Банк вимагає повернення коштів після завершеної P2P-угоди в Telegram Wallet — як захистити себе?

ДОБРОГО ВЕЧОРА, БОГДАНЕ ! ЩИРО ВАМ СПІВЧУВАЮ. ДІЙСНО ВИГЛЯДАЄ ЯК НЕПОРЯДНА ШАХРАЙСЬКА СХЕМА.

Згідно ч. 4 ст. 87 Закону України "Про платіжні послуги" платник має право вимагати відшкодування коштів за неналежною платіжною операцією, за умови повідомлення про це надавача платіжних послуг протягом 90 календарних днів з дати списання коштів за такою операцією з його рахунку.

Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції. У разі виявлення невідповідності інформації платник має відшкодувати надавачу платіжних послуг шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Платник зобов’язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури. У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій.

У разі помилки платника та коли кошти вже зарахували на рахунок неналежного отримувача:

1. Виявивши помилку, платник негайно надсилає неналежному отримувачеві вимогу повернути суму переказу. У вимозі зазначає дату перерахування коштів, точну суму помилкового переказу, повні й точні банківські реквізити платника для повернення коштів, а також строк для виконання вимоги та відповідальність за його порушення;
2. Свої вимоги платник обґрунтовує наведеними вище законодавчими нормами і главою 83 Цивільного кодексу України, яка регулює обов’язок особи, що набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому таке майно;
3. Вимогу надсилають цінним листом із описом вкладення і повідомленням про вручення або вручають неналежному отримувачеві кур’єром. На примірнику платника ставлять позначку про те, що її одержав отримувач. Аби пришвидшити реакцію неналежного отримувача, варто також надіслати йому вимогу електронною поштою та/або факсом.

Отже, у випадку якщо неналежний отримувач (на думку платника) не повернене кошти у відповідності з главою 83 Цивільного кодексу України платник може звернутись до суду з вимогою повернення коштів з чужого незаконно набутого володіння.

Тому Вам треба пояснити банку, що платіж не є помилковим і Ви не даєте дозвіл на повернення коштів. Хай звертаються до суду, якщо вважають, що їх права порушені.

Крім того, я щиро рекомендую повідомити про шахраїські дії такої особи (картки) та облікового запису - в службу підтримки платформи.

Зокрема через @wallet_supportbot

Але наскільки я розумію, обмін здійснюєе не сама платформа, яка адмініструє Гаманець в Телеграм, а інші сервіси, у яких є свої служби підтримки. Більше інформації Ви можете знайти у офіційному підтвердженні завершення угоди.

В будь-якому разі Ви не зобов"язані комусь щось повертати.

Ще раз прийміть мої щирі співчуття та хай щастить!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Доброго дня!

Ваша ситуація дійсно схожа на шахрайську схему з "трикутником" («шахрайство з відміною транзакції») — коли зловмисник купує активи, використовуючи банківську картку третьої особи, а потім справжній власник картки (або сам зловмисник від його імені) звертається до банку з вимогою повернення коштів під приводом «помилкового переказу» або шахрайства.

Ваші цілі зараз:

1. Уникнути неправомірного стягнення коштів з вас.
2. Запобігти порушенню кримінального провадження проти Вас як ймовірного "отримувача коштів незаконного походження".
3. Захистити себе від банківського тиску й продемонструвати свою добросовісність.

Ви правильно зробили, що подали до банку офіційну відмову від добровільного повернення коштів, адже Вашої вини в тому, що попався недобросовісний клієнт немає. Крім того, повернення коштів може виглядати як визнання провини або добровільна компенсація, що згодом ускладнить захист.

Ви можете звернутися до Кіберполіції з письмовою заявою про шахрайство. В такому випадку:

• Ви фіксуєте факт шахрайської схеми та своє добросовісне ставлення;
• У разі кримінального провадження з боку третьої особи (справжнього власника картки) — у вас вже буде ініціатива в розслідуванні.

Що вказати в заяві:

• опис ситуації;
• ID угоди;
• дата та спосіб переказу;
• дані особи, від якої надійшли кошти (номер картки, ім’я, якщо доступно);
• докази (скріни Telegram Wallet, листування, підтвердження переказу);
• припущення про схему шахрайства;
• прохання перевірити законність дій покупця і вжити заходів.

Звернутися можна особисто або надіслати через електронний кабінет поліції (https://ticket.cyberpolice.gov.ua/).

При цьому не виключено, що інша сторона не буде звертатися до поліції, а Ви своєю заявою привернете до себе увагу.

