Продають репліки під виглядом оригіналу

Доброго дня.

З юридичної точки зору replica — контрафакт, підробка з нанесеним логотипом, а отже, її продаж незаконний. І навіть якщо виробник пише, що це не оригінал, то відповідальність перед законом це не знімає.

Відповідно до частини першої та другої статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Згідно з чинним законодавством, у разі виявлення впродовж встановленого гарантійного строку тих чи інших недоліків, споживач має право вимагати (у порядку та у строки, встановлені законодавством):

пропорційного зменшення ціни

безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк

відшкодування витрат на усунення недоліків товару

Якщо впродовж встановленого гарантійного строку споживач виявив істотні недоліки товару (які виникли з вини виробника, продавця чи виконавця та за необхідності були підтверджені висновком експертизи), або ж було встановлено факт фальсифікації товару (підтверджений за необхідності висновком експертизи), він має право вимагати від продавця або виробника - за своїм вибором та у порядку й строки, встановлені законодавством (на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору):

розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми

заміни товару на такий же товар або на аналогічний - з числа наявних у продавця (виробника).

Про порушення законодавства щодо захисту прав споживачів йдеться у статті 156-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Відмова суб'єкта підприємницької діяльності громадянину-споживачу в реалізації його права - у випадку придбання ним товару неналежної якості - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 17 до 306 грн.

Якщо виробник або суб'єкт підприємницької діяльності, що здійснює продаж товарів, надав недостовірну інформацію про ту чи іншу продукцію (за умови, що така ситуація не зашкодила життю, здоров'ю та майну споживача), на нього можуть накласти штраф у розмірі від 170 до 850 грн.

Доброго дня!

Ви можете звернутися до менеджера з вимогою повернути кошти за товар, який Вам був проданий шляхом омани інакше Ви звернетесь до правоохоронних органів та до суду.

Згідно статті 229 ЦКУ

1. Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно статті 230 ЦКУ

1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.".

Якщо Ви хочете повернути кошти за кросівки, то Ви повинні виконати наступні кроки:

1. Зверніться до продавця із письмовою заявою-претензією про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми. Заяву слід підготувати у двох примірниках та вимагати щоб на другому примірнику (вашому) проставили відмітку про отримання заяви (із зазначенням дати, прізвища і посади особи, яка прийняла заяву, її підписом). До заяви додати копії документів, які підтверджують правомірність вашої вимоги (чек, гарантія, паспорт на товар тощо). У разі відмови у прийнятті заяви суб’єктом господарювання, Вам необхідно скерувати дане звернення рекомендованим листом через Укрпошту.

В заяві вкажіть, що продавець навмисно ввів Вас в оману і внаслідок цього Ви купили кросівки. Вимагайте повернення коштів протягом 5 днів - інакше Ви звернетесь до суду та будете вимагати відшкодування збитків у подвійному розмірі.

2. Якщо продавець відмовляє у задоволенні заяви (скарги), то необхідно звертатись із письмовою заявою про відновлення прав до Головного управління Держпродспоживслужби у Вашій області.

Як правильно оформити звернення

Звернення складається у довільній формі, однак в ньому потрібно вказати:

• Кому адресується звернення (наприклад: Начальнику Головного управління, ПІБ керівника)
• Від кого (прізвище, ім’я, по-батькові, індекс, повна поштова адреса заявника, № телефону).
• Вид звернення (заява, скарга або пропозиція)

У звернені повинна бути викладена суть порушеного питання або проблеми:

• підстава звернення, обставини, які стали причиною для звернення;
• вказати обґрунтування або основні питання, порушені в зверненні;
• мета звернення і очікуваний результат розгляду звернення;
• перелік документів (або копій документів), якщо ви додаєте їх до листа;
• письмове звернення обов’язково підписується особою (особами), що звертається з проставлянням дати подання звернення.
• для розгляду електронного звернення електронний підпис не вимагається.

