Задайте вопрос юристу

829 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Наследство, 15 сентября 2021, вопрос №48923 100₴

Здравствуйте. Оформляем наследство. У нас мама, хазяйка дома умерла. Можно ли оформить дом на одного человека? Если прошло 6 месяцев, по закону дом делиться на 3 части ( муж, дочка, сын) Возможно ли мне (дочке) и моему брату(сыну) написать отказ, а дом чтобы полностью пренадлежал отцу(мужу)?

Здравствуйте. Оформляем наследство. У нас мама, хазяйка дома умерла. Можно ли оформить дом на одного человека? Если прошло 6 месяцев, по закону дом делиться на 3 части ( муж, дочка, сын) Возможно ли мне (дочке) и моему брату(сыну) написать отказ, а дом чтобы полностью пренадлежал отцу(мужу)?

Ответы юристов (8)

    Гончаренко Константин

    Доброго дня!

    По Вашому питанню повідомляю наступне:

    Згідно ст. 1222 Цивільного кодексу України , спадкування може проходити , як за заповітом так і за законом(якщо не має заповіту), спадкоемцями можуть бути особи , які перебували у родинних відносинах з спадкодавцем та спільно проживали або вели господарство, також діти спадкодавця ( які були народжені після його смерті, але зачаті за життя спадкодавця.).

    Майно померлого підлягає поділу наступним чином:

    Діти --- батьки --- дружина (з якою укладено шлюб) у рівних частинах.

    Якщо серед спадкоємців є пенсіонери , діти , особи з інвалідністю , вони мають право на обов язкову частку незаежно від заповіту за законом

    Особи які проживали та були зареєстровані на момент смерті з померлим, вважаються такими , що автоматично прийняли спадок, якщо письмово не відмовились.

    Необхідно у термін 6- ти місяців подати заяву нотаріусу про прийнняття спадщини за місцем знаходження майна померлого.( перелік документів надає нотаріус , які необхідно зібрати для оформлення)

    Розмір державного збору за нотаріальні послуги Вам обрахує конкретний нотаріус.

    Експертну оцінку робить суб єкт оціночної діяльності, який має відповідний сертифікат - оцінку замовляють спадкоемці самостійно( якщо в складі майна є об єкти цінностей та антикваріату.) ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України". За результатами оцінки необхідно сплатити податок державі за окремі предмети та подати декларацію про майновий стан та доходи до ДФС за місцем реєстрації в якій серед іншого зазначити про отримання майна у спадок.

    У Вашому випадку оцінка майна є необов язковою.(якщо немає антикваріату)

    Що треба зробити для того, щоб прийняти спадщину:

    Потрібно звернутись до нотаріуса за останнім місцем проживання та знаходження майна спадкодавця (батька) в Україні із заявою про прийняття спадщини із доданими документами (ст. 1269 ЦК України), до яких відносяться:

    1) паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;2) свідоцтво про смерть спадкодавця;3) заповіт, якщо такий є;4) якщо Ви вступаєте у спадок за Законом, потрібно взяти документ, що підтверджує родинні відносини зі спадкодавцем: це може бути свідоцтво про народження або свідоцтво про укладення шлюбу і так далі;5) також потрібна довідка з компетентних органів про те, хто проживав з померлим на дату смерті.6) правовстановлюючі документи на все майно, про яке вам відомо, що воно буде успадковане.Щодо правовстановлюючих документів, то бажано принести їх одразу, оскільки на їх основі нотаріусом робляться запити до державних органів: стосовно земельної ділянки – до Держземагентства – вони нададуть витяг з державного земельного кадастру (якщо ж акт на землю у вас старого зразка, то будуть робити нову документацію, оформлювати кадастровий номер, що займе певний час та потребуватиме додаткових витрат); будинок/квартира – БТІ – 2 довідки: хто власник і що немає самочинного будівництва; автомобіль – МРЕО (нині – сервісний центр МВС) – чи не в угоні (не викрадено); майнові паї – СільРада – довідка про суму, що належить до виплати; вклад у банку – Банк і т.д.

    Більш детально щодо документів, необхідних для відкриття спадкової справи, краще звернутись до нотаріуса безпосередньо.

