Чим загрожує неявка на роботу

Вітаю!

Кримінальна відповідальність точно не загрожує!

Однак цілком можливе звільнення

Але разом з тим якщо працівник залишив робоче місце і не виконує свої трудові обов’язки у зв’язку із воєнними діями, то такий факт не може розглядатися як прогул без поважної причини

Звільнення працівників має відбуватися за процедурами, передбаченими чинним законодавством. Звільнення працівників за власним бажанням та за угодою сторін здійснюється на підставі заяви працівника.

Якщо працівник залишив робоче місце і не виконує свої трудові обов’язки у зв’язку із воєнними діями, то такий факт не може розглядатися як прогул без поважної причини.

Держпраці рекомендує за відсутності заяви працівника про звільнення, не вирішувати питання щодо звільнення працівника до закінчення бойових дій.

У табелі обліку робочого часу можна проставляти позначку «інші причини відсутності» або трудовий договір із таким працівником може бути призупинений.

Такі роз’яснення надає Держпраця!

Можете повідомити про це свого роботодавця!

Однак ще один вихід, це написання Вами заяви про призупинення трудового договору відповідно статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин у період воєнного стану».

Відповідно до даної статті:

Стаття 13. Призупинення дії трудового договору

1. Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

2. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

3. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Всього доброго

Добрий день, Ірина!

Кодекс законів про працю України:

Кодекс законів про працю Ук... | від 10.12.1971 № 322-VIII (rada.gov.ua)

Стаття 38 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпПУ) визначає, що працівник зобов’язаний письмово за два тижні попередити роботодавця про своє бажання щодо розривання трудового договору, який укладався на невизначений термін. Вказувати причину звільнення в заяві не обов’язково, але в певних випадках це доречно зробити. Оскільки від того, наскільки поважною є причина, залежать пільги, які можуть надаватися працівнику.

З наступного дня, коли працівник подав заяву на звільнення за власним бажанням, починається відлік терміну попередження. Більш того, на зупинення відліку не впливає хвороба чи відпустка. Після двотижневого терміну попередження працівник може залишити роботу, незважаючи на те, чи роботодавець виплатив йому заробітну плату, чи ні. Затримання працівника роботодавцем після завершення періоду попередження не може здійснюватися ні за яких причин (не передані справи наступнику, не підписаний обхідний лист, не розраховано з бухгалтерією і тому подібне).

У статті 241-1 КЗпПУ вказано, що термін, який обчислюється в тижнях, повинен закінчуватися у певний день тижня. Отже, якщо працівник подав заяву в середу, то попереджувальний термін закінчиться в середу через два тижні. Якщо закінчення терміну припадає на неробочий, вихідний чи святковий день, днем закінчення терміну вважається найближчий робочий день.

Передбачені випадки, коли звільнення за власним бажанням (ч.1 ст.38 КЗпПУ) повинне бути здійснено роботодавцем в термін, який вказує працівник. Ці випадки зумовлені неможливістю працювати, а саме переведенням жінки чи чоловіка на роботу до іншого населеного пункту; переїздом на інше місце проживання; відсутністю можливості працювати у певній місцевості, яка підтверджується медичною довідкою; вступом до ВНЗ; доглядом за дитиною-інвалідом чи дитиною до виповнення 14-ти років; вагітністю; виходом на пенсію; доглядом за інвалідом І групи чи хворим членом сім’ї при медичному підтвердженні; прийняттям на робоче місце на конкурсній основі чи іншими поважними причинами.

У таких випадках працівник повинен пред’явити роботодавцеві докази, які підтверджують поважність причини (довідки з місця працевлаштування жінки/чоловіка, довідка ЖЕКу, медична довідка та ін.).

Окрім цих випадків, роботодавець також повинен звільнити працівника у вказаний ним термін, якщо роботодавець порушив умови трудового чи колективного договору, законодавства про працю (ч. 3 ст. 38 КЗпПУ). При цьому згідно зі статтею 44 КЗпПУ працівник отримує виплати при звільненні за власним бажанням (вихідна допомога при звільненні), встановлені колективним договором. Ці виплати повинні бути меншими ніж тримісячна середня заробітна плата.