Обов’язково до звернення необхідно додати:

• копію розрахункового документу (чек, квитанцію, договір), який засвідчує факт придбання товару, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, – технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу, найменування суб’єкта господарювання, його місцезнаходження;
• копію заяви до суб’єкта господарювання з вимогами щодо усунення недоліку в товарі, його заміни або повернення коштів та відповідь від нього.

Пам’ятайте! Не підлягають розгляду та вирішенню такі звернення:

• письмове звернення без зазначення місця проживання або не підписане автором, тобто анонімне звернення;
• звернення, з якого неможливо визначити суть порушеного питання;
• повторні звернення від однієї і тієї ж особи до одного і того ж органу (посадової особи) з одного і того ж питання, яке вже було вирішено даним органом (посадовою особою) по суті;

3. Зверніться до поліції із заявою про шахрайство (стаття 190 ККУ).

4. Зверніться до представника бренду та повідомте про продаж контрафактних товарів

5. Якщо після даних кроків Вам не повернули кошти, то необхідно звертатись із позовом до суду. Для цього потрібно підготувати належні докази того, що продавець дійсно ввів Вас в оману та продав підробку. Якщо знайдете інших ошуканих покупців, то можете подати колективну скаргу.

Проте, судовий порядок вирішення питання не швидкий і в разі Вашого виграшу справи в першій інстанції - продавець може подати апеляцію та касацію. Тому краще питання вирішити в досудовому порядку.

Чинне законодавство України дозволяє притягти особу до адміністративної відповідальності за виготовлення та розповсюдження контрафакту на території України.

За своєю суттю “контрафактні товари” (копії, імітації товарів, підробки) – це товари, які виготовляють під торговельною маркою вже існуючого бренду, без дозволу власника такого бренду, які зазвичай є значно гіршої якості порівняно з оригіналом. Контрафакт націлений увести в оману покупця, змусити його сприйняти підробку за оригінал і тим самим сприяти розвитку недобросовісної конкуренції.

Стаття 476 Митного кодексу передбачає можливість накладення на особу, яка вчинила переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності, штрафу в розмірі 17 тис. грн з одночасною конфіскацією таких контрафактних товарів.

Окрім цього, адмінвідповідальність за незаконне використання торговельної марки встановлена ст. 51-2 КУпАП. Диспозиція згаданої статті сформулювана як “Порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності”, що дозволяє охопити ширше коло можливих діянь, які порушують права власника торговельної марки як виробника.

Тож, за будь-яке діяння, яке тим чи іншим чином порушує права власника торговельної марки, КУпАП передбачено штраф у розмірі від 850 до 5100 грн із конфіскацією контрафактної продукції й обладнання та матеріалів, призначених для її виготовлення.

Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції” також дозволяє притягти особу до відповідальності за виготовлення та розповсюдження контрафакту, розглядаючи зазначені дії як такі, що суперечать торговим й іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Виробників та продавців контрафакту можна притягти також і до кримінальної відповідальності.

Зокрема, ст. 229 Кримінального кодексу України визнає незаконне використання торговельної марки злочином.

Важливо розуміти, що під час вирішення питання, до якої відповідальності має бути притягнений правопорушник, варто керуватися таким критерієм розмежування, як розмір матеріальної шкоди.

Відповідно, і санкції за виготовлення та розповсюдження контрафактних товарів, передбачені ККУ, є суворішими порівняно з КУпАП та Законом “Про захист від недобросовісної конкуренції”: штраф від 17000 до 255000 грн (варіюється залежно від ступеня важкості вчиненого правопорушення та розміру завданої матеріальної шкоди).

ВИСНОВОК

1. Ви можете вимагати повернення коштів за продаж контрафактного товару

2. Ви можете повідомити поліцію та офіційного представника бренду кросівок про продаж інтернет-магазином контрафакту. На них може чекати адміністративна або кримінальна відповідальність.

3. Зверніться в поліцію та повідомте про шахрайство за статтею 190 ККУ

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

ПЕРЕПРОШУЮ ЗА ЧАСТИНУ ВІДПОВІДІ НА РОСІЙСЬКІЙ МОВІ .

