Задайте вопрос юристу

833 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Налоговое право, 24 июня 2020, вопрос №22753 150₴

Оформление деятельности менеджера, работающего онлайн по системе дропшиппинга


Как правильно оформить деятельность дропшиппера? С какой суммы нужно платить налог, если на карту приходят суммы от клиентов за товар, но дропшиппер получает всего 15% от этих поступлений на карту, а остальные суммы уходят на счет поставщику товара?
Как вести деятельность с учетом нового закона о необходимости выдачи чеков покупателю? Ведь дропшиппер - посредник между покупателем и поставщиком, а значит не может выдавать чек клиенту.
Буду благодарна за полный и развернутый ответ.

Ответы юристов (8)

    Сергеев Артем
    Сергеев Артем 3 года назад

    Юрист, г. Харьков, 24 года опыта

    Общаться в чате

    "Как правильно оформить деятельность дропшиппера? "

    - оформить "ФОП" с КВЕДом - услуги посредника..

    "С какой суммы нужно платить налог, если на карту приходят суммы от клиентов за товар, но дропшиппер получает всего 15% от этих поступлений на карту, а остальные суммы уходят на счет поставщику товара?"

    - вести бухгалтерский учет и платить налог с прибыли.

    Использование РРО

    Регистраторами расчетных операций могут быть как обычные устройства (POS-терминалы), так и программные (контролирующий орган должен обеспечить бесплатное программное решение). Отметим, Президент уже обязал Кабмин с 1 января 2020 года дать возможность налогоплательщикам тестировать бесплатное программное обеспечение при осуществлении расчетных операций.

    Расчетным документом может быть кассовый чек, товарный чек, расходный чек, расчетная квитанция, и т.п, подтверждающий факт продажи (возврата) товаров, предоставления услуг, созданный в бумажной и/или электронной форме (электронный чек, QR-код) или заполненный вручную.

    Ковальчук Владимир
    33.3%

    Прибыль посредника при этом формируется за счет разницы между оптовой и розничной ценой, по которой он продает товар клиенту. Ключевым отличием этого вида деятельности является то, что купленный товар покупателю отправляют напрямую со склада производителя.Поскольку дропшиппинг — явление новое, то в отечественном законодательстве специально под него не предусмотрено договора, регулирующего отношения дропшиппера и производителя. Как на практике выходят из этой ситуации?

    Вариант 1. Агентский. В таком случае оформляют:

    1) либо агентский договор на покупку — с покупателем. По условиям такого договора дропшиппер по поручению покупателя обязуется приобрести для того товары;

    2) либо агентский договор на продажу — с производителем. По условиям договора производитель поручает дропшипперу продать его товар.Напомним: агентская деятельность — это предпринимательская деятельность, заключающаяся в предоставлении коммерческим агентом услуг субъектам хозяйствования при осуществлении ими хоздеятельности путем посредничества от имени, в интересах, под контролем и за счет субъекта, которого он представляет (ч. 1 ст. 295 ХКУ).Коммерческим агентом могут быть предприниматель или юрлицо, которые по полномочиям, основанным на агентском договоре, осуществляют коммерческое посредничество.

    Вариант 2. Смешанный. Оформляют (1) договор комиссии, согласно которому дропшиппер обязуется заключать договоры купли-продажи с покупателями от своего имени, но за счет производителя / оптового продавца.

    Однако в отличие от классического договора комиссии, дропшиппер не берет на себя обязательств по передаче товара покупателю. Все потому, что одновременно стороны заключают и (2) договор поручения, по которому производитель обязуется заключать договоры отправки/перевозки товара покупателю от имени дропшиппера.

    Кроме того, между дропшиппером и покупателем заключается (3) договор купли-продажи. Но, опять же, не классический, а с учетом особенностей, указанных выше.Ввиду того, что дропшиппинг не вполне соответствует отношениям, возникающим при заключении агентского договора, оформить все необходимо так, чтобы вписаться во все «агентские» требования. Для этого в договоре нужно подробно расписать все права и обязанности агента.

    Кроме того, нужно иметь в наличии документы, подтверждающие совершение операций и расчет стоимости агентских услуг. В частности, это:

    1) акты приемки-передачи агентских услуг, отчет агента и прочие первичные документы, подтверждающие предоставление услуг агентом;

    2) расчетная ведомость агента или другой аналогичный документ, в котором рассчитана сумма агентского вознаграждения;

    3) документы, подтверждающие расходы, понесенные агентом в ходе предоставления им агентских услуг;

    4) документы, подтверждающие предоставление вознаграждения агенту.

