, то кто будет наследником?
9. Имущество, нажитое до законного брака (квартира куплена до брака), то эта квартира подлежит передаче в наследство жене?
10. Если наследники первой очереди получают наследство (только моя мама и его жена), то они получают в каких частях (поровну)?

Відповіді юристів (34)

    Тимченко Анастасия Александровна
    16.7%
    Тимченко Анастасия Александровна 2 роки тому

    Адвокат, м. Миколаїв, 27 років досвіду

    1. Мне говорили, что жена и мама будет наследниками первой очереди, а я (его родная сестра) буду наследником второй очереди и получу наследство только, если наследники первой очереди откажутся от наследства?

    Вам правильно сказали - наследники первой очереди это переживший супруг, родители и дети в равных долях

    2. Бывают исключения, например, если брат болел и я долго оплачивала его лечение, то я ЧЕРЕЗ СУД имею право потребовать, чтобы меня перенесли в наследники первой очереди? (это не наш случай, мой брат здоровый, ему 42 года, но мне просто интересно, так ли это?)Вопрос, какие еще бывают исключения, когда родная сестра может из наследника второй очереди стать наследником первой очереди?

    Стаття 1259. Зміна черговості одержання права на спадкування

    1. Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині.

    2. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

    3. И еще важный вопрос: это ТОЛЬКО ЧЕРЕЗ СУД можно из наследника второй очереди стать наследником первой очереди? - да, тоолько через суд или по договору, как написано выше

    4. Сколько времени проходит от момента решения суда о назначении наследства до момента фактического принятия наследства мной? - сроки наследования определены законодательством. Срок для принятия наследства 6 месяцев с момента открытия наследства5. Если у брата будут дети, то дети являются наследниками первой очереди впереди меня? - да, дети являются наследниками первой очереди и наследуют наравне с женой и матерью

    6. Могу ли я отказаться от принятия наследства в пользу его жены? Как мне написать отказ от наследства? - в течение 6 месяцев с момента открытия наследства Вы можете написать отказ от принятия наследства в пользу других наследников, но при наличии наследников 1 очереди в Вашем отказе нет необходимости7. Что я могу сделать, чтобы не быть конкурентом для его жены в получении наследства, чтобы у его жены не было повода меня убивать? - у нее нет повода Вас убивать

    8. Если брат напишет завещание на маму и умрет брат и мама, то кто будет наследником? - в этом случае надо учитывать очередность смертей

    9. Имущество, нажитое до законного брака (квартира куплена до брака), то эта квартира подлежит передаче в наследство жене? - да, в наследственную массу входит ВСЕ имущество которое принадлежит наследодателю на момент смерти, не зависимо от момента его приобретения

    10. Если наследники первой очереди получают наследство (только моя мама и его жена), то они получают в каких частях (поровну)? - наследники по закону получают наследство в равных долях, в вашем случае 50/50

    Карпенко Андрей Владимирович
    16.7%
    Карпенко Андрей Владимирович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 25 років досвіду

    Добрый день!

    1. Наследниками первой очереди являются супруги, дети и родители умершего и наследуют в равных долях имущество наследодателя после его смерти.

    2. Статья 1259 ГК предусматривает возможность изменения очередности на получение права наследования в судебном порядке. Правом на обращение в суд с соответствующим иском может воспользоваться только лицо, являющееся наследником по закону, но следующих очередей. При этом такой наследник в судебном порядке должен доказать наличие следующих обстоятельств в их совокупности, а именно:

    — что наследодатель находился в беспомощном состоянии вследствие его пожилого возраста, тяжелой болезни или увечья;

    — что истец длительное время заботился, материально обеспечивал, а также предоставлял иную помощь наследодателю.

    Учитывая то, что законодатель связывает возможность изменения очередности привлечения к наследованию с продолжительностью оказания помощи наследодателю, на практике могут возникнуть вопросы относительно того, что необходимо считать «длительным временем»: полгода, год, три года, пять лет и т.д.

    Полагаю, что при решении вопроса о длительности ухода нельзя применять формалистский подход и связывать его только с каким-то строго определенным сроком. Считаю, что длительность ухода за наследодателем должна оцениваться судом с учетом конкретных обстоятельств дела, поскольку при одних условиях год — это мало, а при других — много.

    3. Да, только в судебном порядке.

    4. С момента решения суда, но не менее шести месяцев со дня смерти наследодателя.

    5. Дети являются наследниками первой очереди.

    6. Жена является наследником первой очереди и Ваш отказ от наследства не нужен.

    7. Вы не конкурент жене брата.

    8. Если брат раньше мамы умрет, то все унаследует мама, а после ее смерти Вы 100%.

    9. Да - 50 на 50 с мамой.

    10. 50 на 50.

    • Ирина Клієнт 2 роки тому

      Скажите, пожалуйста, существует ли вообще такая услуга у нотариуса "написать отказ от принятия наследства", если человек не хочет принимать наследство?

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 2 роки тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.

    Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п'ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

    Зверніть увагу, в межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого у рівних частках.

    При цьому, право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.

    У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, другий з подружжя та батьки.

