Заява про перегляд заочного рішення

Відповідно до ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення підлягає

скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та

(або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з

поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного

вирішення справи.

Доброго дня, Владиславе!

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних доказів за існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України. За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 ЦПК України, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідачам, які не з’явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі.У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:

1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

2) ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку;

3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це;

4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

5) клопотання про перегляд заочного рішення;

6) перелік доданих до заяви матеріалів.

Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.

До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів.

До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.Також до заяви додаються докази, на які посилається заявник.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви.

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п’ятнадцяти днів з дня її надходження.

Це все що можна відповісти в теорії на Ваше питання. Далі іде практична робота. Мушу мати більше конкретної інформації від Вас та бачити документи.

Отже, виникне бажання співпрацювати зі мною, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче допоможу.

треба дивитися саме рішення

Звертайтеся - проконсультую і складу заяву на перкгляд

З повагою, Вікторія Костроміна, 063 511 80 99; 063 511 80 99

Доброго дня!

приклад заяви може надаю:

До Києво-Святошинського районного судуКиївської області

Особа яка подає скаргу: Відповідач:Іваненко Іван ІвановичАдреса для направлення судової кореспонденції:Адреса електронної пошти відсутня

Представник: Коротя Роман Олександрович

Інші учасники справи:

Позивач: Петров Петро ПетровичАдреса електронної пошти: не відома

Заявапро перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

Заочним рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від було ухвалено заочне рішення, яким позов про стягнення боргу було задоволено.Вказане рішення було отримано Представником Заявника: Коротя Р.О. 24 січня 2019 року, шляхом ознайомлення з матеріалами справи, що підтверджується заявою на ознайомлення та відповідною розпискою про ознайомлення, що знаходяться в матеріалах справи. Таким чином строк на подання заяви про перегляд заочного рішення визначений у ст. 284 ЦПКУ не пропущений.

Обставини, що свідчать про поважність причин неявки Відповідача в судове засідання та не повідомлення їх суду, а також причини неподання відзиву полягають в наступному:

Заявник не з’явився на судове засідання, на якому було ухвалено спірне судове рішення та не повідомив про причини своєї неявки відносно цього засідання виходячи з того, що він взагалі не знав про існування судового процесу та не був належним чином повідомлений про календарну дату проведення вказаного судового засідання.

Так позивач звернувся до суду з позовною заявою ще в квітні 2016 року, проте помилково позов було подано до іншої особи та відповідно до іншого суду, а саме до Франківського районного суду міста Львова. Під час розгляду справи було встановлено, що належний Відповідач зареєстрований за адресою: тому ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 16.11.2016 р. справу було передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області (а.с. 86).

31 січня 2017 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 11:00 год. 07 березня 2017 року. Проте слід зауважити, що жодним чином Заявник не був повідомлений і про дату, час і місце наступного судового засідання яке відбулося 28.09.2017р., а також судового засідання, на якому суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. було вирішено ухвалити заочне рішення по справі. Жодним чином суд не повідомляв Відповідача ні про існування відкритого судового провадження ні про час та дату судового засідання. Тобто суду було відомо місце проживання Відповідача, проте жодної судової повістки, як це передбачено цивільним процесуальним законодавством Відповідачеві направлено не було, також в матеріалах справи відсутні будь які зворотні повідомлення про те, що Відповідач сповіщений належним чином та не з’явився до суду, проте це не стало перешкодою для суду ухвалити заочне рішення.

Таким чином володіючи інформацією стосовно місця реєстрації та проживання Відповідача на його адресу не було направлено жодної судової повістки, окрім цього слід наголосити що і Позивачу було відомо за якою адресою проживає Відповідач.Також на 153 аркуші справи міститься оголошення в газеті «Урядовий кур’єр», проте слід зауважити виклик до суду сторони судового процесу у друкованому засобі масової інформації здійснюється лише у випадку коли місце проживання останнього невідоме.

