Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Податкове право, 14 грудня 2021, питання №53109 350₴

Как платить налоги в рамках ФОП с онлайн покера и торговли криптовалютой?

У меня открыт ФОП 3я группа 5% с КВЕД:

47.91 – Роздрібна торгівля, що здійснюеться поштою и тд……
63.11 – Оброблення данних, розміщення інформації на веб вузлах и тд
63.12 – Веб порталі (Основной)
63.99 – Надання інших інформаційних послуг
70.22 – Консультації с питань комерційної діяльності
73.12 – Посередництво в розміщенні реклами

В данный момент планирую заниматься онлайн-покером и торговлей криптовалютой.

Выплачивать на расчетный счет банка прибыль с покера могу с платежной системы Skrill (https://www.skrill.com/ru/ ) , а прибыль с криптовалют - с биржи Бинанс (https://www.binance.com)

С онлайн покера деньги выводятся ПокерРум – Skrill – Расчетный счет. Также возможно выводить на расчетный счет напрямую с покер румов (покерных сайтов).

Вопросы:
1). Возможно выводить средства на свой расчетный счет ФОП от таких видов деятельности и таких платежных систем и платить с них налоги как ФОП 3я группа?

2). Какие нужно добавить КВЕД для таких видов деятельности?

3). Какие есть варианты оформления такого рода деятельности, если на прямую по КВЕД это сделать не возможно?

Відповіді юристів (8)

    Рибінцев Сергій Сергійович
    100%
    Рибінцев Сергій Сергійович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 15 років досвіду

    Добрый день, Алексей.

    Вам надо по другому организовать эту работу. Не сильно, но по другому.

    Пока просто отвечу на ваши вопросы, а там, обдумайте и обращайтесь.

    1). Возможно выводить средства на свой расчетный счет ФОП от таких видов деятельности и таких платежных систем и платить с них налоги как ФОП 3я группа?

    Получения дохода от покера и торговлю на крипто бирже объединяет одно - эти доходы не считаются предпринимательскими.

    Смешно, что по разным причинам. Выиграш в покер - это не доход от предпринимательской деятельности совсем и никогда им не станет.

    А вот торговля криптой пока что не доход и пока что украинским законодательством не охватывается, так как крипта не признается вещью или имущественным правом.

    Закон так и не был подписан президентом и направлен на доработку.

    2). Какие нужно добавить КВЕД для таких видов деятельности?

    Никакие. Обе статьи вашего дохода по КВЕД не проходят.

    3). Какие есть варианты оформления такого рода деятельности, если на прямую по КВЕД это сделать не возможно?

    Ответ на данный вопрос лежит в плоскости рациональности такой организации. Если ваш доход большой (хотя бы от 4-5к дол. в месяц), то надо легализироваться.

    Если маленький, то выводите его в наличку через электронный кошелек в обменниках.

    Карпенко Андрей Владимирович
    Карпенко Андрей Владимирович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 25 років досвіду

    Добрый день!

    I.

    Верховна Рада ухвалила закон №3637 «Про віртуальні активи» (документ еще не вступил в законную силу, т.к. Президент наложил на него вето).

    Документ передбачає розв’язання таких проблем, пов’язаних з функціонуванням криптовалюти:

    • впорядкування нормативно-правового регулювання для ринку віртуальних активів;
    • визначення правового статусу віртуальних активів як об’єктів цивільних прав;
    • впорядкування цивільно-правових відносин між фізичними і юридичними особами, які виникають в процесі використання віртуальних активів;
    • визначення правового статусу учасників ринку і користувачів у сфері віртуальних активів;
    • встановлення основних принципів і принципів державної політики в сфері віртуальних активів;
    • державне регулювання і контроль на ринку віртуальних активів.

    Згідно із законом, віртуальний актив – це нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі.

    Існування та оборотоздатність віртуального активу забезпечується системою забезпечення обороту віртуальних активів. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав.

