Чи потрібно відкривати спадкову справу прописаній людині?

Доброго дня, так ви маєте рацію, спадщина переходить автоматично. Але у будь якому випадку, для належного оформлення треба буде звертатися до нотаріуса .

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦКУ, він не заявив про відмову від неї.

ВІТАЮ ВАС, пані МАРИНО! Прийміть мої щирі співчуття.

Якщо бабуся перебуває з дідусем у зареєстрованому шлюбі - то ні, нічого додатково оформлювати не треба. Як правило не виникає питань щодо спадкування одним із подружжя за іншим, навідміну від дітей померлих, яким інколи недостатньо бути зареєстрованими за однією адресою, адже в Україні багато років існує ситуація коли люди прописані (зареєстровані) за однією адресою, а проживають за іншою чи взагалі за межами України.

Закон ставить питання саме про проживання зі спадкодавцем однією сім"єю. Інколи це не одне і те саме, що й "проживання разом". Тому дуже часто нотаріуси радять все ж подати заяву про прийняття спадщини навіть тим, хто зареєстрований з померлим за однією адресою та проживам разом з ним однією сім"єю.

Дане питання регулюється Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прий­няв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї (так зване "автоматичне прийняття спадщини").

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином закон не вимагає від особи, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, подання заяви про прийняття спадщини. Якщо протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця такий спадкоємець не заявив про відмову від спадщини, він може одержати свідоцтво про право на спадщину на загальних підставах.

З повагою, юрист Ярослав Турчин

Доброго ранку, шановна Марина!

Вашій бабусі нічого не потрібно робити окрім вжиття заходів з отримання свідоцтва про спадщину по закінченню 6-місячного строку, який відведено на прийняття спадщини усіма можливими спадкоємцями.

Верховний Суд України у складі Касаційного цивільного суду в своїй Постанові від 11 березня 2020 року у справі № 360/2312/16-ц, провадження № 61-5221св18 зазначив наступне.

Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого у статті 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до пункту 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, у редакції, чинній на час відкриття спадщини, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Верховний Суд зазначає, що саме реєстрація спадкоємця за місцем проживання спадкодавця на час смерті спадкодавця свідчить про «автоматичне прийняття спадкоємцем спадщини».

Таким чином спадкоємцю достатньо звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і надати паспорт із реєстрацією за місцем проживання спадкодавця, і нотаріус буде вважати цього спадкоємця таким, що прийняв спадщину.

Окрім цього, сьогодні, коли значна кількість громадян України вимушено виїхала за кордон, частіше виникають проблеми з прийняттям спадщини за обставин, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України, а до складу спадщини входять права на нерухоме майно, розміщене на території України. У такому разі для прийняття спадщини спадкоємець має звернутися з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцезнаходженням нерухомого майна в Україні. Такий висновок викладено в постанові Об’єднаної палати КЦС ВС від 13 березня 2023 року у справі № 398/1796/20.

Отже, Ви правильно міркуєте і як правило ніяких додаткових дій вчиняти не потрібно. Але, зауважте про виключення, які можуть виникнути під час війни і перебування за межами України.

Крім того, нагадую, що з 2010 року оформлювати спадщину набагато легше і швидше можна у приватного нотаріуса, не вистоюючи черги у державних нотаріусів.

З повагою, адвокат Наталія Пономаренко