    Строк подання заяви та відповідних документів, як вже було зазначено, - 6 місяців з моменту смерті батька, але рекомендується не відтягувати.

    Що потрібно платити за отримання спадщини:

    По суті, потрібно заплатити лише за послуги нотаріуса, мито, за додаткові послуги. Ціна в приватних нотаріусів визначається індивідуально, тому наперед сказати ціну, скільки Вам буде потрібно заплатити неможливо. Це буде залежати від нотаріуса та необхідності вчинення різних дій, в т.ч. технічного характеру, ним для оформлення спадщини.

    Щодо отримання пенсійних виплат спадкодавця:

    Заяву про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера особа по­дає до органу Пенсійного фонду України, в якому помер­лий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.

    Недоотримана пенсія, котра по місяць смерті належала по­мерлому пенсіонерові й зали­шилася недоотриманою, під­лягає виплаті членам його сім'ї, які проживали разом із ним на день смерті, а також непрацездатним членам сім'ї, які перебували на його утри­манні, незалежно від того, чи проживали вони разом із по­мерлим пенсіонером, чи ні. Для цього члени сім'ї подають у Фонд заяви та надають не­обхідні документи.

    Необхідними є ті документи, які визначають належність заявників до членів сім'ї по­мерлого пенсіонера. Та якщо заявники не перебували на утриманні пенсіонера, то не­обхідно підтвердити факт спільного проживання з по­мерлим на час його смерті.

    Заяви про виплату недоотриманої пенсії можна пода­вати через представника за довіреністю або надсилати поштою. Особливістю подачі заяви в такий спосіб є те, що заяву слід надавати з усіма необхідними документами.

    Заяву про виплату недоотриманої пенсії члени сім'ї померлого можуть подати протягом шести місяців від дати смерті.

    Через шість місяців заяву на одержання недоотриманої пенсії померлого пенсіонера приймуть за наявності свідо­цтва про право на спадщину, яке оформив нотаріус. У цьому разі додаткових документів про родинні стосунки та спіль­не проживання надавати у Фонд не потрібно.

    ---

    ЩОДО ЧЕРГ СПАДКУВАННЯ:

    Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п'ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

    Зверніть увагу, в межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого у рівних частках.

    При цьому, право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.

    У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, другий з подружжя та батьки.

    У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

    У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

    У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

    У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

    Також у п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

    Спадкування за правом представлення регулюється ст. 1266 ЦК, яка визначає коло спадкоємців за законом, котрі закликаються до спадкування у випадку смерті їхнього родича до відкриття спадщини. Так, одна особа, у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини. За правом представлення можуть спадкувати онуки, правнуки, прабаба, прадід, племінники, двоюрідні брати та сестри. Цей перелік осіб є вичерпним та розширенню не підлягає.

    Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Спадкоємець за заповітом або за законом, який помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

    Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

    У судовому порядку можна , довести факти, що мають значення для спадкоємців , але не були враховані заповітом.

    Судове рішення обов язкове до виконання всіма органами та посадовими особами, а також громадянами.

    УВашому випадку всі зазначені особи є спадкоємцями.

    Ви можете всі написати відмову від спадкування на користь батька у присутності нотаріуса зареєструйте заяви.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Адвокат Евгений Александрович

    Добрый вечер, Мария!

    Оформить дом можно на одного человека.

    Также, у нотариуса возможно полать заявления об отказе в принятии наследства, но есть ряд особенностей, что связано с процедурой и со сроками принятия наследства.

    Так, право на наследование возникает в день открытия наследства, то есть в день смерти наследодателя или в день, с которого он объявляется умершим. Содержанием права на наследование являются определенные возможности, которыми может воспользоваться лицо, у которого возникло это право.

    Среди них - право принять наследство, отказаться от него вообще или в пользу другого лица, не проявлять по отношению к нему никакого интереса, то есть не совершать никаких юридически значимых действий по принятию или отказа от наследства.

    Чтобы заявить о наследстве, лицо, прежде всего, должно быть наследником по закону или по завещанию.

    Завещание:

    Завещанием является личное распоряжение физического лица на случай своей смерти.

    Завещатель вправе в любое время отменить завещание, а также в любое время составить новое завещание. Завещание, составленное позднее, отменяет предыдущее завещание полностью или в той части, в которой оно ему противоречит.