    Фінансовими віртуальними активами закон визначає:

    • емітований резидентом України забезпечений віртуальний актив, що забезпечений валютними цінностями – ЗВА (ВЦ);
    • емітований резидентом України забезпечений віртуальний актив, що забезпечений цінним папером або деривативним фінансовим інструментом ЗВА (ФІ).

    Водночас у документі прописано, що віртуальні активи не є засобом платежу в України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги).

    Порядок обороту в Україні ЗВА (ВЦ) встановлює Нацбанк, а оборот ЗВА (ФІ) – Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку України.

    Ухвалений закон – це шаблон. Механізми та процедури з віртуальними активами не регламентовані, передбачається, що це буде зроблено на рівні підзаконних актів регуляторами. Тому все ще попереду, а як швидко – невідомо…

    II.

    Поки що все працює наступним чином.

    На сьогоднішній день виходити з тіні «криптовалютників» змушує фінансовий моніторинг банків, адже законодавство про фінансовий моніторинг визначає, що таке «віртуальний актив», а операції з ним, що перевищують 30 тис. грн є предметом аналізу та контролю з боку банків.

    Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон) належна перевірка здійснюється в разі проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень;

    Відповідно до ч.3 ст.13 Закону, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак:

    є складними фінансовими операціями;

    є незвично великими фінансовими операціями;

    проведені у незвичний спосіб;

    не мають очевидної економічної чи законної мети.

    Даже если Вы откроете в банке специальный предпринимательский счет нет гарантии, что служба финансового мониторинга банка, пропустив пару платежей, не заблокирует очередную операцию по переводу крупной суммы денег посчитав ее рисковой.

    После блокировки банк может потребовать пояснить не только источники происхождения средств, но и цель и характер деловых отношений, наличие ресурсов и персонала для выполнения работ, оказания услуг, предоставить копии договоров с заказчиками или поставщиками, договора аренды, финансовую и налоговую отчетность и т.д.

    В случае приостановления операции по требованию банка подтвердить доходы необходимо будет позаботиться о документах: просмотреть анкету банка или другого субъекта финмониторинга, обратив внимание на тот доход, который у вас указан; доказать легальность доходов.

    Возможные источники:

    официальная зарплата,

    средства полученные от купли-продажи имущества,

    денежные средства за выполнение работ, оказание услуг гражданско-правовым договорам,

    средства от предпринимательской деятельности,

    подаренные средства, наследство, доходы от аренды и тому подобное.

    Нужно будет предъявить документы, связанные с данной деятельностью и получением этих средств.

    Правила финмониторинга достаточно сложны и неоднозначны. Вы можете попасть под блокировку счета.

    Натомість, що пропонує податкове законодавство з огляду на оптимальну модель ведення такого бізнесу.

    Варіант № 1. Декларування та оподаткування доходів як звичайної фізичної особи

    Обов’язок щодо подачі річної декларації визначається положеннями ст. 179 Податкового кодексу України (ПКУ).

    До 1 травня поточного року слід задекларувати доходи минулого року, а до 1 серпня – сплатити податки за цим задекларованим доходом – 18% ПДФО та 1,5% військового збору, при цьому сплачується із всього доходу, а не прибутку (дохід «мінус» витрати)

    Варіант № 2. ФОП

    По-перше, спрощенці другої-третьої груп можуть здійснювати операції з крипто валютою, маючи зареєстровані КВЕДи: 64.19 «Інші види грошового посередництва», торгівлі (обміну) криптовалютами – у позиції 66.19 «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення».

    По-друге, ЄСВ ніхто не скасовував, а це 1 320,00 грн в 2021 році щомісяця.

    По-третє, постає питання з РРО. Якщо все здійснювати в безготівковій формі через Приват24 або ж через термінали саме банківські, то РРО не потрібно застосовувати, навіть при доході більшому ніж 1 млн грн.

    III.

    Теперь опишу сам механізм.

