Задайте питання юристу

880 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Для бізнесу, 28 березня 2022, питання №60194 700₴

Работа с публичным договором по предоставлению услуг юр лицам

Добрый день.
Ситуация:
Компания "А" размещает на своей торговой площадке договор оферту о том что регистрируясь на площадке все Компании принимают условия работы торговой площадки в том числе оплату за ее пользование.

"хх" числа месяца следующего за отчетным Компания "А" выставляет Компании "Б" счет за пользования площадкой.

Вопрос: На основании чего этот счет выставлять? На сколько с точки зрения "органов" такая операция корректная?
Физического (и электронного) договора с датой, номером, подписями между Компаниями нет.
Есть только "галочка" о согласии на сайте "площадки".

Відповіді юристів (11)

    Гуща Юрій Миколайович
    28.6%
    Гуща Юрій Миколайович 2 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 11 років досвіду

    Вітаю.

    ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ ось, що про це каже:

    ...

    Стаття 633. Публічний договір

    1. Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

    2. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

    3. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

    4. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

    У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

    5. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

    6. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

    ...

    Стаття 640. Момент укладення договору

    1. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

    2. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

    3. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

    {Частина третя статті 640 в редакції Закону № 1878-VI від 11.02.2010}

    Стаття 641. Пропозиція укласти договір

    1. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

    Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

    Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

    {Частину першу статті 641 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1667-IX від 15.07.2021}

    2. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

    3. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

    Стаття 642. Прийняття пропозиції

    1. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

    2. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

    3. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

    ТО ЕСТЬ, ПОСЛЕ СОГЛАШЕНИЯ НА ОФЕРТУ (нажатие кнопки, галочки) ВЫ ПОЛУЧАЛИ УСЛУГИ СОГЛАСНО ПРЕДЛОЖЕНИЮ.

    Велегура Ростислава
    28.6%
    Велегура Ростислава 2 роки тому

    Юрист, м. Дніпро, 12 років досвіду

    Добрий день!

    Підставою для виписки рахунку на оплату є договір публічної оферти.

    У рахунку на оплату необхідно вказати "На підставі Договору публічної оферти про ..., укладеного між Вашим підприємством та "вказати назву іншої компанії".

    Дане посилання є цілком законним та не викликає питань у податківців.

    Ст. 642 Цивільного кодексу України

    1. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

    2. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

    3. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15

    Промський Євгеній Сергійович
    Промський Євгеній Сергійович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 5 років досвіду

    Здравствуйте!

    То, что вы описали, называется договором-присоединением!

    Цивільний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

    Стаття 634. Договір приєднання

    1. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

    2. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

    3. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

    То, что вы ставите "галочку" о согласии на сайте "площадки" говорит о том, что вы согласились с предложенными условиям договора. Галочка в данном случае заменят собой, кроме согласия с условиями договора, еще и подпись, как на "бумажном" договоре.

    Поэтому такая операция корректна со стороны Компании А, при условии, если:

    1) у вас была возможность ознакомится с условиями работы на площадке (фактически договором), включая условия оплаты;

    2) галочка о согласии говорила о том, что вы принимаете и соглашаетесь с условиями договора (условиями работы на сайте).

    В иных случая такая деятельность является незаконной и вы можете не проводить оплату по выставленному счету.

    Если остались вопросы - обращайтесь!

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю.

    1.

    Договор заключается в результате согласованных действий нескольких сторон, что обусловливает определенную процедуру его совершения. В частности, процесс заключения договора состоит из предложения одной стороны заключить договор (оферты) и принятия предложения заключения договора второй стороной (акцепт).

    Положениями ч. 1 ст. 205 ГКУ предусмотрено, что сделка может совершаться устно либо в письменной (электронной) форме.

    Согласно ч. 1 ст. 181 ХКУ допускается заключение хозяйственных договоров упрощенным способом, то есть путем обмена письмами, факсограммами, телеграммами, телефонограммами и т. п., а также путем подтверждения принятия к выполнению заказов, если законом не установлены специальные требования к форме и порядку заключения данного вида договоров.

