Як отримати дозвіл до депозитів чоловіка, якщо він зник безвісті (військовий)

Доброго дня, Олена!

Я можу запропонувати Вам тимчасове рішення допоки чоловік буде визнаний безвісти відсутнім, яке допоможе Вам отримати принаймні частковий контроль над депозитом - встановлення опіки над майном. Проте, це не надасть Вам можливості перевести кошти на свій депозит.

Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності особи.

Особа, зникла безвісти за особливих обставин, має всі права, гарантовані Конституцією та законами України, а також має право на всебічне розслідування обставин її зникнення та встановлення її місцеперебування.

Держава зобов'язана вжити всіх можливих заходів для розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин .

Права та інтереси особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом, або оголошення її померлою відповідно до законодавства.

З моменту внесення даних про особу, зниклу безвісти за особливих обставин, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин над майном такої особи може бути встановлено опіку в порядку, передбаченому ЦКУ.

За заявою заінтересованої особи або органу опіки та піклування над майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухвалення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою.

Нотаріус призначає опікуном над майном особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, фізичну особу з повною цивільною дієздатністю (за письмовою згодою), зокрема з числа близьких родичів або членів сім'ї відповідної особи, або орган опіки та піклування.

До свідоцтва опікуна над майном особи, яка зникла безвісти за особливих обставин долучається акт опису такого майна, який є невід'ємною частиною свідоцтва.

Опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, приймає виконання цивільних обов’язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах.

За заявою заінтересованої особи опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов’язані утримувати.

Згідно із підпунктом 2.2 глави 9-1 розділу II Порядку перед описом майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або зникла безвісти за особливих обставин, та встановленням над ним опіки нотаріус з'ясовує та перевіряє такі обставини:

місце останнього проживання особи, яка визнана безвісно відсутньою або зникла безвісти за особливих обставин;

наявність відомостей про особу, зниклу безвісти за особливих обставин, в Єдиному реєстрі досудових розслідувань / Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

наявність рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, що набрало законної сили;

наявність в особи, що звернулася із заявою про опіку над майном, родинних чи інших відносин, які свідчать про інтерес заявника у встановленні такої опіки;

наявність майна, його склад, місцезнаходження, належність особі, яка визнана безвісно відсутньою або зникла безвісти за особливих обставин.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" проведення опису майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме, є нотаріальною дією. Аналіз порядку її вчинення дозволяє зауважити, що зазначена дія може вчинятися як безпосередньо нотаріусом, до якого звернулися за вчиненням нотаріальної дії, так і нотаріусом, якому направлено доручення нотаріуса для опису майна, у разі знаходження майна, що підлягає опису, за межами нотаріального округу, в якому здійснює нотаріальну діяльність нотаріус, до якого звернулися для вчинення нотаріальної дії. Звертаємо увагу на те, що проведенню опису майна особи, яка визнана безвісно відсутньою або зникла безвісти за особливих обставин, передує підготовка до вчинення зазначеної дії, що, як вище зауважувалося, включає з'ясування та перевірку визначених нормативно обставин. Тому надсилання доручення нотаріуса у разі знаходження майна, що підлягає опису, за межами нотаріального округу, в якому здійснює нотаріальну діяльність нотаріус, до якого звернулися для вчинення нотаріальної дії, має здійснюватися після з'ясування та перевірки усіх обставин, про що доцільно зазначати у тексті такого доручення.

Відповідно до підпунктів 3.2 - 3.3 глави 9-1 розділу II Порядку опис майна проводиться за участю не менше ніж двох свідків, якими можуть бути особи з повною цивільною дієздатністю, за винятком: нотаріуса, що здійснює опис майна; посадової або службової особи органу опіки і піклування; особи, яка подала заяву про опіку над майном; членів сім'ї та близьких родичів особи, яка визнана безвісно відсутньою або зникла безвісти за особливих обставин; осіб, які не можуть прочитати або підписати акт опису майна. За результатами опису майна складається акт опису.

