Можно ли убрать проценты по кредиту до тела кредита?

Доброго дня.Л

Лише якщо на це буде воля кредитора.

Звертайтесь до кредитора з заявою щодо реструктуризації кредитної заборгованості чи аналювання нарахованих відсотків.

До цього отримайте розрахунок заборгованості.

Ознайомтеся з нарахуванням кредитної заборгованості.

Вітаю Вас!

Давно брали кредит в Монобанк. Забыли о нем и набежали проценты, возможно ли удалить эти проценты до тела кредита ? Не могли зайти в приложение моно и заплатить из-за потери всех источников информации в связи с войной

Загалом - можливо, але Вам точно потрібно звертатися з цим питанням до кредитора. Останній точно буде зацікавлений у поверненні боргу, а тому, як показує практика, повинен піти Вам на зустріч. Як правило, банки та МФУ не дуже зацікавлені у зверненні до суду для стягнення заборгованості, а тому не проти домовитися без цього.

Спробуйте звернутися до Монобанку з пропозицією укласти угоду щодо сплати тіла кредиту без відсотків. Якщо буде їх воля, вони повинні погодитися.

З повагою!

Прошу, Вікторія!

Мова йде про проценти за користування кредитом або за штрафна санкції з приводу несплати тіла та процентів за користування кредитом?

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 р. №2120-IX були внесені зміни до Цивільного кодексу України та Закону «Про споживче кредитування». А Національним банком України прийнято «Правила роботи банків у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану», затверджені постановою правління НБУ від 25.03.2022 р. №23 «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп».

Зазначеними нормативно-правовими актами запроваджено такі умови виконання позичальниками зобов’язань за кредитними договорами:

• у разі прострочення виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем, тобто до позичальника не можуть застосовуватись будь-які санкції за невиконання умов кредитного договору;
• якщо позичальником прострочено внесення щомісячних обов’язкових платежів за кредитним договором, він звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов’язань за таким договором;
• щодо споживчих кредитів — забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом у разі невиконання зобов’язань за договором.

Ці положення не застосовуються, якщо у кредитному договорі визначено змінювану процентну ставку. У такому разі банк самостійно з визначеною у кредитному договорі періодичністю має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором;

• наведені вище умови чинні в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після дня його припинення або скасування.

Крім того, штрафні санкції та інші платежі, сплата яких передбачена у договорі, нараховані за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) договору включно з 24.02.2022 р., підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас!

Щоб списати відсотки по кредиту у досудовому порядку Вам потрібно звернутися до Монобанку та повідомити про обставини через які Ви не могли сплачувати кредит, зокрема:

• якщо наявна хвороба, що унеможливлює його виконувати повністю трудову функцію (при цьому потрібно буде надати відповідні підтверджуючі докази про це);
• в силу настання форс-мажорних обставин або непереборної сили - це можуть бути різні стихійні лиха (торнадо, повені чи землетруси) або війна до прикладу;
• якщо в громадянина відсутня достатня кількість майна з допомогою якого можна погасити тіло кредиту, відсотки по ньому, а також і інші штрафні санкції (якщо вони наявні звісно);
• якщо закінчився строк позовної давності по кредиту - 3 роки відповідно до ЦКУ.

Варто памʼятати, що фінансова установа може списати вам відсотки за користування кредитом лише в тому випадку, якщо у вас “на руках” будуть відповідні докази, що підтверджують вищезазначені обставини. Крім того, заборгованість по відсоткам за користування кредитом банк може списати як частково, так і повністю. Тобто керуючись відповідними обставинами по вашій справі та на власний розсуд.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю, у вашій ситуації, коли через війну ви втратили доступ до банківської інформації і не змогли своєчасно сплатити кредит, а через це накопичилися відсотки за кредитом, я пропоную вам кілька варіантів вирішення цього питання.

Що раджу Вам зробити:

По-перше, звернутися до служби підтримки Монобанку.

Спробуйте пояснити свою ситуацію: втрату доступу до інформації через війну та неможливість своєчасно сплатити кредит.

Напишіть офіційне звернення через мобільний додаток якщо зможете відновити доступ або зверніться на електронну пошту.

Часто буває, що банки можуть піти на зустріч і зменшити або списати нараховані відсотки, особливо враховуючи ваші обставини.

