Як діяти, якщо вчасно не заплатив податки на доходи фізичної особи, отримані за кордоном?

Доброго дня.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Одночасно п. 179.1 ст. 179 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний подавати річну податкову декларацію відповідно до ПКУ.

Відповідно до п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Фізична особа – платник податку несе фінансову відповідальність за умови наявності на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності (п. 110.2 ст. 110 ПКУ).

Законні представники платників податків – фізичних осіб згідно зі ст. 242 Цивільного кодексу України при невиконанні обов’язків, визначених ПКУ, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків (п. 110.4 ст. 110 ПКУ).

Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, громадянин України (платник податку – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ст. 179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.

Водночас несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доброго дня, Алла!

Що за кошти Ви отримували? Від родичів? Чи кошти були пов'язані із підприємницькою діяльністю?

Згідно з Податковим кодексом України кошти, перераховані з-за меж України на поточні або карткові рахунки громадян, вважаються іноземними доходами, і при їх отриманні громадянин повинен подати річну декларацію, у якій указати отриману суму та, відповідно, сплатити з неї податок на доходи фізичних осіб.

Пунктом 162.1 ПКУ встановлено, що платниками податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) є фізичні особи — резиденти, які отримують доходи як із джерела їх походження в Україні, так й іноземні доходи.

Під іноземним доходом для цілей оподаткування слід розуміти дохід, отриманий від джерел за межами України, тобто будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, уключаючи (п.п. 14.1.55 ПКУ):

• проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів;
• спадщину;
• подарунки;
• виграші;
• призи;
• доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами;
• доходи від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів;
• доходи від продажу майна, розташованого за межами України;
• дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо;
• інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, не підконтрольних контролюючим органам.

У разі неподання платником податків в установлений термін податкової декларації (якщо таке подання є обов’язковим), податковий орган на підставі наявної податкової інформації (зокрема, розрахунку за ф. 1ДФ, поданого податковим агентом, де зазначена сума нарахованого (сплаченого) доходу), за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.

Самостійне визначення суми податкового зобов’язання платника податків податковим органом, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні суми податкового зобов’язання з цього податку, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов’язання.

Згідно з п. 120.1 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, громадянин України (платник податку – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.

Проте несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 164-1 КУпАП, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За загальними правилами податкова декларація про майновий стан і доходи подається в такі граничні строки:

- для громадян, які зобов’язані подати податкову декларацію – до 01 травня року, що настає за звітним. Податок на доходи фізичних осіб, зазначений у такій декларації, повинен бути сплачений до 1 серпня року, наступного за звітним.

Куди її подавати?.

Податкову декларацію можна подати в електронній формі, скориставшись електронним сервісом ДПС «Електронний кабінет» чи застосунком «Моя Податкова».

Для зручності платників податків ДПС в особистому електронному кабінеті розміщено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», що надає можливість часткового автоматичного предзаповнення декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податку та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.

Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.

Платник податків самостійно обирає спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) (п. 49.3 ст. 49 Кодексу):

• особисто або уповноваженою особою;
• поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання(п. 49.5 ст. 49 Кодексу);
• засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/751552.ht...

Що буде, якщо не відповім на лист, не подвм декларацію?

Відповідно до п. 121.2 ст. 121 Кодексу ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6 - 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов'язку подання інформації.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас!

Загалом спочатку потрібно ознайомитись із запитом «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» та надати на нього відповідь

Відповідно до підпункту 20.1.2 Податкового кодексу України (ПК) органи контролю мають право, зокрема для реалізації своїх функцій, що визначає закон, отримувати безоплатно від платників податків довідки, копії документів тощо. Таке право орган контролю може реалізувати лише в порядку та на підставах, що визначені законами України.

Відповідно до пункту 73.3 ПК у запиті про надання інформації орган контролю має зазначити:

1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Аналогічні приписи містяться також у п. 10 «Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1245 від 27.12.2010.

Відповідно до статті 73 ПК орган контролю може отримувати інформацію на свій запит винятково за наявності підстав, які передбачає підпункт 73.3.1 ПК, а саме:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;

4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;

7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 39-3.6 статті 39-3 цього Кодексу;

8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;

Усупереч зазначеним нормам права, часто запити «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» не містять підстав необхідності надання запитуваних інформації та матеріалів тому підтверджуючі документи можна і не надавати

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 26.05.2016 у справі №2а-11099/12/2070 (ЄДРСР – 57957887), «відсутність у письмовому запиті відповідача вказівки на одну із підстав передбачену ст. 73 Податкового кодексу України для його надсилання, звільняє платника від надання відповіді на обов'язковий письмовий запит, що підтверджує правомірність дій позивача щодо ненадання витребуваних податковим органом копій документів.»

Чи можна подавати декларацію, якщо вже минули терміни подачі. Куди її подавати?

Пербуваючи за кордоном Ви можете подати податкову декларацію про майновий стан і доходи в електронній формі скориставшись електронним сервісом ДПС «Електронний кабінет»https://cabinet.tax.gov.ua/login

Проте, майте на увазі, що за несвоєчасну подачу декларації Ви заплатите штраф 340 грн. Потім Ви будете зобов'язані сплатити з отриманого доходу ПДФО 18% та військовий збір 1,5%. Крім того, Вас зобов'яжуть сплатити штраф в розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Що буде, якщо не відповім на лист, не подам декларацію?

За неподання декларації - штраф 340 грн.

За неподання відповіді на запит - 7100 грн (в окремих випадках - 35 500 грн)

Проте, якщо запит надіслано з порушеннями - на нього можна не відповідати або відповісти з вимогою складення відповідного запиту згідно вимог чинних нормативно-правових актів.

З повагою, юрист Дерій В.О.!