Документы для фин. монитринга

Здравствуйте, Анатолий!

Банк имеет право проводить проверку и затребовать документы по поводу происхождения денежных средств, в том числе: договора и документы, подтверждающие перечисление денежных средств.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2020, № 25, ст.171):

Про запобігання та протидію л... | від 06.12.2019 № 361-IX (rada.gov.ua)

"Стаття 11. Належна перевірка

1. Суб’єктам первинного фінансового моніторингу, що є фінансовими установами, забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки та встановлювати кореспондентські відносини з банками-оболонками, а також з банками та іншими фінансовими установами - нерезидентами, щодо яких відомо, що вони підтримують кореспондентські відносини з банками-оболонками.

2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки.

Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.

3. Належна перевірка здійснюється в разі:

встановлення ділових відносин (крім ділових відносин, встановлених на підставі договорів страхування за видами страхування, що не передбачають здійснення страхової виплати в разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та/або досягнення застрахованою особою певного віку, визначеного в такому договорі, за якими клієнтом є фізична особа та загальний страховий платіж не перевищує 27 тисяч гривень або його сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті; а також крім встановлення ділових відносин, які виникають на підставі договорів про участь в лотереї, за умови, що розмір ставки гравця не перевищує 5 тисяч гривень);

наявності підозри;

здійснення платіжних операцій (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунка;

проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень;

виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта;

проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.

Залежно від рівня ризику проведення фінансової операції належна перевірка клієнта здійснюється також у разі проведення ним кількох фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.

4. Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених цим Законом), проведення фінансової операції, відкриття рахунка.

З метою неперешкоджання звичайній діловій практиці верифікація клієнта може здійснюватися за необхідності під час встановлення ділових відносин. У такому разі здійснення верифікації має бути завершене якнайшвидше після першого контакту з клієнтом, за умови здійснення ефективного управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Верифікація клієнта також може бути здійснена після відкриття рахунка, але до проведення по ньому першої фінансової операції.

Верифікація здійснюється також в інших випадках, установлених Національним банком України для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, за якими він відповідно до цього Закону здійснює державне регулювання і нагляд.

5. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а державні органи, державні реєстратори зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідно до законодавства інформацію, що стосується здійснення належної перевірки. Зазначена інформація подається безоплатно. Порядок подання інформації визначається Кабінетом Міністрів України.

6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов’язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

7. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов’язаний на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел (якщо інше не передбачено цим Законом), здійснювати верифікацію.

Офіційні документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Копії офіційних документів, крім нотаріально засвідчених, на підставі яких суб’єкт первинного фінансового моніторингу здійснив верифікацію, засвідчуються в порядку, встановленому суб’єктом державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб’єктом первинного фінансового моніторингу.

Реквізити банку, в якому відкрито рахунок клієнту, номер поточного рахунка, місце проживання або місце перебування фізичної особи - резидента України (місце проживання або місце тимчасового перебування фізичної особи - нерезидента в Україні), відомості про виконавчий орган (органи управління), а також інша інформація, необхідна для з’ясування мети та характеру майбутніх ділових відносин, проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, встановлених суб’єктом первинного фінансового моніторингу на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших офіційних та/або надійних джерел, якщо така інформація є відкритою, не потребують верифікації в разі відсутності в суб’єкта первинного фінансового моніторингу підозр щодо достовірності (чинності) таких документів та/або інформації.

Для визначення належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до політично значущих осіб, членів їх сімей або пов’язаних з ними осіб суб’єкт первинного фінансового моніторингу використовує декілька надійних джерел інформації та вживає заходів для перевірки отриманої інформації.

З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника суб’єкт первинного фінансового моніторингу:

витребовує та отримує від клієнта - юридичної особи структуру власності такого клієнта;

встановлює щодо трасту або іншого подібного правового утворення відомості про засновників, довірчих власників, захисників (у разі наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізичних осіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення (у тому числі через ланцюг контролю/володіння). Щодо трастів та інших подібних правових утворень, вигодоодержувачі (вигодонабувачі) яких характеризуються певними ознаками або класом, встановлюється інформація про таких вигодоодержувачів (вигодонабувачів), яка б надала можливість встановити їх особу в момент виплати чи реалізації ними належних їм прав;

має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах;

має вжити належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та пересвідчитися, що він знає, хто є кінцевим бенефіціарним власником (за його наявності), здійснюючи обґрунтовані заходи для розуміння права власності (контролю) та структури власності.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу при встановленні кінцевого бенефіціарного власника клієнта не повинен покладатися виключно на Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Вимоги щодо встановлення кінцевого бенефіціарного власника суб’єкт первинного фінансового моніторингу виконує з використанням ризик-орієнтованого підходу.

8. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють:

1) для фізичної особи - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені;

2) для фізичної особи - підприємця - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка (за наявності), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені;

3) для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації, відомості про виконавчий орган (органи управління); ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном; ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка.

Банки як суб’єкти первинного фінансового моніторингу можуть не встановлювати щодо резидентів (фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб) реквізити іншого банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка.

9. Під час ідентифікації та верифікації нерезидентів, а також трастів та інших подібних правових утворень суб’єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють:

1) для фізичної особи - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, громадянство, відомості про місце проживання або місце тимчасового перебування в Україні, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені;

2) для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунка; відомості про виконавчий орган (органи управління); ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном. Під час верифікації суб’єкту первинного фінансового моніторингу надається також копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи;

3) для трастів та інших подібних правових утворень, що не є юридичними особами, - повне найменування, мету та цілі діяльності, об’єкти управління, що належать нерезиденту, стосовно якого здійснюється ідентифікація та верифікація, країну заснування, місцезнаходження; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунка; ідентифікаційний номер (у разі наявності), що нерезидент використовує при поданні податкових декларацій та інших податкових документів до податкових органів у країні, резидентом якої він є. Під час верифікації суб’єкту первинного фінансового моніторингу надається також засвідчена копія документа або його витяг про утворення (заснування) трасту або іншого подібного правового утворення.

10. У сфері страхування життя страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери з метою ідентифікації вигодоодержувача (вигодонабувача) за договором (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом) страхування життя додатково до заходів належної перевірки клієнта, визначених частинами восьмою та дев’ятою цієї статті, встановлюють:

1) для вигодоодержувачів (вигодонабувачів), конкретно визначених у договорі (страховому полісі, свідоцтві, сертифікаті), - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення;

2) для вигодоодержувачів (вигодонабувачів), визначених через їх характеристики або категорію (наприклад, чоловік, дружина або діти на момент настання страхового випадку) чи в інший спосіб (наприклад за заповітом), - інформацію, достатню для впевненості страховика (перестраховика), страхового (перестрахового) брокера в можливості ідентифікувати вигодоодержувача (вигодонабувача) під час здійснення страхової виплати.

Страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери здійснюють верифікацію вигодоодержувачів (вигодонабувачів) за договором (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом) страхування життя під час здійснення страхової виплати. У разі передачі прав за договорами страхування життя третім особам ідентифікація нових вигодоодержувачів (вигодонабувачів) здійснюється під час передачі таких прав.

11. Суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, зобов’язані здійснювати належну перевірку з урахуванням таких особливостей:

1) належна перевірка осіб, які набули право на отримання виграшу (призу) у лотерею чи азартну гру, здійснюється до або під час здійснення фінансової операції із виплати (видачі) виграшу (призу), фінансової операції із обміну ігрових замінників гривні на гроші та за умови, що така фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу відповідно до статті 20 або 21 цього Закону;

2) належна перевірка осіб, які виявили намір повернути здійснені ними ставки у лотерею чи азартну гру, здійснюється до або під час здійснення фінансової операції із повернення ставки та за умови, що така фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу відповідно до статті 20 або 21 цього Закону;

3) належна перевірка осіб, які виявили намір здійснити ставку у лотерею чи азартну гру або обміняти гроші на ігрові замінники гривні, здійснюється до або під час здійснення відповідної фінансової операції та за умов, що належна перевірка є обов’язковою відповідно до цього Закону, а така фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу відповідно до статті 20 або 21 цього Закону.

