Задайте вопрос юристу

835 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Защита прав потребителей, 17 октября 2023, вопрос №95023 240₴

Як погасити великий кредит людині, в якої з доходу тільки пенсія по інвалідності

Молодий чоловік 33 роки, інвалід третьої групи, живе в квартирі з мамою. Не працює. Не має у власності нерухоме чи рухоме майно. З доходів має тільки невелику пенсію по інвалідності. Має залежність до азартних ігор в інтернеті. Час від часу набирає онлайн кредити. До теперішнього часу кредити допомагали сплатити мама з невеликими доходами і родичі. Родичі грошей більше не позичають, бо ще не віддані попередні позики. Причому суми набраних кредитів збільшуються. Це триває роками. На даний момент набрав десяток кредитів на дууже велику суму (більше ніж сукупний річний дохід сім'ї). Як вирішити цю проблему у правовому полі?

Ответы юристов (6)

    Корнійчук Євген Іванович
    12.5%

    Доброго дня. Визнати кредитний договір нікчемним. Перестаньте платити і все. Це договори МФО вони не містять не електронного не письмового підпису особи, тому вважаються нікчемним.

    Кредитний договір укладається в письмовій формі і не може змінюватися в односторонньому порядку без згоди сторін. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч.2 ст.1055 Цивільного Кодексу України).

    Маю досвід з вирішення подібних питань.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    22.1%

    Доброго дня, Галина!

    На жаль, за викладених Вами умов вибір у чоловіка не дуже великий, без огляду на те, що він інвалід і в інших випадках це могло би мати значення.

    Що ж можна зробити:

    1. Поступово повернути всі кредити.
    2. Якщо такої можливості немає, вибрати найбільші з них і провести переговори с кредиторами про реструктуризацію останніх. Бажано при тому домовлятися про призупинення виплат основного тіла кредитів, принаймні, на період воєнного стану.

    Згідно за ст. 18 Закону України "Про фінансову реструктуризацію" боржник має право ініціювати проведення процедури фінансової реструктуризації шляхом подання письмової заяви про реструктуризацію до секретаріату за умови відсутності щодо нього порушеного провадження у справі про банкрутство або відсутності здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

    Заява про реструктуризацію повинна містити:

    1. письмову згоду боржника на передачу спорів до арбітражу згідно з арбітражним регламентом;
    2. посилання на наявність згоди залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію;
    3. інформацію про відсутність щодо боржника порушеного провадження у справі про банкрутство або здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

    До заяви про реструктуризацію додаються:

    1. згода залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію, у тому числі згода органу стягнення на реструктуризацію у випадку, передбаченому ч. 5 ст. 5 Закону;
    2. перелік залучених кредиторів, у тому числі тих, які є пов’язаними особами боржника, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів, розміру грошового зобов’язання перед кожним із них;
    3. перелік забезпечених кредиторів, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
    4. перелік пов’язаних осіб боржника, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
    5. перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, ініційованих кредиторами, із зазначенням:
    • сторін судового, виконавчого провадження;
    • номера справи;
    • назви суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження;
    • стислого опису предмета судового спору та поточного статусу судового, виконавчого провадження.

    Згода залучених кредиторів на реструктуризацію повинна бути підписана однією чи кількома фінансовими установами, жодна з яких не є пов’язаною особою боржника, яким належить щонайменше 50 відсотків загальної суми вимог фінансових установ до боржника, за винятком вимог пов’язаних осіб.

    3. Якщо не виходить ані перше, ані друге, вжити негайних заходів щоби кредитори, опираючись на виконавчі проваження та визначений в законі обов'язок державних або приватних виконавців, стягувати борги усіма передбаченими в законі спосібами, не наклали арешти на рухоме та нерухоме майно боржника або, за певних обставин, його близьких родичів.
    Крім того, рекомендую зняти кошти з усіх банківських рахунків боржника та забезпечити можливість доступу та часткового використання пенсійного рахунуку інваліда.