    У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

    У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

    У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

    У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

    Також у п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

    Спадкування за правом представлення регулюється ст. 1266 ЦК, яка визначає коло спадкоємців за законом, котрі закликаються до спадкування у випадку смерті їхнього родича до відкриття спадщини. Так, одна особа, у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини. За правом представлення можуть спадкувати онуки, правнуки, прабаба, прадід, племінники, двоюрідні брати та сестри. Цей перелік осіб є вичерпним та розширенню не підлягає.

    Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Спадкоємець за заповітом або за законом, який помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

    Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

    У судовому порядку можна , довести факти, що мають значення для спадкоємців , але не були враховані заповітом.

    Судове рішення обов язкове до виконання всіма органами та посадовими особами, а також громадянами.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    • Ирина Клієнт 2 роки тому

      Скажите, пожалуйста, существует ли вообще такая услуга у нотариуса "написать отказ от принятия наследства", если человек не хочет принимать наследство?

      • Гончаренко Константин
        Гончаренко Константин 2 роки тому

        Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

        Да, это право человека! Пишется заявление, регистрируется нотариусом в журнал нотариальных действий. Отказ наследника от наследства.

        С уважением,

        Константин Гончаренко

        ---

        • Ирина Клієнт 2 роки тому

          мой брат сейчас еще не женился, завещание ни на кого не составлял, скажите, пожалуйста, те женщины, которые жили с моим братом в прошлом году и несколько лет назад гражданским браком, они тоже будут иметь право на наследство в случае, если мой брат умрет?

    Охременко Артем Вікторович
    18.3%
    Охременко Артем Вікторович 2 роки тому

    Юрист, м. Кропивницький, 13 років досвіду

    Доброгго дня!

    Відповіді на Ваші питання:

    Для загального розуміння ось Законодавче підгрунтя:

    Закон який регулює питання спадкування - це Цивільний кодекс України. Зокрема:

    • Стаття 1216. Поняття спадкування

    1. Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

    • Стаття 1217. Види спадкування

    1. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

    • Стаття 1222. Спадкоємці

    1. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

    2. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

    • Стаття 1223. Право на спадкування

    1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

    2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

    3. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

    • Стаття 1224. Усунення від права на спадкування

    1. Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.

    Положення абзацу першого цієї частини не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.

    2. Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.

    3. Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.

    Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

    4. Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.

    Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.

    5. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

    6. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

    • Стаття 1258. Черговість спадкування за законом

    1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

    2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

    • Стаття 1259. Зміна черговості одержання права на спадкування

    1. Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині.

    2. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

    • Стаття 1260. Спадкування усиновленими та усиновлювачами

    1. У разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі - з другого, прирівнюються до родичів за походженням.

    2. Усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за походженням по висхідній лінії.

    Батьки усиновленого та інші його родичі за походженням по висхідній лінії не спадкують за законом після смерті усиновленого та його нащадків.

    3. Якщо за рішенням суду про усиновлення збережений правовий зв'язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за походженням, то у разі смерті його баби, діда за походженням усиновлений має право на спадкування за правом представлення, а у разі смерті його брата, сестри за походженням - має право на спадкування як спадкоємець другої черги.

    У разі смерті усиновленого його баба, дід, брат, сестра за походженням, з якими був збережений правовий зв'язок, спадкують на загальних підставах.

    • Стаття 1261. Перша черга спадкоємців за законом

    1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

    • Стаття 1262. Друга черга спадкоємців за законом

    1. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

    • Стаття 1263. Третя черга спадкоємців за законом

    1. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

    • Стаття 1264. Четверта черга спадкоємців за законом

    1. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

    • Стаття 1265. П'ята черга спадкоємців за законом

    1. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

    Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

    2. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

    Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

    • Стаття 1266. Спадкування за правом представлення

    1. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    2. Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    3. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    4. Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    5. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

    6. При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

    • Стаття 1267. Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом

    1. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

    2. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

    3. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

    • ТАКОЖ СТАТТІ Питання спадщинип врегульоване - статтями 1268 1285 Цивільного Кодексу України.

    (сам текст https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text)

    ВІдповіді на питання:

    Мой брат обеспеченный человек. Он решил жениться на девушке. Она нас не обижала, не угрожала, ничего плохого не сделала. Но я смотрела страшный фильм о том, как жена убила мужа ради наследства. Теперь переживаю, что его будущая жена может убить моего брата, меня и мою маму, чтобы получить наследство.Вопросы:

    • 1. Мне говорили, что жена и мама будет наследниками первой очереди, а я (его родная сестра) буду наследником второй очереди и получу наследство только, если наследники первой очереди откажутся от наследства?

    Відповідь: дружина, діти та мама - перша черга. (стаття 1261 ЦК України. ) Ви - рідна сестра - друга черга. ( стаття 1262 ЦК України)

    • 2. Бывают исключения, например, если брат болел и я долго оплачивала его лечение, то я ЧЕРЕЗ СУД имею право потребовать, чтобы меня перенесли в наследники первой очереди? (это не наш случай, мой брат здоровый, ему 42 года, но мне просто интересно, так ли это?)

    Вопрос, какие еще бывают исключения, когда родная сестра может из наследника второй очереди стать наследником первой очереди?

    Відповідь: так є винятки, вони наведені вище (стаття 1224-1232 ЦК України), мождливо вінятки за рішенням суду.

