Могу ли я сменить место прописки и что за этим последует?

Вітаю.

https://guide.diia.gov.ua/view/deklaruvannia-mists... За цим посиланням, якщо виконати умови.

Послугу можна буде отримати за один робочий день без відвідування трьох установ, 30 днів очікування та папірців, повідомив міністр.

Міністерство цифрової трансформації запустило послугу зміни місця проживання онлайн у семи містах пів року тому. Нею вже могли скористатися мешканці Києва, Харкова, Маріуполя, Вінниці, Луцька, Кривого Рогу та Рівного.

Зараз цю послугу хочуть зробити доступною в "Дії" по всій Україні.

Мінцифри повністю трансформує послугу, прибираючи бюрократію.

"Більше не потрібно буде їхати, приміром, до свого рідного міста, навіть якщо ви хочете там зареєструватися", - зазначив Федоров.

Міністр додав, що "чоловікам не доведеться ходити у військкомат, щоб знятися або стати на облік".

Відтепер у додатку або на порталі "Дія" можна буде вказати адресу, за якою фактично проживає особа, та отримати підтвердження від власника житла.

Штампи в паспорті та виписки з ID-картки про реєстрацію місця проживання не будуть потрібні.

Водночас зареєструвати місце проживання можна буде також надалі і в центрах надання послуг.

АВТОР ФОТО,ДІЯ

Скріншот майбутньої послуги у "Дія"

У Мінцифри кажуть, що зміна місця реєстрації - одна з найпопулярніших та найскладніших в отриманні держпослуг.

Кожен третій українець живе не за місцем реєстрації, а більше мільйона людей живуть без реєстрації взагалі, зазначили у відомстві.

5 листопада Верховна Рада прийняла закон №5463, який передбачає запровадження декларування та реєстрації місця проживання в електронній формі.

Закон визначає можливість отримання послуг у електронній формі, перелік усіх необхідних документів, необхідних для декларування/реєстрації місця проживання, та забороняє вимагати для декларування або реєстрації місця проживання інших, ніж передбачених цим законом, документів.

Також тепер власник житла має право без рішення суду скасувати задеклароване/зареєстроване місце проживання третіх осіб у житлі, що йому належить за підстав, зазначених у законі.

За законом, реєстри територіальних громад тепер функціонуватимуть виключно у електронній формі. Обмін інформацією між ними та з державними реєстрами відбуватиметься в автоматичному режимі без залучення особи і без паперових документів.

Закон також розширює способи звернення за послугами. Змінити місце проживання можна буде відвідавши орган реєстрації або ЦНАП, а також замовивши таку послугу онлайн через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Добрий день, Владислав!

Можете онлайн зарегистрировать место проживания, сняться с регистрации, изменив место проживания:

Декларація місця проживання/онлайн реєстрація (раніше прописка) - Гід онлайн Дія (diia.gov.ua)

"Як отримати і що для цього потрібно:

Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.

Декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою такою особою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія) здійснюється виключно:

1) у житлі приватної форми власності, за умови внесення відомостей про це житло до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

2) у гуртожитку, що не належить особі на праві власності, спільної власності (спільної часткової або спільної сумісної власності), за умови надання згоди уповноваженої особи з управління (утримання) гуртожитку, що належить до сфери управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.

Для декларування місця проживання особа подає в електронній формі декларацію про місце проживання (у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту), в якій зазначаються такі відомості про особу:

а) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

б) стать;

в) дата та місце народження;

г) відомості про громадянство;

ґ) адреса житла, в якому декларується місце проживання;

д) попереднє місце проживання (перебування) із зазначенням адреси житла (якщо попереднє місце проживання (перебування) особи було зареєстровано або задекларовано);

е) контактні дані: номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності);

є) реквізити паспортного документа особи, а для дитини віком до 14 років, крім іноземців та осіб без громадянства, - реквізити свідоцтва про народження або документа про реєстрацію народження, виданого компетентним органом іноземної держави і легалізованого у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;

ж) реквізити паспортного документа іноземця або особи без громадянства - для осіб, які декларують місце свого проживання на підставі посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання;

з) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

и) реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

і) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (за наявності) або відомості, зазначені у військово-обліковому документі відповідно до переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України;

ї) прізвища, власні імена та по батькові (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності) батьків або інших законних представників чи одного з них, за адресою якого (яких) здійснюється декларування місця проживання дитини. Отримання та перевірка відповідних відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян забезпечується засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг;

й) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності) та посада уповноваженої особи житла, яка надала згоду на декларування місця проживання особи у випадках, встановлених цим Законом;

к) дата декларування місця проживання;

2) відомості про сплату адміністративного збору

У разі якщо особа не є власником (співвласником) житла, за адресою якого декларується місце її проживання та відомості про яке внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у декларації про місце проживання додатково до інформації, передбаченої частиною першою цієї статті, зазначаються відомості про власника (співвласників) житла окремо стосовно кожного власника (співвласника) житла, а саме:

1) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

2) дата народження;

3) реквізити паспортного документа особи та/або паспортного документа іноземця або особи без громадянства;

4) реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

5) відомості про документи, що підтверджують право власності на об’єкт нерухомого майна;

6) контактні дані: номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності).

Сплата адміністративного збору здійснюється за допомогою засобів Порталу Дія під час формування декларації про місце проживання перед її поданням. При цьому документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, до декларації не додається.

Декларування місця проживання в електронній формі здійснюється лише у житлі, відомості про яке внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Декларація про місце проживання в електронній формі може бути подана за ініціативою власника житла (уповноваженої особи житла), за умови надання в електронній формі засобами Порталу Дія згоди особи, місце проживання якої декларується в цьому житлі".

НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ:

Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні:

Про надання публічних (елект... | від 05.11.2021 № 1871-IX (rada.gov.ua)

"Цей Закон регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг. ...

Стаття 8. Порядок декларування місця проживання особи

1. Для декларування місця проживання особа подає в електронній формі:

1) декларацію про місце проживання (у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту), в якій зазначаються такі відомості про особу:

а) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

б) стать;

в) дата та місце народження;

г) відомості про громадянство;

ґ) адреса житла, в якому декларується місце проживання;

д) попереднє місце проживання (перебування) із зазначенням адреси житла (якщо попереднє місце проживання (перебування) особи було зареєстровано або задекларовано);

е) контактні дані: номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності);

є) реквізити паспортного документа особи, а для дитини віком до 14 років, крім іноземців та осіб без громадянства, - реквізити свідоцтва про народження або документа про реєстрацію народження, виданого компетентним органом іноземної держави і легалізованого у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;

ж) реквізити паспортного документа іноземця або особи без громадянства - для осіб, які декларують місце свого проживання на підставі посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання;

з) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

и) реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

і) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (за наявності) або відомості, зазначені у військово-обліковому документі відповідно до переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України;

ї) прізвища, власні імена та по батькові (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності) батьків або інших законних представників чи одного з них, за адресою якого (яких) здійснюється декларування місця проживання дитини. Отримання та перевірка відповідних відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян забезпечується засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг;

й) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності) та посада уповноваженої особи житла, яка надала згоду на декларування місця проживання особи у випадках, встановлених цим Законом;

к) дата декларування місця проживання;

2) відомості про сплату адміністративного збору.

2. У разі якщо особа не є власником (співвласником) житла, за адресою якого декларується місце її проживання та відомості про яке внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у декларації про місце проживання додатково до інформації, передбаченої частиною першою цієї статті, зазначаються відомості про власника (співвласників) житла окремо стосовно кожного власника (співвласника) житла, а саме:

1) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

2) дата народження;

3) реквізити паспортного документа особи та/або паспортного документа іноземця або особи без громадянства;

4) реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

5) відомості про документи, що підтверджують право власності на об’єкт нерухомого майна;

6) контактні дані: номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності).

3. Відомості, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, можуть бути отримані засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з інформаційно-комунікаційних систем органів державної влади, органів місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

4. Отримання відомостей, що підтверджують право власності на об’єкт нерухомого майна та актуальну адресу житла станом на день подання запиту, обтяження речових прав на об’єкт нерухомого майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно забезпечується засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

5. У разі якщо особа не є власником (співвласником) житла, за адресою якого декларується місце її проживання, декларування місця проживання особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла, яка надається в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг та зазначається в декларації про місце проживання під час її формування. Відомості, передбачені частиною другою цієї статті, згода власника (співвласників) житла не вимагаються у разі декларування місця проживання дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання їхніх батьків або інших законних представників чи одного з них.

6. Сплата адміністративного збору здійснюється за допомогою засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг під час формування декларації про місце проживання перед її поданням. При цьому документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, до декларації не додається.

7. Декларування місця проживання в електронній формі здійснюється лише у житлі, відомості про яке внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

8. Декларація про місце проживання в електронній формі може бути подана за ініціативою власника житла (уповноваженої особи житла), за умови надання в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг згоди особи, місце проживання якої декларується в цьому житлі.

9. Забороняється вимагати для декларування місця проживання подання особою відомостей та/або документів, не передбачених цим Законом.

Стаття 9. Порядок реєстрації місця проживання (перебування) особи

1. У разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (далі - представник).

2. До заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються:

1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними;

2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років;

3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України);

4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника);

5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків;

6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору;

7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

3. У разі відсутності документів, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла.

4. Під час особистого відвідування особою органу реєстрації заява про реєстрацію місця проживання (перебування) формується посадовою особою органу реєстрації з використанням відповідних програмно-технічних засобів та відтворюється у паперовій формі.

5. Військово-обліковий документ подається у випадках та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

6. Якщо у свідоцтві про народження дитини віком до 14 років зазначено, що батьки або один із батьків дитини є іноземцем чи особою без громадянства, для реєстрації місця проживання такої дитини вперше, крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, додатково подається довідка про реєстрацію особи громадянином України. Іноземці, особи без громадянства, які для реєстрації місця проживання подали посвідку на постійне проживання або посвідку на тимчасове проживання, додатково подають паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, або рішення про визнання особою без громадянства, видане центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері реєстрації фізичних осіб, та засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними.

7. Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання (перебування) подання особою відомостей та/або документів, не передбачених цим Законом.

Стаття 10. Внесення інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи до реєстру територіальної громади

1. Внесення інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи до реєстру територіальної громади здійснюється в день подання особою відповідних документів (у тому числі в електронній формі), а в разі подання документів через центр надання адміністративних послуг або отримання органом реєстрації інформації в електронній формі у неробочий час - наступного робочого дня.

2. Про внесення інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи до реєстру територіальної громади орган реєстрації у день внесення відповідної інформації повідомляє особу поштою, засобами телефонного або електронного зв’язку, у тому числі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

3. Внесення інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи до реєстру територіальної громади здійснюється органом реєстрації з одночасним повідомленням органу реєстрації за попереднім місцем проживання (перебування) (за наявності) про зміну особою місця проживання (перебування).

4. Орган реєстрації в день отримання від іншого органу реєстрації, в якому особа декларує (реєструє) місце проживання (перебування), повідомлення про зняття з задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) вносить відповідні зміни до реєстру територіальної громади.

