ПриваБанк закрыл счет

Вітаю Вас!

Загалом це доволі поширена останнім часом практика, коли ПриватБанк без будь-якої повідомленої клієнту причини просто бере та блокує рахунок. Нещодавно така ж ситуація трапилася і з моїм клієнтом. При чому, жодного листа або чогось іншого з мотивів такого рішення ми не дочекалися і сьогодні. У відділенні ПриватБанку повідомили, що для з'ясування причин потрібно звертатися до Головного відділення даного банку.

Загалом вирішили дійсно розірвати будь-які стосунки з ПриватБанком. Втім, зняти наявні на рахунках кошти нам дозволили. Відтак, знявши кошти, спіпрація з ПриватБанком була припинена.

У Вашій ситуації не думаю, що варіант із розблокуванням є доволі простим, тим паче, що Ви за кордоном. Все може піти по аналогії із вищеописаною ситуацією. Тим не менше, раджу Вам сформувати та направити до ПриватБанку заяву про пояснення причин та аргументації таких дій з боку банку. По отриманій відповіді і можливо випрацьовувати подальший алгоритм дій: або попрощатися з банком або виконувати їхні вимоги, які частенько доволі складні.

З приводу виводу коштів, то тут Вам потрібно звертатися до відділення особисто або через Вашого представника за довіреністю. Інших варіантів не вбачаю. Не думаю, що банк піде на видачу коштів по дистанційній заяві третій особі без довіреності.

З повагою!

Доброго дня, Юрію!

Скорше за все, Ви потрапили під внутрішній моніторинг банку. Банк заблокував рахунок чи розірвав з Вами договір?

Якщо це тільки блокування, то банк повинен витребувати у Вас документи, що підтверджують надходження коштів. У разі надання цих документів, рахунок розблокують, у разі ненадання - розірвуть договір.

Відповідно до частини першої статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Згідно з частиною третьою статті 64 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банк здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частині другій цієї статті.

Законодавчою основою фінансового моніторингу є Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361.

Пороговими цифрами обсягу готівкових і безготівкових операцій у фінансовому моніторингу є 5 тис. грн, 30 тис. грн, 55 тис. грн, 400 тис. грн, а також значна сума при операції з готівкою. Вони впливають на обрання тих чи інших заходів фінансового моніторингу. Однак банк за своїми внутрішніми правилами визнати підозрілою будь-яку операцію незалежно від суми, а також визначати значимість суми тих чи інших операцій з готівкою.

Під фінансовий моніторинг, у першу чергу, потрапляють видаткові операції (перекази коштів) у безготівковій формі, готівкою в залежності від суми платежу. Ідентифікація клієнта здійснюється зокрема за допомогою банківської картки чи кваліфікованого електронного підпису. Верифікація операції потребує додаткових підтверджень, зокрема можливий дзвінок з банку, сканування обличчя, перевірка даних платежу, підтвердження особи платника, чи дійсно саме власник картки її використовує, з’ясування мети операції та походження коштів тощо.

Вартісні межі фінансового моніторингу такі:

1. Для переказу безготівкових коштів для зарахування на рахунок отримувача в оплату вартості товарів, робіт, послуг, погашення зобов’язання за кредитом (пп «5» ч. 18 ст. 14 Закону № 361)

Коли банки не зобов'язані реагувати - менше 3000 грн.

Коли можлива перевірка - від 30 тис. грн до 400 тис. грн.

Повідомлення до органу фінмоніторингу - більше 400 тис. грн.

2. Для переказу готівкових коштів (пп. «8» ч. 18 ст. 14 Закону № 361) - 5 тис. грн та менше (можна без ідентифікації особи платника, у т.ч. при переказі без відкриття рахунка).

Коли банки не зобов'язані реагувати - 5000 грн. та менше.*

Коли можлива перевірка - більше 5 тис. грн до 400 тис. грн.

Повідомлення до органу фінмоніторингу - більше 400 тис. грн.

