Право власності на нерухомість

Доброго дня, Ганна!

У період з 2002 по 01.01.2013 в Україні діяло Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002.

Державна реєстрація прав проводилась реєстраторами бюро технічної інвентаризації (БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно (пункт 1.3. Тимчасового положення).

Реєстр прав власності на нерухоме майно виступав єдиною державною інформаційною системою, що містила відомості про зареєстровані права, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна та незавершеного будівництва, правовстановлювальні документи та документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва, а реєстратор БТІ самостійно присвоював реєстраційний номер об'єкту, права щодо якого підлягають державній реєстрації (див. п. 1.8. та пп.3 п.1.13 Тимчасового положення).

У 2013 році вищезгаданий Реєстр прав власності на нерухоме майно став невід’ємною архівною складовою частиною актуального Державного реєстру прав (ч. 1 ст. 13 Закону 1952-IV), а питання щодо взаємодії та обміну інформацією між актуальним реєстром та його архівною складовою врегульовано у Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – «Порядок»).

Не вдаючись до цитування сухої термінології, наведеної в Порядку, необхідно зазначити, що у разі, якщо реєстрація права на нерухоме майно була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення права, то при новій реєстраційній дії, пов'язаній з майном, державний реєстратор самостійно створить розділ в актуальному Державному реєстрі прав, куди перенесе відомості з його архівної частини, а в архівній складовій реєстру проставить відмітку про погашення такого запису.

Власнику ж, для підтвердження свого права, яке виникло до 01.01.2013, достатньо мати відповідний правовстановлюючий документ, який містить штамп або відмітку БТІ, або Витяг з реєстру до такого правовстановлювального документу.

Непоодинокими є випадки, коли реєстрація права власності у актуальному Державному реєстрі прав проводилась реєстратором без проставлення відмітки про погашення запису в архівній частині, що призводило до колізії, за якої один і той же об’єкт нерухомого майна мав два реєстраційні номера та двох різних власників, що, без перебільшення, має негативні наслідки для дійсного/актуального власника (наприклад, проставлення відмітки про арешт майна колишнього власника в архівній складовій реєстру матиме наслідком виникнення відмітки про арешт в актуальному записі.)

Варто зауважити, що Державний реєстратор позбавлений права в будь-який момент відкрити реєстр та поставити відмітку про погашення архівного запису. Така реєстраційна дія може бути здійснена або під час наступної реєстраційної дії з майном, або за заявою зацікавленої особи про виправлення технічної помилки, поданої Державному реєстратору (п. 45 Порядку).

https://yur-gazeta.com/publications/practice/civil...

З повагою, адвокат Айвазян.