Задайте питання юристу

896 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Банківська право, 14 лютого 2025, питання №127322 350₴

Кредити онлайн, швидкогроші...

Доброго дня. Чоловік набрав кредити в онлайн кредитних спілках, таких як швидкогроші і тому подібне, їх дуже багато різних. Набирав кредити для заробітку в криптовалюті, не зайшло. В кінці кінців за півтора місяці він набрав 46 кредитів на голу суму 240 тис грн. В листопаді місяці я про це дізналась, так як за борги почали дзвонити мені. За 1,5 місяці наросли відсотки і сума довгу вже була 400 тис грн. Чоловік вказував свою зарплатню 20 тис грн в місяць. Гроші приходили на монобанк карту. Брав дуже багато кредитів, були суми від 2 тис грн до 20 тис грн, брав по пару кредитів на день і йому їх погоджували і давали, не розумію як з такою зарплатнею могли давати давати і давати. Але уточню це 46 кредитів в різних онлайн кредитних спілках. Це все я знаю вже з виписки його кредитної історії, коли, які суми і де він брав.
питання: які можуть бути наслідки в разі несплати?
які наслідки можуть бути для мене і для дитини?
Чоловік ніякого майна немає взагалі, спільного також немаємо.

Відповіді юристів (4)

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Діана!

    питання: які можуть бути наслідки в разі несплати?

    В разі несплати кожна з установ, в якій чоловік брав кредит, може звернутись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості.

    У разі рішення суду на користь кредитодавця, останній отримає виконавчий лист, який буде переданий до виконавчої служби. Остання, в свою чергу, відкриє виконавче провадження із примусового стягнення боргу.

    Першочергово будуть заблоковані банківськи рахунки Вашого чоловіка, далі арешт може бути накладений на рухоме та нерухоме майно.

    Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

    Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

    Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

    На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

    Закон визначає, що у разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника – юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Такі дії та вони кваліфікувалися за ст. 382 Кримінального кодексу України ("Невиконання судового рішення") - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

    У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

    Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

    Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

    Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

    Разом із житловим будинком, об’єктом незавершеного будівництва, стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

    У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (тобто з 01 січня 2024 року становить 142 000 грн., з 01 квітня 2024 року - 160 000 грн.), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника

    У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 ч. 1 ст. 37 Закону (пункт 30 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція).

    У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

    Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

    які наслідки можуть бути для мене і для дитини?

    Ви ж не виступали поручителем, я правильно розумію?

    Порука — обов’язок поручителя (одна або декілька осіб) перед кредитором (банком, МФО) нести відповідальність (погасити борг) за порушення боржником (особою, яка взяла гроші в кредит у банку/МФО) своїх зобов’язань. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за сплату основного боргу, відсотків, відшкодування збитків), якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

    Порука є одним з головним способом забезпечення фінансових зобов’язань за кредитами.

    Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 65 Сімейного кодексу України, той з подружжя, хто не брав безпосередньо участі в укладенні договору, стає боржником, якщо, по-перше, договір укладено другим із подружжя в інтересах сім’ї, по-друге, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.

    І тільки за поєднанням цих двох умов другий з подружжя є солідарним боржником за договором позики, і відповідно, в нього виникає обов’язок повернути борг.

    Навіть якщо другий з подружжя не знав про укладення договору позики (не надавав згоди на укладення цього договору), він вважається боржником, якщо об’єктивно цей договір було укладено в інтересах сім’ї та одержані кошти були використані в інтересах сім’ї.

    У разі виникнення спору і вирішення його в судовому порядку необхідно встановити факт, чи були позичені кошти витрачені чоловіком в інтересах сім’ї. Від цього буде залежати вирішення питання, чи є жінка солідарним боржником за договором позики, укладеним чоловіком, і чи виникає у неї обов’язок повернення боргу.

    Чоловік ніякого майна немає взагалі, спільного також немаємо.

    Тоді, я не бачу проблем, окрім того, що будуть накладені арешти на банківськи рахунки та рухоме майно, якщо останнє є у наявності.

    Як також може бути накладена заборона на виїзд за кордон.

    Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, якщо громадянин ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

    Якщо боржник не має майна та доходу, стягнути борг практично неможливо.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Наслідки наступні: звернення кредиторів до суду, отримання рішення суду, звернення судового рішення до виконання, відкриття виконавчого провадження, звернення стягнення на грошові кошти та майно Вашого чоловіка, заборона виїзду за кордон ( у разі прийняття такого рішення).

    Якщо майна "нуль" більше нічого не буде.

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, після несплати кредитів компанії протягом 3 років можуть звернутися до суду, для стягнення заборгованості. У судовому процесі ви маєте право на захист. Зазвичай ці кредити можна скасувати повністю або всі відсотки, залишивши лише тіло кредиту. Що вам телефонують колектори ж порушення, і ви маєте право на захист. Дізнайтеся від них, чуму ога більше інформації, та звертайтесь до поліції.

    Якщо ви особисто не давали дозвіл на використання вашого телефону, фінансова компанія та колектори порушують законодавство. Дзвінки та погрози - дві головні проблеми, з якими стикаються клієнти: колектори телефонують боржнику з погрозами та контактують з родичами або сусідами боржника, які не мають жодного відношення до кредиту.

    Тому громадяни звертаються до Національного банку з проханнями роз'яснити, чи законно діють колектори і як захистити себе в разі погроз або нав'язливих дзвінків. Якщо ви особисто не давали дозвіл на використання вашого телефону, фінансова компанія і колектори порушують законодавство. Якщо вам надходять дзвінки або листи щодо кредиту, який ви не брали та щодо якою не виступали поручителем, можна говорити про порушення Закону України "Про захист персональних даних".

    «Номер телефону людини та її домашня адреса - це конфіденційні дані. Фінансова компанія та колектор не мають права на їх обробку без згоди власника", - додали в НБУ. Зазначається, що, якщо колектор погрожує, він також порушує законодавство. Погрози, цілодобові дзвінки боржнику та членам сім'ї, використання лайливих слів у повідомленнях, поширення образливих фотоколажів тощо - це порушення низки статей Конституції України (статті 3, 21, 22 та 32), Цивільного кодексу України (статті 3, 291, 301, 302 та 308), Кримінального кодексу України (стаття 182)».

    Колекторські компанії можуть тільки інформувати.

    Якщо колектор погрожує примусово стягнути борг - це обман.

    «Лише органи державної виконавчої служби та приватні виконавці мають законодавчі підстави примусово стягувати заборгованість, дотримуючись офіційних процедур. Колекторські компанії можуть тільки інформувати боржника або поручителя про наявність боргу", - підкреслюють в НБУ.

    Потрібно дізнатися назву колекторської компанії, представники якої телефонують. Якщо кредит ніяк вас не стосується, варто пояснити ситуацію і попросити припинити дзвінки. Якщо вам продовжують дзвонити щодо кредиту, який вас не стосується, зверніться з письмовою скаргою до керівництва колекторської компанії, а також в контакт-центр НБУ за телефоном 0 800 505 240. Варто звернутися до Уповноваженого ВРУ з прав людини або до суду. Адже саме вони контролюють дотримання законодавства "Про захист персональних даних". Якщо колектори погрожують, необхідно звернутися до правоохоронних органів.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас.

    На жаль, складна ситуація. Але одразу хотів би зазначити, що ні Ви, ні Ваша дитина нести відповідальність за це не буде.

    Є два варіанти розв'язання питання заборгованості:

    • Звернення до банку/МФО з проханням реструктуризації. Ви можете звернутися до фінустанови, яка видала вам кредит, та написати заяву на реструктуризацію боргу. Якщо організація піде назустріч, то вам подовжать термін виплати кредиту або запропонують інший спосіб розв'язати проблему.
    • Перекредитування (рефінансування). Візьміть новий кредит онлайн для погашення попереднього. На сайті iPay.ua доступний вибір МФО та банків, які надають послугу рефінансування на вигідних умовах. Після рефінансування буде легше попрощатися з боргами, адже відсоткова ставка буде меншою.

    Щодо можливих наслідків та процедурних моментів, рекомендую ознайомитися з наступним матеріалом колег: https://www.yur-czb.com/blog/krediti-v-bankakh-mik...

    Загалом МФО може звернутися до нотаріуса про складання виконавчого напису, або одразу до суду. Тут ми згадуємо про строки давності і так далі.

    З повагою!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України