    В начале 2019 года налоговики установили (индивидуальная налоговая консультация от 25.01.2019 №282/К/99‑99‑13‑01‑02‑14/ІПК) чем криптовалюты не являются:

    • денежными средствами или денежным суррогатом;
    • валютой или валютными ценностями,
    • электронными деньгами,
    • ценными бумагами.

    Это мнение разделяет и Нацбанк. В этом документе Налоговая Служба призналась, что в Налоговом Кодексе порядок налогообложения операций с криптовалютой не прописан. Поэтому, все что не запрещено - то разрешено.

    Под такими операциями прежде всего подразумевают майнинг и куплю-продажу. Отдельных КВЭДов для них нет. Госстат (письмо от 05.10.2018. №14.4‑09/435‑18) и Минфин рекомендуют классифицировать по КВЭД 64.19 «Другие виды денежного посредничества» майнинг и реализацию криптовалют; по 66.19 «Другая вспомогательная деятельность в сфере финансовых услуг, кроме страхования и пенсионного обеспечения» обмен криптовалюты. Но снова таки, КВЭД это статический инструмент, поэтому предприниматели сами могут выбрать нужный вид деятельности для операций с криптой, но уметь объяснить такое использование налоговикам.

    Деятельность в соответствии с КВЭДами 64.19 и 66.19 не считается финансовым посредничеством. Это позволяет ею заниматься предпринимателям-плательщиками единого налога (согласно письму Госстата от 30.12.2011 №14/3‑12/636). Налоговое законодательство не запрещает ФЛП на едином налоге заниматься криптовалютами.

    Знакомство с миром криптовалют лучше начать с выбора стратегии. Основные из них — это инвестирование или торговля. Первая подразумевает под собой приобретение актива и долгое хранение. Вторая — краткосрочные спекуляции. Трейдер совершает множество сделок с цифровыми активами, старясь извлечь выгоду за короткий промежуток времени.В зависимости от выбранной стратегии различаются и способы хранения криптовалюты. Для инвестиций лучше подойдут холодные кошельки. Таким образом можно держать криптовалюту на компьютере или флешке. Плюс — защищенность, никто не сможет украсть криптовалюту без прямого к ней доступа.Минус — неликвидность. Если вдруг курс монеты начнется резко снижаться и пользователь захочет продать ее, потребуется время, чтобы перевести активы на торговую площадку. Вдобавок к этому можно на эмоциях указать неверный адрес при отправке средств, что приведет к их полной потере без возможности восстановления.

    Для торговли цифровыми активами лучше всего подходят биржи. На них клиент может в любой момент продать или купить криптовалюту, а также воспользоваться дополнительными опциями. Например, кредитными плечами, с помощью которых можно взять в управление дополнительный капитал. Однако это крайне рискованно, так как есть вероятность очень быстро потерять все средства.На некоторых биржах также можно сделать вклад в криптовалюте или же воспользоваться функцией стекинга. Она позволяет получать пассивный доход за хранение монет. Однако держать средства на торговых площадках рискованно. Они могут в любой момент уйти в оффлайн из-за неисправности, быть взломаны, а средства, соответственно, украдены. Были случаи, когда недобросовестные сотрудники компании присваивали себе средства клиентов.

    В Украине работает крупнейшая в мире криптобиржа Binance.

    Binance на данный момент является крупнейшей биржей по объему торгов, числу активных пользователей, аккаунтов. В 2020 году на бирже Binance исторический максимум спотовой торговли за 24 часа составил $15 млрд (на $5 млрд больше, чем в 2019 году). $37 млрд USDT (токены тезер, курс которых привязан к USD, еще называют криптодолларами — ред.) – исторический максимум фьючерсной торговли за 24 часа (рост на $34 млрд по сравнению с 2019 годом).

    Летом 2020 года был добавлен новый фиатный шлюз, который позволяет пользователям пополнять и выводить гривны через свой Binance кошелек, используя банковские карты Mastercard и Visa. Главными преимуществами нового фиатного шлюза являются низкие комиссии за ввод и вывод средств в гривнах — всего 1%, а также скорость. На обработку транзакции уходит не более нескольких секунд.