    Закон надає боржнику таку можливість.

    Підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є:

    закінчення виконавчого провадження;

    повернення виконавчого документа до суду, який його видав;

    скасування судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням;

    надходження на рахунок органу ДВС, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених із боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів,стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням;

    якщо після повернення виконавчого документа, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню.

    Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яку в день її винесення надсилають органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.

    З 24 лютого 2022 року в Україні ведено режим воєнного стану. За розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №198-р “Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану”, а також відповідно до Закону ”Про внесення зміни до розділу XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону “Про виконавче провадження” тимчасово, на період До припинення або скасування воєнного стану на території України:

    фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких наклали арешт органи державної виконавчої служби, приватні виконавці, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;

    юридичніособи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких наклали арешт органи державної виконавчої служби, приватні виконавці, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

    Міністерство юстиції України повідомляє, що у разі відкритого рахунку на кошти якого в цьому банку накладено арешт, клієнт може здійснювати видаткові операції з нього без урахування арешту до закінчення воєнного стану в Україні.

    Національний банк проінформував банки про порядок здійснення видаткових операцій із рахунків громадян за наявності арешту на кошти та закликає банки врахувати його під час обслуговування громадян.

    Банківська установа, у якій відкрито «арештований» рахунок, у період воєнного стану, зобов'язана надати можливість клієнту користуватися грошовими коштами на рахунку та не брати до уваги постанови державних чи приватних виконавців про накладення арешту.

    У разі відмови банківської установи надати можливість здійснення видаткових операцій, особа має право оскаржити такі дії до Національного банку України одним зі зручних способів:

    зателефонувати на «гарячу» лінію за номерами: 0 800 505 240 або +380 44 298 65 55

    подати електронне звернення на електронну адресу nbu@bank.gov.ua

    заповнитионлайн-форму звернень за посиланням https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection/citizen...

    подати письмове звернень: вул. Інститутська, 11-б, м. Київ, 01601

    Крім того, за загальним правилом, із заробітної плати або пенсії боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості 20% із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Гончаренко Константин
    22.1%
    Гончаренко Константин 6 месяцев назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Доброго дня.

    на час военного стану і 30 днів після завершення чи скасування штрафи і пені не мають нараховувати, розпочніть листування з кредитором , потім письмова скарга до НБУ , ПОТІМ У СУДІ СПИСУВАТИ ПРОЦЕНТИ І ПЕНІ.

    У Вас є 3 шляхи:

    1. домовленності про відтермінування виплат по кредитах (НБУ дає таку можливість своєю постановою №23 від 25.02.22р.);

    2. Скористатися рішенням промислової палати про форс-мажорні обставини згідно з Указом Президента №64/2022 Про воєнний стан в Україні , який продовжено до 15.11.23 , аргументуйте у листах до банків так:

    Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14¹ Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”.

    Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

    Враховуючи вищезазначене та надзвичайну, важку ситуацію з якою зіткнулась наша країна, ТПП України з метою спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розмістить з 28 лютого 2022 року на сайті ТПП України (www.ucci.org.ua) загальний офіційний Лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажору, який можна буде роздруковувати всім кого це стосується.

    • Визнати себе банкрутомпроцедура окремо через господарський суд України (розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;(201 000 грн)

    Скарга до НБУ онлайн https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection/citizens-appeals

    Ви можете звернутися письмово поштою до Бюро Кредитних Історій,(УБКІ) щоб ті внесли інформацію про те, що Вашими паспортними даними користуються шахраї.( НА ОСНОВІ ДОВІДКИ З ПОЛІЦІЇ).

    Або , що особа хвора та перебуває на лікуванні у спеціалізованій лікарні, але поки вона не позбавлена дієздатності та не призначено опікуна , така особа є вільною у прийнятті власних рішень

    Тоді наврядчи на Вас хтось зможе оформити кредит. Якщо Ви боїтеся, що паспортні дані можуть бути використані - замініть паспорт звернувшись до ДМС. чи ЦНАП.

