Мошенник заполучил мою сим карту Киевстар и взломал все данные

Доброго дня.

Що тут можна порадити?

Почніть з заяви до правоохоронних органів.

Нехай проведуть розслідування з цього питання.

А там, за наслідками, будете дивитися щодо подальших кроків.

Якщо звертались з офіційним листом до оператора мобільного зв'язку - добре. Якщо ні - зверніться.

Доброго дня, Денисе!

Послее чего написал заяву в полицию, вечером позвонил полицейский, уточнил несколько вопросов но толком ничем не помог, пока жду их реакции хоть какой-то

Ви подали заяву про злочин по 190 ККУ? Якщо так, то Вам не потрібно очікувати реакцію, а необхідно 07.09.2024 року

Стаття 214 ККУ:

1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

3. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду).

4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Стоит ли судится с Киевстаром?

Можна подати судовий позов до оператора мобільного зв’язку з вимогою компенсувати майнову та моральну шкоду. Якщо вину оператора мобільного зв’язку буде доведено (наприклад, неналежна ідентифікація особи, порушення нормативних вимог), заподіяна шкода підлягатиме відшкодуванню.

Каким образом человек получил мою симкату?

Зазвичай, шахраї збирають інформацію про людину в інтернеті та звертаються до мобільного оператора за перевипуском сім-карти, посилаючись на викрадення або втрату телефону.

Якщо сім-карта не зареєстрована за паспортом чи немає заборони на її дистанційну заміну, шахрай може перевипустити сімку одним дзвінком до служби підтримки оператора.

Якщо ж картка прив’язана до паспортних даних, викрасти її значно складніше. Для перевипуску необхідно пред’явити паспорт, на який зареєстровано номер, і бути присутнім в сервісному центрі особисто. Втім, і у такому випадку зловмисник може використати підроблений паспорт або довіреність нібито від імені абонента. Не слід виключати і людський фактор – дублікат сім-карти шахрай може отримати, змовившись з працівником сервісного центру або через його халатність.

Что мне делать дальше, у мошенника и дальше доступ к моим данным.

На мій погляд станом на зараз Ви вже зробили всі необхідні кроки. Заява до поліції, зміна номеру у ПриватБанку, звернулись із заявою до мобільного оператора із поясненням обставин, які призвели до цієї ситуації. Можна ще спробувати звернутись до підтримки Вайбер та Гугл (якщо пошта на gmail).

Головне для Вас наразі, аби слідчий вніс дані до ЄРДР та відкрив кримінальне провадження.

З повагою, адвокат Айвазян.

Добрый вечер!

Проходили ли Вы регистрацию абонента со своим номером? https://kyivstar.ua/services/prepaid/registration

Если да, то это откровенное мошенничество со стороны Киевстара, который, к сожалению, таким грешит. Формально, если Вы восстанавливали № по паспорту, то в базе должен быть Ваш номер и они не имели права отказывать в восстановлении сим-карты, которая фактически должна быть привязана к Вашим персональным данным.

Можно попытаться написать им письмо-претензию, в котором сослаться, что за все нанесенные ненадлежащей работой убытки будет нести ответственность Киевстар по своим активам. Хотя, учитывая, что их наблюдательный совет возглавляет американец (бывший директор ЦРУ, бывший госсекретарь США), они, видимо, решили, что схватили Бога за бороду и больше не подотчетны ни законам, ни судам Украины.

К сожалению, если преждевременно не обезопасить свои финансовые и аккаунтовые номера, то действительно может быть подобное. Особенно с блогерами и другими лицами, которые распространяют свои контактные телефоны. Украина едва ли не единственная страна в Европе в которой до сих пор существует такой позор как анонимные номера, не привязанные к паспортным данным, а потому и их восстановление происходит без паспорта. Как правило, такими схемами занимаются люди, которые досконально знают алгоритмы работы оператора по восстановлению сим-карт, то есть бывшие и действующие сотрудники правоохранительных органов, работники операторов мобильной связи, ИТ-специалисты.

Вы в обычную полицию обращались или в киберполицию? https://ticket.cyberpolice.gov.ua/

Обычно подобными видами мошенничества занимается именно Киберполиция, т.к. на остальных вообще рассчитывать смысла нет.

В остальном, если киберполиция нормально не отработает, то обычная полиция, конечно, этим заниматься не будет. Особенно, если нет материального ущерба.

Обратиться в суд на Киевстар конечно можно в рамках Закона Украины "О защите прав потребителей", но шансы восстановить сим-карту очень незначительны и зависить будет всё от доказательной базы.

Из опыта. Обычно никто без вводной информации номера не крадёт. То есть где-то был слив Ваших данных, что на счёт должны зайти деньги / зашли... или личная месть кого-то. Просто так методом научного тыка никто номера не ворует.

На будущее - обезопасьте свои номера посредством их привязки к персональным данным.

Киевстар https://kyivstar.ua/services/prepaid/registration

Водафон https://www.vodafone.ua/services/registration

Лайфселл https://www.lifecell.ua/uk/bank-id/

А так, увы, хоть на рынки Украины зашли и якобы цивилизованные иностранные бренды, но ведут себя позорно точно также, как вели себя под брендами МТС, Лайф и т.д. Видимо законы проклятые, а не бренды.