По-друге, попросіть реструктуризацію кредитної заборгованості.

Якщо Монобанк не погодиться повністю списати відсотки, ви можете попросити про реструктуризацію вашого боргу, тобто змінити умови погашення: тобто, списання частини відсотків або розтягнення оплати боргу на тривалий термін.

По-третє, звернення до банку в контексті воєнного стану.

В умовах воєнного стану деякі фінансові установи пропонують спеціальні умови для позичальників, які постраждали через війну. Це може включати відстрочку виплат, зниження відсоткових ставок або списання штрафів або застосування до Вас кредитних канікул.

Якщо зможете підтвердити, що ваша ситуація пов'язана з війною (втрата документів, тимчасове переміщення, відсутність зв'язку тощо), банк може розглянути ваше звернення з урахуванням цих факторів, якщо Ви маєте ВПО то Ви звільняється від усіх видів штрафних санкцій по кредитним зобов’язанням, що включають в себе 3 види санкцій:

Штраф:

• у твердій формі (фіксована сума);
• у процентному відношенні до суми всього зобов’язання або невиконаної частини зобов’язання;
• у кратному розмірі вартості того предмета, який захищається штрафом.

Неустойка — різновид штрафної санкції, розмір якої визначається законом або договором у процентному відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.Пеня — як штрафна санкція застосовується в разі прострочення виконання грошових зобов’язань.

По-четверте, подати заявку на списання або зменшення штрафних санкцій.

• Зверніться з проханням про списання штрафів або пені, оскільки їх нарахування могло бути викликано об'єктивними причинами. Іноді банки погоджуються зменшити або навіть повністю списати штрафні санкції, щоб позичальник зміг погасити основну суму боргу.

Поради для Вас у такій ситуації:

Чим раніше ви звернетеся до банку з пропозиціями щодо перегляду умов погашення, тим більше матимете шансів на позитивний результат.

Раджу також зберігайти всі документи і підтвердження, які можуть довести, що ви не могли виконати зобов'язання через війну.

Висновок :

У Ваші ситуації Ви маєте реальні шанси на перегляд умов погашення кредиту, особливо якщо Ви ВПО або Вам вдасться довести вплив війни на вашу фінансову ситуацію.

Монобанк може Вам запропонувати реструктуризацію або часткове списання відсотків і штрафів, якщо ви надасте всі необхідні пояснення та документи, тому слід діяти.

Загальна сума процентів за кредитним договором та/або договором позики, боржником за яким є внутрішньо переміщена особа, яка у період після дати початку тимчасової окупації залишила або покинула своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України або у період після 14 квітня 2014 року залишила або покинула своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не може перевищувати суми процентів, нарахованої протягом строку, на який надавався кредит (позика), за мінімальною ставкою, визначеною договором.

Доброго дня, якщо ви не сплачуєте більше 3 років, то вже вийшла позовна давнсть. Якщо 3 роки не пройшло, спробуйте запросити реструкторизацію боргу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п’ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).

За змістом частини третьої статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк. Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Якщо ж у Вашій ситуації мали місце припинення або переривання позовної давності, то Ви можете звернутися до суду за захистом свого права.

Пам’ятайте, що після переривання позовної давності – перебіг строку починається знову, а при зупиненні – від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Початок перебігу позовної давності (стаття 261 ЦК України)

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

8. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Виходячи з ст. 267 ЦК України особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя статті 267 ЦК України).

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. (частина четверта статті 267 ЦК України).

У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними і прийняти рішення про задоволення позову (частина п`ята статті 267 ЦК України).

Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов`язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша статті 267 ЦК України), установлюючи для особи, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Кодексу.

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.

Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.

Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Підстави зупинення перебігу строку позовної давності (стаття 263 ЦК України):

1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила;

2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій);

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Ст. 259 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Згідно із ч.1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Тобто договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Що ж стосується зменшення тривалості позовної давності, ч.2. ст. 259 Цивільного Кодексу України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14 та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12, – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з ч.5 ст. 261 ЦК України, починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

Так, постановою Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №638/10895/14-ц скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

З аналогічних підстав постановою ВС від 16.05.2018 скасовано рішення Апеляційного суду Харківської області у справі 641/12249/13-ц.

Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.

Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.