Задайте вопрос юристу

880 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Недвижимость, строительство, 03 мая 2023, вопрос №84793 650₴

Будівництво лінії ЛЕП (ЛІНІЇ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ) Договір

В зв'язку з війсковим станом в Україні, ми вимушенні будувати Лінію електропередач до своєї ділянки користуч за допомогою підрядчика основний вид діяльності – 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Проект розроблявся на базі 2х тех-умов. Наші і наших сусідів, відповідно ми замовляємо послуги будівництва навпіл. Так як замовниками послуги і в майбутньому власниками побудовнної мережі маємо бути ми у двох.

Чи можна укласти договір на де замовниками будуть 2 власника?

Якщо ні то чому з юридичної точки зору це не можна зробити. Чи є якісь обмеження в таких договорах?

У випадку якщо договір має бути тільки на одного замовника, як себе убеспечити другому власнику?

Чи можливо наторіально посвідчити додатковий договір права власності на таку мережу якщо в основному договорі на будівництво вказанний тільки один замовник?

Ответы юристов (11)

    Богданов Микита
    23.1%
    Богданов Микита год назад

    Юрист, г. Одесса, 11 лет опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, законодавство не містить заборони щодо кількості Замовників. Відповідно до Цивільного кодексу, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.В договорі підряду можна зазначити два Замовника, Наприклад Фізична особа ___ та Фізична особа ___, (надалі по тексту Замовник), а також вказати в якій частині переходе право власності на мережу (або спільне право володіння). Або Підрядник може запропонувати укласти два договори з різними Замовниками на однакові роботи.Нотаріальне посвідчення подібних договорів не вимагається та не впливає на їх чинність. Краще ознайомитись з проектом договору Підрядника, внести туди Зміни та вже погоджувати ці зміни з Підрядником.

    Винограденко Антон Анатолійович
    15.4%
    Винограденко Антон Анатолійович год назад

    Юрист, г. Харьков, 14 лет опыта

    Доброго дня!

    Чи можна укласти договір на де замовниками будуть 2 власника? - Так, авжеж.

    Якщо ні то чому з юридичної точки зору це не можна зробити. Чи є якісь обмеження в таких договорах? - Скоріш за всього це така вимога забудовника, яка нічім не підкріплена, тількі бажанням самого забудовника.

    У випадку якщо договір має бути тільки на одного замовника, як себе убеспечити другому власнику? - Другому замовнику потрібно укласти окремий договір, де врегульовані всі умови будівництва такої лінії ЛЕП. Забудовник лінії ЛЕП не може будувати окрему лінії особі (яка не вказана в договорі як замовник)

    Чи можливо наторіально посвідчити додатковий договір права власності на таку мережу якщо в основному договорі на будівництво вказанний тільки один замовник? - Якщо замовником буде одна особа, то і він буде влаником такої лінії ЛЕП. Можливо буде укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж

    Айвазян Юрій Климентійович
    38.5%
    Айвазян Юрій Климентійович год назад

    Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Михайло!

    ПИТАННЯ І. Чи можна укласти договір на де замовниками будуть 2 власника?

    Згідно частини першої статті 837 ЦК України будь який договір підряду (а Ваш договір - це саме договір підряду) - це, перш за все домовленість двох сторін, за якою одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

    "За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

    Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

    Договір підряду вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами договору (консенсуальний договір).

    Види договору підряду такі (Ваш варіант я виділив жирним шрифтом):

    • побутовий;
    • будівельний;
    • проведення проектних та пошукових робіт;
    • виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
    Сторони договору та істотні умови договору

    Підрядник - фізична або юридична особа, яка має необхідну дієздатність (наприклад, наявність ліцензії на виконання певних робіт або отримання спеціального дозволу).

    Замовник - фізична або юридична особа, яка має необхідну дієздатність.

    Предмет: результат виконаної роботи у вигляді виготовлення, обробки, переробки, ремонту речі або результату виконання іншої роботи. Результат роботи повинен бути наочним та віддільним від діяльності підрядника.
    У відповідності із статтею 843 ЦК України. ціна роботи включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

    Ціна у договорі може бути визначена у кошторисі (документ, в якому зазначається постатейний перелік витрат на виконання робіт), який стає частиною договору з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим (стаття 844 ЦК України).

    Приблизний кошторис дає змогу сторонам в ході виконання робіт відступити від визначених в ньому цін без додаткових погоджень і скоригувати їх автоматично, залежно від фактичних витрат підрядника як в бік зменшення, так в бік збільшення. Єдина умова для цього — таке перевищення не повинно істотно збільшувати визначений сторонами кошторис, внаслідок проведення додаткових робіт. Якщо в ході робіт виникне необхідність значно перевищити приблизний кошторис підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника.

