Начните консультацию с юристом онлайн
Я організатор розіграшів в Інстаграмі. Ситуація така: я взяла рекламу про набір спонсорів у Валерії Юрченко( блогера мільйонника), її менеджер не перевірив жодної інформації щодо моїх професійних навиків, а просто попросив скинути оплату і все. Реклама буда зроблена, прийшли спонсори , в умовах ми вказали прихід від 7 тис. підписників, якщо є недобір , коштів ми не повертаємо, а до купляємо рекламу за свої кошти і робимо прихід. Ми прорахували все, обрали блогерів, заплатили немалі суми, одна з блогерів дала нам обіцяний прихід 5 тис і більше. Я як організатор розраховувала на цей прихід. Його не було! Я докупила рекламу ще за свої кошти, але вона була не так ефективна і обіцяного приходу немає. З 7 тис є лише 4300.
З деякими спонсорами ми змогли домовитись, інші ж облили брудом і погрожували. Звинуватили в шахрайстві! Валерія, яка робила рекламу про набір теж звинуватила мене у шахрайстві та погрожувала , що попросить усіх блогерів щоб виставили мене до себе в сторіс , як антирекламу і тп. Як бути в цій ситуації, ми писали що коштів не повертаємо, нікого не ображали, на особистості не переходили, діяли з професійної точки зору. У мене є всі скріни переписки з рекламодавцями про оплату, що робили нам рекламу, я діяла чесно, пояснювала ситуацію яка сталась, хтось розумів, а хтось на жаль лише ображав.
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (11)
Адвокат, г. Киев, 28 лет опыта
Договорённости устные, письменных договоров не заключали? Главное успокойтесь:). Работу свою выполнили честно и не обязаны оправдываться. Вы боитесь чёрного пиара в инстаграм или того, что могут заявление в полицию о мошенничестве написать?
Швидше за все чорного піару,але якщо навіть заява в поліцію, я зробила якісь противозаконні дії ? Мене можуть за щось судити? Їхні сторіс про мене можуть розглядатися як цькування і тп. Як уникнути цього
Лише переписка, без договорів. Буду дуже вам вдячна за відповідь. Проблема в тому що я обіцяла, і мені обіцяли, мене підвели, і в результаті я підвела спонсорів. Як бути далі? Як діяти? Усі вимагали повернення коштів, хоч ми в умовах писали, що не практикуємо такого
Адвокат, г. Киев, 28 лет опыта
Я бы никаких денег не возвращалась т. к. они прекрасно понимали с самого начала, что деньги не возвращаются. Не делайте пока ничего, начнут черную компанию, можно и иск в суд подать о защите чести и достоинства. Хотя можете их предупредить что заниматься черной рекламой не в их интересах учитывая, что нет договора и больше похоже на неофициально предпринимательской деятельность, что может быть интересно работникам налоговой.
Адвокат, г. Киев, 51 год опыта
Адвокат Десятник Володимир Олексійович, канд. юрид. наук, доцент кафедри цивільного права,
засновник-директор, адвокатське бюро «Експерт Володимир Десятник»
Ви можете звернутися з позовом до суду про спростування недостовірної інформації та відшкодування майнової та/або моральної шкоди (ст. 277, 280 ЦК України). Відповідачі зобов'язані спростувати недостовірну інформацію незалежно від своєї вини. Щоправда, розмір шкоди доказувати важко.
Стаття 277. Спростування недостовірної інформації
1. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
2. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.
{Частину третю статті 277 виключено на підставі Закону № 1170-VII від 27.03.2014}
4. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
{Абзац третій частини четвертої статті 277 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3261-IV від 22.12.2005}
5. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.
6. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.
Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.
Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок повідомлення викривачем інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" через зовнішні канали повідомлення в порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання корупції", має право на відповідь.
{Частину шосту статті 277 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 198-IX від 17.10.2019}
7. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Стаття 280. Право фізичної особи, особисте немайнове право якої порушено, на відшкодування шкоди
1. Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню, крім випадку неумисного повідомлення викривачем недостовірної інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" в порядку, передбаченому зазначеним Законом, яка підлягає спростуванню.
