Куди поскаржитись на стоматолога і отримати компенсацію?

Доброго дня! Ознайомтесь з офіційною статтею від Мінюста України https://minjust.gov.ua/m/chi-mojlivo-povernuti-kos...

Доброго дня, Ірина!

Зі зверненням щодо порушення своїх прав або неякісного лікування Ви можете звернутись до керівника закладу охорони здоров’я.

У разі неможливості (стоматолог має свій приватний кабінет), або небажання медичного закладу усунути виявлені порушення, у пацієнта є можливість звернутись до відповідних компетентних органів влади у сфері охорони здоров’я, наприклад, до департаменту охорони здоров’я місцевої державної адміністрації, в межах територіальної юрисдикції якого відбулось порушення прав пацієнта.

Також, особа, яка вважає, що її права як пацієнта порушені, має право звернутися безпосередньо до Міністерства охорони здоров’я України, яке забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, додержання закладами охорони здоров’я, підприємствами, установами та організаціями права громадян на охорону здоров’я та прав пацієнта (підпункт 10 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267).

Відповідне звернення можна подати, звернувшись на гарячу лінію Міністерства охорони здоров’я України : 0 800 50 52 01, або заповнивши електронну форму для звернення громадян: https://moz.gov.ua/zvernennja-gromadjan.

У випадку порушення прав пацієнта, пов’язаних з якістю медичних препаратів, лікарських засобів чи техніки, доцільно звернутись до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (https://www.dls.gov.ua/). Саме цей орган державної влади, зокрема має повноваження щодо контролю якості та безпеки лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів, медичної техніки і виробів медичного призначення.

Додатковим способом позасудового захисту прав пацієнта є парламентський контроль, у тому числі за додержанням прав людини, який здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини (http://www.ombudsman.gov.ua/). Таким чином, звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу порушення гарантованих законодавством прав у сфері охорони здоров’я може й позитивно вплинути на ситуацію у випадку примусового лікування, з огляду на право даної посадової особи на відвідування закладів примусового лікування, психіатричних закладів, психоневрологічних інтернатів та інших подібних місць без попереднього повідомлення про час та місце і мету відвідування.

Якщо позасудовий механізм не дав жодних результатів або є недоцільним за конкретних обставин, може бути застосовано судовий механізм.

Судовий механізми захисту порушених прав пацієнта

Згідно з Законом України «Про судоустрій та статус суддів» кожна людина має гарантоване право на захист своїх порушених прав, свобод та законних інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Нікого не може бути позбавлено права на розгляд його справи у суді.

До судового механізму можна віднести звернення з позовною заявою в порядку цивільного або адміністративного судочинства, а такожзвернення з цивільним позовом у кримінальному провадженні.

У разі порушення прав, пацієнт може звернутись до суду в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, залежно від обставин та характеру порушення прав.

Так, в порядку цивільного судочинства особа, права якої порушено може звернутись, за загальним правилом, протягом трьох років з моменту, коли вона дізналась або мала дізнатись про порушення своїх прав. Позовна заява в порядку цивільного судочинства подається до районного (міського/міськрайонного/районного в місті) суду за місцем знаходження відповідача, за винятком випадків, коли позов про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я може пред’являтись за місцем проживання позивача або місцем заподіяння шкоди.

Якщо пацієнт зазнав порушення своїх прав внаслідок прийнятого рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади чи іншого суб’єкту владних повноважень, він може звернутись до суду в порядку адміністративного судочинства до відповідного адміністративного суду. Загальний строк позовної давності в адміністративних спорах складає шість місяців з дня, коли особа дізналась або мала дізнатись про порушення своїх прав.

Іноді ж виникають особливо небезпечні та трагічні випадки, коли порушення прав пацієнта призводить до серйозних, тяжких наслідків. Це, як правило, пов’язано з суспільно-небезпечними діяннями (кримінальними правопорушеннями), визначеними Кримінальним кодексом України (КК України).

До кримінальних правопорушень, які призводять до порушення прав пацієнтів, можна віднести наступні: незаконна лікувальна діяльність (стаття 138 КК України), ненадання допомоги хворому медичним працівником (стаття 139 КК України), неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником (стаття 140 КК України), порушення прав пацієнта (стаття 141 КК України), незаконне розголошення лікарської таємниці (стаття 145 КК України) тощо.

