Колектори забрали з карти 10000грн без мого відома

Добрий день!

Мікрофінансові організації (МФО) можуть списати гроші з карти позичальника в наступних випадках:

1. МФО списують суму заборгованості з картки клієнта в тому випадку, якщо це було передбачено в кредитному договорі. Може бути в кредитному договорі прописаний пункт, приблизно такого змісту: "Після закінчення дії кредитного договору, сума заборгованості буде списана з банківської карти позичальника".
2. Мікрофінансові організації можуть списати грошові кошти з карти позичальника ще й в тому випадку, коли заборгованість згідно кредитного договору не була погашена, почався судовий розгляд, і як наслідок судом було передбачено таке рішення даної ситуації. Тобто, списати суму боргу, включаючи штрафи, з карти позичальника, якщо на ній є така сума грошових коштів.

В інших випадках МФО не можуть списати грошові кошти з банківської карти позичальника.

Якщо має місце шахрайство, то маєте право звернутися з заявою до кіберполіції:

https://ticket.cyberpolice.gov.ua/

Всього доброго!

Доброго дня!

Важливо зрозуміти, як ви оформили ваші відносини по позиці і яке відношення має колекторська організація до вашого рахунку (картки).

Оскільки зняття коштів з картки можливо або за виконавчим документом (а у вас всього один день, як ви кажете), або ж за договорним списанням.

Телефонуйте.

Доброго дня. Діюче законодавство України дозволяє проводити списання коштів з картки в 3-х випадках:

• по рішенню суду;
• на підставі виконавчого напису нотаріуса;
• за розпорядженням клієнта.

Положенням ст.1073 ЦК України встановлено, що у випадку безпідставного списання банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити відсотки та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 223 від 30.04.2010 року банку разі здійснення не дозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідно до ч. 3 ст. 1092 ЦК України якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

Отже, положення Цивільного Кодексу передбачає прямий обов`язок банку в разі виявлення незаконного списання коштів повернути їх на рахунок клієнта.

"А,банк говорить,що якщо я картку дав свою,коли вони мені гроші переводили,то значить в них є право знімати з неї гроші"?

- Цього не достатньо.

Це повинно бути застережено у кредитному договорі.

Повинні бути підстави, інакше, такі дії є незаконними.

Треба почати з умов отримання Вами кредиту.

Якщо таке не обумовлено, то вимагайие повернення коштів, спочатку подайте заяву до МФО, а якщо не буде результату, то подавайте скаргу до Національного банку України, заяву до до кіберполіції:

https://ticket.cyberpolice.gov.ua/

Якщо вказані дії не дадуть результату, треба подавати позовну заяву до суду.

Щей їхня підтримка дала 4 номера до колекторів,я дзвоню,а вони всі на переадресації.

ХТОСЬ МОЖЕ ЗАЙНЯТИСЯ МОЄЮ СПРАВОЮ? Я договір можу відправити на Вашу ел. пошту.

Добрий.день!

Відносно зменьшення відсотків та можливих погроз колекторів:

Потрібно звернутися до установи, в якій Ви брали кредит письмово, листом з повідомленням про вручення. Як додаток до такого листа у Вас піде копія чеку про оплату. Було б дуже гарно, якщо у квитанції про сплату було зазначено, що це сплата саме за тіло кредиту.В листі потрібно вимагати від установи зменшення відсотків, відповідно до діючого законодавства. А саме, відповідно до ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» :У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов’язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов’язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.Застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов’язання за договором про споживчий кредит заборонено.Було б дуже гарно, якщо б це був саме адвокатський запит, на нього установа має відповісти за 5 днів.Щодо погроз від колекторів.Сама установа вірогідніше не буде позиватися до суду в Вашому випадку, так як тіло кредиту Ви сплатили і вони це розуміють, а їхні відсотки шахрайські та незаконні, але це не виключено. Якщо позов до суду буде то потрібно обов’язково надати свій відзив з доказами.Якщо колектори почнуть Вам погрожувати Ви маєте це зафіксувати і тоді можна звернутися до поліції. Але будьте готові до того, що через півроку справу закриють і результату не буде. Але для суду це буде мати значення.Колектори не мають права «забрати квартиру» чи «заборонити виїзд закордон», взагалі, будь яким способом погрожувати стягнути з Вас чи Ваших близьких борг – це психологічний тиск і такі дії можуть бути застосовані лише за рішенням суду.Не рекомендую взагалі з ними спілкуватися за телефоном, Ви маєте права цього не робити. А якщо вже вирішили спілкуватися, то вимагайте, щоб вони хочу б представились. Також категорично не розповідайте, що у Вас є у власності.Якщо дзвінки будуть занадто настирливими змініть номер. Близьких потрібно попередити про Вашу ситуацію і дати такі ж рекомендації.Нехай вони звертаються до суду ,або Ви можете звернутись до суду з заявою -Про списання чи зменьшення відсотків ,так як такі суми відсотків неможливо застосувати , це порушення ЗУ Про споживче кредитування, чим скоріше ви подасте до суду ,відразу припиняться нарахування і суд вирішуватиме суму боргу.До суду краще зібрати письмові докази від них та відповідь від НБУ на вашу скаргу ,щодо вжитих заходів.

