Задайте питання юристу

883 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Трудове право, 03 липня 2023, питання №87712 150₴

Чи є специфіка надання оплачуваних відпусток у військовий час? Чи надаються додаткові оплачувані відпустки у військовий час?

Чи є специфіка надання оплачуваних відпусток у військовий час? Працюю на підприємстві з травня 2012 р.
Мій робочий рік з травня по травень, отже, якщо на момент відпустки в серпні я заробита тільки 6 днів оплачуваної відпустки, а хочу взяти 16 днів, то мені оплачують тільки 6 днів, решта днів –за свій рахунок.
Чи такий підрахунок відповідає законодавству?
Ще маю додаткову оплачувану відпустку 4 дні, тому що працюю ненормований робочий день за комп'ютером.
Її відмовляються надавати у зв'язку з військовим станом. Чи це відповідає законодавству?

Відповіді юристів (7)

    Корнійчук Євген Іванович
    20%

    Доброго дня, Можливість оформлення протягом періоду воєнного стану щорічних додаткових, соціальних, навчальних та інших відпусток тривалістю та на умовах, визначених законодавством про відпустки, не обмежується Законом № 2136, звертають увагу фахівці Східного міжрегіонального управління Держпраці.

    Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.

    Якщо ви працюєте не на об'єкті критичної інфраструктури, вам не мають право відмовити.

    Якщо працівник відпрацював у роботодавця менше 6 місяців, то він може взяти лише частину щорічної відпустки. При цьому тривалість такої відпустки визначається пропорційно до відпрацьованого часу (ч. 6 ст. 10 Закону про відпустки).

    Для обміну контактів та детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    Гіммельфарб Станіслав  Олегович
    20%

    Доброго дня

    Відповідно до ст. 12 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

    Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

    У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої статті 79, частини п’ятої статті 80 Кодексу законів про працю України та частини п’ятої статті 11, частини другої статті 12 Закону України "Про відпустки" у період дії воєнного стану не застосовуються.

    У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки".

    У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

    Тому, якщо Ви не працюєте на підприємстві, яке віднесено до об'єкту критичної інфраструктури, відмова в наданні відпустки є незаконною.

    Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

    Айвазян Юрій Климентійович
    20%
    Айвазян Юрій Климентійович рік тому

    Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Доброго дня, Лариса!

    До наступних особливостей реалізації прав на відпочинок у процесі надання щорічних відпусток в умовах воєнного стану можливо віднести «порядок надання відпустки».

    Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про відпустки» визначено, що щорічна додаткова відпустка, передбачена статтею 7 та пунктами 1 і 2 частини першої статті 8 цього Закону, надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником. Порядок надання додаткової відпустки з кількох підстав встановлює Кабінет Міністрів України.

    Водночас щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на цьому підприємстві за бажанням працівника надаються не тільки певним соціальним категоріям працівникам (жінкам – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю; особам з інвалідністю; особам віком до вісімнадцяти років; чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами; особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період; сумісникам), але й працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою (стаття 10).

    Зрештою, щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року (пункт 9-1 стаття 10).

    Частиною другою статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» закріплено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтями 43, 44 Конституції України.

    Обмеження права на працю та права на відпочинок є соціальними обмеженнями через вплив на соціальну сферу життя працівника.

    Отож, враховуючи зазначене, слід звернути увагу на таке.

    Так, вже в частині шостій статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що в період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої – п’ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 КЗпП та частини другої статті 5 Закону України «Про відпустки».

    Відповідно до статті 5 Закону України «Про відпустки» святкові та неробочі дні (стаття 73 КЗпП) не враховуються при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону).

    У межах висновків доцільно вказати на те, що в умовах воєнного стану, питання, які пов’язані з наданням відпусток, можуть мати свої особливості, що випливають з об’єктивних та суб’єктивних обставин. Саме ці обставини стосуватимуться повноти реалізації права на відпочинок, оплати за відпустку, строку надання відпусток, обмежень прав, свобод та інтересів, захисту права на відпочинок тощо.

    У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої статті 79, частини п’ятої статті 80 Кодексу законів про працю України та частини п’ятої статті 11, частини другої статті 12 Закону України "Про відпустки" у період дії воєнного стану не застосовуються.

    Проте якщо Ви не працюєте на підприємстві критичної інфраструктури, відмова в наданні відпустки млже бути визнана незаконною.

    Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче на них відповім!

    Кирда Вячеслав Володимирович
    20%

    Вітаю, пані Ларисо!

    Чи є специфіка надання оплачуваних відпусток у військовий час? Працюю на підприємстві з травня 2012 р.Мій робочий рік з травня по травень, отже, якщо на момент відпустки в серпні я заробита тільки 6 днів оплачуваної відпустки, а хочу взяти 16 днів, то мені оплачують тільки 6 днів, решта днів –за свій рахунок.Чи такий підрахунок відповідає законодавству?

    Це не відповідає законодавству. Якби Ви працювали перший рік, це було б законно. У Вашому випадку - абсолютно не відповідає чинному законодавству.