У разі наявності інформації про вчинення кримінального правопорушення пацієнт або його представник може повідомити органи Національної поліції України. За фактом вчинення кримінального правопорушення правоохоронними органами має бути проведено досудове розслідування, за результатами якого складається обвинувальний акт та справа передається до суду для притягнення винних осіб до відповідальності. Пацієнт, права якого порушено кримінальним правопорушенням, може до початку судового розгляду кримінальної справи подати цивільний позов у рамках кримінального провадження з метою відшкодування шкоди винною особою.

Необхідно пам’ятати, що незалежно від механізму, який застосовується для захисту прав пацієнта, велике значення має фіксація факту порушення прав та збір доказової бази, що підтверджує такий факт і розмір суми збитків завданих цим порушенням. Фіксувати та збирати докази доречно будь-яким допустимими законом засобами у вигляді письмових, речових, електронних доказів (довідки, листи, у тому числі електронні, елементи лікарських засобів чи техніки), висновків експертів, показань свідків тощо.

У разі уточнень чи додаткових питань можете поспілкуватись зі мною персонально. Для того треба лише натиснути кнопку "звернутись" біля мого фото.

Доброго дня. 1. Поскаржитись ви можете або керівнику закладу, де працює стоматолог або до МОЗ.2. Отримати компенсацію ви зможете або домовившись з лікарем, чи керівником закладу, або в судовому порядку.Для отримання компенсації в судовому порядку необхідні докази наявності вини лікаря, заподіяної шкоди та зв'язку вини та шкоди.

Доброго дня, для початку зверніться до лікаря з письмовою претензією. В якій обгрунтуйте свої вимоги. Якщо це не дасть ні якого результату звертайтесь до суду.

Частиною другою п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають:

• наявність такої шкоди;
• протиправність діяння її заподіювача;
• наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача;
• вини останнього в її заподіянні.

Вищевказані складові є необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Нормативно не встановлено мінімальний і максимальний розміри відшкодування моральної шкоди та методику його визначення. В той же час, при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи.

Розмір відшкодування моральної шкоди одразу оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві. Остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом.

Критерії, які суд має оцінювати при визначенні розміру моральної шкоди:

• характер правопорушення (це може бути адміністративний проступок, злочин як середньої тяжкості, так і тяжкий, інше порушення цивільних прав, яке не є злочином або проступком. Оцінці також має підлягати об'єкт порушення, тобто на що правопорушення було спрямоване - на життя та здоров'я чи на майно самого потерпілого або близьких йому осіб тощо);
• глибина фізичних та душевних страждань, яка визначається в залежності від особистих властивостей психіки потерпілого та характеру шкоди, яка йому завдана;
• погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації (тут мова йдеться як про професійну працездатність потерпілого, так і про інші навички, які втрачаються внаслідок, наприклад, заподіяння шкоди здоров'ю);
• ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування. За загальним правилом вина є підставою для відшкодування моральної шкоди. Отже, суд має брати до уваги як форму вини завдавача шкоди (умисел або необережність), так і наявність вини самого потерпілого. Випадки компенсації моральної шкоди незалежно від вини завдавача шкоди встановлюються ст. 1167 ЦКУ;
• інші обставини, що мають істотне значення (тривалість страждань, істотність вимушених змін у способі життя потерпілого, можливість усунення негативних наслідків, які виникла в результаті посягання на права особи тощо) (стаття 23 ЦК України).

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватися вимоги розумності та справедливості.

У разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них. На осіб, які заподіяли моральну шкоду спільно (взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром), покладається солідарна відповідальність по її відшкодуванню.

Компенсація моральної шкоди проводиться незалежно від відшкодування майнової шкоди. Хоча на практиці часто позови про відшкодування майнової шкоди та компенсацію моральної шкоди подаються одночасно, такі вимоги можна і розділити. Факт завдання майнової шкоди та її розмір не впливає на можливість вимагати компенсації моральної шкоди.

Доказами можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд установлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги й заперечення сторін та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються показаннями свідків, висновками експертів, письмовими доказами (наприклад медичними довідками, висновками) та іншими документами тощо, що підтверджують обставини, що мають значення для доказування факту заподіяння моральної шкоди, обґрунтування визначеного позивачем розміру компенсації і т.ін.

У відповідності до вимог ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Для обміну контактів та детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Доброго дня!

