Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
883 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Добрий день! Чи може працівник, в якого тривалість щорічної основної відпустки працівника становить
більше ніж 24 календарних дні, отримати компенсацію за залишок відпустки (32 календарних дні) під час дії режиму воєнного стану? Чому?
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (14)
Юрист, м. Чернігів, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю!
ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ":
Стаття 12. Відпустки
1. У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
2. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
3. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки".
...
ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ВІДПУСТКИ":
Стаття 24. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
{Частина перша статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 120-VIII від 15.01.2015 - зміна набирає чинності з 01.01.2015}
У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.
У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.
У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям.
{Частина шоста статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 120-VIII від 15.01.2015 - зміна набирає чинності з 01.01.2015}
...
Лілія!
ТАКИМ ЧИНОМ, НА ОСНОВІ НАВЕДЕНОГО ВИЩЕ, ПРИХОДИМО ДО НАСТУПНОГО ВИСНОВКУ:
1. ЯКЩО ВИ ЗВІЛЬНЯЄТЕСЬ, ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА КОМПЕНСАЦІЮ ВСІХ ДНІВ НЕВИКОРИСТАНИХ ВІДПУСТОК.
2. ЯКЩО ВИ ПРАЦЮЄТЕ, І ПРОСТО ХОЧЕТЕ ОТРИМАТИ КОМПЕНСАЦІЮ У ГРОШОВІЙ ФОРМІ, ВИ ПОВИННІ ВІДГУЛЯТИ 24 КАЛЕНДАРНИХ ДНІ, А ЗА РЕШТУ 8 МОЖЕТЕ ОТРИМАТИ КОМПЕНСАЦІЮ.
3. ОТРИМАТИ КОМПЕНСАЦІЮ ЗА УМОВИ ПРОДОВЖЕННЯ РОБОТИ ЗА 32 КАЛЕНДАРНИХ ДНІВ НЕМОЖЛИВО.
ВІРНІШЕ ЦЕ МОЖЛИВО ЗА РІШЕННЯМ КЕРІВНИЦТВА, ОДНАК ВОНО БУДЕ ПОМИЛКОВИМ ТА НЕПРАВОМІРНИМ.
Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною.Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши зелену кнопку «Звернутися»!
Згідно Ст. 6. КЗпП України Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.
Тобто залишок відпустки становить 32 календарних дні.
Юрист, м. Чернігів, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіТОДІ ПО СУТІ ТАК, ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА ОТРИМАННЯМ КОМПЕНСАЦІЇ В МЕЖАХ ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ.
ОДНАК ПРОБЛЕМІ ОТРИМАННЯ КОМПЕНСАЦІЇ У ТОМУ, ЩО ЗАКЛАДАМ ОСВІТИ НЕ ВИСТАЧАЄ ФІНАНСУВАННЯ, ОСОБЛИВО З УРАХУВАННЯМ МІНУС 10 % ОСВІТНЬОЇ СУБВЕНЦІЇ.
Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною.Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши зелену кнопку «Звернутися»!
Дякую Вам за консультацію!
Юрист, м. Чернігів, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіБУДЬ-ЛАСКА! У ВИПАДКУ НАЯВНОСТІ ЗАПИТАНЬ, ЗВЕРТАЙТЕСЬ!
Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду
Доброго дня, Лілія!
Повністю погоджуюся з відповіддю Антоненко Вячеслав Володимирович
Тривалість відпустки педагогічних працівників під час дії воєнного стану становить 24 календарні дні. Однак, відповідно до статті 6 Закону України «Про відпустки» педагогічним працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам».
Відповідно до Порядку педагогічним працівникам закладів освіти та навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів щорічна основна відпустка повної тривалості у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу. Графік надання відпусток педагогічним працівникам складається з урахуванням можливості проведення регулярних консультацій для учнів, складання іспитів якими перенесено на осінь.
За бажанням педагогічних працівників частина щорічної основної відпустки замінюється грошовою компенсацією за можливості забезпечення їх у відповідний період роботою. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної основної відпустки не повинна бути менша ніж 24 календарних дні.
Таким чином, оскільки відповідно до статті 12 Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні, залишок основної щорічної відпустки може бути замінено грошовою компенсацією, в тому числі при звільненні, або він може бути наданий в інший канікулярний період.
Звертайтеся, якщо буде потрібна допомога.
Всього найкращого!
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго вечора, Лілія!
Питання відпусток регулюється Кодексом законів про працю України та Законом України Про відпустки та Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2136-ІХ (далі - Закон № 2136-ІХ), яким встановлено нові правила організації трудових відносин в умовах воєнного стану усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
В мирний час згідно з ст. 6 Закону України "Про відпустки" щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Крім цього для окремих категорій працівників тривалість щорічної основної відпустки може установлюватися спеціальними актами законодавства, проте тривалість їх відпустки не може бути меншою 24 календарних днів, а для осіб інвалідністю I і II груп - не менше 30 календарних днів, для для осіб інвалідністю III групи - не менше 26 календарних днів, для осіб віком до 18 років - не менше 31 календарного дня.
