Проживання однією сім’єю права

Доброго дня!

якщо суд встановить факт проживання вашого з чоловіком матимете право на пільги згідно ЗУ Про соціальний і правовий статус військовослужбовця , зможете спадкувати , можливо оформити пенсію по втраті годувальника.

дитина вже є спадкоємцем , автоматично прийняла спадок, вам лише треба як представнику подати заяву нотаріусу.

Членам сімей загиблих ветеранів необхідно керуватися ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ЗУ «Про соціальні і правові гарантії військовослужбовців та членів їх сімей».

Членам сімей живих учасників бойових дій чи осіб з інвалідністю внаслідок війни – ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Членам сімей чинних військовослужбовців – ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Хто є членом сім’ї учасника бойових дій?

Відповідно до ст. 3 «Сімейного кодексу України», сім’я – це особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. У частині 5 ст. 51 «Бюджетного кодексу» зазначений інший перелік осіб, на яких передбачено пільги як членам сімей учасника бойових дій - це батьки, які не працюють, чоловік або дружина, діти до 18 років або ті, які мають інвалідність I або II групи з дитинства.

Наприклад, якщо учасник бойових дій має пільги на комунальні послуги, він повинен подати довідку про склад сім’ї, і на цих осіб нараховуються пільги. Органи соціального захисту беруть до уваги положення «Бюджетного кодексу», тим самим звужуючи поняття сім’ї, зазначене у «Сімейному кодексі».

Учасник бойових дій має право у довідці про склад сім’ї подати непрацездатних батьків, які не працюють, тих, хто проживає разом із ним. Знижка на комунальні послуги для учасника бойових дій – 75%, особам з інвалідністю – 100%. Але надаються вони не на все житло, а на певну кількість квадратних метрів, якщо ми говоримо про квартплату і опалення.

У постанові №409 зазначено норми споживання.

Саме там можна дізнатися більше інформації про те, як ділити пільги стосовно користування комунальними послугами.

Пільги членів сімей учасників бойових дій чи осіб з інвалідністю внаслідок війни

Члени сімей учасників бойових дій мають пільги на:

комунальні послуги, які надаються безпосередньо учаснику бойових дій, але й поширюються і на членів його сім’ї.

дітям учасників бойових дій надається державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної або вищої освіти. Це передбачає повну або часткову оплату вартості навчання, соціальну стипендію, забезпечення підручниками. Але за правилами прийому на 2019 рік до ВНЗ зазначено, що діти учасників бойових дій або осіб з інвалідністю можуть бути забезпечені державним місцем в університеті.

*Можуть, але не гарантовано – пільга є, але вона може і не виконуватись.

Посвідчення члена сім’ї загиблого

До членів сімей згідно ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» загиблих ветеранів і тих, хто пропав безвісті належать:

утриманці, один з подружжя, якщо він не одружився вдруге,

діти, які не мають власних сімей,

діти, які мають власні сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення ними повноліття,

діти, які втратили обох батьків.

Такі особи можуть претендувати на отримання посвідчення «член сім’ї загиблого». Таких посвідчень два: сіре - видають органи соціального захисту населення, чорне – видає його військкомат. На основі отриманих посвідчень можна користуватися передбаченими законом пільгами.

Дитина загиблого, відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» може отримати сіре посвідчення. Поки вона не створить власної сім’ї, вона користується цими пільгами і посвідченням. А за ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вона може отримати чорне, але користуватися ним лише до 18 років. Тому тут варто отримувати два посвідчення, і користуватися обома одночасно.

Пільги часто збігаються, але є певна відмінність. Наприклад, за ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пільг на проїзд для членів сімей загиблих взагалі немає, їх відмінили у 2015 році, а за ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено пільговий проїзд для батьків загиблих військовослужбовців. Тому краще отримувати обидва посвідчення, якщо в одному законі пільг не передбачено, вони можуть передбачатися в іншому.

Пільги для сімей загиблих учасників бойових дій

Для сімей загиблих учасників бойових дій передбачено близько 30 пільг, які визначені у ст. 15 ЗУ «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту»:

- медичні: безоплатне забезпечення лікарськими засобами, імунобіологічними препаратами, але тільки за рецептом лікаря. Мова йде тільки про ліки за визначеним списком для визначених захворювань. Список цих захворювань вказано в постанові №1301. Щоб скористуватись пільгою потрібно мати посвідчення члена сім’ї загиблого, рецепт від лікаря, а також знайти аптек, яка надає ці лікарські засоби. Перелік аптек можна знайти у постанові №333.