*(можна без ідентифікації особи платника, у т.ч. при переказі без відкриття рахунка)

Якщо ПриватБанк розірвав з Вами договір, то повинен був надіслати Вам листа щодо причини з яким пов'язане розірвання. Скорше за все, цей лист був направлений Вам за адресою Вашої реєстрації.

Перевести залишок коштів з рахунку у ПриватБанку на рахунок в іншій банківській установі можливо або за Вашої особистої присутності у будь якому відділенні банку, або за присутності Вашої довіреної особи (особа повинна мати при собі нотаріально завірену довіреність). Інших варіантів не існує і це вже перевірено на практиці.

Упродовж 30 календарних днів після отримання повідомлення від банку необхідно звернутися до будь-якого відділення ПриватБанку із необхідним пакетом документів та заявою про переведення залишку коштів на рахунок в іншому банку.

Необхідні документи:

• Реквізити рахунку, відкритого в іншому банку на ваше ім’я.
• Документи, що підтверджують повноваження представника розпоряджатись рахунками та/або майном юридичної особи.
• Документи, що посвідчують особу (паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та згідно із законодавством України може бути використаним на території України для укладення правочинів).
• Документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та містить реєстраційний номер облікової картки платника податків України.
• Заяву про перерахування залишків коштів.

У разі, якщо Ви чи ваш представник не звернетеся до банку протягом 30 календарних днів з дня надсилання повідомлення про розірвання договіру, банк після спливу 30 календарних днів з дати надсилання повідомлення про відмову змінює порядок обліку коштів за рахунком(-ами) шляхом перерахування залишку коштів з вашого рахунку на окремий аналітичний балансовий рахунок банку з обліку заборгованості за недіючими рахунками (рахунок 2903) для подальшого обліку та повернення цих коштів на першу вимогу під час Вашого звернення до банку.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Згідно ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом.

Згідно ст. 1075 ЦК України Банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка:

1) якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це;

2) у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором;

4) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою чи в порядку, встановленому законом, перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Рішення про відмову від підтримання ділових/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору приймається Банком за результатами здійснених заходів належної перевірки/посилених заходів належної перевірки, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення»; Положення про здійснення банками фінансового моніторингу; внутрішніх документів Банку з питань фінансового моніторингу.

Если говорить проще, в Украине, как в США и ЕС под видом борьбы с терроризмом и отмыванием доходов мафией, решили взять под колпак все финансовые потоки.

Причем так отказ банка может заключаться в неоткрытии самого счета, расторжении договора о банковском обслуживании, непроведении финансовой операции. Впрочем, законодатель допускает такой отказ банка (а даже требует его) в исчерпывающем перечне следующих случаев:

• банк лишен возможности осуществить идентификацию клиента или установить его бенефициаров;
• банк сомневается в том, что заявленное в качестве бенефициара клиента лицо действует от собственного имени;
• клиенту присвоен неприемлемо высокий риск;
• клиент не предоставил истребованных банком данных или документов при проведении проверки;
• клиент ввел банк в заблуждение путем предоставления недостоверных сведений;
• участвующий в транзакции банк-корреспондент признан банком-оболочкой (shell bank).

Причем вместе с указанной обязанностью отказаться от сотрудничества с клиентом, Закон прямо позволяет банку не проводить транзакцию, которую банк видит за подозрительную.

Приведенные формулировки преимущественно оценочные и оставляют банкам широкое пространство для их толкования, что время от времени становится основанием для оспаривания действий банков клиентами.

Тем не менее такая оценка банка должна основываться на объективных началах, а именно критериях риска (далее «Критерии»), утвержденных Приказом Минфина от 28.12.2022 № 465. Указанными Критериями на банки возложена обязанность разработать свои критерии риска, которые, впрочем, должны основываться на требованиях и рекомендациях, установленных Национальным банком.