Водночас Кабінетом Міністрів України 14 квітня 1997 року прийнято постанову № 346, якою затверджено Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам.
Поряд із щорічною основною відпусткою Закон України "Про відпустки" передбачає також щорічні додаткові відпустки, до яких належать:
додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
додаткова відпустка за особливий характер праці;
інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.
Норми Закону № 2136-ІХ регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП та інше законодавство про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану для працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
При цьому норми законодавства про працю, які суперечать положенням Закону № 2136-ІХ, на період дії воєнного стану не застосовуються.
Отже, з дати набрання чинності Законом № 2136-ІХ і до закінчення дії воєнного стану максимальна тривалість щорічної основної відпустки становитиме 24 календарних дні. При цьому працівникові можуть бути надані щорічні додаткові відпустки, соціальні та інші відпустки відповідно до Закон України «Про відпустки». Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану.
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.
Якщо працівник не залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, необхідно врахувати, що відповідно до ст. 10 Закон України «Про відпустки» черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:
1) особам віком до вісімнадцяти років;
2) особам з інвалідністю;
3) жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
9) батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;
10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
За узгодженням сторін трудового договору може бути проведена зміна термінів надання відпусток, відображених у графіку.
Правила компенсації відпусток під час воєнного стану не змінилися, хоча для деяких працівників зменшилася тривалість щорічної основної відпустки, яку вони можуть використати.
При звільненні працівника роботодавець виплачує грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (ст. 24 Закону про відпустки).
У період воєнного стану щорічну основну відпустку надають працівникам тривалістю 24 к. дн. (п. 1. ст. 12 Закону № 2136).
Працівники, які мають право на щорічну відпустку збільшеної тривалості, зможуть використати лише 24 к. дн. щорічної відпустки, але кількість днів відпустки, на яку вони мають право, не змінилася.
Тож при звільненні щорічну основну відпустку компенсують з огляду на її тривалість у мирний час.
Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних / педагогічних частин / підрозділів інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надають відпустку тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затвердженому постановою КМУ від 14.04.1997 № 346 (ч. 6 ст. 6 Закону про відпустки).
Якщо працівник звільняється під час воєнного стану, виплатіть грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки: • з розрахунку повної її тривалості, якщо працівник до звільнення пропрацював не менше 10 місяців (ч. 2 ст. 24 Закону про відпустки). Наприклад, викладачу закладу загальної середньої світи — за 56 к. дн., перекладачу-дактилологу закладу вищої освіти — за 42 к. дн.; • пропорційно відпрацьованому
У разі порушення законодавства про працю працівник має право звернутися до суду з позовом про поновлення його прав.
Що стосується місця розгляду можливих суперечок по договору, то це питання про це, як правило, вирішується по обопільній згоді сторін.
Будуть питання, зверніться персонально, натиснувши кнопку "звернутись".
Юрист, м. Дніпро, 31 рік досвіду
Закон України " Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text):
" Стаття 1. Дія норм законодавства про працю в умовах воєнного стану...
3. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом...
Стаття 12. Відпустки
1. У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.".
---
Доброго дня, Ліліє! У період воєнного часу відпустка обмежена строком у 24 дні. У період воєнного часу норми КЗпП, що врегульовані наведеним Законом, не застосовуються. Отже компенсація на 32 дні, що перевищують 24 дні до виплати не підлягає.
Але ж Закон України " Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" не регулює питання компенсації відпусток. Це прописано в Законі України "Про відпустки", а норми даного Закону не відміняли.
Юрист, м. Чернігів, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіТак, пані Лілія! Ви праві.
Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" не регулює питання компенсації за невикористану відпустку.
Оскільки він не регулює дане питання, маємо повне право застосувати норми трудового законодавства, що не суперечать вищезазначеному Закону, у тому числі Закону України "Про відпустки".
Ви маєте право на компенсацію! Всього доброго!
Юрист, м. Дніпро, 31 рік досвіду
"...не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом." - норми законодавства, тобто, в тому числі Закону про відпустки. Якщо Законом строк відпустки обмежений у 24 дні, то які підстави оплачувати 32 дні поза межами 24 днів? Моя справа аналізувати і тлумачити закон, а справа бухгалтера при видачі компенсації за 32 дні - застосовувати закон, при цьому, за кошти підприємства чи за власний кошт.
Юрист, м. Дніпро, 31 рік досвіду
Втім, Ліліє, я зможу свою ж законну позицію розвернути на 180 градусів, на користь працівника - і також законно. Але залишу це право за колегою Антоненко - нужбо, Вячеславе!
Юрист, м. Суми, 5 років досвіду
Доброго дня!