Суб’єкт господарювання, який проводить лотереї, під час здійснення належної перевірки учасника лотереї додатково до заходів належної перевірки, визначених частинами восьмою та дев’ятою цієї статті, встановлює назву лотереї, номер лотерейного білета (назву та номер іншого документа, що засвідчує здійснення ставки в лотерею чи суму його виграшу), а також (для тиражних лотерей) дату проведення розіграшу тиражу лотереї та номер тиражу лотереї.

12. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу щодо іноземної фінансової установи, з якою встановлюються кореспондентські відносини, зобов’язаний додатково до належної перевірки клієнта здійснювати в порядку, визначеному відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, такі заходи:

1) збирати з офіційних та/або надійних джерел інформацію в обсязі, достатньому для розуміння суб’єктом первинного фінансового моніторингу характеру діяльності такої фінансової установи та встановлення її репутації і якості нагляду за нею, зокрема, чи була іноземна фінансова установа об’єктом розслідування з питань відмивання доходів або фінансування тероризму, або об’єктом застосування заходів впливу з боку органу, що здійснює державне регулювання та нагляд за її діяльністю у сфері запобігання та протидії, та чи не є фінансова установа банком-оболонкою;

2) оцінювати заходи іноземної фінансової установи у сфері запобігання та протидії;

3) встановлювати кореспондентські відносини з іноземними фінансовими установами з дозволу керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

4) документувати обов’язки іноземної фінансової установи у сфері запобігання та протидії;

5) щодо іноземної фінансової установи, рахунки якої використовуються безпосередньо третіми сторонами для здійснення операцій від свого імені, з’ясувати, що іноземна фінансова установа здійснює заходи з належної перевірки клієнтів, які мають прямий доступ до рахунків іноземної фінансової установи, та що іноземна фінансова установа може надати на запит суб’єкта первинного фінансового моніторингу відповідну інформацію, отриману за результатами здійснення належної перевірки клієнтів.

13. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний додатково під час належної перевірки здійснювати стосовно клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов’язаними з політично значущими особами, такі заходи:

1) мати належну систему управління ризиками з метою виявлення факту належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до зазначеної категорії;

2) одержувати дозвіл керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу для встановлення (продовження) ділових відносин, проведення (без встановлення ділових відносин) фінансових операцій на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону (незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою);

3) вживати достатніх заходів з метою встановлення джерела статків (багатства) та джерела коштів, з якими пов’язані ділові відносини чи операції з такими особами;

4) здійснювати на постійній основі поглиблений моніторинг ділових відносин.

Обсяг дій суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо заходів, визначених пунктами 2-4 цієї частини, має бути пропорційним ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом.

У разі якщо політично значуща особа перестала виконувати визначні публічні функції, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний продовжувати не менше ніж протягом дванадцяти місяців враховувати її триваючі ризики та вживати заходів, визначених пунктами 2-4 цієї частини, поки не переконається в тому, що такі ризики відсутні.

При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати ризики, що залишаються властивими політично значущій особі, зокрема:

рівень впливу, що особа може ще мати;

обсяг повноважень, якими вона була наділена;

зв’язок між минулими та чинними повноваженнями тощо.

Страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, крім заходів, передбачених цією частиною, здійснюють також заходи для встановлення факту про те, чи є політично значуща особа вигодоодержувачем (вигодонабувачем) та/або кінцевим бенефіціарним власником вигодоодержувача (вигодонабувача) за договором (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом) страхування життя. У разі встановлення факту про те, що така особа є вигодоодержувачем (вигодонабувачем) та/або кінцевим бенефіціарним власником вигодоодержувача (вигодонабувача), до здійснення страхової виплати за таким договором (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом) про це інформується керівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу та проводиться на постійній основі моніторинг ділових відносин з держателем такого договору (страхового полісу, свідоцтва, сертифіката) з урахуванням рекомендацій відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу, за результатами якого приймається рішення щодо інформування спеціально уповноваженого органу.

14. Повторна ідентифікація та верифікація клієнта (його представника) не є обов’язковими, якщо ця особа раніше була ідентифікована та верифікована згідно з вимогами закону, за умови відсутності у суб’єкта первинного фінансового моніторингу підозр та/або підстав вважати, що наявні документи, дані та/або інформація про клієнта (представника клієнта) є нечинними (недійсними) та/або неактуальними.

Ідентифікація та верифікація клієнта не здійснюються в разі вчинення правочинів між банками, зареєстрованими в Україні.

