Як довести справу до суду?

Доброго дня, Володимире!

Вам треба, перш за все, перевірити, чи дійсно було внесено відомості щодо Вашої зпяви про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань і чи дійсно ведеться розслідування.

Відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України:

«Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:

1) відібрано пояснення;

2) проведено медичне освідування;

3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань за першої можливості.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

5. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань».

У разі, якщо це не так або Ви зрозумієте, що з боку слідчого є ознаки бездіяльності у розслідуванні, Ви маєте право у відповідності із частиною 1 статті 303 КПК України звернутись до слідчого судді.

«На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування».

Крім того, частина 1 статті 304 КПК України, яка регулює питання строку подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження, зазначає:

«Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії».

Крім того, Вас мусили б визначити потерпілим по справі.

Потерпілим у кримінальному провадженні може бути:

• фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди;
• юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди;
• адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (частина перша статті 55 КПК України);
• особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (частина третя статті 55 КПК України).

КПК України не встановлює вимог щодо форми та змісту заяви про залучення до провадження як потерпілого. Тому така заява оформляється виходячи із загальних вимог, які передбачені статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» щодо складення звернень (заяв). Тобто заява має містити дані про потерпілого (фізичну чи юридичну особу), кримінальне провадження, до якого вона має бути залучена, зазначення і обґрунтування підстав для набуття статусу потерпілого, чітко висловлене клопотання про залучення її до кримінального провадження як потерпілого, а також повинна бути підписаною заявником (заявниками).

• У справі про незакінчений злочин особа визнається потерпілим за умови фактичного заподіяння їй моральної, фізичної або майнової шкоди (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 02 липня 2004 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів").
• Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою (частина сьома статті 55 КПК України) .

Права і обов’язки потерпілого виникають у особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (частина друга статті 55 КПК України).

Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Указана пам'ятка повинна містити перелік прав і обов'язків потерпілого, передбачених статтями 56 та 57 КПК України, а також про засоби їх забезпечення (шляхом здійснення судового контролю та прокурорського нагляду). На прохання потерпілого права і обов'язки викладені у пам'ятці, мають бути йому роз'яснені особою, яка її вручила. Крім того, при проведенні окремих процесуальних дій, в яких бере участь потерпілий, йому повідомляються і роз'яснюються його права і обов'язки як учасника відповідної процесуальної дії.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 3 КПК України потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених КПК України, є стороною кримінального провадження з боку обвинувачення.

Виникнуть додаткові питання чи потреба продовжити розмову персонально, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Постараюсь допомогти!

Вітаю, Володимире!

Добрий день. Мною рік (у липні 2022) тому було подана заява в поліцію на шахрайство (ч.1 ст 190 КК). Було відкрито кримінальне провадження. Два місяці тому я написав листа щодо моєї справи, на який отримав відповідь, що триває досудове розслідування. Які можливі мої дії щоб справу не закрили, а довели до суду?

Як мінімум, Ви маєте право на дачу показань шляхом Вашого допиту. Наскільки розумію, Ваш допит до цього часу не проводився.

За таких умов можна говорити про бездіяльність слідчого щодо розслідування даного кримінального провадження.

ВИ МАЄТЕ ПРАВО ОСКАРЖИТИ БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ СЛІДЧОГО ЩОДО:

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Глава 26. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування

§ 1. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування

Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

{Частину першу статті 303 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом № 2213-VIII від 16.11.2017}

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

{Частину першу статті 303 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 2548-VIII від 18.09.2018}

2. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

3. Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті.

...

Стаття 306. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.

3. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

ЗНАЙДІТЬ АДВОКАТА, ЯКИЙ ЧЕРЕЗ АДВОКАТСЬКІ ЗАПИТИ ТА СКАРГИ "ЗМУСИТЬ" ОРГАН ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ НАЛЕЖНО ВИКОНУВАТИ СВОЮ РОБОТУ.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго дня, Володимир.

ВАМ ТРЕБА КОНТРОЛЮВАТИ ХІД ДРСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ.

ДЛЯ ЦЬОГО НЕОБХІДНО ОТРИМАТИ СТАТУС ПОТЕРПІЛОГО.

ЩОБ ОТРИМАТИ СТАТУС ПОТЕРПІЛОГО, НЕОБХІДНО ПОДАТИ ЗАЯВУ СЛІДЧОМУ ПРО ЗАЛУЧЕННЯ У ЯКОСТІ ПОТЕРПІЛОГО ЗА СТ.55 КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ.

ВАМ ПОВИННІ ВРУЧИТИ ПАМЯТКУ ПРО ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ ПОТЕРПІЛОГО (СТ. 56 КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОЛЕКСУ УКРАЇНИ).

ЦЕ ДОЗВОЛИТЬ ВАМ ПОДАВАТИ КЛОПОТАННЯ СЛІДЧОМУ, ПРОКУРОРУ ПРО ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ.

У ТОМУ ЧИСЛІ КЛОПОТАННЯ ПРО ОЗНАЙОМЛЕННЯ З КРИМІНАЛЬНИМ ПРОВАДЖЕННЯМ, ЩОБ ПОБАЧИТИ ЩО ЗРОБИВ СЛІДЧИЙ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ І НАДАСТЬ МОЖЛИВІСТЬ КОНТРОЛЮВАТИ ХІД ДРСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ.

Всього доброго, успіхів Вам.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "ЗВЕРНУТИСЯ".