У разі, якщо, на думку роботодавця, компанія не порушувала трудове законодавство чи умови трудового або колективного договору і він не згодний звільняти працівника на підставах, вказаних у частині 3 статті 38 КЗпПУ, то на заяву він накладає резолюцію. Однак необхідно врахувати, що органи Держпраці, комісія з трудових спорів, суд чи професійна спілка можуть встановити факт порушення закону роботодавцем. У разі звернення працівником до органу, що розглядає трудові спори, та доведення факту здійснення правопорушення і при цьому, якщо орган визнає, що формулювання причин звільнення працівника неправильне, то роботодавець буде змушений змінити формулювання й виплатити вихідну допомогу працівнику, яка передбачається законом.

Особливості розірвання строкового трудового договору.

Стаття 39 КЗпПУ передбачає, що працівник має право розірвати строковий трудовий договір у випадку його інвалідності чи хвороби, які не дозволяють продовжувати виконання роботи, якщо роботодавець порушує законодавство про працю, трудовий чи колективний договір, а також в інших випадках, які вказані у ст.38 КЗпПУ.

С разъяснением выступило Министерство экономики:

"Відсутність працівника на роботі у зв’язку з бойовими діями не може бути кваліфікована як прогул без поважної причини. Тому, до з’ясування причин відсутності працівника та отримання від нього письмових пояснень, доцільно обліковувати його, як працівника, відсутнього з нез’ясованих або з інших причин".

- РЕКОМЕНДУЮ ВАМ:

1) ВИЗНАЧИТИСЯ З РАБОТОДАВЦЕМ ЩОДО ПРОЦЕДУРИ ТА ПІДСТАВ ВАШОГО ЗВІЛЬНЕННЯ;

2) НАПРАВИТИ ЛИСТА РАБОТОДАВЦЮ ЩОДО МАЙНА, ВИЗНАЧЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ОСОБИ ТА НАДАННЯ АКТА ПРИЙМАННЯ-ПЕРЕДАЧІ МАЙНА:

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 64/2022

Про введення воєнного стану в Україні:

https://www.president.gov.ua/documents/642022-4139...

"У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

1. Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

2. Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

3. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

4. Кабінету Міністрів України невідкладно:

1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;

2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

5. Державній службі України з надзвичайних ситуацій невідкладно разом з обласними, Київською міською державними адміністраціями, іншими державними органами, установами, підприємствами, організаціями всіх форм власності привести єдину державну систему цивільного захисту, її функціональні та територіальні підсистеми у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий період.

6. Обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.

7. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про введення в Україні воєнного стану, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов'язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення.

8. Цей Указ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні".

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

24 лютого 2022 року".

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 133 /2022

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №133/2022 — Офіційне інтернет-представництво Президента України (president.gov.ua)

"Про продовження строку дії воєнного стану в Україні

У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

1. На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

2. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про продовження строку дії воєнного стану в Україні і причини прийняття такого рішення.

3. Цей Указ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

14 березня 2022 року".

Торгово-промислова палата України (ТПП) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.

Так, згідно з листа ТПП від 28.08.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі статей 14 та 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» вiд 02.12.1997 № 671/97-BP, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської дiяльностi та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно з частиною першою статті 9 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) Положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

З огляду на вищевикладене, вважаємо, що в умовах воєнного стану положення ЦК щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами.

Разом з тим звертаємо увагу, що звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок форс-мажорних обставин (непереборної сили) не звільняє від виконання самого зобов’язання.

Таким чином після усунення вищезгаданих обставин, особа зобов’язана виконати всі свої зобов’язання перед іншою стороною.

Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14¹ Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”.

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи вищезазначене та надзвичайну, важку ситуацію з якою зіткнулась наша країна, ТПП України з метою спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розмістить з 28 лютого 2022 року на сайті ТПП України (www.ucci.org.ua) загальний офіційний Лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажору, який можна буде роздруковувати всім кого це стосується.

При наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

Всього доброго!

Добрий день, Ірина!

Ось Вам роз'яснення з цього приводу:

У разі звільнення за власним бажанням (частина перша ст. 38 КЗпП) та за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) необхідне волевиявлення працівника. Без нього звільнення в подальшому може бути визнане незаконним.