15. Нормативно-правовими актами суб’єктів державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за відповідними суб’єктами первинного фінансового моніторингу, може визначатися скорочений перелік ідентифікаційних даних, що з’ясовуються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, у разі:

встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції, якщо клієнтом виступає орган державної влади, фонд соціального страхування, підприємство, що повністю перебуває в державній власності, міжнародна установа чи організація (їх представництво), в яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також міжнародних договорів України, що не підлягають ратифікації;

проведення фінансової операції на фондовій біржі;

проведення страхового відшкодування або страхової виплати за договором міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції, якщо клієнтом виступає установа, орган, офіс або агентство Європейського Союзу;

встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції, якщо клієнтом виступає дипломатичне представництво іноземної держави, акредитоване в Україні в установленому порядку;

встановлення ділових відносин з клієнтом, який є емітентом, що відповідно до законодавства або у зв’язку із здійсненням публічної пропозиції акцій чи у зв’язку із допуском його акцій до торгів зобов’язаний публічно розкривати відомості про кінцевих бенефіціарних власників, або є дочірнім підприємством чи представництвом такого емітента.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний встановити ідентифікаційні дані, передбачені частинами восьмою - дев’ятою цієї статті, у разі наявності в нього підозр щодо клієнтів, передбачених цією частиною.

Положення, передбачені цією частиною, не можуть бути застосовані в разі наявності у суб’єкта первинного фінансового моніторингу підозр.

16. Суб’єкти державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, встановлюють особливості та надійні джерела для здійснення належної перевірки клієнтів для відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу, а також особливості встановлення вигодоодержувачів (вигодонабувачів) за фінансовими операціями.

17. Нормативно-правовими актами суб’єктів державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, визначаються:

порядок здійснення агентом ідентифікації та верифікації клієнтів;

порядок використання інформації щодо ідентифікації, верифікації клієнтів, встановлення їх кінцевих бенефіціарних власників та вжиття заходів з верифікації їх особи, а також інформації щодо мети та характеру майбутніх ділових відносин, отриманої від третьої особи, яка є суб’єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до вимог цього Закону або вживає подібні за змістом заходи, підлягає відповідному нагляду відповідно до законодавства країни реєстрації такого суб’єкта та діє від свого імені.

Використання агента для здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів можливе тільки за умови укладення письмового договору між суб’єктом первинного фінансового моніторингу та агентом.

Суб’єктам первинного фінансового моніторингу забороняється використовувати інформацію, отриману відповідно до абзацу третього цієї частини від третьої особи, що утворена і діє відповідно до законодавства держави (юрисдикції), що не виконує або неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, крім випадків, якщо використання інформації здійснюється в межах групи з дотриманням єдиних правил фінансового моніторингу.

У разі здійснення агентом ідентифікації та верифікації клієнтів, а також у разі використання суб’єктом первинного фінансового моніторингу інформації, отриманої від третьої особи відповідно до абзацу третього цієї частини, відповідальність за здійснення належної перевірки клієнта несе такий суб’єкт первинного фінансового моніторингу.

18. У разі якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи від імені або в інтересах іншої особи, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний згідно з вимогами цієї статті та положеннями інших законів, що регулюють процедуру ідентифікації, ідентифікувати також особу, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановити її кінцевого бенефіціарного власника або встановити вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією, крім здійснення фінансових операцій на підставі кореспондентських відносин, передбачених абзацами другим - четвертим пункту 32 частини першої статті 1 цього Закону.

19. У разі якщо особа діє як представник клієнта, суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен перевірити на підставі офіційних документів наявність у цієї особи відповідних повноважень, а також здійснити ідентифікацію та верифікацію такої особи.

20. У випадках, передбачених абзацом четвертим частини третьої цієї статті, належна перевірка здійснюється суб’єктом первинного фінансового моніторингу в порядку, визначеному статтею 14 цього Закону, якщо сума платіжної операції є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 20 цього Закону".

"Стаття 20. Порогові фінансові операції

1. Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень), за наявності однієї або більше таких ознак:

фінансові операції у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (у тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);

фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;

платіжні операції з переказу коштів за кордон (у тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);

фінансові операції з готівкою".