    заявку про внесення до бази втраченого паспорту можна подати онлайн на сайті УБКІ https://www.ubki.ua/lost-passport-ua, Після внесення відомостей про втрачений паспорт всі банки бачитимуть обмеження на видачу кредитів по ньому.

    Краще паспорт замінити на підставі шахрайства згідно довідки з поліції.

    ---

    нараховувати проценти МФО має право тільки в межах строку, на який брався кредит. Зазвичай це 30 днів. Нарахування процентів поза цим строком незаконно, якщо тільки Ви не пролонгували строк дії договору.

    В жодному разі не робіть проплат, якщо вже вийшли на прострочку і не можете погасити відразу весь борг з процентами. Такою оплатою Ви не тільки не погасите борг навіть частково, а ще й збільшите строк дії договору , а значить і строк нарахування Вам процентів!

    Нехай подають до суду і вирішують питання боргу там.

    Уразі погроз змініть телефон , а родичі нехай звернуться до поліції про погрози та вимагання.

    Якщо заборгованості досягнуть критичного рівня у 201 тис грн необхідно звернутися до суду та визнати особу банкрутом і розпочати процедуру реструктуризації боргів , або списання , після завершення, йому навіть рахунок в банку без дозволу не відкриють.

    З повагою, Костянтин Гончаренко

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 6 месяцев назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Здравствуйте.

    Так, действительно согласно ст. 1055 Гражданского кодекса Украины (ГКУ) кредитный договор заключается в письменной форме. Кредитный договор, заключенный с несоблюдением письменной формы, является ничтожным.

    Таким образом получается, что кредитные договора могут заключаться исключительно в письменной форме.

    Согласно же ч. 1 ст. 205 ГКУ сделка может совершаться устно или в письменной (электронной) форме. Стороны имеют право избирать форму сделки, если иное не установлено законом.

    В соответствии с ч. 1 ст. 207 ГКУ сделка считается совершенной в письменной форме, если ее содержание зафиксировано в одном или нескольких документах (в том числе электронных), в письмах, телеграммах, которыми обменялись стороны.

    Сделка считается совершенной в письменной форме, если воля сторон выражена с помощью телетайпной, электронной или иного технического средства связи.

    Таким образом, законодатель предусмотрел электронную форму договора (сделки), и она является письменной.

    Механизм заключения (подписания) электронного договора регулируется Законом Украины "Об электронной коммерции". Особое внимание стоит уделить ст.ст.11-12 данного Закона.Полностью цитировать ст.11 Закона не стану, поскольку она достаточно объемная. Однако, ее нормы можно свести к следующему:

    1. Кредитор должен предоставить заемщику предложение (оферту).
    2. Заемщик должен данное предложение принять (акцептировать) и предоставить ответ.

    Так, согласно ч.3 ст.11 данного Закона электронный договор заключается путем предложения его заключить (оферты) одной стороной и ее принятия (акцепта) второй стороной.

    Электронный договор считается заключенным с момента получения лицом, направившим предложение заключить такой договор, ответа о принятии этого предложения в порядке, определенном частью шестой настоящей статьи.

    Согласно же ч.6 ст.11 Закона ответ лица, которому адресовано предложение заключить электронный договор, о принятии (акцепте) может быть оказана путем:

    - отправки электронного сообщения лицу, которое сделало предложение заключить электронный договор, подписанного в порядке, предусмотренном статьей 12 настоящего Закона;

    - заполнения формуляра заявления (формы) о принятии такого предложения в электронной форме, подписывается в порядке, предусмотренном статьей 12 настоящего Закона;

    - совершение действий, которые считаются принятием предложения заключить электронный договор, если содержание таких действий четко разъяснено в информационной системе, в которой находится такое предложение, и эти разъяснения логически связаны с ней.

    Получается, что существует 2 рабочих основания ответа клиента (акцепта) о принятии предложения (оферты):

    - некий электронный документ;

    - внесение данных в заявку на сайте МФО.

