Задайте питання юристу

835 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Міграційне право, 27 квітня 2022, питання №63042 150₴

Як жити в ЄС за новими правилами?

Я та мій чоловік перетнули кордон Україна - Угорщина 12 березня 2022 року у зв'язку з війною.
Чоловік має інвалідність тому не військовозобов'язаний з цим проблем у перетині не було.

Зараз ми проживаємо в місті Дьйор в Угорщині з того часу. Забронювали житло до 31 травня 2022 року. Поки що ніяких додаткових документів ми не оформлювали, ні статусу біженця, ні статусу тимчасового захисту.

З 31 травня ми хочемо змінити країну. Обираємо між Польщею і Хорватією. Ми не потребуємо допомоги в житлі чи фінансах, як багато наших співвітчизників. Ми працюємо віддалено і можемо дозволити собі житло і проживання у Європі.

Якщо порахувати, то на 31 травня вже буде 80 днів як ми будемо у Європі. Згідно безвізу ми могли б бути в Європі 90 днів.
В мене питання:
1) Чи обов'язково оформлювати статус тимчасового захисту або статус біженця якщо ми хочемо лишатись в ЄС?
2) Різниця в оформленні документів з усіма посиланнями і корисною інформаціюєю по двом країнам : Польща і Хорватія. (з врахуванням того, що ми зараз знаходимось в Угорщині, і міняти країну будемо так: якщо в Хорватію, то з Угорщини, якщо в Польщу то треба з Угорщини перетнути Словаччину, а потім з Словаччини - Польщу)
3) Скільки часу оформлюються всі ці статуси, і чи не запізно починати займатись цим аж 31 травня? І тут ще питання про те, чи можна це зробити онлайн, перебуваючи в іншій країні?
4) Все що я читала в інтернеті, говорить про те, що нам треба буде відмічати місце проживання і його зміну. А що якщо я знімаю квартиру через онлайн додаток, мені що варто просити в господаря якісь підтвердження що я тут живу?
5) Чи можу я маючи тимчасовий захист однієї країни подорожувати в іншу? І чи є якісь обмеження по термінах (враховуючи вищесказані 80 днів)
6) І останнє питання стосується перетину кордону з тваринами. У нас два коти. В Угорщину пропустили нормально (без документів), чи можуть бути якісь проблеми при перетині кордону Хорватії (або Словаччини-Польщі) ?



Відповіді юристів (9)

    Промський Євгеній Сергійович
    50%
    Промський Євгеній Сергійович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 4 роки досвіду

    Вітаю!

    1) Чи обов'язково оформлювати статус тимчасового захисту або статус біженця якщо ми хочемо лишатись в ЄС?

    Якщо ви будете знаходитись в ЄС понад 90 днів, то при перетині кордону вас можуть притягнути до відповідальності залежно від законодавства тієї чи іншої держави. Тимчасовий захист оформити набагато легше, ніж біженство, тому рекомендую зупинитись на цьому статусі. Окрім того, після закінчення строку дії тимчасового захисту ви зможете оформити біженство.

    2) Різниця в оформленні документів з усіма посиланнями і корисною інформаціюєю по двом країнам : Польща і Хорватія. (з врахуванням того, що ми зараз знаходимось в Угорщині, і міняти країну будемо так: якщо в Хорватію, то з Угорщини, якщо в Польщу то треба з Угорщини перетнути Словаччину, а потім з Словаччини - Польщу)

    Документи по цим державам однакові: щодо всіх країн діють єдині правила по оформленню біженства та тимчасовому захисту. З особливостями можна ознайомитись за посиланням https://tripadvisor.mfa.gov.ua/

    3) Скільки часу оформлюються всі ці статуси, і чи не запізно починати займатись цим аж 31 травня? І тут ще питання про те, чи можна це зробити онлайн, перебуваючи в іншій країні?

    Оформлення біженства триває +- 6 місяців та накладає обмеження у пересуванні до його оформлення.

    Оформлення тимчасового захисту триває залежно від держави від декількох днів до 2 тижнів.

    У будь-якому з цих варіантів дистаційно це оформити неможлво.

    4) Все що я читала в інтернеті, говорить про те, що нам треба буде відмічати місце проживання і його зміну. А що якщо я знімаю квартиру через онлайн додаток, мені що варто просити в господаря якісь підтвердження що я тут живу?

    Зазначена умова має декларативний характер, ви просто повідомляєте про місце проживання (адресу), підтвердження цього з боку орендодавця не вимагається.

    5) Чи можу я маючи тимчасовий захист однієї країни подорожувати в іншу? І чи є якісь обмеження по термінах (враховуючи вищесказані 80 днів)

    Як турист ви маєте право за кордоном не більше 90 днів протягом 180 днів. З тимчасовим захистом ви матимете змогу вільно подорожувати по державам ЄС.

    6) І останнє питання стосується перетину кордону з тваринами. У нас два коти. В Угорщину пропустили нормально (без документів), чи можуть бути якісь проблеми при перетині кордону Хорватії (або Словаччини-Польщі) ?

    Проблем не буде, законодавство європейських країн у цьому питанні однакове. Якщо все було нормально в Угорщині, так само буде і в Хорватії.

    Як тільки виникнуть питання - звертайтесь! Буду радий допомогти.

    Карпенко Андрей Владимирович
    Карпенко Андрей Владимирович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 25 років досвіду

    Здравствуйте!

    1.

    После войн на Балканах в 1990-х и начале 2000-х в Евросоюзе приняли Директиву о временной защите (ДВЗ). Ее разработали для ситуаций массового притока беженцев на территорию ЕС. Идея механизма - не допустить перегрузки систем предоставления убежища, ведь они не в состоянии быстро обработать сотни тысяч или миллионы прошений. В Еврокомиссии прогнозируют от 2,5 до 6,5 млн перемещенных украинцев, которые будут искать защиты в ЕС.

    До нынешней войны, с момента принятия в 2001 году эту директиву так ни разу и не активировали. Действие ДВЗ распространяется на все государства Евросоюза, кроме Дании.

    С 2017 года украинцам не нужна виза для въезда в Шенгенскую зону. Но безвизовый режим позволяет быть в ЕС только 90 дней. В это время можно ездить по всей территории Шенгена.

    ДВЗ практически снимает ограничение на срок пребывания в ЕС, предусмотренное безвизом. Вначале временная защита будет действовать один год. Если ситуация не станет лучше, ее действие автоматически продлиться на полгода, а потом, по необходимости, еще на столько же. После этого Совет ЕС может продлить защиту еще на год - всего до трех лет.

    В то же время, если ситуация в Украине улучшится и позволит перемещенным людям безопасно вернуться домой, то Еврокомиссия может предложить остановить действие ДВЗ.

    Право на получение временной защиты имеют граждане Украины и члены их семей, перемещенные 24.02.2022 и позже, однако каждое государство-член по своему усмотрению может предоставлять временную защиту гражданам Украины, которые выехали в ЕС до 24.02.2022 по разным причинам (отпуск, командировки, или же убегая от возможной войны).

    Срок действия. Срок временной защиты составляет один год (до 04.03.2023) и дважды может быть автоматически продлен на шесть месяцев, если не исчезнут причины предоставления такой защиты, но максимум до одного года (до 04.03.2024). При этом Еврокомиссия может предложить продление срока еще на год (до 04.03.2025). Следовательно, временная защита для граждан Украины в ЕС будет прекращена по завершению войны в Украине.

    Процедура получения. При пересечении границы государства-члена ЕС государственные органы соответствующей страны должны уведомить лицо о его праве на получение временной защиты. Процесс получения такого статуса достаточно быстрый и максимально упрощенный. В разных государствах ЕС вопросами временной защиты занимаются разные органы (например, администрации гминны в Польше, органы полиции в Италии, государственное управление по делам беженцев – в Германии, миграционная служба – в Португалии).

    Права:

    Согласно Директиве 2001/55/ЕС в рамках временной защиты лицо получает:

    - право на проживание в стране, в которой она обратилась за временной защитой;

    - доступ к трудоустройству, который можно получить сразу с момента обращения за получением защиты;

    - доступ к жилью (государство не гарантирует жилье, но компетентные органы/волонтерские организации могут помочь с его получением);

    - медицинскую помощь;

    - социальная помощь;

    - доступ к образованию детям и подросткам;

    Временную защиту можно получить в любом государстве ЕС (кроме Дании), тогда как статус беженца – только в том государстве, границу которого лицо пересекло впервые.