1.

Правовідносини між власником бренду та українським продавцем брендових товарів зазвичай урегульовано ліцензійним договором або договором комерційної концесії, який за своїм змістом є договором франчайзингу і має таку назву лише в нашій країні.

За ліцензійним договором, власник бренду надає українським продавцям право використовувати торгівельну марку. Зокрема наносити її на будь-який товар, для якого її зареєстровано, упаковку, пакет для товару, вивіску, пов'язану з брендом, етикетку чи бирку, право продавати, імпортувати та експортувати брендовий товар, користуватись відомістю бренду під час пропонування відповідного товару до продажу, використовувати торгову марку в діловій документації, в мережі інтернет, тощо.

За договором франчайзингу, український продавець набуває всі ті права, що й за ліцензійним договором, при цьому перебуває у постійній взаємодії із власником бренду, залежить від його успішності та репутації. Фактично, це договір використання бізнес-моделі відомого гравця на відповідному ринку. За такими договорами працюють, наприклад, McDonalds, мережа готелів Hilton та окремі брендові магазини (Intimissimi, Mango, Victoria's Secret, та ін.).

У зв'язку з тим, що для реалізації брендового товару українські продавці укладають відповідні договори із власниками торгівельних марок, сума ліцензійних платежів, яка підлягає оплаті на користь останніх, враховується при визначені ціни на відповідний товар. Тому речі в українських фірмових магазинах коштують дорожче.

Ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачає, що виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на використання знаку для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, після введення брендових товарів в цивільний оборот власником прав на торгову марку.

Тобто, якщо товар, який містить торгову марку, офіційно придбано у виробника або у дистриб'ютора, і в процесі його перепродажу не було допущено погіршення якості, власник бренду не може забороняти реалізацію такого товару, адже його права вважаються вичерпаними.

ххх

Продаж товарів-реплік, копій та підробок порушує права власників торгових марок оригінального продукту.

Які товари можна віднести до реплік/копій/підробок:

• товари, що імітують зовнішню схожість із товарами іншого виробника, що може ввести в оману покупців;
• товари, що містять знаки індивідуалізації товарів іншого бренду (торгову марку, логотип, і т.д.) без письмової згоди власника цих знаків або уповноваженої ним особи;
• товари, що містять знаки індивідуалізації товарів (торгову марку, логотип, і т.д.), які імітують знаки індивідуалізації інших брендів без їх письмової згоди;
• товари, що містять опис та/або назву товару, співзвучну відомому бренду, що може заплутати покупця і наштовхнути його на думку, ніби він купляє оригінальну продукцію від виробника чи офіційного дистриб'ютора.

Будь-які порушення прав інтелектуальної власності спричиняють застосування санкцій відповідно до законодавства України, зокрема:

1. Ст.51-2 Кодексу України про адміністративні порушення передбачає накладання штрафу від 10 до 200 неоподаткованих мінімумів прибутку громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та устаткування і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

2. Статтями 176, 177, 229 Кримінального кодексу України передбачається кримінальна відповідальність за порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності у вигляді накладання штрафу від 200 до 1000 неоподаткованих мінімумів прибутків громадян або виправних робіт від 2 років, або позбавлення волі до 2 років з конфіскацією відповідної продукції, устаткування та матеріалів, призначених для її виготовлення.

3. Відповідно до ст. 432 Цивільного кодексу України правовласник має право звернутися до суду із захистом прав інтелектуальної власності. Суд у випадках та у порядку, встоновленому законом, може винести рішення, зокрема про:

- призупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт або експорт яких здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності;- вилучення із обігу товарів, виготовлених або введених у цивільний обіг з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів;- вилучення із обігу матеріалів або устаткування, які використовувалися переважно для виготовлення товарів із порушенням права інтелектуальної власності, або вилучення або знищення таких матеріалів та устаткування;- -застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об’єкту інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до законодавства з урахуванням провини особи або інших обставин, які мають вагоме значення;- оприлюднення у ЗМІ відомомстей про порушення прав інтелектуальної власності та змісту судового рішення відносно такого порушення.