Стаття 11. Отримання згоди власника (співвласників) житла на декларування або реєстрацію особою свого місця проживання (перебування) за адресою цього житла

1. Особа, яка декларує або реєструє своє місце проживання (перебування) у житлі, яке не є власністю (співвласністю) такої особи, та за відсутності документів, що підтверджують право на проживання в цьому житлі, під час подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) або декларації про місце проживання надає згоду власника (співвласників) житла чи уповноваженої особи житла на декларування або реєстрацію особою свого місця проживання (перебування) за адресою цього житла у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі декларування або реєстрації місця проживання особою, яка є власником (співвласником) цього житла, згода інших співвласників або інших осіб, місце проживання яких зареєстровано / задекларовано в цьому житлі, не вимагається.

2. У разі декларування місця проживання особи згода власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла надається в порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 8 цього Закону.

Стаття 12. Відмова у декларуванні або реєстрації місця проживання (перебування) особи

1. Орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо:

1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування);

2) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям у поданих особою документах або даних;

3) особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі;

4) у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;

5) за декларуванням або реєстрацією місця проживання (перебування) особи звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;

6) житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку;

7) за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об’єкт нерухомого майна, який не належить до житла;

8) відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій стосовно цієї дитини;

9) дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій цією дитиною. ...

Стаття 18. Зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування)

1. Зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється:

1) за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником;

2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.

2. Зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини не здійснюється за заявою власника житла, якщо власником такого житла є один із батьків або інших законних представників дитини.

3. Зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи за заявою співвласника житла в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється за згодою іншого співвласника житла, яка надається особисто або через представника.

4. Разом із заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), що подається у паперовій формі, така особа подає паспортний документ особи, а також у випадках та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, - військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку). Стосовно дитини віком до 14 років подається також свідоцтво про народження.

5. У разі подання заяви про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у паперовій формі представником такої особи додатково подаються:

1) документ, що посвідчує особу представника;

2) документ, що підтверджує повноваження особи як представника (законного представника).

6. Подання заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, здійснюється одним із батьків або інших законних представників такої особи за згодою іншого з батьків чи законних представників.

7. Зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком від 14 до 18 років здійснюється за згодою її батьків або інших законних представників чи одного з них, крім випадку, передбаченого статтею 15 цього Закону.

8. Заява, передбачена пунктом 1 частини першої цієї статті, може подаватися в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. До заяви, що подається в електронній формі, документи не додаються.

9. Іноземець, особа без громадянства подає до органу реєстрації заяву про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у зв’язку з припиненням підстав перебування на території України. До заяви додається паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, у тому числі строк дії яких закінчився.

10. Зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку та піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки та піклування.

11. У разі усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, якщо при цьому змінюється прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) дитини, зняття з реєстрації місця проживання таких дітей здійснюється за заявою органу опіки та піклування за попереднім прізвищем, власним ім’ям, по батькові (за наявності) дитини.

12. Зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) співвласника житла за заявою іншого співвласника цього житла не здійснюється.

13. Орган реєстрації приймає рішення про відмову у знятті із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, якщо:

1) особа подала не в повному обсязі передбачені цим Законом документи (відомості) або документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, є недійсним;

2) відомості реєстру територіальної громади не відповідають відомостям у поданих особою документах або відомостях;

3) за зняттям із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів".

При наличии вопросов обращайтесь через кнопку "Звернутися".

Всего доброго!

Доброго дня Владиславе.

У зв"язку з тим, що маєте ID-картку можете спробувати змінити й одночасно зняти реєстрацію без візитів до держорганів подавши заяву на декларування місця проживання онлайн через портал Дія.

Доброго дня. Щоб скористатися послугою, потрібно зайти на портал Дія, у списку послуг знайти зміну реєстрації проживання й заповнити за 10-15 хвилин заяву. Власник житла має підтвердити запит і дати дозвіл на реєстрацію в житлі, яке внесено до реєстру нерухомого майна. Дані про нове місце проживання автоматично з'являться в реєстрі, а зняття з попереднього місця також відбудеться автоматично. Послуга буде надана протягом однієї доби.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні

Стаття 5. Загальні вимоги до декларування та реєстрації місця проживання (перебування) особи

1. Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

2. Батьки або інші законні представники зобов’язані задекларувати або зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

3. Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників.

4. Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком від 10 до 14 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує стосовно дитини функції опікуна.

5. Іноземець, особа без громадянства зобов’язані задекларувати або зареєструвати своє місце проживання та місце проживання дітей віком до 14 років (у тому числі новонароджених дітей), батьками або іншими законними представниками яких вони є, протягом 30 календарних днів з дня отримання посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, або після зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання.

6. Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.

7. Декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою такою особою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - електронна форма) здійснюється виключно:

1) у житлі приватної форми власності, за умови внесення відомостей про це житло до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

2) у гуртожитку, що не належить особі на праві власності, спільної власності (спільної часткової або спільної сумісної власності), за умови надання згоди уповноваженої особи з управління (утримання) гуртожитку, що належить до сфери управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності (далі - уповноважена особа житла).

8. Декларування місця проживання особи за декларацією такої особи, поданою в електронній формі, може здійснюватися в автоматичному режимі.

9. У разі якщо особа, місце проживання (перебування) якої було задекларовано або зареєстровано, задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування), внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання (перебування) здійснюється без подання заяви такою особою на підставі повідомлення органу реєстрації, в якому особа задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування).

10. Декларування або реєстрація місця проживання (перебування) у дачному або садовому будинку здійснюється після переведення такого будинку у жилий будинок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 9. Порядок реєстрації місця проживання (перебування) особи

1. У разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (далі - представник).