С точки зрения гражданского законодательства, отказ банка от обслуживания клиента можно отождествить с односторонним отказом от сделки, право банка на которую не противоречит положению части первой статьи 651 Гражданского кодекса Украины (ГК Украины). Указанная статья ГК не допускает изменение или расторжение договора без согласия сторон, однако содержит исключение из этого общего правила – такое изменение/расторжение допустимо на основании закона.

Часть вторая статьи 1067 ГК Украины, обязывает банк заключить договор банковского счета с клиентом по инициативе последнего на условиях, объявленных банком.

Вместе с тем банк наделен правом в одностороннем порядке требовать расторжения договора банковского счета в предусмотренных законодательством о финансовом мониторинге случаях, что подтверждается пунктом 3 части второй статьи 1075 ГК.

Оценивая применение приведенных норм, Кассационный хозяйственный суд в составе Верховного Суда в постановлении от 30 августа 2018 года (дело № 910/22248/17) пришел к выводу, что положения Закона, которыми банку предоставлено право отказаться от договора в одностороннем порядке, являются специальными законодательными нормами, охватывающими случаи отказа клиенту неприемлемо высоким риском в поддержании деловых отношений. Следовательно, позиция суда кассационной инстанции состоит в том, что преимущественному применению подлежат специальные нормы, которые корреспондируются с предписаниями абзаца второго части второй статьи 1067 ГК.

Таким образом, закон дает банку право отказать клиенту в обслуживании, но при этом требует обязательного обоснования такого отказа.

Такую же позицию последовательно придерживается Верховный Суд, который, в частности, в своих постановлениях от 29 апреля 2020 года (дело № 910/3245/19) и от 10 декабря 2020 года (дело № 910/507/20) подчеркнул что банк не наделен законодателем неограниченным правом отказать клиенту в обслуживании путем расторжения договора банковского счета, даже на основании возложения на клиента недопустимо высокого риска.

Более того, по делу № 910/3245/19 суд кассационной инстанции, встав на сторону истца, основывал свой вывод на том, что банк не представил судам каких-либо доказательств, подтверждающих основания, по которым клиент-истец на основании результатов соответствующей оценки риска было обнаружено, что оно имеет неприемлемо высокий риск. Более того, суд обратил внимание на то, что банк не предоставил внутреннюю программу управления комплаенс-рисками финансового мониторинга, которая должна была содержать четкие критерии недопустимо высокого риска.

Кроме того, по мнению суда кассационной инстанции, банк не доказал обоснованность оснований, по которым средства и активы клиента-юридического лица были признаны банком имеющими незаконный источник происхождения, и не доказать наличие признаков легализации денежных средств в операциях клиента. Суд не убедило начатое досудебное расследование, предметом которого являются операции истца, поскольку оно само по себе (очевидно, без соответствующего приговора суда) не может рассматриваться как безусловное основание для установления недопустимо высокого риска клиента для банка.

Однако ранее Верховный суд в своем решении от 20 февраля 2018 года (дело № 910/11471/17) признал внутреннюю банковскую документацию по финансовому мониторингу документами с ограниченным доступом. Поэтому, по мнению Верховного суда, банку не следует знакомить своих клиентов с локальными документами, которые включают в себя, в том числе, и вышеуказанные критерии риска, поскольку это может способствовать осуществлению противоправной деятельности клиентами, которым такие документы направлены на противодействие.

Поэтому на данный момент вопрос о том, чем именно банк должен обосновать свой отказ клиенту, нельзя считать решенным. Так, с одной стороны, отсутствие критериев оценки уровня риска клиента будет свидетельствовать о произвольном применении банком соответствующих положений законодательства, что будет нарушать права клиента, а с другой стороны, о распространении информации о таком Критерии могут способствовать возможности совершения незаконных сделок.

В большинстве случаев банкам удается доказать в суде правомерность своего отказа клиенту, но с учетом полного и надлежащего соблюдения всех законодательных и внутренних процедур. Следовательно, применение мер финансового мониторинга несомненно требует пристального внимания как со стороны соответствующих служб финансового учреждения, так и каждого клиента.