    • 3. И еще важный вопрос: это ТОЛЬКО ЧЕРЕЗ СУД можно из наследника второй очереди стать наследником первой очереди?

    Відповідь: Стать наследником из второй очереди в першу можно через суд. (фактически лишить права на спадщину - стаття 1224) Черговість спадкування передбачае те, що Ви вступаете у спадщину якщо відсутні спадкоемці попередньої черги.

    • 4. Сколько времени проходит от момента решения суда о назначении наследства до момента фактического принятия наследства мной?

    Відповідь: Стаття 1270. Строки для прийняття спадщини

    частина 1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

    частина 2. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

    Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

    • 5. Если у брата будут дети, то дети являются наследниками первой очереди впереди меня?

    Відповідь: дружина, діти та мама - перша черга. (стаття 1261 ЦК України. ) Ви - рідна сестра - друга черга. ( стаття 1262 ЦК України)

    • 6. Могу ли я отказаться от принятия наследства в пользу его жены? Как мне написать отказ от наследства?

    Відповідь: Да можете. Отказ оформляется нотариально.

    • 7. Что я могу сделать, чтобы не быть конкурентом для его жены в получении наследства, чтобы у его жены не было повода меня убивать?

    Відповідь: По перше - Ви і так не конкурент (вона перша черга, ви друга.). Варіантів є дуже багато юридично в майбутньому відмовитися від спадщини.

    А так - найняти озброену охорону, почати займатися стрільбою та бойовими багатоборствами та інше)))

    • 8. Если брат напишет завещание на маму и умрет брат и мама, то кто будет наследником?

    Відповідь: Тогда наследником будете Ви.

    • 9. Имущество, нажитое до законного брака (квартира куплена до брака), то эта квартира подлежит передаче в наследство жене?

    Відповідь: є майно подружжя - це все що нажито у шлюбі. Предметом спадкування відповідно до ст. 1218 та 1219 Цивільного Кодекексу України є все жо офіційно належить Вашому брату.

    • 10. Если наследники первой очереди получают наследство (только моя мама и его жена), то они получают в каких частях (поровну)?

    Відповідь: Все вірно порівну.

    У разі виникнення додаткових питань звертайтесь!

    З повагою Охременко Артем!

    Савченко Олександр
    18.3%
    Савченко Олександр 2 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду

    Доброго дня, Ірино!

    По вашим питанням повідомляю наступне:

    1) Якщо ваш брат не залишить заповіт, то у разі його смерті спадкування відбуватиметься за законом. При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1258 ЦК). Статтями 1261-1265 Цивільного кодексу України передбачено П'ЯТЬ черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

    У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК).

    У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК).

    Вказані особи залучаються до спадкування за обставин, передбачених ч. 2 ст. 1258 ЦК, тобто за відсутності спадкоємців першої черги. Якщо хто-небудь зі спадкоємців першої черги живий і виявив бажання прийняти спадщину або прийняв її, спадкоємці другої черги до спадкування не залучаються.

    2) Стаття 1259 ЦК надає право спадкоємцям за законом після відкриття спадщини змінювати за взаємною згодою (договором) встановлену ЦК черговість спадкування. Такий договір має бути нотаріально посвідчений. Він не може порушувати прав спадкоємця, який не бере в ньому участі, а також спадкоємця, що має право на обов'язкову частку (ст. 1241 ЦК).

    Зміна черговості може здійснюватися не лише добровільно, але й за рішенням суду. За позовом особи, що є спадкоємцем за законом наступної черги, суд може визнати за нею право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, якщо буде встановлено, що протягом тривалого часу вона опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

    3) Дивіться відповідь на друге питання. Також зверніть увагу на підстави для усунення від спадкування спадкоємця за законом:

    • умисне позбавлення спадкоємцем життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців,вчинення замаху на їх життя;
    • умисне перешкоджання спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни, що сприяло виникненню права на спадкування;
    • позбавлення спадкоємців батьківських прав;
    • батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;
    • одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду;
    • якщо особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. ст. 1224 ЦК

    Однак обставини, які є підставою для усунення осіб від спадкування, мають бути встановлені тільки судом.

    4) Якщо суд за вашим позовом визнає за Вами право на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги, то з моменту набрання рішенням суду законної сили у Вас буде 6-ть місяців для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

    5) Если у брата будут дети, то дети являются наследниками первой очереди впереди меня? - так.

    6) Могу ли я отказаться от принятия наследства в пользу его жены? Как мне написать отказ от наследства? - ні, так як Ви не є спадкоємцем першої черги, а тому відповідно навіть не маєте права на спадкування.

    7) Что я могу сделать, чтобы не быть конкурентом для его жены в получении наследства, чтобы у его жены не было повода меня убивать? - Вам нічого непотрібно робити, адже Ви є лише спадкоємцем другої черги.

    8) Если брат напишет завещание на маму и умрет брат и мама, то кто будет наследником? - якщо першим помре брат, то єдиним спадкоємцем по заповіту буде його мама. Однак, відповідно до ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

    Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років (ст. 6 СК України, ст. 31 ЦК України).

    Неповнолітньою вважається фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років ( ст. 6 СК України, ст. 32 ЦК України).