2. До заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються:

1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними;

2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років;

3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України);

4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника);

5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків;

6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору;

7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

3. У разі відсутності документів, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла.

4. Під час особистого відвідування особою органу реєстрації заява про реєстрацію місця проживання (перебування) формується посадовою особою органу реєстрації з використанням відповідних програмно-технічних засобів та відтворюється у паперовій формі.

5. Військово-обліковий документ подається у випадках та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

6. Якщо у свідоцтві про народження дитини віком до 14 років зазначено, що батьки або один із батьків дитини є іноземцем чи особою без громадянства, для реєстрації місця проживання такої дитини вперше, крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, додатково подається довідка про реєстрацію особи громадянином України. Іноземці, особи без громадянства, які для реєстрації місця проживання подали посвідку на постійне проживання або посвідку на тимчасове проживання, додатково подають паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, або рішення про визнання особою без громадянства, видане центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері реєстрації фізичних осіб, та засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними.

7. Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання (перебування) подання особою відомостей та/або документів, не передбачених цим Законом.

Вітаю!

Єдиний шанс онлайн, це спробувати за наступним посиланням:

https://guide.diia.gov.ua/view/reiestratsiia-mistsia-prozhyvannia-c17772e7-17df-43b8-9b6f-dcfa0766b513

За даним посиланням міститься вся неохідна інформація!

Успіхів!

Доброго дня!

змінити реєстрацію можливо , або звернувшись до реєстратора ЦНАП, АБО ЧЕРЕЗ ПОРТАЛ ЧИ ДОДАТОК ДІЯ , НАРАЗІ РЕЄСТРИ МІГРАЦІЙНИЙ , та інші не працюють тому необхідно після завершення воєнного стану , який 15.03.2022 року був продовжений ВР України на 30 днів до 25.04.22 , зайти через дію та подати заяву на зміну місця реєстрації , вам варто робити це онлайн , адже у вас існують значні порушення правил військового обліку, що передбачає ст.210 Купап - 510-1700 грн, так як військовий квиток вами не оформлювався, до того ж згідно Указу Президента № 69/2022 станом на зараз в Україні загальна мобілізація чоловіків з 18-60 років.

Тож вам треба знайти місто де реєстр працює , а також адресу ваших родичів чи третіх осіб, які не прот зареєструвати вас у себе у житлі , або тимчасово задекларувати місце перебування.

ЩОДО ДЕКЛАРУВАННЯ МІСЦЯ ПЕРЕБУВАННЯ:

Нормативно-правовий акт, що розглядається:

1. Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (прийнято Верховною Радою України 05.11.2021 року, очікувана дата набрання чинності – 1 грудня 2021 року

Докладний опис запроваджених змін:

1. Змінено процедуру реєстрації місця проживання (перебування) і запроваджено процедуру декларування місця проживання (перебування).

Після набрання законом чинності, в Україні буде існувати дві процедури щодо повідомлення держави про місця проживання особи:

а) декларування місця проживання особи – повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади;

б) реєстрація місця проживання (перебування) особи – внесення інформації про реєстрацію місця проживання (перебування) за заявою, поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації.

ВАЖЛИВО:

Декларування місця проживання можливе лише у житлі приватної форми власності, за умови внесення відомостей про це житло до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у гуртожитку, що не належить особі на праві власності, спільної власності (спільної часткової або спільної сумісної власності), за умови надання згоди уповноваженої особи з управління (утримання) гуртожитку, що належить до сфери управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.

Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Також у законодавстві залишається надання згоди власника житла на декларування або реєстрацію місця проживання (перебування) – у випадку, якщо особа, яка його реєструє/декларує не є власником цього житла. Згода надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (на цей момент не прийнятий). Але у разі декларування або реєстрації місця проживання особою, яка є власником (співвласником) цього житла, згода інших співвласників або інших осіб, місце проживання яких зареєстровано/задекларовано в цьому житлі, не вимагається.

Для декларування місця проживання особа подає в електронній формі декларацію про місце проживання (у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту), в якій зазначаються відомості про особу (якщо особа не є власником (співвласником) житла, за адресою якого декларується місце її проживання та відомості про яке внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у декларації про місце проживання додатково зазначаються відомості про власника (співвласників) житла окремо стосовно кожного власника (співвласника) житла), а для реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (на цей момент не прийнятий).

Вбачається, що задекларувати місця проживання (перебування) можна буде також шляхом заповнення заяви в мобільному застосунку «Дія» та отримання онлайн-підтвердження від власника житла (якщо особа не є його власником або співвласником). Заяву в автоматичному режимі буде опрацьовано впродовж доби. Зняття з попереднього місця реєстрації у такому випадку також відбуватиметься в автоматичному режимі.

Крім того, відтепер документом, що підтверджує декларування (реєстрацію) місця проживання є витяг з Єдиного демографічного реєстру, в тому числі в електронній формі, а не відмітка у паспорті. До паспортів старого зразка (у формі книжечки) записи про реєстрацію/декларування місця проживання також вноситися не будуть.

ВАЖЛИВО:

Повторно реєструвати, декларувати або “підтверджувати” своє місце проживання у зв’язку з прийняттям нового законодавства не потрібно. Однак Ви маєте бути готовим до того, що для підтвердження місця проживання у Вас можуть попросити витяг з Єдиного демографічного реєстру, тому краще наперед подбати про його отримання.

2. Спрощено процедуру зняття з зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування).

Зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) відбувається шляхом звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) з наступних підстав:

1) за заявою самої особи про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування);

2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них. Якщо в житлі декілька співвласників – всі вони подають згоду на зняття з місця проживання/перебування конкретної особи. Тобто законом вводиться можливість зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) за заявою власника житла приватної форми власності без згоди такої особи, в тому числі дитини, разом з батьками, які не є власниками.