    Минимальный объем депозита по Украине на Binance составляет 100 гривен (~$5), а максимальный размер может достигать десятки тысяч долларов.

    Многие пользователи, которые не являются активными трейдерами, используют сервис Savings. По факту это депозиты, где можно купить криптодоллар и положить его под процент годовых.

    Работа через криптобиржи позволит Вам работать через ФОП.

    Прогоняя сотни тысяч гривень через карту, Вы попадаете под финмониторинг и налоги.

    Доходы от покер - румов также лучше легализировать через крипто - биржи, т.к. доход от азартных игр налогооблагается по ставке 18% НДФЛ + 1,5% военный сбор.

    Игра в покер - это не предпринимательская деятельность.

    Марусяк Андрій Романович
    Марусяк Андрій Романович 2 роки тому

    Адвокат, м. Харків, 7 років досвіду

    Доброго дня!

    1). Возможно выводить средства на свой расчетный счет ФОП от таких видов деятельности и таких платежных систем и платить с них налоги как ФОП 3я группа?

    ні, не можна. Від фінансового моніторингу по платежу з БІнанс вас ФОП не врятує. А от по Р2Р може пройти. Але для ФОП 3 групи оподатковується увесь дохід (приход по карті), а не прибуток;

    ЧОМУ не можна? індивідуальні податкові консультації (це офіційні документи) про це говорять. Плюс ФОп повинен мати первинну документацію, а її у вас немає. https://www.profiwins.com.ua/uk/letters-and-orders... ось приклад роботи за моїми заявами

    2). Какие нужно добавить КВЕД для таких видов деятельности?

    класика - Інформаційні послуги http://kved.ukrstat.gov.ua/KVED2010/63/KVED10_63_9... + інвойс

    3). Какие есть варианты оформления такого рода деятельности, если на прямую по КВЕД это сделать не возможно?

    публічно таку відповідь вам не нададуть, оскільки тоді викриваються власні напрацювання юристів.

    Щасти вам! у разі необхідності звертайтесь через функціонал сайту. Також багато інформації можете знайти на форумі "Майнинг клаб".

    Крикун Сергій  Павлович
    Крикун Сергій Павлович 2 роки тому

    Юрист, м. Дніпро, 30 років досвіду

    Налоговые органы (инспекции) и НБУ (банки) различают личный текущий счет физического лица и предпринимательский текущий счет физическго лица-предпринимателя (ФОП). Текущий счет ФОП используется при осуществлении ФОП своей предпринимательской деятельности. Личный текущий счет используется физическим лицом по операциям, не касающихся его предпринимательской деятельности. Денежные средства с источников, не касающихся предпринимательской деятельности подлежат зачислению на личный счет. Для использования ФОП денежных средств в личных целях, не связанных с предпринимательской деятельностью, необходимо предварительно перевести эти средства с предпринимательского счета на личный. Смотите статьи:https://www.uhy-prostor.com/blog/osobistij-ta-pidp...; https://itc.ua/news/nbu-razyasnil-pravila-ispolzov....

    Как деятельность с криптовалютой, так и в онлайн-покер не являются предпринимательской деятельностью. В связи с этим, доходы по этим видам деятельности подлежат декларации физическим лицом в общем порядке - подачей годовой декларации. С другой стороны, используя личный счет, предпринимательская деятельность буде очищена от сомнительных, непонятных операций на предпринимательском счете и освобождено от дополнительных объяснений источников этих платежей.

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 2 роки тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    По Вашому питанню повідомляю наступне:

    оптимально відкриття ФОП 3 група єдиний податок за себе+ сплата 5 %(АБО 3% безПДВ) від доходу, що надійде на рахунок ФОПа

    - спеціалізація діяльності по КВЕДам: послуги, консалтинг, маркетинг, діяльність у сфері IТ

    Книгу обліку доходів і витрат треба зареєструвати( за бажанням) в органах ДФС і вносити дані вручну про надходження та витрати ( дата , сума) вести її все одно необхідно, але в зручному для вас форматі.