Зазначені норми не покладають на нотаріуса обов'язку здійснювати контроль за діями опікуна та, відповідно, нотаріус не несе за них відповідальність. Як зазначалося вище, нотаріус на виконання підпункту 4.3 пункту 4 глави 9-1 розділу II Порядку лише роз'яснює особі, якій видає свідоцтво опікуна над майном особи, яка визнана безвісно відсутньою або зникла безвісти за особливих обставин, правові наслідки набуття такого правового статусу, про що зазначається в тексті свідоцтва. Важливо звернути увагу опікуна на те, що для надання утримання за рахунок майна особи, яка визнана безвісно відсутньою або особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, особам, яких за законом вона зобов'язана утримувати, має бути волевиявлення заінтересованої особи.

Варто також зосередити увагу на положенні частини другої статті 1032 ЦК, де встановлено, що якщо власником майна є фізична особа, місце перебування якої невідоме або її визнано безвісно відсутньою, установником управління є орган опіки та піклування. Таким чином, зазначена імперативна норма закріплює, що на стороні установника управління при укладенні договору управління майном, за яким відповідно до частини першої статті 1029 ЦК одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача), може бути не будь-який призначений нотаріусом опікун майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, а орган опіки та піклування.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо опису майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або зникла безвісти за особливих обставин, та щодо встановлення над ним опіки https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vn001706-22#Te...

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

ЄДИНИЙ ВИХІД - В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ВИЗНАВАТИ ЧОЛОВІКА ПОМЕРЛИМ.

Пошук людей є досить актуальним, адже втрата зв’язку з людиною порушує юридичні питання та наслідки. Особа зникла безвісти – це людина з якою втрачено контакт та місце перебування якої невідоме, щодо неї подається заява про розшук. У зв’язку з настанням таких обставин як збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру особа визнається зниклою безвісти за особливих обставин. Особа безвісно відсутня – це правовий статус, який набуває певна людина виключно за рішенням суду, підставою є відсутність відомостей про її місце перебування протягом року в місці її постійного проживання. Варто зауважити, що статус особи зниклої безвісти за особливих обставин не забороняє визнати її безвісно відсутньою за наявності законодавчих підстав.

У Законі України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» сказано, що особа визнається безвісти зниклою, якщо на момент подання заяви про її розшук немає жодної інформації про її місцеперебування.

Визнання особи безвісти зниклою відбувається через звернення до Національної поліції із заявою про розшук. В цей момент фізичній особі надається статус безвісти зниклої. Він зберігається за нею до припинення розшуку через те, що:

• встановлено місце перебування особи;
• знайдено місце поховання;
• встановлено місцезнаходження останків.

Якщо особа зникла під час війни чи збройного конфлікту, через надзвичайну ситуацію природного чи техногенного характеру або через катастрофу під час, якої відбулася масова загибель людей, вважається зниклою безвісти за особливих обставин. Такий статус закріплюється після внесення даних особи до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Детально про це дізнайтесь на консультації адвоката у Вінниці або в режимі онлайн зустрічі.

Натомість визнати безвісно відсутньою людину можливо виключно в судовому порядку. Підставами для цього є:

• відсутність особи протягом 1 року за місцем постійного проживання;
• відсутність інформації про місцезнаходження
• неможливість встановити будь-який контакт із нею.

Отже, різниця між безвісти зниклим та визнаним безвісти відсутнім полягає в процедурі набуття такого статусу і в його наслідках. Той, хто вважається безвісти зниклим зберігає сімейний стан, місце роботи та посада. Такий стан речей залишається незмінним до визнання особи безвісно відсутньою або померлою у суді.

Звернутися з заявою про розшук індивіда зниклого безвісти за особливих обставин можуть як родичі, так і інші суб'єкти, яким стало відомо про зникнення, а також органи державної та місцевої влади, громадські об’єднання, військові формування. Подати заяву про визнання фізичної особи безвісно відсутньою може будь-хто, хто перебуває з цим суб’єктом в матеріально-правових відносинах та зацікавлений у зміні його правового статусу.

