Прорив води на приватній ділянці

Доброго дня, Надія!

У Вашому випадку все залежить від того, де саме стався прорив труби - до врізки у систему загального водопостачання вашої труби чи після неї.

У першому випадку відповідальність за аварійні витрати води, що сталися у разі прориву труби, несе Водоканал,, який обслуговує загальну мережу водопостачання, а у другому, на жаль, Ви.

Якщо все ж таки прорив труби стався на Вашому відрізку трубопроводу, то рекомендую домовлятись з Водоканалом про реструктуризацію виплат за нарахованим боргом. Це буде найкращій вихід з такої ситуації. Уникнути оплати втрат води взагалі буде дуже складно.

Втім, якщо питання спірне (наприклад, аварійна бригада приїхала невчасно і перекрила воду з великим запізненням, і через це були такі величезні втрати води), то у Вас є право звернутись до суду.

Для конкретної відповіді на Ваше питання треба вивчати ситуацію більш предметно, а головне бачити всі необхідні документи. Наприклад той же акт виїзду аварійної бригади Водоканалу.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

За стан мереж, які не перебувають на балансі Водоканалу, відповідає власник мереж. Це стосується як підприємств міста різної форми власності, так і приватного сектору. І саме власник має опікуватись, щоб і мережі, і запірна арматура і лічильники були в робочому стані - це зазначається в «Правилах користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України».

Нажаль, Вам треба сплатити.

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Відповідно до ст. ст. 66, 67, 162 Житловий кодекс Української РСР за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Відповідно до абз. 5 ч. ст.1 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг

Споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач(абз.13 ч.1 ст.1 Закон України "Про житлово-комунальні послуги")

Пунктом абз.1 1 ч. ст. 7 Закон України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а згідно абз.5 ч.2 ст.7 Закон України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов’язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного суду України від 30.05.2013 року).

Згідно положення частини 1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов'язками наділені обидві сторони договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, які затверджені постановою КМУ від 08.10.1992 року N 572, встановлено, що власники та наймач (орендар) квартири зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Ч.1. ст.12 Закон України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п.6 ч.1 ст. 20);

Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (п.1 ч.3ст. 20)

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.32)

Згідно ст.14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Законодавством України не передбачено, що при переході права власності на житло від однієї фізичної особи до іншої борги колишнього власника по сплаті за комунальні послуги переходять до нового.

Cпір з приводу стягнення з нового власника житла боргу за житлово-комунальні послуги за попередні періоди

Розглядаючи спір з приводу стягнення з нового власника житла боргу за попередні періоди, коли власник був інший, варто звертати увагу на те, що відповідно до ст.322 ЦК на власника покладається тягар утримання майна. Таким чином, новий власник майна не зобов’язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов’язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника, оскільки належним відповідачем є попередній власник. Якщо ж новий власник набув право власності у порядку спадкування, то він відповідно до ст.1218 ЦК отримує всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті, в розмірі вартості спадкового майна.

Крім того, кредитору спадкодавця при зверненні з вимогами до спадкоємця потрібно дотримуватися вимог, установлених стст.1281—1282 ЦК. Так, спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора про відкриття спадщини, якщо їм відомо про борги спадкодавця. Кредиторові належить протягом 6 місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом 1 року від настання строку вимоги. Кредитор, котрий не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у вказані строки, позбавляється права вимоги.

Прикладом правильної судової практики є рішення Ленінського районного суду м. Харкова про відмову в задоволенні позовних вимог КП «Харківводоканал» про стягнення заборгованості за послуги водопостачання за період з 1.09.2011 до 31.03.2014 з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних. Рішення прийнято на підставі того, що відповідачі придбали квартиру у 2012 році й заборгованість з моменту її купівлі була відсутня. Предметом розгляду справи стала заборгованість попереднього власника житла. Позивач у свою чергу не навів доказів виникнення у відповідача зобов’язань щодо погашення заборгованості попереднього власника за послуги водопостачання. Посилання позивача на те, що відповідно до ст.520 ЦК боржник у зобов’язанні має бути змінений іншою особою лише за згодою кредитора, ніяким чином не обгрунтовувалось, доказів виникнення у відповідачів якихось зобов’язань перед позивачем за вказаний період не надавалось. З урахуванням положень статей 26, 38, 44 ЦПК правом подання заяви про відновлення втраченого судового провадження наділений і представник особи.

Позасудовий порядок вирішення питання

Куди звернутися:

Звернутися до Виконавця/Виробника надання послуг із письмовою заявою про відкриття на ім’я нового власника квартири нового особового рахунку.

Вартість:

Безкоштовно.

Перелік та зразки документів:

До заяви надати паспорт, код ІНН, договір купівлі-продажу/дарування, міни.

Строки розгляду заяви:

у строки передбачені ст.19,20 ЗУ «Про звернення громадян».

Судовий порядок

Куди звернутися:

до суду з позовною заявою про захист прав споживачів

Вартість:

Безкоштовно

Перелік та зразки документів:

паспорт, ІНН, правовстановлюючі документи, договір про надання житлово-комунальних послуг, довідка про склад сім’ї, копії листів до Виробника/Виконавця послуг, копію відповіді Виробника/Виконавця послуг.

Судова практика:

рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 16.08.2017 р. у справі № 610/2154/17, рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 04.09.2017 р. у справі № 610/2288/17.