    2.

    Европейский союз ввел механизм "временной защиты" для граждан Украины, которые спасаются от войны с Россией на территории стран ЕС. Он не ограничивает возможность получить статус беженца, но дает гораздо больше прав.

    Временная защита не означает получение статуса беженца, но украинцы, которые получат ее, могут в любое время подать заявку на получение статуса беженца.

    Срок действия временной защиты

    Один год, этот период может быть автоматически продлен на следующий год в зависимости от ситуации в Украине

    Права, которые дает временная защита

    Разрешение на проживание на период временной защиты (на 1 год с возможностью продления).

    Доступ к работе (требования ожидания 6 месяцев в отличие от получения статуса беженца в этом случае нет).

    Доступ к образованию. Дети до 18 лет имеют право учиться в учебных заведениях на уровне граждан страны пребывания.

    Обеспечение жильем (заселение в центр или предоставление средств для проживания).

    Доступ к социальному обеспечению.

    Доступ к медицинскому обслуживанию.

    Право на соответствующую информацию о временной защите.

    Возможность получить статус беженца в будущем.

    Возможность вернуться в страну гражданства в любой момент.

    Конкретные права определяются внутренним законодательством конкретной страны ЕС. Для того, чтобы ими воспользоваться, нужно обратиться за разрешением на проживание в органы власти соответствующей страны, которые занимаются вопросами временной защиты.

    На кого распространяется временная защита

    Граждане Украины, вынужденно покинувшие страну 24 февраля 2022 года или после этой даты в результате военного вторжения российских войск.

    Лица без гражданства и граждане третьих стран, кроме Украины, которые пользовались международной защитой или эквивалентной национальной защитой в Украине до 24 февраля 2022 года.

    Члены семей первых двух категорий, включая супругов (в том числе незарегистрированные брачные отношения, если такие отношения признает соответствующее государство ЕС) и их несовершеннолетние дети или дети их супруга. А также их близкие родственники, которые проживали вместе с ними в составе семьи на момент вторжения России в Украину.

    Граждане третьих стран, которые легально проживали в Украине до 24 февраля 2022 года на основании действительного разрешения на постоянное проживание и которые не могут вернуться в свою страну или регион происхождения.

    Обратите внимание

    За дополнительной информацией следует обращаться в профильные ведомства в странах-членах ЕС. Вопрос временной защиты или статуса беженца является исключительной прерогативой компетентных органов страны пребывания.

    Статус беженца и статус лица под временной защитой существенно отличаются (в сроках принятия решения о предоставлении статуса, свободе выбора места жительства, возможностях передвижения, объеме помощи и т.п.).

    Решение о получении того или иного статуса следует принимать только после получения информации от официальных органов страны пребывания.

    Ответы на Ваши вопросы:

    1. Вы выбираете страну Евросоюза, в которой хотите получить временную защиту, самостоятельно.

    2. Подать прошение о временной защите можно только в одной стране. Менять страну временной защиты нельзя.

    3. Учить язык Вас никто заставить не может.

    4. Права и обязанности лиц, которым предоставлена временная защита (на примере Германии, Польшию, Хорватии):

    https://minor-kontor.de/prawowyje-woprosy-kasatjel...

    https://donezk.diplo.de/ukr-de/aktuelles/-/2515816...

    https://uahelp.today/

    https://tripmydream.com/media/layfhak/horvatija-ch...

    5. Выезжая за пределы страны временной защиты, необходимо ставить об этом в известность регистрационные органы.

    Имея разрешение на пребывание по гуманитарным основаниям, вы имеете право выезжать в другие страны Европейского Союза и страны Шенгенского соглашения на 90 дней в рамках 180-дневного периода.

    6. Если Вы не получите ДВЗ, то по истечении 90 дней Вы должны покинуть Еврозону.

    7. В течении 90 дней Вы можете обратиться за ДВЗ в любой стране. Онлайн это сделать невозможно.

    8. По животным отношение лояльное. В стране ДВЗ на животных необходимо оформить все документы.

    Айвазян Юрий Климентьевич

    Добрий день, Тетяна!

    Перше питання.

    Спочатку, що стосується обох, згаданих Вами статусів у ЄС та їх особливостей...

    4 березня 2022 року Рада Європейського Союзу (РЄС) проголосувала за застосування Директиви від 20 липня 2001 року № 2001/55/EC Про мінімальні стандарти надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та несення їх наслідків. Це основний правовий документ, що регулює більшість питань щодо прийняття українських біженців.

    Статтею 4 Директиви передбачена можливість отримання тимчасового захисту. За загальним правилом тривалість тимчасового захисту становить 1 рік, який може бути автоматично подовжений кожні 6 місяців ще на 1 рік. Однак, Директива має рекомендаційний характер, а тому кожна країна-член ЄС самостійно визначає тривалість надання тимчасового захисту.

    Особи, на яких поширюється тимчасовий захист:

    • громадяни України, які вимушено покинули Україну 24 лютого 2022 року або після цієї дати в результаті військової агресії російської федерації;
    • особи без громадянства та громадяни третіх країн, крім України, які користувалися міжнародним захистом або еквівалентним національним захистом в Україні до 24 лютого 2022 року;
    • члени сімей зазначених осіб, у тому числі чоловік/дружина та їх неповнолітні неодружені діти або діти їх чоловіка/дружини, а також їх близькі родичі, які проживали разом з ними у складі сім’ї на момент вторгнення росії до України, і які повністю або переважно перебували на утриманні таких осіб;
    • громадяни третіх країн, які на законних підставах проживали в Україні до 24 лютого 2022 року на підставі дійсного дозволу на постійне проживання відповідно до законодавства України та які не можуть повернутися в безпечних та довготривалих умовах до своєї країни або регіону походження;
    • в залежності від рішення влади кожної окремої країни ЄС.

    Особи, на яких не поширюється тимчасовий захист

    • особи без громадянства або громадяни третіх країн, які не мали дозволу на постійне проживання в Україні, якщо їхня батьківщина є безпечною країною;
    • громадяни України – сезонні працівники, студенти по обміну, що перебувають у країнах ЄС.

    Nota bene: Тимчасовий захист не застосовується в країнах Шенгенської зони, які не є членами ЄС, а саме в Швейцарії, Норвегії, Ліхтенштейні, Ісландії. Директива діє у всіх країнах-членах ЄС, крім Данії.

    Щоб скористатися тимчасовим захистом:

    • необхідно звернутися за отриманням тимчасового захисту до органів влади відповідної країни ЄС, які займаються такими питаннями;
    • за результатами розгляду звернення особі мають видати відповідний документ, який підтверджує статус особи у країні та містить перелік прав, які цей статус передбачає.

    Права осіб, які користуються тимчасовим захистом:

    • дозвіл на проживання на період тимчасового захисту;
    • доступ до роботи;
    • доступ до освіти;
    • забезпечення житлом;
    • доступ до соціального забезпечення;
    • доступ до медичного обслуговування;
    • право на відповідну інформацію про тимчасовий захист;
    • можливість отримати статус біженця у майбутньому;
    • можливість повернутися в країну громадянства в будь-який момент;
    • інші права особи, яка звернулась за наданням тимчасового захисту, відповідно до законодавством конкретної країни ЄС.

    Примітка: Після отримання такого статусу в конкретній країні, подорожувати в інші країни Шенгенської зони можна, якщо не встановлено інше, за звичними для безвізу правилами: не більше 90 днів за кожні 180 днів.

    Статус біженця.

    Статус біженця – індивідуальне право в країнах ЄС, яке надається після спеціального адміністративного та юридичного процесу, що визначає, чи є у особи обґрунтована небезпека бути переслідуваними.

    Статус біженця може бути надано на період до 3 років з можливістю продовження ще на 2 роки.

    Хто має право.

    • громадяни України, які залишили територію України через війну, а також особи, які проживали на території України на законних підставах, але мають громадянство інших країн;
    • особи без громадянства також можуть запросити статус біженця.

