Задайте питання юристу

885 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Трудове право, 14 грудня 2022, питання №77005 250₴

Погрози від колеги на роботі

Доброго дня,працюю рік дитячим неврологом,дитячий психіатр втручається в мою роботу,говорить наклепи,що я незаконно беру гроші в пацієнтів,погрожує що головний лікар мене позбавить роботи,підсилає свою мед сестру,яка теж погрожує,я написала рапорт зав на психіатра,що ще можете порадити?

Відповіді юристів (16)

    Кирда Вячеслав Володимирович
    20%

    Вітаю, Лано.

    Перший крок вірний. Я б ще радив Вам документувати та по можливості записувати кожну образливу фразу від того психіатра. Можете офіційно його попередити, що якщо подібні прояви не припиняться, Ви будете подавати до суду із позовом про захист честі й гідності.

    ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356)

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

    Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди

    ..

    2. Моральна шкода полягає:

    ...

    4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

    Стаття 277. Спростування недостовірної інформації

    1. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

    2. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.

    {Частину третю статті 277 виключено на підставі Закону № 1170-VII від 27.03.2014}

    4. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

    Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

    Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

    {Абзац третій частини четвертої статті 277 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3261-IV від 22.12.2005}

    5. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

    6. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

    Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.

    Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

    Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок повідомлення викривачем інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" через зовнішні канали повідомлення в порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання корупції", має право на відповідь.

    {Частину шосту статті 277 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 198-IX від 17.10.2019}

    7. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

    Стаття 297. Право на повагу до гідності та честі

    1. Кожен має право на повагу до його гідності та честі.

    2. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.

    3. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

    ПОВІДОМТЕ ПРО ВІДПОВІДНІ СТАТТІ ЦЬОМУ ПСИХІАТРУ ТА ПРО ТЕ, ЩО БУДЕТЕ ПОДАВАТИ ПОЗОВ ДО СУДУ.

    ГОЛОВНЕ ЗАРАЗ ДЛЯ ВАС - ВСЕ ДОКУМЕНТУЙТЕ ТА ФІКСУЙТЕ.

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    Богун Сергій Павлович

    По - перше зверніться до свого керівника з проханням провести бесіду з цією особою. Якщо Вас цінують на роботі з "токсичною" особою розпрощаються. Не допоможе - можете звернутися до суду за захистом своїх прав.

    Лана Клієнт 2 роки тому

    в неї стаж більше 20 років,в мене 3,еперевуагу звичайно їй нададуть

    • Корнійчук Євген Іванович
      20%

      Доброго дня, Президент підписав Закон від 16.11.2022 р. №2759-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці"

      вам треба зафіксувати дані факти, (аудио відео, покази світків)

      Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду

      1 грудня 2022 року ВРУ також прийняла в цілому законопроєкт №5749 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці". Ним передбачається встановлення адміністративної відповідальності за вчинення мобінгу. А саме:

      • накладення штрафу від 100 до 150 н.м.д.г. (1700 до 2550 грн);
      • або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

      За таке ж порушення, вчинене групою осіб, або повторний випадок цькування протягом року – штраф від 200 до 300 н.м.д.г. (3400 до 5100 грн) або громадські роботи від 40 до 60 годин.

      Цей закон наразі очікує на підпис Президента.

      Слідкуйтеиколи підпише ви можете звертатися до поліції про адміністративні правопорушення за ст. 173-5 наданий момент ця стаття відсутня але скоро з'явитися тому слідкуйте за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text

      Якщо ваше питання вирішино ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

      Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    Айвазян Юрій Климентійович
    20%

    Доброго дня, Лана!

    Важко не погодитись з колегою в тому, що, перш за все, Вам треба звернутись до керівника Вашого медичного закладу із заявою про неправомірне переслідування. Поведінка Ваших колег є ніщо інше як мобінг!

    За загальним визначенням мобінг (цькування) – це діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної (ділової) репутації у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність.

    Термін "мобінг" є загальним терміном, що описує декілька варіантів психологічної агресії на робочому місці, та має декілька видів (можливе у Вашому випадку я виділив жирним шрифтом):