В КЗпП немає жодного слова про те, що заява має бути написана від руки та передана безпосередньо в руки кадровику. Але так вже склалося та випливає із судової практики, що волевиявлення працівника має бути підтверджено власноручно написаною заявою. На мою думку, в сучасних умовах диджиталізації, коли є електронна пошта, різні месенджери, та особливо в умовах воєнного стану своє волевиявлення працівник може підтвердити і в інший спосіб: наприклад, написати від руки заяву, сфотографувати її та надіслати в месенджер.

Якщо кадровик перебуває на робочому місці й поруч є особи (працівники підприємства), які можуть підтвердити надходження заяви, це можна зафіксувати шляхом складення акта й зберігати його як доказ, що працівник особисто виявив бажання звільнитися. Такі дії можуть убезпечити підприємство від небажаних судових спорів після перемоги у військовій агресії РФ. Також Вам можна записати відео, на якому озвучити своє бажання звільнитися, та надіслати його керівнику. Звертаю увагу, що так допускається діяти лише на період воєнного стану до врегулювання цієї процедури на законодавчому рівні.

Якщо написання заяви про звільнення за власним бажанням зумовлене неможливістю продовжувати роботу, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Оскільки перелік поважних причин для припинення трудових відносин містить формулювання «з інших поважних причин», воєнний стан можна вважати такою причиною.

Крім того, згідно зі ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати Вам копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з Вами розрахунок у день припинення трудових відносин, а також на Вашу вимогу внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Якщо всі належні суми, як правило, виплачуються на картку, то ситуація із ознайомленням з наказом про звільнення та видачею його копії за надзвичайних обставин не врегульована. За винятком випадків, коли на підприємстві налагоджений електронний документообіг і працівники мають електронний цифровий підпис ― у такому разі працівник може дистанційно ознайомитися з наказом.

У разі якщо такої можливості немає, можна вийти із ситуації таким чином: надіслати Вам наказ електронною поштою або через месенджери чи, якщо є можливість, зателефонувати й зачитати при свідках наказ про звільнення й скласти акт про такий спосіб ознайомлення Вас з наказом. Така можливість застарілим трудовим законодавством не передбачена, але принаймні у подальшому Ви зможете працевлаштуватися за основним місцем роботи в іншому місці.

Також відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 05.02.2021 р. № 1217-IX (далі ― Закон № 1217) облік трудової діяльності здійснюється в електронній формі. Тобто з цього періоду на більшості підприємств скан-копії трудових книжок працівників передані до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі ― Державний реєстр). Відповідно після передання відомостей до Державного реєстру роботодавець не повинен залишати трудові книжки в себе (прикінцеві та перехідні положення Закону № 1217), а відомості до них вносяться лише за бажанням працівника, а не в обов’язковому порядку, як це було раніше.

Утім, якщо роботодавець не встиг оцифрувати трудову книжку, то, безумовно, в разі звільнення роботодавець повинен видати її ВУам. Якщо немає можливості віддати трудову книжку, необхідно скористатися п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці України, Мін’юсту України та Мінсоцзахисту населення України від 29.07.1993 р. № 58. А саме якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає Вам поштове повідомлення ( із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Добрий день!

Кримінальна відповідальність за неявку на роботу не передбачена.

Якщо працівник без попередження виїхав за кордон під час воєнного стану в Україні, роботодавець не має права його звільнити.

Державна служба України з питань праці наголошує, що звільнення працівників має відбуватися за процедурами, передбаченими чинним законодавством.

Якщо громадянин не з'являється на робочому місці й не виконує свої професійні обов'язки в умовах війни, то такий факт не може розглядатися як прогул без поважної причини.

Підставою для звільнення – і за власним бажання, і за угодою сторін – є заява працівника.

Водночас, підстав для збереження заробітної плати на період перебування працівника за кордоном – немає. Тому, у разі необхідності, роботодавець може тимчасово прийняти на його місце іншого працівника на умовах строкового трудового договору.

Якщо ви маєте намір звільнитися, то відповідно до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-ІХ від 15.03.2022 р.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text

Стаття 4. Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника

1. У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

Тобто, ви можете написати заяву про звільнення надіславши її на єл. адресу роботадавця та поштою з рекомендованим повідомленням про вручення. Всю переписку з роботодавцем необхідно зберігати, для того, щоб в подальшому використати її як доказ, вразі якщо ваші права будуть порушені.