Заяви про розшук зниклої безвісти людини приймають територіальні органи Національної поліції України та відповідні відомості вносять в Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Заяву про визнання людини безвісно відсутньою необхідно подавати до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем перебування безвісно відсутньої особи, або за місцезнаходженням її майна.

Умовами набуття статусу людини зниклої безвісти за особливих умов є втрачений зв'язок з людиною, невстановлене місце перебування та основне - це звернення з заявою про розшук. Для того, щоб визнати особу безвісно відсутньою законодавчими умовами є відсутність відомостей про місце перебування людини протягом року за адресою постійного проживання, вжиття всіх необхідних заходів для її пошуку (які виявились безрезультатні), юридична значущість питань, заради яких заінтересована особа звертається для встановлення статусу безвісно відсутнього.

Нижче наведено таблицю з основними юридичними аспектами, що стосуються статусів особи зниклої безвісти за особливих умов та особи безвісно відсутньої.

Статус особи зниклої безвісти за особливих умов

Статус особи безвісно відсутньою

Порядок набуття статусу

подання заяви про розшук до Нацполіції

звернення до суду

Підстави для звернення

втрата зв'язку з людиною, невстановлене місце перебування

відсутність інформації про людину протягом року за місцем постійного проживання

Правові наслідки визнання

- зберігається місце роботи та посада зниклого;

- надаються соціальні гарантії родичам зниклих військовослужбовців

- можливість розірвати шлюб у спрощеному порядку;

- припинення зобов'язань за дорученнями, довіреностями;

- виключення учасника ТОВ або ліквідація ТОВ.

Майнові наслідки визнання

встановлюється опіка над майном

встановлюється опіка над майном

Наслідки визнання для дітей

- встановлюється опіка/піклування над дитиною, в якої обоє батьків зникли;

- опіка над утриманцями, які за станом здоров'я потребують догляду

Мобілізаційні наслідки

- отримання відстрочки, за умови, якщо зник один з подружжя та є неповнолітня дитина на вихованні;- можливість військовозобов'язаному перетнути кордон з неповнолітньою дитиною при вищезазначеному випадку.

- отримання відстрочки, за умови, якщо безвісно відсутній один з подружжя та є неповнолітня дитина на вихованні;- можливість військовозобов'язаному перетнути кордон з неповнолітньою дитиною при вищезазначеному випадку.

З заявою про розшук зниклого безвісти звертатися потрібно до органів Нацполіції. Протягом 3 робочих днів заява розглядається Нацполіцією та Уповноваженим з питань осіб, зниклих безвісти та вноситься в Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Заявником можуть бути як родичі, так і державні чи місцеві органи, представники військових формувань або будь-які інші особи.

З заявою про визнання статусу безвісно відсутнього звертатися потрібно виключно до суду або за адресою проживання заявника, або останньою відомою адресою перебування відсутньої особи, або за адресою знаходження її майна. Заявником можуть бути як родичі, так і інші зацікавлені суб’єкти. Варто звернути увагу, що родичі чи інші особи, пов’язані зі зниклим безвісти не позбавлені права звернутися з метою оголошення його безвісно відсутнім та це не є підставою для припинення його розшуку.

Моментом припинення розшуку зниклої людини є встановлення місця її перебування або її тіла, місця поховання. У разі, якщо безвісно відсутня особа з’явилася, судове рішення про набуття відповідного статусу скасовується.

Права та інтереси особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом, або оголошення її померлою відповідно до законодавства (частина друга статті 5 Закону).

З моменту внесення даних про особу, зниклу безвісти за особливих обставин, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин над майном такої особи може бути встановлено опіку в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України (стаття 8 Закону).

За заявою заінтересованої особи або органу опіки та піклування над майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухвалення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою.

За заявою заінтересованої особи опікун над майном фізичної особи зниклої безвісти за особливих обставин, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов’язані утримувати.