    Nota bene: Отримувати статус біженця має сенс у тому випадку, якщо особа планує й далі проживати в ЄС. Але є певні обмеження для особи при отриманні такого статусу, а саме:

    • неможливість залишити приймаючу країну до моменту отримання статусу;
    • неможливість повернутися в Україну після отримання статусу;
    • неможливість працевлаштуватися до моменту отримання статусу, а також у разі відмови у його наданні;
    • відібрання документів, що посвідчують особу заявника

    Як отримати статус біженця

    1. Подати заяву на отримання статусу біженця можна під час в’їзду у першій безпечній країні, повідомивши офіцера прикордонної служби, або подати заяву на возз’єднання сім’ї, якщо є член сім’ї, який вже проживає в країні ЄС.
    2. На час розгляду заяви необхідно залишатися в країні, в якій вона була подана. Визнання статусу біженця може зайняти в середньому півроку. До моменту отримання остаточного рішення ДІЮТЬ ВИЩЕ ПЕРЕРАХОВАНІ ОБМЕЖЕННЯ.
    3. Заявнику також необхідно пройти медичну комісію, а також процедуру відцифровування відбитків пальців. Протягом місяця після написання заяви міграційна служба проводить співбесіду з заявником, за результатами якої приймається рішення про надання притулку.

    Права, які надаються при отриманні статусу біженця:

    • право на медичну допомогу;
    • доступ до освіти для дітей та підлітків;
    • доступ до ринку праці (відповідно до політики країн ЄС на ринку праці);
    • право на соціально-побутові послуги;
    • право на укладання шлюбу;
    • право на щомісячну грошову допомогу.

    ВИСНОВОК:

    У випадку тимчасового захисту доступ до праці в країні перебування та інше забезпечення надається з моменту звернення, на відміну від особи, яка забажала отримати статус біженця – очікування в середньому до 6 місяців, поки приймається рішення про надання такого статусу.

    При тимчасовому захисті зберігається можливість безперешкодно повернутися до країни громадянства. Водночас, в період очікування рішення уповноваженого органу у наданні статусу біженця заборонено перетинати кордон країни перебування.

    Тимчасовий захист можна отримати в будь-якій, на думку особи, безпечній країні, яка входить до ЄС (враховуючи винятки), на відміну від статусу біженця, який можна отримати лише в тій безпечній країні, кордон якої особа перетнули вперше.

    Особи, які перебувають під тимчасовим захистом, мають право подати заяву на отримання статусу біженця в будь-який час.

    На мою думку, комфортніше отримати статус тимчасового захисту, оскільки забирає менше часу та не накладає обмежень у вигляді заборони на час отримання виїзду з країни перебування.

    Є також інші варіанти знаходження в ЄС, наприклад, оформлення, за можливості звичайно, робочої візи (робоча віза Європи відноситься до категорії довгострокових та оформлюється на термін від одного до трьох років). Але з огляду на Ваші обставини це напевно Вам не підійде

    Друге питання.

    Тепер, що стосується режиму тимчасового захисту в Польщі:

    9 березня 2022 року Польща ухвалила спеціальний закон щодо надання допомоги громадянам України у зв’язку з російською агресією. Звертаю увагу, що закон новий і практика його застосування лише формується. Через це на місцях можливі певні непорозуміння.

    Право на захист дає перетин кордону у період збройного конфлікту, зареєстрований Прикордонною Службою. Такий перетин автоматично поширює режим тимчасового захисту і дає громадянам України легального перебування в Польщі упродовж 18 місяців, з можливістю продовження до трьох років (починаючи з 24.02.2022).

    Під захист підпадають також громадяни України, які мають Карту поляка, які разом із найближчою родиною прибули на територію Республіки Польща у зв’язку з цими бойовими діями. У цій частині сенатори внесли поправку про те, що умовою отримання права не буде прямий приїзд з України до Польщі .

    Закон також передбачає, що якщо в’їзд громадянина України не був зареєстрований начальником прикордонної застави під час прикордонного контролю , його перебування на території Республіки Польща реєструється органом гміни. Така реєстрація перебування відбувається за заявою українця, поданою не пізніше 60 днів з дня в’їзду на територію Республіки Польща.

    Якщо Ви перетнули кордон на біометричному паспорті, то Ваш легальний термін перебування на території Польщі становить 90 днів (маєте право подорожувати до інших країн). Жодної іншої реєстрації не потрібно.

    Якщо Ви перетнули кордон на іншому документі, ніж біометричний паспорт, то Ваш легальний термін перебування на території Польщі становить 15 днів (подорожувати до інших країн ЄС права немає).

    Після визначення адреси, де ви плануєте жити у Польщі – побтрібно зареєструвати своє проживання та отримати номер PESEL.

    PESEL– це персональний номер соціального страхування. Він надає право на соціальну підтримку та право користуватися публічними послугами у Польщі (житло, освіта, медичні послуги, соціальне забезпечення, фінансова підтримка).

    Заяви про надання номеру PESEL громадяни України подаватимуть у гмінну адміністрацію за місцем проживання. Реєстрація місця проживання та отримання номеру PESEL відбувається одночасно (наразі уточнюється процедура для українців).

    В реєстрі PESEL запроваджено нову категорію означення іноземців, тобто УКР, з метою виділення номерів PESEL осіб, яким цей номер було надано за спеціальною процедурою.

    Робота.

    Польща відкриває українцям свій ринок праці. Працевлаштування максимально спрощене – жодних спеціальних дозволів, обмежень, квот. Роботодавець буде зобов’язаний лише повідомити про прийняття на роботу іноземця до відповідного управління праці (за допомогою порталу http://praca.gov.pl). На це в нього буде 7 днів.

    Ті, хто не зможе знайти роботу, матимуть право на соціальну допомогу по безробіттю на рівні з громадянами Польщі.

    Бизнес.

    Українці, які отримали посвідку на проживання та PESEL матимуть право на ведення бізнесу на рівні з громадянами Польщі і на таких самих правових умовах (національний режим).

    Медична допомога.

    Після отримання номеру PESEL українці також мають право на отримання медичної допомоги, яку покриває польська система соціального страхування (національний режим).

    Фінансова допомога.

    Громадяни України, які перетинають кордон з Польщею, після відповідної реєстрації місця проживання, буде одноразова грошова виплата у розмірі 300 злотих.

    Українці мають право на отримання: а) допомогу малозабезпеченим громадянам (включає 7 різних видів допомоги); б) допомога на дитину, яка проживає у Польщі (500 злотих на дитину щомісячно) та інші види допомоги. Більш детально поки що написати не маю можливості, інформація уточнюється.

    Українцям також оплачують психологічну допомогу.

    Органи місцевого самоврядування, а також місцеві державні органи можу ть встановлювати інші види допомоги (житло, харчування, публічний транспорт). Так, майже усюди українці звільняються від оплати за користування міським транспортом. Безкоштовними є також деякі інші види міжміського та міжнародного транспортного сполучення.

    Навчання.

    Польске законодавство передбачає можливість безкоштовно навчатися у школах та університетах (національний режим із польськими громадянами). Втім, наразі таке навчання наразі відбувається польською та англійською (у деяких закладах). Більш того, наразі розробляється механізм залучення українських вчителів та викладачів для забезпечення можливості отримувати освіту українською мовою.

    З приводу Хорватії:

    7 березня 2022 року Уряд Республіки Хорватія ухвалив Рішення про введення тимчасового захисту для переміщених осіб з України, яким надано тимчасовий захист громадянам України відповідно до Закону Хорватії про міжнародний і тимчасовий захист (Офіційний вісник № 70/15 та 127/17) та Імплементуюче рішення Ради (ЄС) 2022/382 від 4 березня 2022 року.

    Статус тимчасового захисту в Республіці Хорватія передбачає такі права: (i) проживання; (ii) картка іноземців під тимчасовим захистом; (iii) основні засоби для життя та проживання; (iv) охорона здоров'я; (v) початкова та середня освіта; (vi) інформація про права та обов'язки; (vii) робота; (viii) возз'єднання сім'ї; і (ix) свобода віросповідання.

    Республіка Хорватія надасть тимчасовий захист таким особам, які втекли з України 24 лютого 2022 року або після цієї дати:

    1. громадяни України, які проживали в Україні до 24 лютого 2022 року, та члени їх сімей;
    2. громадяни третьої країни (крім України) або особи без громадянства, які мали б міжнародний захист (наприклад, статус біженця) або еквівалентний статус національного захисту в Україні, та члени їхніх сімей, які проживали там до 24 лютого 2022 року; і
    3. особи, які проживали в Україні до 24 лютого 2022 року з посвідкою на постійне проживання в Україні, які не можуть безпечно повернутися до країни походження.