В противном случае последствия признания нарушения банком прав клиента могут быть крайне существенными – в частности, применение неустойки, предусмотренной частью пятой статьи 10 Закона «О защите прав потребителей», размер которой с учетом имеющейся противоречивой судебной практики может в разы превышать сумму размещенных клиентом. средств на счету.

https://golaw.ua/ua/insights/publication/vidmova-b...

В письме НБУ от 14.04.2021 г. № Р/25-0006/32339 указывает, что отказ клиенту в обслуживании с последующим закрытием счета, в т. ч. в случаях непредоставления документов или сведений для осуществления надлежащей проверки клиента, осуществляется в соответствии со ст. 15 Закона №361-IX в порядке, определенном внутренними документами банка, и с учетом условий, установленных в договоре с клиентом о предоставлении соответствующих услуг.

Условиями договора между банком и клиентом о предоставлении банковских услуг, по мнению НБУ, могут предусматриваться отдельные дополнительные механизмы для ограничения клиента в пользовании счетом, а именно:

- частичный отказ клиенту в обслуживании (в частности, отказ в предоставлении отдельных услуг без полного прекращения обслуживания этого клиента);

- прекращение его (клиента) обслуживания на определенный период времени с последующим возобновлением предоставления банковских услуг после устранения оснований отказа.

Случаи, в которых могут применяться эти механизмы, также должны быть предусмотрены в договоре с клиентом.

https://buh.ligazakon.net/news/203061_banki-mozhut...

С уважением, юрист Ярослав Турчин (г. Гамбург, Германия)

Доброй ночи, Юрий!

Приватбанк на своем официальном сайте дает следующее разъяснение по Вашей ситуации:

https://privatbank.ua/2780

Вы получили от ПриватБанка следующее сообщение:Вам отказано в проведении финансовых операций по всем открытым счетам в Банке. Подробнее на сайте: pb.ua/2780

Почему отказано в продолжении деловых отношений?

В связи с установлением неприемлемо высокого уровня риска

На основании статьи 64 Закона Украины «О банках и банковской деятельности», части первой статьи 10 Закона Украины «О предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения», а именно связи с установлением неприемлемого риска по результатам переоценки риска клиента.

Возможно ли снятие ограничений в обслуживании?

Нет, Банком принято решение об отказе в обслуживании путем расторжения деловых отношений и закрытии открытых в Банке счетов.

Детальнее в сообщении, которое отправлено на Ваш адрес.

Дополнительные разъяснения от банка можно получить, оформив письменный запрос по адресу корреспонденции:

ул. Набережная Победы, 30, г. Днепр, 49094, Украина

Как можно получить остатки средств со счетов?

Необходимо обратиться в отделение ПриватБанка с заполненным заявлением, паспортом и ИНН. В течение 3 рабочих дней остатки средств будут перечислены в другой банк согласно реквизитам, указанным в заявлении.

Решение об отказе от поддержания деловых/отказ в обслуживании путем расторжения деловых отношений/расторжения договора принимается банком по результатам осуществленных мер надлежащей проверки/усиленных мер надлежащей проверки, мониторинга деловых отношений и финансовых операций в соответствии с требованиями части первой статьи 15 Закона об НПК/ФТ; Положение об осуществлении банками финансового мониторинга, утвержденного постановлением Правления Национального банка от 19.05.2020 № 65; внутренних документов банка по финансовому мониторингу.

В течение 30 календарных дней после получения уведомления необходимо обратиться в любое отделение ПриватБанка с пакетом документов и заявлением о переводе остатка средств на счет в другом банке.

Более детально вопрос уточните у своего персонального менеджера ПриватБанка.

Формально Вы имеете право подать такое же заявление онлайн, заверив его электронной цифровой подписью, но удовлетворит ли это Приватбанк - гарантии не дам.

Альтернативный вариант - оформление доверенности на лицо, которое сможет сделать это от Вашего имени в Украине.