Також, на час дії воєнного стану, ви маєте право взяти відпустку без збереження заробітної плати або надати роботодавцеві заяву, про призупинення дії трудового трудового на час діє воєнного стану. У будь-якому випадку, заробітна плата вам виплачуватися не буде.

Стаття 12. Відпустки

1. У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.

2. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

3. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки".

Стаття 13. Призупинення дії трудового договору

1. Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

2. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

3. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Заяву про відпусту або про призупинення трудового договору також надсилайте на офіційну електронну адресу роботодавця та поштою.

Ірина!

Що стосується відповідальності Вашого чоловіка, то я її тут не бачу, оскільки війна визнається форс-мажорною обставиною, яка виправдовує всі його дії..

Вітаю!

Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП) не врегульовано питання щодо трудових відносин між роботодавцем та працівниками під час воєнного стану. Порядок запровадження воєнного стану регулюється Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р. №389-VIII, у якому передбачено обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, у тому числі, обмежується право на працю, а також надаються гарантії щодо запобігання незаконному звільненню працівників

Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" визначено особливості трудових відносини на період воєнного стану та запроваджено тимчасові обмеження окремих трудових прав.

Так, зазначений Закон встановлює нові правила регулювання трудових відносин на період воєнного стану.

Зважаючи на надскладну ситуацію на території України працівники, які не виходять на роботу внаслідок обставин, пов’язаних з бойовими діями, або ті, які не мають змоги виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я, не можуть бути звільнені за пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України за прогул без поважної причини.

Під час дії воєнного стану в Україні не рекомендовано звільняти працівників за прогул згідно п.4 ст.40 КЗпП до моменту стабілізації ситуації у країні. Адже, під час звільнення працівника, який не з’являється на роботі, не виходить на зв'язок і не надає пояснень щодо причин своєї відсутності, роботодавцю необхідно в обов’язковому порядку дотриматися процедури, передбаченої трудовим законодавством — від працівника слід отримати письмове пояснення.

Трудовий договір все ж може бути припинено, у випадку, якщо працівник і роботодавець не мають проти цього заперечень (за угодою сторін - ст. 36 КЗпП України), або в односторонньому порядку за власним бажанням працівника (ст. 38 КЗпП України).

Якщо ініціатива припинення трудового договору належить працівникові, то за загальним правилом, він зобов'язаний подати заяву до роботодавця про своє бажання звільнитися з займаної посади за два тижні до бажаної дати звільнення. Винятками є обставини, що перешкоджають виконанню трудових обов'язків, а також переїзд на нове місце проживання, вагітність, інвалідність чи інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

У випадку припинення трудових відносин за угодою сторін - сторони можуть узгодити день звільнення без прив'язки до обов'язкового строку відпрацювання.

Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (наразі не набрав чинності) працівнику надано право звільнитися за власною ініціативою без двотижневого строку попередження у зв'язку з одночасною наявністю двох умов:

• а) ведення бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, та

• б) загроза для життя і здоров'я працівника

Винятки, у яких таке звільнення не допускається:

1. примусове залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу;

2. залучення до виконання робіт на об'єктах, віднесених до критичної інфраструктури.

ВИСНОВОК:

1. Так як Ваш чоловік працює на обєкті критичної інфраструктури (залізниця) він не МАЄ ПРАВА звільнитися за власним бажанням.

2.Якщо він не з'явиться на роботу, то його буде звільнено по статті (прогул).

3. Кримінальна відповідальність за звільнення не передбачена.

Але,ЯКЩО він був заброньован та стояв на спецобліку (не вийшов на роботу) то він може бути притягнут до відповідальності за ухилення від мобілізації(але в Вашому випадку це складно).

Доброго дня!

ви можете подати заяву ПРО ВІДПУСТКУ БЕЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРПЛАТИ НА ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ( МОЖНА В ЕЛЕКТРОННОМУ ФОРМАТІ , але директор може відмовити , тоді нехай просто зупинить ваш трудовий договір на час военного стану - це не звільнення просто у вас не буде між вами та директором прав та обов язків по виконанню роботи та забезпечення соціальних гарантій на цей час.

