Заявка на отримання благодійної допомоги

Доброго дня!

Благодійний Фонд може укласти з громадською організацією договір про надання цільової благодійної допомоги (благодійного гранту), надати таку грошову допомогу та після завершення реалізації проекту отримати звіт про її використання (як описовий, так і фінансовий), повернути невикористані та/або нецільовим чином використані кошти.

Також можливе фінансування відповідних витрат за 3-стороннім договором між підрядником, ГО як замовником робіт та БФ як платником. За результатами виконання робіт складається 3-сторонній акт виконаних робіт. Паралельно може бути підписаний договір про співпрацю між БФ та ГО, за яким БФ може надавати благодійну допомогу шляхом оплати конкретних робіт та послуг. Даний варіант дозволяє БФ краще контролювати цільове використання коштів.

Процедури прийняття відповідних рішень всередині БФ регулюються її статутом та внутрішніми положеннями (за наявності).

З повагою, Дерій В.О.!

Всього доброго!

Доброго дня, Олександра!

Здійснення благодійної діяльності в Україні визначено Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI (далі – Закон № 5073).

Відповідно до цього закону, благодійна діяльність - це добровільна особиста та/або майнова допомога, яка не передбачає отримання прибутку, сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням набувача благодійної допомоги (бенефіціара). При цьому бенефіціаром може бути, як фізична особа, так і будь-яка юридична особа, неприбуткова організація або територіальна громада. Бенефіціар має повне право отримувати допомогу відразу від кількох благодійників.

Відповідно до статті 133.4.6 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

бюджетні установи;

громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;"

Громадські (ГО) після включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій не є платниками податку на прибуток підприємств. Тобто не нараховують та не сплачують податок від будь-яких доходів від своєї діяльності, у разі відсутності порушення вимог «неприбутковості», передбачених пунктом 133.4 статті 133 ПКУ).

При цьому вони все одно мають вести бухгалтерський облік та зберігати облікові документи у встановлені законодавством строки: не менше 3 років від подання звітності, для складання якої вони використовувались, а для ГО – не менше 5 років (відповідно до спеціального положення - статті 23 Закону про ГО).

БФ співпрацює з ГО у тій формі, в якій це визначено в його установчих документах, включно із статутом, та Законі України "Про благодійну діяльність та благодійні організації". У разі надання допомоги ГО, БФ повинен оформити це у формі договору-допомоги, в якому слід передбачити усі вимоги, які мусить виконати ГО, включно із порядком та формою звітності щодо використання коштів, які були надані ГО. Сюди входить первинна документація на всі витрати, які несе ГО у процессі використання допомоги.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Порядком № 1222 урегулированы вопросы получения, использования и учета благотворительных взносов (пожертвований) от благотворителей – юридических и физических лиц резидентов и нерезидентов бюджетными учреждениями и заведениями образования, здравоохранения, социальной защиты, культуры, науки, спорта и физического воспитания. В частности, благотворительные взносы могут предоставляться благотворителями приобретателям в денежной форме для потребностей их финансирования по направлениям расходов, определенным благотворителем, а также как товары, работы, услуги в натуральной форме.Гражданское законодательство рассматривает благотворительную помощь как пожертвование. Согласно ст. 729 Гражданского кодекса (далее – ГК) во время заключения договоров о пожертвовании применяются положения о договоре дарения, если иное не установлено законом. Такие договоры могут заключаться как в устной, так и в письменной форме. Это согласуется со ст. 6 Закона № 5073, которая определяет безвозмездную передачу благотворителем денежных средств, другого имущества, имущественных прав в собственность бенефициаров (приобретателей) для достижения определенных, заранее обусловленных целей благотворительной деятельности, как благотворительное пожертвование.

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Н А К А З

N 298 від 14.12.99 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 27 грудня 1999 р. vd991214 vn298 за N 915/4208

Про порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги

Положение (стандарт) бухгалтерского учета

Если из-за границы благотворительная организация получает благотворительную помощь в виде материальных активов, эти активы при ввозе на таможенную территорию Украины подлежат таможенному оформлению с уплатой соответствующих сумм ввозной пошлины. В бухучете суммы такой пошлины увеличивают первоначальную стоимость активов (п. 8 П(С)БУ 7; п. 9 П(С)БУ 9).