{Частина перша статті 280 в редакції Закону № 198-IX від 17.10.2019}
Юрист, г. Харьков, 32 года опыта
Добрый день. Судя по ситуации, Вы выполнили взятые на себя обязательства, свою работу. Обвинения спонсоров в мошенничестве - это эмоции, просто слова. Возможное развитие ситуации - спонсоры обратят в суд, чтобы истребовать денежные средства. Вы в свою очередь, можете привлечь в качестве соответчика блогера Юрченко. А если возникнет антипиар, то коллеги правильно вам подсказали, в судебном порядке можно обязать опровергнуть недостоверную информацию. Продолжайте спокойно работать дальше, так как все это займет ни один день. Признаков мошенничества в ваших действиях нет.
Юрист, г. Харьков, 25 лет опыта
Без юридичного аналізу документів та фактичних подій - це все припущення.
Якщо в договорі чітко вказана кількість, то Ви не виконали умови.
Якщо кількість вказана орієнтовно, то можна рахувати що виконали.
І таке "якщо" стосується всіх правовідносин.
"Як бути в цій ситуації" - залежить від Ваших подальших планів та вимог контрагентів.
У разі необхідності звертайтесь для грунтовного аналізу, надам з посиланням на законодавство.
Адвокат, г. Харьков, 7 лет опыта
Добрий ранок.
Між Вами необхідно було укладати договір про надання рекламних послуг.
Основні вимоги до укладання договорів на надання рекламних послуг установлено гл. 63 (ст. 901–907) ЦК і Законом від 03.07.96 р. № 270/96-ВР «Про рекламу».
За договором на надання рекламних послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю цю послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу).
Замовник – це рекламодавець, тобто особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або поширення. У випадку рекламування окремих видів товарів або послуг у замовника повинні бути дозвільні документи (дозволи, сертифікати, ліцензії).
Виконавець – це розповсюджувач або виробник реклами (залежно від того, які рекламні послуги виступають предметом договору). Зазначимо, що виконавцю рекламних послуг для ведення своєї діяльності ліцензія не потрібна. Але йому слід включити цей вид діяльності у свої дані, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань.
Але, головне на що Вам необхідно звернути увагу - це форма договору (письмова чи усна форма).
Ні гл. 63 ЦК, ні Закон № 270 не містять ніяких вимог до форми договору на надання рекламних послуг. Тому слід керуватися загальними нормами, що регулюють форму правочинів, а саме ст. 206 і 208 ЦК. Із цього випливає, що договір на надання рекламних послуг укладається в письмовій формі.
Тобто, Ви повинні були укласти договір саме у письмовій формі. Оскільки, між Вами не було укладено договору в письмові формі, то можна казати, що були відсутні договірні відносини.
Для того щоб блогер зміг з Вас стягнути сплачену суму - їм потрібно буде намагатися доводити це в судовому порядку, але, велике питання чи вийде це.
Якщо вони почнуть розповсбджувати недостовірну інформацію щодо Вас, то Ви будете мати повне право направити до них спочатку претензію, щоб вони припинили такі діїх, а потім - звернутися до суду із позовом щодо спростування інформації.
Сподіваюсь відповідь Вам допомогла та була корисною.
Адвокат, г. Ровно
Доброго Дня
Запропонованого колегами повністю погоджуюсь але зважаючи на специфіку діяльності радила б використати дану ситуації у якості реклами і піару та використати на свою користь зазвичай негативна реклама має більшу зацікавленість ніж звичайна
Юрист, г. Сумы, 6 лет опыта
Доброго дня!
По Вашому питанню повідомляю:
1. У Ваших діях немає ознак шахрайства та будб-якого порушення взятих на себе домовленостей.
2. Можете та маєте повне право звернутися з позовом до суду:" Про захист честі,гідності та ділової репутації" у вимогах зазначити: вимагаю публічного спростування недостовірної інформації(образ, наклепу), щодо мене та моєї діяльності.
3. Ви, як публічна особа можете скористатися цією ситуацією на свою користь і забезпечити спонсорам антирейтинговий піар.
У Вашому випадку має спрацювати доволі дієво.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Юрист, г. Чернигов, 10 лет опыта
Що стосується антиреклами та чорного піару відносно Вас, можна сказати наступне:
У разі поширення про Вас недостовірної інформації, яка порушує ваші особисті немайнові права, Ви маєте право подати до суду позов про захист честі і гідності.
Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал.
Що стосується вибору способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі належить позивачеві. Разом із тим особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. Загальні способи захисту визначені у ст. 16 ЦК України.
До спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (ст. 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК України) тощо.
Тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома. Обов’язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права, навівши певні фактичні дані, які підтверджують його позицію.
Всього доброго.