Задайте питання юристу

912 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Трудове право, 01 лютого 2023, питання №79830

Звільнення матеріально відповідальної особи

Доброго дня. Така ситуація: комірник складу запчастин написав заяву на звільнення за власним бажанням з попередженням за 2 тижні і пішов на лікарняний і вийде у день звільнення. Брати участь в інвентаризації він відмовляється, на складі є нестача. Для проведення інвентаризації потрібен тиждень. Чи маємо ми право не звільняти його, допоки не буде проведено інвентаризацію та він не підпише документи про передачу ТМЦ?

Відповіді юристів (2)

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, це не надає вам право на продовження трувого договору та не видачі трудової книги. Ви маєте право звернутися до суду.

    Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

    Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Інна!

    Виділяють три шляхи стягнення/відшкодування збитків, які завдано діями чи бездіяльністю працівника:

    1. Добровільне відшкодування. Усе легко – за згоди працівника з установленим розміром збитків він може (ст. 130 КЗпП):

    добровільно

    погасити її повністю або частково;

    передати рівноцінне майно; поправити/полагодити пошкоджене майно.

    2. Стягнення за розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу. Керівник підприємства видає наказ по підприємству, згідно з яким стягує суму заподіяної шкоди шляхом утримань із зарплати працівника, але не більше середнього місячного заробітку (ст. 127, 136 КЗпП). Згода працівника не потрібна.

    Пам’ятайте: оформити розпорядження/наказ про стягнення слід не пізніше ніж за два тижні від дня виявлення шкоди, а звернути його до виконання – не раніше семи днів від дня повідомлення про це працівника (ознайомлення його з наказом) (ч. 2 ст. 136 КЗпП).

    Під час утримання шкоди із зарплати працівника слід враховувати норми ст. 128, 129 КЗпП, а саме:

    під час кожної виплати зарплати загальний розмір усіх відрахувань не повинен перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством, – 50 % зарплати, що належить до виплати;

    не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно із законодавством не звертається стягнення.

    3. У судовому порядку. До суду може звернутись як роботодавець (для стягнення завданих збитків), так і працівник (за незгоди із відрахуванням або величиною стягнення). Справа розглядається у порядку цивільного судочинства місцевим судом (районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд).

    Позови до фізособи пред’являються за зареєстрованим місцем її проживання або перебування чи за місцем перебування позивача (ст. 27, 28 Цивільного процесуального кодексу). Тобто в разі звернення до суду за стягненням збитків роботодавець як позивач може подати позов або за своїм місцезнаходженням, або за місцем реєстрації відповідача (працівника).

    Строк звернення до суду за таким спором становить (ст. 233 КЗпП):

    для працівника – три місяці від дня, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права;

    для підприємства – один рік від дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

    Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого профілю. Охоче Вам допоможу!

    Якщо ж консультація задовільнила Вас, активуйте сіру галочку та залиште відгук на знак подяки.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України