Маркетинговая стратегия позиционирования

Добрый день. Все зависит от того, какие права, обязанности и ответственность Вы с Заказчиком обусловите в договоре на оказание вышеупомянутых услуг.

Вітаю, Владе!

Чітку відповідь на Ваше питання надати складно, адже треба мати уявлення про сам зміст стратегії розвитку та конкретних дій замовника з її реалізацїі. Припустити або змоделювати ситуацію тут складно.

АЛЕ!!! Я наполегливо Вам раджу у стратегії не вказувати та не зазначати інформації, яка суперечить або не відповідає чинному законодавству.

Можемо Вашу проблему обговорити більш детально.

Доброго дня, Владе!

Якщо до Ваших обов’язків входить проведення рекламних кампаній від розробки до втілення, тоді Вам слід керуватися статтею 22 ЗУ «Про рекламу»22 в якій зазначені особливості реклами тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби.

Згідно ч. 2 ст.27 даного Закону відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні:

у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;

у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;

у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Накладення штрафів на відповідальних осіб зазначено у Постанові КМУ від 26 травня 2004 р. № 693 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу», яка регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

Згідно Закону рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.

В основному відповідальність за порушення законодавства про рекламу покладається на рекламодавців та розповсюджувачів.

Якщо Ви являєтесь тільки виробником реклами - Ви повинні лише не порушувати права третіх осіб під час її виготовлення.

Мова йде про порушення прав осіб, яке виникло внаслідок створення та розповсюдження реклами. До таких порушень можна віднести:

• Порушення майнових чи немайнових прав на об’єкти інтелектуальної власності (наприклад, використання музики без дозволу особи, яка володіє майновими правами на таке використання);
• Захист честі, гідності та ділової репутації (наприклад, використання в образливих чи недостовірних відомостей щодо інших осіб);
• Використання зображення особи без його (її) дозволу (відповідно до законодавства України, використання зображення особи в рекламі здійснюється тільки з дозволу особи);
• Інші порушення, які можуть виникати в зв’язку з порушенням прав третіх осіб (залежить від виду порушення прав інших осіб).

При виникненні додаткових питань натискайте "Звернутися". Всього доброго!

Я на месте Заказчика возложил бы на Исполнителя, т.к. по сути Стратегия не должна противоречить действующему зак-ву, а дополнительно проводить юридический анализ- это доп.траты, время и т.п. Но, если в договор вписать, что ответсвенность по результатам реализации несет Заказчит, то- это его уже обязанность и ответственность относительно обеспечения законности при ее реализации.

Добрый день, скажу наперед что вашей ответственности не будет. Подготовка маркетинговой стратегии это оказание услуг (выполнение работ). Маркетинговая стратегия не является рекламой в понимании ЗУ "Про рекламу". Я занимался юридическим сопровождением проектов рекламы, продвижения, имиджевых кампаний алкоголя. Я бы рекомендовал, если вы работаете как ФОП или как юр. лицо, работать только на основании письменного договора. В котором прописать все риски, которые могут возникнуть у вас, (например прописать, что вы не несете ответственность за результаты и тд.), про гарантии (гарантии, что Заказчик является владельцем ТМ и тд.), ответственность (компенсацию ущерба), права интеллектуальной собственности (порядок передачи результатов маркетинговой стратегии).Для детельной консультации обращайтесь.

Добрый день!

Юридическую ответственность за нарушение законодательства о рекламе будет нести только ваш заказчик, поскольку именно они занимаются ее распространением.

Теоретически, заказчик к вам может предъявить требование о взыскании с вас компенсации убытков, связанных с внедрением вашей стратегии и наложенных за это на него штрафов.

Для того, чтобы обезопасить себя от подобных рисков, в заключаемом договоре следует указать, что вы не несете ответственности за дальнейшие действия заказчика и возможные негативные последствия для него.

Для более подробной консультации нажимайте кнопку "Обратиться". Буду рад помочь.

Добрый день!

Если Ваша компания видит, что контрагент предлагает такие условия договора , которые невозможно исполнить без нарушения закона. Компания может письменно предложить заказчику внести правки в договор , такие , что не нарушают норм действующего законодательства. Ели заказчик откажеться (то Вы письменно отказываете в подписании такого договора)

До недавнего времени судебная практика исходила из того, что подписанный договор, несмотря на наличие в нем отдельных несправедливых условий, создает для сторон соответствующие правовые последствия. То есть, суды исходили из принципа свободы договора, как основополагающей основы гражданских правоотношений.