Скаргу подайте онлайн на сайті НБУ.

---Можно списать все проценты и признать в суде их необоснованность и оплатить только то ,что взято изначально к примеру 10 тыс. Тело кредита.Суд принимает решение основываясь на фактах, доказательствах , документах по кредиту , ответах органов контроля и прочих свидетельство в Вашу пользу.Собирайте документы, договор и т.д.Вероятность списания возможна , у вас явное зловживання со стороны кредитора.Плюс письменная форма договора о кредите явно не соблюдалась в МФО.

---

ОТНОСИТЕЛЬНО ПОРЯДКА ЗАКЛЮЧЕНИЯ ДОГОВОРА

согласно ст. 1055 Гражданского кодекса Украины (ГКУ) кредитный договор заключается в письменной форме. Кредитный договор, заключенный с несоблюдением письменной формы, является ничтожным.Таким образом получается, что кредитные договора могут заключаться исключительно в письменной форме.Согласно же ч. 1 ст. 205 ГКУ сделка может совершаться устно или в письменной (электронной) форме. Стороны имеют право избирать форму сделки, если иное не установлено законом.В соответствии с ч. 1 ст. 207 ГКУ сделка считается совершенной в письменной форме, если ее содержание зафиксировано в одном или нескольких документах (в том числе электронных), в письмах, телеграммах, которыми обменялись стороны.Сделка считается совершенной в письменной форме, если воля сторон выражена с помощью телетайпной, электронной или иного технического средства связи.Таким образом, законодатель предусмотрел электронную форму договора (сделки), и она является письменной.Механизм заключения (подписания) электронного договора регулируется Законом Украины "Об электронной коммерции". Особое внимание стоит уделить ст.ст.11-12 данного Закона.Полностью цитировать ст.11 Закона не стану, поскольку она достаточно объемная. Однако, ее нормы можно свести к следующему:Кредитор должен предоставить заемщику предложение (оферту).Заемщик должен данное предложение принять (акцептировать) и предоставить ответ.Так, согласно ч.3 ст.11 данного Закона электронный договор заключается путем предложения его заключить (оферты) одной стороной и ее принятия (акцепта) второй стороной.Электронный договор считается заключенным с момента получения лицом, направившим предложение заключить такой договор, ответа о принятии этого предложения в порядке, определенном частью шестой настоящей статьи.Согласно же ч.6 ст.11 Закона ответ лица, которому адресовано предложение заключить электронный договор, о принятии (акцепте) может быть оказана путем:- отправки электронного сообщения лицу, которое сделало предложение заключить электронный договор, подписанного в порядке, предусмотренном статьей 12 настоящего Закона;- заполнения формуляра заявления (формы) о принятии такого предложения в электронной форме, подписывается в порядке, предусмотренном статьей 12 настоящего Закона;- совершение действий, которые считаются принятием предложения заключить электронный договор, если содержание таких действий четко разъяснено в информационной системе, в которой находится такое предложение, и эти разъяснения логически связаны с ней.Получается, что существует 2 рабочих основания ответа клиента (акцепта) о принятии предложения (оферты):- некий электронный документ;- внесение данных в заявку на сайте МФО.Но в любом случае, эти документы должны быть подписаны заемщиком!Также, согласно абзацу 1 ч.11 ст.11 Закона покупатель (заказчик, потребитель) должен получить подтверждение совершения электронной сделки в форме электронного документа, квитанции, товарного или кассового чека, билета, талона или иного документа в момент совершения сделки или в момент исполнения продавцом обязанности передать покупателю товар.Это означает, что МФО обязано предоставить заемщику копию электронного кредитного договора и доказательства перечисления/получения кредитных средств.Порядок "наложения" самой электронной подписи регулирует ст.12 Закона. Так, согласно ч.1 ст.12 Закона если в соответствии с актом гражданского законодательства или по договоренности сторон электронный договор должен быть подписан сторонами, моментом его подписания является использование:- электронной подписи или электронной цифровой подписи в соответствии с Законом Украины "Об электронной цифровой подписи", при использовании средства электронной цифровой подписи всеми сторонами электронной сделки;- электронной подписи одноразовым идентификатором, определенным настоящим Законом;- аналога собственноручной подписи (факсимильного воспроизведения подписи с помощью средств механического или иного копирования, иного аналога собственноручной подписи) по письменному соглашению сторон, в котором должны содержаться образцы соответствующих аналогов собственноручных подписей.