З повагою,

Костянтин Гончаренко.

Доброго дня!

Якщо ділянка пошкодженого трубопроводу в системі водопостачання в межах Вашого будинку відноситься до зони обслуговування Водоканалу - то вся вина та компенсація наслідків повинна покладатися на нього.

Ви, як власник не несете відповідальності абсолютно за весь трубопровід, що знаходиться в межах Вашого будинку. Нормативними актами визначено конкретне місце де відбувається передача послуг від обслуговуючої організації до власника будинку.

Якщо місце з якого трапилося прорив труби знаходиться до точки розподілу, в якій здійснюється передача послуг до власника будинку, то Ви не повинні сплачувати кошти за воду. Для цього необхідно переглянути договір з водоканалом та проаналізувати за які труби в системі водопостачання відповідаєте Ви.

З повагою, Дерій В.О.!

Всього доброго!

Доброго дня. Ви повинні довести, що у вас дійсно була поломка. Для цього звертайтесь у водоконал з запитом про аварію відповідного числа. В них повинно все бути зафіксовано. після отримання акт про прорив. Пишіть заяву про зменьшення боргу у зв'язку з проривом води додавши до заяви акт про прорив.

Також ви маєте матеріальну і моральну компенсацію від водоканала.

Якщо акт про залиття складено належним чином та в ньому відображено всю передбачену законодавством інформацію, то належним доказом розміру матеріальної шкоди може слугувати кошторис складений відповідною будівельною організацією, яка здійснила ремонтно-відновлювальні роботи у вашому помешканні.

Проте, більш надійним доказом буде висновок експертного дослідження, проведений відповідною експертною установою або атестованим експертом.

Згідно п. 1.3. розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі – Інструкція) відповідно до чинного законодавства за дорученням, зокрема, осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до абз 2 п. 1.8. розділу 1 Інструкції підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

Підпунктом 5.1. п. 5 розділу 2 Інструкції передбачено, що до основних завдань будівельно-технічної експертизи відноситься визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо.

Підпунктом 5.1.1. п. 5 розділу 2 Інструкції встановлено орієнтовний перелік вирішуваних питань будівельно-технічною експертизою, зокрема:

1. Які пошкодження об’єкта (будівлі, квартири, приміщення, оздоблення тощо) виникли внаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюваних територіях тощо?
2. Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо)?
3. Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо?
4. Який розмір завданої матеріальної шкоди об’єкту (будівлі, квартирі, приміщенню, оздобленню тощо) унаслідок його залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо?

Таким чином, для встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям помешкання, а також причин такого залиття, необхідно звернутись до відповідної експертної установи або експерта з проханням провести будівельно-технічне експертне дослідження за результатами якої вирішити вищенаведені запитання.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Наведене свідчить про те, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦКУ особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, суд визначає розмір моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

• позовна заява відповідно до вимог ст.ст.175-177 ЦПК;
• до позовної заяви обов`язково додати такі документи:

1. документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою (наприклад, витяг із Єдиного державного реєстру речових прав на нерухому майно та їхніх обтяжень, договір оренди (найму) приміщення тощо);
2. акт про затоплення квартири, який оформлений відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій;
3. документи, які підтверджують вартість збитків, завданих внаслідок залиття квартири (наприклад, кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва щодо ремонтно-відновлювальної роботи квартири, проведеної архітектором, повноваження якої підтверджуються сертифікатом архітектора, що зареєстрований у реєстрі сертифікованих архітекторів; висновок судової будівельно-технічної експертизи; звіт, складений особою, що має сертифікат суб’єкта оцінної діяльності; звіт про визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт; висновок про оцінку майна;
4. рахунок та квитанція про сплату послуг з підготовки висновку про розмір шкоди, завданої затопленням, акт прийняття виконаних робіт з підготовки такого висновку;
5. квитанція про сплату судового збору, якщо ви не належите до категорії осіб які звільнені від сплати судового збору (згідно ЗУ "Про судовий збір").

За загальним правилом позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

"ПОРЯДОК обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1074-18#n14): "

" І. Загальні положення..

3. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:...

точка приєднання внутрішньобудинкової системи водопостачання та системи постачання гарячої води багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - перша запірна арматура на відгалуженні від стояків у межах приміщення (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи);...

4. Обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації.

5. Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками)...".

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду

1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини...";

"Стаття 617. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання

1. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів...

Стаття 668. Перехід ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження товару

1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту...".

---

Доброго дня, пані Надіє! По-перше, перехід відповідальності за технічний стан водопровідної мережі від виконавця комунальної послуги до споживача має місцем врізка Вашої труби до труби загального користування. У Вашому випадку, враховуючи прорив труби після лічильника, очевидним є місце Вашої зони відповідальності. З одного боку, ст.1166 ЦК звільняє особу, що завдала шкоди, від відповідальності, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини, але з іншого боку, якраз проррив стався в зоні Вашої відповідальності. Крім того, відповідно до ст.668 ЦК ризик випадкового знищення товару переходить до покупця з моменту передання товару - знову ж таки, вода обрахована на лічильнику як передана. Тому, як я вважаю, вартрість втраченої води підлягає до Ваших збитків, добто підлягає до її оплати підприємству водоканалу.