    • вертикальний мобінг – вид психологічної агресії, що здійснюється у площині «керівник – трудовий колектив», може проявлятися у двох видах: колективному тискові на керівника з боку підлеглих або ж тискові керівника на весь колектив або окремого його члена;
    • горизонтальний мобінг – це вид психологічної агресії, що полягає у колективному тискові на одного з колег, ігнорування та цькування його;
    • босинг (від англійського boss) – вид психологічної агресії, що полягає у зловживанні керівника владою, постійній, часто несправедливій критиці співробітників зі вказівкою на їх службову невідповідність;
    • булінг (від англ. bully – задирака, забіяка, хуліган) – вид психологічної агресії, що полягає у приниженні одного члена робочого колективу іншим;
    • «сендвіч-мобінг» – вид психологічної агресії, що полягає у тискові на одного з працівників як із боку колег, так із боку керівника;
    • свідомий – цілеспрямовані дії, що мають конкретну, чітко сформульовану мету створити людині такі умови, щоб вона звільнилась з займаної посади, тобто йдеться про корисливі мотиви – зайняти чиюсь посаду, провести на неї когось зі «своїх», вислужитися перед начальством;
    • неусвідомлений – нецілеспрямовані дії, за яких людина не усвідомлює того, що займається цькуванням і які є наслідком не толерантного ставлення, постійного роздратування, що накопичується по відношенню до когось із колег чи колективу взагалі.

    Мобінг може бути: латентним і відкритим; індивідуальним і груповим, а також хронічним. Виживши одного колегу, мобер приймається за нову жертву, трапляються також булери-вампіри, яких цікавить переважно процес цькування, а зовсім не результат у вигляді звільнення колеги або підлеглого.

    На жаль відповідальність за мобінг чиннимм законодавством ще не передбачена, хоча в Верховній Ради вже знаходиться законопроект, який передбачає жорсткі адміністративні заходи за таке правопорушення.

    Втім, Ви могли би звернутись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 28 ЦК України, як радить інший мій колега, але сказати наперед, чи дасть це результат, дуже важко. Для того потрібно представити до суду суттєві докази!

    Зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого профілю. Постараємось разом знайти шляхи, як усунути цю проблему і покарати винних. Буду радий реально Вам допомогти!

    • Лана Клієнт 2 роки тому

      а булінг карається?

      • Айвазян Юрій Климентійович

        Булінг карається, але це правопорушення стосується педагогічних працівників та здобувачив освіти.

    Гіммельфарб Станіслав  Олегович

    Доброго дня.

    Перший крок Ви зробили.

    Необхідно попіклуватись щодо доказів переслідувань та розповсюдження щодо Вас брехливих відомостей. Це можуть бути свідки, які можуть підтвердити, що людина за таких-то обставин, в присутності кількох осіб розповсюджував відносно Вас брехливі відомості. Це може бути відео записи на мобільний телефон тощо.

    Це дасть Вам змогу, в випадку, якщо Ви вирішити звернутися до суду доказати факт розповсюдження відносно Вас наклепу.

    Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

    Савченко Олександр
    20%
    Савченко Олександр 2 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду

    Доброго дня, Лана!

    Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу законів про працю України працівники мають право на здорові і безпечні умови праці. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України "Про засади протидії та запобіганні дискримінації в Україні" утиск - небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери.

    11 грудня 2022 року почав діяти Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці» від 16.11.2022 № 2759-ІХ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-20#Text).

    Закон № 2759 доповнює КЗпП новою статтею 2-2, у якій визначає мобінг або цькування як систематичні тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, що спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у т. ч. з метою отримання, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків. Такі дії проявляються у формі психологічного та / або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створенні напруженої, ворожої, образливої атмосфери, що змушує працівника недооцінювати свою професійну придатність.

    Психологічний та економічний тиск може проявлятися у формі:

    - напруженої, ворожої, образливої атмосфери, створеної стосовно працівника — погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги;

    - безпідставного негативного виокремлення працівника з колективу або його ізоляція — працівника не запрошують на зустрічі і наради, в яких він мав би брати участь, перешкоджають йому виконувати свою трудову функцію, не допускають працівника на робоче місце, переносять робоче місце в непристосовані для цього виду роботи місця;

    - нерівних можливостей для навчання та кар’єрного росту;

    - нерівній оплаті за працю рівної цінності, яку виконують працівники однакової кваліфікації;

    - безпідставного позбавлення працівника частини виплат — премій, бонусів та інших заохочень;

    - необґрунтованому нерівномірному розподілі роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

    Цькувати працівників заборонено. Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу, мають право звернутися із скаргою до Держпраці або до суду.

    Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець чинить мобінг стосовно нього або не вживає заходів для того, щоби таке цькування припинити. У такому випадку підставою для звільнення буде судове рішення, що набрало законної сили (нова редакція ч. 3 ст. 38 КЗпП).

    Роботодавець також отримав право звільнити з власної ініціативи працівника, який вчиняє мобінг, якщо це встановить суд (новий п. 12 ч. 1 ст. 40 КЗпП).

    Мобінг став додатковою підставою припинити трудовий договір з керівником підприємства за прояв цькування або бездіяльність та відсутність заходів для його припинення. Такі дії керівника також має встановити суд (новий пункт 1-2 ч. 1 ст. 41 КЗпП).