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про відпустки

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 2, ст. 4)

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%...

    Стаття 10. Порядок надання щорічних відпусток

    ...

    Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

    У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті.

    ...

    Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

    ...

    Ще маю додаткову оплачувану відпустку 4 дні, тому що працюю ненормований робочий день за комп'ютером.Її відмовляються надавати у зв'язку з військовим станом. Чи це відповідає законодавству?

    Так, відповідає. Додаткова відпустка за ненормований робочий день належить до щорічної відпустки. Далі надсилаю законодавчу базу.

    Стаття 4. Види відпусток

    Установлюються такі види відпусток:

    1) щорічні відпустки:

    ..

    додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);

    ..

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text

    Стаття 12. Відпустки

    1. ...

    У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої статті 79, частини п’ятої статті 80 Кодексу законів про працю України та частини п’ятої статті 11, частини другої статті 12 Закону України "Про відпустки" у період дії воєнного стану не застосовуються.

    У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки".

    ...

    Таким чином, воєнним законодавтсвом передбачено право роботодавця обмежувати надання невикористаних днів щорічної відпустки, до якої належить додаткова відпустка за особливий характер праці.

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин рік тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    ЗУ Про порядок організації трудового процессу в умовах вонного стану

    роботодавець може обмежити тривалість відпустки за поточний робочий рік 24 календарними днями. Роботодавець може відмовити у наданні невикористаних відпусток за попередні роки.

    Також закон дозволяє відмовити у відпустці працівникам на об’єктах критичної інфраструктури. Виняток — відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до трьох років.

    Водночас працівник може попросити про неоплачувану відпустку на будь-який строк — проти 15 днів на рік у мирний час. Роботодавець зобов’язаний надати працівникові, який виїхав за кордон або набув статусу ВПО, на його вимогу, відпустку без оплати до 90 днів.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Крикун Сергій  Павлович
    20%
    Крикун Сергій Павлович рік тому

    Юрист, м. Дніпро, 31 рік досвіду

    Закон України "Про відпустки" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%...):

    " Стаття 10. Порядок надання щорічних відпусток...

    Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві...".

    Закон України " Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text?):

    " Стаття 12. Відпустки...

    2. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури...".

    "ПЕРЕЛІК секторів критичної інфраструктури" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-2020-%D0%...).

    "ПОРЯДОК віднесення об’єктів до критичної інфраструктури" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-2020-%D0%...):

    "1. Цей Порядок визначає механізм віднесення об’єктів до критичної інфраструктури та їх категоризації...

    4. Секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури, використовуючи перелік секторів критичної інфраструктури, ідентифікують об’єкти критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури.

    5. Секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури разом із оператором критичної інфраструктури здійснюють категоризацію об’єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури відповідно до Методики категоризації об’єктів критичної інфраструктури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 “Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 93, ст. 2994), подають інформацію до реєстру об’єктів критичної інфраструктури.

    6. Відомості про об’єкти критичної інфраструктури, що віднесені до I, II, III і IV категорії критичності, вносяться секторальними органами у сфері захисту критичної інфраструктури до секторальних переліків об’єктів критичної інфраструктури, які ними складаються та ведуться.

    7. Секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури складають переліки всіх об’єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури, що віднесені до I, II, III і IV категорії критичності...".

    ---

    Доброго дня, пані Ларисо! По-перше, після 6 місяців безперервної роботи працівник набуває права на щорічну відпустку повної тривалості - дії адміністрації з поденного розрахунку днів відпустки є незаконними. На другий і наступний роки відпустка надається протягом року, відповідно до затвердженного графіка, тобто фактично відпустка може бути надана підприємством до моменту відпрацювання періоду, за який надається відпустка, у кредит. Надання щорічної відпустки "за свій рахунок" є абсолютно незаконним - такі дії можуть бути оскаржені до обласного управляння Державної служби з питань праці. По-друге, у наданні додаткової відпустки адміністрація може відмовити, якщо підприємство віднесено до об'єктів критичної інфраструктури. Але саме посилання посилання адміністрації на військовий стан є неналежним і незаконним -підприємство не тільки має бути об'єктом критичної інфраструктури, алей віднесено до цього переліку в установленому порядку.

    Александр Михайлович
    Александр Михайлович рік тому

    Юрист, м. Суми, 12 років досвіду

    Вітаю!

    Законодавчими актами, що визначають державні гарантії реалізації працівниками права на відпустки, є Кодекс законів про працю (далі – КЗпП) та Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504).

    Тривалість відпустки

    Статтею 74 КЗпП встановлено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки зі збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

    Тривалість щорічної основної відпустки за відпрацьований робочий рік не повинна бути меншою за 24 календарних дні. Відлік робочого року починається з дня укладання трудового договору. Водночас є категорія працівників, у яких тривалість такої відпустки перевищує 24 календарних дні. До такої категорії, наприклад, віднесені робітники віком до 18 років, у яких тривалість відпустки становить 31 календарний день, або робітники навчальних закладів, у яких тривалість відпустки становить 56 календарних днів.