    Далее рассмотрим учет в рамках агентского договора на покупку.Бухгалтерский учет. У дропшиппера не возникает ни доходов в части полученных от покупателя средств (согласно п. 6.2 П(С)БУ 15), ни расходов в части оплаты товаров производителям (п. 9.1 П(С)БУ 16).

    Единственное, что ему приходится отражать в учете, — это доход от предоставленных услуг (фактически агентское/комиссионное вознаграждение) и связанные с его получением расходы.

    При этом руководствоваться дропшиппер должен общими правилами определения дохода от предоставления услуг, прописанными в пп. 10 и 11 П(С)БУ 15.

    Заметим, что упомянутые выше расходы дропшиппер показывает в учете на дату отражения доходов от предоставления агентских услуг.

    Никаких разниц в учете по налогу на прибыль для отражения рассматриваемых операций не предусмотрено. Поэтому и высоко-, и низкодоходные плательщики ведут его лишь по правилам бухучета.Единый налог. Быть дропшиппером получится и у единоналожников! Причем можно избрать для этого даже группу 2: если заключить агентский договор на покупку с конечным потребителем (продавец товара в таком случае может быть и общесистемщиком).

    Не худшим вариантом является и группа 3 (как для физлиц-предпринимателей, так и для юрлиц). Учитывая то, что налоговые обязательства для плательщиков этой группы определяют исходя из объемов полученных доходов (и установленной ставки), в их пользу сыграет п. 292.4 НКУ. Он устанавливает, что при оказании услуг по агентским договорам доходом является лишь сумма полученного вознаграждения агента.Пример 1. По агентскому договору дропшиппер приобретает товар в пользу покупателя. Вознаграждение по агентскому договору составило 10 % от стоимости приобретенного товара. Покупная стоимость товара — 2400 грн. (в том числе НДС — 400 грн.), реализационная — 2640 грн. (в том числе НДС — 440 грн.).Что касается агентского договора на продажу, сразу заметим, что такого рода договоры более популярны в наших широтах.Поскольку и в этом случае сохраняется посреднический характер отношений, в учете дропшиппера и при таком варианте не найдется места для отражения доходов в части денег, полученных от покупателя, и расходов в виде платежей в пользу принципала (т. е. производителя товаров).

    Выводит из состава доходов такие средства п. 6.2 П(С)БУ 15, а из состава расходов — п. 9.1 П(С)БУ 16.

    Что касается доходов от предоставления агентских услуг, то их, опять же, придется отражать на основании пп. 10 — 11 П(С)БУ 15. Доход, связанный с предоставлением услуг, признается исходя из степени завершенности операции по предоставлению услуг на дату баланса, если может быть достоверно оценен результат этой операции. А достоверно оценен он может быть при наличии всех следующих условий:

    • возможности достоверной оценки дохода;

    • вероятности поступления экономических выгод от предоставления услуг;

    • возможности достоверной оценки степени завершенности предоставления услуг на дату баланса;

    • возможности достоверной оценки расходов, осуществленных для предоставления услуг и необходимых для их завершения.Расходы, прямо связанные с получением дохода от агентских услуг, отражаются одновременно с признанием такого дохода.

    Ольга Клиент 3 года назад

    Подскажите какой номер КВЕДа в таком случае должен быть.

    И если я осуществляю услуги посредника я имею права не выдавать чек? Это должен делать поставщик товара?

    • Ковальчук Владимир

      Для такого вида деятельности подойдет КВЕД 46.19 "Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту" или 47.91 "Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет". Можете выбрать несколько классификаторов, это разрешается.

    Ковальчук Владимир

    В связи с принятием Закона 129-IX (изменения в Закон про РРО) и изменениями в Налоговом кодексе Украины, в 2020 г. кассовый аппарат (РРО) для интернет магазина в форме ООО и ФОП / ФЛП становится обязательным

    Используют РРО с 1 октября 2020 г.

