Задайте вопрос юристу

833 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Недвижимость, строительство, 30 декабря 2022, вопрос №77741 150₴

Побудова будинку на ділянці сг

Всіх з наступаючим ! Доброго дня шановні експерти . Є приватизована ділянка сг - в межах міста (смт) - я хочу побудувати будинок (з бундаментом цегляний) на цій ділянці . Потім або жити або продати. Як мені діяти . 1. змюнювати цільове призначення ( а зараз військовий стан і це вроді не робиться) . 2 . Будувати будинок а потім якось його легалізувати . 3 . Ваш варіант . Як це зробити легше , простіше , дешевше .

Ответы юристов (3)

    Корнійчук Євген Іванович
    33.3%

    Доброго дня. Всё можно звертайтесь до ввіділу земле устрою.

    Забороняються відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, відчуження та зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, крім передачі їх у спадщину. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або відчуження в інший спосіб земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених цим пунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення

    https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%8...

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913

    Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

    Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    33.3%
    Айвазян Юрий Климентьевич год назад

    Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Миколаю!

    Відповідно до ч. 2 ст. 36 Земельного кодексу на земельних ділянках, наданих для городництва, закладання багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капітальних будівель і споруд не допускається.

    Відповідно до ч. 3 ст. 35 Земельного кодексу земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

    Відповідно до ст. 5, 16 Закону «Про фермерське господарство», громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштувати житло в тій частині наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об'єктів господарства. Якщо житло членів фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається поштова адреса. Відокремленою фермерською садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями, яка знаходиться за межами населеного пункту. Для облаштування відокремленої садиби фермерському господарству надається за рахунок бюджету допомога на будівництво під'їзних шляхів до фермерського господарства, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем.

    Фермерське господарство має право споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди на належних йому, його членам на праві власності земельних ділянках відповідно до затверджених документації із землеустрою та містобудівної документації у встановленому законом порядку.

    Будівництво на орендованій земельній ділянці житлових будинків, господарських будівель та споруд фермерське господарство - орендар погоджує з орендодавцем.

    Відповідно до ст. 6 Закону «Про особисте селянське господарство» до майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, належать земельні ділянки, жилі будинки, господарські будівлі та споруди.

    Щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення за іншими видами використання, законодавство не містить прямих дозволів чи заборон щодо зведення на них споруд. В той же час, відповідно до висновків Державного агентства земельних ресурсів України, викладених у його листі №14-17-11/1385 від 22.02.2008, у випадку провадження на земельній ділянці діяльності, що відповідає її цільовому призначенню, на такій ділянці можна будувати споруди, призначені для здійснення такої діяльності за умови додержання вимог законодавства та стандартів будівництва, а також за умови згоди на це орендодавця, передбаченої у договорі оренди землі.

    Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (код 1271), до будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства належать: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін.

    Отже щоб на земельній ділянці для ведення товарного сільгоспвиробництва з видом угідь «рілля» чи іншим видом сільгоспугідь (багаторічні насадження тощо) зводити приміщення для госппотреб тощо, потрібно змінити цільове призначення земельної ділянки на рівні виду угідь.

    Але тут на заваді може стати норма пп. «б» п. 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу, де сказано про недопущення зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

    Єдиного розуміння поняття «цільове призначення (використання)» немає. Стосовно цільового призначення, то це вид використання земельної ділянки на рівні коду КВЦПЗ (Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена Наказом Держкомзему від 23.07.2010 р. № 548). Наприклад, земельні ділянки для ведення:

    • 01 — товарного сільськогосподарського виробництва;
    • 02 — фермерського господарства;
    • 03 — особистого селянського господарства тощо.

    Таким чином, на рівні цільового призначення з кодом 01.01 земельну ділянку можна використовувати як для розміщення посівів сільгоспкультур (код КВЗУ 001.01), так і для розміщення господарських будівель і дворів (код КВЗУ 013.00). Можемо припустити, що зміна цільового призначення на рівні видів угідь не є зміною цільового призначення.

    Але в пп. «б» п. 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу кажучи про зміну цільового призначення уточнили про «використання». Це останнє наштовхує на думку про недопущення зміни цільового призначення на рівні виду використання, тобто, на рівні видів угідь. Таким чином, скоріше за все, територіальний орган Держгеокадастру, куди подаватимуться відповідні документи для внесення змін, не зареєструє зміни. Тому перш ніж готувати пакет документів для внесення змін, рекомендуємо фізособі з’ясувати цей момент у «своєму» відділенні Держгеокадастру. Якщо перешкод для зміни не буде, можна приступати до процедури внесення змін.