В результате имеем 3 варианта такой подписи.Нужно отметить, что использование электронной цифровой подписи (ЭЦП) уже регулирует совершенно другой нормативный акт - Закон Украины "Об электронных доверительных услугах" (с 07.11.2018). Сама ЭЦП выглядит как некий электронный носитель (диск, флешка и т.д.), с записанным на ней кодом (файлом). Кроме того, для использования ЭЦП применяется пароль.Применение ЭЦП заемщиком для подписания договора с МФО встречается крайне редко.Третий вариант, предусматривает наличие некого письменного согласия сторон на применения факсимиле. Такого в практике я тоже еще не встречала.Основным, и по сути единственным, остается второй вариант - применение одноразового идентификатора.Согласно п.12 ч.1 ст.3 Закона Украины "Об электронной коммерции" одноразовый идентификатор - алфавитно-цифровая последовательность, ее получает лицо, принявшее предложение (оферту) заключить электронный договор путем регистрации в информационно-телекоммуникационной системе субъекта электронной коммерции, предоставил такое предложение. Одноразовый идентификатор может передаваться субъектом электронной коммерции, предлагает заключить договор, другой стороне электронной сделки средством связи, указанным при регистрации в его системе, и прилагается (присоединяется) в сообщение от лица, принявшего предложение заключить договор.Согласно же п.6 ч.1 ст.3 Закона Украины "Об электронной коммерции" электронная подпись одноразовым идентификатором - данные в электронной форме в виде алфавитно-цифровой последовательности, которые прилагаются к другим электронным данным лицом, принявшим предложение (оферту) заключить электронный договор, и направляются другой стороне этого договора.На практике же это выглядит как СМС-сообщение с неким паролем (например, 15ЕН25789FG) на мобильный телефон заемщика, который он уже использует на сайте МФО для подписания электронного договора (заявки на получение кредита).В чем же состоит проблематика электронной подписи одноразовым идентификатором? Так, в нормах Закона все выглядит довольно логичным и последовательным. Но на практике при возникновении спора, в том числе в судебном разбирательстве, МФО придется доказать:Предоставление предложения (оферты) заемщику именно с такими условиями и именно этому заемщику.Получение заемщиком одноразового идентификатора (ОИ). Тут поднимаются вопросы принадлежности номера телефона и его использования заемщиком в этот момент.Заполнение конкретным заемщиком заявки на сайте с использование его персональных данных и цифровых фотографий.Использование именно данным заемщиком ОИ и именно этого ОИ.Итак, могу Вам сказать "по секрету", что это дает заемщику очень большой простор для "маневра" в суде или подаче жалоб. По сути, доказывать все моменты придется именно МФО, что говорит о возможности выиграть заемщиком дело в суде и вследствие чего, не возвращать начислен долг.

Вам необхідно звернутися до суду з позовом про зменьшення відсотків з моменту подання позову нарахування і списання припиняться.

З повагою

,Костянтин Гончаренко

хтось з Вас,може допомогти розібратися з ними, у мене вже в додатку пише ,що до суду 9 днів,якщо не оплачу решту.

Х (Ви так себе назвали), з 18000 грн. отриманого Вами кредиту 1000 грн. вже повернено (хоча і незаконно, в тому числі з боку банку) - можливо, з урахуванням відстоків сума до розрахунку буде більшою. Але воювати, витрачати кошти на юридичні послуги буде дорожче, ніж розрахуватись з МФО з таким розміром кредиту і більше не зв'язуватись з МФО. Зверніться до банку про надання лімітного кредиту (лімітної картки) і розрахуйтесь з МФО. Щодо погрози суду через 9 днів - це очевидно фейк, погроза, але у випадку суду Вам погрожує додатково сплата судових витрат. Щодо колекторів: МФО не є колекторами, це різні речі; Ви маєте знати, кому і за що перераховані Ваші 1000 грн.