4. Відповідно до ст.52 Закону України «Про авторське право та суміжні права» суб’єкти авторського права та (або) суміжних прав мають право вимагати:

- відшкодування моральної (немайнової) шкоди, спричиненої порушенням авторського права та (або) суміжних прав з визначенням розміру відшкодування;- виплати компенсації яка визначається судом у розмірі від 10 до 5000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення прибутку. Суд може винести рішення про накладання на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку у Державний бюджет України.

5.Окрім того правовласник має право на звернення за захистом своїх прав та інтересів до Антимонопольного комітету України на підставі норм Закону України «Про захист від несумлінної конкуренції», яка може потягнути за собою накладання штрафу у розмірі до 5% доходу (прибутку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства за останній звітний рік, який передував року, у якому накладається штраф або до 10 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

2.

Бренд, или товарный знак — это средство индивидуализации товара. У бренда есть правообладатель — компания, которая придумала и запустила товар в продажу. Правообладатель может сколько угодно зарабатывать на товарах с фирменным логотипом. А все остальные — только по лицензионному договору или договору коммерческой концессии с ним.

Реплика – это лицензированная копия, которая снята с оригинала. Сегодня изготавливаются реплики дисков на автомобили, реплики часов, украшений, предметов искусства и интерьеров, обуви, одежды, практически всех товаров. Таким образом, бренды увеличивают свою прибыль, расширяя ценовую доступность своих коллекций.

В отличие от подделки, о существовании реплик бренды-производители продукции отлично знают. Все решения по производству реплики, какую технологию применить, какой материал использовать и по какой цене продавать решает сама компания, производящая реплики или же совместно с производителями основной продукции, чьи реплики производятся. Модели реплик, в идеале, не должны отличаться от моделей оригиналов, за тем исключением, что выпущены они не на родной фабрике.

Есть и подделки различных уровней точности. Учитывайте, что если речь идет о полной копии, то торговать таким продуктом стоит с очень большой осторожностью, чтобы избежать возможных проблем с законом, связанных с авторским правом.

Ниже я буду говорить об ответственности за торговлю подделками.

Контрафакт отлавливает полиция и таможня при ввозе в страну. Полицейские приходят в магазин по жалобе бренда и под видом покупателей делают контрольную закупку. Кассовый чек становится доказательством продажи контрафакта.

Жалобы от зарубежных брендов в Украине подают их официальные представительства или наёмные юристы. Конечно, не все бренды охотятся за фейковыми магазинами, и добраться до каждого просто нереально. Поэтому для продавца подделок вопрос ответственности — дело везения.

Продавец контрафакта рискует заплатить компенсацию бренду, штраф государству и даже получить судимость. Интернет-магазины и аккаунты блокируют по жалобам брендов. При этом на компенсацию, штраф и блокировку продавец может попасть одновременно.

При неосторожности, можно получить проблемы с законом. Именно поэтому, я советую торговать не полными копиями оригиналов.

С точки зрения Таможенного кодекса, контрафактные товары — это такие товары, которые содержат объекты права интеллектуальной собственности, ввоз которых на таможенную территорию Украины или вывоз с этой территории приводит к нарушению прав собственника, которые охраняются в соответствии с действующим законодательством Украины и международными договорами, заключенными в установленном законом порядке.

К нормативно-правовым актам, которыми регулируются отношения, связанные с реализацией права собственности на конкретные объекты интеллектуальной собственности, а также которыми определяются способы защиты соответствующего права, можно отнести следующие нормативно-правовые акты: книга четвертая "Право интеллектуальной собственности" Гражданского кодекса Украины, глава 16 "Использование в хозяйственной деятельности прав интеллектуальной собственности" Хозяйственного кодекса Украины; Закон об охране прав на знаки для товаров и услуг; раздел X "Контроль за перемещением через таможенную границу Украины товаров, которые содержат объекты права интеллектуальной собственности" Таможенного кодекса Украины и т.д.