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text):

" Стаття 55. Потерпілий...

2. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення...

5. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді...

Стаття 56. Права потерпілого...

2. Під час досудового розслідування потерпілий має право:

1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;

2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

3) подавати докази на підтвердження своєї заяви;

4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;...

---

Доброго дня, пане Володимире! Якщо заява була подана про вчинення шахрайства стосовно Вас, то потерпілим Ви вважаєтесь з моменту реєстрації заяви і слідчий мав винести постанову про визнання Вас потерпілим або про відмову у визнанні потерпілим - без заяви про залучення до провадження в якості потерпілого (не передбачено подання заяви про визнання потерпілим). Як я вважаю, Ви маєте право на оскарження бездіяльності слідчого без подання заяви "про визнання потерпілим". Доречно, заява про залучення до провадження в якості потерпілого подається, передбачена стосовно осібЮ, які не подавали заяву про вчинення цього кримінального правопорушення.

Доброго дня!

Є шляхи для прискорення дій слідчого.

Одним з таких шляхів є використання інституту оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, передбачений ст. 303 КПК України. Система проста - потерпілий, шляхом подання відповідного клопотання ініціює проведення тієї чи іншої слідчої дії, отримує відмову у її проведенні, адвокат оскаржує таку відмову та отримує ухвалу слідчого судді про зобов'язання слідчого, дізнавача або прокурора провести слідчу дії. На перший погляд, досить дієвий інструмент з більш-менш усталеною судовою практикою.

Втім, існує ряд ситуацій, коли потерпілий позбавлений можливості оскаржити дії чи бездіяльність органу досудового розслідування чи прокуратури, через фактичну відсутність у зазначеній статті КПК України пункту, який би надавав на це право. До прикладу, неможливо оскаржити відмову у проведенні процедури тимчасового доступу, оскільки це не слідча дія, а захід забезпечення кримінального провадження. Ще один випадок, коли слідчий задовольняє подане потерпілим клопотання, але продовжує ухилятися від його фактичного виконання. Виходить, що він формально не відмовив у проведенні слідчої дії, хоча і вчиняє бездіяльність, і в той же час така бездіяльність у більшості випадків не буде розглядатися слідчими суддями як такою, що підлягає оскарженню за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Отже, практика показує, що іноді навіть інститут оскарження рішення, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, не може гарантувати пришвидшення процесу досудового розслідування чи хоча б проведення ініційованої потерпілим слідчої чи процесуальної дії.

Іншим шляхом до прискорення процесу досудового розслідування є оскарження прокурору вищого рівня недотримання слідчим, дізнавачем або прокурором розумних строків. Порядок здійснення такого оскарження також досить простий - потерпілий чи його представник, подають на розгляд вищестоящому прокурору (відносно прокурора-процесуального керівника) скаргу, в порядку ст. 308 КПК України, у якій обґрунтовують свої доводи про неефективність слідства та недотримання розумних строків під час проведення досудового розслідування. За результатами розгляду такої скарги, вищестоящим прокурором приймається рішення про задоволення скарги, з наданням прокурору обов'язкових для виконання вказівок, або ж про відмову у її задоволенні.

Однак, даний метод також не завжди дає очікуваний результат. Досить часто трапляється так, що вищестоящий прокурор задовольняє скаргу, надає слідчому письмові вказівки, і навіть запевняє скаржника, що кримінальне провадження поставлено на особистий контроль. Проте, такі обіцянки, не мають нічого спільного з реальним впливом на слідчого, дізнавача чи прокурора-процесуального керівника, а надані вказівки залишаються без фактичного виконання.

І нарешті третій шлях, ймовірно, найбільш ефективний - встановлення слідчому, дізнавачу чи прокурору конкретного строку на вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Як відомо, чинним КПК України передбачено, що одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, а своєрідним гарантом виконання цього завдання на досудовому розслідуванні є слідчий суддя. У свою чергу, статті 28 та 114 КПК України, наділяють слідчого суддю правом на обмеження строків на проведення слідчим, дізнавачем чи прокурором процесуальних дій. Таке обмеження може застосовуватися для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, а також у разі необхідності здійснення кримінального провадження у більш короткі строки. Серед можливих ініціаторів обмеження строків на проведення процесуальних дій закон також передбачає потерпілого.

Аби продемонструвати практичне застосування даного методу, слід повернутися до вищенаведеної ситуації, коли слідчий хоча і задовольняє клопотання потерпілого про проведення слідчої дії, але все ж ухиляється від її реального проведення. Як і зазначалось, формально, його бездіяльність не може бути оскаржена на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України. Відтак, задля забезпечення виконання слідчим взятого на себе зобов'язання, потерпілий чи його представник звертаються до слідчого судді з клопотанням в порядку ст. ст. 28, 114 КПК України. Серед іншого, у клопотанні про встановлення строку зазначається про факт задоволення слідчим клопотання про проведення слідчої дії, про відсутність будь-яких активних дій слідчого, спрямованих на реалізацію задоволеного клопотання, а також обґрунтовується максимальний строк, що знадобився б слідчому для проведення пропонованої слідчої дії. За наслідками розгляду такого клопотання, слідчим суддею постановляється ухвала про зобов'язання слідчого провести слідчу дію у конкретно визначений строк. У результаті, останній, розуміючи наслідки невиконання судового рішення, змушений провести пропоновану потерпілим слідчу дію.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, можу вам допомогти.

Для обміну контактів та детальної консультації натискайте кнопку звернутися.