Після завершення воєнного стану Ваш договір повністю відновиться і зарплата і соц гарантії - це передбачено новими поправками до закону " Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану.

- директор самостійно має прийняти наказом на яку форму праці ви перейдете. Зокрема, можна перевести на дистанційку, простій або надати відпустку згідно графіку відпусток ( тарифну), або без збереження заробітної плати(за свій рахунок)

Через загрозу життя працівники не можуть доїхати до роботи. У такому випадку можна встановити дистанційний варіант роботи, а у разі неможливості – простій. Також можна відправити працівників у відпустки або надати їм відпустку без збереження зарплати на час карантину це можна зробити у строк до 25.04.22 березня включно.

Дистанційна робота

Якщо працівники не можуть доїхати на роботу, але можуть виконувати свою роботу дистанційно можна перевести їх на дистанційну роботу. Поки триває карантин (до 31 березня включно), щоб дозволити працівникам працювати дистанційно, достатньо наказу. Це передбачено ч. 11 ст. 60-2 КЗпП. В наказі також треба вказати контактні номери телефонів відділу кадрів та керівників у разі виникнення екстреної ситуації.

Ознайомити працівників з наказом можна через електронну-почту.(з підтвердженням доставки)

Простій

Для працівників, які не можуть працювати дистанційно, оголосіть простій.

Оплатіть простій слід буде в розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ч. 1 ст. 113 КЗпП).

Відпустки

Якщо працівники не можуть працювати дистанційно, але не хочуть втрачати зарплати, їм можна оформити щорічні або соціальні відпустки. Також можна запропонувати працівникам відпустки без збереження зарплати. На час карантину термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін не обмежується 15 календарними днями. Цю відпустку можна оформити до 31 березня.

Відсутній зв’язок з працівником

Якщо не можна зв‘язатись з працівником, який не прийшов на роботу, через відсутність зв’язку або інші причини, — табелюйте відсутність кодом «НЗ» («відсутність з нез’ясованих причин»).

Мобілізація

Наразі діє призов резервістів. Але вже є на сайті ВРУ закон про загальну мобілізацію. За ним на мобілізованих працівників поширюються гарантії, встановлені ст. 119 КЗпП. Тобто за ними зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.

---

додатково , щодо організації праці у воєнний стан

вступив у дію

15 березня, ВРУ прийняла в цілому Закон "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (законопроєкт №7160).

Поки що остаточного тексту закону не оприлюднено. З текстом законопроєкта можна ознайомитися за посиланням>>>

Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Діятиме він протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону “Про правовий режим воєнного стану” та втратить чинність з моменту припинення та скасування воєнного стану.

Цим законом визначаються особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону “Про правовий режим воєнного стану” (воєнний стан).

У Законі зазначено, що на період дії воєнного стану:

• вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачені статтями 43, 44 Конституції України;
• не застосовуються норми законодавства про працю в частині відносин, врегульованих цим законом.

Укладення трудового договору

На період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

При його в період дії воєнного стану умова про випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

З метою оперативного залучення нових працівників до виконання роботи, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, в тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які внаслідок бойових дій евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або доля яких тимчасово невідома, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

Переведення та зміни істотних умов праці

На період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за винятком переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

На період дії воєнного стану норми ст. 32 КЗпП про двомісячний строк попередження працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника

З ініціативи працівника. У зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження (за винятком примусового залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу, а також якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури).

З ініціативи роботодавця. Роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, викликаною знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства. Про таке звільнення працівник попереджається не пізніше ніж за 10 днів з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

На період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки, крім випадків.

На період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку

Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.

Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.

П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

На період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частина перша статті 65, частини третя - п'ята статті 67 та статті 71 - 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП

Організація кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця

На час воєнного стану організація кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів здійснюється на розсуд роботодавця.

Робота в нічний час

На час воєнного стану не залучаються без крайньої необхідності до роботи в нічний час:

• вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року,
• особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

На час воєнного стану частини перша та друга статті 54 КЗпП не застосовуються.

Залучення до роботи деяких категорій працівників

На час дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених статтею 8 цього Закону), на час дії воєнного стану можуть залучатись до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження за їх згодою.

Оплата праці

Заробітна плата виплачується на умовах визначених трудовим договором.

У разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії виплата заробітної плати може бути призупинена, до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність.

Зупинення дії окремих положень колективного договору

На час військового стану дія окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця може бути зупинена.

Відпустки

На період воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні.

На період воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури.

Протягом періоду воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати без врахування норм частини першої статті 26 Закону«Про відпустки».

Призупинення дії трудового договору

Призупинення дії трудового договору – це тимчасове звільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Дія трудового договору може призупинятися у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість виконання ним роботи.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію.

Діяльність профспілок

В межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.

На період воєнного стану тимчасово призупиняється дія статті 44 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та відповідні норми колективних договорів.

Навіть у такому формулюванні максимум , що вас може очікувати це призупинення трудового договору , без зарплати лікарняних та інших гарантій , проте ви залишаєтесь на посаді і після припинення чи скасування военного стану трудові відносини з вами мають відновитися згідно раніше укладених умов.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня Ірина.

Так чоловік може просити надати відпустку без збереження заробітної плати в період дії воєнного стану без обмеження будь-яким терміном із збереженням робочого місця та посади, але роботодавець може Вам відмовити. Тобто відпустка надається за згодою сторін. Це передбачено ст. 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", https://ips.ligazakon.net/document/T222136?an=1, а саме:

" Стаття 12. Відпустки

1. У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.

2. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.

3. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки".

Також роботодавець може звільнити працівника, який перебуває у відпустці, але для цього мають бути підстави, наприклад прогул, тобто відсутність на роботі без поважних причин.

Аби уникнути прогулу чоловікові доцільно написати заяву, що у зв"язку з оголошенням воєнного стану просить надати відпустку без збереження заробітної плати з 01.04.2022 року і до закінчення воєнного стану. Заяву роздрукувати та підписати. Потім відсканувати і підписати електронним цифровим підписом (можна було отримати через Приват 24) та направити на офіційну електронну пошту організації де він працює. Якщо після цього чоловіка все ж таки звільнять у нього будуть підтвердження, що був відсутній на роботі з поважних причин і він зможе поновитися через суд, ще й виплатять середній заробіток за вимушений прогул.

Доброго дня, Ірина!

Кримінальних наслідків не має. Він же не є працівником, що заброньований?

Звільнення за власним бажанням, можливо було здійснити шляхом відправки заяви поштою, як у довоєнний час, так і після воєнний.

Звертайтесь, якщо залишились питання.

Доброго дня, Ірино!

З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

До моменту набуття чинності Закону № 2136-ІХ фахівці Держпраці у Харківській області зазначали, що у випадку, коли працівник залишив робоче місце та виїхав з місця проживання у зв’язку із бойовими діями – відсутні підстави для звільнення працівника з роботи за прогул, але і зберігати за таким працівником середній заробіток немає підстав.

Такий переїзд фахівці Держпраці вважають поважною причиною для відсутності на роботі. І стверджують, що звільняти такого працівника за прогул немає підстав. Роботодавець має право зафіксувати неявку на роботу (в табелі обліку робочого часу, актом) і вимагати від працівника пояснень відсутності на робочому місці.

Якщо працівник не з’являється на роботі внаслідок обставин, пов’язаних з бойовими діями, час неявки працівника у табелі обліку використання робочого часу доцільно відмічати умовним позначенням «І» – інші причини неявок або «НЗ» - неявка з нез’ясованих причин.

Слід зазначити, що працівники, які не виходять на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин, не можуть бути звільнені за пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України за підставою "прогул".

Зазначене обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я таких працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин. Якщо не було оголошено простою, у такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада.

Зверніть увагу, що Закон № 2136-ІХ ввів таке поняття як «призупинення дії трудового договору» — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію.

На нашу думку, у випадку, коли зв’язок із працівником втрачено та його доля невідома, зазначений варіант є оптимальним, з точки зору підприємства, з метою:

- дотримання вимог чинного законодавства;

- збереження робочого місця;

- зменшення витрат підприємства;

- зменшення податкового навантаження на підприємство;

- зменшення документообігу.

Якщо виникнуть додаткові питання, звертайтеся через кнопку "Звернутися" і я відповім на них в індивідуальному порядку.

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!