Долг в банке ПУМБ. Овердрафт.

Вітаю, Богдане.

Нормально ли что спустя 2 месяца я только узнаю сумму своего долга и то по смс? На сколько законно поступил банк? Я так понимаю они свою проблему решили скинуть на меня. Человек получил все деньги которого я даже не знаю, а требуют с меня. Я так понимаю они решили всё свести на оведрафт. Но на чей стороне закон в этой ситуации?

Тут важливо розібратись, на підставі чого і за рахунок яких дій виникла така заборгованість. Блокування картки не означає блокування рахунку.

Можливо щодо Вашого рахунку були вчинені шахрайські дії, а тому без подання заяви про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів справу не вирішити.

Я б загалом порадив би зробити наступне:

1. Дійсно відвідати відділення банку та встановити підстави та причини виникнення такої заборгованості.

2. По мірі отримання нової інформації або звертатись до поліції, або на гарячу лінію банку.

ТРЕБА МАТИ ПОВНУ ІНФОРМАЦІЮ ЩОДО ЗАБОРГОВАНОСТІ: ПІДСТАВА, ДАТА, ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ТАК ДАЛІ. БЕЗ ВІДВІДАННЯ ВІДДІЛЕННЯ ЦЕ БУДЕ СКЛАДНО ВСТАНОВИТИ.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго дня. Да ситуація доволі цікава. НАРАХУВАННЯ ВІДСОТКІВ НЕЗАКОННЕ! ПІД ЧАС ДІЇ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ НАРАХУВАННЯ ПЕНІ І ШТРАФІВ НЕ ЗАКОННО. ТІЛО КРЕДИТУ ПОВИННО ЗАЛИШАТИСЬ НЕ ЗМІННИМ НА ПРОТЯЗІ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ ТА ПІСЛЯ ЙОГО ЗАКІНЧЕННЯ 30 ДНІВ.

ДЛЯ ДЕТАЛЬНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ НАТИСКАЙТЕ КНОПКУ ЗВЕРНУТИСЯ.

т.е овердрафт по дебетовой карте незаконен? Боюсь что они могли в договоре всё предусмотреть(

Богдане, на жаль, часто зустрічається овердрафт і щодо дебетових карток, які, на перший погляд, не можуть бути ніяк загнані під мінус.

Треба читати договір ДКБО Монобанку.

Але це не відміняє того, що потрібно розбиратись комплексно, у тому числі подаючи письмові запити.

Доброго дня.

Якщо я правильно зрозумів, к Вам на рахунок зайшла грошова сума, яка обліковувалась як євро і в такому вигляді була переахована на Ваш рахунок в монобанку, транзакція була акцептована ПУМБ, пройшла верифікацію, тобто на час провеення транзакції, вона була законна та проводилась при позитивному балансі Вашого рахунку.

До Вас була застосована процедура несенкционованого овердрафту. Несанкціонований овердрафт — це ситуація, коли сума операції по карті виявляється більше, ніж залишок грошей на карті.

Потрібно знати умови відкриття Вашого рахунку, щоб надати грунтовну консультацію чи мав банк право на застосування процедури несанкціонваного овердрафту по вашому рахунку.

Також досить дивна сама по собі ситуація щодо зміни валюти нарахування з евро на мадагаскарську валюту.

Кожна валюта має свій ідентифікаційний код і сплутати при транзакції неможливо.

Всамій схемі є ознаки шахрайства яка неможлива без працівників банку.

Вам потрібно превести відносини з банком в правове поле. Якщо банк має претензій, то він має у відповідності до Інструкції Нацбанку направити Вам відповідну претензію через пошту та надати належні докази наявності підстав застосування несанкціонованого овердрафту переписка через СМС або надіслання листів через месенджери не є належним засобом сповіщення в Вашому випадку.

Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

Спасибо за ответ. Всё так. Только на моно я уже переводил гривну. Евро на гривневую карту перекинул в самом пумбе. После гривну на монобанкОставлю на сайте заявку с вопросом на каких основаниях с меня требуют эти деньги.Притом даже само смс выглядит так: Борг накопичується! До сплати: 5,800 EUR.Не добрый день, не здраствуйте. Просто как угроза...

Доброго дня, Богдане!

