Можно ли в Украине инвестировать через европейского брокера в российскую компанию?

Так же в налоговой декларации я буду указывать тикеры купленных акций и налоговая увидит там тикер российской компании, не станет ли это для меня какой-то проблемой?

Добрый день!

I.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005500-19#Te...

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

02.01.2019 № 5

Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті

14-3. Резидентам (крім банків) забороняється здійснювати переказ іноземної валюти/гривні на власні рахунки, відкриті за кордоном в іноземних фінансових установах, держава (юрисдикція) реєстрації/місцезнаходження яких віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон та/або визнана Верховною Радою України державою-агресором/державою-окупантом, та/або не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

14-4. Резидентам забороняється здійснювати інвестиції за кордон шляхом переказу коштів в іноземній валюті/гривні на рахунок нерезидента, відкритий в Україні та/або за кордоном, якщо об’єкт інвестиції та/або продавець-нерезидент цього об’єкта має реєстрацію/місцезнаходження/місце проживання в державі (юрисдикції), що зазначена в пункті 14-3 розділу I цього Положення.

II.

Физлицу инвестировать за границу можно только те деньги, которые находятся за границей. Если деньги лежат в украинском банке, их следует перевести в иностранный банк или иностранному брокеру. С их помощью можно купить желаемые бумаги.

Процедура инвестирования выглядит так: зарубежный торговец ценных бумаг заключает договор с инвестором, открывает ему субсчет в ценных бумагах и денежный счет в иностранном банке. И потом на основании распоряжений клиента покупает и продает любые паи за счет денег, которые от него получил.

На все это НБУ готов выдать лицензию. Главное — предоставить нотариально удостоверенные копии договоров с посредником о купле-продаже конкретных ценных бумаг, а также реквизиты банка-нерезидента, куда будут перечисляться деньги. К сожалению, только одного договора с посредником, который "закрыл" бы все вопросы, связанные с последующим инвестированием, регулятору недостаточно.

Безусловно, спекулировать ценными бумагами со своего счета за рубежом не удастся, так как лицензий НБУ на все операции не напасешься (Нацбанк выдает разовые лицензии, то есть на осуществление одной сделки). Ну и пусть от имени инвестора спекулирует посредник — так требование нацбанковской лицензии будет выполнено в точности.

Если акции иностранных компаний покупаются не в Украине, а за рубежом, то понадобится э-лимит. Он фактически является разрешением НБУ на проведение инвестиционного платежа за границу – на открытый вами брокерский счет. В течение года вы можете вывести из Украины до 100 тыс. евро. Получение э-лимита бесплатное, но для этого необходимо доказать банку, который подает вашу заявку в НБУ, легальность происхождения средств, которые отправляются за границу.

Чтобы получить э-лимит, необходимо в вашем банке (можно через онлайн-сервис) подать заявку на проведение SWIFT-перевода. К заявке надо добавить необходимые документы: реквизиты брокерского счета и скан-копию договора с брокером.

Разрешение от НБУ на проведение платежа можно получить в течение дня.

Вы будете получать платежи от брокера по договору. В этих платежках не обязательно раскрывать данные от каких вложений получена прибыль.

III.

Украинский частный инвестор существенно ограничен в своих возможностях купить акции иностранных корпораций. Внутри Украины таких возможностей у него почти нет, а возможность вывести средства за границу ограничена украинским законодательством. Однако если купить иностранные акции уж очень хочется, несколько способов найти можно.

Следуя букве закона, чтобы приобрести акции иностранного эмитента, до февраля-2019 года украинский инвестор был должен получить лицензию Национального Банка на инвестирование за рубеж. Для того чтобы получить такое разрешение, нужно было заранее определиться с тем, какие акции вы хотите купить, в каком количестве и на какую сумму. После этого инвестору нужно было собрать необходимый пакет документов, подать его в главный офис НБУ и ждать решения.

С вступлением в силу 7 февраля 2019 года нового Закона Украины "О валюте и валютных операциях", необходимость в получении индивидуальной валютной лицензии физлицами для инвестирования за рубеж отменена. Однако радоваться могут не все инвесторы. Лицензий теперь нет, зато есть "е-лимиты" - лимиты на суммы средств, которые можно перечислить на те или иные цели за рубеж. Физические лица могут в общей сложности инвестировать за рубеж или зачислить на иностранный счет до 200 тыс. евро в год. (согласно Постановлению Правления НБУ №5 от 02.01.2021 г.)

Преимущества способа:

• абсолютная законность,
• законная защита и гарантии имущественных прав инвестора.

Недостатки:

• наличие ограничений по сумме инвестиций.

Если вам хотелось бы торговать на заграничной бирже через Интернет-трейдинг, можно попробовать пойти по пути наименьшего сопротивления. А именно: поехать за границу и просто открыть счет у тамошнего брокера.