Еще один вариант - попробовать обратиться в представительство Приватбанка заграницей. Такие представительства есть в Италии, Португалии и Латвии.

AS "PrivatBank", Latvia

Сайт: https://www.privatbank.lv/ru/

Адреса: Muitas iela 1, Rīga, Latvija, LV-1134

Телефон: +371 67041300

AS "PrivatBank", Portugal

Сайт: https://www.privatbank.lv/en/pricelist-and-services-for-portugal-clients/

Адреса: Alameda dos Oceanos, Lote 1.07.1Y, escritório 3.6, 1990-203 Lisboa, Portugal

Телефон: +371 67041300

AS "PrivatBank", Italy

Сайт: https://www.privatbank.lv/en/annuncio-ai-clienti/

Адреса: Via Vespasiano, 46, 00192 Roma RM, Italy

Телефон: +371 67041300

С уважением, адвокат Наталья Пономаренко

Доброго дня!

Стаючи клієнтом банку Ви підписуєте з ним угоду про обслуговування. Як правило в цій угоді вказуються права та обов'язки сторін. В даній угоді зазначається, що Банк має право призупинити обслуговування Клієнта та обмежити доступ до програмних комплексів Банку в разі виникнення у Банку підозр щодо можливих незаконних операцій із платіжним інструментом зі сторони Клієнта.

Банк не має права ні в чому звинувачувати, він лише дивиться на операції по рахунку, якщо вони здаються підозрілими - просить довести правомірність походження коштів та надати необхідні документи та/або відомості/інформацію. Якщо підтверджень немає - повідомляє у Державну службу фінансового моніторингу та в подальшому до правоохоронних органів.

В першу чергу Вам потрібно підготувати письмове пояснення, яке необхідно надіслати в банк.

Щоб підтвердити походження коштів, потрібно надати документи, які вказують на їх джерела. Наприклад, це може бути договір позики, договір дарування, копії документів, що підтверджують джерела доходів родичів, декларація про майновий стан і доходи,. Також часто використовується декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Річна, квартальна та інша фінансова звітність (якщо ФОП).

Окрім усього переліченого, законодавством передбачена можливість надання інших документів, якими підтверджується походження коштів. Тому вище були перераховані лише деякі поширені приклади.

Якщо пояснення буде недостатньо, банк може задати уточнюючі питання і відповідно після цього вже банк приймає фінальне рішення, чи відмовляти від обслуговування вам як клієнту, чи продовжувати з вами працювати. Якщо банк відмовить вам від обслуговування, то в такому випадку максимум, що ви можете зробити, це зобов'язати банк повернути ваші гроші на інший банківський рахунок.

Якщо Ви знаходитесь за кордоном та у Вашому регіоні є відділення Приватбанку - Ви може звернутись до них особисто.

В протилежному випадку - Вам спочатку потрібно обговорити дане питання в онлайн службі підтримки.

Якщо онлайн не вдасться вирішити Ваше питання - Вам потрібно звернутися в консульство або до іноземного нотаріуса та оформити довіреність на Вашого представника, щодо переведення коштів на інший банківськіських рахунок. Також можете укласти договір з адвокатом, який буде представляти Ваші інтереси у банківській установі.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю Вам успіхів!

Доброго дня. ваше питання про повернення коштів можна з легкістю вирішити через суд. За допомогою Адвоката. маю відповідний досвід.

Дії клієнта у разі виникнення питань зі сторони банку та блокування коштів

Зазвичай клієнт банку дізнається про те, що в нього буде проводитися фінансовий моніторинг через додаток банку. Відповідно він бачить сповіщення про те, що йому потрібно додати документи про походження коштів. І досить часто, чисто психологічно, перша реакція, яка є, це написати в службу підтримки й доводити їм, чому вони не мають права питати у вас кошти або висувати якісь претензії, чи якісь додаткові запитання поставити, які можуть банку здатися підозрілими. І саме в цьому випадку, якщо таким чином чинити, то для банку це може бути певний поведінковий фактор, який вказує на те, що ви є ризиковим клієнтом. Тому це найгірше, що ви можете робити. Найкраще, що ви можете зробити, це навпаки написати банку, що ви зрозуміли, що по вас проводять фінансовий моніторинг, що ви можете підготувати й надати всі потрібні документи, для того, щоб пояснити погодження коштів, і ви це зможете зробити протягом декількох днів, чи декількох тижнів. Тому це найкраще, що ви можете зробити, для того, щоб завідомо не налаштовувати банк проти вас негативно.

