Передача права на виплату коштів колекторській компанії

Доброго дня, колекторська компанія ні яким чином вам не поверне кошти. Для стягнення боргу вам потрібно мати рішення суду і звертатися у виконавчу службу, це може бути як і державна так приватна.

БЕЗ виконавчого документу у вас ні чого не вийде. Колекторська контора може з вас взяти тільки кошти і нічого не вирішити бо вони не надають жодних гарантій.

Доброго дня, Тарасе!

"Продати" боргові зобов'язання казіно "Золотий кубок" теоретично можливо двома способами: шляхом переуступки або факторінгу.

Тому конче важливо відрізняти ці два способи позбутися боргу.

Продаж боргу оформляється договором про переуступку прав вимоги або факторингом. Ці угоди схожі. При факторингу банк так само продає заборгованість, а компанія-фактор тепер вправі вимагати повернення грошей від боржника.

Глобальна різниця в тому, що за договором факторингу викупити ваш борг може тільки фінансова установа з ліцензією на фінпослуги. Це банки, ломбарди, кредитні спілки, страхові компанії. Повний список можна побачити в законі про фінустанови.

Тому в рамках факторингу заборгованість не можуть викупити:

• колекторська фірма або будь-яка інша компанія, крім ліцензованих фінустанов;
• звичайна людина – фізична особа;
• фінансова компанія без ліцензії на валютні операції, якщо передається право вимоги по валютному кредиту.

Якщо наступним позикодавцем за договором факторингу стала звичайна компанія або людина – є підстави визнати угоду недійсною. Тому часто банки намагаються обійти це обмеження і оформляють факторинг під виглядом звичайного договору переуступки.

Подібні угоди доводиться оскаржувати в суді.

У 2006 році компанія «Гео» взяла кредит в банку «Аваль». У 2013 році підприємство не змогло погасити заборгованість. Незабаром «Аваль» передав право вимоги по проблемному кредиту банку «Хрещатик». Але і він не хотів возитися з боргами і оформив договір переуступки на одного зі своїх співробітників. Фактично новим кредитором стала фізична особа.

Керівництво «Гео» вважало таку операцію незаконною і звернулося до суду. Юрисконсульти компанії доводили, що між банком «Хрещатик» і фізособою був договір факторингу, а не переуступки. Тому фактором могла бути тільки фінустанова.

У 2020 році справа дійшла до Верховного Суду. У своєму рішенні суд ретельно проаналізував договір переуступки між банком і фізособою. За багатьма ознаками така угода дійсно підпадала під факторинг. Тому суд встав на сторону компанії «Гео» і визнав договір про переуступку прав вимоги боргу недійсним.

У таких ситуаціях угоду про переуступку визнають факторингом, а потім оскаржують через статус нового кредитора. Але для цього потрібно ретельно аналізувати договір і шукати в ньому ознаки факторингової угоди. Шансів на успіх буде більше, якщо делегувати це досвідченому юристу.

Різниця між факторингом і переуступкою прав вимоги

Щоб знайти в переуступці ознаки факторингу, доводиться досліджувати судову практику. Саме в рішеннях Верховного Суду прописані відмінності між цими угодами.

На перший погляд, відмінності досить розмиті і залежать від деталей угоди. Через це в судах розгортаються цілі баталії. І навіть судді часто приймають протилежні рішення в ідентичних ситуаціях.

Наприклад, в ситуації нижче Верховний Суд в черговий раз підкреслив різницю між факторингом і переуступкою. При цьому двоє суддів опублікували окрему думку, де не погодилися з колегіальним рішенням. Звичайно, на результат справи це не вплинуло. Але ситуація показує, наскільки складна ця категорія справ і яке значення мають правильні аргументи.

У 2012 році Івано-Франківська птахофабрика взяла в «Мегабанку» кредит на 1,5 млн грн. У 2015 році керівництво птахофабрики дізналося, що банк передав право вимоги по їх кредиту компанії «НІКИ». Новий кредитор займався торгівлею зерном і агрохімією – відповідно, не був фінустановою.