    Щодо фінансового моніторингу банку на предмет підозрілих операцій повідомляю:

    Відповідно до внесених змін до ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII (надалі - Закон №1702), фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 400 000 гривень на місяць (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30 000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 400 000 гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30 000 гривень), та має одну або більше таких ознак: інші суб єкти 5 000 грн на день.

    1) переказ коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження коштів з анонімного (номерного) рахунка з-за кордону; зарахування або переказ коштів у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі, зареєстрованій у зазначеній державі;

    2) купівля-продаж за готівку чеків, дорожніх чеків, у тому числі інших платіжних інструментів або платіжних засобів чи засобів платежу;

    3) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (на території), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому у зазначеній державі (території). Перелік таких держав (територій) визначається відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, на основі висновків міжнародних, міжурядових організацій, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, і підлягає оприлюдненню;

    4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);

    5) здійснення розрахунку за фінансову операцію у готівковій формі;

    6) зарахування коштів на поточний рахунок юридичної або фізичної особи - підприємця чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи - підприємця, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня реєстрації, або зарахування коштів на поточний рахунок чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи - підприємця у разі, якщо операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття;

    7) переказ коштів за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), крім переказів коштів за договорами (контрактами), які передбачають фактичне постачання товарів на митну територію України;

    8) обмін банкнот на банкноти іншого номіналу;

    9) здійснення фінансових операцій з цінними паперами на пред’явника, які не депоновані в депозитарних установах;

    10) здійснення операцій з векселями (крім фінансових казначейських векселів), ордерними цінними паперами;

    11) перерахування або отримання коштів неприбутковою організацією;

    12) здійснення фінансових операцій за правочинами, форма розрахунків за якими не визначена;

    13) одержання (сплата, переказ) страхового чи перестрахового платежу (страхового чи перестрахового внеску, страхової чи перестрахової премії), крім сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

    14) проведення страхової чи перестрахової виплати або страхового чи перестрахового відшкодування або виплати викупної суми, крім зарахування чи списання коштів на/з рахунки (рахунків) державних позабюджетних фондів;

    15) виплата (передача) особі виграшу в лотерею, придбання фішок, жетонів, внесення особою в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб’єктом господарювання, який проводить азартні ігри;

    16) надання кредитних коштів особі, яка є членом небанківської кредитної установи, в один і той самий день два рази і більше за умови, що загальна сума фінансових операцій дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою цієї статті;

    17) фінансові операції осіб, щодо яких встановлено високий ризик.

    Інформація про фінансові операції відповідно до пунктів 5, 12 і 16 частини першої цієї статті подається спеціально уповноваженому органу всіма суб’єктами первинного фінансового моніторингу, крім банків.

    Страхові (перестрахові) брокери здійснюють обов’язковий фінансовий моніторинг у разі, якщо вони задіяні у проведенні розрахунків та отримують страхові чи перестрахові премії у сумі, зазначеній у частині першій цієї статті.

    Відповідно до ст. 16 Закону №1702, фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникають підозри, які ґрунтуються, зокрема, на:

    критеріях ризиків, визначених самостійно суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

    встановленні за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта;

    типологічних дослідженнях у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених спеціально уповноваженим органом.

    Відповідно до ст. 17 Закону №1702, суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов’язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб’єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб’єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

    Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п’яти робочих днів, про що зобов’язаний негайно повідомити суб’єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

    Порядок його здійснення регулюється Положенням про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 999/5.

    Щодо способів виведення коштів.

    Спочатку необхідно їх вивести на електронні кошильки, які працюють в Україні, а потім із них уже перевести на рахунки в банку, в призначенні платежу можна зазначити безповоротна фінансова допомога.