Разом з цим, слід очікувати, що зазначені зміни можуть вплинути на спори, що виникають під час спадкування, а також інші спірні ситуації, пов’язані з нерухомим майном.

Крім того, змінами передбачено, що у разі якщо місце проживання (перебування) особи було задекларовано або зареєстровано на підставі договору оренди, виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи за заявою власника (співвласників) житла здійснюється лише після закінчення строку дії договору оренди або його дострокового розірвання чи визнання його нікчемним.

ВАЖЛИВО:

Коли особа реєструє/декларує своє нове місце проживання (перебування), то внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання (перебування) здійснюється в автоматичному режимі на підставі повідомлення новим органом старого органу реєстрації про таку реєстраційну дію.

3. Збільшено плату за реєстрацію/декларування місця проживання (перебування).

За своєчасну (тобто протягом 30 днів) реєстрацію/декларування місця проживання/перебування особа сплачує 1,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2021 році – 34,05 грн).

У випадку пропущення зазначеного строку, адміністративний збір буде складати 2,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2021 році – 56,75 грн).

До внесення зазначених змін адміністративний збір складав 13,60 грн і 40,80 грн відповідно.

4. Запроваджено можливість для мешканців ТОТ зареєструвати/задекларувати друге місце проживання (перебування) на підконтрольній уряду України території.

Законом передбачено, що кожна особа може мати тільки одне зареєстроване/задеклароване місце проживання (перебування).

Однак для осіб, які мають реєстрацію місця проживання на ТОТ, зроблено виключення. Так, на період тимчасової окупації такі особи можуть зареєструвати або задекларувати ще одне місце проживання (перебування) на контрольованій урядом України території без зняття з реєстрації на тимчасово окупованих територіях.

5. Розмежовано правовідносини реєстрації/декларування місця проживання (перебування) і майнові правовідносини щодо житлової нерухомості.

Ще однією важливою зміною є ч. 3 ст. 1 Закону, яка встановлює, що декларування місця проживання, реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому особа повідомила.

Ця зміна демонструє зміну усталеної політики держави (і, відповідно, судової практики) щодо пріоритетності права на житло над правом власності. Тобто раніше особа, яка мала реєстрацію місця проживання у квартирі, яка належала зовсім іншим особам, могла вимагати права володіння і користування, у тому числі шляхом подачі позовів про вселення. Така парадигма створила враження у людей, що “прописка” особи у власній квартирі – це гарантовані проблеми у майбутньому, оскільки було практично неможливо скасувати реєстрацію місця проживання такої особи навіть у судовому порядку, а спроби перешкодити доступу до власності часто закінчувались викликом поліції і судовим позовом. У тому числі це призвело до того, що під час оренди житла зареєструвати його у якості місця проживання (перебування) можна було лише у поодиноких випадках, а внутрішньо переміщені особи часто стикалися з категоричною відмовою власників житла, яке вони винаймали, надати згоду на зазначення адреси такого житла у довідці ВПО.

Після набрання законом чинності право приватної власності буде домінувати в подібних правовідносинах, що цілком узгоджується із положеннями ч. 4 ст. 41 Конституції України (ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.).

ВАЖЛИВО:

Як і раніше, реєстрація місця проживання особи у житлі, що підлягає приватизації, а також у службовому житлі підтверджує право на проживання особи в такому житлі.

6. Спрощено доступ до певних послуг незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування).

Громадяни зможуть отримати послуги з нарахування пенсії, спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги тощо за місцем звернення, а не за зареєстрованим місцем проживання, що, безперечно, є позитивною зміною.

Також внесено зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме статті 47. Відтепер пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, у цілому збільшується рівень електронного обміну інформацією між органами влади, що спростить повсякденне спілкування громадян із ними та зменшить кількість паперових документів, які необхідно подавати. Так, наприклад, передбачено запровадження міжвідомчої електронної взаємодії – обмін інформацією, що здійснюється між реєстрами територіальних громад, відомчою інформаційною системою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб, державним демографічним реєстром, Єдиною інформаційною системою Міністерства внутрішніх справ України та іншими інформаційно-комунікаційними системами. Громадяни матимуть можливість більш зручно отримувати адміністративні послуги, пов’язані з доступом до інформації про місце проживання – оскільки органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, зможуть отримати таку інформацію самостійно, шляхом доступу до відомчої інформаційної системи ДМС.

Також створюються реєстри територіальних громад, до яких вноситься інформація про декларування/реєстрацію місця проживання, і електронний реєстр стає єдиним джерелом інформації про місце проживання особи. Реєстри територіальних громад функціонуватимуть виключно в електронній формі та обмінюватимуться інформацією між собою та з державними реєстрами в автоматичному режимі. При цьому для забезпечення роботи зазначених реєстрів органи місцевого самоврядування мають право створити або використовувати вже створені власні інформаційно-телекомунікаційні системи чи безоплатно використовувати засоби відомчої інформаційної системи ДМС.

Скасовується паперовий документообіг. Виключається можливість дублювання реєстрації у різних реєстрах територіальних громад; органи будуть обмінюватися інформацією про місце проживання без залучення особи; інформація про місце проживання відповідатиме дійсності на момент її запиту.

Висновки щодо Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»

У цілому даний закон не тільки спрощує відносини між фізичними особами і державою у сфері повідомлення про місце проживання, але й частково змінює саму їх сутність. Так, розмежовано повідомлення держави про те, де особа мешкає, від цивільно-правових (матеріальних) відносин між фізичними особами, які раніше незмінно виникали як наслідок реєстрації місця проживанні в житлі, що знаходиться у приватній власності.

