Как распределяться доли в наследстве,в приватизированной квартире,если один из совладельцев умирает? и надо ли это оформлять нотариально,какая процедура?

Доброго дня!

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.

Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п'ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

Зверніть увагу, в межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого у рівних частках.

При цьому, право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, другий з подружжя та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Також у п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

Спадкування за правом представлення регулюється ст. 1266 ЦК, яка визначає коло спадкоємців за законом, котрі закликаються до спадкування у випадку смерті їхнього родича до відкриття спадщини. Так, одна особа, у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини. За правом представлення можуть спадкувати онуки, правнуки, прабаба, прадід, племінники, двоюрідні брати та сестри. Цей перелік осіб є вичерпним та розширенню не підлягає.

Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом або за законом, який помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

У судовому порядку можна , довести факти, що мають значення для спадкоємців , але не були враховані заповітом.

Судове рішення обов язкове до виконання всіма органами та посадовими особами, а також громадянами.

---

Процедура:

Майно померлого підлягає поділу наступним чином:

Діти --- батьки --- дружина (з якою укладено шлюб) у рівних частинах.

Якщо серед спадкоємців є пенсіонери , діти , особи з інвалідністю , вони мають право на обов язкову частку незаежно від заповіту за законом

Особи які проживали та були зареєстровані на момент смерті з померлим, вважаються такими , що автоматично прийняли спадок, якщо письмово не відмовились.

Що треба зробити для того, щоб прийняти спадщину:

Потрібно звернутись до нотаріуса за останнім місцем проживання та знаходження майна спадкодавця (батька) в Україні із заявою про прийняття спадщини із доданими документами (ст. 1269 ЦК України), до яких відносяться:

• 1) паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;
• 2) свідоцтво про смерть спадкодавця;
• 3) заповіт, якщо такий є;
• 4) якщо Ви вступаєте у спадок за Законом, потрібно взяти документ, що підтверджує родинні відносини зі спадкодавцем: це може бути свідоцтво про народження або свідоцтво про укладення шлюбу і так далі;
• 5) також потрібна довідка з компетентних органів про те, хто проживав з померлим на дату смерті.
• 6) правовстановлюючі документи на все майно, про яке вам відомо, що воно буде успадковане.
• Щодо правовстановлюючих документів, то бажано принести їх одразу, оскільки на їх основі нотаріусом робляться запити до державних органів: стосовно земельної ділянки – до Держземагентства – вони нададуть витяг з державного земельного кадастру (якщо ж акт на землю у вас старого зразка, то будуть робити нову документацію, оформлювати кадастровий номер, що займе певний час та потребуватиме додаткових витрат); будинок/квартира – БТІ – 2 довідки: хто власник і що немає самочинного будівництва; автомобіль – МРЕО (нині – сервісний центр МВС) – чи не в угоні (не викрадено); майнові паї – СільРада – довідка про суму, що належить до виплати; вклад у банку – Банк і т.д.

Більш детально щодо документів, необхідних для відкриття спадкової справи, краще звернутись до нотаріуса безпосередньо.

Право на спадкування виникає у день смерті особи або в день, з якого за рішенням суду особа оголошена померлою.

Для заведення спадкової справи потрібно подати/направити нотаріусу заяву про прийняття спадщини. ( можна подати та зареєструвати у консульстві , а далі направити заяву з перекладом на укр мову вашому представнику за довіреністю, в Україні , який і займеться поданням заяви регіональному нотаріусу для відкриття спадкової справи та збирання документів спадкодавця( померлого громадянина), аби спадкоємці могли вступити у спадщину.)

Звернутися до будь-якого нотаріуса України для заведення спадкової справи, незалежно від останнього місця проживання померлого.

Видача свідоцтва про право на спадщину без реєстрації у Спадковому реєстрі – заборонено.

Який строк? Згідно з Постановою КМУ від 24.06.2022 р. № 719 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану”, строк для прийняття спадщин становить шість місяців з дня смерті особи та ще чотири місяці, тобто з часу смерті строк подачі/направлення заяви про вступ до спадщини складає 10 місяців.

• Отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити на себе право власності можливо, якщо строк на прийняття спадщини закінчився до введення воєнного стану, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину до завершення воєнного стану – обмежена.

ВажливоМеханізмів передачі таких спадкових справ до інших регіонів чи нотаріусів не передбачено, як і не запроваджено процедури відновлення таких спадкових справ у випадку їх втрати чи знищення. Не зважаючи на зміни, введені Постановою КМУ та Наказом Міністерства Юстиції, після завершення військового стану, спадкові справи, що відкриті не за місцем відкриття спадщини, повинні будуть передаватись нотаріусам за місцем останнього проживання спадкодавця для видачі свідоцтва про право на спадщину.