Для документального оформлення даної операції з передачі у частину необхідно :

1. - Лист – прохання про надання благодійної допомоги (від частини)

2. - Наказ по організації( частині)

3. - Наказ по організації про надання благодійної допомоги згідно листа – прохання.(фонд благодійний)

4. - Договір про надання благодійної допомоги

В договорі варто зазначити, що дана операція здійснюється на виконання статутних завдань та цілей організації, надається безоплатно, на які цілі надається допомога, прописати право організації контролювати цільове використання наданої допомоги та відповідальність отримувача допомоги за цільове використання отриманого обладнання. Варто вказати що обладнання закуплено за кошти (назва донора) та в рамках проекту (ініціативи).

5. - Акт прийому – передачі благодійної допомоги з зазначенням суми коштів на які її придбано фондом.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Ще раз вітаю Вас пані Олександра!

Благодійний фонд має право підтримати статутну діяльність або проект громадського об"єднання у разі, якщо це узгоджується з програмними цілями та визначеними напрямками діяльності Благодійного фонду, що узгоджується із приписами Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".

ВІдповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це (зокрема):

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

Як правило у моїй практиці фінансування проектів за схемою безповоротної фінансової допомоги здійснювалось на підставі дво- або три-сторонньої угоди в якому і визначались питання - предмету фінансування, строків реалізації проекту, очікуваних результатів, а також форми звітування і контролю за належним і цільовим використанням коштів.

Назва договору - Договір про надання безповоротної фінансової допомоги у вигляді благодійної пожертви на підтримку проекту "___" (назва проекту).

Законодавство передбачає можливість надання безповоротної фінансової допомоги у вигляді благодійної пожертви без укладення договору на підставі ЗАЯВИ про надання безповоротної фінансової допомоги у вигляді благодійної пожертви.

У разі подання такої заяви юридичною особою - неприбутковою організацією, її підписує керівник згідно з Реєстром, або інша уповноважена на такі дії Статутом особа. До заяви слід додавати відповідні обгрунтовуючі матеріали, письмову презентацію, проект, копії установчих документів ГО тощо.

В принципі схема та сама як із прийняттям на роботу за трудовим договором без його укладення - на підставі заяви працівника та доданих документів (резюме, копій документів про освіту, особової картки з обліку кадрів, трудової книжки тощо).

Форму заяви визначає Благодійна організація своїм внутрішнім розпорядчим документом (Наказ, Розпорядження, Рішення).

Якщо заява чи договір не містять форми та строків контролю й звітування, це не позбавляє права Благодійника здійснювати контроль на підставі закону. Строки і форма контролю при цьому можуть узгоджуватися сторонами за взаємною згодою шляхом ініціювання відповідних пропозицій у офіційно-діловій переписці тощо.

Так відповідно до частини шостої статті 6 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", благодійник або уповноважені ним особи мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви, у тому числі на користь третіх осіб.

ОТЖЕ, благодійна допомога у формі безповоротної фінансової допомоги може надаватися неприбутковим організаціям на підтримку їх статутної діяльності або за програмно-цільовим методом на підставі Договору або Заяви. Чітких вимог щодо форми, строків та порядку звітування законодавство не визначає. Це є виключними дискреційними повноваженнями Благодійника та його уповноважених органів.

З повагою, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня, Олександра!

1) Передувати отриманню гуманітарної допомоги може запит/звернення/прохання про надання конкретного виду допомоги. Це не є первинним документом і типової форми такого документу також немає, це як правило, лист на бланку неприбуткової організації, який містить всі її реквізити, перелік потрібної допомоги та напрями використання допомоги і надсилається потенційним донорам.

2) Підставою для започаткування процедури надання і визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання (друга назва – дарчий лист). Подальшим кроком для отримання гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання (ст.3 Закону України «Про гуманітарну допомогу» №1192 від 22.10.1999 р. далі – Закон №1192). Бо може бути таке, що вам пропонують прийняти те, що ви прийняти не в змозі. Згадані в цьому абзаці документи також не є первинними, але є необхідними у якісному і прозорому документуванні допомоги.

3) Ще є форми звітів про наявність і розподіл гуманітарної допомоги, які затверджені наказом Міністерства соціальної політики України №539 від 31.07.2020 р. Однак Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги» № 202 від 05.03.2022 р. визначено, що дія цього нормативного акту в умовах воєнного стану не поширюються на отримання, використання, облік та звітність благодійної допомоги від юридичних та фізичних осіб - резидентів і нерезидентів.