    Роботодавець виплачуватиме працівнику, який звільняється через мобінг, вихідну допомогу у розмірі не менше як тримісячний середній заробіток (нова редакція ч. 1 ст. 44 КЗпП).

    Роботодавець відшкодовуватиме моральну шкоду працівнику у разі, якщо цькування призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації життя (нова редакція ч. 1 ст. 237-1 КЗпП).

    ОТЖЕ, порядок ваших дій наступний:

    1) подати письмову заяву на ім'я керівника про вчинення щодо Вас мобінгу та вимогою здійснити відповідні заходи для його припинення;

    2) якщо керівник не реагуватиме - подати скаргу на керівника до начальника управління охорони здоров'я та голови місцевої ради (засновника лікарні), з яким у керівника укладено контракт;

    3) звернутися із скаргою до Держпраці або до суду.

    Можу допомогти з підготовкою документів.

    Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

    ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    Мобінг (цькування) визначається як діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної (ділової) репутації, у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність.

    01.12.2022 Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому проект Закону України від 12.07.2021 р. №5749 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці».

    Законопроєктом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 173-5 “Мобінг(цькування) працівника” та визначити, що: вчинення мобінгу (цькування) працівника тягне за собою накладення штрафу на громадян від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) або громадські роботи на строк від 20 до 30 годин, і накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб – від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн) або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин.

    За повторне правопорушення вчинене протягом року або за цькування працівника групою осіб, згідно з законом будуть штрафувати на суму від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн) або відправляти на громадські роботи на строк від 30 до 50 годин.

    Фізичні особи підприємці, які використовують найману працю, посадових осіб за рецидив мобінгу будуть штрафувати на суму від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 6800 грн) або відправляти на громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

    Право складати протоколи про такі порушення надається уповноваженим посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (зміни до статті 255 КУпАП), а обов’язок розглядати відповідні справи покладається на суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (зміни до статті 221 КУпАП).

    Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності законом про внесення змін до законодавства щодо запобігання та протидії мобінгу, від 06.07.2021 р. №5749.

    7 грудня Зеленський підписав Закон №2759 від 01.12.2022 р.

    Держпраці наголошує, що проектом Закону України від 12.07.2021 р. №5748 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» до українського законодавства введено поняття мобінг, шляхом внесення відповідних змін до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про колективні договори та угоди».

    16 листопада був прийнятий ще один законопроєкт щодо мобінгу - законопроєкт №5748 (наразі він очікує на підпис Президента). Ним, зокрема, визначено, що мобінг (цькування) – це діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної (ділової) репутації у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність. Типовими ознаками мобінгу (цькування) є:

    • повторюваність діяння;
    • наявність сторін – кривдник, потерпілий (жертва мобінгу (цькування)), спостерігачі (за наявності);
    • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких, зокрема, є заподіяння моральної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого, примушування до зміни місця роботи.

    ВАМ ПОТРІБНО НАПИСАТИ ЗАЯВУ НА ІМ'Я КЕРІВНИКА ВАШОГО ЗАКЛАДУ, В ЯКІЙ ДОНЕСТИ ДО НЬОГО СУТЬ СИТУАЦІЇЮ НАГОЛОСИТИ НА ВИМОГАХ ЗАКОНОДАВСТВА З ЦЬОГО ПРИВОДУ ТА ПОПЕРЕДИТИ, ЩО ВИ БУДЕТЕ ЗАХИЩАТИ СВОЇ ПРАВА.

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, Президент підписав Закон від 16.11.2022 р. №2759-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці"

    вам треба зафіксувати дані факти, (аудио відео, покази світків)

    Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду

    1 грудня 2022 року ВРУ також прийняла в цілому законопроєкт №5749 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці". Ним передбачається встановлення адміністративної відповідальності за вчинення мобінгу. А саме:

    • накладення штрафу від 100 до 150 н.м.д.г. (1700 до 2550 грн);
    • або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

    За таке ж порушення, вчинене групою осіб, або повторний випадок цькування протягом року – штраф від 200 до 300 н.м.д.г. (3400 до 5100 грн) або громадські роботи від 40 до 60 годин.

    Цей закон наразі очікує на підпис Президента.

    Слідкуйтеиколи підпише ви можете звертатися до поліції про адміністративні правопорушення за ст. 173-5 наданий момент ця стаття відсутня але скоро з'явитися тому слідкуйте за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text

    Якщо ваше питання вирішино ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

    Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 2 роки тому

    Юрист, м. Суми, 6 років досвіду

    Доброго дня!

    Щодо погроз та принижень на робочому місці:

    проект Закону № 7005 про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання мобінгу.

    Під мобінгом слід розуміти форму психологічного насилля, яка полягає в тривалому та систематичному цькуванні працівника в колективі, сексуальному домаганні, психологічному тиску на нього з метою подальшого звільнення.

