Оформление наследства через 2 года

Да возможно обратитесь к адвокату по тереториальности куда переведен ноториат! По судам Херсон переведен в Одесу!

Доброго дня, Євгене!

Вам треба поновлювати строки на отримання спадщини, оскільки ви їх пропустили з поважних причин. Це можна зробити лише в судовому порядку, і адвокат в Україні допоможе Вам владнати всі питання в суді дистанційно, тобто без Вашої присутності.

Згідно ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

• За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини;
• За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судова практика вважає поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини такі, що пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:

• тривала хвороба спадкоємця;
• перебування спадкоємця тривалий час за межами України

Само по собі проживання позивача за межами України не свідчить про наявність об’єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на дипломатичні представництва України. На консульські установи України серед іншого також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину. Доказів неможливості з’явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 589/1863/13-ц;

• відбування покарання в місцях позбавлення волі;
• необізнаність спадкоємця про наявність заповіту (Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17);
• велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
• складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
• перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України (Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 у справі №565/1145/17);
• тощо.При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.

Разом з цим, у п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:

• юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
• необізнаність особи про наявність спадкового майна;
• похилий вік;
• непрацездатність;
• встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
• невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
• відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
• несприятливі погодні умови;
• перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування" повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.

Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Дана проблема не завжди є критичною та може бути вирішена шляхом поновлення строків для прийняття спадщини.

Основні аспекти щодо спадкування передбачені в Цивільному кодексі України в шостій книзі Спадкове право.

Для початку варто роз’яснити, що як варіант вирішення проблемного питання «оформлення спадщини» шляхом поновлення строку є не завжди дієвим механізмом, а навпаки може бути фактом затягуванням часу перед вирішенням такого питання як прийняття спадщини.

Тобто для обрання шляху через поновлення строку, рекомендую попередньо проконсультуватись з адвокатом.

Окрім того, дана стаття розкриває лише тонкощі поновлення строку для прийняття спадщини або дає розуміння, чи потрібен інший шлях вирішення питання.

Отже спадщина відкривається внаслідок смерті або оголошення особи померлою. Тобто стаття 1220 ЦК України розкриває поняття відкриття спадщини.

В свою чергу спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитись від такої (ст. 1268 ЦК України). Для того щоб прийняти спадщину особа повинна звернутись з заявою до нотаріуса (ст. 1269 ЦК України).

Важливим моментом є той факт, що якщо спадкоємець на момент смерті спадкодавця проживав (був зареєстрований) спільно із спадкодавцем то така особа вважається що прийняла спадщину фактично.

Доречі, судовий збір в даних справах сплачується як за вимогу немайнового характеру. Такий висновок закріплений в справі №336/709/18-ц, провадження №61-39374св18 ВС України.

Тому як один із варіантів прийняття спадщини «вчасно» є встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту що на момент смерті спадкодавця спадкоємець проживав спільно з померлим. Тут вважливою обставиною є ч. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» яка визначає, що спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Строк для прийняття спадщини визначається в 6 місяців з моменту відкриття спадщини та регулюється статтею 1270 ЦК України.

У разі якщо особа не прийняла спадщину вчасно, остання вважається такою яка пропустила строк для прийняття спадщини. За виключенням якщо особа спадкоємця та спадкодавця проживали спільно на момент відкриття спадщини то особа вважається такою, яка прийняла спадщину автоматично, або ж є рішення суду про встановлення факту спільного проживання.

Також за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Або як варіант звернутись до суду з позовом про поновлення строку для прийняття спадщини (призначення додаткового строку).

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини суди визначають: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

Тяжка хвороба, як причина поновлення строку.

Окремо хотілося б звернути увагу, що не може бути підставою для поновлення строку така підстава як хвороба, якщо з моменту прийняття спадщини пройшло 3 роки, а хворіли ви місяць. Ухвала колегії суддів ВССУ від 19 жовтня 2011 року, справа №6-6304св10.

Між тим у пункті 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 міститься роз'яснення, відповідно до якого судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини:

1) юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;

2) необізнаність особи про наявність спадкового майна;

3) похилий вік;

4) непрацездатність;

5) незнання про існування заповіту;

6) встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;

7) відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;

8) несприятливі погодні умови.

Фактичне користування і володіння майном спадкодавця або ж проживанням із спадкодавцем на час відкриття спадщини також не є поважною причиною строку для прийняття спадщини.

Похилий вік, як підстава поновлення строку для прийняття спадщини.

В своїй постанові від 05.12.2018 року, справа №756/2764/15-ц, провадження №61-29705св18 ВСУ зазначив, що похилий вік позивачки та відсутність у неї необхідних юридичних знань не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов’язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Пропущений строк через перебування за кордоном не завжди є підставою для поновлення строку. Так в постанова ВС від 06 червня 2018 року справа №592/9058/17-ц суд визначив наступне: звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів того, що з травня 2013 по липень 2017 року їй не було відомо про смерть її батька, а також доказів того, що її проживання за межами України в указаний період було пов'язано з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв'язку із чим позивач не виконала свій процесуальний обов'язок із доведення тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.

Окрім того, згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України у справі 6-1215цс16 від 14 вересня 2016 року, якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, зокрема, через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Постанова ВС від 18 січня 2018 року справа №198/476/16-ц.

Спадкоємець дізнався про заповіт лише зі спливом певного часу, тобто пройшло 6 місяців від відкриття спадщини.

Особі було відмовлено в поновлені строку для прийняття спадщини, оскільки позивачем не доведено поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

Тобто незнання про заповіт не є поважною причиною пропуску.