    Но в любом случае, эти документы должны быть подписаны заемщиком!

    Также, согласно абзацу 1 ч.11 ст.11 Закона покупатель (заказчик, потребитель) должен получить подтверждение совершения электронной сделки в форме электронного документа, квитанции, товарного или кассового чека, билета, талона или иного документа в момент совершения сделки или в момент исполнения продавцом обязанности передать покупателю товар.

    Это означает, что МФО обязано предоставить заемщику копию электронного кредитного договора и доказательства перечисления/получения кредитных средств.

    Порядок "наложения" самой электронной подписи регулирует ст.12 Закона. Так, согласно ч.1 ст.12 Закона если в соответствии с актом гражданского законодательства или по договоренности сторон электронный договор должен быть подписан сторонами, моментом его подписания является использование:

    - электронной подписи или электронной цифровой подписи в соответствии с Законом Украины "Об электронной цифровой подписи", при использовании средства электронной цифровой подписи всеми сторонами электронной сделки;

    - электронной подписи одноразовым идентификатором, определенным настоящим Законом;

    - аналога собственноручной подписи (факсимильного воспроизведения подписи с помощью средств механического или иного копирования, иного аналога собственноручной подписи) по письменному соглашению сторон, в котором должны содержаться образцы соответствующих аналогов собственноручных подписей.

    В результате имеем 3 варианта такой подписи.

    Нужно отметить, что использование электронной цифровой подписи (ЭЦП) уже регулирует совершенно другой нормативный акт - Закон Украины "Об электронных доверительных услугах" (с 07.11.2018). Сама ЭЦП выглядит как некий электронный носитель (диск, флешка и т.д.), с записанным на ней кодом (файлом). Кроме того, для использования ЭЦП применяется пароль.

    Применение ЭЦП заемщиком для подписания договора с МФО встречается крайне редко.

    Третий вариант, предусматривает наличие некого письменного согласия сторон на применения факсимиле. Такого в практике я тоже еще не встречала.

    Основным, и по сути единственным, остается второй вариант - применение одноразового идентификатора.

    Согласно п.12 ч.1 ст.3 Закона Украины "Об электронной коммерции" одноразовый идентификатор - алфавитно-цифровая последовательность, ее получает лицо, принявшее предложение (оферту) заключить электронный договор путем регистрации в информационно-телекоммуникационной системе субъекта электронной коммерции, предоставил такое предложение. Одноразовый идентификатор может передаваться субъектом электронной коммерции, предлагает заключить договор, другой стороне электронной сделки средством связи, указанным при регистрации в его системе, и прилагается (присоединяется) в сообщение от лица, принявшего предложение заключить договор.

    Согласно же п.6 ч.1 ст.3 Закона Украины "Об электронной коммерции" электронная подпись одноразовым идентификатором - данные в электронной форме в виде алфавитно-цифровой последовательности, которые прилагаются к другим электронным данным лицом, принявшим предложение (оферту) заключить электронный договор, и направляются другой стороне этого договора.

    На практике же это выглядит как СМС-сообщение с неким паролем (например, 15ЕН25789FG) на мобильный телефон заемщика, который он уже использует на сайте МФО для подписания электронного договора (заявки на получение кредита).

    В чем же состоит проблематика электронной подписи одноразовым идентификатором? Так, в нормах Закона все выглядит довольно логичным и последовательным. Но на практике при возникновении спора, в том числе в судебном разбирательстве, МФО придется доказать:

    1. Предоставление предложения (оферты) заемщику именно с такими условиями и именно этому заемщику.
    2. Получение заемщиком одноразового идентификатора (ОИ). Тут поднимаются вопросы принадлежности номера телефона и его использования заемщиком в этот момент.
    3. Заполнение конкретным заемщиком заявки на сайте с использование его персональных данных и цифровых фотографий.
    4. Использование именно данным заемщиком ОИ и именно этого ОИ.

