Задайте вопрос юристу

835 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Защита прав потребителей, 20 ноября 2023, вопрос №97129 240₴

На сайті booking.com зняли кошти з карти де був 0 баланс без мого відома

Добрий день!
На сайті booking.com здійснили бронювання пів року тому, та через обставини поїздка відмінилась, і відмінити бронювання забули, тому що вистачало проблем тоді, недавно з карти списались кошти за готель( аж через пів року), але на карті був 0 баланс, тобто банк дозволив списання коштів в мінус та зробив це як кредит по карті, та зараз нараховує відсотки за користування цими коштами, що робити? Чи були ці дії законними без мого відома і підтвердження?

Ответы юристов (14)

    Карпенко Андрей Владимирович

    Вітаю!

    Всі правила Букінг викладені в оферті. Якщо Ви на це погодились (акцептували), то вже нічого зробити неможливо.

    Офе́рта (від лат. offero — пропоную) — пропозиція певній стороні укласти договір з урахуванням викладених умов. Може мати письмову або усну форму. Оферта вважається прийнятою після її акцепту.

    Прийняття (акцепт) оферти є юридично значущею дією, наслідком якої є виникнення між сторонами договору.

    Оферта Букінг: https://www.booking.com/content/terms.uk.html

    A8. Правила

    1. Під час Бронювання ви приймаєте застосовні правила, що показуються в процесі бронювання. Ви знайдете правила скасування кожного Постачальника послуг та будь-які інші правила (про вікові вимоги, застави / страхові застави, додаткові надбавки за групові Бронювання, додаткові ліжка, сніданок, домашніх тварин, картки, які приймаються, тощо) на нашій Платформі: на інформаційних сторінках Постачальника послуг, у процесі Бронювання, у тексті, надрукованому дрібним шрифтом, і в електронному листі з підтвердженням або квитку (якщо застосовно).

    2. У разі скасування вами Бронювання або незаїзду будь-який збір за скасування/незаїзд та будь-яке повернення коштів залежатимуть від правила Постачальника послуг щодо скасування/незаїзду.

    3. Деякі Бронювання не можна скасувати безкоштовно, а інші можна скасувати безкоштовно лише до закінчення певного терміну.

    4. Якщо ви забронювали Туристичний продукт з передоплатою (у тому числі всі складові ціни та (або) страхову заставу, якщо застосовно), Постачальник послуг може скасувати Бронювання без попередження, якщо він не зможе отримати залишок коштів у зазначену дату. Якщо він це зробить, будь-який здійснений вами платіж, вартість якого не повертається, буде повернено лише на його розсуд. Ви несете відповідальність за те, щоб платіж було здійснено вчасно (щоб дані вашого банку, дебетової картки або кредитної картки були правильними і щоб на вашому рахунку було достатньо коштів).

    5. Якщо ви вважаєте, що не зможете прибути вчасно, зв'яжіться зі своїм Постачальником послуг і повідомте його про це. Ви повинні дбати про те, щоб прибути вчасно, інакше ми не несемо відповідальності за будь-які пов'язані з цим витрати (наприклад, скасування вашого Бронювання або будь-які збори, які може стягувати Постачальник послуг).

    6. Як особа, що робить Бронювання, ви несете відповідальність за дії та поведінку (щодо Туристичного продукту) всіх осіб у групі. Ви також несете відповідальність за отримання дозволу цих осіб, перш ніж надавати нам персональні дані.

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня!

    У Вашому випадку був здійснений несанкціонований овердрафт — це витрата клієнтом більшої суми коштів, ніж є на його рахунку, без погодження з банком. Це може статися, наприклад, через певні технічні нюанси. Наслідками такої події можуть бути штрафні санкції, а також песимізація кредитної історії. Відсотки за несанкціонований овердрафт зазвичай досить високі.

    Зверніться до служби підтримки банку з вимогою повернути кошти за несанкціонований овердрафт.

    Потім видаліть дані Вашого рахунку із сайту booking.com.

    З повагою, Дерій В.О.!

    Бажаю успіхів!

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, для обгрунтованої треба аналізувати ваш договір. Також зверніться до банку за роз'ясненнями. Отримайте довідку про заборгованість на яких підставах і т.д після чого можно буде звертатися до суду.

    Також зверніться до підприємства з листом про повернення коштів за не отриману послугу.

    Повернення коштів за не надану послугу здійснюється у тій формі оплати, у якій була здійснена розрахункова операція.