Однак практика в даній категорії справ є неоднозначною.

Для прикладу справа №6-496цс17 ВСУ, в якій було визначено, що при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Внаслідок чого, нотаріус повинен був повідомити спадкоємців про наявність відкриття спадщини: наприклад шляхом повідомлення в пресі, надіслання листа, інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 23.08.2017 р. в аспекті справи № 6-1320цс17 .

Також згідно ухвали ВССУ від 01.02.2017 року №306/27/15-ц є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини відсутність обізнаності про наявність заповіту.

Як мною вже зазначалось вище практика в даних спорах є неоднозначною, на мою думку – це пов’язано з тим, що кожна сімейна ситуація є індивідуальною, а тому потрібно досліджувати кожну ситуацію окремо, що і роблять українські суди.

Безпосередня подача позову.

Важливою обставиною в даній справі є правильно зібрана доказова база.

Однією із обставин доказової бази є наявність спадкової справи, постанова нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальних дій (видача свідоцтва про права власності на спадкове майно), саме з підстав пропущення строку для прийняття спадщини, поважність обставин/причин за яких Ви пропустили строк для прийняття спадщини

У разі подачі позову до суду, суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Завершальний етап. Отже після поновлення строку для прийняття спадщини, Вам потрібно отримати рішення суду, яке набрало законної сили та надати таке рішення нотаріуса, в якого була заведене спадкова справа. Звертаю увагу, що поновлення строку для прийняття спадщини повторно, законом не передбачено, а тому рекомендуємо уважно віднестись до строків які Вам додатково визначив суд.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня!

.знайдіть куди було переведено Херсонський нотаріальний округ та подайте заяву через консула до голови нотаріальної палати Херсонського округу , нехай голова передасть вашу справу діючому нотаріусу по округу.

Відповідно до ч. 3.23 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємці можуть подати заяву про прийняття спадщини поштою, якщо вони проживають за межами України.

Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Отже, спадкоємець, який проживає за кордоном повинен написати заяву про прийняття спадщини, засвідчити справжність підпису нотаріально та надіслати її засобами поштового зв’язку нотаріусу, який знаходиться на території України протягом 10 місяців (на час дії воєнного стану) з дня смерті спадкодавця.

За кордоном нотаріальні дії здійснюють консульські установи або дипломатичні представництва України. Згідно законодавства спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини.

Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто консулу. Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається консулом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до консула.

Засвідчення справжності підпису не потрібне, якщо спадкоємець особисто з'явився до консула і подав заяву. У цьому разі консул установлює особу спадкоємця і перевіряє справжність його підпису, про що робить відмітку на заяві і вказує найменування документа, що посвідчує особу, його номер, дату видачі, найменування установи, яка видала документ, рік народження спадкоємця.

Тож спадкоємець, який перебуває за межами України, може прийняти спадщину шляхом:

звернення до консула України в країні перебування із заявою про прийняття спадщини

або нотаріального засвідчення заяви про прийняття спадщини та надіслання її засобами поштового зв’язку нотаріусу, який перебуває на території України.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня!

Так як Ви уже подали заяву про прийняття спадщини - тепер Вам необхідно отримати свідоцтво про спадщину.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Для цього необхідно звернутися до нотаріуса, який веде Вашу спадкову справу та подати йому заяву про видачу свідоцтва про спадщину.

Якщо у Вас немає зв'язку з Вашим нотаріусом - зверніться до будь-якого іншого та дійзнайтесь кому була передана Ваша спадкова справа.

Зайнятись оформленням спадкових прав та отримати свідоцтво про спадщину - Ви може доручити іншій особі на підставі нотаріальної довіреності або шляхом укладання угоди з адвокатом.

Щоб отримати дублікат заповіту Вам необхідно подати нотаріусу заяву про видачу дублікату заповіту та свідоцтво про смерть заповідача (Глава 22. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України)

З повагою, Дерій В.О.!

Всього доброго!

Вітаю, Євгеній!

Могу ли я дистанционно получить скан или оригинал завещания, либо что-то подобное, а также возможно ли всё переоформить без моего присутствия? Заранее благодарен!

Можете, але Вам потрібно видати довіреність на особу, яка діятиме від Вашого імені.

Це можливо зробити 2 способами:

1. Через консульство України у країні Вашого перебування. Але дуже часто консульства мають черги на місяці наперед.

2. Через місцевого нотаріуса. Але потім таку довіреність потрібно буде перекласти та в Україні та завірити переклад у нотаріуса.

Без довіреності Ви не зможете нічого зробити.

Всього доброго. Успіхів! З повагою!

Вітаю!

Оформление наследства через 2 года - відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав:

• за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
• на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини;
2. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:

• тривала хвороба спадкоємця;
• перебування спадкоємця тривалий час за межами України

Важливо! Факт проживання позивача за межами України сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на дипломатичні представництва України. На консульські установи України серед іншого також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину. Доказів неможливості з’явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 589/1863/13-ц;

• відбування покарання в місцях позбавлення волі;
• необізнаність спадкоємця про наявність заповіту (Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17);
• велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
• складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
• перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України (Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 у справі №565/1145/17);
• тощо.При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.

Разом з цим, у п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:

• юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
• необізнаність особи про наявність спадкового майна;
• похилий вік;
• непрацездатність;
• встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
• невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
• відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
• несприятливі погодні умови;
• перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування" повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12 та листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2023 рік становить 1073 грн. 60 коп.).

Див. додатково Зразок позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

Успіхів!