Какое наказание за перевод денег грабителю

Доброго дня! Буде важко, але потрібно спробувати боротися за свої права. По перше здійсніть ряд дій:

• Зробіть скриншот діалогу із шахраєм у якості доказу шахрайських дій, якщо є така можливість. В іншому випадку, на майбутнє візьміть за правило завжди робити знімки листувань, коли мова йде про переказ коштів.
• Збережіть номер карти отримувача, ПІБ та квитанцію.
• Зверніться до правоохоронних органів з заявою за місцем Вашого перебування. Для проведення ефективного розслідування надайте всю відому Вам інформацію про шахрая та факт шахрайства: виписку з банку, квитанції оплати, зображення з екрана мобільного пристроя чи ПК.

Також можна подати електронне звернення на пошту Департаменту кіберполіції, який супроводжує справи даної категорії: callcenter@cyberpolice.gov.ua

Звісно, через відсутність особистого контакту Вас зі злочинцем, робота слідства буде ускладнена встановленням особистості. Але плюсом дистанційного переказу є те, що банк повідомить точну суму збитку.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що людина, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок потерпілого без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тож Ви можете прийти до суду з позовною заявою до отримувача коштів, про повернення грошей.

Відповідно до частини першої статті 190 КК України шахрайство класифікується як кримінальний проступок, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

Доброго дня, Євген!

Ви маєте право подати заяву до поліції або прокуратури про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

Після цього, протягом 24 годин, вказані відомості про вчинене кримінальне правопорушення, повинні бути невідкладно але не пізніше 24 годин, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з відкриттям кримінального провадження, про що заявник має право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

У разі невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, заявник має право на протязі 10 днів, подати скаргу слідчому судді місцевого суду (на підставі статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України) та до місцевої прокуратури (стаття 36 Кримінального процесуального кодексу України).

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

"Стаття 190. Шахрайство

1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -

карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.".

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 60. Заявник

1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

2. Заявник має право:

1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

3. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви.

"Стаття 214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. ...".

"Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;...".

"Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. ...".

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися"!

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Вітаю, у вас був складений договір про інвестиції або інший? Що його заскамили, це може бути і не правдою! Якщо у вас не було договору, вихід один звертатися до поліції про факт шахрайства і у кримінальному провадженні подати цивільний позов про повернення ваших коштів.

Шахрайство - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (стаття 190 Кримінального кодексу України).

Об'єктом кримінального правопорушення у шахрайстві є право власності як охоронювані законом відносини між людьми, які виражаються у володінні, користуванні та розпорядженні майном.

Предмет: як майно, так і право на нього.

Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі.

Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших кримінальних правопорушень проти власності. Водночас, якщо потерпіла особа через вік, фізичні чи психічні вади або інші обставини не могла правильно оцінювати і розуміти зміст, характер і значення своїх дій або керувати ними, передачу нею майна чи права на нього не можна вважати добровільною.

Для кваліфікації не має значення як вчинено шахрайство - шляхом обману чи зловживання довірою, через те що в кримінально-правовій нормі про шахрайство вони закріплені як альтернативні способи вчинення кримінального правопорушення, але відсутність визначень даних понять у законі не дозволяє з абсолютною впевненістю визнати деякі злочини шахрайством.

Обман при шахрайстві - це повідомлення завідомо неправдивих даних або приховування, замовчування інформації про факти або обставини, повідомлення про які було обов'язковим, спрямовані на введення потерпілого в оману або на підтримку помилки особи з метою заволодіння чужим майном або правом на майно, і які призвели до такого стану потерпілого. Обман як спосіб шахрайства може бути вчинений і шляхом активної, і пасивної поведінки правопорушника. До такого висновку дійшов Верховний суд. Так, 14 липня 2021 р. колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 176/952/20, провадження №51- 2219 км 21 - прийнято рішення задовольнити частково касаційну скаргу прокурора, який оскаржував виправдувальний вирок щодо особи, яка отримувала страхові виплати за померлого батька. Обвинувачена яка визнала, що картку отримала після смерті батька, знімала кошти із зазначеної картки для себе, бо вважала, що в неї не було обов’язку повідомляти державні органи, які здійснювали нарахування та виплату її батькові щомісячних страхових виплат, про його смерть.