Преимущества способа:

• возможность покупать акции когда угодно и в любом количестве и контролировать размещение своих средств, торговать через Интернет-трейдинг или давать поручения брокеру;
• ваши имущественные права защищены законодательством той страны, где открыт счет.

Недостатки:

• инвестору необходимо лично выехать за рубеж для открытия счета и инвестирования
• в случае превышения он-лайн лимита в 50 тыс.евро инвестор нарушает украинское законодательство и рискует нести за это ответственность перед законом.

Если ехать за границу для открытия счета не представляется возможным, можно попробовать купить иностранные акции «сидя на диване». Простой поиск в Интернете выдает достаточно большой список компаний, предлагающих всем желающим подключиться к торгам на иностранных биржах: преимущественно американских (NYSE, NASDAQ), но и здесь возможны варианты.

Чтобы подключиться к услуге вам даже не придется выходить из дому: образец договора вам вышлют на электронную почту, после чего вам останется заполнить его и вместе со скан-копией паспорта отправить обратно. После этого нужно будет скачать с сайта компании программу по установке торгового терминала и перечислить деньги по высланным вам реквизитам. В течение нескольких дней вам откроют счет, и вы сможете приступить к торгам.

Плюс такой услуги еще и в том, что вы фактически не нарушаете закон: организация, с которой вы заключите договор, скорее всего, зарегистрирована за рубежом и имеет право приобретать иностранные ценные бумаги. В большинстве случаев используется «схема с нерезидентом», когда фактически в торгах участвует юридическое лицо-нерезидент Украины. Он же является формальным владельцем всех активов, которые приобретаются на бирже.

Однако такая простая, на первый взгляд, схема имеет ряд существенных недостатков. Во-первых, фактически вы не становитесь владельцем ценных бумаг, а значит, ваши имущественные права никак не защищены.

Юридически, человек, отдавший свои деньги такой компании, просто подарил их этой компании и может лишь рассчитывать на её «добрую волю» в вопросе их возвращения.

Если вы все же решитесь торговать через подобную схему, то хотя бы поищите в Интернете отзывы о компании и о выводе денег из нее. А главное – не вкладывайте больше той суммы, с которой вы готовы расстаться.

Преимущества способа:

• минимум затрат времени и усилий;
• инвестор не нарушает украинское законодательство.

Недостатки:

• права инвестора никак не защищены, огромный риск потерять весь вложенный капитал.

Если инвестор пытается купить акции через так называемые «кухни», то он должен понимать, что потеря инвестируемого капитала – это лишь вопрос времени. При этом не важно, как вы умеете торговать. Потом доказать будет очень сложно, ведь данные фирмы не регулируются местными органами (НКЦБФР, НБУ), а на бумаге они предоставляют лишь консалтинговые услуги по обучению.

За компаниями, предлагающими украинским инвесторам подключение к торгам на иностранных биржах, скрывается «схема с нерезидентом». Это чревато тем, что частный инвестор никак не защищен в рамках украинского правового поля. Компания, предоставившая ему такую услугу, может на своё усмотрение распоряжаться его активами (в том числе и деньгами) и даже отказать в возврате этих активов.

Так же в налоговой декларации я буду указывать тикеры купленных акций и налоговая увидит там тикер российской компании, не станет ли это для меня какой-то проблемой?

Хххххххххххххх

Вы нажали кнопку "оплачено", не получив ответов от всех юристов. И за свою работу никто ничего не получит.

Я ответил, т.к. считаю, что вопрос интересный.

Если есть дополнительные вопросы связывайтесь со мной через мой профиль на сайте.

Вопрос только открыт, статус "Оплачено" значит, что я оплатил сам вопрос, так как только-только он открылся. Когда я что-то нажму появится статус "Решено"

Хххххххххххххххххх

Ранее такого статуса,при опубликовании вопроса, не было.

Задайте вопрос техподдержке сайта.

Какие документы если что подтверждают мое право владения акциями? Ведь мне все равно придется покупать акции только через брокера, через того же FREEDOM FINANCE EUROPE LTD

Хххххххххххххх

Такое право у Вас будет, только если Вы выберете варианты один или два.

Для простоты общения обратитесь ко мне через мой профиль на сайте и я Вам позвоню.

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Згідно з діючим законодавством резиденти України можуть здійснювати інвестиції за межі України у вигляді майнових цінностей та грошових коштів. Інвестиції за кордон можуть здійснюватись у вигляді майнових прав та майна, крім сировини, комплектуючих виробів і запасних частин, товарів народного споживання та деяких інших, які відповідно до чинного законодавства потребують ліцензування, квотування або передбачено спеціальний режим.