Спрощується не тільки процес повідомлення, але і подальше використання отриманої державою інформації.

Разом з цим, важливо зазначити, що без імплементації норм на рівні органів самоврядування, які безпосередньо здійснюють відповідні реєстраційні дії, а також без створення відповідних реєстрів і необтяжливих методів доступу до них користувачами, можуть виникати ситуації обмеження доступу до публічних послуг через невідповідність встановлених норм реальному стану речей.

Також викликає занепокоєння виключення із Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” норми, встановленої частиною 2 статті 2, а саме Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Враховуючи послідовні обмеження з боку держави внутрішньо переміщених осіб, а також мешканців ТОТ, у праві на отримання пенсії, виключення такої норми викликає занепокоєння.

Крім того, варто зазначити, що однією з підстав відмови у реєстрації/декларуванні місця проживання є наявність обтяжень щодо нерухомого майна, у якому особа хоче зареєструвати/задекларувати місце проживання. Враховуючи, що обтяження щодо нерухомого майна можуть виникнути з досить різноманітних підстав (заборгованість за кредитом, несплачений штраф за порушення ПДР, перебування майна в іпотеці), така підстава необґрунтовано обмежує можливість особи зареєструватися/задекларувати місце проживання в житлі, в якому ця особа мешкає. При цьому таке обмеження неможливо обійти навіть за згодою обтяжувача.Окремо слід відзначити, що Законом не передбачено внесення змін до процесуальних кодексів, що може спричинити виникнення спірних ситуацій у майбутньому. Зокрема, згідно ст. 27 Цивільного процесуального кодексу, позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Процесуальні документи також направляються особі за зареєстрованим місцем проживання, надсилання їх за задекларованим місцем проживання не передбачено. Таким чином, процесуальні кодекси не адаптовані до змін, які будуть запроваджені вже протягом найближчих днів.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Ви можете здійснити оплатуюристу, натиснувши "галочку зеленого кольору під фото обраного юриста", з залишенням відзиву, а також додатково: у разі наявності можливості у графі: "Віддячити".

Під час воєнного стану це дуже актуально.

Здравствуйте, Владислав!

Информация по смене прописки онлайн — https://www.kmu.gov.ua/news/mincifri-zminiti-propi...

Президент Украины Владимир Зеленский 24 февраля подписал указ о всеобщей мобилизации. Всеобщей мобилизации подлежат далеко не все военнообязанные граждане Украины.

Всеобщая мобилизация – это оперативный механизм пополнения рядов Вооруженных сил, проводимый одновременно на всей территории Украины. Он касается всех органов государственной власти, других государственных органов, органов местного самоуправления, ВСУ, других военных формирований, органов и сил Гражданской обороны Украины, отраслей национальной экономики, государственных и частных предприятий, учреждений и организаций.

Мобилизацию проведут в течение 90 дней со дня публикации указа президента, то есть от 24 февраля.

Кого призвут:

• Призвут военнообязанных;
• резервистов;
• бойцов Национальной гвардии;
• работников Службы безопасности;
• работников Государственной пограничной службы;
• работников Государственной специальной службы транспорта;
• работников Государственной службы специальной связи и защиты информации,
• членов других военных формирований.

Кроме того, на нужды ВСУ могут изымать транспорт.

Кто не подлежит мобилизации:

Всеобщей мобилизации подлежат все граждане Украины (преимущественно мужчины), способные выполнять свой воинский долг. Однако это не значит, что будут призывать всех без исключения.

Согласно статье 23 Закона Украины «О мобилизационной подготовке и мобилизации», не подлежат призыву на военную службу следующие категории военнообязанных граждан:

• забронированные на период мобилизации и военное время за органами государственной власти, другими государственными органами, органами местного самоуправления, а также за предприятиями, учреждениями и организациями;
• признанные медкомиссией временно непригодными к военной службе по состоянию здоровья сроком до шести месяцев (с повторным прохождением комиссии);
• женщины и мужчины, на содержании которых находятся трое и более детей в возрасте до 18 лет (такие женщины и мужчины могут быть призваны на военную службу в случае их согласия и только по месту жительства);
• женщины и мужчины, самостоятельно воспитывающие ребенка (детей) в возрасте до 18 лет (такие лица могут быть призваны на военную службу в случае их согласия и только по месту жительства);
• женщины и мужчины, на содержании которых находится ребенок с инвалидностью подгруппы А в возрасте до 18 лет;
• женщины и мужчины, на содержании которых находится ребенок с инвалидностью, имеющий какие-либо виды нарушений функций организма III-IV степени их выражения;
• ребенок с инвалидностью, функциональные нарушения которой соответствуют категории II-III степени их выражения;
• ребенок с инвалидностью, имеющий функциональные нарушения в организме и ограничения жизнедеятельности, отвечающие критериям установления I или II группы инвалидности для совершеннолетнего лица;
• женщины и мужчины, на иждивении которых находится совершеннолетний ребенок, являющийся лицом с инвалидностью I или II группы, до достижения им 23 лет;
• усыновители, опекуны, попечители, приемные родители, родители-воспитатели, на содержании которых находятся дети-сироты или дети, лишенные родительской опеки, в возрасте до 18 лет (такие лица могут быть призваны на военную службу в случае их согласия и только по месту жительства) ;
• заняты постоянным уходом за нуждающимися в случае отсутствия других лиц, которые могут осуществлять такой уход;
• народные депутаты, депутаты Верховной Рады АР Крым;

работники: органов военного управления (органов управления), воинских частей (подразделений), предприятий, учреждений и организаций:

• Министерство обороны Украины;
• Вооруженных сил Украины;
• Государственная служба специальной связи и защиты информации Украины;
• Службы безопасности Украины;
• Службы внешней разведки;
• Национальная гвардия Украины;
• Государственная пограничная служба Украины;
• Национальная полиция Украины;
• налоговой милиции;
• Национального антикоррупционного бюро;
• Государственное бюро расследований;
• Государственная исполнительная служба Украины;
• Управление государственной охраны Украины;
• другие военнообязанные или отдельные категории граждан в предусмотренных законом случаях.