15 березня, ВРУ прийняла в цілому Закон "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (законопроєкт №7160).
Поки що остаточного тексту закону не оприлюднено. З текстом законопроєкта можна ознайомитися за посиланням>>>
Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Діятиме він протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону “Про правовий режим воєнного стану” та втратить чинність з моменту припинення та скасування воєнного стану.
Цим законом визначаються особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону “Про правовий режим воєнного стану” (воєнний стан).
У Законі зазначено, що на період дії воєнного стану:
Укладення трудового договору
На період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.
При його в період дії воєнного стану умова про випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
З метою оперативного залучення нових працівників до виконання роботи, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, в тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які внаслідок бойових дій евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або доля яких тимчасово невідома, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Переведення та зміни істотних умов праці
На період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за винятком переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.
На період дії воєнного стану норми ст. 32 КЗпП про двомісячний строк попередження працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
З ініціативи працівника. У зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження (за винятком примусового залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу, а також якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури).
З ініціативи роботодавця. Роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, викликаною знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства. Про таке звільнення працівник попереджається не пізніше ніж за 10 днів з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
На період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки, крім випадків.
На період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
Встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку
Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.
Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.
П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями.
Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
На період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частина перша статті 65, частини третя - п'ята статті 67 та статті 71 - 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП
Організація кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця
На час воєнного стану організація кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів здійснюється на розсуд роботодавця.
Робота в нічний час
На час воєнного стану не залучаються без крайньої необхідності до роботи в нічний час:
На час воєнного стану частини перша та друга статті 54 КЗпП не застосовуються.
Залучення до роботи деяких категорій працівників
На час дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених статтею 8 цього Закону), на час дії воєнного стану можуть залучатись до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження за їх згодою.
Оплата праці
Заробітна плата виплачується на умовах визначених трудовим договором.
У разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії виплата заробітної плати може бути призупинена, до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність.
Зупинення дії окремих положень колективного договору
На час військового стану дія окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця може бути зупинена.
Відпустки
На період воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні.
На період воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури.
Протягом періоду воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати без врахування норм частини першої статті 26 Закону«Про відпустки».
Призупинення дії трудового договору
Призупинення дії трудового договору – це тимчасове звільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Дія трудового договору може призупинятися у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість виконання ним роботи.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію.
Діяльність профспілок
В межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.
На період воєнного стану тимчасово призупиняється дія статті 44 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та відповідні норми колективних договорів.
---
Всі працівники підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також ті, що працюють за трудовим договором у фізосіб, мають право на відпустку, яке закріплене у Законі України "Про відпустки" від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та КЗпП. Тривалість всіх видів відпусток обчислюють в календарних днях і відлік стартує з першого дня роботи. Тож щорічно у працівника набігає стаж роботи, що дає право на відпустку, а значить і календарні дні (далі — к.дн) відпустки, котрі той може взяти за правилами, визначеними законодавством. Але, попри те, що щорічно роботодавці та працівники у графіку відпусток узгоджують її дати та тривалість, життя та робочий процес вносять свої корективи. Тому у більшості працівників завжди залишаються невикористані дні відпустки, котрі варто компенсувати грошима.
ст. 24 Закону про відпустки, в якій викладено чотири таких випадки для компенсаціі:
1. При звільненні працівника йому виплачують грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі — додаткова відпустка на дітей).
2. При переведенні працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
3. За бажанням працівника частину щорічної відпустки можуть замінити грошовою компенсацією. Обов’язкова умова — тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
4. У разі смерті працівника грошову компенсацію за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачують спадкоємцям.
Подайте заяву про надання компенсаціі директору. у межах фонду оплат праці компанії
Якщо не підпише іі Вам , зверніться з заявою до Держпраці " щодо порушення Ваших трудових прав" нехай призначать позапланову перевірку роботодавцю.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Юрист, 19 років досвіду
Добрий день Лілія.
Працівник у якого тривалість щорічної основної відпустки становить більше ніж 24 календарних дні звичайно може отримати компенсацію.
Законодавство України під час дії воєнного стану, в питанні виплати компенсації за невикористану відпустку не зазнало змін.
Зокрема, стаття 83 Кодексу законів про працю України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text передбачає, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Таке ж саме положення має стаття 24 Закону України "Про відпустки" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%...
Тобто, якщо працівник бажає отримати відповідну компенсацію треби написати заяву директору.
Єдиним виключенням є положення статті 10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", яке передбачає, що
"3. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
4. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства".
Але це право не безмежне і стосується тільки підприємств, які знаходяться в зоні активних бойових дій.
Звичайно директор не може нести відповідальність за невиплату компенсації, якщо наприклад, на цій території не працюють банківські установи чи саме підприємство тощо. Але як тільки у підприємства з"явиться можливість перерахувати кошти вона має виконати обов"язок виплатити працівнику компенсацію.