Юристи птахофабрики проаналізували договір і дійшли висновку, що це факторинг. А раз новий кредитор – не фінансова установа, то передача боргу незаконна. Птахофабрика подала в суд і зажадала визнати договір переуступки недійсним.

У 2018 році цю справу розглянув Верховний Суд. Судді ретельно досліджували договір переуступки. Незважаючи на форму і назву, ця угода за своєю суттю була ідентична факторингу. Тому суд визнав договір недійсним і вирішив, що компанія «НІКИ» не може бути новим кредитором.

У таких ситуаціях доводиться досліджувати не тільки угоду і статус іншого позикодавця, а й актуальну судову практику. Можна сидіти над десятками рішень судів самому або не витрачати сили і доручити це юристу.

Як перевірити законність переуступки прав вимоги за кредитним договором:

• передача боргу оформляється в тій же формі, що і основна кредитна угода. Наприклад, переуступка прав вимоги по іпотеці має бути завірена нотаріально;
• банк повинен повідомити вам про передачу боргу за 10 робочих днів, якщо ви оформляли споживчий кредит. Споживча позика – це гроші для потреб, які не пов’язані з бізнесом. Наприклад, на покупку квартири, машини для сім’ї, побутової техніки або просто «на життя»;
• новий кредитор має підтвердити свої права – пред’явити оригінал вашого договору з банком. До цього моменту ви не зобов’язані йому нічого платити. Спочатку потрібно переконатися, що перед вами законний позикодавець. Інакше ризикуєте «виплатити кредит» шахраєві і все одно залишитися в боргах.

Якщо ви дізналися про продаж заборгованості, зв’яжіться з банком. З’ясуйте, чи дійсно він продав кредит. Попросіть копію угоди та контакти нового кредитора. І тільки після аналізу ситуації плануйте подальші дії.

Що потрібно перевіряти при факторингу

До факторингу закон висуває більше вимог, ніж до договору переуступки права вимоги. Якщо банк уклав факторингову угоду, проаналізуйте наступне:

• хто став кредитором. Нагадаємо, це може бути тільки ліцензована фінансова установа. А якщо у вас валютний кредит, то у компанії має бути ліцензія на операції в іноземній валюті;
• чи є в договорі факторингу дозвіл на подальшу передачу права вимоги. Наприклад, банк продав борг іншій компанії, а та уклала такий же договір з третьою. Заборгованість передається по ланцюжку. За законом відступити борг в рамках факторингу можна тільки один раз, якщо інше не передбачено угодою.

КОЛИ ВИ ВИЗНАЧИТЕСЬ, ЯКИМ ШЛЯХОМ ЙТИ, МОЖНА ЗВЕРТАТИСЬ ДО ВІДПОВІДНОЇ КОМПАНІЇ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ПРОДАЖУ БОРГУ. ПРИ ТОМУ, ОБИРАЮЧИ КАНДИДАТА НА ПЕРЕГОВОРИ, ТРЕБА ДИВИТИСЬ НА НАЯВНІСТЬ ІСТОРІЇ УСПІШНОГО ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ. ТАКОЖ ВИХОДИТИ З ВЛАСНОЇ ВИГОДИ (МАЮ НА УВАЗІ ЯК РАЗ ВІДСОТКИ, ПРО ЯКІ МОЖНО ДОМОВИТИСЬ З КОЛЕКТОРСЬКОЮ КОМПАНІЄЮ).

Якихось конкретних критерієв визначення відсотків, які береть за вирішення питання колекторські компанії, не існує. Все залежить від суми заборгованості, можливих ризиків при поверненні кредита тощо.

Без відповідних гарантій взагалі не рекомендую вступати в договірні зобов'язання з колекторами.