Принцип свободы договора зафиксирован в ст. 627 Гражданского кодекса Украины, согласно которой стороны свободны в заключении договора, выборе контрагента и определении условий договора с учетом требований Кодекса, других актов гражданского законодательства, обычаев делового оборота, требований разумности и справедливости.

На практике это означало полную ответственность за выполнение всех условий, под которыми стоит подпись. Даже кабальные штрафы судами признавались подлежащими взысканию, поскольку подписанием договора (по общему правилу) вы подтверждаете свободное волеизъявление и ознакомления со всеми его условиями.

Однако, подход к трактовке свободы договора несколько изменился в начале 2020 года, когда Большая Палата Верховного Суда в своем постановлении от 18 марта по делу № 902/417/18 ввела механизм ограничения свободы договора в силу общих принципов справедливости.

В этом деле Большая Палата Верховного Суда рассматривала исковые требования о взыскании задолженности по договору поставки, а также штрафные санкции, связанные с ненадлежащим исполнением его условий.

Ключевое значение в данном контексте имеет правовой вывод Большой Палаты о применении принципа возможности ограничения свободы договора в силу общих начал справедливости, добросовестности, разумности.

Рассматривая дело, Верховный Суд обратил внимание на соразмерность суммы долга по договору и штрафных санкций за нарушение сроков выполнения. Показательным для суда стало то, что общая сумма заявленных штрафных санкций более чем вдвое превышает сумму основной задолженности.

Суд сделал вывод, что не является справедливым, когда последствия неисполнения должником обязательства очевидно более выгодны для кредитора, чем его надлежащее исполнение.

Таким образом, отныне кредитор, ссылаясь на практику Большой Палаты Верховного Суда, имеет возможность применить принцип справедливости договорных обязательств как норму прямого действия и смягчить свою ответственность за неисполнение или ненадлежащее исполнение своих обязательств.

С уважением,

Константин Гончаренко

Доброго дня, Владе!

Ви не є прямим виробником чи розміщувачем реклами (рекламні агенції, телевізійні канали, радіо- та електронні медіа тощо), тому відповідно ніякою мірою не несете відповідальность за її зміст! Розробка маркетинговых стратегий передбачає лише характер рекламної компанії, засоби та спосіб її впровадження в реальне життя і аж ніяк не стосується змістовної частини рекламного продукту.

В той самий час стаття 27 ЗУ Про рекламу вiд 03.07.1996 № 270/96-ВР, яка передбачає відповідальність за порушення законодавства про рекламу, зазначає про це наступне:

1. Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Норми цієї статті не поширюються на порушення, зазначені у статті 24-1 цього Закону.{ Частину першу статті 27 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 5067-VI від 05.07.2012 }

2. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні:

у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;

у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;

у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

3. З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку державні органи, зазначені у статті 26 цього Закону, можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.

4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами;

розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами. { Абзац четвертий частини четвертої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1033-V від 17.05.2007 }

Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.{ Частина четверта статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 }

5. Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.{ Частина п'ята статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2756-VI від 02.12.2010 }

6. За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.{ Частина шоста статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 }

7. У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.{ Частина сьома статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 }

8. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. { Частина восьма статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 }

9. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.{ Частина дев'ята статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 }

10. Антимонопольний комітет України накладає стягнення на рекламодавців за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

11. Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

12. Положення цієї статті не обмежують прав споживачів реклами, яким було завдано шкоди недобросовісною та неправомірною порівняльною рекламою, на відшкодування шкоди відповідно до законодавства України.Докладніше: https://kodeksy.com.ua/pro_reklamu/statja-27.htm

Виникнуть питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Нада більш повну і предметну консультпацію з цього приводу, дізнавшись більше про деталі Вашої роботи.

Вітаю!

ВИ ПОВИННІ ІЗ ЗАМОВНИКОМ УКЛАСТИ ДОГОВІР.

ДОГОВІР НЕ ПОВИНЕН МІСТИТИ ПОЛОЖЕНЬ ПРОТИРІЧАЩИХ ЗАКОНОДАВСТВУ УКРАЇНИ.

ЯКЩО ЗГІДНО ВАШИХ ПОРАД, ЗАМОВНИК ПОНЕСЕ ЗБИТКИ, ВІН МОЖЕ ВИМАГАТИ ВІД ВАС ВІДШКОДУВАТИ ЗБИТКИ.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

ххх

Договори у сфері реклами, маркетингу, медіа за своєю природою є договорами про надання послуг. Загальні положення договору про надання послуг зазначені у гл. 63 Цивільного кодексу України «Послуги. Загальні положення». Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, а також умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотні умови договору — це умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічна правова позиція була встановлена Господарським кодексом України. Окрім того, ч. 3 ст. 180 встановлено право, за яким до будь-якого господарського договору мають бути включені умови щодо предмета, ціни та строку дії договору.