    Твердий кошторис не допускає зміни ціни, обумовленій в ньому, в односторонньому або автоматичному режимі. Його зміна допускається тільки за погодженням контрагентів, а ризик його перевищення у разі відсутності згоди на це замовника несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

    Строк виконання роботи (її окремих етапів) встановлюється у договору за згодою сторін. Якщо строк не встановлений, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки відповідно до сутності зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).

    ПИТАННЯ ІІ. Чи можна укласти договір на де замовниками будуть 2 власника?

    Згідно статті 13 Постанови КМУ від1 серпня 2005 р. № 668 про ЗАГАЛЬНІ УМОВИ укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві:

    " Замовник може укласти договори підряду з кількома підрядниками, в тому числі щодо виконання окремих (спеціальних) робіт. У такому разі права та обов’язки сторін визначаються у кожному договорі підряду".

    Проте замовник в договорі підряду має бути лише один. В цьому випадку, аби у замовдленні брали участь 2 власника, треба або сформувати додаткове підприємство спеціально для укладання договору підряду, або одного власника зробити замовником, а другого генеральним підрядником. В останньому випадку, і замовник і генеральний підрядник зможуть в цілому контролювати будівництво.

    Якщо ні то чому з юридичної точки зору це не можна зробити. Чи є якісь обмеження в таких договорах?"

    З правової точки зору наявність кількох замовників може призвести до унеможливлення правильно визначити, а головне персоніфікувати істотні істотні умови договору.

    У відповідності із статтею 5 Постанови КМУ №668іІстотними умовами договору підряду є:

    найменування та реквізити сторін;

    місце і дата укладення договору підряду;

    предмет договору підряду;

    договірна ціна;

    строки початку та закінчення робіт (будівництва об’єкта);

    права та обов’язки сторін;

    порядок забезпечення виконання зобов’язань за договором підряду;

    умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об’єкта будівництва;

    порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами;

    порядок залучення субпідрядників;

    вимоги до організації робіт;

    порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів;

    джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об’єкта);

    порядок розрахунків за виконані роботи;

    порядок здачі-приймання закінчених робіт (об’єкта будівництва);

    гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об’єкта будівництва), порядок усунення недоліків;

    відповідальність сторін за порушення умов договору підряду;

    порядок врегулювання спорів;

    порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.

    У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови. Примірний договір підряду затверджується Держбудом.

    Найважливіше ж в цьому є те, що буде складно визначити головні критерії відповідальності підрядників перед кількома замовниками.
    Крім того в статті 83 тієї ж постанови КМУ згадується фінансування робіт (будівництва об’єкта), яке повинно провадитись з одного джерела, тобто з одного рахунку:

    "Фінансування робіт (будівництва об’єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід’ємною частиною договору підряду. План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об’єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Сторони узгоджують план фінансування будівництва у порядку, визначеному договором".

    ПИТАННЯ ІІІ. У випадку якщо договір має бути тільки на одного замовника, як себе убеспечити другому власнику?

    Відповів на це питання вище. Рекомендую утворити додтковий суб'єкт господарської діяльності, який би включав обох власників і через нього укласти договір підряду.

    ПИТАННЯ ІV. Чи можливо наторіально посвідчити додатковий договір права власності на таку мережу якщо в основному договорі на будівництво вказанний тільки один замовник?

    Нотаріально можна укласти договір про спільне володіння, використання та розпорядження такої мережі. Але про це треба говорити окремо, бо є дуже багато передумов для укладання такої угоди. До того таку угоду не можна укласти "авансом". Хіба що тоді мова буде йти не про конкретну існуючу мережу, а про майнові права на неї.

    ВИСНОВОК: Взагалі Ваші питання породжують додаткові питання ще скорше, ніж з'являються відповіді на них. Тому для повної і предметної консультації я мусив би мати набагато більше інформації, ніж Ви дали в питаннях.

    Отже, виникне потреба продовжити розмову зі мною персонально, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Я сам довший час займався будівництвом багатоповерхових будинків. Був як у ролі замовника, так і у ролі генпідрядника. Думаю, що зможу Вам допомогти!

    • Михайло Клиент год назад

      Юрій, дякую за відповідь! Чи може бути такий варіант, якщо розділити будівництво на 2 частини, відповідно перша частина один власник, друга інший?

      • Айвазян Юрій Климентійович
        Айвазян Юрій Климентійович год назад

        Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта

        Общаться в чате

        Звичайно такий варіант може бути, але в такому разі для отримання права на будівництво, очевидно, прийдеться подавати два пакети документів, включно з проектами, усіма дозвілами тощо. Якщо Ви до того готові, то без проблем.

    Корнійчук Євген Іванович
    23.1%

    Доброго дня, так ви маєте право укласти договір у вигляді замовника послуг, в двох особах. Ви і ваш сусід. Це не заборонено законом.

    Головне щоб у вашому договорі було зазначено вимоги ст. 331 Цивільного кодексу України

    Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

    2. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

    Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

    Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

    3. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

    У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15

    Нотаріальне посвідчення договору не обов'язкове, обов' язково потім зареєструвати у нотаріуса право власності.