    Суб’єкт господарювання зобов’язаний надати особі, яка повертає товар чи відмовляється від послуги, розрахунковий документ встановленої форми та змісту (видатковий чек).

    Якщо оплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі через установу банку, то і повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється через установу банку. У такому випадку РРО не застосовується.

    Айвазян Юрий Климентьевич

    Доброго дня!

    В даному випадку мав місце несанкціонований овердрафт.

    Овердрафт (англ. overdraft, дослівно – «перевитрата на рахунку») – це поновлювана форма кредитування, яка дає змогу клієнтові банку знімати гроші зі свого банківського рахунку чи картки, перевищуючи їхній баланс, тобто залазити в мінус.

    Таким чином, банк дозволяє здійснювати угоди на деяку суму, навіть якщо у клієнта нуль на рахунку, але протягом певного терміну той має повністю погасити заборгованість. При цьому багато банків надають так званий пільговий, або грейс-період, який становить 30-60, а іноді й 90-110 днів, і протягом якого вкладник може повернути борг без штрафних санкцій і будь-якої комісії.

    Тобто овердрафти можуть бути корисними для клієнтів, які перебувають у тимчасовій фінансовій скруті, водночас вони можуть призвести до високих комісійних і процентних ставок, якщо користувачі не погашають борг у встановлений термін.

    Головне, що вам потрібно знати про овердрафт за карткою від вашого банку: якою є вартість використання кредитних коштів, скільки днів становить пільговий період (якщо він є) і які санкції можуть бути застосовані після його закінчення. Зазвичай банк потім впроваджує високі відсотки за кожен день прострочення. Іноді використовується інший підхід: проценти мізерні, проте клієнт має заплатити штраф, який іноді сягає 50% суми простроченого боргу (плюс потрібно виплатити й сам борг). Якщо це овердрафт за зарплатною карткою, на яку регулярно перераховують зарплату, то можна особливо не хвилюватися: щойно ви отримаєте гроші, борг буде автоматично погашено. Або ж ви повинні знайти кошти для виплати боргу іншим способом, наприклад перерахувати з іншої картки чи поповнити рахунок у терміналі. До речі, подібна дисциплінована поведінка може навіть підштовхнути банк із власної ініціативи збільшити розмір овердрафту, що в майбутньому надасть вам додаткові гроші у разі форс-мажорних обставин.

    ВИСНОВОК:

    1. Більш точну відповідь на Ваше питання можна отримати ознайомившись з умовами банківського договору укладеного Вами та умовами зазначеними банківською структурою у договорі публічної оферти на правилами й регламентом погодженим фінансовою установою, зазначені умови зазвичай знаходяться на сайті фінансової установи, тому ознайомтесь з ними та вимоги щодо комісії, овердрафту та періодів перебування коштів на рахунках у т. ч транзитних .

    Якщо зазначених умов немає то спочатку напишіть на керівництво банку лист про повернення коштів, а далі пред'являйте до банку позов про захист прав споживача фінансових послуг з виставленням суми стягнених коштів, та компенсація по ч. 2 ст. 625 ЦК Відповідальність за порушення грошового зобов'язання,

    "2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено".

    2. З приводу запізнілого звернення booking.com, то тут теж треба дивитись на яких умовах Ви робили бронювання, а вже потім робити висновки.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Турчин Ярослав Александрович
    100%

    ВІТАЮ ВАС! Ці дії є однозначно незаконними. І хоча Вам "диванна професура" знову розкаже, що банк завжди правий і овердрафти законні, але це не так. І тому підтвердженням рішення Верховного Суду.

    Вам слід було оскаржити такі списання та звернутися з вимогою надати підтверджуючі документи підстав цього списання. Напишіть офіційний лист-претензію на юридичну адресу банку з повідомленням про неправомірність списання та те, що у разі відмови надати підтверджуючі документи - оскаржити списання до суду.

    Є ПОЗИТИВНА ПРАКТИКА ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ЦЬОГО на прикладі ПривєтБанку. ЯКЩО ЗРОБИТИ ВСЕ ПРАВИЛЬНО.

    Такий лист слід відправити офіційним рекомендованим листом Укрпоштою з повідомленням про вручення.

    Далі розкажу на кейсі клієнтів від Приватбанка, які потрапляли в таку ситуацію.

    Кожен клієнт ПривєтБанку підписує анкету-заяву про приєднання до Умов та правил банківських послуг, пунктом 1.1.3.1.6 яких визначено, що клієнт доручає банку списувати кошти з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, в межах сум, що підлягають сплаті банку за договором, у разі настання термінів платежів, а також списувати кошти з картрахунка у разі настання термінів платежів за іншими договорами клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання), у межах платіжного ліміту рахунку.

