Нанесение ущерба собстенности несовершенно летнего

1. Обратитесь с Заявлением в полицию.

2. Обратитесь в органы опеки.

3. Обратитесь в Суд за защитой прав несовершеннолетнего, при этом привлеките орган опеки в качестве третьего лица.

Соберите как можно больше доказательств нанесения ущерба.

Добрий день, Дарья!

Ви маєте право подати заяву до поліції або прокуратури про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження про скоєння таємного викрадення чужого майна за статтею 185 Кримінального кодексу України (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

Після цього, протягом 24 годин, вказані відомості про вчинене кримінальне правопорушення, повинні бути невідкладно але не пізніше 24 годин, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з відкриттям кримінального провадження, про що заявник має право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

У разі невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, заявник має право на протязі 10 днів, подати скаргу слідчому судді місцевого суду (на підставі статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України) та до місцевої прокуратури (стаття 36 Кримінального процесуального кодексу України).

Дивіться Кримінальний кодекс України:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

"Стаття 185. Крадіжка.

1.Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -

карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Примітка. 1. У статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

2. У статтях 185, 186, 189 та 190 цього Кодексу значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. У статтях 185-191, 194 цього Кодексу у великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

4. У статтях 185-187 та 189-191, 194 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину".

Дивіться Кримінальний процесуальний кодекс України:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

"Стаття 60. Заявник

1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

2. Заявник має право:

1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

3. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви.

"Стаття 214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. ...".

"Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;...".

"Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. ...".

В рамках кримінального провадження, буде отримана Памятка про процесуальні права та обов'язки потерпілого та цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди.

Докази: Ваші покази, покази родичів, знайомих, сусідів, працівників, які могли робити ремонт у квартирі, документы, результати огляду місця події, це все є джерелом доказів за ч.2 ст.84 Кримінального процесуального кодексу України.

У разі наявності запитань звертайтеся!

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Добрый день Дарья! В данной ситуации сложно будет доказать что отец ребенка причастен к хищению имущества. Но подавать в полицию заявление действительно нужно. Это нужно для того чтобы попытаться пригрозив уголовной ответственностью получить хотя бы часть компенсации пропавших вещей. Конечно же возможен вариант что он откажется заплатить. Тогда перспектив получить компенсацию даже через суд практически нет.

1. Собирайте свидетельские показания, фото и видео квартиры, предъявляйте чеки на покупку вещей и договор на установку окон и т.д.

2. Другого пути нет.

3. При наличии доказательств, обращайтесь в Суд. Рекомендую воспользоваться услугами адвоката (но только, если будут доказательства).

Доброго дня! варіанти дій залежать від того, на яких умовах проживав батько даної дитини і за яких підстав дитина отримала квартиру у власність?

1) якщо у вас є докази того, що мало бути в квартирі і кому дане майно належало (акти прийому передачі, фото, чеки покупок) то ви можете звернутися до поліції із заявою про крадіжку майна. Однозначно можна зробити висновок, що батько не мав права забирати собі балконний блок та металопластикову конструкцію, цоколі, оскільки вони є невід'ємною частиною житла;

2) готуйтесь подавати позов до суду від імені власника про стягнення шкоди за знищення, пошкодження майна;

- збирайте докази - викличте жек і складіть акт про наявне у квартирі майно та пошкодження;

- встановіть актом жеку та органів опіки та піклування, чи придатне приміщення для проживання; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF#...

Ви можете зобов'язати відновити за разунок батька балконний блок та металопластикову конструкцію, цоколі, оскільки вони є невід'ємною частиною житла і право власності вам доводити не прийдеться.

Меблі, кухня, раковини: треба довести вам, що вони належать вашому сину. Якщо такі речі були у придбаній квартирі сразу, то власником є син, якщо їх купував собі чоловік, то власником є він і він може забрати ці речі з собою. Доказом може бути акт прийому-передачі квартири з описом майна, положення договору, показання свідків.