К сожалению финансовый номер другой страны, где нормально работают законы, нельзя использовать как финансовый, но можно использовать как № для привязки аккаунтов в соц.сетях, почты.

С уважением и пониманием, юрист Ярослав Турчин (г. Гамбург, Германия)

Вітаю Вас.

Ситуація максимально прикра, але Ви вже зверталися до поліції, це головне. При чому, цікаво до якої саме: звичайно чи можливо це була кіберполіція https://ticket.cyberpolice.gov.ua/

Що сказали в поліції? Провадження відкрили?

У будь-якому випадку, зараз раджу терміново звертатися до адвоката, який спробує змусити поліцію хоча б відкрити кримінальне провадження та загалом працювати по цій справі.

Стаття 214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

3. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:

1) відібрано пояснення;

2) проведено медичне освідування;

3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань за першої можливості.

4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Крім того, подавали офіційне звернення до компанії "Київстар"? Якщо ні - терміново потрібно подати.

https://kyivstar.ua/about/feedback

Поштова адреса 03113, м. Київ, Дегтярівська, 53

Електронна адреса

Для фізичних або юридичних осіб: info@kyivstar.net Для ЗМІ: pr@kyivstar.net

Онлайн форма Подати звернення

За потреби - одразу можна подати адвокатський запит до "Київстар", аби вони зрозуміли, що Ви працюєте з адвокатом.

З повагою!

Добрий день!

Вам потрібно звернутися до поліції. Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події" під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її приймає і реєструє в інформаційно-телекомунікаційної системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІТС ІПНП) або журналі єдиного обліку (ЄО) заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, а також оформлює та видає заявникові талон-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію.

Заяви (повідомлення) можуть направлятися до органу (підрозділу) поліції з використанням засобів поштового зв’язку, мережі Інтернет, електронного зв’язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи «Урядовий контактний центр» та телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України (0-800-50-02-02), які реєструються службою діловодства та невідкладно передають керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов’язки (пункт 12 розділу II Порядку).

Згідно частини першої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий, прокурор здійснюють свої повноваження відповідно до вимог КПК України, починаючи з моменту надходження інформації про кримінальне правопорушення від заявника до правоохоронного органу, що фактично і є передумовою для початку досудового розслідування. Ця інформація подається у вигляді заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення як в усній формі (викладена фізичною особою і оформлена в письмовій формі посадовою особою), так і письмово (надіслана поштою або передана фізичною особою до відповідного органу, установи особисто).

Якщо особа безпосередньо звертається до слідчого, прокурора або іншої службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, - приймається заява про вчинене кримінальне правопорушення або складається протокол прийняття усної заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим (стаття 60 КПК України).

Заявник має право (частина друга статті 60 КПК України):

• отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
• отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР);
• подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
• отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (частина перша статті 55 КПК України). Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (частина друга статті 55 КПК України). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (частина третя статті 55 КПК України).

Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм для ознайомлення матеріали досудового розслідування до його завершення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування, здійснюється шляхом надання доступу до них або надання електронних копій чи примірників таких матеріалів (стаття 221 КПК України).

Згідно зі статтею 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчено:

• протягом 72 годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 2982 КПК України;
• протягом 20 діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;
• протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 2984 КПК України;
• протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

• одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої статті 219 КПК України;
• шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;
• дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею, крім випадків винесення такої постанови у порядку, встановленому статтею 615 КПК України.

Загальний строк досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається:

1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;

2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою статті 219 КПК України.

Строк досудового розслідування може бути продовжено з підстав, передбачених у статті 294 КПК України.

Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.

Копія клопотання вручається слідчим або прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання клопотання прокурору, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.

Підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, письмові заперечення, які обов’язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.

Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов’язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.

Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі постанови (частина 5 статті 295 КПК України).

Всього найкращого!

Доброго дня, вам треба писати заяву до поліції. Звернутись у банк.

Шахрайство - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (стаття 190 Кримінального кодексу України).

Об'єктом кримінального правопорушення у шахрайстві є право власності як охоронювані законом відносини між людьми, які виражаються у володінні, користуванні та розпорядженні майном.

Предмет: як майно, так і право на нього.

Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі.

Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших кримінальних правопорушень проти власності. Водночас, якщо потерпіла особа через вік, фізичні чи психічні вади або інші обставини не могла правильно оцінювати і розуміти зміст, характер і значення своїх дій або керувати ними, передачу нею майна чи права на нього не можна вважати добровільною.

Для кваліфікації не має значення як вчинено шахрайство - шляхом обману чи зловживання довірою, через те що в кримінально-правовій нормі про шахрайство вони закріплені як альтернативні способи вчинення кримінального правопорушення, але відсутність визначень даних понять у законі не дозволяє з абсолютною впевненістю визнати деякі злочини шахрайством.