    Непрацездатними вважаються особи, які досягли встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"пенсійного віку, або особи з інвалідністю І, ІІ, ІІІ груп, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону, незалежно від того, чи призначена їм пенсія.

    Якщо ж першою помре його мама, то спадкування не буде взагалі (адже, спадщина відкривається лише в разі смерті спадкодавця).

    Тоді брат зможе скласти новий заповіт, а якщо цього не зробить, то у разі його смерті спадкування відбуватиметься за законом.

    9) Имущество, нажитое до законного брака (квартира куплена до брака), то эта квартира подлежит передаче в наследство жене? - якщо не буде заповіту, то спадкування відбуватиметься за законом. Окрім дружини, в першу чергу спадкоємців також входять діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, та його батьки (ст. 1261 ЦК).

    10) Если наследники первой очереди получают наследство (только моя мама и его жена), то они получают в каких частях (поровну)? - у межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого у рівних частках.

    При цьому, право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.

    Оцініть консультацію юриста, яка Вам найбільше допомогла.

    Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтесь через контакти в моєму профілі.

    Всього доброго!

    Щасти Вам!

    • Ирина Клієнт 2 роки тому

      Скажите, пожалуйста, существует ли вообще такая услуга у нотариуса "написать отказ от принятия наследства", если человек не хочет принимать наследство?

      • Савченко Олександр
        Савченко Олександр 2 роки тому

        Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду

        Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на підставі (ст. 1268 Цивільного кодексу України). Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини яка відкривається з дня смерті особи або з дня, з якого вона оголошується померлою. Для цього спадкоємцю необхідно звернутися із заявою про відмову від прийняття спадщини, яка подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

        Слід розрізняти неподання заяви про прийняття спадщини протягом встановленого строку й подання заяви про відмову від спадщини. Так, в першому випадку особа не здійснює свого права, внаслідок чого втрачає можливість прийняти спадщину, а в іншому – вчиняє активні дії, тобто реалізує своє право на відмову від прийняття спадщини.

        Для окремих категорій громадян передбачений особливий порядок відмови від прийняття спадщини:

        • Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.
        • Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.
        • Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

        Стаття 1273 [1]Цивільного кодексу України передбачає та встановлює ряд правил для відмови від прийняття спадщини неповнолітніми, малолітніми, недієздатними (обмежено дієздатними) особами, а саме: - фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитись від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування; - неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може відмовитись від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування; - батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній дитині, лише з дозволу органу опіки та піклування.

        Важливо!
        1. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
        2. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття'.

        Відмова від спадщини за заповітом

        Частиною першою статті 1274 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. До спадкування за заповітом можуть запрошуватися не тільки спадкоємці, які зазначені в заповіті, а й спадкоємці за правом на обов'язкову частку.

        Відмова від спадщини за законом

        Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина друга статті 1274 Цивільного кодексу України).

        Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь (частина третя статті 1274 Цивільного кодексу України).

        Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 Цивільного кодексу України.

        Відмова від спадщини може бути як на користь конкретної особи спадкоємця (адресна відмова), так і без зазначення такої особи (безадресна). В залежності від виду відмови її правові наслідки є відмінними: - у разі безадресної відмови від прийняття спадщини одним із спадкоємців за законом із черги, яка закликана до спадкування, частка у спадщини, яку він мав прийняти, переходить до інших спадкоємців тієї ж черги порівну; - у випадку адресної відмови частка, від якої відмовився спадкоємець, переходить до того чи тих спадкоємців, вказаних ним у заяві. Крім того, у випадку адресної відмови у свідоцтві про право на спадщину відображається частка, від якої відмовився спадкоємець.

        Відкликання відмови від прийняття спадщини

        Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття відповідно до статті 1270 Цивільного кодексу України.

        Правові наслідки відмови від прийняття спадщини

        • Відмова від прийняття спадщини одного із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
        • Відмова від прийняття спадщини одного із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
        • Положення статті 1275 Цивільного кодексу України не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.
        • Відмова спадкоємця за заповітом, який відмовився від прийняття спадщини, було покладено заповідальний відказ, обов'язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну.
        • Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.
        • Ирина Клієнт 2 роки тому

          скажите, пожалуйста, те женщины, которые жили с моим братом несколько лет назад гражданским браком, они тоже будут иметь право на наследство в случае, если мой брат умрет?

          • Савченко Олександр
            Савченко Олександр 2 роки тому

            Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду

            Лише якщо брат складе на них заповіт. Права на спадкування за законом або на обов'язкову частку у спадщині (якщо заповіт буде складено на інших осіб) вони не матимуть.

            Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5...):

            Стаття 1241. Право на обов'язкову частку у спадщині

            1. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

            Стаття 1264. Четверта черга спадкоємців за законом

            1. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

            • Ирина Клієнт 2 роки тому

              мой брат еще не женился, завещание не составлял, значит те женщины. которые жили с ним гражданским браком в прошлом году и несколько лет назад, они не имеют право на наследство в случае, если мой брат умрёт?