Висновок: - спочатку звертайтесь до поліції із заявою про вчинення крадіжки мешканцем квартири ст. 185 КК України;

- позов подавайте після відкриття кримінального провадження, також можна подавати цивільний позов про відшкодування шкоди у цивільному провадженні.

- батько не мав права забирати собі балконний блок та металопластикову конструкцію, цоколі, оскільки вони є невід'ємною частиною житла, право інші речі треба довести доказами.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Якщо у Вас є всі документи на квартиру, що підтверджують право власності включно зі страховкою, то Вам необхідно звернутися з відповідною заявою до поліції про вчинення кримінальних правопорушень таких як: "Самоправство за ст. 356 Кримінального Кодексу та викрадення - ст. 262 Кримінального Кодексу України- детально описавши ситуацію додавши докази, заяву необхідно зареєструвати та внести відомості до ЕРДР в порядку ст.214 КПК України , після чого вам мають видати довідку про реєстрацію заяви , наступним кроком: слідчий , прокурор невідкладно , але не пізніше 24 годин , розпочинає перевірку фактів та виносить постанову про відкриття провадження по справі , після з ясування всіх обставин та встановлення місця перебування майна проводить обшук за санкцією прокурора або суду , якщо майно буде виявлено, винні затримуються або оголошується розшук майно на час слідства стає речовим доказом, після доведення вини обвинуваченого та отримання вироку суду , речовий доказ у вигляді меблів та майна буде повернутий потерпілому (власнику).

Серед іншого необхідно звернутися до органів опіки з аналогічною заявою та доказами , фото , відео пояснення свідків на пепері, аби служба вплинула на дії колишнього чоловіка(батька) шляхом винесення припису про порушення прав дитини та звернення до суду.

Аби ви особисто могли подати до суду потрібні докази, факти , покази свідків.(фото , відео) до після , доккументи на майно.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, Дарья!

Згідно статті 154 СК України на батьків покладається обов’язок із захисту майнових прав їхній дітей.

• Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.
• Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.
• Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

Крім батьків захист майнових прав дітей здійснюється компетентними державними органами, органами місцевого самоврядування.

Перелік установ, які здійснюють захист майнових прав дітей:

1. органи опіки та піклування в особі районних державних адміністрацій;
2. служби з питань захисту прав дітей, що створюються при органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
3. комунальні та державні спеціалізовані установи, діяльність яких прямо або опосередковано спрямована на захист прав дітей (наприклад: Центр сім’ї, дітей та молоді; Центри з надання безоплатної правової допомоги та ін..);
4. органи поліції;
5. суди;
6. громадські організації.

1. вирішують згідно з чинним законодавством питання щодо грошових виплат дітям, які перебувають під опікою (піклуванням);
2. вирішують питання щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які закінчили навчально-виховні заклади і не мають житла;
3. вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням);
4. беруть участь у розгляді судами спорів, пов'язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням);
5. установлюють опіку над майном у передбачених законом випадках;
6. оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо майна, над яким установлюється опіка;
7. охороняють та зберігають житло і майно підопічних і визнаних безвісно відсутніми;
8. провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування.

Отже, Ви можете звернутися до органу опіки та піклування за захистом майнових прав вашої дитини.

Крім того, дії вашого чоловіка можуть бути кваліфіковані як умисне пошкодження майна (квартири, яка є особистою приватною власністю вашої дитини). А тому Ви маєте право подати заяву до поліції про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримільного провадження за ст. 194 Кримінального кодексу України "Умисне знищення або пошкодження майна".

Після цього, протягом 24 годин, вказані відомості про вчинене кримільне правопорушення, повинні бути невідкладно, але не пізніше 24 годин, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з відкриттям кримільного провадження, про що заявник має право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, заявник має право на потязі 10 днів, подати скаргу слідчому судді місцевого суду (на підставі статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України).

Кримінальний кодекс України (https://uristy.ua/ua/comment/default/update?id=345...):

Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна

1. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, -

карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

Кримінальний процесуальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text):

Стаття 214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Крім того Ви маєте право заявити цивільний позов про відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином, має важливе значення для усунення наслідків злочину та поновлення порушених прав громадян, підприємств, установ, організацій. Саме тому особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, має право на її відшкодування. Реалізувати це право можна шляхом пред’явлення цивільного позову в кримінальному провадженні до початку судового розгляду.

Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства (стаття 175 ЦПК України).

Якщо потерпілий заявляє цивільний позов про відшкодування майнової шкоди під час кримінального провадження, то він адресує його органу досудового розслідування або суду.

Особа, яка не пред’явила цивільного позову у кримінальному провадженні, а також особа цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Примітка! Суд залишає позов без розгляду у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, крім випадків, коли надійшло клопотання про розгляд позову за їх відсутності або ж цивільний відповідач , його представник чи законний представник повністю визнали пред’явлений позов.

Право звернутися з позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином має лише потерпілий від злочину або особа, яка має право діяти від його імені. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 02 липня 2004 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» звертає увагу судів на те, що особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, набуває передбачених законом прав учасника процесу лише після визнання її потерпілим. Визнання особи потерпілим у справі або відмова в цьому мають бути процесуально оформлені постановою органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду.

Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

Звертайтесь, якщо буде потрібна допомога!

Всього доброго!

В соответствии со ст. 51 КУоАП, кража чужого имущества считается мелкой, если его стоимость не превышает 0,2 необлагаемого налогом минимума доходов граждан.

В 2017 году эта сумма была равна 154,4 грн.

Если же стоимость украденного превышала на тот момент 154,4 грн, то тогда наступает уголовная ответственность.

Из практики могу сказать, что да ваше заявление в полицию о пропаже имущества внесут в ЭРДР, но вероятность того, что досудебное расследование будет проведено и дело направят в суд с обвинительным актом крайне мала.

Самим фактом подачи заявления в полицию Вы возможно психологически надавите на отца и он частично компенсирует нанесенный ущерб.

Проблема этой ситуации в том, что очень сложно будет доказать, что ИМЕННО ЭТОТ человек совершил кражу или причинил ущерб.

Но шансы есть, рекомендую обратиться к адвокату, который сможет сопровождать дело на стадии досудебного расследования (следователь может провести обыск у отца, обнаружить пропавшие вещи, допросить соседей, родственников и.т.д). Даже если дело в суд не отправят в рамках УПК, все это Вы сможете использовать как доказательства при последующем самостоятельном обращении в суд г гражданским иском.

Всего доброго!

Согласно норм семейного законодательства до достижения ребенком совершеннолетия управление имуществом осуществляют его родители. В частности, предусмотрено, что родители управляют имуществом, принадлежащим малолетнему ребенку (не достигшему 14 лет), без специальных на то полномочий. До достижения четырнадцати лет ребенок может осуществлять только мелкие бытовые сделки, в рамках которых и реализуются его права пользования и распоряжения имуществом. В случае, если речь идет о детях в возрасте от четырнадцати до восемнадцати лет, несовершеннолетний может самостоятельно распоряжаться своим заработком, стипендией и другими доходами; самостоятельно осуществлять права на результаты интеллектуальной, творческой деятельности; быть участником (учредителем) юридических лиц, если это не запрещено законом или учредительными документами юридического лица; самостоятельно заключать договор банковского вклада (счета) и распоряжаться таким вкладом. Все другие виды сделок ребенок может осуществлять только на основании согласия родителей (усыновителей) или опекунов.

Подобные ограничения, установленные законодательством, оправданы в силу возрастного критерия. Предполагается, что установленные законом ограничения относительно владения, распоряжения и пользования имуществом детьми восполняются возможностью родителей осуществлять данные действия в интересах детей.

В то же время, ограничения в сфере распоряжения имуществом несовершеннолетних распространяется в равной мере и на родителей. Подобное правовое регулирование позволяет обеспечить баланс прав и законных интересов детей и родителей, в случае возникновения злоупотреблений со стороны последних.