Обман при шахрайстві - це повідомлення завідомо неправдивих даних або приховування, замовчування інформації про факти або обставини, повідомлення про які було обов'язковим, спрямовані на введення потерпілого в оману або на підтримку помилки особи з метою заволодіння чужим майном або правом на майно, і які призвели до такого стану потерпілого. Обман як спосіб шахрайства може бути вчинений і шляхом активної, і пасивної поведінки правопорушника. До такого висновку дійшов Верховний суд. Так, 14 липня 2021 р. колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 176/952/20, провадження №51- 2219 км 21 - прийнято рішення задовольнити частково касаційну скаргу прокурора, який оскаржував виправдувальний вирок щодо особи, яка отримувала страхові виплати за померлого батька. Обвинувачена яка визнала, що картку отримала після смерті батька, знімала кошти із зазначеної картки для себе, бо вважала, що в неї не було обов’язку повідомляти державні органи, які здійснювали нарахування та виплату її батькові щомісячних страхових виплат, про його смерть.

Зловживання довірою - це використання винним відносин довіри, які є основою правовідносин або існують в особистих стосунках, вчинене з метою протиправного заволодіння чужим майном. При цьому зловживання довірою є другорядним по відношенню до обману, але не втрачає свого самостійного значення як спосіб заволодіння майном при шахрайстві.

Однак слід пам’ятати, що з'явився такий вид товару, як інформація, і вартість його може бути дуже високою. У пам'яті комп'ютера чи на інших електронних носіях зберігається інформація, яка містить різноманітні відомості, у тому числі й такі, що становлять комерційну таємницю (характеристика нових видів продукції, оригінальних розробок у певних галузях господарства тощо). За умов конкуренції заволодіння такою інформацією шляхом шахрайства може завдати шкоди підприємству, порушити його нормальну діяльність, що свідчить про велику суспільну небезпеку такого роду посягань і потребує адекватної кримінально-правової боротьби з ними. У зв’язки із цим законодавець визначив наступний вид шахрайства – шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Для шахрайства необхідно встановити причинний зв’язок між діями винної особи і наслідками для потерпілого. Так, особливість причинного зв'язку при шахрайстві полягає в тому, що винний, повідомляючи неправдиві відомості, вводить в оману особу, через що остання передає йому майно. Тому при шахрайстві обман або зловживання довірою завжди передують заволодінню майном і знаходяться з останнім у причинному зв'язку. При відсутності такої послідовності виключається склад шахрайства, а самі дії, за наявності необхідних для того ознак, можуть утворювати інший склад кримінального правопорушення.

Шахрайство - умисне кримінальне правопорушення. Винний бажає настання результату - звернення певного майна на свою користь. Що стосується упущеної вигоди, то винна особа, як правило, не має прямого умислу, і це виключає можливість визнання даного наслідку елементом будь-якої форми розкрадання.

Шахраї, які вчинюють свої кримінальні правопорушення у сфері економіки, не сприймають себе порушниками, хоча і припускають, що порушують закон.

Шахрайство вчинюється з прямим умислом, отже винний усвідомлює, що на майно, яким він заволодіває, він ніяких прав не має. Він розуміє, що вчинює суспільне небезпечне протиправне діяння і передбачає розвиток причинного зв'язку й настання суспільне небезпечних наслідків.

Умисел при шахрайстві за часом виникнення й формування частіш за все буває заздалегідь обдуманим і набагато рідше - таким, що виник раптово.

Кримінальна відповідальність за вчинення шахрайства настає з 16 років.

Більшість шахраїв володіють певними психологічними прийомами, акторськими навичками та іншими прийомами, які їм допомагають приховати істинні наміри. Шахраї також здатні орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, мають непогану реакцію. Частина шахраїв володіють знаннями в області економічних наук, особливо у сфері фінансів, постачання та збуту, операцій з нерухомістю. Часто шахраї знають прізвища відповідальних працівників органів державної та місцевої влади і посилаються на них при вчиненні шахрайств.

• Повторно (визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із наступних кримінальних правопорушень – статті 185, 186, 187, 189-191, 262 Кримінального кодексу України);
• попередня змова групою осіб (спільно вчинили кримінальне правопорушення декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення);
• шахрайство, що завдало значної шкоди потерпілому (визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
• вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому (зміни до статті 190 Кримінального кодексу України внесено Законом №3233-IX від 13.07.2023);
• вчинене у великих розмірах (250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення);
• вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки;
• вчинене в особливо великих розмірах (600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення);
• організованою групою (якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Розрахунок суми для кваліфікації шахрайства вчиненого в великих та особливих розмірах розраховуються згідно пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 Податкового кодексу України, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому на 1 січня звітного податкового року (у 2022 році - 1240,5 гривні).

Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, та за відсутності змови з особою, яка ввела потерпілого в оману, вчинене не може розглядатись як шахрайство. За певних обставин (наприклад, коли майно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність) такі дії можуть бути кваліфіковані за статтею 193 Кримінального кодексу України.

Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Такі дії особи кваліфікуються відповідно як крадіжка, грабіж або розбій.

1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

4. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

5. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.