          • Савченко Олександр
            Савченко Олександр 2 роки тому

            Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду

            мой брат еще не женился, завещание не составлял, значит те женщины. которые жили с ним гражданским браком в прошлом году и несколько лет назад, они не имеют право на наследство в случае, если мой брат умрёт? - ні, так як вони не будуть спадкоємцями за заповітом чи за законом.

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    Добрий вечір, Ірина!

    Зміна черговості одержання права на спадкування — це встановлення іншого, ніж передбачено законом, порядку закликання до спадкування спадкоємців за законом.

    Існують два способи зміни черговості одержання права на спадкування: за домовленістю спадкоємців (договірний) та судовий.

    • Договірний спосіб полягає в укладенні договору про зміну черговості між заінтересованими спадкоємцями. Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню.
    • Судовий порядок полягає у пред'явленні позову спадкоємцями наступних черг до спадкоємців тієї черги, яка безпосередньо закликається до спадкування в разі достатності підстав.

    Відповідно до ч.1 ст. 1259 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини.

    Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині.

    Договір про зміну черговості спадкування укладається між спадкоємцями тієї черги, що закликається до спадкування, з однієї сторони, та спадкоємцем подальшої черги, з іншої сторони.

    Згоди інших спадкоємців черги, яка закликається до спадкування, а також спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині (ст. 1241 ЦК України), на укладення цього договору не вимагається, оскільки укладення даного договору жодним чином не звужує змісту наявних у них на даний момент спадкових прав.

    Законом не встановлено особливі умови закликання до спадкування спадкоємця подальшої черги. Тобто це може бути спадкоємець третьої черги при закликанні до спадкування спадкоємців першої черги. Вказаний спадкоємець не обов'язково повинен проживати разом зі спадкодавцем, надавати йому матеріальну допомогу, бути непрацездатним тощо; однак має належати до кола спадкоємців за законом та погодитися прийняти спадщину.

    Враховуючи, що договір укладається між спадкоємцями за законом, його сторонами можуть бути лише фізичні особи, визначені хоча б у одній з черг спадкоємців за законом (ст. 1261–1265 ЦК України). Відтак нотаріусу необхідно надати докази родинних, шлюбних чи інших відносин таких осіб зі спадкодавцем. У разі якщо будь-хто зі спадкоємців, який бажає брати участь у цьому договорі, не може надати відповідні докази, він не може укласти договір про зміну черговості.

    Договір про зміну черговості одержання права на спадкування може бути укладений з особою, яка спадкує за правом представлення (ст. 1266 ЦК України). Можливість укладення договору такими особами пов'язане з тим, що спадкоємці за правом представлення є безпосередніми та самостійними наступниками спадкодавця.

    Предметом договору про зміну черговості одержання права на спадкування є закликання до спадкування спадкоємця наступної черги, який за загальним правилом черговості не має права на спадкування. Змінюючи порядок черговості, жодна сторона за договором не втрачає своїх прав.

    Зміна черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування провадиться після відкриття спадщини до видачі свідоцтв про право на спадщину.

    Ця ж умова передбачена п.4.7 глави 10 розділу ІІ Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» .

    Як зазначено у ст. 1259 ЦК України, договір про зміну черговості одержання права на спадкування не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині. Це означає, що спадкоємці, укладаючи такий договір, не можуть змінити частку у спадщині того спадкоємця, який не є стороною за договором. Не може бути змінена і частка у спадщині спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, розмір якої імперативно встановлений ст. 1241 ЦК України.

    А тому спадкоємці укладають договір про зміну черговості одержання права на спадкування лише щодо тих часток, які вони мають успадкувати. Розмір спадкових часток при цьому залежить від волі заінтересованих спадкоємців та встановлюється договором. Тобто, змістом цього договору не можуть бути інші питання, зокрема, одночасна зміна часток у спадщині спадкоємців за законом.

    Судовий порядок :

    Відповідачами у справі про зміну черговості права на спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті спадкодавця, та які заперечують проти зміни черговості права на спадкування шляхом укладення відповідного договору.

    Відповідно до ч.1 ст.1249 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

    Судовий порядок може бути застосований, зокрема, у разі, якщо найближчі родичі ухилялися від виконання обов'язку щодо догляду за спадкодавцем, який потребував допомоги через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, і такий догляд протягом тривалого часу здійснювали інші особи, які хоча й входять до кола спадкоємців за законом, проте не є спадкоємцями черги, яка закликається до спадкування. Водночас, спадкомці черги, яка закликається до спадкування заперечують проти зміни черговості права на спадкування шляхом укладення відповідного договору.

    Слід підкреслити, що за правилом ч. 5 ст. 1224 ЦК України, спадкоємець, котрий ухилявся він надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані, може бути усунений від спадкування за рішенням суду. Однак наслідком такого усунення буде спадкування іншими спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкування. Відтак, особа, яка тривалий час опікувалася, матеріально забезпечувала спадкодавця, може взагалі не отримати права на спадкування через наявність більш близьких родичів. Судовий порядок зміни черговості одержання права на спадкування надає таким особам у наведеному вище випадку можливість успадкувати майно спадкодавця, хоча й разом з тими спадкоємцями, хто ухилявся він надання допомоги спадкодавцеві.

    Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку:

    1. здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами);
    2. матеріальне забезпечення спадкодавця;
    3. надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізований вираз - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири, тощо;
    4. тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1 - 3;
    5. безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
    6. Усі вищеперераховані юридичні факти встановлюються судом на власний розсуд з урахуванням усіх обставин справи.

    Під поняттям "опікувалася" в контексті ст. 1259 ЦК України потрібно розуміти не здійснення цивільних прав та обов'язків від імені підопічного, а надання особі, яка перебувала у безпорадному стані і потребувала сторонньої допомоги, звичайних фактичних послуг у придбанні продуктів, медикаментів, приготуванні їжі, прибиранні квартири тощо. Тобто можна стверджувати, що "опікувалася" вживається в розумінні "турбувалася", "допомагала".Надання допомоги спадкодавцеві протягом тривалого часу - оціночна категорія та має визначатися судом з огляду на обставини конкретної справи. У будь-якому разі, дії спадкоємця не повинні носити разовий, епізодичний характер і допомога, що надається, має бути систематичною.

    Всього доброго, успіхів Вам!

    • Ирина Клієнт 2 роки тому

      Скажите, пожалуйста, существует ли вообще такая услуга у нотариуса "написать отказ от принятия наследства", если человек не хочет принимать наследство?

      • Адвокат Евгений Александрович
        Адвокат Евгений Александрович 2 роки тому

        Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

        Ірина!

        Так, існує.

        Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття.Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на підставі (ст. 1268 Цивільного кодексу України).

        Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини яка відкривається з дня смерті особи або з дня, з якого вона оголошується померлою.

        Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз’яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

        Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.Не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.Приймаючи від спадкоємців заяву про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття, нотаріус зобов’язаний роз’яснити спадкоємцям їх право на відкликання такої заяви протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України.

        Заява про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів.

        Усі наступні заяви (додаткові, від інших спадкоємців, кредиторів) також реєструються у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ під самостійними номерами та в хронологічному порядку.

        На всіх заявах зазначаються дата і час їх надходження та номер спадкової справи.До заяви про відкликання поданої заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття застосовуються такі самі правила реєстрації.

        Для прийняття спадщини чи відмови від прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

        Прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись.

        Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

        Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.

        Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття такою особою спадщини встановлюється три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

        Якщо строк, що залишився, менший трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

        Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку.

        Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

        У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.У разі якщо спадкоємець відправив нотаріусу за місцем відкриття спадщини поштою належно оформлену заяву про прийняття спадщини, а потім особисто з’явився до нотаріуса і подав заяву про відмову від спадщини, нотаріус бере до уваги ту заяву, яка була зареєстрована першою у Журналі реєстрації вхідних документів.

        Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

        У цьому випадку право на прийняття спадщини здійснюється спадкоємцями на загальних підставах протягом строку, що залишився для прийняття спадщини.

        Якщо строк, що залишився, становить менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців. Свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкової трансмісії видається за місцем відкриття спадщини після смерті першого спадкодавця.

        Відмова від спадщини:

        Спадкоємець за заповітом має право відмовитись від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

        Якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім’я якої складено заповіт, може відмовитись від прийняття спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.

        Спадкоємець за законом має право відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги, у тому числі внуків, правнуків, племінників та інших.

        Спадкоємець, на чию користь була здійснена відмова від права на частку у спадщині, має право відмовитися від її прийняття.

        Приймаючи заяву про відмову від прийняття спадщини, нотаріус роз’яснює спадкоємцю правові наслідки такої відмови.У разі відмови від прийняття спадщини усіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування отримують спадкоємці за законом почергово.

        1. У разі заведення спадкової справи та встановлення складу спадкового майна нотаріус надає спадкоємцю письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, із зазначенням розміру плати за вчинення відповідних нотаріальних дій. Така довідка має бути підписана нотаріусом та скріплена його печаткою.

        Всього доброго, успіхів Вам!

      • Адвокат Евгений Александрович
        Адвокат Евгений Александрович 2 роки тому

        Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

        Ірина!

        Також, щодо процедури відмови від спадщини, то вона передбачає подання спадкоємцем за заповітом або за законом відповідної заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Цивільне законодавство передбачає, що відмова від прийняття спадщини за заповітом, не позбавляє особу права на спадкування за законом. Тобто, відмова від спадщини буде вважатися «повною», якщо в заяві буде зазначено, що спадкоємець відмовляється від спадкування як за заповітом, так і за законом.

        Наразі можна стверджувати, що в Україні існує два види відмови від прийняття спадщини. Перша – безадресна, тобто, без зазначення конкретної особи, на користь якої вона зроблена. У такому випадку спадкоємцеві байдуже, до кого перейде його частка у спадщині. Другий вид відмови від прийняття спадщини – адресна. В такому разі спадкоємець зазначає в своїй заяві коло тих осіб, на користь яких здійснюється відмова. У даному випадку наслідки відмови від спадщини будуть принципово відмінними від тих, що настають у зв’язку з безадресною відмовою, адже частка спадкоємця, який відмовився, вже не розподіляється порівну між усіма спадкоємцями, а переходить лише до тих, які вказані ним у заяві.