- безоплатне першочергове зубопротезування, за винятком зубопротезування з дорогоцінних металів: ця пільга мала би відшкодовуватися за рахунок державного бюджету, але все перекинули на місцеві бюджети. Часто у місцевих бюджетах недостатньо коштів, тому пільга не реалізується. Тим паче таке право доступне лише у державних закладах охорони здоров’я.

- безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням, одержання компенсації за самостійне санаторно-курортне лікування:

Тут є три різні постанови і порядки забезпечення, тому варто розділити членів сімей загиблих на дві категорії – ті, хто отримують пенсію по втраті годувальника і ті, хто не отримують. Перші повинні керуватися порядком №446, а другі – порядком №187. Одних забезпечує санаторно-курортним лікування орган судзахисту, а інших – військова частина через військовий шпиталь МОУ або МВС.

- 50% знижки на житлово-комунальні послуги: треба звернутися в орган соціального захисту населення, надати довідку про склад сім’ї, посвідчення члена сім’ї загиблого і документи про те, що у вас немає боргів. Але є певні норми споживання, визначені в постанові №409 КМУ. Пільги на утримання будинків, прибудинкової території надаються на 21 кв.м. на особу, опалення так само. На воду встановлені певні нормативи цією ж постановою. Для холодної - 2,4 куба, на гарячу – 1,6 куба. На світло - залежить від багатьох аспектів, тож треба відкривати постанову і дивитись.

- 50% знижка на паливо, у тому числі рідкого, газ, дрова і вугілля: це для осіб, які не мають централізованого обладнання.

- позачерговий безоплатний капітальний ремонт власних житлових будинків чи квартир.

Це державна пільга, яку переклали на місцевий бюджет, тож вона теж не реалізується. Виконуються тільки щодо осіб з інвалідністю. Треба звернутися в органи місцевого самоврядування, точніше в соцзахист чи житлово-комунальне управління і дізнатись, чи забезпечується ця пільга.

- позачергове забезпечення житлом або компенсація вартості неотриманого житла:

Якщо у вас недостатня кількість квадратних метрів, тобто мала площа квартири, незадовільні санітарні умови проживання і якщо ви знімаєте квартиру більше 5 років, треба просто стати на квартирний облік. В останньому випадку необхідно представити договір оренди для підтвердження. Особа встає на квартирний облік, подає посвідчення члена сім’ї загиблого, подає заяву на отримання такої допомоги і отримує гроші. Але це вже тристоронній договір між державою, органом місцевого самоврядування та членом сім’ї загиблого. Гроші ідуть не безпосередньо члену сім’ї, а тій особі, яка продає квартиру. Це може бути як квартира в новобудові, так і квартира, яка була вже у використанні. Також можна отримати компенсацію.

• одержання позики на будівництво, реконструкції чи капітального ремонту житла: такі позики надаються на умовах, визначених банком, тому невідомо, буде це вигідно чи ні.

- першочергове право на вступ до житлово-будівельних кооперативів.

• Користування послугами зв’язку і встановлення телефонів домашніх, це теж вже застаріла пільга.
• Першочергове право на відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва або садівництва і городництва.

- трудові: право на залишення на роботі при скороченні кількості штату, на додаткові 14 днів відпустки, але без збереження заробітної плати, щорічна відпустка у зручний час і виплата 100% середньої заробітної плати при тимчасовій непрацездатності.

• Пільги по виплатах і пенсії: підвищення пенсії за вислугою років на 25%, право на достроковий вихід на пенсію для батьків і для одного з подружжя учасника бойових дій, який загинув, якщо така особа не одружилась вдруге. Для чоловіків передбачено у 25 років, для жінок – 50 років.

• Пільги про звільнення від земельного податку: не сплачують судовий збір, право на безоплатну вторинну правову допомогу, виплачується допомога до 5 травня, допомога на поховання – 9,680 грн.