    Все ООО и ФОП / ФЛП, осуществляющие реализацию товаров (предоставление услуг) через сеть Интернет, должны использовать РРО (кассовый аппарат) и выдавать фискальный чек.С точки зрения законодательства, все РРО для интернет магазинов равны. Выбор РРО для Вашего Интернет-магазина зависит в первую очередь от Ваших бизнес-процессов.Если Вы уже используете 1С или другую учетную систему, можно просто подключить РРО к ноутбуку или компьютеру как фискальный принтер. покупатель вносит оплату за товар через сайт, платежной картой - тогда фискальный чек печатается в момент получения оплаты, прилагается к товару и вручается покупателю при доставке В вашем случае чек выдает продавец.

    Гончаренко Константин
    20%

    Добрый день!

    По Вашему вопросу сообщаю следующее:

    1. Вопрос о выборе системы налогообложения.

    Вы можете быть как на общей системе налогообложения, так и на упрощенной ( более выгодной для Вас). Упрощенная система налогообложения предусмотрена главной 1 Налогового кодекса Украины раздел XIV.

    Так, плательщики единого налога могут осуществлять деятельность в сфере интернет торговли товарами Вашей категории.

    Вы можете выбрать как вторую, так и третью группу плательщика единого налога.

    Отличия следующие:

    для второй группы ЕН согласно п.291.4 ст. 291 НКУ предусмотрено, что - физические лица - предприниматели, осуществляющие хозяйственную деятельность по предоставлению услуг, в том числе бытовых, плательщикам единого налога и / или населению, производство и / или продажу товаров, деятельность в сфере ресторанного хозяйства, при условии, что в течение календарного года соответствуют совокупности следующих критериев:

    - не используют труд наемных лиц или количество лиц, состоящих с ними в трудовых отношениях, одновременно не превышает 10 человек;

    - объем дохода не превышает 15000 гривен.

    Ставка ЕН для 2 группы устанавливается органами местного самоуправления, в котором Вы зарегистрированы как ФОП Например, в Одессе Решением Одесского городского совета №3461-VII от 18.07.18г. установлена : 10 % размера минимальной заработной платы на все виды деятельности, которые разрешены для второй группы плательщиков единого налога (417 грн). Смотрите в Вашем населенном пункте какую ставку установили местные органы самоуправления.

    Для третей группы ЕН предусмотрены такие условия : физические лица - предприниматели, не использующие труд наемных лиц или количество лиц, состоящих с ними в трудовых отношениях, не ограничено и юридические лица - субъекты хозяйствования любой организационно-правовой формы, в которых в течение календарного года объем дохода не превышает 7 млн гривен.

    Ставка ЕН 3 группы предусмотрена пунктом 293.3. Налогового кодекса Украины:

    -3 % от дохода - в случае уплаты налога на добавленную стоимость

    -5% от дохода - в случае включения налога на добавленную стоимость в состав единого налога.

    Для Вашей деятельности подходит оба варианта, и Вы выбираете наиболее поодходящий для Вас. Если Вы хотите быть плательщиком НДС, то конечно 3-я группа для Вас обязательна. Если нет, лучше вторую, но объем дохода не должен превышать 15000 грив год, иначе Вы переходите на общую систему или обязаны перейти на 3-ю группу.

    2. Вопрос о доходах/расходах.

    Согласно п. 292.1 ст. 292 Налогового кодекса,Доходом плательщика единого налога являются: для физического лица - предпринимателя - доход, полученный в течение налогового (отчетного) периода в денежной форме (наличной и / или безналичной) материальной или нематериальной форме, определенной пунктом 292.3 этой статьи. При этом в доход не включаются полученные таким физическим лицом пассивные доходы в виде процентов, дивидендов, роялти, страховые выплаты и возмещения, а также доходы, полученные от продажи движимого и недвижимого имущества, принадлежащего на праве собственности физическому лицу и используется в его хозяйственной деятельности.

    292.4. В случае оказания услуг, выполнения работ по договорам поручения, комиссии, транспортного экспедирования или по агентским договорам доходом является сумма полученного вознаграждения поверенного (агента).

    292.5. Доход, выраженный в иностранной валюте, пересчитывается в гривнах по официальному курсу гривни к иностранной валюте, установленному Национальным банком Украины на дату получения такого дохода.

    292.6. Датой получения дохода плательщика единого налога является дата поступления средств плательщику единого налога в денежной (наличной или безналичной) форме, дата подписания плательщиком единого налога акта приема-передачи безвозмездно полученных товаров (работ, услуг).