    Наследники по закону:

    Наследование по закону наступает в случае:

    - отсутствия завещания или признания его недействительным;

    - непринятия наследства или отказа от его принятия наследниками по завещанию;

    - неохвата завещанием всего наследства.

    Наследники по закону получают право на наследование поочередно.

    Каждая последующая очередь наследников по закону получает право на наследование в случае отсутствия наследников предыдущей очереди, устранения их от права на наследование, непринятия ими наследства или отказа от его принятия.

    Гражданским кодексом определяется пять очередей наследников по закону:

    - Первая очередь - дети наследодателя, в том числе зачатые при его жизни и родившиеся после его смерти, тот из супругов, который его пережил, и родители;

    - Вторая очередь - родные братья и сестры наследодателя, его бабушка и дед как со стороны отца, так и со стороны матери;

    - Третья очередь - родные дядя и тетя наследодателя;

    - Четвертая очередь - лица, проживавшие с наследодателем одной семьей не менее пяти лет до времени открытия наследства;

    - Пятая очередь - другие родственники наследодателя до шестой степени родства включительно, причем родственники более близкой степени родства отстраняют от права наследования родственников дальней степени родства, а также иждивенцы наследодателя, которые не были членами его семьи.

    Куда подавать заявление о принятии наследства:

    Заявление о принятии наследства подается любому частному или государственному нотариусу, а в сельских населенных пунктах - уполномоченному на это должностному лицу соответствующего органа местного самоуправления, по месту открытия наследства.

    Такое заявление подается лично.

    Местом открытия наследства является последнее место жительства наследодателя, а если оно неизвестно - то место нахождения недвижимого имущества или основной его части, а при отсутствии недвижимого имущества - местонахождение основной части движимого имущества.

    Заявление о принятии наследства подавать не нужно:

    - наследникам, которые постоянно проживали с наследодателем на время открытия наследства. Такие лица принимают наследство автоматически, если только не подали заявление об отказе от него;

    - малолетним, несовершеннолетним, недееспособным лицам и лицам, дееспособность которых ограничена. Они также считаются принявшими наследство автоматически, если от него не отказались.

    Сроки принятия наследства:

    Есть веская причина не откладывать процедуру вступления в наследство.

    В соответствии со ст. 1270 Гражданского кодекса, для принятия наследства устанавливается срок в шесть месяцев, который начинается со времени открытия наследства.

    Что делать, если пропущен срок для принятия наследства:

    Выйти из ситуации можно двумя путями:

    - получить письменное согласие других наследников и подать заявление о принятии наследства нотариусу;

    - подать иск в суд, указав причины пропуска срока. Если суд признает такие причины уважительными, то срок будет продлен.

    Обратите внимание, что список уважительных причин для пропуска срока принятия наследства ограничен.

    Всего доброго, удачи Вам!

    Карпенко Андрей Владимирович

    Добрый день!

    1. Наследниками первой очереди являются супруги, дети и родители умершего и наследуют в равных долях имущество наследодателя.

    2. Если Вы, Ваш брат и Ваш отец прописаны по одному адресу с умершей, то Вы все автоматически вступаете в наследство.

    Для того, чтобы все наследство принял Ваш отец, Вы с братом должны у нотариуса написать заявление с отказом от наследства в пользу отца.

    Савченко Олександр
    50%
    Савченко Олександр 2 года назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Общаться в чате

    Добрый вечер, Мария!

    Если на момент смерти мамы все трое постоянно проживали вместе с ней, то все будут считаться такими, что приняли наследство. У таком случае Вам и вашему брату нужно было у 6-месячный срок подать нотариусу заявление об отказе от наследства на пользу вашего отца. Этот срок, к сожалению, уже пропущен. Потому дом может быть оформлен только на троих человек, на одного отца не получится.

    Но если на момент смерти мамы Вы и ваш брат постоянно не проживали вместе с ней, то должны были у 6-месячный срок подать нотариусу заявление о принятии наследства. Если этого сделано не было, то Вы с братом считаетесь такими, что не приняли наследство. У таком случае весь дом унаследует ваш отец, на которого и буде он оформлен.

    Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

    Стаття 1220. Відкриття спадщини

    1. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

    2. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

    Стаття 1221. Місце відкриття спадщини

    1. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

    2. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

    Стаття 1223. Право на спадкування

    2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

    Стаття 1258. Черговість спадкування за законом

    1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

    2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

    Стаття 1261. Перша черга спадкоємців за законом

    1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

    Стаття 1267. Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом

    1. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

    Стаття 1268. Прийняття спадщини

    1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

    3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

    Стаття 1269. Подання заяви про прийняття спадщини

    1. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

    2. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

    Стаття 1270. Строки для прийняття спадщини

    1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

    Стаття 1272. Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини

    1. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

    Оцените консультацию юриста, которая Вам наиболее помогла.

    Всего доброго!

    Удачи Вам!

    Танача Юлія  Антонівна

    Добрый день, Мария!

    Если полгода со дня смерти наследодателя уже прошли, ни о каком отказе от доли речи быть не может. Срок на отказ не продлевается.

    Далее - смотрите на субъектный состав наследников. Если все обратились к нотариусу - все приняли наследство. Если все были прописаны с мамой - все считаются фактически принявшими.

    При этом есть варианты оформления имущества на конкретного наследника, если в наследственной массе несколько объектов наследования. Рассмотрите заключение договора о разделе наследственного имущества.

    Ваш запрос может быть удовлетворен только в таком порядке.

    Могу помочь оценить ситуацию в рамках индивидуальной консультации.

    Обращайтесь через сайт.

    Всех благ!

    Шишкин Алексей Юрьевич

    Отказ от доли в наследстве нужно подавать до истечения шестимесячного срока, установленного законом для принятия наследства. Если этот срок истек и вы все являетесь наследниками, которые были зарегистрированы вместе с покойной и выступаете в наследство автоматически, то надо принимать наследство и потом решать вопрос другим способом.

    Грунтовский Эдуард Николаевич
    50%

    Якщо Ви та Ваш брат постійно не проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та не подали заяви про прийняття спадщини у встановлений строк, то Ви та Ваш брат вважаєтесь такими, що не здійснює свого права, внаслідок чого втрачаєте можливість прийняти спадщину.

    Ваш батько прийме весь спадок, як спадкоємиць першої черги.

    Обґрунтування наступна нормативна база:

    Порядок відмови від прийняття спадщини:

    Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, це регламентоване ст.1268 ЦК України.

    Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини яка відкривається з дня смерті особи або з дня, з якого вона оголошується померлою.

    Для цього спадкоємцю необхідно звернутися із заявою про відмову від прийняття спадщини, яка подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

    Слід розрізняти неподання заяви про прийняття спадщини протягом встановленого строку й подання заяви про відмову від спадщини. Так, в першому випадку особа не здійснює свого права, внаслідок чого втрачає можливість прийняти спадщину, а в іншому – вчиняє активні дії, тобто реалізує своє право на відмову від прийняття спадщини.

    Відмова від спадщини за законом

    Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина друга статті 1274 ЦК України).

    Відмова від спадщини може бути як на користь конкретної особи спадкоємця (адресна відмова), так і без зазначення такої особи (безадресна). В залежності від виду відмови її правові наслідки є відмінними. Так, у випадку адресної відмови частка, від якої відмовився спадкоємець, переходить до того чи тих спадкоємців, вказаних ним у заяві. Крім того, у випадку адресної відмови у свідоцтві про право на спадщину відображається частка, від якої

    У частині 1 статті 1273 ЦК України визначено, що відмова від спадщини може бути здійснена тільки протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

    Для отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю необхідно її прийняти. Так, для того щоб прийняти спадщину спадкоємцю, який постійно не проживав зі спадкодавцем, необхідно на протязі шести місяців з дня смерті спадкодавця подати заяву про прийняття спадщини ( стаття 1270 Кодексу).

    Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.

    Крикун Сергій  Павлович

    Из вопроса предполагается, что все вы трое наследников проживали вместе с Вашей мамой (хозяйкой) в этом ее доме. Учитывая истечение 6-месячного срока, надлежаще и необходимо всем вступать в наследство (подавать нотариусу заявление о выдаче свидетельства о праве на наследство) с последующим дарением Вами и братом своих частей отцу.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України