    Пунктом 1.1.3.2.12 Умов визначено право банку проводити договірне списання з усіх відкритих в банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб за кредитами, в яких клієнт є поручителем, а також будь-якої іншої заборгованості, яка виникла у клієнта.

    Але Верховний Суд України, чиї висновки є обов"язковими для врахування іншими судами, вказує, що такі Умови не є правомірними.

    Далі напишу з чого виходять суди при розгляді відповідних спорів.

    Частиною першою статті 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка.

    Відповідно до частини третьої статті 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

    Підстави для списання грошових коштів з рахунку визначені ст. 1071 ЦК України, відповідно до якої банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

    Відповідно до пункту 1.38 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів» у цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні списання договірне - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом, або згідно з умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

    Згідно з пунктом 26.1 статті 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів» платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб.

    Згідно з пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі - Інструкція від 21 січня 2004 року), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

    Банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг (пункт 6.1 Інструкції від 21 січня 2004 року).

    Договір має містити інформацію, яка потрібна для належного виконання банком доручення платника, зокрема:

    - умови, за якими банк повинен здійснити (здійснювати) договірне списання;

    - номер рахунку платника, з якого має здійснюватися договірне списання;

    - назву отримувача;

    - номер і дату договору з отримувачем, яким передбачене право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника;

    - перелік документів, які отримувач має надати банку, що обслуговує платника (якщо вони передбачені в договорі) (пункт 6.4 Інструкції від 21 січня 2004 року).

    Якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

    Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання (пункт 6.5 Інструкції від 21 січня 2004 року).

    Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

    За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

    Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

    Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

    За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

    У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

    Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

    Звертаючись до суду з позовом громадянин України посилався на те, що АТ КБ «Приватбанк» неправомірно (без його розпорядження та згоди) списало з належного йому банківського рахунку грошові кошти в загальному розмірі 31 471, 81 грн.

    У заяві та анкеті-заяві громадянина України 08 вересня 2015 року відсутні умови про те, що він доручає банку проводити договірне списання з усіх відкритих в Банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості.

    Відповідач (БАНК), обґрунтовуючи свої заперечення, посилався на витяги з Умов надання споживчого кредиту фізичним особам та Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщених на сайті: https://privatbank.ua/terms/pages/70/, як невід`ємних частини, укладених між сторонами договорів.

    При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з Умов розумів позивач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи відповідні заяви, а також те, що вказані документи на момент укладення між сторонами правочинів містили умови, зокрема й щодо права банку здійснювати договірне списання грошових коштів з усіх рахунків громадянина України в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

    Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року в справі № 6-16цс15.

    ВЕРХОВНИЙ СУД вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (24 березня 2008 року, 08 вересня 2015 року) до моменту здійснення списання коштів з рахунку позивача (період з листопада 2016 року по січень 2017 року), звернення до суду із вказаним позовом (у жовтні 2017 року), тобто банк міг додати, як до своєї позовної заяви, так і до заперечень на позов громадянина України витяги з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для нього.

    За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позивачу Умови надання споживчого кредиту фізичним особам та Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заявах громадянина України умов щодо права Банку, в тому числі на договірне списання, надані банком витяги з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

    При цьому, згідно з частиною четвертою статті 60 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

    Колегія суддів вважає, що витяги з Умов надання споживчого кредиту фізичним особам та з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/pages/70/, які містяться в матеріалах даної справи, не визнаються позивачем та не містять його підпису, а тому їх не можна розцінювати як частину договорів, укладених між сторонами 24 березня 2008 року та 08 вересня 2015 року, шляхом підписання відповідних заяв. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді права та обов`язки сторін за договором, інші ніж передбачені заявою позичальника та анкетою-заявою.

    Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

    Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

    Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

    У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

    В даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).

    Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

    Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договорів з АТ КБ «ПриватБанк» дотрималось вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та/або надання банківських послуг та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими Банк.

    Подібні висновки про застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

    Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

    Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

    З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

    Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

    Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

    Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.татті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

    Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

    З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

    Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

    Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

    Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

    Я Вам процитував мотиви, з яких виходив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в своїй Постанові від 11 вересня 2019 року по справі № 285/3013/16 (провадження № 61-36001св18) за позовом громадянина України до ПАТ КБ Приватбанк. Верховний Суд задовольнив позов громадянина, Визнав протиправними дії акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» щодо списання коштів з банківського рахунку громадянина. Стягнув з акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь громадянина України 31 417, 81 грн безпідставно списаних коштів з банківського рахунку.