• Одноразова грошова допомога надається незалежно від отриманого посвідчення. Члени сім’ї звертаються до військової частини, яка і виплачує.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вітаю.

...

1. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Але це, якщо не буде спадкоємців попередніх черг.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей

...

Стаття 16-1. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги

1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім’ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Вітаю, Яніно!

Имеют ли совершеннолетние дети право на получение одноразовой денежной помощи в связи со смертью отца, который был мобилизован и погиб во время исполнения им боевого задания по назначению. Также он имеет мать, жену и несовершеннолетнего ребенка.

СПІВЧУТТЯ ВАМ. ВАША ДИТИНА МАЄ ПРАВО НА ОТРИМАННЯ ОДНОРАЗОВОЇ ГРОШОВОЇ ДОПОМОГИ У ЗВ'ЯЗКУ ІЗ ЙОГО СМЕРТЮ.

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

25.01.2023 № 45

Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0176-23#Text

1.3. Сім’ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

...

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text

Стаття 16-1. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги

1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім’ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

...

ТАКОЖ ДИТИНА БУДЕ В ЧИСЛІ СПАДКОЄМЦІВ ПЕРШОЇ ЧЕРГИ, І ВИ ЗА УМОВИ ВСТАНОВЛЕННЯ ЧЕРЕЗ СУД ФАКТУ СПІЛЬНОГО ПРОЖИВАННЯ БІЛЬШЕ 5 РОКІВ, АЛЕ ТІЛЬКИ В ЧЕТВЕРТІЙ ЧЕРЗІ.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356)

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

Стаття 1261. Перша черга спадкоємців за законом

1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

...

Стаття 1264. Четверта черга спадкоємців за законом

1. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

...

ТАКОЖ ДИТИНА МАЄ ПРАВО НА ПЕНСІЮ У ЗВ'ЯЗКУ ІЗ ВТРАТОЮ ГОДУВАЛЬНИКА.

https://guide.diia.gov.ua/view/pryznachennia-pensi...

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго дня, Яніна!

Як родина загиблого Ви маєте право на отримання допомоги і пільг!

Члени сім’ї загиблого захисника повинні отримати одноразову грошову допомогу на період воєнного стану, передбачену постановою Кабміну від 28.02.2022 № 168. Вона становить 15 млн грн і розподіляється між усіма членами сім’ї, які мають на неї право.

Також родина загиблого має право на пенсію в разі втрати годувальника та допомогу на поховання - п’ять прожиткових мінімумів. На сьогодні це близько 13 тис. грн.

Родина має право на отримання зарплати за останній місяць служби військовослужбовця.

Якщо він брав участь у бойових діях і мав зарплату 100 тис. грн, то незалежно від дати загибелі така зарплата виплачується родині за повний місяць. Навіть якщо боєць загинув на початку місяця й не встиг отримати зарплату повністю чи частково, то на це має право родина. Виплата такої зарплати здійснюється з урахуванням усіх надбавок: за соціально-побутове обслуговування, звання, посаду тощо — усіх доплат, на які мав право військовослужбовець.

Також родич може оформити посвідчення члена сім’ї учасника бойових дій. Це надає право на певні пільги, наприклад, оплату комунальних послуг, санаторно-курортне лікування тощо.

Таким чином родини загиблих військовослужбовців мають право отримати:

• разову грошову допомогу (15 млн грн);
• допомогу на поховання;
• недоотриману зарплату військового;
• пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

Родина загиблого воїна повинна юридично оформити факт смерті. Адже лише в такому разі виникає право на отримання належних виплат, оформлення відповідного статусу та, наприклад, спадщини. Втім, трапляються випадки, коли з різних причин тіла загиблих неможливо евакуювати з поля бою. Або ж коли за наявності об’єктивних причин неможливо вважати, що захисник загинув, бо місце знаходження тіла невідоме.

За таких обставин сім’я не зможе отримати свідоцтво про смерть в органах Державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС), адже в неї відсутній відповідний медичний документ. Останній має видати заклад охорони здоров’я або судово-медична установа (лікарське свідоцтво). На його підставі відбувається державна реєстрація смерті.

На практиці, у більшості випадків загиблих, яких не вдалося евакуювати з поля бою, у військових частинах оформлюють як таких, що зникли безвісти. Саме це й створює проблему для родини.

Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК), фізична особа, яка зникла безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою лише після того, як сплинуть два роки від дня закінчення воєнних дій.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити людину померлою й до того, як сплине цей термін. Але в будь-якому разі не раніше, як через шість місяців.

Є випадки, коли достовірно відомо, що людина загинула, але її все одно оформлюють, як зниклу безвісти.

Є у військових частинах таке неправильне явище. Так, тіла немає, але всі знають, що військовий загнув. І все одно оформлюють його, як зниклого безвісти. З різних мотивів це може бути. Наприклад, командування частини не хоче собі псувати статистику. Таке трапляється, і про це також потрібно говорити.

Поки людина перебуває у статусі зниклого безвісти, немає юридичних підстав проводити відповідні виплати.

Раніше це робили лише через процедуру визнання померлим. Але зараз сталися певні зміни в Цивільному процесуальному кодексі, які дозволяють у рамках окремого судового провадження підтверджувати факт смерті людей у період воєнного стану. І це насамперед стосується військовослужбовців.

У наш час це можна зробити досить швидко. Але тут усе-таки потрібна підтримка військової частини, яка має все одно документально підтвердити, що людина загинула за певних обставин. Хоч тіла немає, але є свідки.

З цими документами потім можна звернутися до суду, який визнає факт смерті. Тоді в загальному порядку можна оформити і факт смерті, і відповідні виплати.

Оскільки, згідно з Цивільним процесуальним кодексом України, такі категорії справ мають розглядатися судами невідкладно, то судове рішення можна отримати досить оперативно. Йдеться про термін від одного до п’яти днів, залежно від завантаженості суду. Таке рішення є самостійною підставою для того, щоб органи ДРАЦС здійснили державну реєстрацію смерті. А оскільки воно підлягає негайному виконанню, то члени сім’ї загиблого можуть отримати свідоцтво про смерть відразу. І не доведеться чекати 30 днів, доки рішення набуде законної сили.

Поки військовий вважається зниклим безвісти й факт смерті не встановлено, його родина має право продовжувати отримувати його зарплату разом з бойовими. Це також передбачено постановою №168.

Такі виплати мають бути, поки триває воєнний стан: законом терміни таких виплат не обмежені. Втім, за словами адвоката, навіть самі військові не завжди вчасно можуть отримати свою зарплату.

Якщо є підстави вважати, що людина дійсно померла, то правильніше оформлювати факт смерті з усіма юридичними наслідками.

Багато чого залежить від комунікації з військовою частиною. Бо тільки там можуть надати докази, що людина загинула. Якщо такого діалогу немає, тоді людина й надалі вважатиметься зниклою безвісти до того часу, поки воля командування не зміниться.

Інше питання, коли з командуванням складно зв’язатися.

Не може такого бути, що нема командира. Усе одно існує штаб військової частини, який завжди знаходиться у відносно безпечному місці. Але дуже велика проблема, коли родичі можуть не знати, де знаходиться частина, куди звертатися й кого питати. Зараз усе це, на жаль, робиться на особистих контактах. З’ясування потребує дуже багато часу. Штаб часто знайти важко, тому що це - секретна інформація, вона непублічна, її немає в інтернеті.

Інколи навіть доводиться направляти до Міністерства оборони адвокатські запити від імені родичів, щоб лише з’ясувати, куди взагалі необхідно звернутися щодо конкретного військового, який служить у тій чи іншій частині.

Перелік основних документів, які допоможуть довести в суді смерть військового:

• акт смерті, складений у присутності свідків;
• журнал ведення бойових дій, в якому фіксуються всі факти обстрілів та бойових зіткнень;
• акт службового розслідування, висновки якого затверджені наказом командира військової частини.

В акті службового розслідування серед іншого повинні бути дані щодо місця, дати та часу загибелі, а також відомості щодо причин та обставин, за яких загинув захисник. Наприклад: "смерть внаслідок травм, несумісних з життям", "вогнепальне кульове поранення", "осколкове поранення" тощо.

В акті повинно бути вказано:

• смерть не пов’язана з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення;
• смерть сталася не внаслідок вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;
• загиблий перебував у засобах індивідуального захисту;
• є висновок про те, що загибель пов’язана із захистом Батьківщини.