    Відповідно до статті 79 вищезгаданого Закону найтриваліший строк тимчасового захисту становить три роки. Тимчасовий захист затверджується строком на один рік і може бути продовжений на шість місяців і не більше ніж на один рік загалом. Втім тимчасовий захист може бути додатково продовжений до одного року на підставі рішення Ради Європейського Союзу.

    На підставі вищезгаданого рішення Уряду Республіки Хорватія всім громадянам України буде дозволено в’їзд до Хорватії навіть без проїзних документів. Однак їм буде запропоновано заповнити форму і буде видано рішення, яке дозволяє їм в’їзд до Хорватії.

    Також варто зазначити, що Міністерство внутрішніх справ Хорватії оновило застосунок Enter Croatia, який тепер доступний українською мовою, щоб удосконалити процес прийому біженців з України та додатково полегшити та прискорити їхній в’їзд до Хорватії.

    Основною метою останнього оновлення застосунку Enter Croatia є дозволити переміщеним особам з України, які мають проїзний документ і мають намір приїхати та залишитися в Хорватії, повідомити свої персональні дані, інформацію про адресу проживання та контактний номер телефону заздалегідь, що дозволить їм швидше в’їхати в Хорватію.

    Попередньо подані дані будуть автоматично прив’язані до відомостей проїзних документів після сканування в пункті перетину кордону, і їх більше не потрібно буде вводити вручну. Це значно прискорить контроль на кордоні та дозволить переміщеним особам швидше дістатися до місця призначення. Особи, які не мають при собі проїзного документа, можуть надати вищевказану інформацію під час перетину кордону.

    Третє питання.

    Оформлення статусу біженця залежить від країни, де це відбувається та триває в середньому близько 6 місяців. При чому в цей час Ви не маєте права покидати країну перебування. Статус тимчасового захисту надається набагато швидче: мова йде про кілька днів. Оформлювати ці статуси онлайн не вийде, бо в обох випадках потрібна особиста присутність.

    Четверте питання.

    Відмітка про місце проживання носить виключно інформативний характер і, як правило, якихось спеціальних довідок не потребує.

    П'яте питання.

    Так, маючи тимчасовий захист, Ви можете подорожувати по всім країнам Шенгенської зони (дивись відповідь на питання перше). Обмежень не має: спочатку Ви отримуєте тимчасовий захист на 1 рік, а пізніше можете його продовжити. Приніймні доки триває війна України з Росією.Шосте питання.

    З приводу перевезення тварин в ЄС подивіться на цьому ресурсі: https://visitukraine.today/uk/blog/196/rules-for-u... Він більш менш зрозумілий.

    Успіхів Вам і родині!

    Мєньков Андрій Васильович

    Доброго дня Тетяно.

    Можливо вказана інформація буде для Вас корисною.

    Наразі існує три способи легального перебування українців на території держав ЄС: (1) в статусі туриста; (2) шляхом отримання тимчасового захисту; (3) шляхом отримання статусу біженця.

    Турист по неволі

    Варіант з туристичним перебуванням протягом 90 днів без права працевлаштування в країнах ЄС не зазнав змін і є актуальним для тих, хто покинув Україну до 24.02.2022 та залишився в ЄС після вказаної дати. Особи, які виїхали до ЄС 24.02.2022 та пізніше також можуть перебувати на території ЄС в статусі туриста, але на власному забезпеченні, та не можуть розраховувати на підтримку, яку надає "тимчасовий захист", про який поговоримо далі. Не виключено, що особи, які виїхали з території України незадовго до 24.02.2022 та перебувають зараз у статусі туриста, також зможуть отримати тимчасовий захист або статус біженця, але це залежатиме від політичної волі кожної окремої держави ЄС.

    Більш детально зупинимось на долі тих 2,5 млн. українців, які вже виїхали до Європи з 24.02.2022. Саме таку цифру станом на 11.03.2022 називає Верховний комісар ООН у справах біженців - Філіппо Гранді і очевидно, що цифра росте щодня. Отже особи, які виїхали з України 24.02.2022 та пізніше можуть отримати в державах ЄС тимчасовий захист або статус біженця.

    Визначення понять "тимчасового захисту" та "біженства"

    Перш за все, тим хто залишає територію України варто знати, що тимчасовий захист та статус біженця є різними правовими категоріями, які мають різні юридичні наслідки. Особи, які перетинають кордон часто плутаються в термінах, здебільшого оперуючи поняттями "біженець" і тому, при зверненні за допомогою, можуть неправильно визначитись з категорією захисту, яку насправді хотіли б отримати в ЄС. Тимчасовий захист та біженство мають різне нормативне регулювання, різний порядок отримання та позбавлення, різне коло осіб і сфери застосування та в певній мірі схожі права, які надає кожен статус. Головна різниця в тому, що статус біженця - це індивідуальне, гарантоване міжнародними конвенціями право, тоді як право на тимчасовий захист є колективним, не передбачає звернення з індивідуальними заявами та проходження адміністративної процедури її розгляду.

    Тимчасовий захист. Головним документом, який регулює питання надання тимчасового захисту є Директива ЄС 2001/55/ЕС про тимчасовий захист, яка була прийнята в ЄС ще 20.07.2001 для забезпечення мінімальних стандартів надання тимчасового захисту у випадках масового напливу переміщених осіб. Проте вперше Директиву було активовано Рішенням Ради ЄС 2022/382 від 04.03.2022 саме для українців. І таке рішення беззаперечно можна назвати безпрецедентним в історії ЄС.

    Головна мета Директиви полягає у послабленні тиску на національні системи надання прихистку та забезпечення переміщених осіб на території держав-членів ЄС такими гармонізованими правами як право на проживання, медичну допомогу і освіту, доступ до ринку праці та житла та ін.

    Але надання тимчасового захисту не означає автоматичне отримання статусу біженця. В той же час особа, яка отримала тимчасовий захист не позбавлена права отримати статус біженця в порядку, встановленому законодавством держави її перебування.

    Статус біженця. Головними міжнародними документами, які регулюють питання біженства є Женевська конвенція про статус біженців 1951 р.,Нью - Йоркський протокол 1967 р. та Дублінська конвенція 1990 р. Відповідно до положень Конвенції про статус біженців 1951 р., біженцем є особа, яка через обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою расової належності, релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи чи політичних поглядів знаходиться за межами країни своєї національної належності і не в змозі користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися таким захистом внаслідок таких побоювань; або, не маючи визначеного громадянства і знаходячись за межами країни свого колишнього місця проживання в результаті подібних подій, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок таких побоювань.

    Дублінська конвенція 1990 р. в свою чергу закріпила, що особа, може клопотати про отримання статусу біженця виключно в першій безпечній країні, кордони якої вона перетнула. Враховуючи, закрите авіасполучення на території України, просити притулку особа може виключно в тих державах, які межують з Україною. Якщо ж особа перетне кордони кількох країн і попросить притулку у країні, яка не межує з Україною, її буде депортовано до держави, кордони якої з Україною вона перетнула вперше.

    Тож, головна принципова різниця між тимчасовим захистом та статусом біженця полягає в тому, що статус біженця - це індивідуальне право особи на міжнародний захист, яке надається після проходження тривалої адміністративної процедури, яка має свої особливості. При цьому поняття тимчасового захисту не є категорією міжнародного права, а є винятковими тимчасовими та негайними мірами, які застосовуються при масовому напливі людей, які тікають з зони збройного конфлікту, направленими на забезпечення швидкого та відносно спрощеного механізму колективного захисту осіб, які потребують такого захисту, гарантуючи їм дозвіл на проживання та інші соціальні права.

    До кого застосовується?

    Тимчасовий захист. Право на отримання тимчасового захисту мають (1) громадяни України та члени їх сімей, переміщені 24.02.2022 та пізніше; (2) особи без громадянства, громадяни третіх країн, які мали в Україні статус біженця, або еквівалентний захист та члени їх сімей, переміщені 24.02.2022 та пізніше; (3) громадяни третіх країн, які на законних підставах проживали в Україні до 24.02.2022, зокрема на підставі чинного дозволу на постійне проживання, та наразі не можуть повернутись до країни свого громадянства (наприклад, білоруси).