Паралельно зберіть і підготуйте повний пакет доказів:

• Всі скріншоти Telegram Wallet з ID угоди, сумою, статусом;
• Банківське підтвердження надходження коштів;
• Повний лог листування з покупцем і підтримкою платформи;
• Дані особи, яка надіслала кошти (якщо не збігається з покупцем);
• Умови користування Telegram Wallet (витяг з правил, якщо там згадується передача прав або завершення угоди).

Чи загрожує вам кримінальна відповідальність?

На мою, суб'єктивну думку - ні, адже за Ви не брали участі в схемі свідомо.

На жаль, Вас можуть спробувати втягнути як фігуранта (особливо, якщо третя особа подасть заяву про «шахрайство» за ст. 190 ККУ).

В такому випадку - Вам потрібно буде найняти адвоката, який буде представляти Ваші інтереси під час досудового розслідування.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Богдане!

Неналежна платіжна операція — платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.

Визначення неналежного отримувача та неналежного платника:

• Неналежний отримувач — особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі;
• Неналежний платник — особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно).

Помилковий переказ може відбуватись з вини:

1. Платника;
2. Неналежного отримувача;
3. Банку чи небанківського надавача платіжних послуг.

Згідно аналізу ст. 1212-1215 Цивільного кодексу України грошові кошти на які був здійснений помилковий переказ внаслідок рахункової помилки та відсутності добровільності на операцію переказу підлягають поверненню як безпідставно набуті грошові кошти (майно).

Процедура повернення коштів залежить від встановлення на якому етапі та якою з сторін операцій була допущенна помилка.

Незалежно від причини помилки першочерговим невідкладним етапом повернення коштів є повідомлення банківську установу, чи небанківського надавача платіжних послуг про наявність помилкового переказу. Таке повідомлення може бути здійснено наприклад на гарячу лінію чи службу підтримки банку, шляхом залишення заявки в онлайн банкінгу чи шляхом відвідин відділення установи, в ході яких клієнт повинен пояснити відому йому інформацію про помилковий переказ та заявити бажання повернути кошти чи заморозити операцію до встановлення обставин.

Платник повинен повідомити надавача платіжних послуг (банк) про факт виконання з його рахунку неналежної платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією.

Важливо повідомити надавача (банк) про неналежну платіжну операцію оскільки:

• до моменту повідомлення про факт втрати платіжної карти чи облікових даних ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника;
• з моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Згідно ч. 4 ст. 87 Закону України "Про платіжні послуги" платник має право вимагати відшкодування коштів за неналежною платіжною операцією, за умови повідомлення про це надавача платіжних послуг протягом 90 календарних днів з дати списання коштів за такою операцією з його рахунку.

Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції. У разі виявлення невідповідності інформації платник має відшкодувати надавачу платіжних послуг шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Платник зобов’язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури. У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій.

У разі помилки платника та коли кошти вже зарахували на рахунок неналежного отримувача:

1. Виявивши помилку, платник негайно надсилає неналежному отримувачеві вимогу повернути суму переказу. У вимозі зазначає дату перерахування коштів, точну суму помилкового переказу, повні й точні банківські реквізити платника для повернення коштів, а також строк для виконання вимоги та відповідальність за його порушення;
2. Свої вимоги платник обґрунтовує наведеними вище законодавчими нормами і главою 83 Цивільного кодексу України, яка регулює обов’язок особи, що набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому таке майно;
3. Вимогу надсилають цінним листом із описом вкладення і повідомленням про вручення або вручають неналежному отримувачеві кур’єром. На примірнику платника ставлять позначку про те, що її одержав отримувач. Аби пришвидшити реакцію неналежного отримувача, варто також надіслати йому вимогу електронною поштою та/або факсом.

Отже, у випадку якщо неналежний отримувач не повернене кошти у відповідності з главою 83 Цивільного кодексу України платник може звернутись до суду з вимогою повернення коштів з чужого незаконно набутого володіння.

Черговість дій для повернення коштів отримувачем коштів:

1. Неналежний отримувач протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення надавача платіжних послуг платника про виконання помилкової/неналежної операції зобов’язаний повернути рівнозначну суму зараховану йому внаслідок помилкової, на користь такого надавача платіжних послуг (у разі порушення 3-деного строку отримувачем він також буде повинен сплатити пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день від дати завершення такої платіжної операції до дня повернення коштів на рахунок, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції);
2. Надавач платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача, у разі згоди неналежного отримувача на повернення коштів зобов’язаний розблокувати кошти на рахунку неналежного отримувача та повернути їх неналежному платнику на підставі наданої неналежним отримувачем платіжної інструкції;
3. У разі відмови отримувача (неналежного отримувача) повернути суму помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції на вимогу надавача платіжних послуг списання коштів з рахунку неналежного отримувача здійснюється у судовому порядку.