Насправді, спочатку Ви, а потім, і в більшій мірі, ПУМБ стали неочікуваними учасниками звичайнісінького шахрайства, яке зветься останнім часом модним науковим терміном "соціальна інженерія". Причимо Ви були лише інструментом в руках шахрая, а головною його ціллю став згаданий банк.

Невеличкий відступ. В ПУМБі вже далеко не в перше трапляються подібні історії... Так в 2019 році шахраї вивели з цієї, одної, доречи, з найбільших фінустанов України, близько 170 тисяч кредитних коштів через поповнення двох десятків мобільних номерів. В той час це стало справжньою сенсацією на фінансовому ринку країни. З цього приводу тоді спочатку пішла плітка, що в справі «працювали» хакери, що виявили уразливість в системі захисту мобільного додатка ПУМБу. Але, як пізніше з'ясувалось, в цій оборутці не було нічого незвичайного: абсолютно реальний клієнт банку знайшов спосіб обійти обмеження з використання кредитного ліміту (той самий овердрафт, про який згадуєте у своєму питання Ви!); він просто поповнював свій мобільний рахунок, а потім пересилав гроші на 23 різних номера — всі з системи оператора Київстар Проте вона нагадала всім учасникам ринку: паралельно з розвитком банківських технологій, еволюціонують і шахраї.

Про цю справу із ПУМБом стало відомо завдяки Печерському районому суду Києва. Він задовольнив клопотання слідчих Нацполіції, які запитували доступ до непублічних документів та інформації про абонентів Київстар. На жаль, слідство у цій справі поки що не дало остаточної відповіді, чи брав участь він усвідомлено, як член злочинного угруповання або ж шахраї скористалися його особистими даними і з їх допомогою отримали доступ до рахунку. І це лише один випадок, який цілком припадково отримав публічний розголос. Насправді їх набагато більше!

Але повернемося до Вас і Вашої дивної історії.

Той приклад, вже ставший класикою серед новітньої української історії шахрайства у банківській сфері, я навів не для того, щоби прочитати Вам коротеньку лекцію про те, як не треба робити, або для того, щоби нагадати про існування покарання...

У ВАС В ЦІЙ СИТУАЦІЇ НЕ МАЄ ЖОДНОЇ ПРИЧИНИ ДЛЯ ХВИЛЮВАННЯ, ОСКІЛЬКИ ВИ НЕ ЗРОБИЛИ НІЧОГО ПРОТИЗАКОННОГО ЧИ НАВІТЬ ОСУДЛИВОГО З ТОЧКИ ЗОРУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКОЇ МОРАЛІ! ЛЮДИНУ НЕ МОЖНА ПРИТЯГАТИ ДО БУДЬ-ЯКОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НОРМАЛЬНЕ БАЖАННЯ ЗАРОБИТИ ГРОШІ!

Але що тоді Вам робити в цій ситуації, невже сидіти, склавши руки, і пасивно чекати подальшого розвитку подій? Ні, і ще раз ні!

Почнемо з того, що проблема, про яку йдеться у Вашому питанні, є виключно ПУМБівською і аж ніяк не Вашою. Тому, я категорично проти Вашого гипотетичного походу до поліції, як радять тут деякі мої колеги! Насправді, який сенс Вам подавати заяву про злочин? По-перше, коли Ви виконували вказівки невідомого шахрая, Ви діяли несвідомо, тобто не знали (та й не могли знати!), що відбувається злочин. По-друге, спосіб зароблення грошей, який Вам запропонували, не ніс у собі абсолютно нічого неправомірного. По-третє, Ви навіть не можете вважати себе ошуканим чи комусь щось винним, оскільки не тільки нічого на тому не втратили (і не втратите!), але і цілком законно заробили.

Втім, є одна річ, яку Ви повинні обов'язково зробити. Вам треба найближчим часом зустрітись з менеджерами ПУМБа та чесно розповісти про все, що сталося. Хочу повторитися: повірте, в тому що трапилось з Вами не має жодної Вашої провини, а отже Ви не можете нести за чиїсь незаконні дії будь-яку відповідальність - кримінальну, адміністративну чи навіть фінансову. А от показати всім, що Ви чесна і добросовісна людина, Ви повинні, й в тому весь сенс такого кроку!