4) Тепер перейдемо безпосередньо до первинного документу, який є підставою для оприбуткування допомоги отримувачем від донора. Це інвойс (рахунок), який дійсно може бути визнаний первинним документом, але за наявності в ньому всіх основних реквізитів первинного документу.

До таких обов’язкових реквізитів первинного документу належать:

найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ;

назва документа (форми);

дата складання;

зміст та обсяг господарської операції;

одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках);

посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Але якщо взяти будь-який інвойс, то переважно це платіжний документ, який містить інформацію хто, кому, скільки, за що і коли повинен заплатити, але в якому важно передбачити та реалізувати всі обов’язкові реквізити первинного документу, що наведені вище. Тому як альтернатива інвойсу, в бухгалтерській практиці застосовується такий первинний документ, як акт приймання-передачі матеріальних цінностей (гуманітарної допомоги). Такий документ не є типовою формою, і головне що має містити, це ті ж основні реквізити первинного документу, які наведено вище, але в ньому їх простіше реалізувати, ніж у інвойсі. Якщо ж це матеріальна допомога, отримана від іноземного донора, то ще до такого інвойсу або акту будуть додаватися митна декларація, міжнародна товарно-транспортна накладна.

Отже, попри скасування спеціального документування та звітування про гуманітарну допомогу, потребу в складанні первинних документів для цілей бухгалтерського обліку ніхто не відміняв. Більше того, у зв’язку з визначенням на законодавчому рівні відповідальності за нецільове використання гуманітарної допомоги (про це детальніше нижче), документальне оформлення її руху стає актуальним, як ніколи.

Облік гуманітарної допомоги:

Бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням (ст.11 Закону №1192).

Порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 298 від 14.12.1999 р. Це порядок поширюється на юридичних осіб незалежно від видів діяльності та форм власності (крім бюджетних установ), які одержали гуманітарну допомогу (отримувачі), які її потребують і яким вона безпосередньо надається (набувачі).

Одержану гуманітарну допомогу у вигляді грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей отримувач відображає за дебетом рахунків обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна в кореспонденції з рахунком 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Подальшу передачу гуманітарної допомоги на користь набувачів отримувач відображає за дебетом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна.

Отримувачі гуманітарної допомоги – юридичні особи, в примітках (поясненнях) до фінансової звітності наводять інформацію про види і вартість одержаної гуманітарної допомоги та її використання за цільовими напрямками.

Оподаткування гуманітарної допомоги:

Податок на прибуток

Не є платниками податку неприбуткові організації, які створені і діють у порядку та на умовах, встановлених п.133.4 ПКУ.

Ключове правило – доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Однак, на період дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, згідно з п.63 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не вважається порушенням вимог п.133.4 ПКУ передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами за умови, що таке майно, послуг надаються на користь особливих набувачів.

До таких особливих набувачів гуманітарної допомоги належать: Збройні Сили України, Національна гвардія України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна прикордонна служба України, Міністерство внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчі формування територіальних громад, інші утворені відповідно до законів України військові формування, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або заклади охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Також не будуть оподатковуватися грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів, та/або наданням благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Отримувачі гуманітарної допомоги, які мають статус неприбуткової організації і здійснюють подальшу роздачу такої допомоги з метою реалізації свої статутних цілей, завдань та напрямів діяльності, не матимуть жодних оподаткувань таких операцій податком на прибуток.

Податок на додану вартість

Відповідно до пп.197.1.15 ПКУ звільняються від оподаткування операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Крім того, відповідно до п.197.11 ПКУ звільняються від оподаткування операції із:

- постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

- постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Відповідальність за нецільове використання гуманітарної допомоги:

Нецільове (незаконне з метою отримання прибутку) використання гуманітарної допомоги відповідно до ст.201-.2 Кримінального кодексу України тягне за собою наступні наслідки:

- продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі, — караються штрафом від 2-х до 3-х тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2-х років, або обмеженням волі на строк до 4-х років;

- ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або у великому розмірі, — караються позбавленням волі на строк від 2-х до 5-ти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

- дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, або під час надзвичайного або воєнного стану, — караються позбавленням волі на строк від 5-ти до 7-ми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3-х років та з конфіскацією майна.

Всього найкращого!