    Необходимо отметить, что, если выручка зачисляется на расчетный счет через эквайринг,при этом из суммы выручки банк удерживает собственную комиссию и зачисления на расчетный счет происходит за минусом банковской комиссии. В эт случае суммой выручки будет считаться вся стоимость реализованного товара, которая списывается с карты покупателя, в том числе с учетом комиссии банка.

    пи применении же упрощенной системы налогообложения, как известно, любые понесенные плательщиком единого налога расходы не учитываются, а налогообложению подлежит вся сумма полученных доходов, определенных в ст. 292 НКУ.

    Что касается открытия ФОП с использованием электронной подписи.

    Да, действительно есть такая возможность, открыть ФОП на сайте Министерства юстиции Украины. https://online.minjust.gov.ua/registration-fiz

    Это очень удобно и просто. Вы заполните форму 10 сайте. А также, одновременно с регистрацией ФОП, Вы можете также зарегистрироваться плательщиком единого налога (если Вы этого не сделаете, Вы автоматически станете на учет как плательщик на общей системе и Вам необходимо потом будет физически обращаться в Вашу налоговую и подавать заявление о применении упрощенной системы). Поэтому Вам нужно это сделать сразу на сайте заполнив Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування и обратить внимание на п.8 єтой заявки (там нужно указать группу, например, "2" и ставку, например "10%".

    С уважением,

    Константин Гончаренко

    Беликов Олег  Александрович
    13.3%

    Добрый день. Торговля по системе дропшиппинга такой же вид предпринимательской деятельности, как и торговля через интернет-магазин, вне зависимости от того, на каких условиях вы работаете с поставщиком товаров. Для вас оптимальный вариант - упрощенная система налогообложения, Это КВЕД 46.10 - оказание посреднических услуг, Как такового понятия системы дропшиппинга в украинском законодательстве нет, поэтому используется понятие агентский договор или посреднические услуги.

    Савченко Олександр
    33.3%
    Савченко Олександр 3 года назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Общаться в чате

    Добрий день, Ольга!

    Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс), Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265), Законом України від 03 вересня 2015 року №675-VІІІ «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675) та Законом України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023).

    Дропшипінг - це схема торгівлі, за якої роздрібна торгівля провадиться зі складу постачальника.

    Тобто роздрібний продавець - інтернет-магазин, отримавши замовлення на поставку товару, спрямовує його постачальнику (виробнику, дистриб’ютору, оптовику тощо), який здійснює поставку товару кінцевому споживачу від імені роздрібного торговця (тобто, від вашого імені).

    Законодавчим документом, який регламентує діяльність інтернет-магазинів, є Закон №675, який регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.

    Згідно зі статтею 3 Закону №675:

    Інтернет-магазин - засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину; (п.8 ч.І ст.З Закону № 675).

    Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (п.7 ч.І ст.З Закону № 675).

    Електронні правочини здійснюються у сфері електронної торгівлі, якою є господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (п.2 ч.І ст.З Закону № 675).

    В свою чергу електронна торгівля підпадає під розуміння терміну електронна комерція - відносин, спрямованих на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру (п.1 ч.І ст.З Закону № 675).

    Підпунктом 14 пункту 1 статті 3 Закону № 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом №675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв'язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

    Відповідно до ч.І ст.7 Закону №675 продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації:

    повне найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця;

    місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;

    адреса електронної пошти та/або адреса інтернет-магазину;

    ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;

    відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню;

    щодо включення податків у розрахунок вартості товару, роботи, послуги та, у разі доставки товару, - інформація про вартість доставки;

    інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.

    До інших відомостей відноситься інформація, яку перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві, зокрема:

    основні характеристики продукції;

    ціна, включаючи плату за доставку, та умови оплати (ч. 2 ст. 13 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів»).

    Згідно зі статтею 15 Закону №1023 споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

    Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

    Інформація про продукцію повинна містити зокрема:

    назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

    дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об'єм тощо), умови використання;

    дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.

    Законом №265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

    Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

    Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

    Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).

    Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

    Згідно з пунктом 11 статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

    Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

    Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).

    Враховуючи викладене вище, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари, оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, з 01.01.2021 зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції із вказанням найменування товарів (послуг), ціни та обліку їх кількості

    Всього доброго!

    Успіхів Вам!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України