Задайте питання юристу

835 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Трудове право, 25 липня 2022, питання №70006

Работодатель отказывается платить зарплату

Добрый день, столкнулся с такой проблемой. Работал в компании розничная торговля, с началом войны компания закрылась не выплатив зарплату за два месяца. При какой-то попытке узнать будут ли выплаты, сваливают все на войну, и говорят что смысла ждать нету!

Відповіді юристів (4)

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю!

    Це офіційне працевлаштування? Чи направляли Ви письмовий запит ?

    Можливо єдиним варіантом у Вашому випадку буде стягнення коштів у судовому порядку.

    Всього доброго! Для більш детальної консультації звертайтесь індивідуально, натиснувши зелену кнопку «Звернутися»!

    Гіммельфарб Станіслав  Олегович

    Добрый день.

    Военное положение на является основанием для невыплаты заработной платы за отработанный период. В Вашем случае возможными способами воздействия может быть обращение в Государственную службу по вопросам труда или же непосредственно в суд.

    Выбрать способ защиты можно при персональной консультации. Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

    Богачевська Ольга Дмитрівна
    Богачевська Ольга Дмитрівна рік тому

    Юрист, м. Дніпро, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нарахувані суми власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі виникнення спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець зобов’язаний виплатити неоспорювану суму.

    У разі затримки виплати заробітної плати рекомендую написати заяву на ім’я керівника про виплату заборгованої суми заробітної плати. Якщо безпосередні переговори з роботодавцем не призвели до результату та заробітну плату не виплачено, зверніться в правоохоронні органи для захисту своїх прав або ж в іншому випадку до суду.

    Якщо виникнуть питання звертайтесь особисто через кнопку "Звернутися".

    Богачевська Ольга Дмитрівна
    Богачевська Ольга Дмитрівна рік тому

    Юрист, м. Дніпро, 5 років досвіду

    У разі порушення щодо Вас трудового звконодавства, Ви можете подати скаргу до Державної служби України з питань праці https://dsp.gov.ua/

    Згідно зі ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст.40). Основним правовим актом, що регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України такого права, є Закон України “Про звернення громадян”.

    Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах затверджено наказом Міністерства соціальної політики України 16 листопада 2016 року № 1339 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2016 року за № 1595/29725.

    Звернення надсилаються на поштову адресу: Державна служба України з питань праці, 01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14 або на електронну адресу: zvern@dsp.gov.ua

    Вимоги до звернення

    У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

    Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

    Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Електронне звернення має відповідати всім вимогам письмового звернення, у тому числі містити підпис заявника (заявників) крім електронного цифрового підпису. Отже, електронне звернення може бути виготовлене за допомогою оргтехніки у вигляді сканованої копії чи фотографії (у тому числі із відображенням підпису заявника) та надіслано з використанням мережі Інтернет.

    Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону України “Про звернення громадян”.

    Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду (ст.7). Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

    Такий вид звернення як скарга на рішення певного органу або посадової особи має бути подана до органу або посадової особи вищого рівня протягом року з моменту прийняття рішення, яке оскаржується, але в жодному разі не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина, який звертається зі скаргою, з таким рішенням.

    Пам’ятайте! Не підлягають розгляду та вирішенню такі звернення:

    • письмове звернення без зазначення місця проживання або не підписане автором, тобто анонімне звернення;
    • звернення, з якого неможливо визначити суть порушеного питання;
    • повторні звернення від однієї і тієї ж особи до одного і того ж органу (посадової особи) з одного і того ж питання, яке вже було вирішено даним органом (посадовою особою) по суті;
    • звернення-скарга, яка подана із пропущенням зазначених вище строків;
    • звернення, подане особами, які визнані недієздатними у судовому порядку.

    Термін розгляду звернення

    Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду,про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

    На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну (ст.20).Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

    Права громадянина щодо розгляду заяви або скарги

    Згідно зі статтею 18 Закону України “Про звернення громадян” громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, має право:

    • особисто викласти свої аргументи тій особі, яка перевіряла заяву або скаргу;
    • брати участь у перевірці заяви або скарги;
    • ознайомлюватись із матеріалами такої перевірки;
    • подавати додаткові матеріали або вимагати запиту таких матеріалів органом, який розглядає заяву або скаргу;
    • бути присутнім при розгляді заяви або скарги;
    • користуватись послугами адвоката або іншого представника, якщо його повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства;
    • одержати письмову відповідь про результати розгляду поданої заяви або скарги;
    • висловлювати усно або письмово прохання щодо дотримання таємниці розгляду заяви або скарги і вимагати виконання такого прохання;
    • вимагати відшкодування збитків, які були заподіяні внаслідок порушення встановленого порядку розгляду звернень.

    Відповідальність громадян при поданні звернень

    Пам’ятайте! Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, та їхніх посадових осіб, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством (ст.26).

    Як правильно оформити звернення

    Звернення складається у довільній формі, однак в ньому потрібно вказати:

    • Кому адресується звернення (наприклад: Голові Держпраці, ПІБ керівника)
    • Від кого (прізвище, ім’я, по-батькові, індекс, повна поштова адреса заявника, № телефону).
    • Вид звернення (заява(клопотання), скарга або пропозиція)

    Далі йде загальний текст звернення, де чітко і ясно має бути викладена суть порушеного питання або проблеми, який, як правило, складається за наступною схемою:

    • вступна частина, де зазначаються підстава звернення, обставини, які стали причиною для звернення;
    • мотивувальна частина, де вказується обґрунтування або основні питання, порушені в зверненні;
    • результативна частина, де слід вказати мету звернення і очікуваний результат розгляду звернення;
    • далі потрібно навести перелік документів (або копій документів), якщо ви додаєте їх до листа;
    • письмове звернення обов’язково підписується особою (особами), що звертається з проставлянням дати подання звернення.
    • для розгляду електронного звернення електронний підпис не вимагається.

Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України