Відсутність цієї інформації може стати підставою для того, щоб відмовити членам сім’ї загиблого в призначенні одноразової грошової допомоги.

Про смерть військовослужбовця сім’ї повідомляє військкомат або військова частина. Родині загиблого мають видати свідоцтво про смерть.

Далі потрібно звернутися до будь-якого військкомату на території України з тим, щоб останній витребував з відповідної військової частини такі документи:

• витяг з наказу про виключення загиблого зі списку особового складу військової частини;
• документ, що свідчить про причини та обставини загибелі військового;
• витяг з особової справи про склад сім’ї військовослужбовця.

З цими документами треба звернутися до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП) і написати заяву на отримання одноразової грошової допомоги.

Разом із заявою, окрім уже зазначених документів, також подають:

• копію свідоцтва про смерть військового;
• копію лікарського свідоцтва про смерть;
• копію паспорта заявника на отримання виплати.

Залежно від того, хто саме подає заяву, також необхідні:

• копія свідоцтва про народження загиблого (для виплати допомоги батькам);
• копія свідоцтва про шлюб (для виплати дружині);
• копія свідоцтва про народження дитини (для виплати дітям);
• копія рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (для виплати особі, яка перебувала на утриманні).

У ТЦК СП звіряють усі копії документів й впродовж 15 днів надсилають їх до департаменту соцзабезпечення Міноборони. Там спеціальна комісія протягом 30 днів повинна ухвалити рішення про призначення компенсації або про відмову у виплаті. Якщо виплату фінансової допомоги погодили, далі її має затвердити міністр оборони.

Виплата у 15 млн грн гарантується родинам загиблих військових. Такими, згідно із законом, вважаються дружина/чоловік, діти та батьки.

Частку компенсації можуть отримати й особи, які перебували на утриманні військового:

• дружина/чоловік, які не одружилися вдруге;
• діти, які не мають і не мали своїх сімей;
• діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
• діти, обоє з батьків яких загинули або зникли безвісти.

Нетипове рішення ухвалив Верховний Суд 19 вересня 2022 року. Ним підтверджено право на отримання одноразової грошової допомоги членам сім’ї військовослужбовця, який помер уже після звільнення з військової служби.

Спочатку Міноборони відмовило у виплаті такій родині. Проте особа померла внаслідок захворювання, що виникло під час проходження військової служби. Відмова у виплаті була мотивована тим, що на час смерті людина вже не мала статусу військовослужбовця, а тому, на думку Міноборони, право на одноразову грошову допомогу на його сім’ю не поширюється.

Зі свого боку Верховний Суд визнав таке рішення протиправним. Там зазначили, що допомога виплачується не тільки в разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов’язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби чи яке мало місце в період її проходження незалежно від часу звільнення з військової служби.

Визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв`язку з виконанням ним обов’язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Допомога в такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті.

За законом багато чого передбачено, але, на мою думку, створюються штучні перешкоди для того, щоб люди не отримували ці виплати. У багатьох випадках загибель військового часто списують на так звані небойові втрати. Це коли в службових документах загибель людини не пов’язують з виконанням бойового завдання, що позбавляє її родичів права на отримання допомоги. Не всі можуть отримати виплати під різними приводами.

Дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім’ї загиблих захисників і захисниць України, мають право на дострокову пенсію за віком. Чоловіки - у 55 років, жінки - у 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

У разі виникнення уточнюючих питань, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого фото.

Успіхів Вам!

все, що перелічили, все й отримаєт

Доброго дня, Яніно!

Питання спадкування майна регулюється Цивільним кодексом України

Якщо фізична особа не залишила заповіту, або заповіт виявився недійсним, або відсутні умови, які зазначені у заповіті з умовою, або спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, або фізична особа розпорядилася лише частиною свого майна настає спадкування за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, другий з подружжя та батьки. (ст. 1261 ЦКУ)

Ви будете відноситися до четвертої черги спадкування, якщо Ви доведете факт спільного проживання щонайменше п'ять років, протягом яких Ви зі спадкодавцем проживали однією сім'єю. (ст. 1264 ЦКУ)

Отже, якщо йти шляхом спадкування по закону, то все майно успадкує дитина (у разі відсутності батьків як спадкоємців першої черги спадкування).