Спори між надавачем платіжних послуг та неналежним отримувачем щодо помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції розглядаються у судовому порядку.

Як діяти в цій ситуації юридично грамотно, щоб уникнути кримінальної відповідальності?

Я не бачу в Вашому випадку підстав для кримінальної відповідальності. Чому Ви вирішили, що остання можлива? Маєте на увазі, що особа, яка вимагає в Вас кошти також може звернутись до поліції?

Як правильно сформулювати свою відмову банку?

Ви вже її сформулювали у Вашій переписці із банківською установою. Тож, Вам просто необхідно викласти всі обставини в "одному файлі". При тому будьте готові до того, що банківська установа може стягнути з Вас кошти у судовому порядку.

Чи потрібно звертатися до кіберполіції із заявою про шахрайство?

Так, звичайно потрібно, бо Ви стали жертвою саме шахрайської схеми і робити це необхідно зараз. Не варто чекати.

Окремий підрозділ Національної поліції України, який здійснює державну політику у сфері боротьби з кіберзлочинністю – Департамент Кіберполіції. Основне завдання цього підрозділу – попередження, виявлення та протидія кіберзлочинам.

Щоб надіслати звернення до Кіберполіції, скористайтеся одним із таких способів:

• подайте заяву до Кіберполіції. Звернення до Кіберполіції онлайн відразу фіксується в системі, після цього з ним розпочинають працювати правоохоронці;
• зверніться на електронну адресу: callcenter@cyberpolice.gov.ua;
• повідомте про ваш випадок за телефоном: 0 800 505 170;
• напишіть письмову заяву та надішліть на поштову адресу: Департамент кіберполіції Національної поліції України, вул. Бориспільська 19, м. Київ, 02093, Україна.

Зберіть інформацію, що підтверджує факти вчинення щодо вас шахрайських дій. Це можуть бути посилання на фішинговий вебсайт чи фейковий інтернет-магазин, скріншоти сторінки сайту, виписка з банку або скріншоти сповіщень з онлайн-банкінгу щодо проведених операцій, здійснених шахраєм від вашого імені, знімки екрана з різних соціальних мереж, контактні номери телефонів, з яких вам телефонували зловмисники тощо.

З повагою, адвокат Айвазян.

Ситуація насправді проста.

Банк не має права вимагати від вас повертати кошти або вимагати дати вашу згоду на повернення.

• ст. 1074 Цивільного кодексу України:

"Банк не має права втручатися в діяльність клієнта щодо розпорядження власними коштами на рахунку, крім випадків, встановлених законом або договором банківського рахунку."Закон України "Про банки і банківську діяльність" — банки забезпечують конфіденційність інформації про рахунки, операції, залишки коштів, а також не контролюють напрями витрат, якщо це не суперечить закону.

1. Фінансовий моніторинг (Закон України "Про запобігання та протидію легалізації доходів...") — банк зобов'язаний контролювати певні операції:
   • великі перекази (від 400 000 грн);
   • операції клієнтів, які є публічними особами (PEP);
   • підозрілі транзакції (незвичний характер, без очевидного економічного змісту, непритаманна діяльність клієнта).
2. Виконання судових рішень і постанов контролюючих органів — наприклад, щодо арешту коштів, стягнення, накладення заборони на певні операції.
3. Виконання податкових рішень — якщо є вимога податкової служби, банківський арешт або інші обов'язкові для виконання приписи.

банк не має права втручатися чи обмежувати напрями використання коштів клієнта, і не контролює, на що саме клієнт витрачає свої гроші.

Відповідайте Банку - гроші на вашій картці це шо? Шахрайські схеми? Нехай Банк надає Судовий документ про блокування або списання коштів. Не шахрайські? Тоді - це помилково перераховані кошти. Нехай вам Банк вкаже - згідно якого пункту Постанови Національного банку Україїни від 29.07.2022 № 163 (нструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг) він блокує ваші кошти на вашій картці (вашому картковому рахунку). Або нехай Банк з'ясовує - хто допустив помилкове перерахування коштів і вкажуть відповідну статтю ЗАкону України "Про платіжні послуги".

На практиці, перебуваючи представником потерпілого від насправді шахрайських дій інших осіб, якимось дивом я отримав Ухвалу Суду про арешт коштів на картці обнальщика (якогось студента). Іншим чином Банк отримувача коштів відмовлявся від їх блокування. А Ви кажете - Банк на Вас ТИСНЕ...