Інвестування майнових цінностей за межами України підлягає ліцензуванню. Видачу індивідуальних ліцензій на проведення такого інвестування здійснює Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 19 лютого 1996 р. затверджено Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України. Згідно з вимогами цієї постанови для отримання індивідуальної ліцензії резиденти подають до МЗЕЗторгу такі документи:

— лист-звернення з обгрунтуванням необхідності майнових інвестицій за межами України;

— нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності у разі, якщо юридична або фізична особа є такою;

— нотаріально засвідчену копію установчих документів юридичної особи (статуту, установчого договору, положення);

— довідку банківської установи, в якій відкрито рахунок резидента;

— документ, що підтверджує вартість майнових цінностей в іноземній конвертованій валюті на основі цін міжнародних ринків;

— документ, що підтверджує внесення плати за видачу індивідуальної ліцензії і деякі інші документи.

Підставою для відмови у видачі індивідуальної ліцензії є:

— подання документів, що свідчать про намір резидента здійснити майнову інвестицію, яка не може бути предметом інвестування;

— виявлення в поданих документах недостовірної інформації;

— невідповідність поданих документів вимогам законодавства України;

— порушення проти заявника справи стосовно банкрутства;

— заборона або обмеження щодо іноземних інвестицій, передбачені законодавством країни, куди мають інвестуватися майнові цінності.

За видачу індивідуальної ліцензії справляється плата, розмір якої визначається МЗЕЗторгом за погодженням з Мінфіном.

Підстави припинення інвестиційної діяльності визначаються у ст. 21 Закону України «Про інвестиційну діяльність».

Зупинення або припинення інвестиційної діяльності проводиться за рішенням інвесторів або правомочного державного органу. Останнім таке рішення може бути прийнято з таких причин:

— якщо її продовження може призвести до порушення встановлених законодавством санітарно-гігієнічних, архітектурних, екологічних та інших норм, права та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом;

— оголошення в установленому законом порядку інвестора банкрутом внаслідок неплатоспроможності;

— стихійного лиха;

— запровадження надзвичайного стану.

Як вже відзначалось, резиденти України можуть здійснювати інвестиції за межі України також у вигляді грошових коштів. Таке інвестування регулюється Національним банком України і здійснюється шляхом:

— участі у підприємствах, що створюються спільно з іноземними юридичними або фізичними особами;

— придбання частки у діючих іноземних підприємств або придбання у власність таких підприємств повністю;

— створення за кордоном підприємств, що повністю належать українським інвесторам, а також відкриття за кордоном філій та інших відокремлених підрозділів;

— придбання нерухомого і рухомого майна, інших майнових прав, а також будь-яких прав інтелектуальної власності;

— придбання за кордоном та в Україні акцій, облігацій, інших цінних паперів іноземних держав;

— в інших формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України та країни інвестицій.

Слід зазначити, що резиденти України можуть здійснювати інвестиції за межі України у вигляді грошових коштів при дотриманні ними певних умов. Такими умовами є:

— здійснювати інвестиції за кордон виключно за рахунок власних коштів, зарезервованих та облічених на рахунках бухгалтерського балансу для здійснення інвестицій за кордон;

— здійснення інвестицій за кордон за рахунок бюджетних коштів дозволяється лише на підставі відповідної постанови Верховної Ради України;

— здійснення інвестицій за кордон за рахунок кредитів, одержаних від уповноважених та іноземних банків, інших резидентів і нерезидентів забороняється;

— для здійснення резидентами України інвестицій за кордон (в тому числі на підставі доручень інших резидентів) необхідно одержати індивідуальну ліцензію Національного банку України.

Підставою для відмови щодо видачі індивідуальної ліцензії на здійснення інвестиції за кордон може бути:

— незадовільний фінансовий стан резидента;

— відсутність висновку або негативний висновок регіонального управління Національного банку України;

— рішення відповідних органів (Міністерства економіки України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків та торгівлі України тощо) про неможливість або економічну чи геополітичну недоцільність здійснення інвестицій резидентами у конкретну країну;

— заборони або обмеження щодо іноземних інвестицій передбачені чинним законодавством конкретної країни;

— відсутність у законодавстві країни інвестицій правових гарантій щодо недоторканості іноземних інвестицій та безперешкодної їх репатріації;

— стан платіжного балансу України як в цілому, так і стосовно окремих країн світу;

— інші підстави, передбачені законодавством України та нормативними документами Національного банку України.

---

1. 3 способа инвестировать за рубеж:

• Самостоятельно как физическому лицу,
• От имени компании,
• С помощью частного инвестиционного фонда.

Физлицу инвестировать за границу можно только те деньги, которые находятся за границей. Если деньги лежат в украинском банке, их следует перевести в иностранный банк или иностранному брокеру. С их помощью можно купить желаемые бумаги.

