укладання цивільно правового договору

Доброго дня, Анна!

Цивільно-правовий договір з фізичною особою (договір цивільно-правового характеру) - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відносини, що виникають з укладенням договорів, є цивільно-правовими і регулюються нормами цивільного законодавства.

Предметом договору може бути виконання робіт чи надання послуг та укладатися у формі договору підряду або надання послуг.

Сторонами за договором є виконавець та замовник.

Договір укладається на певний строк та на виконання конкретної роботи, тому ці умови мають бути чітко прописані в договорі. Договір може мати нерегулярний, одноразовий або ненормований характер.

За договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Розмір, порядок, умови, строки виплати винагороди за договором встановлюються за домовленістю сторін.

ЦКУ визначає такі особливості цивільно-правових договорів:

• обов'язковість виконання для обох сторін;
• свобода у визначенні умов договору, але в рамках цивільного законодавства;
• до деяких умов договорів ЦПХ може застосовуватися звичай ділового обороту;
• набуває чинності договір з дати його підписання сторонами;
• строком договору є час, протягом якого можливе здійснення прав і обов'язків обома сторонами;
• ціну в договорах ЦПХ встановлюють за домовленістю сторін (за винятком регульованих законом тарифів і ставок), вона не може бути змінена після виконання умов договору, і може бути змінена тільки в випадках передбачених законом або договором.

Стаття 901 ЦКУ. Договір про надання послуг

"1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

2. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання".

Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.

Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.

З повагою, адвокат Айвазян.

ВІТАЮ ВАС, пані АННА!

На жаль безоплатні договори неможливі. Якщо поставити оплату за договором 1 гривню - можуть бути дуже довгі і значні питання збоку податкової та інших контролюючих органів. Зараз не ті часи, щоб подібні схеми проходили. Навіть на виборах.

Краще взагалі його не мати, ніж мати такий, особливо, якщо ви плануєте мати такий договір з працівником у сфері торгівлі при реалізації продукції та товарів. Щиро не рекомендую гратися в такі договори про всяк випадок.

В будь-якому разі, за договором ЦПХ Ви всеодно є податковим агентом такої особи і зобов"язані стягнути з нього щонайменше ПДФО, ЄСВ 22 % та воєнний збір 1,5 % на таку суму доходу.

При цьому можуть бути проблеми як з Держпраці, так і з податковою щодо звинувачення Вас в приховуванні працевлаштування штатного працівника, адже людина має виконувати роботу за договором ЦПХ не на робочому місці, а на власний ризик, власними засобами, без підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку.

Краще в такому випадку відкрийте на такого працівника ФОП. З цим буде менше проблем, ніж з вдаваними договорами ЦПХ.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108) та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний.

Тобто, якщо в акті щодо виконання робіт чи надання послуг вказано період, наприклад «з 25 січня по 10 лютого», то сума винагороди підлягає пропорційному розподілу на 2 місяці.

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок. Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

Єдиний внесок для роботодавців, встановлюється у розмірі 22 відсотків до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за договором ЦПХ не за основним місцем її роботи, ЄСВ нараховується на винагороду за договором ЦПХ, незалежно від суми такої винагороди. У цьому випадку вимога щодо нарахування ЄСВ не менше мінімального розміру не застосовується.

Постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» було розроблено Мінсоцполітики відповідно до частини третьої ст. 24 Кодексу законів про працю України, яка містить положення щодо укладення трудового договору.

Укладення договорів цивільно-правового характеру не регулюється ст. 24 КЗпП.

Таким чином, у разі прийняття працівника на роботу за цивільно-правовою угодою подавати повідомлення не потрібно.

Отже, рекомендував би мати на руках повноцінний договір ЦПХ без проставлення дати. І у разі чого - проставити в договорі відповідну дату, яка обгрунтує роботу людини 1 - 2 дні.

Але це також не панацея, бо як я вже зазначив, якщо людина виконує Ваше завдання на робочому місці, то такий договір може бути визнаний вдаваним і приховуванням трудових відносин, з метою ухилення від сплати податків та зборів.

Потім доведеться доказувати свою правоту в Кіровоградському окружному адміністративному суді, а він завжди був надлояльний до місцевих податкових органів, а не до підприємців.

