Задайте вопрос юристу

560 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

+38 (093) 138-30-83

Задать вопрос на сайте

Административное право, 14 сентября 2021, вопрос №48822 100 грн.

Незаконний салон краси

Добрий день!
Маю проблему даного характеру. Сусідка рік назад зробила у квартирі салон краси. Але окремий вхід не вибивала. Шум звідти долинає неможливий. Але вдіяти з тим нічого не можна було, бо поліція не має права без дозволу власниці заходити в квартиру (це вони так сказали). Викликала різного роду перевірки, але і вони нічого не вдіяли. Окремого входу вона не робила. Тепер там почалися роботи для облаштування окремого входу. У сусідів дозвіл вона не брала. Але як ФОП вона оформела, тільки зареєстрована вона у якомусь іншому будинку.
Чи можливо в цій ситуації подати на неї до суду? І чи можливо взагалі припинити ту її діяльність? Чи наші закони не направлені на захист жителів будинку від подібних історій?

Ответы юристов (7)

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович 6 дней назад

    Адвокат, г. Киев, 28 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Добрий день, Людмила!

    Як кожен громадянин, Вы звичайно маєте право звернутися з позовною заявою до суду до відповідача: сусідки, яка влаштувала салон краси та допускає порушення діючого законодавства, Ваших прав, свобод і законних інтересів.

    ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

    "Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

    1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

    2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства".

    "Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

    1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

    2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

    1) визнання права;

    2) визнання правочину недійсним;

    3) припинення дії, яка порушує право;

    4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

    5) примусове виконання обов'язку в натурі;

    6) зміна правовідношення;

    7) припинення правовідношення;

    8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

    9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

    10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

    Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

    3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".

    ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

    "Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

    1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

    2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

    3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

    4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

    5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".

    "Стаття 175. Позовна заява

    1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

    2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

    3. Позовна заява повинна містити:

    1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

    2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

    3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

    4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

    5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

    6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

    7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

    8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

    9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

    10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

    5. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

    6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору".

    При цьому, до подання позовної заяви до суду, спочатку треба зібрати докази щодо її незаконної діяльності, порушення нею діючого законодавства.

    Треба подати:

    -заяву до ЖЕКу, ОСББ щодо фіксації порушень закону з вжиттям заходів реагування;

    -заяву до поліції про притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення правил тиші за статтею 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

    - заяву до ДАБІ для проведения перевірки її діяльності з питань дотримання будівельного законодавства;

    -заяву до Держпродспоживслужби для проведения перевірки її діяльності з питань дотримання законодавства щодо тиші та санітарного законодавства;

    -заяву до місцевої адміністрації для створення робочої групи та проведення перевірки.

    На підставі матеріалів перевірок, як письмових доказів, слід посилаючись на них подавати позовну заяву до суду.

    При подачі заяв рекомендую посилатися на діючі нормативно-правові акти:

    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...

    "Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк".

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про звернення громадян

    від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР

    (Витяг)

    Стаття 1. Звернення громадян. Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

    Стаття 4.Рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути оскаржені

    До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

    – порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

    – створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

    – незаконно покладено на громадянина які-небудь обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

    Стаття 5.Вимоги до звернення

    Звернення адресуються органам державної влади до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

    Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим.

    Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії” та записується (реєструється) посадовою особою.

    Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.

    Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

    У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання. Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь.

    Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.

    Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню

    Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

    Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

    Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

    Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян

    Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

    Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

    Стаття 18. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги

    Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

    • особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
    • знайомитися з матеріалами перевірки;
    • подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
    • бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
    • користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
    • одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

    Стаття 19. Обов’язки органів державної влади, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг

    Органи державної влади їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані:

    • об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
    • на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
    • забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;
    • письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
    • вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об’єднання громадян за місцем проживання громадянина;
    • у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз’яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
    • не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
    • особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

    Всього доброго, успіхів Вам!

    0 / 0
    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 6 дней назад

    Юрист, г. Сумы, 2 года опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня!

    Повідомляю наступне:

    Згідно ст.24 закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 №4004-XII органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров’я населення шуму зобов’язані:

    - здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;

    - забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;

    - вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об’єкти): жилих будинків і прибудинкових територіях; готелів і гуртожитків; інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди.

    Шум на захищених об’єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.

    У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об’єктах (а квартира й є саме таким захищеним об’єктом), забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів. Проведення на захищених об’єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні – цілодобово.

    Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов’язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.

    Передбачені вище вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на випадки:

    1) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

    2) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень;

    3) попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій;

    4) надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень;

    5) попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони;

    6) проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;

    7) роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

    8) відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань;

    9) проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у заборонений час за погодженням із уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

    Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму.

    Сільські, селищні, міські ради затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також установлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.

    Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.

    Варто пам’ятати: створювати шум при використанні виробничого обладнання та інструментів, вибухових матеріалів і піротехнічних виробів та інших гучноголосих установок у будинках, гуртожитках, на прибудинкових територіях та в зонах відпочинку в нічний час з 22-00 год. до 8-00 год. заборонено.

    У п.9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 N572 зазначено, що у приміщеннях житлових будинків і гуртожитків заборонено:

    - голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму з двадцять другої до восьмої години;

    - проводити у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні цілодобово ремонтні роботи, що супроводжуються шумом. Власник, наймач (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов’язаний повідомити мешканців прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Рівень шуму, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм.

    Якщо ваш сусід чи певний заклад порушують ваші права та шумлять під час здійснення будівельних чи ремонтних робіт всупереч вимогам законодавства, то Ви можете написати скаргу до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

    Варто пам’ятати: При написанні скарги до органів державної влади бажано зібрати якомога більше підписів мешканців будинку та направити лист зі скаргою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

    У разі якщо порушення продовжуються – викликайте співробітників поліції за тел. 102. Працівник поліції повинен зафіксувати факт порушення та скласти протокол про адміністративне правопорушення, який буде правовою підставою до подальшого покарання порушника тиші.

    Частина 1 статті 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян – суб’єктів господарської діяльності – від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян – суб’єктів господарської діяльності – від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.

    В свою чергу органи місцевого самоврядування в Україні затверджують Правила благоустрою в населених пунктах, в яких теж можливо прописати правила тиші та відповідальність за їх порушення відповідно до ст. 152 КУпАП, розмір санкції якої значно більше від ст. 182 КУпАП.

    Так, стаття 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Крім того, п. „е” ч. 2 ст. 46 зазначеного Закону передбачено, що за порушення вимог щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, встановлених частинами другою, третьою та четвертою статті 24 цього Закону, підприємство, установа, організація, громадянин - суб'єкт господарської діяльності сплачує штраф у розмірі від п'ятдесяти до чотирьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі, коли підприємство, установа, організація або громадянин - суб'єкт господарської діяльності не припинили порушення після застосування фінансової санкції, вони сплачують штраф у розмірі ста відсотків вартості реалізованої продукції, виконаних робіт, наданих послуг.

    Якщо ж ваш сусід чи певний заклад всупереч усьому продовжує ігнорувати законодавчі приписи, то можете звернутись до суду з цивільним позовом про припинення дій, які порушують Ваші права, та про відшкодування моральної чи навіть матеріальної шкоди. Доказами можуть виступати звернення до поліції, показання сусідів, медичні довідки про завдання шкоди здоров’ю (довідка від лікаря, лікарняний лист, інші докази нервових розладів, порушень сну, погіршення слуху).

    З повагою

    Костянтин Гончаренко

    0 / 0
    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 6 дней назад

    Юрист, г. Сумы, 2 года опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    щодо неоормленої підприємницької діяльності:

    Якщо вести бізнес без держ реєстрації - за це передбачена адмінвідповідальність від 17 тис грн до 34 тис грн із конфіскацією грошей. На суму від 34 тис грн до 85 тис грн можете отримати штраф за повторну протягом року торгівлю без держ реєстрації

    Для Вас найоптимальнішою моделлю буде реєстрація ФОП на 3 групі спрощеної системи оподаткування (єдиний податок). Ставка податку 5% включаючи ПДВ. Обмеження для доходу протягом року - 7 млн грн.

    Кодекс України про адміністративні правопорушення (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10):

    Стаття 164. Порушення порядку провадження господарської діяльності

    Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов’язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), -

    тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої (тобто від 17 до 34 тис. грн із конфіскацією зароблених грошей).

    необхідно повідомити поліцію про такі факти.

    З повагою

    Костянтин Гончаренко

    0 / 0
    Савченко Олександр
    Савченко Олександр 6 дней назад

    Юрист, г. Чернигов, 7 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня, Людмило!