    Проектом Закону пропонується імплементувати Європейське законодавство та ввести до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про зайнятість населення» та Кримінального кодексу України поняття мобінг, врегулювати на законодавчому рівні права та гарантії для працівників, які постраждали від проявів мобінгу на робочому місці, а також передбачити кримінальну відповідальність за систематичне застосування елементів мобінгу наслідком якого є звільнення працівника.

    Зокрема, пропонується передбачити, що мобінг може бути причиною розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника. В разі припинення трудового договору через мобінг працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку.

    В разі ушкодження здоров’я працівника, причиною якого став мобінг, заподіяна шкода відшкодовується в розмірі понесених витрат на лікування та грошової компенсації моральної шкоди, яка відповідає розміру заробітної платні працівника за час тимчасової непрацездатності.

    Мова йде про цькування працівників на їх робочому місці з боку колег, підлеглих чи керівництва. Зокрема, вчинення мобінгу (цькування) тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(1700 – 2 530 грн),або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

    Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, караються штрафом від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

    Зазначимо, у цій сфері суспільних відносин діє Кодекс законів про працю України, Цивільний кодекс України, Кримінальний кодекс України та Закон України «Про зайнятість населення».

    порушення трудових прав у повному обсязі зобов язана розглядати Державна служба з питань праці (обласні управління) за письмовими заявами працівників.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Мєньков Андрій Васильович
    20%

    Доброго дня Лана.

    Законодавством України передбачений захист честі, гідності ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Для стягнення коштів доведеться звертатися до суду, але потрібно зібрати докази, покази свідків у суді, аудіо-, відео записи тощо які підтвердять вказані Вами обставини. Також необхідні докази, що Вам завдано моральної шкоди - це можуть бути, медичні документи, які підтвердять погіршення стану здоров"я, можливо депресія чи інші стани внаслідок хвилювання, погіршення сну тощо через що зруйнувалися соціальні зв"язки. Для збирання доказів та підготовки позовної заяви до суду Вам доцільно звернутися до адвоката (юриста).

    Щодо відповідальності, то ні кримінальної, ні адміністративної відповідальності за вказані дії "колег" по роботі наразі не передбачено.

    Адвокат  Євген Олександрович
    Адвокат Євген Олександрович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду

    Доброго дня, Лана!

    Вам треба зібрати докази та подавати позовну заяву до суду про захист честі, гідності та ділової репутації.

    Зазвичай під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, тобто кожна людина - особистість, яка заслуговує на повагу до себе.

    З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

    Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

    Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

    Право на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації:

    Право на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації закріплено у статтях 297, 299 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме вказаними нормами встановлено, що:

    • Кожен має право на повагу до його гідності та честі.
    • Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.
    • Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
    • Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.
    • Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
    Способи захисту честі, гідності і ділової репутації:

    Відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

    Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

    При цьому слід враховувати такі відмінності:

    1. при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною;
    2. спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

    Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди (пункт 27 постанова Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").

    Позов про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

    У позові треба посилатися на:

    ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

    "Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

    1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

    2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства".

    "Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

    1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

    2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

    1) визнання права;

    2) визнання правочину недійсним;

    3) припинення дії, яка порушує право;

    4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

    5) примусове виконання обов'язку в натурі;

    6) зміна правовідношення;

    7) припинення правовідношення;

    8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

    9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

    10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

    Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

    3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".

    ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

    "Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

    1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

    2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

    3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

    4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

    5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".

    "Стаття 175. Позовна заява

    1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

    2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

    3. Позовна заява повинна містити:

    1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

    2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

    3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

    4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

    5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

    6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

    7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

    8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

    9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

    10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

    5. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

    6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору".

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    Всього доброго!

    Адвокат  Євген Олександрович
    Адвокат Євген Олександрович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду

    Лана!

    На погрози, Ви також одразу ж маєте право реагувати, шляхом виклику працівників поліції по телефону "102", звернення до поліції з заявою про вжиття заходів реагування тощо.

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    Пуха Наталія ТендерОк

    Доброго Дня

    Щодо Вашого питання

    У разі реальних погроз зверніться до поліції.

    Щодо вирішення робочих конфліктів, то зазначу, що у своїй роботі Ви керуєтесь внутрішніми регламентами лікувального закладу та посадовою інструкцією, яку Ви підписували, тому рекомендую повторно з ними ознайомитись та детально передивитись щодо втручання та участі у вашій роботі Ваших колег та їх повноваження й відповідальність.

    Також не нехтуйте звертатись за допомогою до Головного лікаря чи завввіділенням та повідомляти про складнощі, що виникають у Вас у робочому процесі.

    Успіхів (ಠ‿↼)


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Нове у блогах Юристи.UA