ЯКЩО МИНУЛО 10-ТЬ РОКІВ ТО НАПЕВНО МИНУЛИ СТРОКИ ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ І ЇХ НЕОБХІДНО ПОНОВИТИ ЧЕРЕЗ СУД - СУДОВИМ РІШЕННЯМ.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, пані Ларисо! По-перше, мені (особисто) незрозумілі обставини питання. По-перше, якщо учасниками приватизації визначено зазначених осіб, то смерть матері (10 років тому) не має відношення до питання власності на квартиру. По-друге, незрозуміло, чиєю дочкою (по матері) вона являється - вбачається, що Вашою (з підстав зазначення Вами свого брата. По-третє, всі троє фактичних співвласників квартири не перебувають у родинних стосунках, принаймні, першої черги спадкоємства. Отже, право на спадщину у разі смерті "вітчима" матимуть його спадкоємці. Якщо у нього не виявиться спадкоємців 1-3 черги, то спадкувати його частку матимуть право "брат" та "дочка" як особи, що проживали разом з ним протягом 5-ти років. У разі смерті "брата" Ви будете мати право на спадщину його частки як спадкоємець 2-ї черги. У разі смерті "дочки" (взагалі, неетично таке писати) Ви будете мати право спадкування її частки в порядку 1-ї черги спадкування. Тобто, по-третє, у випадку смерті одного з співвласників, інші співвласники його долю не спадкують за виключенням першого наведеного випадку (4 черга спадкування). Також, по-п'яте, має значення форма власності, зазначена у свідоцтві про право власності на квартиру (спільна часткова, чи спільна сумісна), хоча Ви прямо зазначили, що має місце спільна часткова (виділення долей по 1/3 квартири) - з огляду чого і були викладені мої пояснення. Насамкінець, незрозуміло, чому у приватизації квартирі приймав участь вітчим, але не приймала участі матір; чому примайли участь Ваші брат та дочка, але не приймали участі Ви особисто.

Оцініть відповідь своїх гонораром на це питання.

Доброго дня, Лариса!

У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними відповідно до статей 370, 372 ЦК України. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Питання про спадкування не постає, якщо особа залишила заповіт або якщо є лише один спадкоємець. Інший спосіб набути спадщину – за законом. Наприклад, у разі смерті батьків їх приватизована квартира повинна перейти в спадщину до дітей.Також на майно можуть претендувати:

• батьки померлого, які знаходяться в пенсійному віці або мають ступінь інвалідності;
• колишній чоловік або дружина, що перебувають на утриманні померлого.

Майно розподіляється між законними спадкоємцями в порядку їх спорідненості в рівних частинах. Якщо є спадкоємці першої черги, всі решта право на майно спадкодавця не мають. У разі якщо договір про приватизацію був складений не на одну особу, а на групу людей, тоді спадкоємцю дістанеться тільки частка в приватизованій квартирі після смерті родича.

Відповідно до пункту 12 постанови та частини другої статті 372 ЦК при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

У Вашому випадку, якщо помирає батько, то його долю у рівних частях успадковують його діти, а якщо помирає один з його дітей, то його долю успадковує батько.

Для отримання повної консультації та опрацювання алгоритму дій, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого фото.

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Найнадійнішим варіантом буде договір дарування 1/3 квартири, комусь з інших співласників.

Коло спадкоємців визначається в залежності від виду спадкування. За законом — це фізичні особи, які перебували з померлим у родинних відносинах, і в такому випадку спадкування відбувається в порядку черговості. За заповітом — ті особи (зокрема юридичні), які вказані в заповіті, а також особи, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, каже експерт.

За загальним правилом частки всіх співвласників у спільній сумісній власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено договором між ними».

Тобто до спадщини включається частина квартири, яка визначається пропорційно до кількості співвласників, після цього сумісна власність трансформується в спільну часткову і нотаріус видає кожному свідоцтво про спадщину вже із визначенням частки. Буває таке, що нотаріуси безпідставно відмовляються визначати частки спадкоємців та видавати свідоцтво. Тоді потрібно отримати від нотаріуса письмову відмову та звернутись до суду із позовом про визнання права власності на відповідну частку квартири. Якщо померла особа не приватизувала квартиру за життя, спадкоємець може набути право на квартиру державного житлового фонду, за таких умов:

• на час відкриття спадщини спадкодавець постійно проживав у квартирі;
• спадкодавець подав заяву про її приватизацію у встановленому законом порядку;
• строк для прийняття відповідного рішення минув до моменту смерті спадкодавця, але квартира безпідставно не була передана йому у власність.

У цьому випадку ви можете вимагати визнання за вами права власності на житло у суді.

Успіхів