В розділі «Предмет договору», як правило, знаходить відображення характеристика маркетингової послуги та в деяких випадках речі, які стосуються її надання. Предметом договору про надання маркетингових послуг виступають власне маркетингові послуги, речі (продукт), які є предметом маркетингових послуг, а також речі, що є результатом виконання обов'язків виконавцем за договором. При цьому маркетингова послуга являє собою безпосередній предмет договору, тоді як відповідні речі як предмети матеріального світу — опосередковані послугою предмети.

Щоб надалі не виникло питань та проблем з боку, скажімо, податківців, предмет маркетингових послуг має бути достатньо деталізованим. Потрібно вказати характер такої послуги (дослідження, аналітика, складання маркетингових планів, програм, стратегії, політики, консультації, що надаються виконавцем замовнику, розміщення рекламних матеріалів, розміщення товарів у торговельному залі або в місці продажу, послуги з лідогенерації тощо).

Для мінімізації ризиків виникнення непорозумінь предмет договору можна більш детально описати в окремих документах (додатках до договору), зазначити, що предметом договору є маркетингові послуги, визначені в додатку, або маркетингова послуга з проведення наукового дослідження відповідно до завдання, відображеного в додатку до договору. В деяких випадках доцільно прописати преамбулу договору, де надати тлумачення відповідних понять, розкрити зміст тих чи інших операцій.

Строк договору про надання послуг визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Умова щодо строку в контексті договорів про надання маркетингових послуг не зажди може розглядатися як істотна. В певних випадках, наприклад, у консенсуальних договорах, виконання обов'язку залежить від факту одержання певної інформації про продукт або інших об'єктів прав (зокрема, рекламного матеріалу або продукту). У такому випадку часові параметри можуть мати умовний характер.

У процесі надання рекламних послуг важливим є загальний обсяг ефірного часу, що відводиться для реклами протягом певного строку, а не періодичність виходу на екрани рекламного ролика. Для певних заходів (наприклад, дегустації) важливим може бути термін виконання обов'язку, який не можна встановити заздалегідь на момент укладення договору. Можна визначити кількість таких акцій та їх приблизну тривалість, однак не час проведення.

Строковими, як правило, є договори про здійснення маркетингових досліджень, коли бізнесу терміново потрібна певна інформація про ринок. Для замовника маркетингової послуги зазвичай у пріоритеті більше якість послуги, ніж строковість. За відсутності особливих умов під час укладання договорів користуються звичайними умовами, передбаченими ст. 530 Цивільного кодексу.

В договорі про надання маркетингових послуг сторони зазначають плату за надання послуг та порядок розрахунків. Ціна договору є визначеною грошовою сумою, що сплачується покупцем за одержувану від продавця річ або послугу. В контексті практики укладення договорів про надання маркетингових послуг сторони можуть зазначити погодинну оплату, тверду фіксовану суму витрат та винагороди, умовну винагороду, яка виплачується у разі досягнення певного позитивного результату.

Істотними умовами для договору про надання маркетингових послуг також є «Права та обов'язки сторін». У цьому розділі договору зазначаються конкретні дії, які мають вчинити замовник та виконавець, або від вчинення яких вони мають утриматися. Саме права та обов'язки деталізують предмет договору, розкривають особливості відповідних правовідносин, у тому числі коли в них поєднуються елементи послуг та робіт.

Проаналізувавши договори про надання маркетингових/рекламних/медійних послуг, можна виділити такі основні обов'язки замовника: сприяння одержанню послуги, оплата маркетингових послуг та прийняття виконаних робіт. Для виконавця головний обов'язок — надання маркетингової послуги. Питання про те, чи включати до договору положення щодо забезпечення нерозголошення отриманої інформації та гарантування досягнення певного позитивного результату, залишається на розсуд сторін.

Важливий аспект — хто саме має надавати маркетингову послугу. Відповідно до усталеної практики та положень Міжнародного кодексу ICC/ESOMAR з практики маркетингових та соціальних досліджень, цілком можливим є залучення виконавцем інших осіб (субпідрядників) для виконання обов'язків за договором про надання маркетингових послуг. Відповідно до положень ст. 902 Цивільного кодексу, виконавець має надати послугу особисто. Щоб передати виконання договору іншій особі, необхідно про це зазначити в договорі. При цьому відповідальність за порушення договору в повному обсязі залишається на виконавцеві (генеральному підряднику).