Количество приостановок таможенного оформления по подозрению в нарушении прав интеллектуальной собственности и дел о нарушении таможенных правил по фактам перемещения товаров с нарушением прав на объекты интеллектуальной собственности постоянно возрастает. По итогам таких приостановок происходит конфискация и уничтожение товаров, налагаются штрафы.

Что же касается борьбы с подделками внутри страны, то при выявлении правоохранительными органами такой продукции борьба с контрафактным товаром, изготовленным на территории Украины или импортированным контрабандой (без задержания на таможне), осуществляется в порядке административного, уголовного и гражданского судопроизводства.

Украина взяла на себя обязательства в соответствии со статьей 230 Соглашения об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом обеспечить эффективные соразмерные и сдерживающие дополнительные меры, процедуры и средства защиты, необходимые для обеспечения соблюдения охраны прав интеллектуальной собственности, которые должны применяться таким образом, чтобы избежать создания препятствий законной торговле и обеспечить их защиту от злоупотреблений.

Статья 229 УК Украины предусматривает наказание за незаконное использование знака для товаров и услуг, фирменного наименования, квалифицированного обозначения происхождения товара или иное умышленное нарушение права на эти объекты в виде штрафа в различных размерах в зависимости от объема материального ущерба.

Особенностью данной статьи всегда было положение об изъятии и уничтожении контрафактной продукции, что крайне выгодно для правообладателя и больно бьет по правонарушителю, ведь в уголовном процессе легче проконтролировать исполнение приговора суда, чем исполнение решения в гражданском деле. Как результат поддельная продукция по итогам рассмотрения таких дел зачастую изымалась и уничтожалась.

Статья 229. Незаконное использование знака для товаров и услуг, фирменного наименования, квалифицированного указания происхождения товара1. Незаконное использование знака для товаров и услуг, фирменного наименования, квалифицированного указания происхождения товара, или другое умышленное нарушение права на эти объекты, если это нанесло материальный ущерб в значительном размере, – наказываются штрафом от одной тысячи до четырех тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан.

2. Те же действия, если они содеяны повторно, или по предварительному сговору группой лиц, или нанесли материальный вред в большом размере, – наказываются штрафом от трех тысяч до десяти тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан.

3. Действия, предусмотренные частями первой или второй этой статьи, содеянные служебным лицом с использованием служебного положения или организованной группой, или если они нанесли материальный ущерб в особо крупном размере, – наказываются штрафом от десяти тысяч до пятнадцати тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет или без такового.

Примечание. Материальный ущерб считается причиненным в значительном размере, если его размер в двадцать и более раз превышает необлагаемый минимум доходов граждан, в крупном размере – если его размер в двести и более раз превышает необлагаемый минимум доходов граждан, а причиненным в особо крупном размере – если его размер в тысячу и более раз превышает необлагаемый минимум доходов граждан.

Согласно с Законом Украины от 15 декабря 1993 года «Об охране прав на знаки для товаров и услуг» товарным знаком называется обозначение, по которому товары и услуги одних лиц отличаются от товаров и услуг других лиц (ст. 1). Лицо, желающее получить свидетельство на товарный знак подает заявку на регистрацию товарного знака в госпатент Украины. После регистрации заявки лицу выдается свидетельство на право пользования этим товарным знаком (ст. 4 и 5 закона).

Использование чужого товарного знака для обозначения своих товаров или услуг признается незаконным и образует состав преступления, если такое использование чужого товарного знака нанесло существенный вред интересам субъекта предпринимательской деятельности (как владельцу товарного знака так и другим субъектам предпринимательской деятельности), или которое было связано с получением дохода в крупных размерах (который в триста и более раз превышает необлагаемый минимум доходов граждан).

Предметом преступления, предусмотренного ст. 229 УК, может быть: а) чужой знак, то есть специальное обозначение, для товаров и услуг на которое владелец имеет свидетельство от Госпатента; б) фирменная маркировка товаров.

