Отримання декларації про готовність обєкта до експлуатації

Доброго дня, так ви маєте на це право, це зробити ви можете за посиланням. Проблем не буде.

https://diia.gov.ua/services/deklaraciya-pro-gotov...

Чинним законодавством не передбачено окремої форми договору про встановлення суперфіцію, але враховуючи ту обставину, що такий договір не може бути виконано сторонами в момент його вчинення, він має бути лише письмовим.

Доброго дня!

Так, можна. Щоб подати декларацію про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта перейдіть за посиланням https://diia.gov.ua/services/deklaraciya-pro-gotov...

Суперфіцій – це право користування земельною ділянкою для забудови (ч. 1 ст. 102-1 Земельного кодексу України, далі – ЗК, ч. 1 ст. 413 Цивільного кодексу України). Споруди на земельній ділянці можуть бути промислові, побутові, житлові чи інші.

Право суперфіцію виникає на підставі договору суперфіцію, який, як правило, не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 8 ст. 102-1 ЗК). Проте, за бажанням власник земельної ділянки може встановити вимогу засвідчення договору у нотаріуса. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Догововір суперфіцію – це коли власник земельної ділянки (суперфіціар) передає земельну ділянку у користування на праві суперфіцію землекористувачу (суперфіціарію). При цьому право власності на будівлі (споруди), споруджені на такій земельній ділянці, належить саме землекористувачу, а не власнику земельної ділянки. Після закінчення договору суперфіції така будівля або викуповується власником землі, або зноситься. Чи можливий інший варіант – землю викуповує її землекористувач.

Згідно статті 417 ЦКУ

1. У разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення.

У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування.

2. Якщо знесення будівлі (споруди), що розміщена на земельній ділянці, заборонено законом (житлові будинки, пам'ятки культурної спадщини тощо) або є недоцільним у зв'язку з явним перевищенням вартості будівлі (споруди) порівняно з вартістю земельної ділянки, суд може з урахуванням підстав припинення права користування земельною ділянкою постановити рішення про викуп власником будівлі (споруди) земельної ділянки, на якій вона розміщена, або про викуп власником земельної ділянки будівлі (споруди), або визначити умови користування земельною ділянкою власником будівлі (споруди) на новий строк.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Генадаю!

Так, Ви маєте таке право.

Суперфіцій – це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі.

Порядок встановлення та припинення суперфіція регламентується нормами Земельного та Цивільного кодексу України.

Особливість суперфіцію полягає в тому, що таке право може відчужуватися землекористувачем або передаватися у порядку спадкування на підставі договору або заповіту, а також дає право землевласнику на прибуток від промислових об’єктів, збудованих на наданій земельній ділянці на умовах суперфіцію. Право користуватися чужою земельної ділянкою може бути встановлено на визначений або на невизначений строк.

Право власності на побудовані на чужій землі будівлі та споруди належить суперфіціарію. При переході права власності на нерухомі майно від суперфіціарія до інших осіб, останні набувають також права користування відповідною земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що й попередній власник нерухомого майна – колишній суперфіціарій.

Право суперфіцію виникає на підставі договору суперфіцію, який не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 8 ст. 1021 ЗК).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, відбувається шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності":

1. Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

2. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

3. Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду - у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою);

3) копія документа, що посвідчує право власності на будівлю чи споруду, або рішення співвласників багатоквартирного будинку про виконання будівельних робіт з реконструкції, реставрації, капітального ремонту, прийняте відповідно до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку";

4) документ, що підтверджує управління багатоквартирним будинком об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку або управителем багатоквартирного будинку, або житлово-будівельним (житловим) кооперативом, - у разі виконання будівельних робіт з реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку або управителем багатоквартирного будинку, або житлово-будівельним (житловим) кооперативом;

5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

6) інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення);

7) інформація про ліцензію, що надає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;

8) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Копія документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будівлю чи споруду, не подається, якщо державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У такому разі інформація про документ, що посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

Видача дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності. У заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:

• кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи право користування на які виникло до 2004 року - за наявності) або відмітка про випадок, визначений частиною четвертою статті 34 цього Закону та/або частиною першою статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи";
• реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень у Реєстрі будівельної діяльності;
• реєстраційний номер технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності;
• реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво у Реєстрі будівельної діяльності;
• реєстраційний номер енергетичного сертифіката у Реєстрі будівельної діяльності;
• ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) (у заяві про видачу дозволу зазначається для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) до подання заяви);
• відомості про складові частини об’єкта (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення у будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна);
• реєстраційний номер проектної документації у Реєстрі будівельної діяльності;
• відомості про те, що об’єкт будівництва є подільним або неподільним об’єктом незавершеного будівництва;
• відомості про черги будівництва/пускові комплекси.

У складі заяви про видачу дозволу на виконання будівельних робіт може також міститися заява про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки, на якій споруджується об’єкт будівництва; реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна - земельної ділянки, на якій споруджується об’єкт будівництва, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; номер запису про державну реєстрацію права власності/права користування замовника на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно):

• спеціального майнового права на об’єкт будівництва;
• спеціального майнового права на всі майбутні об’єкти нерухомості у складі подільного об’єкта незавершеного будівництва та обтяження гарантійної частки - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва. Правильність визначення розміру гарантійної частки перевіряється автоматично програмними засобами електронної системи.
• У разі якщо державна реєстрація спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості здійснюватиметься за девелопером будівництва, заява про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визначена абзацом двадцять третім цієї частини, підписується замовником будівництва та девелопером будівництва.
• У день виготовлення з використанням Реєстру будівельної діяльності дозволу на виконання будівельних робіт програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення:
• до органу з присвоєння адреси - повідомлення про необхідність присвоєння адреси об’єкту нового будівництва;
• до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - інформації, визначеної абзацами двадцять третім - двадцять п’ятим цієї частини, для автоматичної реєстрації спеціального майнового права та обтяження гарантійної частки на відповідні об’єкти будівництва, майбутні об’єкти нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Так, зможете.

Суперфіцій – це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі.

Порядок встановлення та припинення суперфіція регламентується нормами Земельного та Цивільного кодексу України.

Договір суперфіцію підлягає обов’язковій державній реєстрації

Особливість суперфіцію полягає в тому, що таке право може відчужуватися землекористувачем або передаватися у порядку спадкування на підставі договору або заповіту, а також дає право землевласнику на прибуток від промислових об’єктів, збудованих на наданій земельній ділянці на умовах суперфіцію. Право користуватися чужою земельної ділянкою може бути встановлено на визначений або на невизначений строк.

Право власності на побудовані на чужій землі будівлі та споруди належить суперфіціарію. При переході права власності на нерухомі майно від суперфіціарія до інших осіб, останні набувають також права користування відповідною земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що й попередній власник нерухомого майна – колишній суперфіціарій.

У разі припинення суперфіція право на нерухоме майно, що залишилося на земельній ділянці, визначається домовленістю між власником ділянки і власником нерухомого майна. За відсутності такої угоди наслідки припинення права користування ділянкою визначає суд.