Відповідно до цього порядку оголошення про виклик до суду публікується в установлені законодавством строки у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження за останнім відомим місцем проживання (перебування) на території України відповідача, третіх осіб, свідків.Проте слід ще раз підкреслити, що відповідно до інформації яка міститься в матеріалах справи і суду і Позивачеві було відоме місце проживання Відповідача, тому не було жодних підстав для надання оголошення в пресі, натомість жодної судової повістки з моменту відкриття провадження по справі не було направлено судом за місце проживання Відповідача, чим було порушено його конституційне право на участь у судовому розгляді. Також Відповідач був позбавлений можливості надати суду докази та навести свої заперечення проти позовних вимог Позивача, чим в результаті було порушено його право на справедливий судовий розгляд.

Таким чином, особливою умовою для ухвалення заочного рішення є повторна неявка в судове засідання Відповідача.Особливо важливі обставини, які вказують на факт, що Відповідач не сповіщався належним чином:

• В матеріалах справи не містяться зворотні повідомлення про те, що відповідач сповіщений належним чином та не з’явився до суду;
• На адресу відповідача не надходили будь-які судові повістки з приводу розгляду вказаної справи
• Судова повістка про час та дату засідання не була направлена Відповідачеві в строк не пізніше ніж за три дні до судового засідання, тобто з порушенням ч. 4 ст. 74 ЦПКУ, що унеможливило фізичне прибуття Відповідача на судове засідання.

Виходячи з зазначеного вище можна стверджувати про порушення права на справедливий суд та наступних міжнародних норм:Враховуючи вищезазначене у поєднанні зі статтею 9 Угоди, під «повідомленням про процес» слід розуміти саме сповіщення судом Сторін про місце та час розгляду справи, що свідчитиме про ефективне забезпечення Сторін «правом на суд».Виходячи з того, що Відповідач не був повідомлений про судовий розгляд, він відповідно не міг подати і заперечення на позовну заяву та надати пояснення – на час винесення судового рішення.

Заперечення проти вимог Позивача та докази, яким вони обґрунтовуються:

Позивач у своєму позові зазначає, що Відповідач отримав грошові кошти за договором позики. Але потрібно зазначити, що ця обставина не відповідає дійсності і спростовується матеріалами судової справи. Позивач не подав до суду документів, що підтверджували б те, що між Позивачем та Відповідачем було укладено договір позики і Відповідач отримав від Позивача грошові кошти в сумі 5251 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят доларів США).На обгрунтування своїх вимог Позивач додав до своєї позовної заяви розпису, яку надав йому Відповідач.

Проте, як вбачається зі змісту самої розписки немає жодного підтвердження того, що гроші надавалися та були отримані за договором позики. Так дійсно 27.01.2016 року Відповідачем було написано розписку проте реальних коштів від Позивача він не отримував. Натомість розписка була надана Позивачеві, як гарантія розрахунку (порука) за договором позики укладеним між в майбутньому.28 жовтня 2015 року між громадянином України було укладено договір безпроцентної позики грошей.

Цього ж дня, з метою забезпечення виконання вищевказаного зобов’язання, між Позивачем та Відповідачем був укладений договір застави транспортного засобу, за умовами якого в заставу був переданий транспортний засіб ―, автомобіль марки, модель 40С18, випуск 2007 року, об’єм двигуна 2998, № шасі (кузова, рами), колір синій, реєстраційний номер.Також, на підтвердження виконання зобов’язань було надано розписку про погашення частини грошових коштів за договором позики від 28.10.2015 року за графіком у розмірі 5251, 00 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят доларів США).Тобто, розписка надана Відповідачем Позивачу свідчила про реальність наміру виступити в майбутньому поручителем за договором позики від 28.10.2015 року, крім того вказана розписка не підтверджує що отримав від реальні грошові кошти.

У зв’язку з невиконанням зобов’язання за договором безпроцентної позики грошей 25.04.2016 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руновою Наталією Олегівною був вчинений виконавчий напис, яким стягнено заборгованість за вказаним договором безпроцентної позики грошей укладеним між в результаті чого було відкрито виконавче провадження, а в подальшому в межах виконавчого провадження було здійснено реалізацію транспортного засобу, який належав з прилюдних торгів, та таким чином було повністю задоволено вимоги як кредитора.Тобто грошові кошти, які в майбутньому мали погашатися Відповідачем, за зобов’язаннями були повністю стягнені Позивачем в позасудовому порядку, який він застосував звернувшись до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису та який був виконаний повністю.