        Слід звернути увагу, що спадкоємець за заповітом може відмовитися від спадщини лише на користь того спадкоємця, який указаний в заповіті. Тому, якщо заповіт складений на користь однієї особи, то відмова спадкоємця від спадщини може бути лише безадресною.

        У п. 5 Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», зазначено про те, що в разі наявності заповіту на все майно та відмови від прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом, право на спадкування одержують спадкоємці за законом.

        Слід також враховувати, що незалежно від наявності заповіту до процедури спадкування мають залучатись також і спадкоємці з правом на обов’язкову частку в спадщині. У нормах Цивільного Кодексу України про відмову від прийняття спадщини не вказується, чи може спадкоємець, який успадковує обов’язкову частку, відмовитися від неї. Дане питання є досить важливим, а тому, потребує законодавчого врегулювання. На мою думку, такий спадкоємець не може відмовитися на користь інших спадкоємців, оскільки його право є виключно особистим. Зважаючи, що право на обов’язкову частку в спадщині зумовлене неповноліттям чи непрацездатністю особи, то відмова від нього буде суперечити основному його призначенню – забезпечення захисту уразливих категорій населення.

        Підсумовуючи вищевикладене, хотілося б зазначити, що прийняття або відмова від прийняття спадщини – це особисте рішення, а не обов’язок спадкоємця. Доцільність відмови залежить від конкретної життєвої ситуації, як то: небажання успадковувати майнові зобов’язання, що значно перевищують вартість залишеного спадкодавцем майна та грошових коштів; оптимізація оподаткування спадщини (як відомо, спадкоємці першої черги звільнені від оподаткування спадщини) тощо. При цьому слід завжди пам’ятати, що життєві обставини іноді кардинально змінюються, тому особа, що відмовляється від спадщини, завжди може відкликати свою заяву в межах загального строку прийняття спадщини та скористатись усіма правами спадкоємця, що передбачені законом.

        • Ирина Клієнт 2 роки тому

          мой брат сейчас еще не женился. скажите, пожалуйста, те женщины, которые жили с моим братом в прошлом году и несколько лет назад гражданским браком, они тоже будут иметь право на наследство в случае, если мой брат умрет?

          • Адвокат Евгений Александрович
            30%
            Адвокат Евгений Александрович 2 роки тому

            Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

            Ирина!

            "мой брат сейчас еще не женился. скажите, пожалуйста, те женщины, которые жили с моим братом в прошлом году и несколько лет назад гражданским браком, они тоже будут иметь право на наследство в случае, если мой брат умрёт"?

            - Нет, только официальная супруга, может иметь право на наследство.

            Всего доброго!

    Пуха Наталія ТендерОк

    Доброго Дня

    Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.

    Відповідно до статей 1261-1265 Цивільного кодексу України передбачено п’ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

    В межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого у рівних частках. При цьому, право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.

    У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Передбачене законом коло спадкоємців першої черги є вичерпним.

    У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

    У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

    Третя черга спадкоємців спадкує за відсутності перших двох черг, або якщо всі спадкоємці попередніх черг відмовилися від спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування.

    У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

    До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

    У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

    У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

    Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

    Спадкування за правом представлення регулюється ст. 1266 ЦК, яка визначає коло спадкоємців за законом, котрі закликаються до спадкування у випадку смерті їхнього родича до відкриття спадщини. Так, одна особа, у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини. За правом представлення можуть спадкувати онуки, правнуки, прабаба, прадід, племінники, двоюрідні брати та сестри. Цей перелік осіб є вичерпним та розширенню не підлягає.

    У межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого в рівних частках.

    Згідно частин першої та третьої статті 1268 цього Кодексу, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

    Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.

    Такими, що прийняли спадщину вважаються також малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, якщо не було подано заяву про відмову від спадщини у порядку, встановленому цивільним законодавством.

    Відповідно до статті 1269 Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

    Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

    Тобто відповідь на ваші питання залежить від наявності заповіту та стану який буде мати на момент смерті друга половина Вашого брата.

    Успіхів

    • Ирина Клієнт 2 роки тому

      Скажите, пожалуйста, существует ли вообще такая услуга у нотариуса "написать отказ от принятия наследства", если человек не хочет принимать наследство?

    Костромина Виктория
    Костромина Виктория 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 19 років досвіду

    1. Мне говорили, что жена и мама будет наследниками первой очереди, а я (его родная сестра) буду наследником второй очереди и получу наследство только, если наследники первой очереди откажутся от наследства?

    да

    2. Бывают исключения, например, если брат болел и я долго оплачивала его лечение, то я ЧЕРЕЗ СУД имею право потребовать, чтобы меня перенесли в наследники первой очереди? (это не наш случай, мой брат здоровый, ему 42 года, но мне просто интересно, так ли это?) Вопрос, какие еще бывают исключения, когда родная сестра может из наследника второй очереди стать наследником первой очереди? при условии проживания и ведения совместного хозяйства

    3. И еще важный вопрос: это ТОЛЬКО ЧЕРЕЗ СУД можно из наследника второй очереди стать наследником первой очереди? да

    4. Сколько времени проходит от момента решения суда о назначении наследства до момента фактического принятия наследства мной? как повезет

    5. Если у брата будут дети, то дети являются наследниками первой очереди впереди меня? все наследники одной очереди - равные

    6. Могу ли я отказаться от принятия наследства в пользу его жены? Как мне написать отказ от наследства? вы не есть наследник - если есть жена

    7. Что я могу сделать, чтобы не быть конкурентом для его жены в получении наследства, чтобы у его жены не было повода меня убивать?вы не есть наследник - если есть жена

    8. Если брат напишет завещание на маму и умрет брат и мама, то кто будет наследником? зависит от многого - напр кто умрет первым, то есть из наследников 1 очереди и тд.