Вы как ФОП 2 группы, перед проведением операций, связанных с Вашей предпринимательской деятельностью, можете разместить для своих контрагентов, клиентов Публичный договор (оферта), который в последствии и будет для банка доказательством происхождения денежных средств.

Договор публичной оферты является публичным и, согласно ст. 633, 641 Гражданского кодекса Украины, его условия одинаковы для всех потребителей, безоговорочное принятие условий которого (оплата любым способом в соответствии с ч.2 ст. 642 Гражданского кодекса Украины) считается акцептом настоящего Договора между Покупателем и Продавцом и удостоверяет факт его заключения.

Всего доброго!

Удачи Вам!

Доброго дня, Анатолій!

1) Кошти від реклами Ви виводите на рахунок ФОП (підприємницький) чи фізичної особи (особистий)?

2) Додайте текст повідомлень із банку та вашу відповідь на них.

3) Но после последнего снятия наличных с приват банка пришли уведомления от финансового мониторинга, что нужно предоставить документы о происхождении денег. - недостатньо для чого? Адже, кошти Ви вже зняли. Чи Вам повідомили, що наступного разу заблокують фінансову операцію (зняття готівки)? І які саме документи про походження коштів вони хочуть, щоб Ви їм надали?

4) У меня все сделки проходят в переписке с рекламодателями,а скрины переписок им предоставлять, это бесполезно и ни к чему не приведет - навпаки дізнайтеся, можливо їх влаштує така переписка у роздрукованому вигляді (якщо вона містить інформацію про умови співпраці з рекламодавцями, в тому числі про вартість роботи та порядок її оплати). Крім того, питання у банку повинні виникати під час зарахування цих коштів на ваш банківський рахунок, а не після та зняття готівки з нього. Якщо банк пропустив таку фінансову операцію (тобто, не заблокував переведення коштів на ваш банківський рахунок та не запитав у Вас документальне підтвердження джерела їх походження), то фактично визнав їх законність, а тому незрозуміло чому запитує ці документи зараз (під час зняття готівки) та перешкоджає Вам вільно розпоряджатися своїми коштами.

Адже, згідно із статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1066 ЦК України за договором рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження і видачу відповідних сум та проведення інших операцій за рахунком, також банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Якщо буде потрібна допомога, звертайтесь через кнопку "Звернутися" біля фото.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Добрый день!

1. У себя на сайте разместите публичную оферту.

Данный документ — это устный договор, который заключается с вами автоматически после того, как клиент согласились с условиями во время регистрации или оформления заказа. А после внесения оплаты, все условия договора вступают в юридическую силу. Акты не оформляются,

2. Ведите журнал учета доходов и расходов, в который заносите прямые платежи в любой валюте за сделанную Вами работу (в платежках контрагент всегда указывает за что платеж) и этого для отчета перед налоговой и перед банком будет достаточно.

3. Публичная оферта являет собой предложение заключить договор на условиях, определенных одной стороной. Вторая сторона может или принять полностью предложение, или же отказаться. На сайтах такие оферты могут быть разного содержания и объема, но все они направлены на юридическую защиту собственника сайта.

Хотя все оферты разные, нужно выделить основные разделы, которые нужны для каждой публичной оферты на сайте. В начале публичной оферты должны быть общее положения, которые указывают на то, кто делает предложение заключить договор и кто может принять такое предложение, а также каким образом происходит принятие.

Следующим может быть раздел, который содержит определение терминов, но такой раздел необходим только в том случае, если Ваша деятельности связана с использованием специальной терминологии или терминов, которые могут толковаться по разному.

Публичная оферта должна содержать предмет договора, поскольку это существенное условие для любого договора. Также стоит определить в оферте, как и в любом другом договоре, права и обязанности сторон.

Целесообразно в публичной оферте описывать условия использования сайта, а так же механизм его работы. На сколько детально необходимо все это описать зависит от специфики самого сайта и целей его существования.

Сайт тесно связан с правом интеллектуальной собственности, поскольку его составляющие обычно являются объектами авторского права, поэтому стоит в оферте определять, кто и как может использовать конкретные объекты авторского права связанные с этим сайтом.

В оферте стоит определять порядок предоставления персональных данных, право на их обработку и использование. Поскольку такая обработка и использование без получения согласия от субъекта, которого касаются такие данные, будет нарушением законодательства.