    В соответствии с ч. 1 ст. 207 ГКУ сделка считается совершенной в письменной форме, если ее содержание зафиксировано в одном или нескольких документах (в том числе электронных), в письмах, телеграммах, которыми обменялись стороны. Сделка считается совершенной в письменной форме, если воля сторон выражена с помощью телетайпного, электронного или другого технического средства связи.

    Также согласно ч. 2 ст. 639 ГКУ, если стороны договорились заключить договор с помощью информационно-телекоммуникационных систем, он считается заключенным в письменной форме.

    Таким образом, законодательством предусмотрена возможность заключения договоров в упрощенном порядке посредством:

    – деловую переписку – путем обмена документами, в том числе электронными;

    – конклюдентных действий (принятия заказа к выполнению).

    При этом договоры, заключенные указанными способами, считаются совершенными в письменной форме.

    Заключение договора через деловую переписку, факс, электронную почту

    Итак, возможность заключения договора не только в форме единого документа, но и упрощенным способом с помощью телетайпного, электронного или другого технического средства связи, предусмотрена положениями гражданского и хозяйственного законодательства.

    Для того чтобы документы (письма, электронные письма, телеграммы, факсограммами, телефонограммами и т. п.) считались документами, подтверждающими заключение договора, их содержание должно отвечать оферте и акцепту.

    Заключение договора имеет место, если из содержания документов можно установить:

    – выраженное намерение лица заключить конкретный договор и понимание этим лицом своих обязательств в случае принятия его предложения другим лицом;

    – существенные условия будущего договора;

    – адресата (адресатов) соответствующего предложения;

    – принятие предложения на данных условиях второй стороной либо совершение ею в пределах срока для ответа на оферту действий согласно указанным в предложении условиям договора (отгрузила товары, предоставила услуги, выполнила работы, уплатила соответствующую сумму денег и т. п.).

    Использование электронной почты

    В случае заключения договора через деловую переписку с использованием электронной почты необходимо учитывать требования законодательства относительно электронных документов и электронного документооборота.

    Согласно ст. 5 Закона № 851 электронным документом является документ, информация в котором зафиксирована в виде электронных данных, включая обязательные реквизиты документа.

    В свою очередь, оригиналом электронного документа в соответствии со ст. 7 Закона № 851 считается электронный экземпляр документа с обязательными реквизитами, в том числе с электронной подписью автора или подписью, приравненной к собственноручной подписи согласно Закону № 852.

    Учитывая положения ст. 9 Закона № 996 относительно наличия в первичном и сводном учетном документе обязательного реквизита, который даст возможность идентифицировать лицо, принимающее участие в осуществлении хозяйственной операции, электронный первичный документ должен содержать аналог собственноручной подписи либо подпись, приравненную к собственноручной подписи согласно Закону № 852, или другие данные, позволяющие идентифицировать лицо.

    В соответствии с Законом № 852 электронной подписью являются данные в электронной форме, которые добавляются к другим электронным данным или логически с ними связаны и предназначены для идентификации подписанта этих данных.

    Видом электронной подписи, который дает возможность подтвердить целостность документа и идентифицировать подписанта, является электронная цифровая подпись, получаемая в результате криптографического преобразования набора электронных данных, которая добавляется к этому набору или логически с ним объединяется.

    По правовому статусу электронная цифровая подпись согласно ст. 3 Закона № 852 приравнивается к собственноручной подписи (печати) в случае, если: электронная цифровая подпись подтверждена с использованием усиленного сертификата ключа с помощью надежных средств цифровой подписи; во время проверки использовался усиленный сертификат ключа, действующий на момент наложения электронной цифровой подписи; личный ключ подписанта соответствует открытому ключу, указанному в сертификате.

    При этом положения указанной нормы устанавливают, что электронная подпись не может быть признана недействительной только из-за того, что она имеет электронную форму или не основывается на усиленном сертификате ключа.