Зловживання довірою - це використання винним відносин довіри, які є основою правовідносин або існують в особистих стосунках, вчинене з метою протиправного заволодіння чужим майном. При цьому зловживання довірою є другорядним по відношенню до обману, але не втрачає свого самостійного значення як спосіб заволодіння майном при шахрайстві.

Однак слід пам’ятати, що з'явився такий вид товару, як інформація, і вартість його може бути дуже високою. У пам'яті комп'ютера чи на інших електронних носіях зберігається інформація, яка містить різноманітні відомості, у тому числі й такі, що становлять комерційну таємницю (характеристика нових видів продукції, оригінальних розробок у певних галузях господарства тощо). За умов конкуренції заволодіння такою інформацією шляхом шахрайства може завдати шкоди підприємству, порушити його нормальну діяльність, що свідчить про велику суспільну небезпеку такого роду посягань і потребує адекватної кримінально-правової боротьби з ними. У зв’язки із цим законодавець визначив наступний вид шахрайства – шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Для шахрайства необхідно встановити причинний зв’язок між діями винної особи і наслідками для потерпілого. Так, особливість причинного зв'язку при шахрайстві полягає в тому, що винний, повідомляючи неправдиві відомості, вводить в оману особу, через що остання передає йому майно. Тому при шахрайстві обман або зловживання довірою завжди передують заволодінню майном і знаходяться з останнім у причинному зв'язку. При відсутності такої послідовності виключається склад шахрайства, а самі дії, за наявності необхідних для того ознак, можуть утворювати інший склад кримінального правопорушення.

Шахрайство - умисне кримінальне правопорушення. Винний бажає настання результату - звернення певного майна на свою користь. Що стосується упущеної вигоди, то винна особа, як правило, не має прямого умислу, і це виключає можливість визнання даного наслідку елементом будь-якої форми розкрадання.

Шахраї, які вчинюють свої кримінальні правопорушення у сфері економіки, не сприймають себе порушниками, хоча і припускають, що порушують закон.

Шахрайство вчинюється з прямим умислом, отже винний усвідомлює, що на майно, яким він заволодіває, він ніяких прав не має. Він розуміє, що вчинює суспільне небезпечне протиправне діяння і передбачає розвиток причинного зв'язку й настання суспільне небезпечних наслідків.

Умисел при шахрайстві за часом виникнення й формування частіш за все буває заздалегідь обдуманим і набагато рідше - таким, що виник раптово.

Кримінальна відповідальність за вчинення шахрайства настає з 16 років.

Більшість шахраїв володіють певними психологічними прийомами, акторськими навичками та іншими прийомами, які їм допомагають приховати істинні наміри. Шахраї також здатні орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, мають непогану реакцію. Частина шахраїв володіють знаннями в області економічних наук, особливо у сфері фінансів, постачання та збуту, операцій з нерухомістю. Часто шахраї знають прізвища відповідальних працівників органів державної та місцевої влади і посилаються на них при вчиненні шахрайств.

• Повторно (визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із наступних кримінальних правопорушень – статті 185, 186, 187, 189-191, 262 Кримінального кодексу України);
• попередня змова групою осіб (спільно вчинили кримінальне правопорушення декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення);
• шахраство, що завдало значної шкоди потерпілому (визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
• вчинене у великих розмірах (250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення);
• вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки;
• вчинене в особливо великих розмірах (600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення);
• організованою групою (якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Розрахунок суми для кваліфікації шахрайства вчиненого в великих та особливих розмірах розраховуються згідно пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 Податкового кодексу України, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому на 1 січня звітного податкового року (у 2022 році - 1240,5 гривні).

Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, та за відсутності змови з особою, яка ввела потерпілого в оману, вчинене не може розглядатись як шахрайство. За певних обставин (наприклад, коли майно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність) такі дії можуть бути кваліфіковані за статтею 193 Кримінального кодексу України.

Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Такі дії особи кваліфікуються відповідно як крадіжка, грабіж або розбій.

1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

якщо є питання натискайте кнопку звернутися!

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Помилкова відправка коштів клієнту ПриватБанку

У разі помилкової відправки коштів, необхідно, щоб одержувач підтвердив факт помилкового зарахування. Також одержувач повинен дати згоду на повернення ваших коштів.

Для цього необхідно:

Звернутися в підтримку ПриватБанку (онлайн-підтримка, телефонний дзвінок і т.д.).

Надати всю наявну інформацію, про помилковий платіж (номер карти, сума переказу, якщо є ПІБ, дата і час).

Після отримання запиту і даних переказу і одержувача, представники банку зв'яжуться з одержувачем для уточнення помилкового зарахування коштів і підтвердження згоди їх повернення. У разі порядності одержувача, повернення коштів проходить досить швидко.

Якщо ж, з якихось причин одержувач не підтверджує факт помилкового отримання ваших коштів, вам необхідно заявити співробітникам ПриватБанку про фіксацію факту шахрайства. Після чого звернутися в правоохоронні органи, які, в свою чергу, за запитом отримають від ПриватБанку всю необхідну інформацію.

Шахрайство з боку клієнтів ПриватБанку

Якщо ж, по ряду причин ви стали заручником ситуації з невиконанням зобов'язань або вимаганням коштів, то необхідно:

Звернутися в підтримку ПриватБанку (онлайн-підтримка, телефонний дзвінок і т.д.).

Надати всю наявну інформацію, про шахрайські дії (номер карти, сума переказу, якщо є ПІБ, дата і час) для фіксації факту шахрайства.

Звернутися до правоохоронних органів.

Аби здійснити чарджбек (повернення грошей на карту в разі неправомірних дій продавця чи інших обставин) потрібно подати заяву в банк на опротестування транзакцій. Деякі банки надають власні шаблони заяв.

Кошти можна повернути, якщо товар не доставлений, є підробкою або не відповідає тому, що було вказано на сайті.

Інструмент чарджбеку надається тільки платіжними системами Visa або MasterCard.

Інші випадки, коли може здійснюватись чарджбек: суму списали два рази; списана сума є більшою, ніж заявлена вартість товару; з карти списана сума за товар, яку власник не купував; банкомат не видав грошей, але списав з карти.

У чарджбеці відмовляють, якщо оплата була здійснена більш, ніж 540 днів тому, готівкою чи прямим переказом або з картки на картку.

Для отримання чарджбеку надається заява (українською та англійською мовами); докази (листування з продавцем до виникнення конфліктної ситуації, переписка у соціальних мережах, договір, скріншоти); листування з продавцем після виникнення конфліктної ситуації (докази того, що власник карти намагався вирішити ситуацію із продавцем) і банківська виписка.

---

Хорошо было бы направить претензию в адрес компании /ФОП.

ЕСЛИ ДОГОВОРА НЕ БЫЛО ДЕЙСТВУЕТЕ ЧЕРЕЗ КОНТРОЛИРУЮЩЕЕ ОРГАНЫ И ПОЛИЦИЮ.

Повідомити про правопорушення, вчинене з використанням засобів електронно-обчислювальної техніки, можна за формою зворотного зв’язку на сайті: https://ticket.cyberpolice.gov.ua Для отримання консультації кваліфікованого спеціаліста, інформації про стан розгляду поданого раніше електронного звернення або отримання роз'яснення щодо діяльності підрозділу – звертайтеся на електронну адресу callcenter@cyberpolice.gov.ua, або за телефоном – 0 800 50 51 70 (понеділок- п’ятниця з 09:00 до 18:00).

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вітаю.