Инвестиция от юридического лица позволяет вложить больше средств. Бизнесмен, владелец общества с ограниченной ответственностью должен положить деньги в банк на счет компании, найти иностранного брокера или украинского брокера с собственными филиалами за рубежом и купить иностранные ценные бумаги от имени общества.

Инвестиция через фонд предполагает, что физическое лицо вкладывает средства в корпоративный инвестиционный фонд – КИФ, который инвестирует их от своего имени в иностранные ценные бумаги и зарабатывает на них.

2. Управляющий и бенифициар, это два разных понятия. Управляющий - гражданин РФ, не препятствие для Вашего инвестирования в инвестфонд США.

3. Рекомендация: очень тщательно разберитесь во что Вы инвестируете (не попасть на мошенников), так как прямые инвестиции физическому лицу за рубеж, могут осуществляться только под контролем НБУ.

Процедура инвестирования выглядит так: зарубежный торговец ценных бумаг заключает договор с инвестором, открывает ему субсчет в ценных бумагах и денежный счет в иностранном банке. И потом на основании распоряжений клиента покупает и продает любые паи за счет денег, которые от него получил.

На все это НБУ готов выдать лицензию. Главное — предоставить нотариально удостоверенные копии договоров с посредником о купле-продаже конкретных ценных бумаг, а также реквизиты банка-нерезидента, куда будут перечисляться деньги. К сожалению, только одного договора с посредником, который "закрыл" бы все вопросы, связанные с последующим инвестированием, регулятору недостаточно.

Безусловно, спекулировать ценными бумагами со своего счета за рубежом не удастся, так как лицензий НБУ на все операции не напасешься (Нацбанк выдает разовые лицензии, то есть на осуществление одной сделки). Ну и пусть от имени инвестора спекулирует посредник — так требование нацбанковской лицензии будет выполнено в точности.

Если акции иностранных компаний покупаются не в Украине, а за рубежом, то понадобится э-лимит. Он фактически является разрешением НБУ на проведение инвестиционного платежа за границу – на открытый вами брокерский счет. В течение года вы можете вывести из Украины до 100 тыс. евро. Получение э-лимита бесплатное, но для этого необходимо доказать банку, который подает вашу заявку в НБУ, легальность происхождения средств, которые отправляются за границу.

Чтобы получить э-лимит, необходимо в вашем банке (можно через онлайн-сервис) подать заявку на проведение SWIFT-перевода. К заявке надо добавить необходимые документы: реквизиты брокерского счета и скан-копию договора с брокером.

Разрешение от НБУ на проведение платежа можно получить в течение дня.

Постановление НБУ Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті в том числе и РФ ознакомьтесь здесь: https://bank.gov.ua/admin_uploads/law/02012019_5.p...

С уважением,

Константин Гончаренко

Пожалуйста ответьте на вопрос можно ли инвестировать в российскую компания, не будет ли отвественноси за это? Потому что письмо предупреждает именно об этом

Пожалуйста ответьте на вопрос можно ли инвестировать в российскую компания, не будет ли отвественноси за это? Потому что письмо предупреждает именно об этом

Хххххххххххх

Инвестировать будет брокер, а не Вы и доход Вы будете получать от брокера.

Напрямую покупать акции российских компаний незаконно.

Здравствуйте, Дмитрий!

"Пожалуйста ответьте на вопрос можно ли инвестировать в российскую компания, не будет ли ответственность за это? Потому что письмо предупреждает именно об этом"?

- Так, Российская Федерация признана государством-агрессором, которое совершает преступление агрессии против Украины, и оккупирующей державой, временно оккупировав часть территории украинского государства.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 10, ст.54):

Про особливості державної ... | від 18.01.2018 № 2268-VIII (rada.gov.ua)

"Верховна Рада України,

ґрунтуючись на Декларації про державний суверенітет України та Конституції України,

підкреслюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах міжнародно визнаного державного кордону є цілісною і недоторканною,

керуючись Статутом Організації Об’єднаних Націй та Декларацією про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй від 24 жовтня 1970 року, Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року,

виходячи з того, що відповідно до пунктів "а", "b", "c", "d" та "g" статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року застосування Російською Федерацією збройної сили проти України становить злочин збройної агресії та грубо порушує Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року та Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року,

враховуючи, що дата початку окупації частини території України, зокрема Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, визначається Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України",

підтверджуючи Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII, та Заяву Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків", затверджену Постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VIII,

констатуючи, що у світлі положень IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, одним із наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України стала тимчасова окупація частини території України,

не визнаючи тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України,

виходячи з положень Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 року № 68/262, які підкреслюють нелегітимність проведення в Автономній Республіці Крим референдуму та закликають міжнародне співтовариство не визнавати будь-яку зміну статусу Автономної Республіки Крим і міста Севастополя на основі результатів зазначеного референдуму,