    Также положениями ст. 8 Закона № 851 предусмотрено, что юридическая сила электронного документа не может быть оспорена исключительно из-за того, что он имеет электронную форму. Допустимость электронного документа в качестве доказательства не может оспариваться исключительно на основании того, что он имеет электронную форму.

    С принятием Закона № 675, вступившего в силу 30.09.2015 г., впервые на законодательном уровне установлен порядок заключения договоров в сети, упрощена процедура подписания договора и предоставления согласия на обработку персональных данных, частично облегчено ведение бухгалтерского учета, установлены требования к продавцам.

    Указанным Законом предоставлено определение электронному договору, а именно согласно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закона № 675 электронный договор – это договоренность двух или больше сторон, направленная на установление, изменение или прекращение гражданских прав и обязанностей и оформленная в электронной форме.

    Положениями ч. 1 ст. 12 Закона № 675 предусмотрено, что моментом подписания сделки является использование:

    – электронной подписи либо электронной цифровой подписи согласно Закону № 852, при условии использования средства электронной цифровой подписи всеми сторонами электронной сделки;

    – электронной подписи одноразовым идентификатором, определенным данным Законом;

    – аналога собственноручной подписи (факсимильного воспроизведения подписи с помощью средств механического или другого копирования, другого аналога собственноручной подписи) по письменному согласию сторон, в котором должны содержаться образцы соответствующих аналогов собственноручных подписей.

    Согласно ч. 12 ст. 11 Закона № 675 электронный договор, заключенный путем обмена электронными сообщениями, подписанный в порядке, определенном ст. 12 Закона № 675, считается таким, который по правовым результатам приравнивается к договору, заключенному в письменной форме.

    Таким образом, согласно действующему законодательству идентифицировать лицо, уполномоченное на подписание электронного документа, можно на основании:

    – электронной подписи либо электронной цифровой подписи;

    – факсимильного воспроизведения подписи, другого аналога собственноручной подписи (в случае письменного согласия сторон, содержащего образцы соответствующих аналогов собственноручных подписей).

    Следовательно, электронные документы для предоставления им юридической силы и возможности их использования в качестве доказательства заключения договора должны содержать информацию, соответствующую оферте и акцепту, и иметь все необходимые реквизиты, в том числе данные для установления их принадлежности стороне такой сделки и лица, подписавшего их.

    Заключение договора через счет-фактуру

    Следует отметить, что фактически счет-фактура является расчетно-платежным документом, предусматривающим только выставление определенных сумм к оплате покупателям за товары, которые поставляются (фактически поставлены), либо услуги, которые предоставляются (фактически предоставленные услуги).

    Однако, кроме случаев выставления счета-фактуры на выполнение условий уже заключенного между сторонами договора, этот документ можно считать простой офертой (предложением заключения договора).

    Законодательством не установлены требования относительно содержания счета-фактуры. Однако для того чтобы счет-фактура воспринимался как упрощенная форма заключения договора, важно, чтобы этот документ содержал необходимую информацию относительно существенных условий определенного договора, в частности, условия о предмете, сроках и цене. В счете-фактуре также можно определить сумму предоплаты и общую сумму договоренности.

    Принятие предложения, указанного в счете-фактуре, должно быть подтверждено расходной накладной поставщика либо актом приема-передачи выполненных работ (услуг) или же осуществлением оплаты счета-фактуры.

    Принятие заказа к выполнению

    Из содержания ст. 181 ХКУ видно, что принятие предложения заключения договора возможно в виде конклюдентных действий, то есть осуществления лицом, получившим оферту, действий по выполнению указанных в ней условий договора.

    Подтверждением принятия заказов к выполнению является осуществление лицом действий по выполнению условий определенной договоренности, в частности, такое подтверждение может осуществляться как путем направления соответствующего подтверждающего уведомления о принятии такого заказа, так и путем осуществления поставки товара, выполнения определенных работ, предоставления услуг, совершения других действий, свидетельствующих о желании лица, направленного на исполнение договора.