    Процедура зміни виду угідь така

    Перше. Фізособа власник земельної ділянки укладає з виконавцем договір на розробку проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь (див. ч. 4 ст. 21 Закону про ДЗК). Виконавцем може бути юридична особа, у складі якої є не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, або ФОП, який є таким інженером (ст. 26 Закону України від 22.05.2003 року № 858-ІV «Про землеустрій», далі — Закон № 858). Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників розміщено на сайті Держгеокадастру за цим посиланням.

    Друге. Виконавець розробляє проект, протягом строку, який не може перевищувати 6 місяців з моменту укладення договору (ст. 28 Закону № 858). Вимоги до проекту наведені в ст. 52 Закону № 858.

    Закінчений проект затверджується замовником і не підлягає погодженню з якими-небудь держорганами (ч. 8 ст. 186 Земельного кодексу).

    Третє. Замовник (чи уповноважена ним особа) подає через ЦНАП державному кадастровому реєстратору територіального органу Держгеокадастру для внесення відомостей про земельну ділянку до ДЗК (див. Наказ Держгеокадастру від 05.11.2019 р. № 270, ст. 32 Закону про ДЗК, п. 104 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 р. № 1051, далі – Порядок № 1051):

    • заяву про внесення відомостей до ДЗК (за формою додатка 12 до Порядку № 1051);
    • готовий проект у паперовій чи електронній формі;
    • електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою;
    • документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

    Внесення відомостей до ДЗК здійснюється у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня отримання наведеного пакету документів, на підтвердження чого замовнику (фізособі) надається витяг з ДЗК (ч. 2, ч. 4 ст. 32 Закону про ДЗК).

    Після цього фізособа має розробити проект будівництва, отримати дозвільні документи на будівництво і приступати до виконання будівельних робіт.

    Але звернемо увагу ще на один нюанс. Мабуть, що фізособа буде використовувати для розміщення будівель не всю земельну ділянку. Тому частина ділянки буде залишена під розміщення посівів сільгоспкультур, а частина для розміщення будівель. Це означає, що змінювати цільове призначення потрібно буде не на всю, а тільки на частину ділянки. То ж перед зміною цільового призначення доведеться зробити поділ ділянки на дві частини. Процедура поділу в загальних рисах така сама, як і процедура зміни цільового призначення:

    • фізособа укладає із землевпорядною організацією договір на виготовлення техдокументації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки;
    • остання виконує розробку документації;
    • фізособа через ЦНАП подає державному кадастровому реєстратору територіального органу Держгеокадастру пакет документів на внесення відомостей до ДЗК про дві земельні ділянки;
    • державний кадастровий реєстратор вносить відомості, видаючи фізособі витяги з ДЗК на кожну ділянку;
    • фізособа подає заяву до Реєстраційної служби чи до нотаріуса про проведення держреєстрації права власності на дві ділянки, отримуючи витяги із Держреєстру речових прав на нерухоме майно на кожну ділянку.

    Виникнуть додаткові питання, тисніть кнопку звернутись біля мого профілю.

    Мєньков Андрій Васильович
    33.3%

    Доброго дня Микола.

    Будувати на землях сільськогосподарського призначення навіть в межах смт не дозволяється.

    Будувати житловий будинок можна тільки на земельній ділянці, яка має цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку.

    Спробуйте змінити цільове призначення земельної ділянки, якщо це не суперечить містобудівним умовам та генеральному плану населеного пункта.

    Якщо змінити цільове призначення немає можливості та за умови, що земельна ділянка надана для ведення особистого селянського господарства, Ви можете збудувати там по факту житловий будинок, але за документами це буде наприклад будівля для надання послуг зеленого туризму. Можливо доведеться замовити детальний план території.

    Якщо Ви збудуєте будинок в порушення порядку визначеного законодавством, то Ви не зможете набути на нього права власності, бо він вважатиметься самовільним будівництвом. За самовільне будівництво контролюючі органи можуть застосувати штрафи. Найгіршим варіантом буде звернення їх до суду для прийняття рішення про знесення самовільного будівництва.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України