Как показывает практика, наиболее подвержены нарушением те имущественные права детей, которые связаны с недвижимым имуществом. Ввиду указанного, установлены специальные положения закона для защиты упомянутых. В первую очередь необходимо отметить, что права ребенка, которые связаны с недвижимым имуществом, рассматриваются в двух направлениях. Во-первых, в случае, когда ребенок является одним из собственников недвижимости, а, во-вторых, в случае места регистрации (так называемой, прописки), где основным выступает право пользования ребенка жилым помещением.

В частности, Законом Украины «Об охране детства» от 26.04.2001 № 2402-III установлено, что родители или лица, которые их заменяют, не имеют права без согласия органов опеки и попечительства, предоставленного в соответствии с законом, заключать договоры, которые подлежат нотариальному удостоверению и/или государственной регистрации, отказываться от принадлежащих ребенку имущественных прав, осуществлять раздел, обмен, отчуждение жилья, возлагать на себя обязательство поруки от имени ребенка, выдавать письменные обязательства. Соблюдение данного предписания законодательства можно проследить в рамках сделок с недвижимостью. Так, при рассмотрении заявлений родителей о предоставлении разрешения на отчуждение недвижимого имущества, собственником которого является ребенок, от родителей требуется значительный объем документов, которые обязательны к предоставлению. В свою очередь, среди таких документов присутствует подтверждение наличия нового жилья, которое планируется приобрести (например, предварительного договора купли-продажи недвижимости). Более того, органы опеки и попечительства предоставляют разрешение только в том случае, если новое жилье позволяет обеспечить ребенку право собственности на жилищную площадь не меньшую, чем та, которая ему принадлежит и отчуждается. Помимо указанного, важным критерием являются также новые условия проживания в целом, которые не должны быть хуже предшествующих им. В дальнейшем, при заключении одной из указанных выше сделок с недвижимостью, нотариус проверяет наличие такого разрешения, выданного органами опеки и попечительства, что позволяет обеспечить защиту прав ребенка дополнительно. В противном случае, если указанные требования законодательства не будут соблюдены, сделка по своему характеру будет признана недействительной.

Чтобы подытожить отмечу, что правовая защита имущественных прав ребенка относится к одному из главенствующих направлений в вопросе защиты прав детей в целом. Это вызвано тем, что дети менее защищены и не способны реализовать свои права. В свою очередь, как показывает практика, зачастую нарушение имущественных прав детей осуществляется родителями, на которых в первую очередь возложена противоположная функция в виде их защиты. Ввиду указанного, законодательством прямо установлены ряд обязательных предписаний, которые способствуют предотвращению подобных нарушений. В целом, их применение способно обеспечить надлежащую защиту прав и интересов ребенка, даже в тех случаях, когда виновником нарушения таких прав является один (либо оба) из его родителей. Собирайте доказательную базу и идите в суд.

Звертайтесь із цивільним позовом до районного суду за місцем заподіяння шкоди (ст. 28 ЦПК України, див. нижче). Вимагайте відшкодування завданої майнової шкоди в повному обсязі та моральної шкоди в обгрунтованому розмірі. Підстави - ст. 1166, 1167 ЦК України. У разі якщо доведете розмір шкоди, протиправність дій її заподіювача, позов може бути задоволений, якщо не пропущений трирічний строк позовної давності. За майновою вимогою відповідач вважається винуватим, тобто доказувати його вину не потрібно; за немайновою - необхідно доказувати ще й вину заподіювача.

Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду

1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

...

Стаття 1167. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду

1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, ...

Стаття 28. Підсудність справ за вибором позивача

6. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди.

У вас есть выбор. Можно обратиться в суд с иском о возмещении ущерба причиненного а результате порчи имущества. Интересы по данному гражданскому делу будет представлять мать ребенка как законный представитель. Но в этом случае стороне истца нужно будет доказать факт подчинения ущерба и сумму ущерба. Второй вариант это обращение в полицию с заявлением о возбуждении уголовного дела тут по статье кража или порча чужого имущества. Полицию лучше вызывать прямо на эту квартиру, что бы они сразу составили протокол осмотра.