    Для обгрунтованої консультації хотілось би бачити проект договору який ви хочете укласти.

    Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

    Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю, Михайло!

    Чи можна укласти договір на де замовниками будуть 2 власника?

    ТАК, ЗВИЧАЙНО, КІЛЬКІСТЬ ЗАМОВНИКІВ МОЖЕ БУТИ І БІЛЬШЕ.

    Чи можливо наторіально посвідчити додатковий договір права власності на таку мережу якщо в основноу договорі на будівництво вказанний тільки один замовник?

    НІ, ЯКЩО В ДОГОВОРІ БУДЕ ОДИН ЗАМОВНИК, ТОДІ ВЖЕ ПОТРІБНО БУДЕ УКЛАДАТИ ДОГОВІР ПРО СПІЛЬНЕ КОРИСТУВАННЯ. АЛЕ ДАНИЙ ДОГОВІР НЕ НАДАСТЬ ІНШІЙ ОСОБІ ПРАВ ВЛАСНОСТІ.

    ВСЕ ТАКИ РАДЖУ УКЛАДАТИ ДОГОВІР САМЕ З 2 ЗАМОВНИКАМИ І КОНКРЕТНО В ДОГОВОРІ ПРОПИСУВАТИ, ЩО ЗАМОВНИКИ І БУДУТЬ ВЛАСНИКАМИ ЛЕП.

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    Крикун Сергій  Павлович
    Крикун Сергій Павлович год назад

    Юрист, г. Днепр, 31 год опыта

    КОДЕКС системи передачі (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#n4...):

    "I. Загальні положення

    1. Визначення основних термінів та понять... 1.4. У цьому Кодексі терміни вживаються у таких значеннях:...

    Замовник - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, яка письмово повідомила ОСП про намір приєднати до системи передачі збудовані, реконструйовані чи технічно переоснащені електроустановки, що призначаються для виробництва або перетворення чи розподілу, або споживання електричної енергії, або зберігання енергії;...

    III. Умови та порядок приєднання до системи передачі, технічні вимоги до електроустановок об’єктів електроенергетики

    1. Загальні умови щодо приєднання електроустановок до системи передачі...

    1.2. Право на приєднання до системи передачі має будь-який Замовник, електроустановки якого відповідають встановленим технічним умовам на приєднання, а сам Замовник дотримується або зобов’язується дотримуватися вимог цього Кодексу...

    1.3. Будівництво, реконструкція чи технічне переоснащення електричних мереж від точки приєднання до струмоприймачів Замовника забезпечується Замовником та залишається у його власності.

    1.4. Точка приєднання електроустановок Замовника розташовується на межі земельної ділянки Замовника або, за його згодою, на території цієї земельної ділянки. Точка приєднання електроустановок Замовника зазначається в договорі про приєднання електроустановок до системи передачі (додаток 3 до цього Кодексу)...".

    ---

    Доброго дня, пане Михайле! "Все не так, хлоп'ята!". Кожний із вас, сусідів, має подати до ОСП (Оператор системи передач) заяви про приєднання своїх електроустановок до системи передачі електроенергії. ОСП укладе з каожним із сусідів договір про приєднання. І головне - побудовані ОСП електромережі до точки приєднання є і будуть власністю ОСП, не можуть ЛЕП бути власністю замовників системи передач, тобто споживачів електроенергії.

    • Михайло Клиент год назад

      Вітаю Сергій, https://www.nerc.gov.ua/news/osoblivosti-priyednan...

      Наразі в Україні немає стандартного чи нестандартного підключення і будівництво лінії замовник здійснює за свій рахунок, нажаль

      • Крикун Сергій  Павлович
        Крикун Сергій Павлович год назад

        Юрист, г. Днепр, 31 год опыта

        Я навів нормативний акт, не може бути ЛЕП за межею точки приєднання у власності фізичної особи. Я виклав власну думку, позицію, а результат буде за фактичних обставин.

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин год назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Доброго дня!

    Можливо укласти договыр на одного замовника , тоді з другим сусідом Ви укладете додаткову угоду про спільне користування, або ж укласти договір на будівництво ЛЕП відразу на двох сторін.

    БУЛО Б ДОБРЕ УКЛАДАТИ ДОГОВІР САМЕ З 2 ЗАМОВНИКАМИ І КОНКРЕТНО В ДОГОВОРІ ПРОПИСУВАТИ, ЩО ЗАМОВНИКИ І БУДУТЬ ВЛАСНИКАМИ ЛЕП.

    Для цього потрібно виконати 7 кроків:

    ✔ подати заяву та документи до структурного підрозділу ПАТ «обленерго» ✔ укласти договір про приєднання та отримати технічні умови ✔ розробити та погодити проектну документацію ✔ встановити точку обліку ✔ укласти договір про розподіл електроенергії ✔ укласти договір про її постачання ✔ підключитися до мереж

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України