    Например, положения ч. 7 ст. 11 Закона № 675 предусматривают, что если покупатель (потребитель, заказчик) заключает электронный договор путем размещения заказа с помощью информационно-телекоммуникационных систем, продавец (исполнитель, поставщик) обязан оперативно подтвердить получение такого заказа. Соответственно, такое подтверждение принятия заказа к выполнению может быть осуществлено телефонным звонком, письмом на электронную почту и другим способом, позволяющим уведомить лицо о подтверждении принятия заказа к выполнению.

    Совершение лицом действий, направленных на выполнение условий договора, должно подтверждаться соответствующими документами. Например, при поставке товаров поставщик выписывает счет-фактуру на его оплату, а покупатель принимает этот товар, что подтверждается расходной накладной с отметкой о получении товара покупателем. В случае предоставления услуг или выполнения работ оформляются акты приема-передачи выполненных работ (услуг).

    Таким образом, если документы, которыми обменялись стороны, содержат информацию, которая по своему смыслу соответствует предложению одной стороны заключить договор на определенных условиях, и информацию относительно принятия такого предложения второй стороной или свидетельствуют о совершении ею действий, подтверждающих принятие такого предложения, договор между сторонами считается заключенным в письменной форме.

    Относительно оформления налоговых накладных

    В случае заключения договоров упрощенным способом (через счет-фактуру, принятие заказа к выполнению и т. п.) часто возникают вопросы, как заполнять налоговые накладные, в частности графу "Вид цивільно-правового договору", каким образом определить дату и номер договора, а также являются ли эти реквизиты обязательными для заполнения?

    В соответствии с п. 6 Порядка № 957 в графе "Вид цивільно-правового договору" налоговой накладной указывается вид гражданско-правового договора согласно виду договорных обязательств, определенных ГКУ, а также дата составления договора.

    Итак, в налоговой накладной можно указать вид гражданско-правового договора (договор купли-продажи, мены, подряда, предоставления услуг, перевозки и т. п.) по операции, на которую выписывается налоговая накладная. Датой в данном случае будет дата наступления так называемого "первого события".

    Заполнение такого реквизита, как "Вид цивільно-правового договору", не является обязательным.

    В частности, с 29.07.2015 г. вступил в силу Закон № 643, которым исключены из перечня обязательных такие реквизиты налоговой накладной, как "Місцезнаходження (податкова адреса продавця)" и "Вид цивільно-правового договору".

    Таким образом, с 29.07.2015 г. налогоплательщики при составлении налоговой накладной / расчета корректировки могут не заполнять в их заголовочной части поля реквизитов, которые не определены п. 201.1 ст. 201 раздела V НКУ как обязательные, в том числе "Вид цивільно-правового договору", его номер и дату.

    При этом наличие или отсутствие в налоговой накладной / расчете корректировки заполненных полей реквизитов заголовочной части, которые не являются обязательными, как отмечает ГФСУ в своем письме от 29.07.2015 г. № 27651/7/99-99-19-03-02-17, не может быть основанием для исключения такой налоговой накладной / расчета корректировки из состава налогового кредита.

    ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    Стаття 633. Публічний договір

    1. Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

    2. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

    3. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

    4. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

    У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

    5. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

    6. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

    Стаття 640. Момент укладення договору

    1. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

    2. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

    3. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

    Стаття 642. Прийняття пропозиції

    1. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

    2. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

    3. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

    Айвазян Юрій Климентійович
    42.9%

    Здравствуйте, Роман!

    С точки зрения закона договор публичной оферты в Вашем случае является одновременно заключенным и исполненным в момент принятия Вашего предложения клиентом. В древнеримском праве такой вид договоров назывался "res nec mancipi". Поэтому и счет нужно выставлять, указывая в нем реквизиты Вашей компании. Налоговые органы смотрят на это нормально. Для них важен не сам факт заключения договора и его правовая оценка, а соответствие перечисленных на Ваш счет средств, заключенной договоренности и правильности уплаченных налогов.

    Рибінцев Сергій Сергійович
    Рибінцев Сергій Сергійович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 16 років досвіду

    Добрый день, Роман!