    Кожна держава-член ЄС на свій розсуд може надавати тимчасовий захист особам, які не підпадають під вказані категорії. Зокрема, в першу чергу мова йде про громадян України, які виїхали до ЄС до 24.02.2022 з різних причин (відпустка, відрядження, або ж тікаючи від можливої війни).

    Статус біженця. За отриманням статусу біженця може звернутись особа, яка: (1) має обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознаками раси, релігії, громадянства, політичних поглядів; (2) знаходиться за межами країни своєї національної належності; (3) не в змозі, або не бажає користуватися захистом своєї країни; або особа, яка (1) не має громадянства; (2) знаходиться за межами країни свого колишнього місця проживання в результаті подібних подій; (3) не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок побоювань переслідування.

    Отже, хоч і критерії для надання тимчасового захисту та статусу біженця відрізняються, громадяни України та особи без громадянства, які відповідають описаним критеріям, можуть розраховувати на отримання в ЄС тимчасового захисту або статусу біженця.

    Строк дії статусу

    Тимчасовий захист. Згідно з Директивою 2001/55/ЕС термін тимчасового захисту становить один рік (до 04.03.2023) та двічі може бути автоматично подовжений на шість місяців, якщо не зникнуть причини надання такого захисту, але максимум до одного року (до 04.03.2024). При цьому Єврокомісія може запропонувати або продовження терміну ще на рік (до 04.03.2025), або ж припинення тимчасового захисту у разі покращення ситуації в Україні, що означитиме можливість безпечного повернення її громадян.

    Статус біженця гарантує право безстрокового проживання на території відповідної держави, а строк на який видається посвідчення біженця відрізняється в різних країнах, хоча передбачає право поновлення на аналогічний строк. Статус біженця може бути відкликаний одразу, коли з'являються докази, які вказують на те, що є підстави для його перегляду.

    Оскільки тимчасовий захист є негайною і тимчасовою мірою, строк його дії є обмеженим, а захист буде припиненим по завершенню війни в Україні. При цьому строк, на який надається статус біженця є більш тривалим, а припинення війни в Україні не буде автоматичною підставою для його позбавлення.

    Який порядок отримання відповідного статусу?

    Тимчасовий захист. При перетині кордону держави-члена ЄС, державні органи відповідної країни повинні повідомити особу про її право на отримання тимчасового захисту. Процес отримання такого статусу є досить швидким та максимально спрощеним. Зокрема в Польщі цей процес включає подачу запиту на отримання дозволу на проживання та реєстрацію даних особи, яка звернулась за відповідним захистом, а в Німеччині - реєстрацію особи в управлінні у справах біженців, отримання дозволу на проживання та реєстрацію в службах соціального захисту В різних державах ЄС питаннями тимчасового захисту займаються різні органи (наприклад, адміністрації гмінни у Польщі, органи поліції в Італії, державне управління у справах біженців - в Німеччині, міграційна служба - в Португалії).

    Статус біженця. Кожна держава самостійно встановлює на законодавчому рівні адміністративну процедуру отримання статусу біженця та систему органів, відповідальних за прийняття рішення про надання статусу біженця (наприклад, у Польщі така заява подається через прикордонну службу). Отримання статусу біженця передбачає проходження досить тривалої адміністративної процедури (від 6-ти місяців), яка розпочинається зі звернення особи з заявою про отримання статусу біженця до компетентного органу виключно тієї держави, кордон якої вона вперше перетнула. В кожній державі ЄС процедура розгляду заяви має свої особливості, як то, наприклад, вилучення паспорту особи до закінчення 6-ти місячного строку розгляду заяви, заборона працевлаштування протягом цього строку, заборона покидати державу перебування, а інколи і зовсім - тримання під вартою, якщо неможливо встановити достовірну інформацію про особу.

    Тож беззаперечно, якщо особа, яка перетинає кордон, має намір повернутись в Україну по закінченню військових дій, оптимальним варіантом для такої особи буде отримання тимчасового захисту, адже сама процедура є швидкою, а права, які вона гарантує надаються особі одразу з моменту звернення, на відміну від тривалої процедури оформлення статусу біженця.

    На які міри захисту можна розраховувати?

    Тимчасовий захист. Згідно з Директивою 2001/55/ЕС в рамках тимчасового захисту особа отримує:

    - Право на проживання в країні, в якій вона звернулась за тимчасовим захистом;

    - Доступ до праці, який можна отримати одразу з моменту звернення за отриманням захисту;

    - Доступ до житла;

    - Медичну допомогу;

    - Соціальна допомогу;

    - Доступ до освіти дітям та підліткам;

    Важливо знати, що перелічені права надаються особі хоч і на весь період дії тимчасового статусу, але тільки на території держави-члена ЄС, в якому отримано такий статус.

    Статус біженця передбачає досить схоже коло прав, але головна різниця в тому, що не всі права стають доступними особі, яка перетнула кордон з моменту звернення з заявою про отримання статусу біженця. Так особі з відповідним статусом надається:

    - житло (як правило, це спальне місце в центрі для біженців);

    - безкоштовне харчування

    - медична допомога (обмежена);

    - безкоштовний проїзд у громадському транспорті;

    Але головною особливістю при зверненні за отриманням статусу біженця є те, що протягом 6 місяців особа не може працевлаштовуватись, поки йде розгляд її заяви про надання статусу біженця, навіть, якщо до цього часу особа жила та працювала в цій державі.

    Тож з метою отримання доступу до всіх соціальних прав, які пропонують держави ЄС, краще звернутись за отриманням тимчасового захисту. В такому разі всі права та міри захисту будуть надані особі негайно, на відміну від заявника на отримання статусу біженця, який зможе скористатись більшою частиною прав тільки після отримання відповідного статусу, а отже - не раніше ніж через кілька місяців.

    Як не стати заручником власного статусу?

    При перетині кордону держави-члена ЄС, державні органи відповідної країни повинні повідомити особу про її право на отримання тимчасового захисту. Головне, в поспіху та паніці на переплутати, та замість тимчасового захисту не попросити статус біженця (якщо звісно особа не має такого наміру). Так в Польщі (яка наразі є найбільшим осередком наших громадян) заява про статус біженця подається через прикордонну службу. Тож є ризик, що при перетині особою кордону, у поспіху можна попросити не тимчасовий захист, а статус біженця, який має свої, не зовсім "приємні" особливості, на відміну від тимчасового захисту. Головне, потрібно пам'ятати:

    1) Тимчасовий захист можна отримати в будь-якій державі ЄС (крім Данії), тоді як статус біженця - тільки в тій державі, кордон якої особа перетнула вперше. Тобто на сьогодні - це сусідні з Україною держави.

    2) Працевлаштування для осіб, які попросили тимчасового захисту можливе з моменту звернення з відповідним запитом, тоді як для осіб, які звернулись за отриманням статусу біженця, недоступною є опція працевлаштування протягом 6 місяців з моменту подання заяви.

    3) Отримавші тимчасовий захист особи можуть безперешкодно в будь-який час повернутись до держави громадянства, а також подорожувати державами ЄС протягом 90 днів. Особі, яка звернулась за отриманням статусу біженця заборонено протягом 6-ти місяців, поки розглядається її заява перетинати кордон держави перебування.

    4) При зверненні за отриманням статусу біженця, особа вимушена бути здати свій паспорт допоки не буде прийнято рішення про отримання статусу біженця. При тимчасовому захисті - паспорт не вилучається.

    Щоб визначитись, який саме статус в державі перебування особа планує отримати, необхідно дати відповідь на запитання: яка мета отримання такого статусу? Якщо особа зацікавлена в негайному отриманні всіх соціальних прав та в терміновому поверненні на територію України по закінченню воєнних дій, при цьому не має наміру залишатись в ЄС, то оптимальним буде саме отримання тимчасового захисту. Якщо ж особа переслідує більш далекоглядні цілі, як то отримання права безстрокового проживання та доступ до інтеграційної системи ЄС, тоді є сенс звернутись з заявою про отримання статусу біженця.

    https://jurliga.ligazakon.net/ru/news/210033_timch...

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 2 роки тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    Після перетину кордону для громадян України є три варіанти дій:

    1. Право на законне перебування до 90 днів у країнах ЄС – якщо у вас є де зупинитися, та фінансові можливості (cтрок у 90 днів продовжено до 3 років).