Наостанок хотів би Вам запропонувати свою допомогу. Особисто мене ця справа цікавить не через можливість заробити грошей протягом її розгляду, а через чисто професійну зацікавленність. Тому, хоч на жаль я і зможу співпрацювати з Вами лише дистанційно, але готовий робити це на безоплатній основі.

Отже, якщо моя відповідь була корисною, а ідея про запропоновану співпрацю здалася гідною Вашої уваги, натисніть кнопку "звернутись" біля мого профілю. Ви про те не пожалкуєте!

В будь-якому разі вдачи Вам!

Закон України " Про платіжні послуги" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n1180):

"Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:...

28) користувач платіжних послуг (далі - користувач) - фізична особа або юридична особа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу як платник або отримувач (або обидва одночасно) та/або є власником електронних грошей (цифрових грошей Національного банку України), а в разі надання послуг банком - клієнт банку;

29) кредитовий переказ - платіжна операція з рахунку платника на підставі платіжної інструкції, наданої платником або надавачем послуг з ініціювання платіжних операцій, за умови отримання згоди платника на виконання платіжної операції, наданої надавачу платіжних послуг платника;...

42) неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі;

43) неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі;

44) неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно);...

Стаття 85. Розгляд звернень користувачів платіжних послуг

1. У разі виникнення спору між користувачем та надавачем платіжних послуг з приводу виконання норм цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють діяльність на платіжному ринку, користувач має право звернутися до Національного банку України із скаргою на дії надавача платіжних послуг.

2. Національний банк України організовує розгляд скарг користувачів платіжних послуг - фізичних осіб з приводу виконання норм цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють діяльність на платіжному ринку, в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян" з урахуванням Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та інших норм законодавства у сфері захисту прав споживачів.

3. Положення цієї статті не обмежують право користувача на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у порядку, передбаченому законодавством України, незалежно від подання користувачем скарги до Національного банку України або результатів розгляду звернення користувача відповідно до цієї статті.

Розділ VII ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Стаття 86. Відповідальність надавачів платіжних послуг під час виконання платіжних операцій

1. Надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.

2. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

3. Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

4. Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків зобов’язаний на запит користувача, якого він обслуговує, невідкладно вжити заходів для отримання всієї наявної у надавача платіжних послуг інформації про платіжну операцію та надати її користувачу без стягнення плати...

8. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання:

1) помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача;

2) помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника;

3) платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг...

20. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за дії або бездіяльність своїх працівників, залучених комерційних агентів та надавачів платіжних послуг - посередників, у тому числі за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій та/або за заподіяну шкоду...

Стаття 87. Відповідальність платників під час виконання платіжних операцій...

2. Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції. У разі виявлення невідповідності інформації платник має відшкодувати надавачу платіжних послуг шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації...

Стаття 88. Відповідальність отримувачів під час виконання платіжних операцій

1. Неналежний отримувач протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення надавача платіжних послуг платника про виконання помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції зобов’язаний ініціювати платіжну операцію на еквівалентну суму коштів, зараховану йому внаслідок помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції, на користь такого надавача платіжних послуг.

2. Надавач платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача, у разі згоди неналежного отримувача на повернення коштів зобов’язаний розблокувати кошти на рахунку неналежного отримувача та повернути їх неналежному платнику на підставі наданої неналежним отримувачем платіжної інструкції.

3. У разі відмови отримувача (неналежного отримувача) повернути суму помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції на вимогу надавача платіжних послуг списання коштів з рахунку неналежного отримувача здійснюється у судовому порядку.

4. У разі порушення строку, встановленого частиною першою цієї статті, неналежний отримувач зобов’язаний повернути суму помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції, та сплатити надавачу платіжних послуг пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день від дати завершення такої платіжної операції до дня повернення коштів на рахунок, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції.

5. Спори між надавачем платіжних послуг та неналежним отримувачем щодо помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції розглядаються у судовому порядку...".