    На основании пункта в договоре (оферты), в котором указано, что соглашаясь с офертой, заказчик (пользователь) принимает к обязательству оплату за ежемесячное использование в сумме ХХ, на основании счета, который выставляет исполнитель до такого-то числа.

    Набирайте, если остались вопросы.

    Пуха Наталія ТендерОк

    Доброго Дня

    Щодо Вашого питання

    Договір є публічним договором в розумінні статті 633 Цивільного кодексу України, а особа, яка приймає пропозицію (публічну оферту) про укладення Договору (здійснює акцепт) стає Замовником відповідно до статті 642 Цивільного кодексу України, статті 11 Закону України “Про електронну комерцію” .

    Договір є пропозицією (публічною офертою) необмеженому колу фізичних і юридичних осіб укласти з Виконавцем Договір шляхом повного і безумовного прийняття умов цього Договору.

    Умови Договору є однаковими для усіх осіб, які вирішили прийняти умови цього Договору.

    Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, оскільки його умови визначені Виконавцем і можуть бути прийняті Замовником лише шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому. У разі незгоди Замовника з усіма чи окремими положеннями цього Договору укладення Договору не відбувається.

    Приєднанням до Договору вважається оплата послуг Виконавця шляхом безготівкового переказу коштів на підставі рахунку, виставленого Виконавцем, в тому числі, з використанням електронного платіжного засобу.

    Договір вважається укладеним з дати надходження Виконавцю оплати за послуги, здійсненої Замовником на умовах, встановлених цим Договором.

    Договір є електронним договором в розумінні статті 3 Закону України “Про електронну комерцію”, укладається з використанням доступних інформаційно-телекомунікаційних систем та не може бути визнаний недійсним у зв’язку з його вчиненням в електронній формі.

    Успіхів

    Мєньков Андрій Васильович

    Добрый день Роман.

    Исходя из описанной Вами ситуации понятно, что субъектом хозяйственной деятельности выступает компания, тоесть юридическое лицо. Важно понимать какую систему налогооблажения использует эта компания, общую или упрощенную, является ли она плательщиком НДС.

    Использовать в работе такие оферты как публичный договор либо договор присоединения распространенная практика в электронной коммеции. Наряду с преимуществами есть и недостатки.

    Например, если компания плательщик ПДВ, налоговики могут расценивать такие операции как нереальные и соответстенно доначислять обязательства по уплате ПДВ.

    Другой пример в случае возникновения задолженности как ее взыскать в суде. Например услуги площадки предоставлены, счет выставлен, а услуги не оплачены. Зачастую суды отказывают через недоказанность исковых требований. Примером частые отказы банковским учреждениям в удовлетворении исков о взыскании штрафных санкций за невозврат кредитных средств взятых по договору присоединения.

    Доказательствами, подтверждающими наличие задолженности и ее размер, являются первичные документы, оформленные в соответствии со статьей 9 Закона Украины «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности». Согласно ч. 1 ст. 9 ЗУ «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине», основанием для бухгалтерского учета хозяйственных операций есть первичные документы, фиксирующие факты осуществления хозяйственных операций. Первичные документы должны быть составлены во время осуществления хозяйственной операции, а если это невозможно – непосредственно после ее окончания.

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр 2 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду

    Доброго вечора, Роман!

    1) На основании чего этот счет выставлять? - можна зазначити так: "рахунок за користування торгівельним майданчиком згідно договору публічної оферти, укладеного сторонами ___ 2022 року". Датою укладання договору є дата проставляння галочки, тобто прийняття вашої оферти.

    2) На сколько с точки зрения "органов" такая операция корректная? - такий договір вважається укладеним в електронній (письмовій) формі, тому ніяких зауважень зі сторони контролюючих органів не буде.

    Закон України «Про електронну комерцію» визначає електронний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, оформлену в електронній формі.

    Згідно з положеннями Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

    Отже, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, має юридичне значення (силу) договору, укладеного в письмовій формі. Тобто законодавець поставив знак рівності між зазначеними формами договорів.