У даному випадку мова йде про онлайн-шахрайство.

Кіберполіція – міжрегіональний територіальний орган Нацполіції України, який входить до структури кримінальної поліції та відповідно до законодавства забезпечує реалізацію державної політики у сфері боротьби з кіберзлочинністю.

Кіберполіція спеціалізується на запобіганні, виявленні, припиненні та розкритті кримінальних правопорушень, які передбачає використання комп’ютерів, телекомунікаційних та комп’ютерних інтернет-мереж і систем.

Одне з головних завдань кіберполіції – протидія кіберзлочинності, завчасне інформування населення про появу нових кіберзлочинців.

Як написати заяву до кіберполіції – дивіться в нашому матеріалі.

З початком повномасштабної війни та запровадженням воєнного стану на території України кіберполіція активно протидіє ворожому вторгненню та численним DDos-атакам.

Аби залишити повідомлення працівникам Департаменту кіберполіції, необхідно надіслати заяву на електронну адресу callcenter@cyberpolice.gov.ua.

Або за телефоном – 0 800 50 51 70 (понеділок – п’ятниця з 09:00 до 18:00).

Також повідомити про правопорушення, вчинене з використанням комп’ютерів, можна за формою зворотного зв’язку на сайті – https://ticket.cyberpolice.gov.ua.

Щоби надіслати електронну форму про правопорушенням:

• перейдіть за посиланням;
• натисніть кнопку Надіслати.

Повна інформація тут: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/2022081...

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго дня.

Потрібно отримати від Вас більше інформації щодо цієї ситуації - що саме і яким чином було обіцяно, яким чином були оформлені відносини, яким чином була здійснена передача грошей і т.і.

Без отримання цієї інформації неможливо надання кваліфікації діям та надання коректної консультації з Вашого питання.

Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

Цивільний кодекс Республіки Казахстан (https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=1006061&d...):

"Статья 345. Условия уступки требования

1. Уступка требования кредитором другому лицу допускается, поскольку она не противоречит законодательству или договору.

2. Не допускается без согласия должника уступка требования по обязательству, в котором личность кредитора имеет существенное значение для должника.

Статья 346. Форма уступки требования

1. Уступка требования, основанного на сделке, совершенной в письменной (простой или нотариальной) форме, должна быть совершена в соответствующей письменной форме...".

---

Доброго дня, пане Євгенію! Вважаю за доцільне направити чоловіку заяву-попередження про повернення коштів під страхом Вашого звернення до колекторської компаніїї Казахстану про відступлення Вами права вимоги з підстав даної грошової суми такій колекторській компанії з подальшими наслідками для чоловіка.

Я гражданин Украины, отправил 6000$ мужчине на покупку акций. Он работал в Казахстане в стартап проекте, который сейчас заскамился, что можно сделать этому мужчине за то что он мне предлагал покупку акций и не вернул мне деньги?

Доброго дня, Євгене!

З першого ж кроку, відповідая на Ваше питання, я мусив би знати:

Чи знали Ви того чоловіка, якому переслали гроші? Якщо так, то як довго?

Чи є у вас спільні знайомі?

Чи повідомляли Ви комусь про вкладення грошей в такий спосіб?

Чи мав чоловік ліцензію на інвестиційну діяльність?

Чи була міжВами та чоловіком з Казахстану підписана угода про надання послуг щодо інвестування Ваших грошей? Сума інвестиційповажна і я сподіваюсь, що була?

Та багато інших речей, прямо чи опосередковано пов’язаних з предметною та об’єктивною відповіддю на Ваше питання.

Бо якщо нічого того не сталося, то справи, на жаль, складаються для Вас не дуже добре, і в діях згаданого Вами чоловіка є ознаки злочину передбаченого частино 3 статті 190 Кримінального кодексу України – шахрайство, вчинене у великих розмірах! В ній сказано:

«Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років».