    1) Чи можливо в цій ситуації подати на неї до суду? - з вашого питання вбачається, що єдиним порушенням сусідки є постійний шум в її салоні. При цьому Ви вказуєте, що численні перевірки не виявили ніяких порушень. Якщо у Вас немає доказів, що підтверджують порушення ваших прав сусідкою, то подавати до суду недоцільно (лише витратите свій час та кошти). Адже, згідно ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

    2) І чи можливо взагалі припинити ту її діяльність? - ні. Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Аналогічна норма міститься у ст. 150 Житлового Кодексу України(далі - ЖК України). На сьогоднішній день перелік випадків, які обмежують право власника житлового приміщення міститься у нормах ЦК України (ст. 383 ) та ЖК України (ст. 6), в яких чітко вказано, що обмеження використання житла стосуються організації промислового виробництва або потреб промислового характеру (салон краси сюди не відноситься).

    Також помилковою є думка, що перед здійсненням будь-яких дій зі своїм власним житлом (переобладнанням його у офіс, магазин, спортивний кабінет) необхідна письмова згода сусідів.

    3) Чи наші закони не направлені на захист жителів будинку від подібних історій? - у вашому питанні мове йде лише про постійний шум в салоні.

    Згідно т. 179 Житлового кодексу Української РСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

    Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. №572 зобов'язано власників та наймачів (орендарів) квартири, житлового приміщення гуртожитку дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері санітарних норм і правил, у тому числі вимог щодо недопущення надмірного шуму.

    Заходи захисту населення від шкідливого впливу шуму передбачено також ст. 24 Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".Допустимі рівні шуму, який проникає в приміщення житлових i громадських будинків від зовнішніх та внутрішніх джерел, i допустимі piвнi шуму на території житлової забудови передбачено Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.02.2019 № 463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови»

    Згідно зі статтею 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані:

    • здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;
    • забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;
    • вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти):
    1. жилих будинків і прибудинкових територіях;
    2. лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;
    3. готелів і гуртожитків;
    4. розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;
    5. інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
    6. парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

    Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.

    Звертайтесь, якщо буде потрібна допомога.

    Всього доброго!

    Щасти Вам!

    0 / 0
    Пуха Наталія ТендерОк
    Пуха Наталія ТендерОк 5 дней назад

    Юрист, г. Ровно

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго Дня

    Щодо вашого питання

    Водночас, провадження господарської діяльності, зокрема, без державної реєстрації як суб’єкта господарювання, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої (ст. 164 КУпАП).

    Неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 164 прим. 1 КУпАП).

    Також зазвичай салони краси це один це ФОП на першій або другій групі податку де є обмеження по кількості найманих працівників, а зазначене питання відноситься до компетенції Держпраці, які проводять перевірку суб'єктів підприємницької діяльності спільно з подотковою службою, тому окрім ОСББ, Держархітектури ви можете звернутися до Держпраці щодо діяльності салону.

    Успіхів

    0 / 0
    Крикун Сергій  Павлович
    Крикун Сергій Павлович 4 дня назад

    Юрист, г. Днепр, 28 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Цивільний кодекс України (ЦК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

    "Стаття 391. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння

    1. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном...

    Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду...

    2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини...".

    Житловий кодекс Української РСР (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text):

    "Стаття 6. Призначення жилих будинків і жилих приміщень

    Жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.".

    Маєте право та підстави звернутись до суду з позовом в порядку наведеної ст.391 ЦК про усунення перешкод в користуванні своїм житлом (т.з. негаторний позов). Стаття 1166 ЦК наведена мною з приводу того, що у цивільному судочинстві, на відміну від кримінального, діє не презмпція невинуватості, а презумпція винуватості, тобто не Ви повинні доводити вину сусідки, а сусідка свою невинуватість.

    0 / 0
    Рибінцев Сергій Сергійович
    Рибінцев Сергій Сергійович 3 дня назад

    Адвокат, г. Киев, 13 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня, Людмила!

    Так, дійсно можна подати до суду, і навіть потрібно, якщо вже всі інші важелі впливу ви використали.

    Зокрема: заборонити діяльності ФОП за адресою вашого мешкання (тим більше, що у даних ЄДР в неї зовсім інша адреса для здійснення діяльності), зобов'язати вчинити дії по припиненню підприємницької діяльності.

    Окрім того, повідомте, чи повідомляли ви ДПС зокрема про здійснення діяльності за іеншою адресою? Це ж також підстава для санкцій.

    Телефонуйте, якщо залишились питання.

    0 / 0

Похожие вопросы