Незаконное использование чужого товарного знака совершается умышленно с целью получения прибыли.

Следователь на предварительном расследовании наделен правом на осуществление ряда гласных и негласных следственных действий. В сфере противодействия контрафакту наиболее типичной «моделью» совместных действий правоохранительных органов и бизнеса:

1. Осуществление контролируемой закупки контрафактной продукции;

2. Проведение обыска по месту продажи, производства или хранения контрафакта;

3. Изъятие контрафактной продукции или оборудования для ее изготовления;

4. Арест изъятого имущества и других активов правонарушителя.

Однако, несмотря на всю значимость приведенных действий у представителей бизнеса может возникнуть закономерный вопрос — как указанные следственные и процессуальные действия могут помочь владельцам права на свой бренд защитить свои доходы и нематериальные активы?

Кроме этого, для выполнения другой задачи, являющейся не менее важной для бизнеса, Уголовный процессуальный кодекс предусматривает институт возмещения вреда, причиненного преступлением. Для покрытия убытков, причиненных незаконным использованием торговой марки или фирменного наименования, пострадавшие имеют право подать к правонарушителю гражданский иск, который является частью уголовного производства и который решается в его пределах одновременно с вынесением обвинительного приговора.

При этом доказательная база, собранная во время проведения следственных действий, будет автоматически использована на доказывание обоснованности иска, что значительно упрощает и ускоряет процесс доказывания. По закону подлежит возмещению не только прямо нанесенный ущерб, а также и упущенная выгода, моральный вред, вред, причиненный деловой репутации компании. В подтверждение конкретной суммы убытков проводится судебная экспертиза.

Репліка, копія, аналог, підробка - все це опис одного й того самого процесу, який відрізняється якістю виконання. Це означає створення не оригінальної речі, яка зовні повинна нагадувати товар відомого бренду. Деякі виробники відверто в описі товару вказують, що продають репліку. Інші приховують цей факт чи просто не акцентують на цьому увагу. Або займаються відвертим шахрайством – пропонуючи придбати підробку за вартістю оригіналу.

Підробка– це незаконне копіювання чи імітація товарів чи послуг з метою їхнього продажу. Такі товари часто є підробками оригінальних продуктів відомих брендів.

Приклади включають китайські підробки одягу, аксесуарів, електроніки та навіть ліків.

Контрафактна продукція охоплює практично всі категорії товарів і з'являється на ринку у вигляді підробок або копій оригінальних виробів. Ось деякі з найпоширеніших прикладів:

1. Одяг та аксесуари: Це, мабуть, найвідоміша категорія контрафактних товарів. Підроблені джинси, футболки, взуття, сумки та годинники відомих брендів можна зустріти практично скрізь, особливо у країнах, де слабко контролюється продаж товарів (наприклад, на ринках у Китаї).
2. електроніка: Підроблені телефони, навушники, зарядні пристрої та навіть комп'ютери також є найпоширенішим явищем. Вони можуть виглядати майже ідентично до оригіналів, але часто мають низьку якість і можуть бути небезпечними у використанні.
3. Препарати: Контрафактні ліки — це одна з найнебезпечніших категорій. Такі ліки можуть не містити активних інгредієнтів або містити їх у неправильному дозуванні. У гіршому випадку вони можуть містити шкідливі речовини, що спричиняють серйозні побічні ефекти.
4. Косметика: Підроблена косметика та парфумерія можуть містити шкідливі інгредієнти, що спричиняють алергії або інші шкірні реакції.
5. Алкоголь та напої: Підробки відомих марок горілки, вина чи шампанського можуть містити нездорові, чи навіть токсичні інгредієнти.
6. Автозапчастини: Контрафактні автозапчастини можуть виглядати як оригінал, але їх використання може спричинити поломки або аварій через низьку якість.
7. Іграшки: Підроблені іграшки часто виготовляються з дешевих та потенційно токсичних матеріалів.
8. Продукти харчування: Деякі контрафактні продукти можуть містити низькоякісні або хворі інгредієнти.