беручи до уваги резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй "Стан справ у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)" від 19 грудня 2016 року № 71/205 та від 19 грудня 2017 року № 72/190, які визнають Автономну Республіку Крим та місто Севастополь територією, тимчасово окупованою Російською Федерацією,

підтверджуючи невіддільне суверенне право України на відновлення і збереження її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаного державного кордону, включаючи територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя,

відзначаючи, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності,

беручи до уваги, що Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з’єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України,

відзначаючи, що дії Російської Федерації на території окремих районів Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя грубо порушують принципи та норми міжнародного права, зокрема шляхом: систематичного недодержання режиму припинення вогню та продовження обстрілів цивільних об’єктів та інфраструктури, що спричиняють численні жертви серед цивільного населення, військовослужбовців Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; продовження практики протиправного затримання і утримання громадян України на тимчасово окупованих територіях, їх незаконного вивезення та утримання на території Російської Федерації; намагань поширити російське законодавство, у тому числі податкове, на території окремих районів Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, висування незаконних вимог щодо перереєстрації підприємств та стягнення коштів на користь окупаційної адміністрації Російської Федерації в окремих районах Донецької та Луганської областей, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі; запровадження російського рубля як єдиної валюти на території окремих районів Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя; свавільного застосування російських освітніх стандартів у навчальних закладах, запровадження на підприємствах в окремих районах Донецької та Луганської областей, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі "зовнішнього управління" та визнання незаконних ідентифікаційних документів та реєстраційних знаків транспортних засобів на території окремих районів Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя; організації та здійснення насильницьких зникнень, катувань, нелюдського поводження або покарання, позасудових страт стосовно цивільного населення, українських військовослужбовців та заручників,

залишаючись відданою курсу політико-дипломатичного врегулювання конфліктів на основі принципів і норм міжнародного права та Статуту Організації Об’єднаних Націй,

підтверджуючи невіддільне суверенне право України на самооборону відповідно до статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй,

підтверджуючи Заяву Верховної Ради України "Про відступ України від окремих зобов’язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав і основоположних свобод", схвалену Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 462-VIII,

враховуючи те, що особливості правового режиму на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя визначаються Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України",

приймає цей Закон, що має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях".

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19.10.2020 № 142

Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України:

Про внесення змін до деяких норм... | від 19.10.2020 № 142 (rada.gov.ua)

"14-3. Резидентам (крім банків) забороняється здійснювати переказ іноземної валюти/гривні на власні рахунки, відкриті за кордоном в іноземних фінансових установах, держава (юрисдикція) реєстрації/місцезнаходження яких віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон та/або визнана Верховною Радою України державою-агресором/державою-окупантом, та/або не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

14-4. Резидентам забороняється здійснювати інвестиції за кордон шляхом переказу коштів в іноземній валюті/гривні на рахунок нерезидента, відкритий в Україні та/або за кордоном, якщо об’єкт інвестиції та/або продавець-нерезидент цього об’єкта має реєстрацію/місцезнаходження/місце проживання в державі (юрисдикції), що зазначена в пункті 14-3 розділу I цього Положення.

14-5. Резидентам забороняється здійснювати переказ іноземної валюти/гривні з метою надання кредитів (позик, фінансової допомоги) нерезидентам, що мають реєстрацію/місцезнаходження/місце проживання в державі (юрисдикції), що зазначена в пункті 14-3 розділу I цього Положення (крім надання банками та небанківськими фінансовими установами споживчих кредитів в гривнях фізичним особам-нерезидентам)".

Поэтому, не рекомендую инвестировать в компанию, которая находится в РФ, в том числе и через европейского брокера, ведь в налоговой декларации Вы будете указывать тикеры купленных акций российской компании.

При этом, до проведения инвестирования через брокера прямым SWIFT платежом в страну FREEDOM FINANCE EUROPE LTD, возможности оттуда инвестировать в компанию РФ без наступления ответственности, рекомендую обратиться с заявлениями о разъяснении в Национальный банк Украины и Государственную налоговую службу.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...

"Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк".

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про звернення громадян

від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР

(Витяг)

Стаття 1. Звернення громадян. Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Стаття 4.Рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути оскаржені

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

– порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

– створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

– незаконно покладено на громадянина які-небудь обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Стаття 5.Вимоги до звернення

Звернення адресуються органам державної влади до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії” та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.

Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання. Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.

Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

Стаття 18. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

• особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
• знайомитися з матеріалами перевірки;
• подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
• бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
• користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
• одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Стаття 19. Обов’язки органів державної влади, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг

Органи державної влади їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані:

• об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
• на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
• забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;
• письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
• вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об’єднання громадян за місцем проживання громадянина;
• у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз’яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
• не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
• особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Всего доброго, удачи Вам!