Этапы мобилизации:

Общая мобилизация происходит в четыре этапа, которые внедряются в соответствии с потребностями и возможностями во время активных боевых действий:

Первая очередь оперативного резерва – бывшие военнослужащие до 40 лет, имеющие боевой опыт и отслужившие в армии по контракту или во время одной из предыдущих волн мобилизации (речь идет именно о ветеранах боевых действий с 2014 года, а не всех, кто когда-либо проходил срочную службу).

Вторая очередь оперативного резерва – военнослужащие, проходившие срочную службу до 2014 года или служившие по контракту.

Мобилизационный резерв – военнообязанные граждане, которые окончили военные кафедры вузов как офицеры запаса и не призывались во время предыдущих мобилизационных волн.

Общественный резерв – остальные граждане, не имеющие возрастных и физических ограничений по призыву на военную службу и могут быть привлечены для комплектования ВСУ и других военных формирований исключительно в особый период (применяется в случае худшего сценария полномасштабной войны).

Обов'язки громадян:

Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено:

• з’явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов’язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період;
• надати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу під час мобілізації можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.

Відповідальність за ухилення від військової служби:

Громадянам, які ігнорують мобілізацію, загрожує адміністративна та кримінальна відповідальність. Це прописано у законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та у законі «Про військовий обов’язок і військову службу».

1. Порушення військовозобов’язаними чи призовниками правил військового обліку призведе до накладення на порушника штрафу від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у проміжку від 6 200 до 12 400 грн) згідно статті 210 Кодексу України. Якщо порушення повториться, тобто за передбаченого частиною першою цієї статті або частиною першою статті 211 цього Кодексу вже відбудеться адміністративне стягнення, то сума штрафу буде становити від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у проміжку від 12 400 до 18 600 грн).

Порушеннями правил військового обліку вважаються:

• неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин;
• несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади;
• порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах.

2. У разі ухилення військовозобов’язаного від військового обліку після того, як він отримав попередженні від військового комісаріату, дає право накласти на нього штраф до п’ятдесяти (62 000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або відправити на виправні роботи на строк до двох років, або арештувати на строк до шести місяців (ст. 335, 336, 336-1, 337 ККУ).

3. Умисне псуття, втрата або недбале зберігання військовозобов’язаними і призовниками обліково-військових документів (військових квитків і посвідчень про приписку до призовних дільниць) підпадає під статтю 211 Кодексу України. Штраф за це передбачається від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1200 до 3700 грн) при першому порушенні, та від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3700 до 8600 грн) наступного разу.

4. У разі ухилення військовозобов’язаного від зборів (навчальних, спеціальних чи перевірних) — карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 86 800 грн) або арештом на строк до шести місяців (ст. 335, 336, 336-1, 337 ККУ).

5. Неявка громадян на виклик у військовий комісаріат без поважних причин для приписки до призовної дільниці (Стаття 211-1 КУ) — прецедент для накладення штрафу до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (1200 грн).

6. Резервісти, які ухилились від строкової військової служби, відповідно до 335, 336, 336-1, 337 Кримінального кодексу України будуть покарані обмеженням волі на строк до трьох років.

7. Резервісти, які ухилились від призову за мобілізацією, будуть покарані обмеженням волі на строк від двох до п’яти років (ст. 335, 336, 336-1, 337 ККУ).

8. Резервісти, які ухилились у разі проведення цільової мобілізації, проходження служби цивільного захисту в особливий період (крім відбудовного періоду), будуть покарані позбавленням волі на строк від двох до п’яти років (ст. 335, 336, 336-1, 337 ККУ).

В Минобороны ответили на самые распространенные вопросы о мобилизации в условиях военного положения:

"Несмотря на то, что мы уже с вами проходили несколько волн мобилизации, сейчас ситуация неординарная, а значит, у вас возникает много вопросов", — отметила замглавы Минобороны Анна Маляр и дала ответы.

Итак, 24 февраля Российская Федерация совершила открытую агрессию против Украины. Указом президента № 69/2022 была объявлена всеобщая мобилизация.

"Хочу напомнить, что защита Отечества является конституционной обязанностью каждого гражданина и это дело всего народа. Внести свой вклад в сохранение территориальной целостности государства и мирной жизни народа Украины является делом чести и обязанностью каждого гражданина", — отметила Маляр.

Как происходит мобилизация сейчас? Какие правила?

В связи с военной агрессией Российской Федерации против Украины начиная с 24 февраля 2022 г. на основании Указа президента Украины № 69/2022 "Об общей мобилизации" в государстве объявлено и проводится общая мобилизация в течение 90 суток.

Призыв военнообязанных, резервистов и привлечения транспортных средств обеспечения нужд Вооруженных сил Украины, других военных формирований Украины осуществляется в объемах, определенных мобилизационными планами. Сейчас эти планы есть с грифом "секретно".

Кого в первую очередь мобилизуют? Или отправляют сразу на передовую? Как учат тех, кто не имеет опыта военной службы?

В первую очередь комплектование боевых воинских частей производится за счет резервистов, бывших участников АТО и ООС, с постепенным наращиванием численности подразделений за счет уже отслуживших военнослужащих и военнообязанных.

Мобилизированных, которые не проходили военной службы на первом этапе, направляют для осуществления соответствующей профессиональной подготовки в учебные центры (учебные заведения), после завершения которой, они выбывают для комплектования подразделений, ведущих боевые действия.