    Відповідно до пп. 14.1.257 п 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

    Безповоротна фінансова допомога - це:

    сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

    сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

    сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

    основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

    Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

    Головне не перевищувати встановлені ліміти банку до прикладу , робити перекази малими сумами не більше 5 тисяч грн в день та до 400 тисяч в місяць тоді проблем не виникне.

    Щодо суми штрафу повідомляю:

    Кваліфікація зазначеного правопорушення підпадає під норми ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р № 8073-X.

    Зазначена стаття передбачає накладання штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто в сумі від 17000 грн. До 34000 грн.) З конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, або без такої у разі провадження господарської діяльності без:

    • державної реєстрації як суб’єкта господарювання;
    • отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування;
    • отримання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

    У той же час такі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (т. е. в сумі від 34000 грн. до 85000 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Під отриманням доходу у великих розмірах для цілей зазначеної статті розуміється отримання доходу в сумі від однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    При цьому, випадки притягнення до відповідальності особи – зовсім не рідкість. До відповідальності можуть залучити і перукаря, який веде діяльність без реєстрації, і незаконного торговця, і перевізника, який везе чужий вантаж на своєму автомобілі. При цьому, в ряді випадків, фактичні обставини, які супроводжували виявлення такої діяльності не дозволяють довести відсутність в ній систематичності і підприємницького характеру.

    ---

    Головне , щоб у Вас було правильно оформлено КВЕДи за якими Ви проводите підприємницьку діяльність - якщо Вони будуть вказані то органи ДФС будуть знати , про те, що Ви проводите діяльність у правовому полі. Вказуйте у призначенні " надходження з інтернет магазину за надані інформаційні послуги.

    Квитанція з приват24 -буде достатнім документом.( зпризначенням платежу за надані інформ , послуги)

    КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 63.12 Веб-портали, 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність (ОСНОВНИЙ)

    Якщо все буде оформлено -питань не буде.

    Граничний дохід в рік до 7 млн 200 тыс. грн

    Раз на квартал треба подавати звітність і платити єдиний податок (5% або 3% без ПДВ від доходу).

    Якщо немає доходу — єдиний податок не платите, звітність подаєте, нульову.

    Ви можете зареєструвати одразу всі коди (КВЕД) або тільки той, за яким плануєте працювати: 58.29, 58.21, 62.01, 62.02, 62.03, 62.09,63.11.

    Використовувати РРО вам не треба, якщо працюєте виключно з безготівковими розрахунками.

    Вам необхідно відкрити підприємницький рахунок, на який Ви будете виводити кошти.

    Єдиний податок - раз на квартал, після того, як задекларували доходи - протягом 10 днів після останнього дня подання декларації з ЄП.

    Коли останній день сплати - вихідний або святковий, він переноситься на попередній йому робочий день.

    Раз на квартал обов'язково треба сплачувати єдиний соціальний внесок (він нараховується щомісячно за ставкою 22%). 1 430 грн

    за I квартал року - 20 квітня;

    за II квартал - 20 липня;

    за III квартал - 19 жовтень;

    за IV квартал - 19 січня 2021 року.

    ---

    щодо документу про походження коштів на рахунку ФОП

    Ваша діяльність - надання послуг через інтернет. Але так як немає особистого контакту між виконавцем та замовником, то відповідно, неможливо підписати Акт виконаних робіт.

    Згідно вимог Податкового кодексу (п. 44.1 ПКУ) формувати показники податкової звітності на підставі даних, не підтверджених, зокрема, первинними документами, заборонено.

    Наявність первинних документів та їх вигляд регламентуються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням № 88 про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

    і Закон, і Положення вказують, що особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, є обов’язковими реквізитами, що перетворюють акт на первинний бухгалтерський документ. Окрім цього, первинний документ має бути підписаний особисто.