Одним из самых важных разделов будет тот, который регулирует ответственность сторон и освобождение от такой ответственности в конкретных случаях. В оферте нужно указать на существующие запреты и ограничения, которые нужно соблюдать. Также стоит включать в публичную оферту раздел о порядке решения споров.

Грамотное и точное составление Вашей публичной оферты поможет избежать возможных конфликтов в будущем и защитить Ваши права.

Добрій день!

Документы подтверждающие происхождение средств:

1. Налоговая декларация уплата налогов(физ лицо)

2. Деятельность ФОП Открыта и бухгалтерская справка о поступлениях на счет ФОП ( или договор об оказании услуг и акт выполненных работ согласно КВЕДов ФОП)

3. Договор о предоставлении Вам безвозвратной финансовой благотворительной помощи на этот счет и в указанной сумме от организации или лица подпись которого должна быть в договоре и номер счета отправителя , печать или нотариальное заверение перевода на украинский язык

Выбрать соответствующее КВЕД и согласно их получать доход на счет ФОП.

Подписывать с контрагентами договор об оказании услуг и акт выполненных работ с подписями.

Если это не возможно, Вы как ФОП выписываете бухгалтерскую справку о поступлении средств на счёт, согласно НКУ и подаете в орган ДФС.

Бухгалтерская справка есть законным первичным документом в деятельности ФОП.

---

Относительно бухгалтерской справки:

1. Первичные документы необходимо иметь в любом случае, даже если Вы плательщик единого налога. В качестве первичных документов может быть Акт выполненных работ. Хранить их нужно три года, так как налоговая имеет право проверить всю документацию за последние 1095 дней. Если их нет, то нужно "воссоздать".

2. Что касается "рекомендации самому делать и подписывать акты": если Вы получаете перевод с карт или с терминала за оказание услуг, и нет физического контакта с заказчиком, то невозможно добиться личной подписи заказчика на Акте.

В то же время, согласно п. 44.1. ПКУ, формировать показатели налоговой отчетности на основании данных, не подтвержденных первичными документами, запрещено. Первичные документы регламентируются ЗУ "Про бух. учет" и Положенням № 88 "Об документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете". И закон, и Положення указывают, что личная подпись или другие данные, дающие возможность идентифицировать клиента, являются обязательными реквизитами, превращающими акт на бухгалтерский документ. Кроме этого, первичный документ должен быть лично подписан.

Документы, созданные в электронной форме, используют в бухучете только при условии, что они отвечают требованиям законодательства про электронные документы и электронный документооборот. То есть, электронный документ должен быть подписан электронной цифровой подписью или печатью.

Таким образом, Акт выполненных работ (предоставленных услуг) без подписи одной из сторон не можна считать первичным документом.

Что нужно сделать, чтобы не было проблем с налоговой:

Открываем Положення № 88, пункт 2.6: составляем бухгалтерскую справку, содержащую всю информацию про хозяйственную операцию.

Открываем письмо Минфина от 05.08.2014 г.. № 31-11410-08 / 23-2303 / 2333, и читаем в нем, что бухгалтерская справка - это полноценный первичный документ.

Какая форма бухгалтерской справки: либо пользуемся документом под названием "Методические рекомендации по применению регистров бухучета " (Приказ Минфина от 29.12.2000 г. № 356) и находим там форму, или пользуемся вышеупомянутым Положением № 88, п.2.7, который говорит нам, что разрешается составления первичных документов не только на бланках типовых и специализированных форм, то есть справку можно составить в произвольной форме, главное - она должна содержать все предусмотренные для первичного документа обязательные реквизиты.

Реквизиты указаны в п.2.4 Положения № 88 и в ст.9 ЗУ О бухгалтерском учете:

- название документа (бухгалтерская справка, акт);

- дата его составления;

- название предприятия, от имени которого составлен документ;

- содержание и объем хозяйственной операции;

- единица измерения хозяйственной операции;

- должности и фамилии лиц, ответственных за совершение хозяйственной операции и правильность ее оформления; - личную подпись или другие данные, позволяющие идентифицировать того, кто составил и подписал бухгалтерскую справку.