Відповідальність за контрафакт передбачена митним законодавством і Законом про захист прав інтелектуальної власності. Якщо доведено виробництво, ввезення, зберігання або продаж контрафактної продукції, то особи, причетні до цього, можуть піддаватись різним видам покарання, передбаченим законодавством:

відповідно до адміністративного законодавства вводяться штрафні санкції;

тяжкі порушення, пов’язані з контрафактом, можуть призвести не тільки до штрафу за продаж, а й до позбавлення волі особи на строк, передбачений КК України, можливо з конфіскацією майна;

власники прав на інтелектуальну власність можуть подати позов про відшкодування збитків, завданих контрафактною продукцією.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про захист прав споживачів". Право споживача на належну якість продукції.

1. Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

2. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

3. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами.

4. Забороняється введення в обіг фальсифікованої продукції.

5. Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативно-правовим актом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років".

Згідно статті 8 вищезгаданого Закону:

1. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Згідно із статтею 155-2 КУпАП. Обман покупця чи замовника.

Обмірювання, обважування, обраховування, перевищення встановлених цін і тарифів або інший обман покупця чи замовника працівниками торгівлі, громадського харчування і сфери послуг та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг -

тягне за собою накладення штрафу від двох до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або вчинені у великих розмірах, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Обманом покупців чи замовників у великих розмірах слід вважати обман, що спричинив громадянинові матеріальну шкоду у сумі, що перевищує три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян".

Відповідно до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» інформацією, яка вводить споживача в оману є інформація, яка спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який він міг не погодитися, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації про товар, послугу тощо.

Яка інформація може вважається такою, що вводить споживача в оману?

Інформацією, що вводить споживача в оману зі сторони виробника є:

• характеристики продукції (відомості про наявність продукції в обігу та її переваги, яку небезпеку може нести дана продукція, склад та методи використання продукції тощо);
• гарантійний строк та гарантійне обслуговування продукції (ненадання гарантійного талону, не зазначення відділень, які здійснюють гарантійне обслуговування продукції);
• спосіб продажу, ціну, наявність знижок або інших цінових переваг ();
• умови оплати, доставки, виконання договору купівлі-продажу;
• місце розташування і повну назву продавця (в разі потреби – місце розташування і повну назву особи, від імені якої виступає продавець);
• характер, атрибути та права продавця (зокрема інформації про його особу, статус, наявність ліцензії тощо);
• небезпеку, яка може загрожувати споживачу у зв’язку з покупкою або використанням продукції;
• права споживача (у тому числі право відмовитися від продукції, право на заміну продукції неналежної якості або відшкодування понесених збитків у зв’язку з придбанням продукції).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», до суб’єкта господарювання, який вчиняє дії, які визначаються недобросовісною конкуренцією, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі до 5% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф, а особи, які зазнали збитків даним порушенням можуть звернутися до суду задля їх відшкодування.

Строк притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності 3 роки з дня вчинення порушення, а у разі порушення, що тривало в часі – три роки з дня закінчення вчинення порушення.

Згідно із статтею 230 Цивільного кодексу України. Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману:

"1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину."

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

Чесно кажучи, поліція навряд чи Вам чимось допоможе. І це не через те, що юридично складно довести їх кримінально-карану діяльність (а це дійсно складно), а, у першу чергу, через те, що просто не захочуть займатися даною справою. Тому моє порада та бачення даної ситуації однозначне - краще не витрачайте ні сил, ні часу, ні коштів, намагаючись притягти їх до відповідальності.

Краще зробіть наступним чином - поверніть товар, як то надає право Вам стаття 8 Закону України "Про захист прав споживачів", отримайте назад скої кошти, та зробіть продавцю "гарну" рекламу. Це спричинить їм, можливо, навіть більшу шкоду.

З повагою!

Щоб розуміти кому виставляти претензію, подивіться кому Ви СПЛАЧУВАЛИ ЗА товар.