Щодо відповідальності сторін, то більшість науковців не вважає таку умову істотною для цього типу договорів. Положення чинного цивільного законодавства України в достатньому обсязі забезпечують функціонування комплексного та цілком ефективного механізму цивільно-правової відповідальності, в тому числі щодо надання послуг. Зазвичай цей розділ заповнюється за загальними правилами відповідно до закону.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зауважити, що неможливо передбачити всі умови та особливості договорів надання маркетингових, рекламних та медійних послуг через різноманітність правовідносин, що виникають у цій сфері. Предмет, права та обов'язки сторін, оплата, строки та відповідальність — головні аспекти таких договорів, але їх зміст у кожному випадку буде особливим. Сувора стандартизація щодо формулювання умов договору може обмежити можливість сторін максимально повно й індивідуально узгодити всі тонкощі та особливості своїх взаємин.

Ще одним важливим аспектом таких договорів є документальне підтвердження фактичного надання та отримання маркетингових послуг. Це питання, як і відображення витрат на маркетинг у бухгалтерському обліку підприємства, особливо цікавить податкові органи під час проведення перевірок.

Прямий зв'язок придбаних маркетингових послуг з господарською діяльністю підприємства може бути підтверджений такими документами:

• Наказом по підприємству та Планом маркетингових заходів. Враховуючи специфіку маркетингових послуг та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно підготувати належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують мету, об'єктивну потребу, економічну доцільність, а також можливість надання таких послуг відповідними контрагентами, враховуючи необхідний час, конкретне місце, матеріальні ресурси, необхідні для надання таких послуг.
• Договором про надання маркетингових послуг, оформленим відповідно до вимог чинного законодавства. У договорі слід зазначити, що результат наданих маркетингових послуг оформлюється актом приймання-передачі послуг та письмовим звітом.

Акт приймання-передачі маркетингових послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг, а також звіт, наприклад, про проведення маркетингових досліджень, зокрема, але не виключно, слугують підтвердженням фактичного отримання маркетингових послуг.

Акт приймання-передачі обов'язково повинен мати всі реквізити первинних документів відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. №996‑XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: назву документа; дату і місце складання; найменування підприємства, від імені якого був складений документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції. Окрім того, в актах наданих послуг рекомендовано зазначити конкретний перелік наданих послуг, місце і дату їх надання, а також вказати, в чому виражається їх результат.

У звіті про проведення маркетингових досліджень мають бути викладені результати таких досліджень з обов'язковим додаванням звітних матеріалів, які можуть підтвердити, що замовник дійсно отримав певні послуги, та рекомендації щодо подальших дій. Зазвичай у звіті міститься така інформація:

• аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому і роздрібному ринках продажу та оцінка рівня конкуренції;
• основні тенденції розвитку ринку, динаміка зміни цін, асортимент продукції (товару);
• політика ціноутворення, аналіз імпорту й експорту продукції та вплив на ринок;
• потенційні споживачі та кількісні показники (місткість ринку) планованого продажу;
• прогнозний план продажу;
• оцінка ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проекту;
• прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проекту;
• висновки та рекомендації за результатами проведеного дослідження.

Конституція України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...):

"Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.".

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 1166... 2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини...

Стаття 1191. Право зворотної вимоги до винної особи

1. Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом...".

---

Доброго дня! По-перше, відповідно до наведеної статті Конституції України та договору про реалізацію електронних курильних сигар належним відповідачем за позовом замовника буде виконавець/продавець цих сигар. Ваш протиправний маркетинг для продавця не звільняє його від виконання вимог законодавства. По-друге, відповідно до цієї ж статті Конституції України та укладеного з Вашою компанією договору мартетиногової стратегії виконавець/продавець має право подати позов до Вашої компанії в порядку регресу. Тепер вже Ваша компанія не звільняється від відповідальності за незнання вимог законодавства. Як вбачається, виходячи з підстави солідарного завдання шкоди замовнику, вона може бути поділена між виконавцем та Вашою компанією, тобто позов виконавця до Вашої компанії може бути задоволений на 50%. По-третє, наведене, виділене мною положення ст.1166 ЦК мажє вираз презумпції винуватості у цивільному судочинстві на відміну від презумпції невинуватості у кримінальному судочинстві - відповідач у цивільному судочинстві завідомо є винним, допоки не доведе зворотнього.