Таким чином при розгляді справ, пов'язаних з такими правовідносинами, суду необхідно враховувати те, що виходячи зі змісту ст. 1047 ЦК України розписка має містити відомості про передачу позичальнику визначеної грошової суми. Тобто такий договір є реальним.З розписки наданої Позивачем не вбачається що грошові кошти надавалися Відповідачеві під час написання розписки, та не було надано жодних доказів про реальність договору позики укладеного між.Таким чином, судом при задоволенні позовної заяви не було встановлено справжність правової природи укладеної між сторонами договору, що в подальшому і привело до винесення оспорюваного рішення.Вказана позиція підтверджується Постановою Верховного суду України від 11 листопада 2015 року по справі № 6-1967цс15: «Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню природу, незважаючи на найменування документу і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов’язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов’язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов’язанням її повернення та дати отримання коштів.»

На підставі вищезазначеного,ПРОШУ:1. Переглянути заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.10.2017 р., яке ухвалене по справі за позовом про стягнення боргу;2. Скасувати заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.10.2017 р., яке ухвалене по справі за позовом про стягнення боргу та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.3. Поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.10.2017 р., яке ухвалене по справі за позовом про стягнення боргу.

Додатки:1. Копія заяви для Позивача;2. Копія договору позики від 28.10.16р.(оригінал знаходиться у позивача)3. Копія договору застави транспортного засобу від 28.10.16 р. .(оригінал знаходиться у позивача)4. Копія виконавчого напису. (оригінал знаходиться в ПН КМНО Рунової Н.О.)5. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження (оригінал знаходиться у виконавчій службі).6. Копія Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. (оригінал знаходиться у виконавчій службі).7. Постанова ВСУ від 14.11.2015р. (письмова копія електронного доказу).(для суду).8. Копія ордеру про надання правової допомоги, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.(для суду).

Коротя Р.О. ___ 13.02.2019р.

Ми захистимо вас в справі про стягнення з вас боргу.

Записатися на консультацію ви можете за телефоном, що зазначений нижче.

Адвокат:

Коротя Роман Александрович

• +38 (050) 266-27-26
• mk911ua@gmail.com

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго вечора, Владислав.

ЗРАЗОК ТАКОЇ ЗАЯВИ:

З А Я В А

про перегляд заочного рішення ___і призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження

У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: найменування суду, який ухвалив заочне рішення; ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку (п.п.1, 2 ч.2 ст.285 ЦПК України).

Повідомляю, що ___ отримано копію заочного рішення ___, а копії: заочного рішення ___, мною приєднано до даної заяви про перегляд заочного рішення /Додаток № 1/.

Вважаю, що рішення ___, копія якого мною отримана ___, підлягає скасуванню, з призначенням справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до вимог Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), становить джерело права - «Суди застосовують прирозгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Згідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина, має право на справедливий розгляд її справи, упродовж розумного строку, безстороннім судом.

Право на доступ до суду:

Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (справа «Белле проти Франції», параграф 38).

Роль національних судів в організації судових проваджень у тому, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя, що зазначено у рішенні ЄСПЛ, по справі «Бочанпроти України»,п.71.

Право на вирішення спору:

Право на суд включає не лише право звертатися до суду, а також право на вирішення спору (справа «Кутіч проти Хорватії», параграфи 25, 32).

Неупереджений суд:

Так, стаття 6 параграф 1 Конвенції, вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженостіабо суб’єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (справа «Мікалефф проти Мальти», /ВП/, параграф 93), де вказано про те, що навіть прояви неупередженості мають значення, «правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись», кожний суддя стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості повинен відмовитися від розгляду справи.

Справедливий суд:

Вимога справедливості застосовується до проваджень у загалом і не обмежується слуханнями (справа Стрен Грік Рифайнеріз і Стратіс Андреадіс проти Греції», параграф 49).

Суд повинен на рівних засадах заслуховувати аргументи сторін (справа «Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції»).

Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (справа «Міролюбов та інші проти Латвії», параграф 103).