    Що це означає? Електронний договір має відповідати всім вимогам, встановленим для письмової форми правочинів, а саме:

    • зміст зафіксований в одному або кількох електронних документах (листах);
    • воля сторін на його вчинення виражена за допомогою електронного засобу зв’язку;
    • підписаний сторонами у порядку, визначеному чинним законодавством.

    Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

    Насамперед, сторонами е-договору можуть бути суб’єкти електронної комерції:

    • суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем;
    • особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

    Також стороною е-договору в е-комерції може бути фізична особа, яка не зареєстрована як ФОП та реалізує або пропонує до реалізації товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, якщо сторони е-правочину прямо домовилися про застосування положень Закону України «Про електронну комерцію» до правочину.

    Слід зазначити, що Господарський кодекс України не містить згадки про е-договори. При цьому господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Тому робимо висновок, що господарські договори можуть укладатися в електронній формі (такі договори матимуть юридичну силу, аналогічну до цивільно-правових е-договорів).

    eSignature: як підписати?

    Обов’язковою вимогою для того щоб договір визнавався укладеним в електронній (письмовій) формі, є підписання таких договорів сторонами.

    Серед видів (типів) електронних підписів можна виділити такі:

    • підписи «Click-to-Sign», до яких належить проставляння галочок (як спосіб волевиявлення), факсиміле, яке проставляється в електронному вигляді, відскановані зразки підписів та надруковані імена;
    • підпис за допомогою особистого ідентифікаційного номера (коду) – PIN;
    • електронний цифровий підпис.

    Якщо виникнуть додаткові питання, звертайтеся через контакти в моєму профілі або через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися).

    ВСЬОГО ДОБРОГО!

    Адвокат  Євген Олександрович
    Адвокат Євген Олександрович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду

    Добрий вечір, Роман!

    За договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити отриману послугу (ст. 901 Цивільного кодексу, далі – ЦК).

    Усі господарські операції, у тому числі і надання послуг, відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування (документація).

    Підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи (ч. 1 ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», далі – Закон № 996).

    Також для контролю і впорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Нагадаємо, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону № 996).

    Чинним законодавством не передбачені будь-які типові документи для оформлення операцій з надання (отримання) послуг. Як правило, таким документом є акт наданих послуг.

    Для того щоб акт був визнаний первинним документом, він повинен містити всі обов’язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону № 996, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88 (далі – Положення № 88).

    Завважимо, що на підставі первинних документів визначаються показники не тільки бухгалтерського, але й податкового обліку. Зокрема, згідно з п. 44.1 Податкового кодексу (далі – ПК) платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством. Крім того, платникам податків забороняється формувати показники податкової звітності, митних декларацій з даних, не підтверджених первинними документами (п. 44.1 ПК).

    Первинні документи можуть бути складені в паперовій або в електронній формі. Електронний документ повинен відповідати вимогам, що пред'являються до таких документів Законом від 22.05.03 р. № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) (п. 2.12 Положення № 88).

    Електронний документ, що складений відповідно до вимог чинного законодавства і містить усі необхідні реквізити, має таку саму юридичну силу, як і документ, складений у паперовому вигляді (лист ДФС від 04.01.17 р. № 30/6/99-99-15-02-02-15).

    Нагадаємо, що електронним є документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити такого документа.

    Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (ст. 5 Закону № 851).

    Візуальною формою електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для сприйняття його змісту людиною.

    Телекомунікаційні канали зв'язку (зокрема, в комп'ютерних мережах) застосовують для публікації, зберігання і подальшої обробки інформації.

    Електронний документообіг – це сукупність процесів створення, обробки, відправлення, передачі, отримання, зберігання, використання і знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та в разі потреби з підтвердженням факта отримання таких документів (ст. 9 Закону № 851).

    Для впровадження електронного документообігу підприємство повинне самостійно розробити порядок такого документообігу, з огляду як на особливості ведення бізнесу (наприклад, порядок приймання вхідної кореспонденції, обробки, перевірки електронних документів), так і на загальні для всіх законодавчі вимоги до створення, отримання, обробки і зберігання електронних документів.