Вам також варто знати, що для передачи боргових зобов'язань колекторській компанії Вам треба попередньо їх "матеріалізувати". Для того необхідно звернутись до суду.

Виникнуть додаткові питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото. Постараюсь на них відповісти!

Вітаю!

Цивільний кодекс України дозволяє фізособі продати або купити борг іншої фізособи. Про це розповів Сергій Алексєєв (на фото), керуючий партнер юридичної компанії «Алексєєв, Боярчуков і партнери», відповідаючи на запитання читача у рамках проекту Консультації.

Борг продати можливо. Так звана купівля-продаж боргів у праві кваліфікується як відступлення права вимоги та регулюється ст. ст. 512 -- 519 Цивільного кодексу України. Законна передача боргів (як фізосіб, так і юросіб) має декілька особливостей, які слід знати.

По-перше, обов’язково між первинним кредитором (позичальником) та новим кредитором (позичальником) має бути письмовий договір про відступлення права вимоги повернення боргу. Борг, своєю чергою, повинен бути підтверджений оригіналом розписки або тим самим договором позики. При цьому в договорі про відступлення права вимоги обов’язково відступлення, що при підписанні договору, оригінал розписки або договору позики передано новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).

По-друге, первинний кредитор (позичальник) зобов’язаний письмово повідомити свого боржника про відступлення права вимоги за його розпискою (договором позики) новому кредиторові із зазначенням П.І.Б. останнього. Інакше новий кредитор має ризик у зв’язку з тим, що борг може бути повернений первинному кредиторові і таке виконання боржником свого зобов’язання з повернення боргу вважатиметься належним (ч. 2 ст. 516 ЦКУ).

По-третє, боржник має право відмовити у поверненні боргу, якщо йому не надано оригіналу розписки (ст. 517 ЦКУ).

Четверте. Первинний кредитор (позичальник) відповідає перед новим кредитором тільки за недійсність самої розписки, але не відповідає за невиконання боржником свого зобов’язання з повернення боргу, крім випадків, якщо він письмово поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦКУ).

ВАМ ВИПЛАТЯТЬ ФІКСОВАНУ СУМУ.

АЛЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ, ВАМ ПОТРІБНО МАТИ ПІДТВЕРДЖУЮЧИ ДОКУМЕНТИ.

Вітаю, Тарасе!

Насправді дуже цікаве питання щодо переуступлення права вимоги колекторській компанії. Якщо це і можливо теоретично, на мій погляд, всі нюанси щодо Вашої з ними співпраці доцільно прописати у взаємному договорі. Умови приблизно такі, що розподіл стягненого доходу ділиться, наприклад, 50 на 50, або на інших умовах.

Я думаю, що однозначно наперед Вам колектори нічого не виплатять, а лише як відсотки після стягнення суми. Але одразу важливий нюанс, як відстежити, що кошти вони дійсно стягнули. Тут можна роздумувати над визначенням Вашого рахунку для стягнення коштів, або постійного моніторингу цього процесу Вашим юристом.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

доброго вечора. Це дуже важко втілити на практиці. Для того, що продати або відступити ваш борг, необхідно щоб він був встановлений, реальний та підтверджений належними доказами. Перш за все треба знайти нового кредитора, який погодиться на це. Для детальної консультації необхідно ознайомитись з доказами наявності боргу перед вами.

Доброго дня!

1. Вам необхідно, як власнику виграшу звернутися до суду з позовною заявою "Про стягнення сум заборгованості з організатора розіграшу.

2. Після чого зібрати всі квитанції ( після оплати - для порівняння у суді та обов язково кожну квитанцію з банку про результат оплати, що саме з Вашого рахунку здійснювалось внески за ставки.) Додаєте вказані документи , як докази та на підставі цих документів вимагаєте на свою користь суму виграних коштів - розрахунок сум додаєте письмово до заяви.