Доброго вечора, Діма!

1) Что это значит? Нельзя инвестировать в российскую компанию? - саме так.

2) Какая может быть ответственность? - Ви не зможете вивести дохід від інвестування на свій банківський рахунок в Україні. Крім того такий дохід буде вважатися доходом, що отриманий злочинним шляхом, а тому Вами можуть зацікавитися правоохоронні органи.

Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text):

Стаття 1. Визначення термінів

2) активи - кошти, у тому числі електронні гроші, інше майно, майнові та немайнові права;

3) активи, пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, - всі активи, що прямо (а щодо права власності на корпоративні права - також опосередковано (через інших осіб) перебувають у власності, в тому числі у спільній власності, або передаються на користь осіб, включених до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (далі - перелік осіб), осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб, а також активи, отримані від таких активів;

17) джерело коштів, пов’язаних з фінансовими операціями - відомості про походження коштів, що використовуються для здійснення фінансових операцій (коштів, що використовувалися для набуття права власності на активи, що є предметом фінансових операцій) за допомогою суб’єкта первинного фінансового моніторингу, які дають розуміння про джерела їх походження, підстави володіння/розпорядження ними (прав на них) особою;

23) доходи, одержані злочинним шляхом, - будь-які активи, одержані прямо чи опосередковано внаслідок вчинення злочину, зокрема валютні цінності, рухоме та нерухоме майно, майнові та немайнові права, незалежно від їх вартості;

25) замороження активів - заборона на здійснення платіжної операції, конвертування, розміщення, руху активів, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду;

41) об’єкт фінансового моніторингу - дії з активами, пов’язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання таких активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників;

Стаття 14. Інформація, що супроводжує платіжну операцію або переказ віртуальних активів

1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги платнику (ініціатору платіжної операції), повинен забезпечити, щоб усі платіжні операції супроводжувалися:

1) інформацією про платника (ініціатора платіжної операції) (далі - платник (ініціатор):

а) фізичну особу (фізичну особу - підприємця, фізичну особу, яка провадить незалежну професійну діяльність) - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), номер рахунка/електронного гаманця, на якому зберігаються електронні гроші (далі - електронний гаманець), з якого списуються кошти/унікальний номер електронного платіжного засобу (у разі ініціювання платіжної операції з використанням електронних платіжних засобів), а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції, який дає змогу здійснити відстеження операції (далі - унікальний обліковий номер фінансової операції), місце проживання (або місце перебування в Україні фізичної особи - резидента чи місце тимчасового перебування фізичної особи - нерезидента) або номер та серію (за наявності) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може використовуватися на території України для укладення правочинів), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або дату і місце народження;

б) юридичну особу - повне найменування та місцезнаходження або ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України /реєстраційний (обліковий) номер платника податків та номер рахунка/електронного гаманця, з якого списуються кошти/унікальний номер електронного платіжного засобу (у разі ініціювання платіжної операції з використанням електронних платіжних засобів), а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

в) траст або інше подібне правове утворення - повне найменування та місцезнаходження, номер рахунка/електронного гаманця, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

Стаття 21. Підозрілі фінансові операції (діяльність)

1. Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

2. При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб’єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб’єктів державного фінансового моніторингу.

Стаття 22. Замороження активів, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням

1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу (ліквідатор (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) зобов’язаний негайно, без попереднього повідомлення клієнта (особи), заморозити активи, пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

У день прийняття рішення про замороження таких активів суб’єкт первинного фінансового моніторингу (ліквідатор (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) зобов’язаний одночасно із замороженням таких активів повідомити спеціально уповноваженому органу та Службі безпеки України в установленому законодавством порядку про заморожені активи.

2. У разі замороження активів відповідно до частини першої цієї статті прибуткові фінансові операції клієнтів, включених до переліку осіб, клієнтів, які є представниками осіб, включених до переліку осіб, клієнтів, якими прямо або опосередковано володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб, проводяться. При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу (ліквідатор (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) в день проведення, але не пізніше 11 години наступного робочого дня з дня здійснення прибуткової операції зобов’язаний повідомити про її здійснення та/або спробу здійснення видаткових фінансових операцій спеціально уповноваженому органу та Службі безпеки України та негайно, без попереднього повідомлення клієнта (особи), заморозити активи, отримані в результаті проведення такої прибуткової операції.

3. Після замороження активів суб’єкт первинного фінансового моніторингу (ліквідатор (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) повідомляє клієнту (особі) у письмовій формі про таке замороження на його (її) письмовий запит.

4. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний негайно розморозити активи:

не пізніше наступного робочого дня з дня виключення особи чи організації з переліку осіб;

не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від Служби безпеки України інформації про те, що особа чи організація, яка має таке саме або схоже ім’я (найменування), як і особа чи організація, включена до переліку осіб та активи якої стали об’єктом замороження, за результатами перевірки не є включеною до зазначеного переліку.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу (ліквідатор (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) не пізніше наступного робочого дня після розмороження активів інформує про це спеціально уповноважений орган та Службу безпеки України.

5. Замороження/розмороження активів відповідно до частин першої, другої та четвертої цієї статті здійснюється у порядку, визначеному суб’єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють державне регулювання і нагляд за діяльністю відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу, або Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у межах їх повноважень з урахуванням вимог та винятків, визначених резолюціями Ради Безпеки ООН.

6. Доступ до активів, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, здійснюється у порядку, встановленому законом.

7. Замороження активів відповідно до частин першої і другої цієї статті не є підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності суб’єкта первинного фінансового моніторингу, його посадових осіб та інших працівників, ліквідатора (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за порушення умов відповідних правочинів та/або законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб, якщо вони діяли у межах завдань, обов’язків та у спосіб, передбачені цією статтею.

Стаття 23. Зупинення фінансових операцій

1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що здійснює або забезпечує здійснення фінансових операцій, має право зупинити здійснення таких операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов’язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України.

У день зупинення фінансової операції суб’єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку фінансову операцію, її учасників та про залишок коштів на рахунку клієнта, відкритому суб’єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової операції, та у разі зарахування коштів на транзитний рахунок суб’єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на такому рахунку в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно.

2. Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансових операцій, здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до семи робочих днів, про що зобов’язаний негайно повідомити суб’єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

3. Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до семи робочих днів, про що зобов’язаний негайно повідомити суб’єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення, повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб’єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках у межах зарахованих сум.

4. У разі зупинення видаткових фінансових операцій відповідно до частини третьої цієї статті прибуткові фінансові операції не зупиняються. При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу в день проведення, але не пізніше 12 години наступного робочого дня з дня здійснення прибуткової операції, зобов’язаний повідомити про здійснення прибуткових фінансових операцій та/або спробу здійснення видаткових фінансових операцій спеціально уповноваженому органу.

5. Рішення (доручення) спеціально уповноваженого органу, прийняті відповідно до частин другої, третьої та дев’ятої цієї статті або частини третьої статті 31 цього Закону після запровадження стосовно неплатоспроможного банку тимчасової адміністрації, виконуються уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб шляхом зупинення задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, здійснення яких передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

6. Майно або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку, що знаходяться на рахунках, фінансові операції за якими зупинено відповідно до цієї статті та частини третьої статті 31 цього Закону до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку, може бути передано приймаючому, перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб спеціально уповноваженого органу. При цьому передане майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до рішення (доручення) про зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) відповідних фінансових операцій, зупинення проведення фінансової операції відповідної особи на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави.

7. Рішення (доручення) спеціально уповноваженого органу, прийняті відповідно до частин другої, третьої та дев’ятої цієї статті або частини третьої статті 31 цього Закону після прийняття рішення про ліквідацію банку, виконуються уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб шляхом зупинення виплати відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям, зупинення задоволення вимог кредиторів.

8. Майно або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку, що знаходяться на рахунках, фінансові операції за якими зупинено відповідно до цієї статті або частини третьої статті 31 цього Закону після прийняття рішення про ліквідацію банку, може бути передано спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб спеціально уповноваженого органу. При цьому передане майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до рішення (доручення) про зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) відповідних фінансових операцій, зупинення проведення фінансової операції відповідної особи на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави.

9. У разі прийняття рішення відповідно до частин другої і третьої цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки:

ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого кримінального правопорушення, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов’язаний негайно, але не пізніше наступного робочого дня, скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

є мотивовані підозри, - спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб’єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних фінансових операцій. Строк зупинення відповідних фінансових операцій продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.

Правоохоронні органи протягом строку продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій) здійснюють досудове розслідування та у разі, якщо:

встановлено відсутність події кримінального правопорушення або відсутність у діянні складу кримінального правопорушення, - негайно інформують про це спеціально уповноважений орган;

наявні обґрунтовані підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та накладено арешт на відповідні рахунки у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, - інформують про це спеціально уповноважений орган протягом двох робочих днів з дня винесення судом ухвали про арешт майна із зазначенням її номера та дати.

Спеціально уповноважений орган у день отримання від правоохоронного органу інформації, передбаченої абзацами п’ятим і шостим цієї частини, зобов’язаний скасувати своє рішення про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій) та повідомити про це суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

У разі накладення у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, арешту на рахунки клієнта, операції по яких зупинено відповідно до частин першої - третьої або дев’ятої цієї статті, суб’єкт первинного фінансового моніторингу інформує про це спеціально уповноважений орган у день надходження для виконання ухвали суду про арешт майна із зазначенням її номера та дати.

10. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу поновлює проведення фінансових операцій:

третього робочого дня з дня зупинення фінансової операції у разі неотримання суб’єктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, передбаченого частиною першою цієї статті, рішення спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення фінансової операції;

негайно, але не пізніше наступного робочого дня після дня отримання суб’єктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, зазначеного в рішенні спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення відповідних фінансових операцій відповідно до частини другої цієї статті або про зупинення видаткової фінансової операції відповідно до частини третьої цієї статті, повідомлення про скасування спеціально уповноваженим органом такого рішення, але не пізніше 31 робочого дня з дня зупинення фінансової операції;

наступного робочого дня після дати закінчення строку зупинення відповідних фінансових операцій, зазначених у рішенні спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій);

негайно, але не пізніше наступного робочого дня після дня отримання суб’єктом первинного фінансового моніторингу доручення спеціально уповноваженого органу відповідно до частини третьої статті 31 цього Закону про поновлення фінансових операцій, зупинених на виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу не пізніше наступного робочого дня після поновлення проведення фінансових операцій інформує про це спеціально уповноважений орган.

11. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу на письмовий запит клієнта повідомляє йому у письмовій формі номер та дату рішення спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій).

12. Зупинення та поновлення здійснення фінансових операцій відбуваються у порядку, визначеному суб’єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють державне регулювання і нагляд за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу, або Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у межах їх повноважень.

Прийняття спеціально уповноваженим органом рішень про зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) відповідних фінансових операцій, зупинення чи поновлення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції відповідної особи на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави та доведення рішень чи доручень спеціально уповноваженого органу до суб’єкта первинного фінансового моніторингу, ліквідатора, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснюються у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Строки зупинення фінансових операцій суб’єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - третій та дев’ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.

13. Зупинення фінансових операцій відповідно до частин першої - третьої, дев’ятої цієї статті, частини третьої статті 31 цього Закону не є підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності суб’єкта первинного фінансового моніторингу, його посадових осіб та інших працівників, ліквідатора (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за порушення умов відповідних правочинів та/або законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

14. Вимоги цієї статті не поширюються на видаткові операції за рахунком, що були здійснені з використанням електронних платіжних засобів до часу надходження повідомлення від спеціально уповноваженого органу.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу (банк) виключає з повідомлення про залишок коштів за рахунком суму коштів, заблокованих для проведення розрахунків з платіжними системами за операціями, здійсненими з використанням електронних платіжних засобів.

Враховуючи вищенаведене, раджу Вам не ризикувати та не інвестувати в російську компанію.

Оцініть консультацію юриста, яка Вам найбільше допомогла.

Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через контакти в моєму профілі або через Звернутися біля фото.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Доброго дня, Дмитро!

Так, якщо Ви будете виводити дохід від інвестування спочатку на свій брокерський рахунок, а потім на банківський рахунок в Україні. Адже, в такому випадку банк у рамках фінансового моніторингу попросить Вас надати документальне підтвердження ділових відносин із брокером та відомості про походження коштів, які дають розуміння про законність джерела їх походження, підстави володіння/розпорядження ними (прав на них) особою.

При цьому, необіхдно знати в яку саме російську компанію Ви хочете інвестувати, чи входить вона до переліку юридичних осіб щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкцї).

РІШЕННЯ РНБО від 14 травня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0035525-21#n2):

3. Кабінету Міністрів України разом зі Службою безпеки України та Національним банком України забезпечити реалізацію і моніторинг ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), передбачених пунктом 2 цього рішення.

Враховуючи зазначене, вважаю за доцільне звернутися з запитом до НБУ, щоб дізнатися про можливість інвестування у вибрану Вами компанію. У податкову звертатися непотрібно, так як дохід від інвестування буде вважатаися об'єктом оподаткування лише після його виведення на ваш банківський рахунок в Україні.

Оцініть консультацію юриста, яка Вам найбільше допомогла.

Якщо буде потрібна допомога у підготовці запиту, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Добрый день, Дима!

Думаю Ваш вопрос стоит начинать с механизмы (схемы), инвестирования.

Ведь то, что вы вкладываете в понимание инвестирование может сильно отличатья от того документа, который вам дают для закрепления "инвестиции".

Какую форму отношений вам предлагают оформить под инвестицию? Явно не договор инвестирования в компанию?

законодательство РФ в этой части схоже с украинским, и это купля-продажа имущественных прав, если инвестиция осуществляется в ООО.

Важно понимать больше деталей, набирайте!