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що процес організації трудової діяльності регулюється трудовим законодавством. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за ЦПД, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик Тобто предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи. Водночас чіткого переліку робіт, при виконані яких не можна укладати цивільно-правові угоди не має, адже такі угоди застосовуються, як правило, для виконання разової конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів і у разі досягнення ціст мети, договір вважається виконаним і дія його припиняється. За наявності ознак, притаманних трудовим відносинам (ст. 21 КЗпП), повинен укладатися трудовий договір, а не договір цивільно-правового характеру.

https://buhgalter.com.ua/articles/buhgalterskiy-ob...

З повагою, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Доброго дня!

Безоплатний договір цивільно-правового характеру (договір ЦПХ), навіть, не намагайтся укласти, адже при першій перевірці контролюючих органів до Вас виникне маса запитань. Якщо буде встановлено ознаку неофіційного працевлаштування відповідний орган за результатами перевірки може накласти штраф.

Договір цивільно-правового характеру може укладатися між фізичною особою та підприємцем з приводу виконання певних робіт чи надання послуг.

Дані відносини регулюються не КЗпП, а ст. 626 ЦК.

Такі відносини не розглядаються як трудові, однак, у перевірках інспектори Держпраці воліють знайти порушення, які б дали змогу перекваліфікувати фактично існуючі відносини фізособи та роботодавця на трудові та виписати штраф за кожну неоформлену особу.

Ключова відмінність цивільно-правового договору від трудового договору – предметом договору є певний результат роботи, а не процес праці чи певні функції виконавця. І ніяких авансів, відпусток, регулярної оплати, 40 годин і трудового розпорядку.

Інспектори з Держпраці під час перевірок звертають увагу на наступне:

• робота виконується по договору підряду не разово, а постійно, договір постійно продовжується, триває більше 1 року тощо. Скільки разів можна продовжити договір ЦПХ, аби його не розглядали як трудовий, – ніде не визначено;
• виконавець по факту знаходиться на своєму робочому місці, яке обладнане за рахунок замовника, особливо, коли в тому ж приміщення працюють працівники, які виконують аналогічну роботу;
• виплати по договору здійснюються з періодичністю 2 рази в місяць;
• виконавець виконує роботу повний робочий день, відпочиває у стандартні для всіх працівників підприємства вихідні;
• у виконавця по факту є начальник та/або підлеглі. Навіть якщо вони не вказані у ЦПД.

ЦПД бажано укладати лише з дотриманням таких умов:

• на разові роботи без його постійного продовження;
• не продовжувати постійно договір з одним і тим же виконавцем;
• не продовжувати договори на час більше року;
• не укладати договори щодо робіт, які виконують штатні працівники підприємства;
• не платити по договорам з постійною періодичністю, тобто інтервали оплати мають бути кожного разу різні;
• бажано всіх «цивільників», якщо прийшов інспектор з Держпраці відправити за межі території підприємства;
• у виконавця договір з підприємством не має бути єдиним джерелом існування;
• кількість укладених договорів має вписуватися у певний відсоток (у Держпраці при перевірках була раніше цифра «не більше 1/3», однак вона нічим не затверджена) ;
• не писати таких виконавців на фірмових візитках підприємства (особливо з указанням фактичних посад).

Податки

Податки з цивільно-правового договору (ЦПД) майже такі ж, як і з зарплати за трудовим договором.

• ставка ПДФО – 18%. Податкова соціальна пільга за ЦПД не нараховується.
• ставка військового збору – така ж, 1,5%. У Податковому розрахунку сум доходу військовий збір також персоніфікований по кожному виконавцю, як і ПДФО – у додатку 4ДФ;
• ЄСВ – 22%.

Замовник сплачує всі ці податки по договору як податковий агент. Суттєвих переваг у порівнянні з зарплатою немає.

Виняток, якщо Виконавець – ФОП, у такому разі Замовник взагалі податків не сплачує.

Виконавець сплатить:

• єдиний податок;
• ЄСВ (з мінімальної бази по всім доходам).

Краще не заощаджувати на витратах на оплату праці за рахунок цивільно-правових договорів. Це досить ризикова справа. Інспектори праці за найменших сумнівів визнають такі договори трудовими і штрафують роботодавців. Штраф необхідно буде оскаржувати в судовому порядку.

З повагою, юрист Дерій В.О.!