    Документи, створені в електронній формі, використовують у бухобліку тільки за умови, що вони відповідають вимогам законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Тобто електронний документ має бути підписаний електронним цифровим підписом і скріплений електронною печаткою.

    Таким чином, акт наданих послуг без підпису однієї зі сторін (замовника) не можна вважати первинним документом.

    Що Вам потрібно робити, аби не було проблем з податковою:

    Відкриваємо Положення № 88, п.2.6: складаємо бухгалтерську довідку, яка міститиме усю інформацію про господарську операцію.

    Відкриваємо лист Мінфіну від 05.08.2014 р. № 31-11410-08/23-2303/2333, і читаємо в ньому, що бухгалтерська довідка - це повноцінний первинний документ.

    Яка форма бухгалтерської довідки: або користуємося документом під назвою "Методичні рекомендаціяї по застосуванню регістрів бухобліку" (наказ Мінфіну від 29.12.2000 р. № 356) і знаходимо там форму, або користуємося вищезгаданим Положенням № 88, п.2.7, який каже нам, що дозволяється складання первинних документів не лише на бланках типових і спеціалізованих форм, тобто довідку можна скласти у довільній формі, головне — вона повинна містити усі передбачені для первинного документа обов’язкові реквізити.

    Реквізити вказані в п.2.4 Положення № 88 та в ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік:

    — назва документа (бухгалтерська довідка, акт);

    — дата його складання;

    — назва підприємства, від імені якого складено документ;

    — зміст та обсяг господарської операції;

    — одиницю виміру господарської операції;

    — посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;

    — особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка склала і підписала бухгалтерську довідку.

    Також до бухгалтерської довідки можна включити додаткові реквізити (п. 2.4 Положення № 88): ідентифікаційний код підприємства, номер довідки, підставу для її складання.

    Також можна затвердити відображення доходів від надання інтернет-послуг на підставі бухгалтерської довідки в правилах документообігу (наприклад, у наказі про організацію бухгалтерського обліку на підприємстві).

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    Добрий вечір, Олексій!

    "Вопросы:1). Возможно выводить средства на свой расчетный счет ФОП от таких видов деятельности и таких платежных систем и платить с них налоги как ФОП 3-я группа"?

    - Ні, це не можливо.

    Для криптовалюти та онлайн-покеру, не визначено правовий статус в Україні, зокрема відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з ними.

    "2) Какие нужно добавить КВЕД для таких видов деятельности"?

    Так, позиція Мінфіну була чітка щодо того, як оподатковувати криптовалюту і який класифікатор виду економічної діяльності слід зазначати щодо операцій з криптовалютою. Найбільш підходящим КВЕД є 64.19 «Інші види грошового посередництва», який найбільше відображає суть операцій з криптовалютами. Аналогічну позицію висловив Держстат, який в своєму листі від 05.10.2018 р. № 14.4-09/435-18 зазначив: «Питання щодо класифікації діяльності із «майнінгу» криптовалют відповідно до NACE неодноразово порушувалося і було предметом обговорення експертів Робочої групи статистичної організації Європейської Комісії (Євростат) з питань класифікацій. Наразі експерти рекомендують класифікувати діяльність із «майнінгу» та реалізації криптовалют у позиції 64.19 «Інші види грошового посередництва», торгівлі (обміну) криптовалютами — у позиції 66.19 «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення».

    Водночас слід визнати, що КВЕД — це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків для них. Код виду діяльності не є критерієм для виконання умов, передбачених нормативними актами, і при застосуванні нормативних актів чи контрактів є припущенням, а не доказом. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.

    "3) Какие есть варианты оформления такого рода деятельности, если на прямую по КВЕД это сделать не возможно"?