В українському законодавстві немає поняття "лікарська помилка", однак лікаря можна притягнути до відповідальності за завдання шкоди здоров'ю

"Виходячи з роз'яснень до нормативно-правовим актів, в тому числі і карно-кримінальних, поняття "лікарська помилка" слід трактувати як похибку в професійній діяльності лікаря за умови, що ним не було допущено свідомої халатності або недбалості. Це поняття слід відрізняти від професійного злочину медичного працівника і нещасного випадку: лікарська помилка передбачає дефект в роботі, який виник незважаючи на сумлінне виконання лікарем своїх обов'язків

виникнення наслідків, які неможливо було передбачити або попередити. Професійні правопорушення: недбальство, халатність чи свідомі дії, спрямовані на завдання шкоди здоров'ю пацієнта.

Якщо пацієнт хоче довести, що лікар свідомо лікував неправильно – потрібно перевіряти дотримання лікарем протоколів надання медичної допомоги.

У розділі Кримінального кодексу України "Злочини проти життя та здоров'я особи" налічується 11 "медичних" статей, за якими може бути притягнутий до відповідальності медичний працівник (ст. 131, 1ф32, 136, 137,139,140,141 – 145). ст. 140 КК України (встановлює кримінальну відповідальність за неналежне виконання медпрацівником професійних обов'язків через несумлінне ставлення до них, якщо таке неналежне виконання спричинило за собою смерть людини або інші тяжкі наслідки) – загрожує 5 років відсторонення від роботи в медицині, виправні роботи до двох років, позбавлення волі до двох років.

По Вашому питанню Вам необхідно:

1. звернутися ПИСЬМОВО з заявою на ім я директора лікарні про бездіяльність лікаря

2. аналогічну заяву потрібно подати з детальним описом обставин та доказами до обласного і міського управлінь охорони здоровья.( Додати докази нотаріально завірені переписки з месенджерів)

Заяви написати письмово згідно ЗУ Про звернення громадян та просити надіслати письмову відповідь у 15 -ти денний термін.

ЗВЕРНУТИСЬ ПИСЬМОВО ДО: міського та обласного управління МОЗ, НЕХАЙ ПРИЗНАЧАТЬ ПЕРЕВІРКИ та повідомлять Вас письмово.

Зібравши документи звертаєтеся до суду з позовом про компенсацію збитків, додавши всі документи.

Якщо вони заперечують факт послуг то довести буде складно

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрий день, хочу сказати, що мені прикро слухати про такі події, але в даному випадку потрібно оцінювати шанси на отримання компенсації, і порівнювати суду витрачених грошей і можливістю отриманя компенсації, щоб не витрачати зайвий час і гроші. Якщо ж це принципова позиція, то потрідно діяти відповідно до алгоритму, який вказують мої колеги. Почати з претензії, які потрібно адресувати ФОП. Після чого також написати до Держпродспоживслужби (колишня служба у справах споживачів), а потім підготвувати заяву в суд.

Вітаю, пані Ірино!

Стоматолог недолікував карієс - через деякий час під пломбою з'явився повторний карієс і пульпіт. Нове лікування коштує грошей. Стоматолог не признає свою відповідальність і каже, що так могло статись. Куди поскаржитись на недобросовісне лікування і отримати компенсацію?

Насправді хотів би зазначати, що справа доволі складна. Я не є адвокатом стоматолога, але аби вимагати від нього компенсацію, треба мати безапеляційні докази того, що нинішні проблеми із зубом є наслідком неякісного лікування зуба даним стоматологом.

Є стоматології, які ще до початку роботи роблять фотофіксацію зуба з метою уникнення таких ситуації в подальшому. Тому не факт, що стоматолог не підстрахувався. Далі Ви не фахівець, аби оцінювати, чи правильно проведено лікування і чи могли бути такі наслідки причиною цього.

Тому однозначно справа не проста.

Тепер як юрист, який все ж прагне допомогти клієнту, пораджу такий алгоритм дій:

1. Письмове претензія на ФОП про безкоштовне усунення недоліків.

2. Скаргу до Міністерства охорони здоров'я та Держпродспоживслужби.

3. Звернення до суду.

Гарантій, що отримаєте компенсацію, не так і багато, але спробувати точно варто. Оформити претензію взагалі рекомендую. Ось просто орієнтований зразок з мережі: https://yurotdel.com.ua/pretenziya/zrazok_pretenzi...