---

Доброго дня, Богдане! Не вважаю себе фахівцем у банківській сфері, але з огляду банківських операцій, що були проведені за змістом питання, вони були належними платіжними операціями - як щодо зарахування коштів в іноземній валюті на Ваш валютний рахунок, як щодо операцій між Вашими рахунками у банку ПУМБ (конвертування коштів), як щодо Вашого переказу коштів на рахунок Монобанку. Як вбачається, має місце помилки(ок) у діях працівників ПУМБ, проведення платіжних операцій внаслідок помилок самого надавача платіжних послуг, за які відповідно до виділеної вище норми п.3) ч.8 ст.86 Закону відповідальність несе сам надавач платіжних послуг (ПУМБ). Вважаю за належне направити на ім'я керівника (голови правління) ПУМБ заяву 9під реєстрацію її вручення на Вашому екземплярі) про незаконність дій працівників ПУМБ щодо визначення від'ємного показника на Вашому рахунку, проведення скасування незаконних операцій (сторно) під страхом Вашого звернення на підставі ст.85 Закону до НБУ.

Вітаю, Богдане.

Відповідно до частини третьої статті 1066 ЦК України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Підстави для списання грошових коштів з рахунку визначені статтею 1071 ЦК України, відповідно до якої банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Згідно із пунктом 1.38 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів» списання договірне - це списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом, або згідно з умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб (пункт 26.1 статті 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів»).

Аналогічні норми передбачені пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, який встановлює, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг (пункт 6.1 Інструкції від 21 січня 2004 року).

Договір має містити інформацію, яка потрібна для належного виконання банком доручення платника, зокрема: умови, за якими банк повинен здійснити (здійснювати) договірне списання; номер рахунку платника, з якого має здійснюватися договірне списання; назву отримувача; номер і дату договору з отримувачем, яким передбачене право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника; перелік документів, які отримувач має надати банку, що обслуговує платника (якщо вони передбачені в договорі) (пункт 6.2 Інструкції від 21 січня 2004 року).

Якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання (пункт 6.5 Інструкції від 21 січня 2004 року).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому, будь-які Умови та Правила надання банківських послуг не є договором або складовою договору.

Крім того, у разі, якщо мав місце договір приєднання, його умови повинні бути зрозумілі, доведені до відома споживачів, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тобто, з огляду на положення статей 633, 634 ЦК України, клієнт приєднується лише до тих умов, з якими ознайомлений під підпис в день укладення договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131св19) зазначено, що без наданих банком підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Таким чином, вимога позивача щодо визнання дій банку щодо нарахування процентів, штрафів на заборгованість по кредиту є обґрунтованою.

Тобто, будь-які права та обов’язки (у тому числі овердрафт) сторони повинні обумовити у письмовому вигляді. Якщо це не було зроблено, овердрафт незаконний.

Добрый день!

При расчетах картами возможно возникновение овердрафта, на который никто не рассчитывал.

Например, если расплачиваться картой за рубежом, на карточном счету сначала блокируется сумма по курсу на дату проведения операции, а затем списывается по-текущему на момент списания.

Поскольку от блокировки до списания чаще всего проходит 2-3 дня, валютный курс может измениться. И если до этого потратить все деньги на карте, спишут денег больше, чем оставалось, и карта уйдет в минус.

Второй распространенный случай: клиент сделал перевод с карты одного банка на карту второго банка (p͚2p͚-операция, – Ред.), и как только по второй карте увеличился авторизационный остаток, тут же побежал в банкомат снимать наличные. При этом на карточном счету денег еще фактически нет.

Якщо в онлайн договорі банківського рахунку не прописано ,таких умов, необхідно подавати скаргу до НБУ. Нехай призначать перевірку банку.

з огляду на порушення положення статей 633, 634 ЦК України, клієнт мав приєднаний бути, лише до тих умов, з якими ознайомлений під підпис в день укладення договору.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, при отримання дебітної карти ні який договір не підписується, підписується лише правила користування. В цьому І ПОЛЯГАЄ не законність вимагати борг. БОРГ МОЖЛИВО ВИМАГАТ. ЛИШЕ ЗА КРЕДИТНИМ ДОГОВОРОМ.

Вот прислали такое письмо.(нужно нажать для просмотра)Есть ли у них основания или это пустые угрозы? Так же по смс угражали реестром должников. Но в этом реестре даже не отображает в перечне банков пумб (так как карта то дебетовая) Все их действия выглядят как незаконный шантаж без оснований. Вместо того что бы искать кто эти деньги отправил, они требуют их с меня..