Крім того, треба розуміти, що працівники служби підтримки, куди ви в першу чергу можете написати, вони не приймають жодного рішення по фінансовому моніторингу. Максимум, що вони вам можуть відповісти, це по шаблонах дати якісь вказівки, що вам треба долучити. По-перше, треба розуміти, що коли клієнт пише в службу підтримки, це звичайно, що все фіксується і це може бути зафіксовано як негативні ознаки для клієнта, і це не найкращий спосіб почати діалог, щоб розв'язувати проблеми з банком. По-друге, знову ж таки, як я і наголошував, в критеріях ризику клієнта прописано, що звертати увагу потрібно на поведінкові фактори. Якщо клієнт себе дивно поводить, це служба підтримки зафіксує, то навіть якщо ви потім наддасте якісь плюс-мінус адекватні документи, це все одно може бути сприйнято банком, як недостатність документів, оскільки ви підозрілий клієнт по поведінкових факторах, і все одно вас можуть не розблокувати.

У роботі з фінансовим моніторингом є три основні документи, які ви можете використовувати. В першу чергу, це первинне пояснення. Тобто ви отримали сповіщення і вам потрібно підготувати письмове пояснення, яке надіслати в банк. Це звичайно, що ми робимо у форматі, ну грубо кажучи, заяви, де ми детально описуємо, як ми отримуємо кошти, як ми платимо податки, долучаємо всі про себе документи та відповідно наводимо приклади й роз'яснення, як вдалося заробити кошти. Відповідно банк може вам надати уточнення. Ви тоді наддавайте уточнення, в залежності від того, що у вас банк запитав. І якщо все добре, то банк вас після цього розблокує. Може статися і таке, що банк вас не розблокує, кошти заморозить і відмовиться обслуговувати вас як клієнта. Станом на зараз, єдине, що можна на цьому етапі зробити, коли ви заблоковані, це зобов'язати банк через суд повернути кошти на інший банк. Тобто банк не має права конфіскувати ваші кошти, але також і немає юридичного інструменту зобов'язати банк вас відновити в обслуговуванні. Тобто не можна звернутися в суд і сказати суду: «зобов’яжіть банк мене обслуговувати, бо я добросовісний клієнт». Такої юридичної процедури нема. Тому якщо вас банк заблокував, на жаль, у найближчі роки ви навряд чи зможете користуватися послугами цього банку.

Документи, що додаються до пояснення

Коли ви готуєте пояснення для банку, то воно пишеться, звичайно, що вільній формі, але вам треба максимально широко і детально показувати, чим ви займаєтесь і як ви заробляєте кошти, показувати реєстраційні документи, показувати довідку, що у вас відсутня заборгованість із податків, показувати свої податкові декларації. Також можете показати фото складу, товару, чи місця здійснення вашої діяльності. Показувати інтернет-сторінки, де видно чим ви займаєтесь і про те, що у вас є якась певна популярність в інтернеті. Крім того, якщо у вас є наймані працівники, то підготуйте кадрові документи, підготуйте табель обліку робочого часу і будь-які інші документи, які показують про те, що ваша діяльність законна, ви її здійснюєте, у вас є певні обороти й потужності, для того, щоб цю діяльність проводити. Тобто чим більше ви покажете банку інформації про себе, чим більше документів покажете, чим більше ви будете викликати довіри, тим більше ймовірно, що банк вас розблокує і дозволить проводити платежі.