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго дня, Ірина.

Відповідно до статті 39 Основ пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров'я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров'я.

Усна скарга на стоматолога

• Не гріх скористатися і «гарячими» лініями.
• Гаряча лінія уряду - 1545
• Гаряча лінія Міністерства охорони здоров'я України 0 800 505 201
• Гаряча лінія місцевих органів влади або місцевого самоврядування. Наприклад, в Києві є загальний номер для контакту з місцевою владою - тисяча п'ятсот п'ятьдесят один.

Пам'ятайте, що відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» термін розгляду скарги не може перевищувати одного місяця з дня подачі. У виняткових випадках цей термін може бути продовжений максимум до 45 днів.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

" Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду...

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини...

Стаття 1172. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою

1. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків...

Стаття 1195. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я

1. Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

2. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.";

"Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;...".

---

Доброго дня, пані Ірино! По-перше, у цивільному судочинстві, на відміну від кримінального, відповідно до припису наведеної та виділеної ч.2 ст.1166 ЦК діє не презумпція невинуватості, а презумпція винуватості - не Ви повинні доводити вину лікаря, а лікар повинен довести відсутність своєї вини, допоки він не цього не довів, він є винним у завданій шкоді Вашому здоров'ю. По-друге, належним відповідачем є не лікар, а ФОП, у якого працює лікар - лікар процесуально є третьою особою без самостійних вимог на боці відповідача..

Добрий день, Ірино!

Куди поскаржитись на стоматолога і отримати компенсацію? - відповідно до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» скарга адресуються посадовій особі, до повноважень якої належить вирішення порушеного у зверненні питання. У випадку з лікарем-стоматологом, скарга подається:

• головному лікареві або особі, уповноважену виконувати його функції.
• департамент/управління охорони здоров’я міста чи області.

Усна скарга:

• Гаряча лінія уряду – 15-45.
• Гаряча лінія Міністерства охорони здоров'я України 0 800 505 201, контакт-центр МОЗ 0 800 60 20 19.
• Гаряча лінія місцевих органів влади або місцевого самоврядування.

Зверніть увагу! Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» термін розгляду скарги не може перевищувати одного місяця з дня подачі, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Всього найкращого!

Ірино!

Відповідно до статті 80 ЗУ“Основи законодавства України про охорону здоров'я” особи, винні в порушенні законодавства про охорону здоров'я, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Цивільно-правова відповідальність лікаря-стоматолога:

Відповідно до частини першої статті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з чинним законодавством відносини з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, регулюються главою 82 Цивільного кодексу України (далі — ЦК). Зокрема, статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, що така шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Особливості, які притаманні відшкодуванню шкоди здоров’ю, заподіяної при невдалому медичному втручанні:

По-перше, стаття 1172 Цивільного кодексу України передбачає відшкодування юридичною особою (у тому числі медичним закладом, його медичним персоналом) або фізичною особою (медичним працівником — підприємцем) шкоди, заподіяної при виконанні ними своїх трудових (професійних, службових) обов’язків. До речі, при заподіянні каліцтва або іншого ушкодження здоров’я організація чи громадянин, відповідальні за шкоду, зобов’язані відшкодувати:

1. потерпілому, заробіток (доходи від трудової діяльності), втрачений ним унаслідок викликаної цим втрати або зменшення працездатності, а також відшкодувати викликані ушкодженням здоров’я додаткові витрати на лікування, придбання ліків, протезування, постійний догляд, посилене харчування, санаторно-курортне лікування тощо (ст. 1195–1199 ЦК);
2. у разі смерті потерпілого — непрацездатним особам, які перебували на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання (у тому числі дитина, народжена після смерті) — частку середньомісячного заробітку потерпілого, що припадала на цих осіб або на яку вони мали право відповідно до чинного законодавства (ст. 1200 ЦК);
3. у разі ушкодження здоров’я неповнолітнього, який не досяг 14 років (учні — 18 років) і не має заробітку на час заподіяння шкоди, — пов’язані з ушкодженням здоров’я необхідні витрати на лікування, протезування, постійний догляд тощо. Після досягнення потерпілим 14 років (учнями — 18 років) — шкоду, пов’язану з втратою чи зменшенням його працездатності, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом, а після початку трудової діяльності потерпілого відшкодування може бути збільшено (на його вимогу), виходячи з розміру винагороди працівника його кваліфікації. Якщо такий неповнолітній на момент ушкодження здоров’я мав заробіток — виходячи з розміру його заробітку, але не нижче ніж з мінімальної заробітної плати (заробітку) (ст. 1199 ЦК).