    ТОЖ у Вас є гарні шанси повернути свої гроші. Але нажаль більшість вітчизняних банків є шахрайськими установами, на моє переконання, тому без рішення суду шахраї Вам нічого не повернуть.

    P.S. На майбутнє. Ніколи не підв"язуйте банківські картки до сервісів типу Booking. Взагалі краще не прив"язуйте до будь-яких сервісів!!! Зберігайте свої активи (власні гроші) та пасиви (кредити, зобов"язання, витрати) в одній банківській установі. Дуже часто доступ до Ваших рахунків та подібні до "Умов" Привєтбанку дають можливість списувати Ваші кошти за надуманими витратними операціями, використовуючи для цього реальні витратні операції з рахунку. Краще заплатити оту копійчану комісію за переказ коштів між рахунками різних банків, ніж мати отакі проблеми потім. Слід розуміти, що банківський бізнес в ХХІ столітті - це шахрайський та спекулятивний бізнес, який використовує будь-яку можливість, щоб обдурити Вас та заробити на своє утримання. Враховуючи наведене, у майбутньому краще співпрацювати з банками, які мають іноземний капітал і засновників... Бо з вітчизняних банків типу Привєтбанку "коломойщину" та рейдерські підходи ще не скоро витравлять. Та й завдання такого немає, як бачимо.

    Особисто мені імпонує в цьому сенсі - австрійський РайффайзенБанк. Але я свою думку не нав"язую.

    З повагою, юрист-правозахисник Я.О. Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

    • Телеграм Клиент 5 месяцев назад

      Вітаю! Чи є сенс вирішувати в суді цю ситуацію? Чи всі витрати в разі успішного рішення суду покриє банк? Сума збитку про яку говоримо 20 000грн

      • Турчин Ярослав Александрович

        Доброго дня ! Треба детально аналізувати ситуацію. Про який банк, якщо не секрет, йде мова? В будь-якому разі можна пробувати вирішити в досудовому порядку, а якщо банк не вгамується, то і в судовому. В будь-якому разі в рамках Закону України "Про захист прав споживачів" Ви не платите судовий збір.

        • Телеграм Клиент 5 месяцев назад

          Приват Банк

          • Турчин Ярослав Александрович

            Як бачите, ситуації з Приватом вже були подібні. І є позитивна судова практика, в тому числі найвищої судової інстанції в Україні - Верховного Суду. Звісно Приват нічого не навчився і буде й далі діяти, розраховуючи, що одиниці підуть в суд, а інші - будуть схиливши голову платити за все.

            • Телеграм Клиент 5 месяцев назад

              Тобто можливо виграти та покрити всі витрати на судовий процес? Та чи можливо до вас звернутись з цією проблемою?

        • Телеграм Клиент 5 месяцев назад

          Банк аргументує цю дію тим що на сайті booking була увімкнена попередня авторизація, і через це дозволили списання коштів без мого відома та з 0 балансом

          • Турчин Ярослав Александрович

            Вони можуть аргументувати це як хочуть. Якщо Букінз їх партнери і нідерландська контора, це не означає, що можна знімати гроші з нульовим балансом і надавати їх у кредит, на який людина не погоджувалася. Чогось я не зустрічав такої можливості у простих людей в розрахунках... Ваш договір однозначно такого не передбачав і не міг передбачати.

    Пономаренко Наталія

    Доброго вечора, пане Телеграм! Дійсно, ще 8-10 років тому Вам ствердно відповіла б, що за судовою практикою такі дії банків визнаються легітимними та правомірними. Але, станом на цей час - це вже не зовсім так. Новий Верховний Суд України, який розпочав свою роботу з 2018 року значно змінив ситуацію та судову практику в цьому питанні з 2019 року. Особливо Велика Палата Верховного Суду, яка фактично вказала, що банки, розміщуючи на власних веб-сайтах без будь-яких реєстрацій та контролю Правила та Умови, які є складовими договорів банківського обслуговування - діють не легітимно та не можуть довести, яку саме редакцію було доведено до споживача банківських послуг.

    Ваше питання регулюють такі нормативно-правові документи:

    Платіжна операція - дія, ініційована користувачем електронного платіжного засобу, з унесення або зняття готівки з рахунку, здійснення розрахунків у безготівковій формі з використанням цього електронного платіжного засобу та/або його реквізитів за банківськими рахунками (підпункт 11 пункту 4 розділу I Положення).

    Користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти банк про операції, які ним не виконувалися (пункт 2 розділу VI Положення).

    Банк зобов'язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання банківської картки, електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого для розгляду звернень та скарг громадян Законом України "Про звернення громадян". Тобто не більше місячного терміну.

    При цьому банк має надати постраждалому клієнту можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви чи повідомлення і повинен повідомляти в письмовій формі про результати розгляду.

    У випадку відмови банку у поверненні коштів на рахунок платника, останній має право звернутися до районного, районного у місті, міського та мійськрайонного суду за місцезнаходженням банку в порядку цивільного судочинства.

    При цьому судовий збір не сплачується, адже ця справа підпадає під визначення - захисту прав споживачів банківських послуг.

    Згідно аналізу положень статей 1212-1215 Цивільного кодексу України грошові кошти на які був здійснений помилковий переказ внаслідок рахункової помилки та відсутності добровільності на операцію переказу підлягають поверненню як безпідставно набуті грошові кошти (майно).

    Процедура повернення коштів залежить від встановлення на якому етапі та якою з сторін операцій була допущенна помилка.

    Незалежно від причини помилки першочерговим невідкладним етапом повернення коштів є повідомлення банківську установу, чи небанківського надавача платіжних послуг про наявність помилкового переказу. Таке повідомлення може бути здійснено наприклад на гарячу лінію чи службу підтримки банку, шляхом залишення заявки в онлайн банкінгу чи шляхом відвідин відділення установи, в ході яких клієнт повинен пояснити відому йому інформацію про помилковий переказ та заявити бажання повернути кошти чи заморозити операцію до встановлення обставин. Рекомендується повідомляти надавача (банк) у спосіб прописаний з клієнтом в договорі.

    Надавачі платіжних послуг зобов’язані здійснювати моніторинг платіжних операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення помилкових операцій та повідомляти інші платіжних систем чи банки про наявність помилкової операції.

    Згідно з частиною другою статті 32 Закону України "Про платіжні послуги" Надавач платіжних послуг зобов’язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо помилкових, неналежних, неакцептованих платіжних операцій, надавати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, встановлений договором, але не більше строку, передбаченого законом для розгляду звернень громадян.

    ВІдповідно до статті 86 Закону України "Про платіжні послуги" надавач платіжних послуг (банк) несе відповідальність за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції і зобов'язаний а у користувача з'являється право на відшкодування шкоди завданої помилковою операцією.

    Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання:

    1. помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача;
    2. помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника;
    3. платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг.

    Платник повинен повідомити надавача платіжних послуг (банк) про факт виконання з його рахунку неналежної платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією.

    Важливо повідомити надавача (банк) про неналежну платіжну операцію оскільки:

    • до моменту повідомлення про факт втрати платіжної карти чи облікових даних ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника;
    • з моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

    Згідно ч.4 ст. 87 Закону України "Про платіжні послуги" платник має право вимагати відшкодування коштів за неналежною платіжною операцією, за умови повідомлення про це надавача платіжних послуг протягом 90 календарних днів з дати списання коштів за такою операцією з його рахунку.

    Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції. У разі виявлення невідповідності інформації платник має відшкодувати надавачу платіжних послуг шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

    Платник зобов’язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури. У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій.

    ЯКЩО Ви прогавили ці 90 днів з моменту списання коштів, то скоріш за все питання доведеться вирішувати в судовому порядку, адже закон звільняє банк від відповідальності у разі відсутності претензій від клієнта протягом 90 днів від дня списання коштів.

    Проте, якщо сума не дуже значна, то витрати на правову допомогу та вирішення питання в судах Вам стане набагато дорожче. При цьому незважаючи на постанови Верховного Суду, на рівні районних та обласних судів питання правомірності овердрафтів та самовільного списання грошей банками без відома клієнтів й досі не таке однозначне.

    Наскільки мені відомо з 2022 року сервіс Booking призупинив свою роботу з Україною внаслідок війни. Тому списання коштів в умовах війни та обставин непереборної сили виглядає справжнім шахрайством.

    Дійсно, спробуйте вирішити питання шляхом переписки з самим сервісом, з банком, з організацією, в якій ви здійснювали бронювання.

    З повагою,

    адвокат Наталія Пономаренко

    • Телеграм Клиент 5 месяцев назад

      Вітаю! Чи є сенс вирішувати в суді цю ситуацію? Сума про яку говоримо 20 000грн


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України