3. Повідомляєте суд, про те , що відповідач є неблагонадійною особою, а тому потрібно буде забезпечення виконання рішення суду(Шляхом видачі окремо виконавчого листа - судового наказу, для забезпечення виконання рішення у примусовому порядку органами ДВС.

4. Після отримання отримання рішення суду на Вашу користь та окремо судового наказу до нього.( суд направляє рішення та всі документи для виконання в Управління ДВС за місцем знаходження боржника. (копії всіх судових документів , ухвал направляються поштою сторонам у справі поштою.

5. Отримавши рішення та виконавчий документ до нього Вам необхідно особисто звернутися до Управління ДВС , в якому буде відкрито виконавче провадження написати відповідну заяву про відкриття провадження.( всі заяви, постанови та повідомлення виконавець державний доводить до відома сторін провадження письмово особисто або поштою.)

6. Необхідно буде Вам особисто контролювати хід виконавчого провадження та процесс стягнення - це можна робити тут:https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, за загальним правилом та інструкції вчинення виконавчих дій виконання шляхом стягнення здійснюється з наявних доходів боржника або його майна, якщо майно відсутне, то державний виконавець приймає рішення про можливості стягнення заборгованості з інших доходів боржника.

Рекомендую бути на постійному зв язку з виконавцем по Вашому провадженню.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрый день!

Щодо відступлення права вимоги третім компаніям , то це можливо допоможе повернути кошти , але не всі так як зазвичай факторингові компанії мають високу вартість таких робіт , аж до половини від суми боргу.

Уступка права вимоги здійснюється на підставі двостороннього правочину (договору), сторонами якого буде первісний кредитор, який передає права, та новий кредитор, якому передаються права. Такий договір зазвичай називається договір про відступлення права вимоги.

Для того щоб підготувати проект та укласти такий договір, первісному кредитору варто розібратися у наступних питаннях: (1) які норми законодавства застосовуються до уступки права вимоги; (2) які істотні умови договору про відступлення права вимоги; та (3) чи встановлені законодавством особливі вимоги до його форми?

Особливості уступки права вимоги викладені у ст. ст. 512 - 519 ЦКУ. Відповідно до правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 р. у справі № 910/7320/17, відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги (цесії) може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. В такому випадку на відносини цесії розповсюджують положення про договір купівлі-продажу. Частинами 3, 4 ст. 656 ЦКУ передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, якщо новий кредитор передає первісному кредитору грошові кошти за передані права, договір про відступлення права вимоги буде регулюватися як ст. ст. 512 - 519 ЦКУ, так і відповідними положеннями про договір купівлі-продажу.

Логічно припустити, що якщо первісний кредитор передає свої права новому кредитору безоплатно, то сторони повинні керуватися відповідними положеннями про договір дарування.

Зрозумівши, якими нормами законодавства слід керуватися, кредитор повинен з'ясувати істотні умови договору про відступлення права вимоги.

ЦКУ не встановлює окремого переліку істотних умов для цього виду договору. Тому кредитору необхідно керуватися загальними положеннями цивільного та господарського законодавства щодо істотних умов договору, а також тим спеціальним правовим регулюванням, яке буде застосовуватись до конкретного договору відступлення права вимоги (що залежить, як описано вище, від умов оплати за права).

Слід нагадати, що відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦКУ, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Крім того, якщо обома сторонами договору є суб'єкти господарювання, такий договір буде вважатися господарським, а згідно з ч. 3 ст. 180 ГКУ, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Слід звернути увагу на умову про предмет. Предметом договору про відступлення права вимоги є певний обсяг прав первісного кредитора, які передаються новому кредитору (іншими словами, зміст права вимоги). У зв'язку з цим, описуючи предмет, кредитору варто вказати (і) зобов'язання, право вимоги за яким відступається (тобто назва та реквізити відповідного договору); та (іі) обсяг та зміст прав, які передаються новому кредитору.