Проте, хоча зловмисник знаходиться за кордоном, тобто у Казахстані, на Ваше щастя між Україною та Республікою Казахстан існує Договір про правову допомогу у кримінальних справах.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 1 цього Договору:

«Відповідно до положень цього Договору Сторони надають одна одній по можливості максимальну правову допомогу у кримінальних справах щодо злочинів, які на момент подання запиту про допомогу відносяться до юрисдикції компетентних органів Запитуючої Сторони.

2. Правова допомога включає:

a) вручення документів;

b) встановлення місцезнаходження або ідентифікація осіб та предметів;

c) отримання показань і заяв, у тому числі шляхом відеоконференції;

d) тимчасову передачу осіб, які тримаються під вартою;

e) здійснення розшуку, вилучення і конфіскації;

f) огляд предметів, місць і документів;

g) обмін інформацією і доказами;

h) створення спільних слідчих груп;

i) будь-які інші форми допомоги, передбачені національним законодавством Сторін».

Для отримання правової допомоги слідчі органи України у відповідності зі статтею 3 згаданого Договору можуть складати запити щодо розшуку, допиту і затриманняособи, яка Вас ошукалара таку велику суму.

Виконання таких запитів регулюється статтею 6 Договору:

«1. Запити виконуються відповідно до національного законодавства Запитуваної Сторони.

2. Запитувана Сторона виконує запит про допомогу у якомога коротші строки.

3. Якщо запит не може бути виконаний повністю або частково відповідно до процедурних вимог, що вказані у запиті, Запитувана Сторона виконує запит у тій мірі, в якій це не суперечить її основоположним правовим принципам, навіть якщо такі вимоги не передбачені її національним законодавством.

4. На прохання Запитуючої Сторони Запитувана Сторона заздалегідь повідомляє про час і місце виконання запиту для того, щоб представники компетентного органу Запитуючої Сторони могли бути присутніми при виконанні запиту.

5. Запитувана Сторона має право відстрочити виконання запиту, якщо таке виконання перешкоджає кримінальному розгляду, що проводиться компетентними органами Запитуваної Сторони.

6. До відкладення надання допомоги Запитувана Сторона після консультацій із Запитуючою Стороною розглядає, чи може вона виконати запит повністю або частково на певних умовах.

7. Будь-яке рішення про відстрочку виконання запиту має бути мотивованим.

8. Матеріали, отримані при виконанні запиту, направляються центральному органу Запитуючої Сторони, якщо центральні органи Сторін не погодили інший порядок їх надання.

9. Матеріали повинні бути завірені підписом і скріплені печаткою компетентного органу».

НАРЕШТІ, ЩО ВАМ ТРЕБА РОБИТИ, АБИ ПОНОВИТИ СПРАВЕДЛИВІСТЬ, ПОКАРАТИ ШАХРАЯ І, ГОЛОВНЕ, ПОВЕРНУТИ ВКРАДЕНІ КОШТИ?

1. Зверніться до поліції по місцю Вашого проживання та подайте заяву про злочин, коротко виклавши в ній суть того що з Вами сталося. Посилайтесь при тому на ч. 3 ст. 190 ККУ.

2. Згідно частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, яка встановлює порядок початку досудового розслідування:

«Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування».

3. Якщо слідчий не виконає свого прямого обов’язку і не внесе відомості до ЄРДР, рекомендую Вам негайно оскаржити його бездіяльність до слідчого судді – у відповідності із статтю 303 КПКУ.

4. Далі під час досудового розслідування слідчі органи Україні повинні будуть звернутись до уповноважених органів Республіки Казахстан із запитом про затримання і допит зловмисника, притягнення його до відповідальності та стягнення коштів. Або ж, якщо шахрай – українець, про передачу його нашій стороні.

Це поки що все.

Виникнуть питання, натискайте кнопку «звернутись» біля мого фото. Постараюсь Вам допомогти більше.

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Зверніться із заявою до кіберполіції https://ticket.cyberpolice.gov.ua/, по факту вчиненого шахрайства.

Успіхів