    2. Механізм тимчасового захисту, покликаний прискорити процес (залежно від країни) передбачає: Отримання на 1 рік посвідки на проживання; Доступ до роботи. Вимоги про 6 місяців у цьому випадку немає; Доступ до освіти (до 18 років) – на рівні з громадянами країни перебування; Житло (заселення або надання коштів для проживання); Доступ до соцзабезпечення та медицини; Можливість отримати статус біженця у майбутньому.

    3. Статус біженця (тільки у країні, межу якої ви перетнули першою).

    - під час в'їзду до країни – повідомити офіцера прикордонної служби; - якщо на пунктах перепину черги, запитайте де знайти найближче відділення прикордонної служби. Важливо знати: А. Набуття статусу біженця триває близько 6 місяців.

    У цей час необхідно здати свій паспорт відповідним інститутам.

    Б. Після подання заявки немає права працювати. Якщо за півроку не надали статусу біженця, можна отримати довідку для працевлаштування.

    Статус біженця гарантує:

    - дозвіл на проживання, що діє, як мінімум, 3 роки; - Спецдокумент для поїздок між країнами ЄС;

    - право на працю та навчання;

    - право на визнання українських дипломів;

    - право на соцзабезпечення та медпослуги.

    Начало обсуждения

    Дійсно громадянин України та постіний резидент при перетину кордону ЄС не одразу ж стає біженцем. Ти отримуєш право на ТИМЧОСОВИЙ ЗАХИСТУ.

    І це діє відповідно до прийнятої програми. Статус біженця оформляється уже в кожній країні окремо. Кожна країни встановлює свої права та обов'язки для осіб які бажають отримати статус біженця в певній країні. Для отримання статусу біженця потрібно буде довести певні обставини тай вони мають ІНДИВІДУАЛЬНИЙ характер

    Також право на тимчосовий захист мають громадяни України, які опинились на території ЄС ще до 24 лютого 2022 року або перебували на території ЄС через роботу, відпустку та не встигли повернутися до України. Якщо ситуація на території України покращиться, то механізм тимчасового захисту прининеться теж достроково.

    Недостатньо посилатися на женевську конвенцію. Треба знати іноземне законодавство. Якщо ми говоримо про Польщу - вони обіцяють спеціальний закон для українців. Що ж до імовірності відмови, вважаю, що приналежність до громадянства України (соціальної групи) може бути підставою для одержання притулку від Росії на політичних підставах. Шукати причини для відмови - це легко, але політика Європи щодо біженців з України, скоріш за все, буде змінюватися в залежності від ходу війни

    Не всі країни повинні дотримуватись рішення Ради щодо тимчасового захисту, адже воно має рекомендаційний характер. Тобто згодом кожна країна може встановити окремо вимоги і для тимчосового захисту та певні квоти в майбутньому. А щодо стутусу біженця то потрібно дійсно посилатись на законодавства кожної країни окремо. Зараз країни починають створювати окремі міграційні потоки для громадян України і встановлюють відповідні вимоги.

    Статус біженця суттево обмежить ваше пересування працю та інше, на найближчі 3 роки в країні. Тому краще тимчасовий захист і його особливості.

    ---

    ЩОДО ПЕРЕБУВАННЯ У Республіці Польща

    Інформація про правила в’їзду до Польщі, отримання необхідних документів та пошук роботи для громадян України, які виїжджають з України з огляду на військову агресію Російської Федерації

    1. Правила в’їзду до Польщі

    З 19 лютого 2022 року влада Польщі зняла обмеження (з точки зору мети в’їзду) на прикордонний рух на кордоні з Україною та в пунктах пропуску повітряного кордону. Таким чином, правила в’їзду до пандемії були відновлені, тобто безвізовий в’їзд громадян України можливий без відповідності додатковим критеріям.

    2. Місця перетину кордону з Польщею

    Кордон з Україною можна перетинати в Дорогуську, Корчовій, Гребенному, Медиці, Будомежі, Крощенку, Зосині та Долгобичеві. Станом на 25 лютого 2022 року Прикордонна служба України повідомила, що всі пункти перетину кордону з Україною відкриті.

    3. Документи, на підставі яких можна перетнути кордон

    З 25 лютого 2022 року влада Польщі не вимагає громадян України при перетині польського кордону пред'явити інші документи, крім паспорта!

    З 25 лютого 2022 року влада Польщі дозволяє всім громадянам України перетинати польський кордон на підставі будь-якого іншого документа, що підтверджує особу, особливо у випадку дітей.

    4. Процедура отримання статусу біженця

    Як громадянин України, ви можете подати заяву на міжнародний захист. Подати заявку на це можна на польському кордоні або в будь-якому підрозділі прикордонної служби.

    Рішення про надання (або ненадання) статусу біженця або про надання (або ненадання) додаткового захисту приймається центральним цивільним органом – керівником Управління у справах іноземців.

    Після подання заяви про міжнародний захист вас направлять до приймального центру Управління у справах іноземців, де ви пройдете медичний огляд. Ви також можете подати заяву на соціальну допомогу на час розгляду справи та отримати направлення до інтернату (але вас там не затримають).

    Після того, як ви подали заяву про міжнародний захист, ваше перебування в Польщі є законним. Проте не можна перетинати польський кордон і подорожувати, наприклад, до Німеччини до завершення процедури.

    Ваш паспорт потрібно буде здати на зберігання голові Управління у справах іноземців, і вам буде видано спеціальний документ - TZTC (Тимчасове посвідчення іноземця), що підтверджує вашу особу і дає право залишатися в Польщі до завершення процедури надання міжнародного захисту. з остаточним рішенням.

    5. Дозвіл на тимчасове проживання

    Якщо ви вже перебуваєте в Польщі і можете підтвердити мету перебування в Польщі понад 90 днів, наприклад, роботу на підставі дозволу на роботу або заяви, ви можете подати заявку на дозвіл на тимчасове проживання, щоб легалізувати своє перебування в Польщі.

    Вам не знадобиться віза після закінчення терміну безвізового пересування.

    Подання заяви про дозвіл на тимчасове перебування дає вам право на легальне перебування в Польщі до винесення остаточного рішення у вашій справі.

    Дозвіл на тимчасове проживання дає вам право також перебувати в інших країнах Шенгену на період, що не перевищує 90 днів протягом кожного 180-денного періоду.

    Однак це не дає вам права працювати в цих країнах (завжди потрібно враховувати місцеві імміграційні правила).

    6. Праця в Польщі на постійній основі.

    Якщо ви не відповідаєте вимогам або з будь-якої іншої причини не можете подати заявку на громадянство (D) Польщі, але якщо роботодавець пропонує вам роботу в Польщі, ви можете працювати в Польщі на підставі заяви, зареєстрованої вашим потенційним роботодавцем у місцевому бюро праці (oswiadczenie).

    Заява дасть вам право на легальну роботу у даного роботодавця, але не легалізує ваше перебування в Польщі. Це означає, що вам додатково потрібно буде подати заяву на отримання візи (за кордоном) або дозволу на тимчасове проживання (у Польщі) до закінчення терміну безвізового пересування.

    7. Праця в Польщі на підставі тимчасового перебування.

    Дозвіл на тимчасове проживання може бути використаний як основа лише для перебування в Польщі більше 90 днів з кількох причин, як зазначено в розділі 2.

    Його також можна використовувати як основу для роботи та перебування в Польщі.

    Дозвіл на тимчасове проживання також дозволяє працювати в Польщі без необхідності отримання додаткового дозволу на роботу (наприклад, дозволу на роботу або заяви), включає:

    • дозвіл на проживання та роботу – можна застосувати до більшості видів роботи, наданої роботодавцю в Польщі

    • дозвіл на проживання та роботу для висококваліфікованого персоналу (так званий синій бард) – поширюється на роботу за професією, яка вимагає вищу освіту або принаймні 5 років професійного досвіду на рівні, порівнянному з університетською освітою

    • дозвіл на проживання для підприємців - надається іноземцям, метою перебування яких є ведення індивідуального бізнесу, членство в правліннях товариств з обмеженою відповідальністю або акціонерних товариств, акціями яких володіє іноземець, управління справами товариства з обмеженою відповідальністю. або акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю повним партнером, або виступати в якості комерційної довіреної особи.