Зважаючи на положення ст. ст. 512 - 519 ЦКУ, на практиці сторони часто включають до договору про відступлення права вимоги також наступні умови:

(1) порядок, строки і сторона, відповідальна за письмове повідомлення боржника про відступлення права вимоги.

За загальним правилом, кредитор (первісний або новий в залежності від досягнутої домовленості) повинен повідомити боржника про таку заміну, інакше новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, а саме: (а) виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові буде вважатися належним виконанням (ч. 2 ст. 516 ЦКУ); та (б) боржник матиме право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання (ч. 2 ст. 518 ЦКУ).

Повідомлення боржника про заміну кредитора слід відрізняти від згоди боржника на таку заміну. Як правило, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак коли така згода вимагається, кредитор повинен її отримати. Найчастіше це здійснюється шляхом оформлення тристороннього договору, де крім первісного та нового кредитора стороною також буде виступати боржник.

У цьому контексті варто звернути увагу на правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 29 травня 2018 р. у справі № 910/14716/17, відповідно до якої законодавець відокремлює надання боржником згоди на заміну кредитора у зобов'язанні та письмове повідомлення боржника про таку заміну, а відповідно і визначає різні правові наслідки недотримання вказаних вимог. Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦКУ договору про відступлення права вимоги, оскільки у такому випадку договір про відступлення права вимоги суперечить приписам ч. 1 ст. 516 ЦКУ. Неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні […] не має наслідком недійсність правочину про заміну кредитора, однак тягне за собою ризик настання для нового кредитора несприятливих наслідків, зокрема визначених ч. 2 ст. 516 ЦКУ та ч. 2 ст. 518 ЦКУ;

(2) перелік, строки і порядок передачі новому кредиторові документів, які засвідчують права, що передаються, та інформації, яка є важливою для їх здійснення.

Зазвичай первісний кредитор передає новому кредитору наступні документи: відповідний договір, специфікації, акти приймання-передачі робіт або послуг, товаророзпорядчі документи, рахунки тощо;

(3) порядок та строки надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

За загальним правилом, що викладене у ч. 2 ст. 517 ЦКУ, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання таких доказів.

Щодо цього питання варто відзначити правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 р. у справі № 910/10963/19, відповідно до якої доказом переходу прав за зобов'язанням до нового кредитора є відповідний правочин щодо відступлення прав вимоги у зобов'язанні […], а не документи, що засвідчують права, які передаються. Документи ж, які засвідчують саме право (вимогу) не є предметом договору цесії і не мають ніякого відношення до статусу цесіонарія, а тому їх не передання цесіонарію означає лише не виконання цедентом додаткового юридичного обов'язку, наявного у нього в силу закону, та не звільняє боржника від виконання своїх зобов'язань перед новим кредитором. Ні положення ст. 512 ЦКУ, ні положення ст. 517 цього ж Кодексу не пов'язують факт виникнення у нового кредитора прав вимоги у зобов'язанні з передачею документів, які засвідчують право вимоги, що передається, і так само не містять зобов'язань первісного кредитора передавати новому кредиторові оригінали таких документів.

Підготувавши проект договору про відступлення права вимоги з урахуванням вищезазначеного, кредитору залишається тільки перевірити вимоги до форми такого договору.

ЦКУ, у ст. 513, встановлює наступні правила щодо форми договору про відступлення права вимоги, а саме:

(1) договір про відступлення права вимоги вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові;

(2) договір про відступлення права вимоги у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Визначивши особливості форми основного договору, права за яким передаються, кредитор може приступати до підписання та оформлення договору про відступлення права вимоги з урахуванням вказаних вимог.