Также в бухгалтерскую справку можно включить дополнительные реквизиты (п. 2.4 Положення № 88): ваш идентификационный код, номер справки, основание для его составления.

___

По операциям со снятием денег с текущего счета.

С одной стороны, ограничение прав клиента на распоряжение денежными средствами, находящимися на его счете, не допускается, кроме случаев ограничения по решению суда или условиям обременения (статья 1074 Гражданского кодекса Украины). В то же время операции по такому счету могут быть приостановлены, но в этом случае банк должен найти основание из вышеизложенного перечня.

Приостановление финансовой операции осуществляется сроком на два рабочих дня. Специально уполномоченный орган по вопросам финансового мониторинга может принять решение о приостановлении операций сроком до пяти дней для дальнейшей проверки, одновременно уведомив правоохранительные органы.

Если подозрения не подтверждаются, операции должны быть немедленно возобновлены.

Урегулирование споров

В случае если банк неправомерно, по мнению клиента, отказывается выдать денежные средства, вопрос разблокировки счета, как правило, разрешается путем переговоров с представителями банка. Возможно, нужно будет предоставить дополнительные пояснения и/или документы по блокирующей операции и таким образом решить проблему в досудебном порядке. Если переговоры не приведут к желаемому результату, следует обратиться в суд с иском об ограничении прав клиента на распоряжение денежными средствами (статья 1074 ГК Украины). Снимая деньги с депозита/текущего счета (наличными), клиент не обязан объяснять причину такого снятия.

Шансы достаточно высоки, поскольку постановление НБУ является подзаконным актом и не может противоречить Гражданскому кодексу Украины.

С уважением,

Константин Гончаренко

Доброго Дня

Щодо вашого питання

Загалом для перевірки джерел походження коштів надаються підтверджувальні документи або інформація з публічних джерел. Це мають бути відомості, які дають змогу зробити обґрунтований висновок щодо наявності достатніх фінансових можливостей у власників небанківської установи для створення або купівлі фінансової компанії.

Які документи підходять як підтвердження джерела походження коштів?

- Довідка про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи).

- Документи, що підтверджують отримання грошових компенсацій, виплат, матеріального забезпечення та ін.

- Митна декларація.

- Довідка про нараховану заробітну плату.

- Відомості, що підтверджують отримання резидентом доходів із джерелом їх походження з України відповідно до Податкового Кодексу України.

- Податкова декларація за останній звітний період, видана відповідним органом в країні реєстрації резидента або в країні ведення його бізнесу.

- Документи про отримання страхової суми за договором страхування, отримання виграшу в лотерею, придбання права на скарб.

- Договір купівлі-продажу майна, що належить клієнту на праві власності (з наданням правовстановлюючих документів).

- Документи, що підтверджують отримання доходів за договорами цивільно-правового характеру за межами України.

Документи, що підтверджують джерела походження готівки (виписки за рахунками клієнта, отримані в інших банках, довідки про отримані депозити тощо), можуть бути лише додатковим документом, наданим клієнтом для підтвердження джерел походження доходів (активів).

Які вимоги до документа – джерела походження коштів, виданого органом іноземної держави?

Документи має бути складено державною (офіційною) мовою країни реєстрації (ведення бізнесу) нерезидента та узаконено в порядку, встановленому законодавством України. Допускається засвідчення шляхом проставлення апостилю з додаванням в установленому порядку перекладу цих документів на українську мову.

Тобто вам для фактичного підтвердження необхідні акти виконаних робіт та договори по ваших клієнтах, рекомендую також ввести наказ про ведення діяльності в електронній формі, приведіть у відповідність зазначені документи (тобто оформіть їх та надайте у Банк)

Успіхів

Добрый день, Анатолий!

Законодательство о финмоне сильно изменилось за последние шесть месяцев.

И это не предел. Сейчас также на согласовании проект закона с еще более жесткими правками.

Но если говорить строго про вашу деятельность, она не является таковой, что попадает под фин.мон, с одной стороны.

С другой, не ясно почему же Банк при ФОПе заинтересовали ваши операции. Вероятно из-за сумм.

Подтверждение операций важно иметь в контексте данного закона и будущих изменений. Я бы рекомендовал публичную оферту и письменное разъяснение на Банк, что будет гораздо эффективней.

Набирайте, если остались вопросы.