    9. Имущество, нажитое до законного брака (квартира куплена до брака), то эта квартира подлежит передаче в наследство жене? да

    10. Если наследники первой очереди получают наследство (только моя мама и его жена), то они получают в каких частях (поровну)? равные части , если нет совместного

    • Ирина Клієнт 2 роки тому

      Скажите, пожалуйста, существует ли вообще такая услуга у нотариуса "написать отказ от принятия наследства", если человек не хочет принимать наследство?

    Карпенко Андрей Владимирович
    Карпенко Андрей Владимирович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 25 років досвіду

    Скажите, пожалуйста, существует ли вообще такая услуга у нотариуса "написать отказ от принятия наследства", если человек не хочет принимать наследство?

    Хзххххххххх

    Отказ от наследства можно оформить в течении шести месяцев со дня смерти наследодателя.

    Заранее это сделать нельзя.

    Костромина Виктория
    Костромина Виктория 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 19 років досвіду

    Скажите, пожалуйста, существует ли вообще такая услуга у нотариуса "написать отказ от принятия наследства", если человек не хочет принимать наследство

    Существует.

    Но она действует для наследников которые фактически принимают наследство или которые сначала подали заяву на принятие а потом решили не принимать наследство.

    А при наличии наследников первой очереди - наследнику других очередей - нет смысла писать такую заяву.

    • Ирина Клієнт 2 роки тому

      мой брат сейчас еще не женился. скажите, пожалуйста, те женщины, которые жили с моим братом в прошлом году и несколько лет назад гражданским браком, они тоже будут иметь право на наследство в случае, если мой брат умрет?

    Тимченко Анастасия Александровна
    Тимченко Анастасия Александровна 2 роки тому

    Адвокат, м. Миколаїв, 27 років досвіду

    Скажите, пожалуйста, существует ли вообще такая услуга у нотариуса "написать отказ от принятия наследства", если человек не хочет принимать наследство?

    Существует, НО... эта процедура существует при НАЛИЧИИ наследственной процедуры, то есть после смерти наследодателя. Поэтому пока ваш брат жив, а судя по вашему вопросу - это вполне молодой и здоровый мужчина, то ни о каком отказе от мифического наследства и речи быть не может. К тому же есть вероятность, что он может всем своим имуществом распорядиться при жизни и после смерти у него просто ничего не будет, что можно было бы передать по наследству))) И да, как уже говорилось выше неоднократно - при наличии наследников первой очереди, наследникам второй очереди ничего нее светит, поэтому и отказ их не имеет никакого смысла)))

    • Ирина Клієнт 2 роки тому

      мой брат сейчас еще не женился. скажите, пожалуйста, те женщины, которые жили с моим братом в прошлом году и несколько лет назад гражданским браком, они тоже будут иметь право на наследство в случае, если мой брат умрет?

      • Тимченко Анастасия Александровна
        Тимченко Анастасия Александровна 2 роки тому

        Адвокат, м. Миколаїв, 27 років досвіду

        те женщины, которые жили с моим братом в прошлом году и несколько лет назад гражданским браком, они тоже будут иметь право на наследство в случае, если мой брат умрет?

        Нет, те женщины никаких прав не имеют. Наследницей первой очереди станет только официальная жена

    Карпенко Андрей Владимирович
    Карпенко Андрей Владимирович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 25 років досвіду

    скажите, пожалуйста, те женщины, которые жили с моим братом несколько лет назад гражданским браком, они тоже будут иметь право на наследство в случае, если мой брат умрет?

    Хххххххххх

    Эти женщины никаких прав на наследство не имеют.

    • Ирина Клієнт 2 роки тому

      мой брат еще не женился, а раньше жил гражданским браком с другими женщинами в прошлом году и несколько лет назад, завещание на них он не составлял, те женщины тоже не имеют никаких прав на наследство в случае, если мой брат умрет?

    Рибінцев Сергій Сергійович
    Рибінцев Сергій Сергійович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 15 років досвіду

    Добрый день!

    В отношении наследования вам необходимо знать следующее: наследуются как активы, так и долги.

    И принцип наследования следующий: по закону или по завещанию.

    Есть есть завещание -все понятно. Того , кого указал наследодатель тот и получает наследство. Но с одной оговоркой, что первая линия наследования - с группой инвалидности/пенсионеры, получают обязательную долю вне зависимости от воли наследодателя.

    Если завещания нет- тогда наследуется по закону. Все родственники первой линии родства. Если первая линия отсутствует -второй, и так далее.

    Вопрос у вас немного обширный, да и вопросы вы уточняющие задаете, поэтому возможно вам удобнее провести телефонную консультацию.

    Набирайте, используя контакты на сайте.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України