Щодо права власності на спільне майно.

За правилами статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки або чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно із частиною четвертою статті 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Отже, особам, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними (частина перша статті 70 СК України).

Щодо права отримання грошової допомоги то особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначені ст.16-1 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"

У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім’ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

При виникненні додаткових питань натискайте "Звернутися". Всього доброго! Бережіть себе!

Яніна!

На доповнення до моєї відповіді...

Як я і казав вище, члени сім’ї загиблого військовослужбовця Збройних сил України, який загинув (помер) під час проходження військової служби мають право на отримання грошової допомоги у розмірі 15 мільйонів гривень. Але й крім цього Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" користуються ще й такими пільгами:

• безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів
• безплатне першочергове зубопротезування
• безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування
• 50% знижка плати за користування житлом (квартирна плата)
• 50% знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом
• 50% знижка вартості палива, в тому числі рідкого
• позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир
• користування при виході на пенсію чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи
• щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів
• виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи
• позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов
• одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва
• першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків, технічне обслуговування та забезпечення стоянками транспортних засобів
• зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства
• позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20% від тарифів вартості основних та 50% додаткових робіт)
• першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту
• позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за ветераном війни, в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України
• вступ поза конкурсом до державних та комунальних закладів вищої та фахової передвищої освіти на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів.

Яніна!

І наостанок з приводу пенсій...

Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей, що були на утриманні військовослужбовців, які загинули, померли або пропали безвісти (частина 1 статті 30 Закону).

Утриманцями вважаються члени сім’ї, якщо вони:

● були на повному утриманні військовослужбовця;● одержували від нього допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Незалежно від перебування на утриманні пенсія призначається:

– непрацездатним дітям;– непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування;– непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби чи пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби (частина 2 статті 30 Закону).

Пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім’ї, який має право на таку пенсію (статті 41 Закону).

Також на пенсію мають право діти загиблих військових, які навчаються на денній формі в загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах, до закінчення навчання але не більш як до досягнення ними 23 років.

При цьому діти-сироти мають право на пенсію до досягнення 23 років незалежно від того, чи вони навчаються (частина 6 статті 30 Закону).

Також важливо, що пенсія, призначена в разі смерті одного з подружжя, зберігається і при повторному одруженні пенсіонера (статті 35 Закону).

Пенсії призначаються в таких розмірах:

• 70% від грошового забезпечення годувальника — членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або виконанні інших обов’язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті (батькам, дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім’ї годувальника),якщо право на пенсію має один член сім’ї,
• 50% від грошового забезпеченнягодувальника, якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім’ї (крім батьків, дружини (чоловіка).

У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, що втратили обох батьків.

• 30 % від заробітку годувальника — сім’ям військовослужбовців, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби (стаття 36 Закону).

Проте така пенсія не може бути меншою ніж два прожиткових мінімуми (4054 гривні станом на зараз) для осіб, які втратили працездатність (стаття 37 Закону).

Крім цього, відповідно до статті 15 Закону України “Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту” членам сімей загиблих (померлих) ветеранів та членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України пенсії підвищуються на 25% від прожиткового мінімуму (станом на зараз це 507 гривень) для осіб, які втратили працездатність,

На який період призначається пенсія?

На весь період, протягом якого член сім’ї вважається непрацездатним, а членамсім’ї, які досягли пенсійного віку, — довічно (частина 1 статті 40 Закону).

Перерахунок пенсії або припинення її виплати внаслідок змін у складі сім’ї провадиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися зміни (частина 2 статті 40 Закону).

Така пенсія призначається з дня смерті годувальника (стаття 50 Закону).

Порядок звернення для оформлення пенсії в разі втрати годувальника

Згідно з Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 # 3-1члени сім’ї померлого годувальника, якому на момент смерті не було призначено пенсію, мають звернутися з відповідною заявою до органів, що призначають пенсії, через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів.

Якщо померлому годувальнику вже було призначено пенсію, заява подається дооргану, що призначає пенсії.

Заява про призначення пенсії для неповнолітніх чи недієздатних членів сім’ї годувальника подається за місцем проживання законними представниками.