С уважением,

Константин Гончаренко

Не можу погодитись з висновком колеги Айвазяна про необхідність рішення суду на підтвердження права вимоги до боржника (хоча в іншому консультація, як завжди, змістовна). По-перше, достатнім для відступлення права вимоги є документ, що посвідчує право вимоги кредитора до боржника, в даному випадку, документ про виграш гравця у організатора лотереї. По-друге, вимоги про рішення суду для відступлення права вимоги законодавством не передбачено. По-третє, відповідно до ст.1166 ЦК у цивільному судочинстві діє презумція винуватості боржника - не позивач має доводити винуватість відповідача, а відповідач має довести свою невинуватість у завданій шкоді позивачу, казино має довести відсутність факту виграшу гравця, а не колектроська компанія, яка викупила документ про виграш у гравця.

Вітаю. передача боргу колекторам - завжди актуальне питання для багатьох банків іфінансових організацій. Через відсутність співробітників, необхідних ресурсів і часу, багато кредитних установ просто не можуть самостійно вирішити проблеми і звертаються до колекторів. Розглянемо, як продати борг колекторам, а також що робити, якщо борг продали колекторам.

Чому і які борги продаються банком?Банки, кредитні, фінансові організації самостійно приймають рішення продати борг фізичної особи колекторам. Це відбувається в тому випадку, якщо у банку немає впевненості, що борги будуть своєчасно погашені, відсутній відділ, який займається простроченням, або робота з позичальником призведе до значних фінансових витрат. Найчастіше банки звертаються по допомогу через 3-6 місяців прострочення.Колекторські агентства в своєму штаті мають досвідчених співробітників, включаючи психологів, які здатні вплинути на боржників. Організації скуповують виключно ті борги, які дозволяють отримати прибуток. Це такі види заборгованості:

• кредитні кошти;
• борги за договором поставки;
• позики;
• борги на підставі договору підряду;
• борги за виконавчим листом.

Якщо в офіційному договорі прописано, що можлива переуступка прав, значить продаж боргу юридичної особи колекторам буде законною.

Як продати борг фізичної особи колекторам? Законом регулюється процедура продажу боргів фізичних осіб колекторам. З 14 липня 2021 року почне діяти закон «Про захист боржників при врегулюванні простроченої заборгованості»,згідно з яким банки і фінансові установи зобов'язані не тільки укладати договори виключно з юридичними особами, які є в спеціальному Реєстрі колекторських компаній, але і повідомити про це НБУ. При порушенні норм поведінки з боржниками дооллектор очікує штраф у розмірі від 51 до 102 тис. Грн. Що стосується банків і інших кредиторів, які уклали договір з колекторською компанією, яка відсутня в реєстрі, то їм загрожує сума від 85 до 136 тис. Грн.

Продати борг колекторам в Україні нескладно. Після прийняття рішення банк знаходить необхідну колекторську службу і укладає з нею договір.

Продати борг фіз особи колекторам можна на таких умовах:

• згідно з договором цесії, представники колекторської компанії можуть правомірно пред'являти вимоги погашення боргу;
• без переуступки прав вимог - агентство просто виконує доручення від банку, а платити потрібно банку.

Про передачі боргу боржника зобов'язаний повідомити спочатку банк, а потім і колектори. Якщо вони цього не зробили, будь-яке їхнє дійстві може розцінюватися як вимагання.Переваги та недоліки продажу боргових зобов'язань колекторамБагатьох цікавить питання, а чи можна продати борг колекторам? Звичайно можна, якщо все грамотно оформити, то в цьому немає нічого протизаконного. При цьому є ряд нюансів, на які варто звертати увагу: відсутність гарантій, можна потрапити на шахраїв, кредитна історія позичальника погіршиться, а викуп боргу може обійтися надто дорого.

З іншого боку, продати борг колекторам для банкувигідно.Людина нівелює витрати, які будуть потрібні для організації процесу їх повернення. У розпорядження з'являються оборотні кошти, які можна в короткі терміни реінвестувати. Заощаджений час і ресурси можна витратити на розвиток бізнесу. Ще один, і мабуть, найголовніший плюс - мінімізація ризиків неповернення коштів. Досвідчені колектори завжди досягають успіху, змушуючи боржника погасити свій креди