По-друге, кожен потерпілий споживач медичної послуги має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди незалежно від того, чи був він у договірних відносинах з виробником (виконавцем, продавцем) цих послуг (ст. 16, 17 Закону України «Про захист прав споживачів»). До того ж, відповідно до чинного цивільного законодавства України шкода, завдана внаслідок недоліків послуг (робіт), підлягає відшкодуванню їх виконавцем (ст. 1210 ЦК).

По-третє, при ушкодженні здоров’я відшкодовується не тільки матеріальна шкода або збитки, а й моральна (немайнова) шкода, порядок відшкодування якої дещо відрізняється від порядку відшкодування матеріальної (ст. 1168 ЦК).

За цивільним законодавством України, зокрема відповідно до статті 1195 ЦК, майнова шкода полягає у реальних матеріальних витратах, передусім у витратах на відновлення здоров’я та працездатності. Так, до реальних матеріальних збитків при заподіянні шкоди здоров’ю належать втрачений заробіток і додаткові витрати потерпілого (постраждала особа змушена робити додаткові витрати на купівлю ліків, протезування, плату за догляд, необхідність додаткового посиленого харчування, придбання спеціальних транспортних засобів, проходження курсу реабілітації, які також потребують справедливої компенсації).

Зверніть увагу! При спричиненні смерті пацієнта майнова шкода може полягати ще й у втраті утримання, як правило, непрацездатних осіб, що були на утриманні померлого або які мали право на його утримання до дня смерті, а також у витратах на лікування, яке передувало смерті, та на поховання.

Адміністративна відповідальність лікаря-стоматолога:

Адміністративна відповідальність є різновидом юридичної відповідальності, яка настає за правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 9 КпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Стоматологи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за порушення санітарних норм (ст. 42 КУпАП) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність лікаря-стоматолога:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кримінального кодексу України підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кодексом. Переважна більшість медичних злочинів закріплені в розділі II Кримінального кодексу “Злочини проти життя і здоров’я людини”. Що стосуються лікаря-стоматолога:

1. Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби - неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини (ст. 131 КК);
2. Незаконна лікувальна діяльність - заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, що здійснюється особою, яка не має належної медичної освіти (ст. 138 КК);
3. Ненадання допомоги хворому медичним працівником - ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого (ст. 139 КК);
4. Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником - невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого. (ст. 140 КК);
5. Порушення прав пацієнта - проведення клінічних випробувань лікарських засобів без письмової згоди пацієнта або його законного представника, або стосовно неповнолітнього чи недієздатного, якщо ці дії спричинили смерть пацієнта або інші тяжкі наслідки (ст. 140 КК).

Важливо! Згідно з частиною третьою статті 34 Закону лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого у разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

Скарга на приватні стоматологічні клініки/стоматолога:

Важливо! При зверненні до приватної клініки/стоматолога вимагайте надати Вам для ознайомлення ліцензію на медичну практику, яку видає Міністерство охорони здоров'я України.

У разі, якщо приватна клініка або приватний лікар-стоматолог надали неякісні послуги, то варто пам’ятати, що ви як пацієнт звернулися до них за отриманням послуг як споживач, а споживачів, як відомо, захищає Закон України «Про захист прав споживачів».

В статті 1-1 Закону «Про захист прав споживачів» зазначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Зверніть увагу! Наявність таких правових взаємовідносин, підтверджує відповідний договір.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» договір між споживачем і виконавцем (продавцем) може бути не тільки письмовий, але і усний. Вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

Договір про надання стоматологічних послуг не є обов’язковим, клініка може самостійно вирішити, чи є необхідність в його укладанні. Зазвичай у документі передбачаються умови та порядок лікування, порядок оплати, особливо в разі тривалого лікування, коли оплата може здійснюватися частинами, порядок повернення коштів тощо.

Важливо! Таким чином, навіть якщо ви не укладали договір зі стоматологічною клінікою або приватним стоматологом, на ваші взаємини все одно поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч.3 ст. 5 ЗУ «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Всього найкращого!