Добрый день. В первую очередь надо обратиться с заявлением в полицию о порче имущества. Этот процесс надо контролировать и добиваться того, чтобы ваше заявление было внесено в единый реестр досудебных расследований. Далее, в зависимости от того, какие факты подтвердятся и какое будет принято решение дознователем, будет выстраиваться дальнейший порядок действий - либо гражданский иск в уголовном деле, а если отказ, то обращение в суд с иском о возмещении материального вреда. Удачи вам.

Дарья, добрый день!

Место обращения будет зависить от цели, когторую вы преследуете данным обращением.

Наказать - полиция, но будь-те готовы, что именно вам прийдеться общаться с участковым, добиваться открытия дела, процессуальным действиям по ним.

Лишить прав- орган опеки, собрать материалы, подтверждающие, что именно отец ребенка это сделал, и в суд.

Если получить компенсацию за причиненный вред- тогда последовательность должна быть иная, и безсуловно вам необходимо начать с доказательной базы, что это сделал именно отец ребенка.

Обращайтесь.

Куда обратится и что для этого нужно?

В данной ситуации сложно будет доказать что отец ребенка причастен к хищению имущества и доказать что такого имущество было вообще.

Но Ваше право подать заяву в полицию и иск в суд на возмещение ущерба

Здравствуйте, Дарья.

Из вашего вопроса не понятно, какого результата вы хотите достичь. Однако контекст вопроса - нанесение ущерба собственности - говорит в пользу того, что вы хотите взыскать причиненный ущерб.

Для взыскания ущерба необходимы две составляющие - определить ответственное за ущерб лицо (1) и определить размер ущерба (2).

Короткое описание обстоятельств, приведенных вами дает основания полагать что проблемы есть и с первым и со вторым компонентами.

Вы лучше других знакомы с обстоятельствами данного дела, поэтому подумайте - имеются ли достаточные доказательства размера ущерба (документы о ремонте, об установке окон, о внешнем виде квартиры - обследование жилищных условий, фоторгафии в квартире - что угодно) и ответственного за ущерб лица (свидетели, соучастники).

Вцелом перспективы очень сомнительные. Но вы знакомы с обстоятельствами лучше - возможно есть какие-то следы, которые объективно покажут - кто это сделал и сколько это стоит.

Удачи вам.

Во-первых, мама ребенка не может опекуном ребенка - она его мама, законный представитель и защитник его прав и интересов. Во-вторых, из каких соображений ребенок оказался собственником квартиры разведенных родителей(?) - необходимо выяснять фактические обстоятельства и отношения собственности, кому принадлежит право требования возмещения причиненного ущерба. В-третьих, как изложено коллегой Десятником:

Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

"Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду

1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини." -

выделенное положение ч.2 фактически означает, в отличие от уголовного судопроизводства, презумцию не невиновновности, а презумцию виновности - это отец должен доказать, что не совершал таких неадекватных действий с квартирой, доказать не словесно, а представить доказательства этого - без этого он будет, должен быть виновным в причинении вреда и его возмещении. Что касается размера и объема причиненного вреда - ходотайствовать перед судом назначить судебно-строительную экспертизу о необходимом состоянии квартиры данного типа и степени причиненного вреда.

Что касается судебного сбора:

Закон Украины "Про судовий збір" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17):

"Стаття 5. Пільги щодо сплати судового збору.

1. Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:...

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; (это если втягиваться волокиту с обращением в полицию, как предлагают коллеги, чего я не сторонник - прим.авт.)...

Стаття 8. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:...

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті." -

т.е. предусмотрены основания и право ходатайствовать перед судом об освобождении от уплаты судебного сбора с последующим его взысканием с ответчика.

Что касается бесплатной правовой помощи:

Закон Украины "Про безоплатну правову допомогу" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/3460-17):

"Стаття 13. Поняття безоплатної вторинної правової допомоги...

2. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:

1) захист;

2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

3) складення документів процесуального характеру...

Стаття 14. Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу

1. Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб:...

2) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону;..." -

другими словами, Вы, учитывая защиту интересов ребенка, имеет право на вторичную бесплатную правовую помощь - консультацию, составление процессуальных документов и представления в суде; для чего необходимо обратиться в местный центр бесплатной правовой помощи.