    Зміни до статті 74 КЗпП не вносились, тому роботодавець зобов’язаний щорічно надавати своїм робітникам відпустку. Але необхідно враховувати норми Закону України від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136). Саме стаття 12 цього Закону змінює загальні норми у наданні відпустки. А саме, для категорій робітників, у яких тривалість відпустки перевищує 24 календарних дні, у період дії воєнного стану роботодавець має право за своїм рішенням надати працівникові щорічну основну відпустку тривалістю лише 24 календарних дні за поточний робочий рік. А дні відпусток, не використаних у період дії воєнного стану, переносяться на період після припинення або скасування воєнного стану (ч. 1ст. 12 Закону № 2136).

    Необхідно зазначити, що це право роботодавця, а не обов’язок. Якщо є можливість, то роботодавець має право не обмежувати тривалість відпустки і надати її в повному обсязі.

    У період дії воєнного стану щорічна оплачувана відпустка може бути надана тривалістю не менше 24 календарних днів.

    Звернімо увагу! Якщо найманий працівник працював на умовах неповного робочого часу (неповний робочий день та/або неповний робочий тиждень), він все одно має право на щорічну основну відпустку повної тривалості.

    Чинними залишаються й норми КЗпП, згідно з якими поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. До війни було передбачено, що невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Але у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівникові в наданні невикористаних днів щорічної відпустки. У разі ж звільнення працівника в період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до ст. 24 Закону № 504.

    Також роботодавці можуть не хвилюватися у разі невиконання норм частини 5 статті 11 Закону № 504, якими було заборонено не надавати щорічні відпустки повної тривалості протягом двох років підряд, а також не надавати їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці. У період дії воєнного стану вони не застосовуються.

    Можливість відмовити у наданні відпустки

    Частина 2 ст. 12 Закону № 2136 надає право роботодавцю у період дії воєнного стану відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Виняток передбачений лише для відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    Отже, роботодавець має право відмовити в наданні щорічної відпустки не всім працівникам, а тільки тим, хто залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Всім іншим відпустка надається за загальними нормами з урахуванням обмежень щодо її тривалості.

    Можливість надання інших видів відпустки

    Можливість оформлення протягом періоду воєнного стану щорічних додаткових, соціальних, навчальних та інших відпусток тривалістю та на умовах, визначених законодавством про відпустки, не обмежується Законом № 2136.

    Нагадаємо, що перелік додаткових відпусток наведений в ст. 4 Закону № 504 з посиланням на статті, якими визначено термін надання таких відпусток:

    • щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці (ст. 7);
    • щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість (ст. 8);
    • додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творча відпустка, відпустка для підготовки та участі в змаганнях, додаткова відпустка окремим категоріям громадян (учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та іншим) (розділ ІІІ, ст. 13-16-2).

    Таким чином, під час воєнного стану працівник має право, окрім основної щорічної відпустки, оформити додаткову відпустку.

    Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника має право надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону № 504. (Цією частиною ст. 26 відпустка без збереження зарплати обмежувалась тривалістю в 15 календарних днів на рік.) Період такої відпустки зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

    Роботодавець також за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку повинен надати відпустку без збереження заробітної плати, визначеною у заяві тривалістю. Але тривалість такої відпустки обмежена і становить не більше 90 календарних днів. На жаль, час перебування у такій відпустці не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

    Оформлення відпустки

    Незважаючи на те, що відпустка надається в період воєнного стану, оформлення має відбуватися в загальному порядку. А саме, роботодавець на початку року повинен скласти графік відпусток, який узгоджується з робітниками.

    Не пізніше як за два тижні до початку щорічної відпустки роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки. Зазначимо, що форму такого повідомлення законодавством не встановлено, тому роботодавець може його оформити в довільній формі.

    Роботодавець зобов’язаний видати наказ (розпорядження), в якому визначити тривалість відпустки, дати початку і закінчення і за який робочий рік вона надається. Типова форма наказу (розпорядження) затверджена наказом Держстату України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». Працівник зобов’язаний бути ознайомлений з наказом під підпис. Якщо він поставив підпис у наказі про відпустку, то окремо письмово повідомляти його роботодавцю не потрібно, бо він вважається письмово повідомленим.

    Якщо працівник іде у відпустку в термін згідно з графіком, то бажано подати заяву, але це необов’язково. А от у разі якщо працівник просить перенести відпустку, поділити її на частини або надати відпустку не в терміни, визначені графіком, то заяву йому необхідно подати неодмінно.

    Що стосується виплати зарплати за час відпустки, то згідно з Законом України від 01.07.2022 р. № 2352-ІХ цей термін змінено. Якщо раніше обов’язково необхідно було її виплатити не пізніше ніж за три дні до початку відпустки, то починаючи з 19.07.2022 р. важливо виплатити до початку відпустки, а в який термін – неважливо.

    Успіхів!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Нове у блогах Юристи.UA

Офіційний блог Юрісти.UA 19 0 23 лист. 2024
Офіційний блог Юрісти.UA 0 0 19 лист. 2024