Каков порядок мобилизации внутриперемещенных лиц?

В связи с активными боевыми действиями со стороны оккупанта сотни тысяч переселенцев (часть из них военнообязанные призывного возраста 18-60 лет) вынуждены были спасать свои семьи и перемещаться в безопасные места.

Мужчины призывного возраста для получения статуса ВПЛ обязаны стать на военный учет в ТЦК и СП и в соответствии с общей мобилизацией они должны быть призваны в армию.

Ближайшие планы на мобилизацию через военное положение?

Планирование следующих шагов проведения мобилизационных мероприятий в государстве напрямую зависит от развития ситуации на линии столкновения.

Будут ли мобилизовывать женщин?

Женщины, состоящие на военном учете по соответствующим военно-учетным специальностям могут быть призваны в воинские части на военную службу.

Пока такой необходимости нет, но в отдельных случаях женщины могут быть мобилизованы по наиболее дефицитным для Вооруженных Сил Украины и другим составляющим силам обороны военными специальностями, такими как: медицинские, связи, вычислительной техники, радиоэлектроники, водители автотракторных (гусеничных) средств, водолазы, механики и монтажники авиационных машин, картографии, топогеодезии, фотограмметрии, аэрофотослужбы, полиграфии, кинорадиомеханики, пищевой промышленности, финансово-экономической деятельности

Следует заметить, что ни одна женщина без согласия на военную службу во время мобилизации пока не призвана.

Учитывая объемы мобилизации, которые приходится сейчас выполнять, могут возникать организационные проблемы, проблемы обеспечения. Однако делается все возможное для их решения, в том числе благодаря вашему оперативному информированию.

Какие две жалобы мы получаем сейчас чаще всего?

1. По поводу того, что в западной Украине мобилизуют в первую очередь ВПЛ, а не местных?

Указанные жалобы необоснованны.

Вызывающая и беспрецедентная вооруженная агрессия России в отношении нашего государства сейчас, наверное, как никогда, еще не объединяла наш народ в сопротивление. Во всех средствах массовой информации есть много разнообразных видео, показывающих невероятное количество людей, добровольно прибывающих в ТЦК и СП для выполнения своей конституционной обязанности по защите суверенитета и территориальной целостности Украины.

Это говорит о том, что работники ТЦК и СП просто физически не могут делать выборочный или принципиальный подход к призыву граждан. Мобилизация производится на общих основаниях для всех слоев населения.

2. Людей, через пару дней учеб или вообще без них направляют на передовую?

В связи с сложившейся в государстве ситуацией, подготовка рядового и сержантского состава в учебных центрах проводится по сокращенным срокам (без снижения качества обучения) и составляет от 7 до 20 суток (в зависимости от сложности специальности).

Впрочем, если вас без навыков владения оружием и подготовки направили на передний край, сообщите об этом телефонам горячей линии. Для того, чтобы оперативно разобраться и принять меры, нужно назвать ФИО мобилизованного лица и номер воинской части, в которую направили.

0-800-500-410

0-800-500-442

044-454-44-99

Категории, не подлежащие призыву на военную службу во время мобилизации

• те, кто был забронирован на период мобилизации и военное время государственными органами власти и другими государственными организациями, органами местного самоуправления, за учреждениями, предприятиями и организациями;
• те, кто был признан медкомиссией временно непригодным к военной службе по состоянию здоровья (до шести месяцев с необходимостью прохождения повторной комиссии);
• мужчины и женщины, на содержании которых находятся трое и более детей до 18 лет (могут быть призваны на военную службу только в случае их согласия и только по месту жительства);
• мужчины и женщины, которые одни воспитывают ребенка/детей до 18 лет (могут быть призваны на военную службу только в случае их согласия и только по месту жительства);
• мужчины и женщины, воспитывающие ребенка с инвалидностью подгруппы А в возрасте до 18 лет;
• мужчины и женщины, на содержании которых находится ребенок с инвалидностью (с видами нарушений функций организма III-IV степени их выражения);
• мужчины и женщины, воспитывающие совершеннолетнего (18 - 23 лет) ребенка, являющегося лицом с инвалидностью I или II группы;
• мужчины и женщины, которые являются опекунами, усыновителями, приемными родителями, попечителями, родителями-воспитателями и содержат детей-сирот и тех детей, которые были лишены родительской опеки (возрастом до 18 лет);
• те, которые занимаются постоянным уходом за лицами, нуждающимися в заботе (в случае, если нет других граждан, которые могут взять на себя этот уход);
• народные депутаты, депутаты Верховной Рады Крыма;

а также работники определенных органов:

• военного управления, воинских частей, учреждений, предприятий и организаций;
• ВСУ;
• Министерство обороны Украины;
• Службы безопасности Украины;
• Государственная служба специальной связи и защиты информации Украины;
• Национальная гвардия Украины;
• Службы внешней разведки;
• Национальная полиция Украины;
• Государственная пограничная служба Украины;
• Национальная гвардия Украины;
• Национального антикоррупционного бюро;
• налоговой милиции;
• Управление государственной охраны Украины;
• Государственное бюро расследований;
• Государственная исполнительная служба Украины.

Ответы подготовила заместитель главы Минобороны Анна Маляр в сотрудничестве с начальником управления персонала штаба Командования Сухопутных войск Вооруженных Сил Украины Романом Горбачем.

Если возникнут дополнительные вопросы, обращайтесь через "Звернутися" (при обращении указывайте свою е-почту, по которой с Вами можно связаться).

ВСЕГО ДОБРОГО!

БЕРЕГИТЕ СЕБЯ И СВОЮ СЕМЬЮ!