    Правила роботи з електронними документами викладені в Порядку роботи з електронними документами в діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання, затверджений наказом Мін’юсту від 11.11.14 р. № 1886/5.

    У законодавстві України немає обмежень щодо використання на підприємстві єдиної програми, яка дозволяє створювати електронні документи.

    Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Причому, згідно зі ст. 6 Закону № 851, накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа. Нагадаємо, що відносини, пов'язані з використанням удосконалених і кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом від 05.10.17 р. № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

    Так, акт повинен містити обов'язкові реквізити.

    Тому розглядати заповнення цього документа почнемо саме з обов'язкових реквізитів.

    1. Назва акта Як ми вже зазначали вище, згідно з формулюванням зі ст. 901 ЦК послуги надаються. Тому логічно називати документ, яким підтверджується надання послуг, актом здачі-приймання наданих послуг.

    А така назва документа, як акт виконаних робіт, більше підходить для оформлення підрядних робіт. Також може бути уніфікована назва, наприклад «Акт здачі-приймання робіт (надання послуг)».

    2. Дата складання Надання послуг – це господарська операція. Нагадуємо! Господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів і зобов’язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону № 996).

    Скласти первинний документ, яким підтверджується факт господарської операції, можна під час або після її здійснення.

    Але відобразити в обліку госпоперацію на підставі такого документа можна тільки в тому звітному періоді, у якому така госпоперація фактично відбулася (ч. 5 ст. 9 Закону № 996).

    Якщо дата складання і дата підписання акта – не збігаються Завважимо, що на практиці підприємства нерідко отримують акти здачі-приймання наданих послуг, у яких зазначено дві дати: складання документа і приймання замовником робіт (послуг).

    Причому такі дати можуть припадати на різні звітні періоди.

    Згідно з ч. 5 ст. 9 Закону № 996 господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, у якому вони були здійснені.

    Тобто виходячи з вимог до оформлення первинних документів, визначених Законом № 996, дата складання документа є одночасно і датою оформлення акта, і датою приймання-передачі результатів робіт (послуг).

    Проте не завжди є можливість підписати документ обом сторонам в один день. Наприклад, виконавець надав послуги замовникові, на дату фактичного надання послуг склав акт від 26.06.19 р. і передав його на підпис замовникові, а той підписав акт 05.07.19 р.

    На документі є дві дати, які до того ж припадають на різні звітні періоди (II та III квартал). Якщо говорити про період здійснення операції, то цією датою є 26.06.19 р. і відповідно II квартал.

    Ще раз завважимо, що електронний підпис призначений для ідентифікації автора електронного документа і саме з накладенням електронного підпису завершується процес створення електронного документа.

    Таким чином, до тих пір поки на електронному документі немає підпису автора цього документа, процес його складання не можна вважати завершеним (ст. 6 Закону № 851).

    Витратами звітного періоду визнається або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу між власниками), якщо витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 П(С)БО 16). Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони були здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, у якому вони здійснювалися. Дохід у бухобліку визнається при збільшенні активу або зменшенні зобов'язання, що приводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), якщо оцінка доходу може бути достовірно визначена (п. 5 П(С)БО 15).

    Отже, результат господарських операцій (зокрема, визнання доходів і витрат) відображають у бухобліку у звітних періодах їх здійснення – незалежно від того, коли оформлені на них первинні документи.

    А якщо первинні документи від контрагента не отримані у звітному періоді, коли потрібно визнати витрати? Мінфін у листі від 22.04.16 р. № 31-11410-06-5/11705 роз'яснює, що треба зробити для визнання витрат, за якими на момент складання фінансової звітності не отримані первинні документи від контрагентів.

    У такому разі відповідальна особа суб'єкта господарювання складає і передає до бухгалтерської служби документ, складений у довільній формі (наприклад, бухгалтерську довідку) із зазначенням розрахункової суми витрат. Після отримання належним чином оформленого акта в обліку проводять уточнення (коригування) – звичайно, за необхідності.