До заяви необхідно долучити такі документи:

1) копію свідоцтва про смерть годувальника;2) витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв’язку зі смертю;3) висновок про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби;4) довідку уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім’ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника або рішення суду про перебування на утриманні;5) грошовий атестат, або довідку про розмір грошового забезпечення та довідку про додаткові види грошового забезпечення, які годувальник отримував протягом останніх 24 місяців;6) довідку медико-соціальної експертної комісії про визнання годувальника особою з інвалідністю;7) копію документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта;8) довідку ВАТ “Ощадбанк” або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ “Ощадбанк”;9) копію паспорта.

Для кожної категорії членів сім’ї встановлюється додатковий перелік документів.

Для дітей загиблого годувальника додатково необхідно долучити такі документи:

● копію свідоцтва про народження;● довідку з навчального закладу про навчання із зазначенням дати йогозакінчення, а також про перебування на повному державному утриманні;● довідку лікарсько-консультативної комісії про визнання дитини інвалідом або довідку медико-соціальної експертної комісії про визнання особи інвалідом з дитинства;● рішення суду про усиновлення.Для батьків загиблого годувальника додатково потрібно долучити такі документи:● довідку МСЕК (за наявності групи інвалідності);● копію свідоцтва про народження померлого годувальника або рішення суду про встановлення родинних стосунків.

Днем звернення за призначенням пенсії є день подання письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними документами, а при пересиланні заяви тадокументів поштою — день відправлення.

Доброго дня, так ви будете мати всі пільги як і при звичайному шлюбі.

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:

• спільне проживання чоловіка і жінки;
• спільний побут;
• взаємні права і обов’язки.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 зазначив, що обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто:

• наявність спільних витрат;
• спільний бюджет;
• спільне харчування;
• купівля майна для спільного користування;
• участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
• надання взаємної допомоги;
• наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
• інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.Згідно з роз’ясненнями Верховного суду України від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:

• має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, термін спільного проживання (не менше п’яти років);
• мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);
• відсутній спір про право.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в порядку окремого провадження. Норма статті 315 ЦПК України щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III).

Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться:

• показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;
• документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;
• фотографії певних подій;
• документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається в порядку окремого провадження до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.

У постанові КЦС ВС у справі № 290/289/22-ц від 22.03.2023 року Верховний Суд вказав на юрисдикцію спору у справі про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу для отримання одноразової соцдопомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця.

Так,вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу для отримання одноразової соціальної допомоги пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за особою певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами особи з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, КЦС ВС дійшов висновку, що спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за особою певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, не пов`язаний з будь-якими цивільними правами та обов`язками особи, їх виникненням, існуванням та припиненням.

За предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 ЦПК України).

За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір». Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 536 грн. 80 копійок (станом на 01 січня 2023 року).

Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:

• який факт заявник просить встановити та з якою метою;
• причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
• докази, що підтверджують факт.

До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки:

1. Докази, які підтверджують наявність факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного);
2. Докази, що свідчать про спільне ведення господарства (спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки (або акти обстежень житлових умов згідно Додатку 3 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства).

Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Доброго дня!

Маю слідуюче питання, якщо через суд визнають, що ми проживали однією сім’єю які права я отримаю ? Пенсія, пільги , спадщина ? - тоді Ви будете мати права члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника України. Відповідно до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни та сім’ї загиблих Захисників і Захисниць України надаються такі пільги:

1. безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
2. безплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
3. безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України;
4. 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
5. 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);
6. 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
7. позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир;
8. користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
9. щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
10. першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
11. виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
12. використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
13. переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації;
14. позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.Органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані подавати допомогу особам з інвалідністю внаслідок війни і сім'ям загиблих військовослужбовців у будівництві індивідуальних жилих будинків. Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у першочерговому порядку;
15. одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;
16. першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків, технічне обслуговування та забезпечення стоянками транспортних засобів;
17. зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;
18. позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;
19. першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;
20. позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за ветераном війни, в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України;
21. вступ поза конкурсом до державних та комунальних закладів вищої та фахової передвищої освіти на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів.

Членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10, статті 10-1 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.