Нотаріус призначає опікуном над майном особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, фізичну особу з повною цивільною дієздатністю (за письмовою згодою), зокрема з числа близьких родичів або членів сім'ї відповідної особи, або орган опіки та піклування (підпункт 4.1 пункту 4 глави 9-1 розділу ІІ Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N 296/5).

До свідоцтва опікуна над майном особи, яка зникла безвісти за особливих обставин долучається акт опису такого майна, який є невід'ємною частиною свідоцтва.

Доброго дня, наразі ви не зможете нічого зробити. Раджу вам написати звернення до банку, і сповістити, що чоловік не може оновити дані так як має статус безвісті зниклого. Додайте копію документа, який це підтверджує.

Для отримання депозиту треба Фізичну особу, яка безвісно відсутня визнати померлою.

Після набрання законної сили рішенням суду про оголошення фізичної особи померлою, суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи. На підставі рішення суду про оголошення громадянина померлим органи РАЦСУ видають заінтересованим особам свідоцтво про його смерть.

Днем смерті громадянина, оголошеного рішенням суду померлим, вважається день вступу в законну силу цього рішення. Порядок визнання фізичної особи померлою === Визнання фізичної особи померлою здійснюється у судовому порядку, який встановлюється Глава 4 Цивільного процесуального кодексу України (за аналогією визнання фізичної особи безвісно відсутньою).

У разі оголошення померлим громадянина, який пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем смерті громадянина день його гаданої загибелі (наприклад, день катастрофи пасажирського літака, день землетрусу або іншого стихійного лиха).

Визнання фізичної особи померлою здійснюється у судовому порядку, який встановлюється Глава 4 Цивільного процесуального кодексу України (за аналогією визнання фізичної особи безвісно відсутньою).

У разі оголошення померлим громадянина, який пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем смерті громадянина день його гаданої загибелі (наприклад, день катастрофи пасажирського літака, день землетрусу або іншого стихійного лиха).

Після набрання законної сили рішенням суду про оголошення фізичної особи померлою, суд надсилає рішення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Оголошення громадянина померлим тягне за собою ті самі наслідки, що і смерть фізичної особи, а саме: відкривається спадщина, відбувається перехід майна до правонаступників.

Спадкоємці не мають права протягом п'яти років відчужувати нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини після смерті особи, оголошеної померлою (ст. 47 Цивільного кодексу України).

Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження. Така заборона вноситься до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

При оголошенні громадянина померлим днем його смерті вважається день набуття чинності рішенням суду, а в деяких випадках - день його ймовірної загибелі.

Тобто ви потім зможе е отримати депозит через спадщину.

У разі, якщо чоловік потім знайдеться.його через суд можна буде вже визнати живим!

Для отримання коштів з рахунків померлого клієнта, спадкоємцю необхідно звернутися до відділення банку із:

• паспортом,
• РНОКПП,
• оригіналом свідоцтва про право на спадщину, посвідченим нотаріально або відповідним рішенням суду. Нотаріально засвідчена копія зі свідоцтва, яка посвідчена нотаріусом не підходить.

У свідоцтві про право на спадщину має бути вказана наступна інформація:

1. Номер вкладного рахунку (банк може прийняти свідоцтво про право на спадщину, що не містить номер рахунку тільки в тому випадку, якщо в банку відкрито один вкладний рахунок або якщо в ньому обумовлено, що воно поширюється на всі рахунки, відкриті на ім'я вкладника в банку).
2. Назва банку.
3. ПІБ спадкоємця/спадкоємців.
4. Дата складання заповіту.
5. Якщо кошти на рахунку заповідаються кільком спадкоємцям, має бути вказано розподіл частки між спадкоємцями (наприклад, рівні частки або одному одну третину, іншому — дві третини і т.д.). Якщо в заповіті не зазначено частку кожного зі спадкоємців, суми з цього рахунку видаються в рівних частках. Спадкоємцям необов'язково звертатися в банк одночасно для отримання спадщини.

Поправки та приписки у свідоцтві про право на спадщину не допускаються.&