    - Щоб узаконити на даний час:

    "Вы можете выплачивать на расчетный счет банка прибыль с покера могу с платежной системы Skrill (https://www.skrill.com/ru/ ) , а прибыль с криптовалют - с биржи Бинанс (https://www.binance.com), как Вы указали с онлайн покера деньги выводятся ПокерРум – Skrill – Расчетный счет. Также возможно выводить на расчетный счет напрямую с покер румов (покерных сайтов)", для цього до урегулювання діючого законодавства, треба подавати податкову декларацію:

    Так, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

    Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

    Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

    Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

    Одночасно п. 179.1 ст. 179 ПКУ передбачено, що платник ПДФО зобов’язаний подавати річну податкову декларацію відповідно до ПКУ.

    Відповідно до п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

    Фізична особа – платник ПДФО несе фінансову відповідальність за умови наявності на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності (п. 110.2 ст. 110 ПКУ).

    Законні представники платників податків – фізичних осіб згідно зі ст. 242 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями у разі невиконання обов’язків, визначених ПКУ, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків (п. 110.4 ст. 110 ПКУ).

    Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

    Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).

    Отже, громадянин України (платник ПДФО – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування ПДФО та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ст. 179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.

    Водночас, несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.

    Крім того, відповідно до ст. 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073–X із змінами та доповненнями, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Так, треба сплатити військовий збір 1,5 % +ставку ПДФО, які діють у 2021 році.

    Ставка податку становить 18 % бази оподаткування щодо доходів:

    • нарахованих у формі заробітної плати та які нараховуються за цивільно-правовими договорами.
    • пасивні доходи: проценти, роялті, тощо.
    • дивіденди, нараховані за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку.
    • виграші та призи.
    • іноземні доходи.
    • продаж фізичною особою – нерезидентом більше одного разу на рік будинку, квартири, дачі, земельної ділянки в межах норм, а також об’єктів, що перебувають у власності менше трьох років.
    • продаж (обмін) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу.
    • продаж фізичною особою – нерезидентом більше одного разу на рік легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, або продаж інших об’єктів рухомого майна.
    • спадщина від спадкодавця-нерезидента, або яка успадковується спадкоємцем нерезидентом.
    • оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування.
    • оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

    Ставка податку становить 9 % бази оподаткування щодо доходів:

    Дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нараховані нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

    Ставка податку становить 5 % бази оподаткування щодо доходів:

    • дивідендів по акціях та корпоративних правах, нараховані резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).
    • продаж більше одного разу на рік будинку, квартири, дачі, земельної ділянки в межах норм, та продаж об’єктів, що перебувають у власності менше трьох років.
    • продаж (обмін) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда.
    • успадкування спадкоємцями, які не є членами сім’ї першого та другого ступенів споріднення.

    Ставка податку становить 0 % бази оподаткування щодо доходів:

    • продаж один раз на рік будинку, квартири, дачі, земельної ділянки в межах норм, що перебувають у власності понад три роки (для резидентів та нерезидентів).
    • продаж один раз на рік легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда (для резидентів та нерезидентів).
    • успадкування членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення.

    Зразки заповнення декларації про майновий стан і доходи для ФОП, осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність та для громадян розміщені на сайті ДПСУ.

    Всього доброго, успіхів Вам!

    Токмач Галина Николаевна
    Токмач Галина Николаевна 2 роки тому

    Юрист, м. Мирноград, 12 років досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Алексей, на сегодняшний день по криптовалютам налог - 18%, как ни крути. У ФОП - 5%.

    Даже если вы подберете более менее подходящий КВЭД, я бы рекомендовала доход от крипты подавать отдельной годовой декларацией как обычным физлицом.

    Плюс 1,5% военный сбор.

    Доход любой можно было бы отправлять на фоповский счет, но беря во внимание крипту, пускайте ее на обычную карту.

    С уважением, юрист Галина Токмач

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр 2 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду

    Добрый день, Алексей!

    Был ли решен ваш вопрос?\

    Если будет нужна помощь, обращайтесь через "Звернутися" возле фото (при обращении указывайте свою е-почту, по которой с Вами можно связаться).

    Всего доброго!

    Удачи Вам!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України