    Облік у цьому випадку ведеться за правилами бухобліку, коригування фінрезультату нормами ПК не передбачене. ПДВ.

    Згідно з п. 187.1 ПК датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання послуг є дата першої з подій.

    А першою подією може бути: або отримання передоплати на розрахунковий рахунок виконавця; або оформлення документа, що підтверджує факт постачання послуги.

    Особистий підпис підписантів акта Підпис повинен бути повністю розшифрований. Наприклад, внизу акта біля підпису повинні бути зазначені П. І. Б. і посади.

    Також можливий варіант, коли в акті вгорі робиться застереження «Ми, що підписалися нижче...», тоді внизу проставляються тільки П. І. Б. і підписи.

    Якщо документ формується в електронному вигляді, на нього накладається електронний цифровий підпис.Тобто, по суті, електронний документ – це документ, зафіксований на спеціальних носіях (серверах, дисках, USB-флешках тощо), який можна передавати каналами зв'язку, використовуючи спеціальні засоби телекомунікацій.

    Стаття 903 Цивільного кодексу України: "Плата за договором про надання послуг

    1. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

    2. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом".

    1. Цивільне законодавство виходить із принципу оплатності договору, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК). Якщо в договорі про надання послуг передбачена плата, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлені договором, крім випадків, коли ціна (тариф, розцінки), строк та порядок сплати не встановлено вповноваженими державними органами (наприклад, постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.99 N 2335 "Про затвердження Положення про порядок обчислення і сплати до Державного бюджету України відрахувань від плати за транзит природного газу, аміаку через територію України та відрахувань від прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств, які здійснюють транспортування нафти магістральними нафтопроводами").

    Ціна договору має вказуватися у гривнях згідно ст. 533 ЦК та ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та контролю". Що стосується вимоги про закріплення в договорі строку оплати наданих послуг, то, по-перше, ч. 1 ст. 903 ЦК йдеться про обов'язок замовника оплатити надану послугу. По-друге, відповідно з ч. 2 ст. 530 ЦК за відсутності в договорі вказівки на строк (термін) виконання боржником свого обов'язку кредитор має право вимагати виконання в будь-який час, а боржник зобов'язаний виконати такий обов'язок протягом 7 днів від дня пред'явлення вимоги.

    2. Частина 2 коментованої статті закріплює загальне правило про вину. Тільки за наявності вини виконавець несе відповідальність за невиконання договору про надання послуг. За відсутності непереборної сили чи вини замовника, якщо інше не передбачено договором чи законом, виконавець повністю втрачає право на оплату, а якщо вона була раніше виплачена, то, як правило, повинна бути повернена.

    3. Розумною платою слід вважати плату, визначену, виходячи зі звичайної ціни, що склалася на аналогічні послуги на момент укладення договору. Якщо ж у договорі про надання послуг відсутні умови про розмір винагороди, строк та порядок її виплати, винагорода сплачується після надання послуги в розмірі, який за подібних обставин зазвичай сплачується за такі послуги (див. коментар до ст. 632 ЦК).

    4. У тих випадках, коли виконавець не може виконати договір про надання послуг не з його вини та в разі відсутності вини замовника (внаслідок непереборної сили), замовник має виплатити виконавцеві розумну винагороду.

    Якщо неможливість виконання договору про надання послуг виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити обумовлену договором плату за належне виконання виконавцем своїх зобов'язань у повному обсязі, якщо інше не передбачено законом або договором.

    Всього доброго!

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 2 роки тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    Вам необхідно скласти бухгалтерську довідку на підставі публічного договору на сайті так і зазначте дані,які там вказані і впишіть в довідку.

    Електронний документ, що складений відповідно до вимог чинного законодавства і містить усі необхідні реквізити, має таку саму юридичну силу, як і документ, складений у паперовому вигляді (лист ДФС від 04.01.17 р. № 30/6/99-99-15-02-02-15).

    З повагою

    Костянтин Гончаренко


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України