    Итак, могу Вам сказать "по секрету", что это дает заемщику очень большой простор для "маневра" в суде или подаче жалоб. По сути, доказывать все моменты придется именно МФО, что говорит о возможности выиграть заемщиком дело в суде и вследствие чего, не возвращать начислен долг.

    Зберіть письмові відповіді, докази та подайте позов до суду про зменьшення відсотків та визнання їх незаконними.

    З повагою, Костянтин Гончаренко

    Дерій Владислав Олегович
    22.1%

    Доброго дня!

    Якщо у чоловіка борг - він ніяким чином не пов'язаний з Вами, адже Ви не підписували кредитних договорів.

    Чоловік самостійно відповідає за зобов'язаннями перед кредитором. Так як у нього немає власного майна, а на Ваше майно це ніяким чином не вплине, Ви можете перестати сплачувати за нього кошти.

    Якщо колектори Вам активно дзвонять та погрожують - напишіть заяву на те, щоб Ваші персональні дані прибрали з колекторських баз, а за необхідності, подайте скаргу до НБУ.

    Ніколи не вірте, якщо колектори кажуть:

    • Ми приїдемо описувати ваше майно – без рішення суду та відкриття виконавчого провадження, описати майно не можна.
    • Ми відкриємо кримінальну справу про шахрайство – не повернення кредиту не підпадає під шахрайство.
    • Я з поліції з приводу вашого кредиту - жоден співробітник поліції не дзвонитиме та вимагатиме погашення боргу.
    • Надсилають «рішення суду» про стягнення коштів – якщо ви не отримували повісток із суду, то знайте – це підробка.
    • Ми заборонимо виїзд за кордон – без суду та виконавчого провадження це неможливо зробити.
    • Про виїзну групу – це теж класична «лякалка».

    Протидія колекторам

    Згідно з законом про колекторів, позичальник може:

    • написати скаргу до НБУ на незаконні дії колекторів;
    • Вимагати дотримуватися етичного кодексу колекторів;-
    • Вимагати дотримуватись режиму дзвінком;
    • Заборонити дзвонити на роботу чи родичам.

    Якщо колектори порушують закон, застосовуються санкції: штраф (51 000 - 102 000 грн), виключення з реєстру, кримінальна відповідальність, втрата права займатися колекторським бізнесом.

    Скарга на колекторів

    Для того, щоб зафіксувати порушення, необхідно записати кілька розмов або зберегти повідомлення. Після цього, в залежності від ситуації:

    Якщо колектори або МФО дзвонять Вам за боргом чоловіка, потрібно направити вимогу колекторам виключити Ваш номер телефону з їх баз даних. Після цього направити скаргу в НБУ з вимогою провести перевірку.

    Обмеження чоловіка від участі у азартних іграх

    Члени сім’ї гравця першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти) можуть подати заяву про обмеження від участі у азартних іграх .

    Заява подається виключно до КРАІЛ та за наявності таких підстав:

    • перевищення витрат на гру над особистими доходами гравця, що ставить гравця або його сім’ю у скрутне матеріальне становище;
    • наявності боргових зобов’язань на суму більш як 100 прожиткових мінімумів доходів громадян;
    • ухилення особи від сплати аліментів упродовж більш ніж три місяці;
    • якщо особа або члени її сім’ї є отримувачами житлової субсидії чи пільг на сплату житлово-комунальних послуг.

    Зверніть увагу, що строк обмеження особи може становити не більше 6 місяців!

    У заяві про обмеження обов’язково обґрунтовується необхідність встановлення такого обмеження.

    Заява може бути подана за вибором заявника – особисто, на поштову або електронну адресу.

    Алгоритм подання заяви в електронній формі:

    1. Заповнити заяву про обмеження.

    2. Підписати її електронним підписом (необхідно зайти на портал Дія, завантажити заповнену заяву про обмеження і підписати її власним електронним цифровим підписом).

    3. Надіслати на електронну адресу zvernennya@gc.gov.ua.

