Чи відповідає законодавству України видача електронних розрахункових документів через статичний QR-код у вендингових автоматах?

Доброго дня/

Таке право прямо встановлене пунктом 2 ст.3 Закону України "Про застосування РРО":

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Доброго дня, QR -код веде на оплату через електронні платіжні сервіси (наприклад, LiqPay, WayForPay або інші еквайрингові сервіси), то потрібен касовий апарат, оскільки QR-код генерується через платіжну систему та перенаправляє клієнта на сторінку оплати карткою.

Якщо QR-код містить виключно повні банківські реквізити рахунку СГ у форматі IBAN, такий платіж не потребує застосування РРО/ПРРО.

Все законно.

У вас організовано прямий зв'язок між ПРРО і вендинговим автоматом. Додатково нічого не треба організовувати та/або надавати.

Вітаю!

ВІН ЗАКОННИЙ, ЯКЩО В ПЛАТІЖНИХ РЕКВІЗИТАХ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ФОРМАТ ІВАN!!! - ЦЕ ВІДПОВІДАЄ ВИМОГАМ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ.

1.

відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону № 265).

Водночас, п. 2 ст. 9 Закону № 265 встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім, зокрема, операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. I Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2020 року № 68 із змінами та доповненнями (далі – Правила) QR-код – матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.

Пунктом 8 розд. II Правил визначено, що елементи даних QR-коду, стандарти кодування кириличних символів, особливості кодування даних і приклади QR-кодів для версії формату 001 та формату 002 наведені в додатках 1, 2 до Правил.

Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку (далі – застосунок), спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні) (п. 18 розд. V Правил).

Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Тобто, QR-код у розумінні законодавства, що регулює розрахункові операції, не є платіжним засобом. При цьому, застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу отримання коштів суб’єктом господарювання (продавцем), як оплати за товар (послугу).

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання (продавець) не зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN такого суб’єкта господарювання.

Водночас, у разі здійснення розрахунків за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, відмінного від реквізитів рахунку у форматі ІВАN, – застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

2.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) автомат з продажу товарів (послуг) – реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.

Відповідно до Закону реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій.

Зокрема, до реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Тобто автомат з продажу товарів (послуг) - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі забезпечує реєстрацію розрахункових операцій при продажу товарів (послуг), як з використанням готівкових коштів або із застосуванням електронних платіжних засобів, жетонів тощо.

Державний реєстр розрахункових операцій, ще з 2017 року містить низку моделей реєстраторів розрахункових операцій (вбудованих електронних контрольно-касових реєстраторів) від різних виробників, для яких передбачено сферу застосування - використання в автоматах з продажу товарів (послуг).

Два способи фіскалізації

Для вендингових автоматів існують два можливих варіанти фіскалізації: реєстрація в загальному порядку, прийнятому для торгових автоматів, або облаштування вендингового автомата вбудованим електронним контрольно-касовим реєстратором (ЕККР).

Вбудований ЕККР – це спеціальний реєстратор розрахункових операцій, який вбудовується в автоматичний апарат та забезпечує фіскальні функції. Обрання методу фіскалізації залежить від власників вендингових автоматів та їх бажання відповідати податковим нормам.

Процедура реєстрації РРОПроцедура реєстрації РРО встановлена Порядком №5472, і вона включає наступні етапи:

ПершеПеред початком роботи вендингового автомата, переконайтеся, що він включений до Державного реєстру РРО та що його строк служби не вичерпався. Також важливо урахувати строки первинної реєстрації, встановлені Державним реєстром РРО.

ДругеУкладіть договір з центром сервісного обслуговування (ЦСО) щодо технічного обслуговування та ремонту РРО.

ТретєПодайте форму №20-ОПП для приміщення, де буде використовуватися вендинговий автомат, якщо ця форма ще не була подана раніше.

ЧетвертеПодайте до податкового органу заяву про реєстрацію РРО за формою №1-РРО. Можливо, це можна зробити в електронному форматі через електронний кабінет.

П'ятеПісля прийняття заяви податковою службою, вони приймуть рішення щодо можливості реєстрації РРО протягом двох робочих днів.

ШостеЯкщо рішення прийнято на користь реєстрації РРО, податкова служба зарезервує фіскальний номер РРО та надішле до ЦСО довідку за формою №2-РРО в електронному вигляді.

СьомеПротягом трьох робочих днів після отримання довідки про резервування фіскального номера, суб'єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи, включаючи персоналізацію та опломбування РРО в ЦСО.

ВосьмеПісля закінчення цих процедур, ЦСО надсилає до ДПС документи, включаючи довідку про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО.

Дев'ятеПісля отримання цих документів, ДПС реєструє РРО та видає реєстраційне посвідчення РРО за формою №3-РРО.