Відповідно до вимог ст.2 Цивільного процесуального кодексу України (далі-ЦПК України), завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно із вимогами ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.

Згідно до вимог ст.280 ЦПК України – «Умови проведення заочного розгляду справи. 1. Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. 2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. 3. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача».

Відповідно до вимог ст.284 ЦПК України – «Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення. 1. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. 2. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 3. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. 4. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин».

Згідно до вимог ст.285 ЦПК України – «Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення. 1. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. 2. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів. 3. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. 4. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів. 5. До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження. 6. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору. 7. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник. 8. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу».

Відповідно до вимог ст.286 ЦПК України – «Дії суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення. 1. Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. 2. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п’ятнадцяти днів з дня її надходження».

Згідно до вимог ст.287 ЦПК України – «Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення. 1. Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. 2. Головуючий відкриває судове засідання і з’ясовує, хто з учасників справи з’явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з’ясовує думку сторін та інших учасників справи щодо вимог про перегляд заочного рішення. 3. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. 4. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення».

Відповідно до вимог ст.288 ЦПК України – «Скасування та оскарження заочного рішення. 1. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. 2. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. 3. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом».

У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це (п.3 ч.2 ст.285 ЦПК України).

У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача (п.4 ч.2 ст.285 ЦПК України).

Так, мені взагалі не було відомо про те, що розглядається дана справа, що є обставинами, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та неповідомлення їх суду, а також причиною неподання відзиву на позовну заяву.

У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: перелік доданих до заяви матеріалів. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник (п.6 ч.2, ч.7 ст.285 ЦПК України).

Так, мною до заяви про перегляд заочного рішення ___, додаються слідуючи документи, докази, з зазначенням наявності оригіналів документів, доказів, згідно до переліку, а саме:___.

До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору (ч.6 ст.285 ЦПК України).

Так, мною до заяви про перегляд заочного рішення ___у, додається документ про сплату судового збору – оригінал квитанції про сплату судового збору в сумі ___, за розгляд справи за моєю заявою про перегляд заочного рішення ___ /Додаток № ___/.

До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів (ч.4 ст.285 ЦПК України).

Так, мною до заяви про перегляд заочного рішення ___, додаються копії заяви про перегляд заочного рішення ___ та всіх доданих до неї матеріалів, для направлення судом у адресу позивача: ___ /Додаток № ___/.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України – «Законність і обґрунтованість судового рішення. 1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. 3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. 4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 6. Якщо одна із сторін визнала пред’явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогамстатті 206цього Кодексу».

Згідно до вимог ст.264 ЦПК України – «Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суд. 1. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. 2. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. 3. Ухвалюючи рішення у справі, суд, за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов’язаний із предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із не залежних від нього причин».

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами Конституції України; Загальної Декларації прав людини; Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; Міжнародного пакту про громадянські і політичні права; Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»; Цивільного кодексу України; ст.ст.2, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 89, 95, 174, 178, 182, 191, 235, 263, 264, 273, 280, 284, 285, 286, 287, 288 Цивільного процесуального кодексу України,-

ПРОШУ С У Д:

1. Прийняти, розглянути, задовольнити дану мою заяву про перегляд заочного рішення ___ і призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження, за результатами розгляду якої, прошу суд, винести ухвалу, за якою:

- Скасувати заочне рішення ___ і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

2. Розгляд справи за даною моєю заявою про перегляд заочного рішення суду, прошу суд, проводити за моєю участю, з повідомленням мене про дату, час, місце розгляду справи.

3. Про результати розгляду справи за даною моєю заявою про перегляд заочного рішення суду, прошу суд, мене повідомити, з направленням у мою адресу копії ухвали суду.

Додаток:

1) Копія заочного рішення ___ на ___аркушах.

...

З повагою

В І Д П О В І Д А Ч:___ П.І.П.

"___"___2023 року.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

Всього доброго!

Доброго дня, Владиславе!

Справа про стягнення заборгованості. - заборгованість по кредиту чи комунальним послугам?

Можу підготувати заяву. Напишіть номер справи або ваші ПІБ, щоб я зміг знайти її в реєстрі.

Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!