    Корисно:

    Як отримати електронний цифровий підпис та як підписати документ онлайн – https://diia.gov.ua/faq/21.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Всього доброго!

    Турчин Ярослав Александрович
    21.3%

    ВІТАЮ ВАС, пані ГАЛИНО! Ну по-перше розпочати з того, що якщо людина не працює і т.д., то і сенсу користуватися інтернетом - не бачу.

    По-друге. Якщо ігроманія досягла таких масштабів, а засобів впливу немає, то рекомендував би визнати особу обмежено дієздатною через суд.

    Відповідно до статті 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

    Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (ст.36 ЦК України). Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування.

    Така людина може самостійно вчиняти лише дрібні побутові угоди. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються тільки за згодою піклувальника. Грубо кажучи, купити хліб у магазині людина, чия цивільна дієздатність обмежена, може самостійно, а от для того, щоб взяти кредит або продати квартиру йому необхідна згода піклувальника.

    У той же час, відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суд.

    Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпорядження ними здійснюються також піклувальником. Однак піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними.

    Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, заподіяну нею іншій особі.

    Хто має право звертатися до суду?

    Заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім’ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

    Заяву про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подано батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу (стаття 295 Цивільного процесуального кодексу України).

    Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи розглядаються у порядку окремого провадження у цивільному судочинстві.

    Перелік необхідних документів

    1. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

    У заяві мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад у особи, а також обставини, які істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає азартними іграми, поставила себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. (стаття 297 ЦПК України).

    У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права мають бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права.

    Громадянин, про обмеження цивільної дієздатності якого подана в суд заява, стає особою, що бере участь у справі. Тому незалежно від стану здоров'я йому повинна надсилатися копія заяви. Відповідно до стаття 64 Конституції України, ст. ст. 31, 32, 38 ЦПК України він має право всіма законними способами відстоювати в суді свої інтереси, доручати ведення справи своєму представникові, адвокатові.

    В заяві про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним повинна бути зазначена мета, для досягнення якої необхідно визнати його таким.

    2. Разом із заявою про визнання громадянина обмежено дієздатним особа, що звертається з такою заявою, повинна надати докази, що підтверджують:

    • хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними (виписка з історії хвороби, довідка про стан здоров'я, довідка, що особа проходила стаціонарне обстеження в лікарні у зв`язку із надмірним захопленням азартними іграми, тощо);
    • наявність обставини, які істотно впливають на здатність особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними та свідчать про факти зловживання особою АЗАРТНИМИ ІГРАМИ (виписки з ігрового рахунку, договори про надання фінансових кредитів, договори позики, кредитні договори, документи про відкриті виконавчі провадження про стягнення заборгованості тощо);
    • вчинення дій, внаслідок яких особа, поставила себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (акти опитування сусідів, покази свідків, документи про наявність заборгованості по сплаті аліментів, тощо);
    • фактичне матеріальне становище особи, щодо якої порушена справа про обмеження дієздатності (довідки про доходи, документи про наявність/відсутність у власності майна, тощо);
    Судовий збір
    За подання заяви про визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним згідно п. 9 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється. Але якщо суд встановить, що заявник діяв несумлінно, з метою позбавлення дієздатності або обмеження дієздатності психічно здорової особи, суд стягує всі судові витрати із заявника. Новелою Цивільного кодексу України (ст. 39) є те, що в ньому передбачено право на відшкодування заявником моральної шкоди у разі пред'явлення ним недобросовісної вимоги без достатніх підстав.
    Призначення експертизи у справі

    Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

    У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

    Розгляд справи в суді

    1. Відповідно до ч. 1 даної статті та п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 28.03.72 р. "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним" справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування.В тому випадку, якщо справа буде розглянута без участі органів опіки і піклування, рішення в будь-якому випадку підлягає скасуванню. Суд повинен вжити необхідних заходів для явки представників органів опіки і піклування в судове засідання, аж до застосування по відношенню до них заходів адміністративної відповідальності.Громадянин, щодо якого розглядається справа, викликається в судове засідання, якщо це можливо за станом його здоров'я. Неявка громадянина в судове засідання не позбавляє суд права розглянути справу в його відсутності при додержанні вимог, передбачених ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України.2. Слід мати на увазі, що від вирішення питання про дієздатність особи залежить можливість його участі у розв'язанні інших цивільних справ. Тому заява про визнання особи обмежено дієздатною підлягає розглядові окремо від інших вимог у порядку, передбаченому ст. ст. 295-300 ЦПК України.Одночасно зі спором про право цивільне, питання про обмежену дієздатність або недієздатність особи може вирішуватись судом лише в тому разі, коли спір виник після смерті цього громадянина. (п. 8 постанови Пленуму ВС України N 3 від 28.03.72 р. "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним"). Проте ВСУ не вказав, в порядку якого судочинства повинна вирішуватися дана категорія справ. Очевидно, що питання про обмежену дієздатність або недієздатність особи може вирішуватись судом, коли спір виник після смерті цього громадянина в порядку позовного провадження.

    Підстави для відмови

    Оскільки законодавець зобов'язав заявника (п. 1 ст. 297 Цивільного Процесуального кодексу України) викласти обставини, що свідчать про підстави порушення даної категорії справ, а також ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (форма і зміст позовної заяви) містить вимогу щодо зазначення доказів, які підтверджують кожну із обставин, суди вправі у разі недотримання з боку заявника даних процесуальних вимог залишати заяву без руху в порядку ст. 121 Цивільного Процесуального кодексу України.

    Порядок оскарження

    Рішення суду в справі набуває законної сили в звичайному порядку, тобто воно може бути оскаржене в суді апеляційної інстанції.

    Поновлення цивільної дієздатності

    Відновлення повної цивільної дієздатності відбувається за рішенням суду, в тому випадку якщо людина одужала або її стан покращився настільки, що вона може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також перестала зловживати азартними іграми і т. д.

    Заяву про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи слід подавати до того ж суду який приймав рішення про обмеження цивільної дієздатності. Таку заяву може подати сама фізична особа, члени її сім’ї, піклувальник або орган опіки та піклування.

    Піклування, встановлене над фізичною особою, припиняється з дня набрання рішенням законної сили.

    Особливі випадки

    Відповідно до ч. 2 ст. 40 Цивільного кодексу України: якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.Якщо справу про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним було порушено за заявою особи, яка не мала на це повноважень, суд не відмовляє в задоволенні заяви, а закриває провадження у справі на підставі п. 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки такі заяви зазначених осіб не підлягають розгляду в судах.

    По-третє. Як варіант, ще можна визнати його як фізичну особу - банкрутом, відповідно до правил Книги IV "ВІДНОВЛЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ" Кодексу України з процедур банкрутства. Але для цього фінансові організації мають подати до суду, а не лише лякати та слати колекторів.

    В будь-якому разі судові виконавці не мають право стягувати з пенсії кошти у розмірі, більшому за різницю між фактичною пенсією та прожитковим мінімумом, адже вона є єдиним джерелом існування.

    Порядок стягнення боргів з пенсії визначався абзацом 4 частини другої статті 70 Закону України "Про виконавче провадження".

    З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім’ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

    Припис абзацу четвертого частини другої статті 70 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в тім, що він унеможливлює виплату - у розмірі не нижче прожиткового мінімуму - пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-р(II)/2023 від 22.03.2023.

    ОТЖЕ, наразі фактично стягнути борги з пенсіонерів неможливо, адже законодавець після рішення Конституційного Суду України не урегулював питання.

    Позаяк, навіть, якщо урегулює, то прожитковий мінімум для непрацездатної особи у 2023 році становив 2093 грн. Тобто з пенсії може бути стягнуто щомісяця не більше різниці між фактичною пенсією і прожитковим мінімумом.

    Маю надію, що моя відповідь допоможе Вам вирішити Ваше питання.

    З повагою, юрист Ярослав Турчин


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України