    Деякі важливі відомості щодо ситуації в Польщі:

    1. Наразі не рекомендується звертатися за міжнародним захистом (статусом біженця) у Польщі, оскільки це пов’язано з розширеною процедурою та забороною працювати протягом перших 6 місяців дії статусу. Поза цією процедурою українські громадяни мають спрощений доступ до польського ринку праці, і планується його подальше відкриття (очікується робота без попереднього отримання дозволів).
    2. Наразі не рекомендується робити будь-які кроки, пов’язані з легалізацією перебування в Польщі. Планується внесення змін до правил, які, швидше за все, дозволять усім громадянам України легальне перебування в Польщі автоматично, без необхідності подавати заявки.
    3. Громадяни України, які перебувають на території Польщі, не будуть зобов’язані виїжджати або депортуватися з країни, а також не зазнаватиме будь-яких негативних наслідків через закінчення терміну їх легального перебування в Польщі, незалежно від того, чи то на основі безвізового переміщення, чи за візою або на підставі згоди начальника прикордонної служби на винятковий в’їзд (без паспорта). Зокрема, немає обов’язку легалізувати перебування в Польщі протягом 14 днів після в’їзду.

    Корисні посилання:

    • Порадник для громадян України, які тікають від війни в питаннях і відповідях (посилання)
    • Сервіс допомоги у пошуку житла та роботи
    • Допомога біженцям у Польщі (посилання)
    • Юридичні поради від юристів у Польщі (посилання)
    • Волонтерська підтримка від студентського самоврядування Польщі – публікації щодо контактів психологічної, фінансової, юридичної допомоги, прихистку та інше (посилання)
    • Юридична підтримка – Leonard Cyrson, leonard.cyrson@cyrson-jarocha.pl, +48 604 117 357
    • Група юристів і юридичних фірм із Польщі організували ініціативу Lawyer to Lawyer. Надають підтримку колегам і сім’ям колег з розміщенням, соціалізацією, психологічною підтримкою. У кого є потреба – заповнюйте анкету і направляйте Олександру Молотаю.
    • Контактна інформація: педіатрія, грудне вигодовування, дитячі садки, жіноче здоров’я та загальна медична допомога, підтримка вагітних та інша допомога біженцям.
    • Міжнародний виставково-конгресний центр у Варшаві: https://ru-ru.facebook.com/warsawexpo/.
    • Допомога з проживанням та їжею: +48 602 666 666.
    • Розклад залізничних сполучень у Польщі та квитки на більшість регіональних потягів: https://magazyn.koleo.pl/ukraina/.
    • Житло, транспорт, медична допомога: https://wise.com/gb/blog/help-for-refugees-from-ukraine-to-poland.

    Перебування і робота в Польщі для громадян України (посилання)

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Адвокат Евгений Александрович
    50%
    Адвокат Евгений Александрович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    ДобрИй день, Тетяна!

    "1) Чи обов'язково оформлювати статус тимчасового захисту або статус біженця якщо ми хочемо лишатись в ЄС"?

    - ЯКЩО БАЖАЄТЕ ЗАЛИШИТИСЯ ПОНАД 90 ДНІВ, ТО ТАК, ТРЕБА СТАТУС ТИМЧАСОВО ЗАХИЩЕНО ОСОБИ АБО СТАТУС БІЖЕНЦЯ.

    Безвизовый режим с Евросоюзом дает право украинцам свободно передвигаться по территории Шенгенской зоны, в общей сложности – более 35 государств. Таким образом, список (перечень) стран, с которыми Украина имеет безвиз следующий:

    • 27 стран-членов Европейского Союза
    • 4 страны Шенгена, не входящих в ЕС (Швейцария, Исландия, Норвегия, Лихтенштейн)
    • 5 стран-кандидатов на присоединение к Шенгену (Албания, Северная Македония, Черногория, Сербия и Турция).

    Срок пребывания на территории Евросоюза ограничен 3 месяцами (90 дней) в течение полугода. При этом следует учитывать следующие нюансы:

    • датой въезда считается первый день пребывания на территории Шенгена
    • датой выезда считается последний день нахождения в Шенгенской зоне
    • 180-дневный контрольный период не фиксирован и зависит от даты въезда и выезда с ЕС
    • отсутствие в зоне Шенгена в течение непрерывного 90-дневного периода дает право на новое безвизовое пребывание в ЕС на срок до 90 дней.

    "2) Різниця в оформленні документів з усіма посиланнями і корисною інформаціюєю по двом країнам : Польща і Хорватія. (з врахуванням того, що ми зараз знаходимось в Угорщині, і міняти країну будемо так: якщо в Хорватію, то з Угорщини, якщо в Польщу то треба з Угорщини перетнути Словаччину, а потім з Словаччини - Польщу)"?

    - ВІДСУТНЯ РІЗНИЦЯ.

    "3) Скільки часу оформлюються всі ці статуси, і чи не запізно починати займатись цим аж 31 травня? І тут ще питання про те, чи можна це зробити онлайн, перебуваючи в іншій країні"?

    - ЦЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД НАВАНТАЖЕННЯ ТА ВИРІШУЄТЬЯ У КОЖНОМУ ВИПАДКУ ІНДИВІДУАЛЬНО.

    - ТАК, ЦЕ МОЖЛИВО ЗРОБИТИ ОНЛАЙН.

    "4) Все що я читала в інтернеті, говорить про те, що нам треба буде відмічати місце проживання і його зміну. А що якщо я знімаю квартиру через онлайн додаток, мені що варто просити в господаря якісь підтвердження що я тут живу"?

    - БАЖАНО МАТИ БУДЬ-ЯКІ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЩОДО МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ.

    "5) Чи можу я маючи тимчасовий захист однієї країни подорожувати в іншу? І чи є якісь обмеження по термінах (враховуючи вищесказані 80 днів)"?

    - МАЄТЕ ПРАВО, ОБМЕЖЕНЬ НЕ МАЄ.

    "6) І останнє питання стосується перетину кордону з тваринами. У нас два коти. В Угорщину пропустили нормально (без документів), чи можуть бути якісь проблеми при перетині кордону Хорватії (або Словаччини-Польщі)"?

    - НЕ ПОВИННО БУТИ ПРОБЛЕМ.

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися"!

    Всього доброго!

    Успіхів Вам!

    Рибінцев Сергій Сергійович
    Рибінцев Сергій Сергійович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 15 років досвіду

    Доброго дня!

    Так, обов'язково. І саме статус тимчасового захисту, не біженця. Він дозволить вам залишитись на строк довше 90 днів, не порушуючи правила перебування. В той час як біженця обмежить вас у правах перетину кордону з країнами ЄС.

    По тваринам є обмеження у кожній країні, але це плюс\мінус однакові: вакцинація та чіпи.

    Інформування про зміну місце знаходження необхідно буде робити. Підставою може бути як акцепт угоди на сайті букінг та подібних, так і письмова двухстороння.

    За більш розгорнутою інформацією, звертайтесь в особисті.

    Пуха Наталія ТендерОк

    Доброго Дня

    Щодо Ваших питаннь

    1) Чи обов'язково оформлювати статус тимчасового захисту або статус біженця якщо ми хочемо лишатись в ЄС?

    Після перетину кордону і українських громадян є три варіанти - отримати право на законне перебування до 90 днів в країнах ЄС, оформити тимчасовий захист в ЄС або ж подати документи на статус біженця. Кожен українець може безперервно проживати в країні Євросоюзу на законних підставах протягом 90 днів. Біженство- тривалий процес має ряд особливостей та необхідні підстави ддля його отоимання. Тимчасовий захист в країні Євросоюзу надається біженцям, які поки не можуть повернутися в рідну країну. Його не надають іноземцям, які проживали в Україні - тільки українським громадянам. Тимчасовий захист можна отримати у всіх країнах ЄС крім Данії. Тимчасовий захист рекомендується оформляти тим українцям, які планують повертатися в Україну в майбутньому. Такий статус дає для Вас можливість у т.ч. отримання посвідки на проживання на 1 рік з можливістю продовження;

    2) Різниця в оформленні документів з усіма посиланнями і корисною інформаціюєю по двом країнам : Польща і Хорватія. (з врахуванням того, що ми зараз знаходимось в Угорщині, і міняти країну будемо так: якщо в Хорватію, то з Угорщини, якщо в Польщу то треба з Угорщини перетнути Словаччину, а потім з Словаччини - Польщу)

    Рекомендую ознайомитись з загальними положеннями про статус https://ec.europa.eu/info/strategy/priorities- 2019... Хорватія https://hrvatskazaukrajinu.gov.hr/%D1%96%D0%BD%D1%..., https://visitukraine.today/uk/blog/157/de-ukrainsk... Польща https://visitukraine.today/uk/blog/175/polshha-kor... https://migrant.poznan.uw.gov.pl/uk/procedury/vy-o...

