Я и мой отец имеем долги по МФО Есть исполнительные производства До 100 тысяч Умерла моя мама на которой зарегестрировалось наше единственное жильеЛ

Вітаю Вас, Тетяно і прийміть мої щирі спочуття.

Відповідно до ст. 1282 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Але ось який ще є нюанс. Згідно з ч.2 ст. 1281 Цивільного кодексу України кредиторові спадкодавця належить пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Ось, що виходить з цих норм законодавства

• до складу спадщини входить не тільки майно, але і борги померлої людини;
• спадкоємці відповідають за борги пропорційно своєї частки у спадщині;
• кредитори мають право висунити свої вимоги протягом 6 місяців з моменту отримання Свідоцтва про право на спадщину.

Ви і тато є спадкоємцями першої черги після матусі. Відтак, якщо ви обидва приймите спадщину, за борги матері вам доведеться відповідати 50 на 50. А ось якщо лише папа прийме спадщину, борги матусі доведеться гасити йому.

При цьому єдине житло можуть забрати у випадку, коли сума боргу перевищує 20 мінімальних зарплат. У 2025 році це 160 000, а у 2026 - 172 940 гривень.

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня, Тетяна!

Борги спадкодавця – це майнові зобов’язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами – кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх.

У спадщину переходять обов’язки:

● які випливають із цивільно-правових договорів;

●з відшкодування матеріальної шкоди (збитків), моральної шкоди (присудженої судом за життя спадкодавця);

●з виплати неустойки у вигляді штрафу або пені (присудженої судом за життя спадкодавця);

● витрати на утримання, догляд, лікування, поховання спадкодавця (але не більше ніж за 3 роки);

● за договором оренди житла з викупом.

Не погашені комунальні платежі з нерухомості, яка залишилася від родича, також є перехідними.

Якщо спадкоємцю відомо про борги спадкодавця та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб, саме такий зобов’язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини (частина перша ст.1281 ЦК України).

У такому разі спадкоємцю слід звернутися до кредитора із заявою, в якій повідомити про смерть спадкодавця та про прийняття ним спадщини, долучивши до такої заяви свідоцтва про смерть та про право на спадщину. Таку заяву необхідно зареєструвати у кредитора або надіслати цінним листом з описом та з повідомленням за допомогою пошти.

Кредитор може висувати вимоги до спадкоємця відразу після прийняття спадщини, тобто після вчинення останнім відповідних дій. Факт оформлення спадкових прав (отримання свідоцтва про право на спадщину) не буде перешкодою для кредитора.

Окрім того, відповідно до п. 2.1 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України претензія кредитора передбачена як одна з підстав заведення спадкової справи нотаріусом.

Тож кредитор не зобов’язаний чекати, доки хтось зі спадкоємців подасть нотаріусу бодай якусь заяву щодо спадкування. Кредитор сам вправі це зробити, випередивши таким чином самих спадкоємців.

Спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (ст. 1282 ЦК України).

Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник (ч. 1 ст. 50 Закону).

Разом із житловим будинком, об’єктом незавершеного будівництва, стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику (ч. 2 ст. 50 Закону).

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (тобто з 01 січня 2025 року становить 160 000 грн.), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника (ч.7 ст. 48 Закону).

У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 ч. 1 ст. 37 Закону (пункт 30 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція).

У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом (частина третя статті 50 Закону).

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам (ч. 4 ст. 50 Закону).

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. (п.3 ч. 4 ст. 50 Закону)

У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення (ч.5 ст. 50 Закону).

З повагою, адвокат Айвазян.