    3) Скільки часу оформлюються всі ці статуси, і чи не запізно починати займатись цим аж 31 травня? І тут ще питання про те, чи можна це зробити онлайн, перебуваючи в іншій країні?

    Статус отримують у Різних країнах у різний термін від декількох днів до декількох неділь, документи Ви можете на статус подати онлайн лише попередні. Зазвичай статус ви можете попросити при перетині кордону або префектурі чи центрі допомоги. Процедури відпрацьовані тому часу багато не займають.

    4) Все що я читала в інтернеті, говорить про те, що нам треба буде відмічати місце проживання і його зміну. А що якщо я знімаю квартиру через онлайн додаток, мені що варто просити в господаря якісь підтвердження що я тут живу?

    Так якщо ви хочете отримати дотації, пільги на житло, відмічати місце проживання постійно не потрібно, але у разі переїзду необхідно буде повідомити соц працівника. Документи по отриманню житла варто узгодити зі працівником яки буде узгоджувати ваш статус. Деталі про житло та умови https://uasos.org/ru

    5) Чи можу я маючи тимчасовий захист однієї країни подорожувати в іншу? І чи є якісь обмеження по термінах (враховуючи вищесказані 80 днів)

    Ви можете отримати статус в одній країні ЄС, а проживати в іншій заборони немає, є лише обмеження, що ви в країні в якій просите Тимчасовий притулок отримуєте його та повідомляєе спеціаліста, що маєте намір проживати в іншій країні, А також є заборона просити статус одночасно в декількох країнах, у такому випадку Вам буде відмовлено. Темін перебування в ЄС зі статусом Тимчасового захисту 1 рік а не 80 днів.

    6) І останнє питання стосується перетину кордону з тваринами. У нас два коти. В Угорщину пропустили нормально (без документів), чи можуть бути якісь проблеми при перетині кордону Хорватії (або Словаччини-Польщі) ?

    Зарез норми, щодо тварин змінились, тобто ви й надалі можети з тваринами перетинати корон, проте протягом 2-14 днів, ви маєте відвідати ветеринара та Заповнити декларацію і прочіпувати тварину, зробить щеплення від сказу та проведе всі необхідні дослідження. Зараз для тварин українців процедури безкоштовні.

    Успіхів

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр рік тому

    Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду

    Добрый день!

    По правилам безвизового режима без оформления статуса временной защиты находиться в странах ЕС украинцы могут 90 дней в течение 180 дней. Если этот срок превышен, вы не имеете права находиться в зоне Шенгена без соответствующего разрешения.

    То есть, безвизовый режим разрешает краткосрочное пребывание в государствах-членах ЕС (за исключением Великобритании и Ирландии) и других государствах-участниках Шенгенского соглашения до 90 дней в течение 180 дней.

    Независимо от наличия вида на жительство в одной из стран ЕС, украинцы могут покидать страну и находиться в государствах Шенгенской зоны до 90 дней на каждые 180 дней. То есть, со дня пересечения границы необходимо отсчитать 180 дней назад и посмотреть, были ли вы в ЕС более 90 дней за этот период без наличия вида на жительство в той или иной стране. Если этот срок превышен, вы не имеете права находиться в зоне Шенгена без соответствующего разрешения. При наличии вида на жительство, например, в Германии, пребывание в этой стране до 90 дней не засчитывается. Однако она продолжает действовать в других странах ЕС, даже если вы живете в Германии долгосрочно.

    Так, украинцам, которые находятся в ЕС более 90 дней, необходимо разрешение на проживание в отдельной стране. В Германии, например, после 24 февраля это правило было отменено до 31 августа, но зарегистрироваться следует заранее, пишет Deutsche Welle. То есть украинским беженцам разрешили подавать заявления на получение гуманитарной защиты непосредственно на территории ФРГ, обходя посольство. Согласно действующему законодательству, такие условия пока действуют только до 31 августа, отмечается на сайте Федеральной службы по миграции и беженцев (BAMF). Таким образом, любой украинец, покинувший страну из-за войны войны, находится в Германии легально до этой даты.

    Для того чтобы находиться в стране легально и после этого срока, украинцы должны подать заявление в миграционную службу по месту временного пребывания на получение гуманитарной защиты. Такая норма в немецком законодательстве была введена после принятия соответствующей директивы на уровне всего ЕС. Все другие страны Евросоюза также имплементировали решение в свое национальное законодательство.

    Если не пройти эту процедуру до 31 августа, пребывание в Германии будет считаться нелегальным. Стоит отметить, что важен сам факт подачи заявки, а не выдача разрешения. Если до 31 августа заявка еще не рассмотрена, человек все равно находится в Германии легально – до решения соответствующей миграционной службы.

    Есть еще один вариант – после 90 дней поехать в страны, предоставляющие дополнительные дни к европейскому безвизу. Сейчас такую возможность предоставляют четыре страны ЕС. Среди государств, которые разрешают украинцам находиться в Европе дополнительно к 90 дням безвиза, — Хорватия, Болгария, Кипр, Румыния.

    Так, если вы не планируете оформить статус временной защиты в одной из стран Европейского Союза, можно переехать в одну из названных стран и находиться там по биометрическому паспорту еще 90 дней в течение 180 дней. Эти дни прилагаются к 90 дням пребывания в странах Шенгена. То есть вы можете находиться в Хорватии, Болгарии, Румынии или на Кипре 90 дней в туристических целях, это считается отдельно от других стран ЕС, подписавших шенгенское соглашение.

    К примеру, вы жили 3 месяца в Чехии, и пока не хотите возвращаться в Украину, можно поехать еще на 90 дней в Болгарию. Срок пребывания украинцев с биометрическим паспортом в Хорватии, Болгарии, Румынии, Кипре не будет учитываться при подсчете периода в 90 дней, а правило 90/180 дней работает для каждого государства отдельно. Поэтому, например, можно находиться сначала 90 дней в Хорватии, затем 90 дней в Румынии, а оттуда поехать на три месяца в Италию, что не будет считаться нарушением сроков пребывания за границей, поскольку по этому принципу учитываются только поездки в страны шенгенской зоны.

    Многие украинцы, которые уже пробыли в ЕС более 90 дней из-за войны и хотят краткосрочно поехать на родину, но имеют опасения с пересечением границы. Большинство из них пересекают границу именно в Польше, поэтому за разъяснением Посольство Украины в Польше обратилось в Консульство Украины в Гданске. Там объяснили, что в соответствии со ст. 2 п. 1 Закона Республики Польша "О предоставлении помощи гражданам Украины в связи с вооруженным конфликтом на территории этого государства" пребывание всех граждан Украины, прибывших на законных основаниях на территорию Республики Польша в связи с военными действиями в Украине после 24 февраля 2022 года и во время пограничного контроля задекларировали намерение остаться в Польше считается легальным в течение 18 месяцев от 24 февраля 2022 года (получая так называемый статус убежища).

    Такой категории соотечественников для своей легализации рекомендуют оформить специальный номер PESEL UKR в местной администрации по месту жительства.

    Такие лица имеют право выезжать из Польши и вернуться при условии, что срок выезда составляет не более одного месяца (30 дней). В то же время выезды на меньший промежуток времени не принимаются во внимание, несмотря на их количество или продолжительность.

    "Если гражданин Украины декларирует, что прибыл в Польшу, убегая от войны в Украине, то в случае положительного решения полномочного лица пограничной службы Польши (в большинстве случаев так и происходит) он получает право на въезд и статус", — говорят в посольстве .

    В то же время, если украинцы едут в Польшу не из-за войны, а их въезд имеет признаки регулярного пограничного движения, такие лица подлежат пограничному контролю на принципах, определенных Шенгенским кодексом о границах (наличие биометрического паспорта и соблюдение коридора пребывания до 90 дней в течение 180 дней).

    Если возникнут дополнительные вопросы, обращайтесь через кнопку "Обратиться" и я отвечу на них в индивидуальном порядке.

    При обращении указывайте свою е-почту, по которой с Вами можно связаться.

    ВСЕГО ДОБРОГО!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України